Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 363/3538/15-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти правосуддя.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2020.
Дата набрання законної сили: 09.07.2020
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		Справа № 11-кп/824/1575/2020  Головуючий у суді першої інстанції  ОСОБА_1 
		Категорія КК: ч. 2 ст. 375 Доповідач в апеляційній інстанції  ОСОБА_2 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		09 липня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
		в складі: головуючого судді   ОСОБА_2 ,
		 суддів   ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участю секретаря  ОСОБА_5 ,
		 прокурорів  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		 обвинуваченого  ОСОБА_8 , 
		 захисників  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України, -
		 
		У С Т А Н О В И Л А:
		 
		Приймаючи до уваги те, що складання ухвали вимагає значного часу, колегія суддів вважає за можливе обмежитися складанням і оголошенням лише резолютивної її частини.
		 
		Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
		 
		У Х В А Л И ЛА:
		 
		Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Вишгородського районного суду Київської області від 15 січня 2020 року, яким ОСОБА_8 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 375 КК України та виправдано, - без зміни.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня її проголошення. 
		 
		Повний текст ухвали проголосити 14 липня 2020 року о 14 годині.
		 
		С у д д і :
		_________________ _________________ _________________
		 ОСОБА_2  ОСОБА_3  ОСОБА_4 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		Справа № 11-кп/824/1575/2020  Головуючий у суді першої інстанції  ОСОБА_1 
		Категорія КК: ч. 2 ст. 375 Доповідач в апеляційній інстанції  ОСОБА_2 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		09 липня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
		в складі: головуючого судді   ОСОБА_2 ,
		 суддів   ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участю секретаря ОСОБА_5 ,
		 прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		 обвинуваченого  ОСОБА_8 , 
		 захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України, -
		 
		У С Т А Н О В И Л А:
		 
		Вироком Вишгородського районного судуКиївської області від 15 січня 2020 року ОСОБА_8 визнано невинуватим у пред`явленомуобвинуваченні за ч. 2 ст. 375 КК Українита виправдано за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується.
		 
