Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/280/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано судом: 30.07.2020. Зареєстровано: 30.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2020.

Результат оскарження 11.10.2021 Верховний Суд: визнано нечинним рішення суду першої інстанції повністю і закрито провадження
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 липня 2020 року                                                                                          справа № 580/280/20
		м. Черкаси
		 
		Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Паламаря П.Г., 
		за участю секретаря Трегулова Б.Л.,
		представників позивача -Святенко О.В. (за посадою), Білоглазенко Г.П., Кирман О.Д.(за ордером),
		представника відповідача - Кузьмишина О.О.(за посадою), 
		розглянувши в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній з вантажних перевезень" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, 
		ВСТАНОВИВ:
		До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "Група компаній з вантажних перевезень" (18000, м. Черкаси, вул. Благовісна, 2/3) з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.11.2019 № 000242506, № 000244506, № 000245506.
		26.03.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження.
		06.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
		В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили суд його задовольнити. В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що відповідачем протиправно проведено перевірку, оскільки на запит ГУ ДПС у Черкаській області № 734/23-00-05-0614 від 09.09.2019 року щодо надання пояснень та документів по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 підприємством була надана відповідь за вих. № 27 від 20.09.2019 року про те, що запит контролюючого органу є таким, що в своїй основі не містить будь-яких підстав та обґрунтування, та не відповідає чинному законодавству, а  на запит щодо надання пояснень та документів по взаємовідносинах з ТОВ «Роял-Комерс» підприємством була надана відповідь за вих. № 18 від 17.07.2019 року про надання копій документів на 73-х аркушах по взаємовідносинах з ТОВ «Роял-Комерс». Відповідачем протиправно за результатами перевірки зроблено висновки щодо порушення позивачем податкового законодавства. Зазначено, що ПК України не надає органам ДПС повноважень на визнання тих чи інших угод недійсними або нікчемними, а тому всі господарські операції здійснені у відповідності з договорами являються реальними, правомірними. При цьому, транспортною документацією підтверджується операції з надання послуг з перевезення вантажів. Наявність вироку Печерського районного суду м. Києва від 18.06.2019, яким засновника, керівника ТОВ «Роял Комерс» ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України не спростовує господарські операції між позивачем та ТОВ «Роял Комерс». Виконання умов договору від 08.05.2018 року між ТОВ «Група компаній з вантажних перевезень» та ТОВ «Роял-Комерс» за період: травень-червень 2018 року підтверджуються первинними бухгалтерськими та податковими документами, ТТН та іншими документами. Господарські операції з ФОП ОСОБА_3 за період: січень-березень 2017 року по наданню транспортних, консультаційних послуг та послуг зі складання звітності також підтверджуються первинними бухгалтерськими, податковими та банківськими документами. Під час проведення господарських операцій платник податків ТОВ «Група компаній з вантажних перевезень» не був обізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Роял Комерс», і реально отримав від них послуги, попри те, що контрагенти можливо і мали наміри порушити податкове законодавство. Протилежного, тобто про обізнаність службових осіб ТОВ «Група компаній з вантажних перевезень» про можливі порушення вимог податкового законодавства ФОН ОСОБА_1 та ТОВ «Роял Комерс» в Акті докази не наведені. Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області підлягають скасуванню.
		Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю з підстав викладених у письмових запереченнях. Зокрема представником наголошено, що підставою для складання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були матеріали перевірки, під час, якої встановлено, що позивачем лише документально оформлені взаємовідносини з контрагентами, без настання будь-яких наслідків. Відсутність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.
		Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
		Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній з вантажних перевезень" зареєстроване як юридична особа 29.04.2013, код ЄДРПОУ 38715304 та є платником податку на додану вартість.
		Наказом Головного управлінням ДПС у Черкаській області № 318 від 01.11.2019 призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Група компаній з вантажних перевезень" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах  з ФОП ОСОБА_1 за лютий -квітень 2017 та  з ТОВ «РОЯЛ КОМЕРС» за травень-червень 2018 та показників фінансової звітності з їх відображенням в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2017 та 2018 роки.
		За результатами перевірки складено акт від 16.10.2019 № 43/23-00-05-0606/38715304, у якому  зроблено висновки порушення позивачем вимог податкового законодавства:
		1. Вимог п.44.1, п.44.2, п.44.6 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами і доповненнями), п.8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73. п.7 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999          року за №860/4153, 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 11 «Зобов`язання», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на суму 203112., в тому числі  на суму 188667 грн. за 2017 та на суму 14445 грн. за 2018.
		2. Вимог п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198  Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ із змінами і доповненнями, п.2.4 Наказу № 88, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на суму 205892 грн., в тому числі за лютий 2017 у сумі 22561 грн., за березень 2017 у сумі 109041грн. та за квітень 2017 у сумі 74290 грн.;
		3. Вимог пп. 5) п. 4. Розділу II «Податковий кредит» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.01.2016 року №21, зареєстрованого Міністерством юстиції України 24.01.2016 за №159/28289. в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21 декларації) за квітень 2017 на суму 3739 грн. та за червень 2018 на суму 16050 грн.
