Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/9796/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2020.
Дата набрання законної сили: 22.07.2020
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И    
		 
		         22 липня 2020 року                                                                       м. Київ
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
		Київського апеляційного суду у складі:
		 
		Головуючого -                                 ОСОБА_1,      
		суддів -                                             ОСОБА_2, ОСОБА_3.,
		секретаря -                                       ОСОБА_4,
		за участю:
		прокурора -                                     ОСОБА_5,
		адвоката, яка діє в інтересах
		власника майна Інституту
		геологічних наук НАН України -   ОСОБА_6,                                
		адвоката, який діє в інтересах
		власника майна НАН України -      ОСОБА_7, 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою адвоката, який діє в інтересах власника майна НАН України -          ОСОБА_7 та представника власника майна в особі директора Інституту геологічних наук НАН України - ОСОБА_8, на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04 червня 2020 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12020100010001227 від 13.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ст.356 КК України,-
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		01 червня 2020 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5, про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження №12020100010001227 від 13.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ст.356 КК України.
		 
		Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04 червня 2020 року вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на нерухоме майно, а саме: на земельну ділянку по вул. Метрологічній, 7, у м. Києві, площею 2,5737 га (кадастровий номер 8000000000:79:476:0013), яка перебуває у власності Інституту геологічних наук Національної академії наук України; на земельну ділянку по вул. Академіка Заболотного, 152 у м. Києві, площею 14,1788 га (кадастровий номер 8000000000:79:122:0005) та на земельну ділянку по вул. Академіка Лебедєва у м. Києві, площею 7,7542 га (кадастровий номер 8000000000:79:123:0014), які перебувають у власності Національної академії наук України. Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що дані земельні ділянки є об'єктами вчинення кримінального правопорушення та їх визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а накладення арешту застосовується з метою збереження речових доказів. 
		 
		На вказану ухвалу слідчого судді адвокат, який діє в інтересах власника майна НАН України - ОСОБА_9 та представник власника майна в особі директора Інституту геологічних наук НАН України - ОСОБА_10, подали апеляційні скарги, через незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, а також через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам справи. В своїх апеляційних скаргах апелянти ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зазначають, що прокурором в якості обґрунтування свого клопотання не надано достатньо доказів, а слідчим суддею в свою чергу, не досліджено докази та обставини якими обґрунтовано клопотання прокурора про накладення арешту на земельні ділянки. При цьому стверджує, що всі надані докази є надуманими, оскільки всупереч законодавству ґрунтуються виключно на припущеннях, зокрема, прокурором не надано доказів щодо ризиків знищення або пошкодження відповідного майна. Окрім цього, слідчим суддею не враховано, що земельні ділянки, на які накладено арешт, є земельними ділянками державної форми власності та на праві постійного користування належать НАН України та організаціям, що перебувають у її віданні, а тому за своїм правовим статусом та наділеними повноваженнями НАН України та її суб'єкти наділені усіма правами власника, що необхідні для ефективного управління та розпорядження об'єктами майнового комплексу системи НАН України, у тому числі і земельними ділянками за умови дотримання вимог щодо використання земельних ділянок згідно їх цільового призначення та дотримання вимог законодавства, а накладення арешту на земельні ділянки є прямим втручанням у ведення господарської діяльності НАН України та Інституту геологічних наук НАН України. До того ж, орган досудового розслідування, на даному етапі кримінального провадження, не зібрав достатньої сукупності доказів, які б в тій чи іншій мірі доводили існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ст.356 КК України. Тому, в апеляційних скаргах міститься прохання скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на земельні ділянки.      
		 
		Заслухавши:
		- доповідача - суддю апеляційного суду;
		- прокурора, який заперечував проти задоволення поданих апеляційних скарг, ухвалу слідчого судді просив залишити без змін, як законну та обґрунтовану;
		- представників власника майна адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які підтвердили доводи поданих апеляційних скарг, просили скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна; 
		- ознайомившись з матеріалами клопотаннята обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного висновку.
		 
		Як вбачається з матеріалів клопотання, що надійшли до суду апеляційної інстанції, та ухвали слідчого судді, слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100010001227 від 13.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ст.356 КК України за обставинами надання посадовими особами НАН України земельних ділянок державної власності в Голосіївському районі м. Києва, а також за фактом надання Інститутом геологічних наук НАН України земельної ділянки по вул. Метрологічна, 7 в м. Києві для забудови.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про реєстрацію права власності та договори про встановлення права користування земельними ділянками для забудови (суперфіцію) по вул. Метрологічній, 7 в м. Києві площею 2,5737 га (кадастровий номер 8000000000:79:476:0013), вул. Академіка Заболотного, 152 в м. Києві площею 14,1788 га (кадастровий номер 8000000000:79:122:0005) та вул. Академіка Лебедєва в м. Києві площею 7,7542 га (кадастровий номер 8000000000:79:123:0014) в порушення вимог земельного законодавства. На думку органу досудового розслідування, посадові особи НАН України самоправно, всупереч установленому законом порядку, надали вказані земельні ділянки для забудови суб'єктам господарювання без відповідних положень, чим завдали збитків державному бюджету. 
		 