		Згідно обвинувального акту ОСОБА_8 пред`явлено обвинувачення в тому, що він, перебуваючи на посаді судді Печерського районного суду міста Києва, маючи відповідну фахову підготовку та досвід роботи, у серпні 2014 року вчинив умисний злочин проти правосуддя за наступних обставин.
		Так, указом Президента України № 308/2006 від 14.04.2006 ОСОБА_8 призначений на посаду судді Печерського районного суду м. Києва. Постановою Верховної Ради України № 2990-VI від 03.02.2011 обраний безстроково на посаду судді Печерського районного суду м. Києва, яку він на даний час обіймає.
		Під час здійснення правосуддя ОСОБА_8 , як посадова особа органу державної влади, була зобов`язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є законність. Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний додержуватися присяги судді. За ст. 55 вказаного Закону суддя присягає об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов`язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади. Як зазначено у ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.
		Крім того, у Кодексі суддівської етики, затвердженому XI з`їздом суддів України від 22.02.2013, закріплено, що суддя повинен бути прикладом законослухняності, неухильно додержуватися присяги й завжди поводитися так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду, повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов`язки і підтримувати свою професійну компетентність на належному рівні. Також суддя має здійснювати судочинство в межах та в порядку, визначених процесуальним законом.
		У Розділі VII додатку до Рекомендацій СМ/Rес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи 17.11.2010 на 1098 засіданні заступників міністрів, наголошується, що тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості.
		Згідно із Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997, та процесуальним законодавством України кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом.
		Так, 27.06.2014 ОСОБА_11 /представник позивача/ в інтересах ОСОБА_12 /позивач/ звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_13 /відповідач/, треті особи: ОСОБА_14 , ТОВ «АВТОПОРТ КИЇВ», про переведення прав і обов`язків покупця та визнання права власності.
		У вказаному позові представник позивача ОСОБА_12  ОСОБА_11 просив право власності ОСОБА_13 на квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль «Порше Кайен Турбо», номер кузова НОМЕР_1 припинити, визнати право власності на зазначене майно за ним та зобов`язати ОСОБА_13 передати це майно ОСОБА_12 .
		Свої позовні вимоги ОСОБА_11 обґрунтовував тим, що між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 укладено усні договори-доручення від 03.09.2011 та 01.03.2012, відповідно до яких, начебто, ОСОБА_13 не мала власних коштів для розрахунку за купівлю квартири АДРЕСА_2 у сумі 1 712 140,00 грн., діяла на підставі усного договору доручення від 03.09.2011, укладеного з ОСОБА_12 , та в інтересах останнього мала підписати з ОСОБА_14 договір купівлі-продажу вищевказаної квартири, за яким вона виступить покупцем. При цьому, між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на момент начебто укладання усного договору доручення від 03.09.2011 була досягнута домовленість про те, що укладання вищевказаного договору купівлі-продажу та реєстрація права власності на зазначену квартиру не призведе до виникнення у ОСОБА_13 права власності на вказане майно та на першу вимогу ОСОБА_12 остання безоплатно здійснить передачу квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_12 , що відповідно до матеріалів кримінального провадження, не відповідає фактичним обставинам справи.
		Крім того, ОСОБА_11 посилався на те, що ОСОБА_13 , діючи на підставі усного договору доручення від 01.03.2012, нібито укладеного з ОСОБА_12 , в інтересах останнього мала підписати з ТОВ «АВТОПОРТ КИЇВ» договір купівлі-продажу автомобіля «Порше Кайен Турбо», номер кузова НОМЕР_1 , за яким вона виступить покупцем цього рухомого майна. При цьому між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на момент нібито укладання усного договору доручення від 01.03.2012 була досягнута домовленість про те, що укладання вищевказаного договору купівлі-продажу та реєстрація права власності на автомобіль «Порше Кайен Турбо» номер кузова НОМЕР_1 не призведе до виникнення у ОСОБА_13 права власності на вказане майно та на першу вимогу ОСОБА_12 остання безоплатно здійснить передачу автомобіля «Порше Кайен Турбо» номер кузова НОМЕР_1 ОСОБА_12 , що відповідно до матеріалів кримінального провадження, не відповідає фактичним обставинам справи.
		Також, з метою усунення участі відповідача ОСОБА_15 у провадженні, ОСОБА_11 вказано у позовній заяві місце проживання ОСОБА_13 , яке не відповідало дійсності, а саме: АДРЕСА_3 , та остання на момент подачі позовної заяви не була зареєстрована та фактично не проживала за вказаною адресою.
		Надалі, 27.06.2014, автоматизованою системою документообігу Печерського районного суду м. Києва указаний позов розподілено судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 , а 01.07.2014 вказаний позов надійшов йому для розгляду.
		01.07.2014 суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 виніс ухвалу про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_12 , надавши позивачу 5 днів для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
		При цьому, цього ж дня ОСОБА_8 , з метою встановлення фактичного місця проживання та реєстрації ОСОБА_13 направив запит на адресу УДМС України в Херсонській області.