		На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Черкаській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.11.2019 №000242506, №000244506 та №000245506.
		За результатами адміністративного оскарження, рішенням ДПС України від 01.12.2019 №32348/6/99-99-11.04.01-25, податкові повідомлення-рішення від 05.11.2019 №000242506, №000244506 та №000245506 залишені без змін, а скарга позивача без задоволення .
		Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI  (далі - ПК України).
		Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку(пп. 72.1.6 п. 72.1 ст. 72 ПК України).
		Пунктом 73.1 ст. 73 ПК України унормовано, що інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.
		У відповідності до пп. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.
		З аналізу наявних запитів відповідача, суд зазначає, що вони відповідають критеріям визначеним ПК України та виготовлені з наявними підставами, а твердження позивача про невідповідність запиту п. 73.3 ПК України спростовуються наявним матеріалами справи.
		Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
		Підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.  Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. 
		Порядок проведення позапланової виїзної перевірки врегульовано статтею 78 ПК України.
		Відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. 
		Пунктами 78.4 -78.6 ст.78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.21 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.  
		Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
		З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивачу в особі директора Проскури К.О. о 12год. 00хв. 02.10.2019 пред`явлено службове посвідчення, направлення на перевірку та вручено копію наказу № 318 від 01.10.2019.
		Платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №804/1113/16 від 13.03.2018, по справі № 807/2062/17 від 21.02.2019р. 
		Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Таким чином, оскільки відбувся допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення позапланової перевірки, суд не бере до уваги доводи позивача щодо наявності процедурних порушень при її призначенні і проведенні, оскільки в межах розгляду даної справи, оцінці підлягають обставини наявності або відсутності порушень, викладених в Акті перевірки. 
		Щодо предмету виявлених порушень та правомірності винесення оскаржуваних рішень, суд зазначає наступне.
		По господарських операціях позивача з ФОП ОСОБА_1 . 
		Відповідно до договору про надання консультаційних послуг та послуг зі складання звітності від 03.01.2017 № 03/01/2017 між ТОВ «Група компаній з вантажних перевезень» - замовник та ФОП ОСОБА_1 - виконавець зобов`язується своїми засобами та на власний ризик надати Замовнику такі платні послуги: ведення Книги доходів та витрат, складання і подання звітності за переліком, що кожного місяця визначається Замовником, консультування Замовника з питань оподаткування.
		Відповідно до договору генерального транспортного експедирування від 03.01.2017 №0301/17 ТОВ «Група компаній з вантажних перевезень» - експедитор доручає ФОП ОСОБА_1 - перевізнику здійснювати перевезення автомобільним транспортом вантажів третіх осіб відповідно до наданих експедитором замовлень по території України та іноземних держав.
		На виконання умов договору позивачем надано документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності з ФОП ОСОБА_1 акти надання транспортних та консультаційних послуг, товарно-транспортні накладні (далі-ТТН), податкові накладні, платіжні доручення, які скріплені печаткою та наявні підписи ФОП ОСОБА_1 з однієї сторони та директора ТОВ «Група компаній з вантажних перевезень» Проскури К.О. з іншої сторони, документи, які підтверджують оплату послуг.
		Відповідно до актів надання послуг № 49, 51  від 31.03.2017 та податкових накладних № 49, 51  від 31.03.2017 надано консультаційні послуги за березень  на 48944,90грн. та 39200грн. відповідно. 
		На підтвердження господарських операцій по наданню транспортних послуг позивачем надані договора - заявки на перевезення вантажу автомобілем, ТТН, акти надання послуг, податкові накладні.
		По господарських операціях позивача з ТОВ «Роял Комерс».
		Відповідно до договору генерального транспортного експедирування від 08.05.2018 №08/05-тр ТОВ «Група компаній з вантажних перевезень» - експедитор доручає ТОВ «Роял Комерс» - перевізнику здійснювати перевезення автомобільним транспортом вантажів третіх осіб відповідно до наданих експедитором замовлень по території України та іноземних держав.
		На підтвердження господарських операцій по наданню транспортних послуг позивачем надані договори - заявки на перевезення вантажу автомобілем, товарно-транспортні накладні, акти надання послуг, податкові накладні, договори оренди будівельних та інженерно-будівельних машин і устаткування ТОВ «Роял Комерс» з громадянами на оренду автомобілів, документи, які підтверджують оплату послуг.
		Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
		Пункт 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначає, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
		Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
		Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. 
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		У відповідності до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
		Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІ (надалі - Закон України № 996-ХІ).
		Зі змісту статті 1 Закону України №996-ХІ випливає, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. 
		Частинами 1, 2 статті 9 Закону України №996-ХІ встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.
		Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. 
		Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. 
		Відповідно до пп.11.1 п.11 Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", зі змінами та доповненнями (далі Наказ №363) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.
		Підпунктом 11.4 п.11 Наказу № 363 визначено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.
		Відповідно до пп.11.5 п. 11 Наказу № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом вантажовідправник повинен виписувати у кількості не менше чотирьох екземплярів, засвідчити їх підписом і при необхідності печаткою (штампом).