		28 травня 2020 року постановою прокурора Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 земельні ділянки по вул. Метрологічній, 7 в м. Києві площею 2,5737 га (кадастровий номер 8000000000:79:476:0013), вул. Академіка Заболотного, 152 в м. Києві площею 14,1788 га (кадастровий номер 8000000000:79:122:0005) та вул. Академіка Лебедєва в м. Києві площею 7,7542 га (кадастровий номер 8000000000:79:123:0014) визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, як об'єкти вчинення кримінальних правопорушень.
		 
		Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04 червня 2020 року накладено арешт на нерухоме майно, а саме: на земельну ділянку по вул. Метрологічній, 7, у м. Києві, площею 2,5737 га (кадастровий номер 8000000000:79:476:0013), яка перебуває у власності Інституту геологічних наук Національної академії наук України; на земельну ділянку по вул. Академіка Заболотного, 152 у м. Києві, площею 14,1788 га (кадастровий номер 8000000000:79:122:0005) та на земельну ділянку по вул. Академіка Лебедєва у м. Києві, площею 7,7542 га (кадастровий номер 8000000000:79:123:0014), які перебувають у власності Національної академії наук України.
		 
		Разом з тим, постановляючи ухвалу, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, виходячи з наступного.
		 
		Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		 
		Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
		 
		Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
		Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		 
		Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, ще встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		 
		Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		 
		Разом з цим, слідчим суддею не дотримано вимоги ч.4 ст.173 КПК України щодо застосування найменш обтяжливого способу арешту майна, який не призведе до інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах третіх осіб, та не обґрунтував необхідність накладення арешту на земельні ділянки, які на праві власності належать НАН України.
		 
		Колегія суддів приходить до висновку, що прокурором не доведені правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та для забезпечення даного кримінального провадження, матеріали справи не містять інформації щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в даному кримінальному провадженні. Не доведено значення вказаного майна для встановлення обставин у вказаному кримінальному провадженні і можливість використання його як доказу у кримінальному провадженні, який може бути зіпсований, знищений, перетворений, пошкоджений чи прихований.
		 
		Більш того, власниками майна надані докази на підтвердження правомірності володіння земельними ділянками та їх використання. Зокрема вбачається, що земельні ділянки належать на праві постійного користування НАН України та організаціям, що перебувають у її віданні, та використовуються відповідно до земельного законодавства.
		 
		Так, між НАН України, організаціям, що перебувають у її віданні, та ТОВ «Інтербуд ТМ», ТОВ «Гідроінж-БУД» укладено договори суперфіцію, що дають право користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших будівель. Записи про речове право на забудову (суперфіцій) внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		 
		Згідно підпункту 1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
		 
		Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		 
		Матеріали судового провадження не містять даних про те, що зазначені вище договори визнані судом недійсними.
		 
		Відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		 
		Жодних об'єктивних даних, які б підтверджували, що нерухоме майно у вигляді земельних ділянок зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, колегія суддів з наданих до суду матеріалів провадження не вбачає.
		 
		Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року та рішення Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
		 
		Враховуючи викладені обставини, які вказують на необ'єктивність судового розгляду, апеляційні скарги підлягають задоволенню, а ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає скасуванню з ухваленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_11, про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження №12020100010001227 від 13.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ст.356 КК України.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
		 
		                       У Х В А Л И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах власника майна НАН України -          ОСОБА_7, задовольнити.
		 
		Апеляційну скаргу представника власника майна в особі директора Інституту геологічних наук НАН України - ОСОБА_8, задовольнити.
		 
		Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04 червня 2020 року, якою накладено арешт на нерухоме майно в рамках кримінального провадження №12020100010001227 від 13.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ст.356 КК України, а саме: на земельну ділянку по вул. Метрологічній, 7 у м. Києві, площею 2,5737 га (кадастровий номер 8000000000:79:476:0013), яка перебуває у власності Інституту геологічних наук Національної академії наук України; на земельну ділянку по вул. Академіка Заболотного, 152 у м. Києві, площею 14,1788 га (кадастровий номер 8000000000:79:122:0005) та на земельну ділянку по вул. Академіка Лебедєва у м. Києві, площею 7,7542 га (кадастровий номер 8000000000:79:123:0014), які перебувають у власності Національної академії наук України, скасувати.
		 
		Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_11, про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження №12020100010001227 від 13.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ст.356 КК України, а саме: на земельну ділянку по вул. Метрологічній, 7 у м. Києві, площею 2,5737 га (кадастровий номер 8000000000:79:476:0013), яка перебуває у власності Інституту геологічних наук Національної академії наук України; на земельну ділянку по вул. Академіка Заболотного, 152 у м. Києві, площею 14,1788 га (кадастровий номер 8000000000:79:122:0005) та на земельну ділянку по вул. Академіка Лебедєва у м. Києві, площею 7,7542 га (кадастровий номер 8000000000:79:123:0014), які перебувають у власності Національної академії наук України.
		 
		Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		 СУДДІ:
		 
		 
		    _________________             ________________           _______________
		         ОСОБА_1                        ОСОБА_2                  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...