		14.07.2014 ОСОБА_11 /представник позивача/ в інтересах ОСОБА_12 /позивач/ звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом, уточненим та виправленим, до ОСОБА_13 /відповідач/, треті особи: ОСОБА_14 , ТОВ «АВТОПОРТ КИЇВ», про припинення права власності, визнання права власності та зобов`язання вчинити певні дії. Одночасно, ОСОБА_11 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з заявою про забезпечення позову, а саме накладення арешту на автомобіль «Порше Кайен Турбо», номер кузова НОМЕР_1 , квартиру АДРЕСА_2 , встановлення тимчасового обмеження  ОСОБА_13 у праві виїзду за межі України та заборону Державній прикордонній службі України вчиняти дії, пов`язані із наданням  ОСОБА_13 можливості виїзду за межі України.
		У невстановлений органом досудового розслідування час у судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 виник умисел на винесення завідомо неправосудного судового рішення на користь ОСОБА_12 , незважаючи на безпідставність вимог останнього.
		14.07.2014 ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи в приміщенні Печерського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. М. Гайцана, 4, діючи умисно, в інтересах позивача ОСОБА_12 та представника позивача ОСОБА_11 , виніс ухвалу про відкриття провадження у справі за вказаним вище позовом. 
		У той же день, у невстановлений досудовим слідством час, ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні Печерського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. М. Гайцана, 4, виніс ухвалу, якою заяву ОСОБА_12 про забезпечення позову по справі задовольнив, наклав арешт на автомобіль «Порше Кайен Турбо», номер кузова НОМЕР_1 , квартиру АДРЕСА_2 , встановив тимчасове обмеження ОСОБА_13 у праві виїзду за межі України та заборонив Державній прикордонній службі України вчиняти дії, пов`язані із наданням ОСОБА_13 можливості виїзду за межі України.
		Цього ж дня, тобто 14.07.2014 секретар Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_16 , надіслала сторонам по справі, у тому числі ОСОБА_13 на адресу, яка була зазначену у позовній заяві, листи, які містили у тому числі копію ухвали про відкриття провадження у справі та повістку про виклик до Печерського районного суду м. Києва у судове засідання, призначене на 28.07.2014.
		21.07.2014 на адресу Печерського районного суду міста Києва до судді ОСОБА_8 надійшла відповідь з УДМС України в Херсонській області, згідно з якою ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_3 з 28.09.2011 знята з реєстрації.
		Надалі, 28.07.2014, суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 провів судове засідання у цивільній справі № 757/17220/14-ц, в подальшому відклавши розгляд позову для створення видимості виклику усіх сторін по справі у судове засідання письмовими повістками на 11.08.2014.
		Цього ж дня, тобто 28.07.2014 секретар Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_16 , надіслала сторонам по справі, у тому числі ОСОБА_13 на адресу, яка була зазначену у позовній заяві, повістки про виклик до Печерського районного суду м. Києва у судове засідання, призначене на 11.08.2014.
		11.08.2014 суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 провів друге судове засідання у цивільній справі № 757/17220/14-ц, в подальшому відклавши розгляд позову для створення видимості виклику усіх сторін у судове засідання письмовими повістками на 26.08.2014.
		Цього ж дня, тобто 11.08.2014 секретар Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_16 , надіслала сторонам по справі, у тому числі  ОСОБА_13 на адресу, яка була зазначену у позовній заяві, повістки про виклик до Печерського районного суду м. Києва у судове засідання, призначене на 26.08.2014.
		Таким чином, суддя ОСОБА_8 , своїми незаконними умисними діями, в порушення вимог ст.ст. 1, 10, 27, 127, 131 ЦПК України, діючи в інтересах позивача, створив умови та штучні перешкоди, за яких ОСОБА_13 була позбавлена своїх основоположних прав на одержання копій ухвал, на участь у судових засіданнях, подачу доказів та участь у їх дослідженні, на поставлення запитань іншим особам, які беруть участь у справі, на подання клопотань та відводів.
		У подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на постановлення завідомо неправосудного судового рішення, суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 , отримавши повідомлення про те, що судові повістки від 14.07.2014, 28.07.2014 та 11.08.2014, направлені нібито на адресу ОСОБА_13 , повернуто у зв`язку із закінченням строку зберігання, а також, достовірно знаючи, що ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_3 з 28.09.2011 знята з реєстрації, всупереч ст.ст. 74, 76 ЦПК України, не здійснивши дій щодо перевірки поважності причин неявки ОСОБА_13 у судові засідання, а також не встановивши її фактичне місце проживання, належним чином не повідомивши про час та місце судових розглядів, порушив принцип змагальності сторін та позбавив ОСОБА_13 можливості на реалізацію своїх процесуальних прав, у тому числі бути присутнім у судовому засіданні, подавати докази, заявляти клопотання та висловлювати свою правову позицію.
		У подальшому, 26.08.2014, перебуваючи в приміщенні Печерського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. М. Гайцана, 4, діючи умисно, в інтересах позивача ОСОБА_12 та представника позивача ОСОБА_11 , спрямовуючи свої умисні дії на постановлення завідомо неправосудного судового рішення, суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 за відсутності у справі належних доказів та за відсутності відповідача ОСОБА_13 провів судове засідання у цивільній справі № 757/17220/14-ц.