		У розділі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранспорту України від 14.10.1997 № 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, зазначено, що "товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи".
		Отже, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, ведення форм якої для всіх суб`єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов`язковим, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.
		Суд зазначає, що у товарно-транспортних накладних поданих позивачем на підтвердження отримання транспортних послуг від ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Роял Комерс» перевізником зазначено ТОВ «Група компаній вантажних перевезень». 
		У Актах надання послуг ФОП ОСОБА_1 зазначено лише транспортні послуги та їх вартість, інша інформація відсутня. Договори-заявки складені позивачем у день завантаження автомобіля і виписки ТТН із зазначенням марки автомобіля, прізвища водія та маршруту.  
		У актах надання послуг № 49, 51  від 31.03.2017  зазначено надання консультаційні послуги за березень, їх вартість.
		У Актах надання послуг ТОВ «Роял Комерс» зазначено транспортні послуги відповідно до ТТН де перевізником вказано позивача та їх вартість. Договори-заявки складені позивачем у день завантаження автомобіля і виписки ТТН із зазначенням марки автомобіля, прізвища водія та маршруту.  
		Суд зазначає, що вказані документи по оформленню господарських відносин  з ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Роял Комерс» складені з єдиною ціллю - отримання податкової вигоди, оскільки первинними документами для підтвердження отримання транспортних послуг є товарно-транспортні накладні, у яких єдиним перевізником вказано ТОВ «Група компаній вантажних перевезень».
		Згідно  п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
		Згідно п. 8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.02.2013 року за №336/22868, у звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.
		Відповідно до п. 3.2 роз. ІІІ Наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року №433 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності" у звіті про фінансові результати наводяться доходи і витрати, які відповідають критеріям, визначеним в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.
		Керуючись п. 3.10. Наказ №433 у статті "Інші операційні доходи" відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття, дохід від списання кредиторської заборгованості, одержані штрафи, пені, неустойки тощо.
		На підставі п. 7 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 року за №860/4153, до складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.
		Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 "Зобов`язання", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306 (далі - Стандарт №11) встановлено, що зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
		Суд зазначає, з викладеного вище, вбачається відсутність реальності здійснення ТОВ «Група компаній з вантажних перевезень» господарських операцій з придбання послуг у ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Роял Комерс» що призвело до заниження податку на прибуток підприємства на суму 203112., в тому числі  на суму 188667 грн. за 2017 рік та на суму 14445 грн. за 2018рік.
		Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
		Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
		Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. 
		Згідно норм п. 198.6  ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями іншими подібними документами".  
		Враховуючи викладене, в порушення п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198  Податкового кодексу, ТОВ «Група компаній вантажних перевезень» чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на суму 205892 грн., в тому числі за лютий 2017 у сумі 22561 грн., за березень 2017 у сумі 109041грн. та за квітень 2017 у сумі 74290 грн. та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за квітень 2017 на суму 3739 грн. та за червень 2018 на суму 16050 грн.
		Оцінюючи доводи відповідача щодо не здійснення будь-яких господарських операцій позивача та ФОП ОСОБА_1 і ТОВ «Роял Комерс», суд звертає увагу на те, що за наданими позивачем первинними бухгалтерськими документами не прослідковується рух активів між підприємством-контрагентом, що мало наслідком зміну майнового стану позивача.
		В своїх запереченнях та в акті перевірки відповідач посилається на вирок Печерського районного суду м. Київ від 18.06.2019 року № 757/30223/19-к по кримінальному провадженню № 32019100000000410, згідно якого ОСОБА_2 - засновника, керівника та головного бухгалтера ТОВ «Роял Комерс» (код ЄДРПОУ 41908526) визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України (посібництво у фіктивному підприємництві тобто у створенні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності).
		Дослідивши надану копію вироку, суд встановив, що ним дійсно визнано винною посадову особу ТОВ «Роял Комерс» у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст.205Кримінального Кодексу України, однак господарські відносини позивача та ТОВ «Роял Комерс», щодо надання транспортних послуг за договором не досліджуються в даному вироку, а також відсутнє будь-яке посилання на визнання неправомірними взаємовідносин позивача та ТОВ «Роял Комерс».
		Також, суд не бере до уваги посилання відповідача на свідчення зазначені в протоколі допиту свідка ОСОБА_1 від 03.08.2018, оскільки не надано доказів про постановлення обвинувального вироку у кримінальному провадження. 
		Окрім того, суд не бере до уваги пояснення водіїв щодо здійснення перевезень, оскільки в них опитані підтверджують факти перевезень, проте доказів їх договірних відносин з ФОП ОСОБА_1 не надано.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		На підставі викладеного суд вважає, що в даному випадку відповідач довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень - рішень.
		Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.
		З урахуванням вимог ст. 139 КАС України, оскільки адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються. 
		Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, 
		                                                             ВИРІШИВ:
		У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, з урахуванням п. 3 розділу УІІ КАСУ.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                    П.Г. Паламар 
		 
		Повний текст рішення виготовлено 30.07.2020

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...