		Під час вказаного судового засідання суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 , без дослідження матеріалів цивільної справи, та протиправно, у порушення норм цивільного процесуального законодавства, діючи умисно, в інтересах позивача ОСОБА_12 та представника позивача ОСОБА_11 , спрямовуючи свої умисні дії на постановлення завідомо неправосудного судового рішення який будучи представником судової влади, покликаним захищати законність в державі, керуватись при цьому принципом верховенства права, своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечувати кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, створювати такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, передбачених процесуальним законом визнав необхідність винесення заочного судового рішення.
		Вчинивши вищевказані умисні дії, суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи у приміщенні Печерського районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. М. Гайцана, 4, діючи в інтересах ОСОБА_12 , грубо нехтуючи та ігноруючи положення цивільного процесуального законодавства, достовірно знаючи, що відповідно до договору купівлі-продажу від 13.09.2011, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_17 , ОСОБА_13 є власником квартири АДРЕСА_2 та відповідно до договору купівлі-продажу від 06.03.2012 між останньою та ТОВ «АТ Імпорт» ОСОБА_13 є власником автомобіля «Порше Кайен Турбо», номер кузова НОМЕР_1 , маючи на меті злочинний умисел на постановлення завідомого неправосудного судового рішення, постановив та підписав завідомо неправосудне судове рішення у цивільній справі № 757/17220/14-ц, яким позов представника позивача ОСОБА_12  ОСОБА_11 задовольнив, припинив право власності ОСОБА_13 на квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль «Порше Кайен Турбо» номер кузова НОМЕР_1 , а право власності на зазначене майно визнав за ОСОБА_12 та зобов`язав ОСОБА_13 передати останньому це майно.
		При цьому, спрямовуючи свої умисні дії на постановлення завідомо неправосудного судового рішення, суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 протиправно, у порушення ст.ст. 1, 10, 27, 131, 185, 192, 212 ЦПК України взяв за доказ обґрунтування позову представника позивача ОСОБА_12  ОСОБА_11 , які фактично не відповідали дійсності та є надуманими.
		Водночас, обставини щодо начебто відсутності у ОСОБА_13 власних коштів на придбання вищевказаного нерухомого та рухомого майна умисно залишились поза увагою судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 та в ході розгляду позову досліджені не були.
		Таким чином, суддя ОСОБА_8 , діючи умисно, в інтересах позивача, заздалегідь позбавивши ОСОБА_13 реалізації наданих їй процесуальних прав на участь у судових засіданнях, подачу доказів та участь у їх дослідженні, на поставлення запитань іншим особам, що беруть участь у справі, на подання клопотань та відводів, дачу усних і письмових пояснень, подання своїх доводів, та міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду, а також подачу заперечень проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, у порушення ст.ст. 1, 10, 27, 127, 131, 185, 192, 212, 213 ЦПК України, не дослідивши докази у справі, надавши необґрунтовану перевагу доказів, які свідчать на користь позивача, перед іншими доказами, що свідчать проти нього, та зробив висновки, які явно не відповідають фактичних обставинам справи, що призвело до винесення завідомо неправосудного рішення суду.
		Постановляючи завідомо неправосудне рішення про задоволення позовних вимог позивача, діючи з прямим умислом, суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 , усвідомлював відсутність законних підстав для винесення такого рішення, свідомо порушив вимоги чинного законодавства України, передбачав настання тяжких наслідків, сприяв утворенню суттєвих перешкод у реалізації учасниками розгляду справи своїх прав та бажав настання таких наслідків.
		Численність, системність та характер порушень законодавства, які були допущені суддею ОСОБА_8 при розгляді цивільної справі № 757/17220/14-ц, свідчить про наявність у нього прямого умислу, яким він керувався при ухваленні завідомо неправосудного рішення.
		У той же час, згідно зібраних матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_12 , використовуючи постановлене завідомо неправосудне судове рішення судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 від 26.08.2014, подав заяву № 51056972 від 30.10.2014, до ВРЕР-9 УДАІ в м. Києві, за результатами розгляду якої співробітниками зазначеного підрозділу підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в м. Києві здійснено перереєстрацію автомобіля «Порше Кайен Турбо» номер кузова НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_12 , без відома, згоди власника  ОСОБА_13 та без надання вищевказаного автомобіля до ВРЕР-9 УДАІ ГУМВС України в м. Києві для проведення такої перереєстрації.
		Одночасно, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що 03.10.2014 ОСОБА_12 , використовуючи постановлене завідомо неправосудне судове рішення судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 від 26.08.2014, подав його до реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, службовими особами якого здійснено перереєстрацію нерухомого майна ОСОБА_13 , а саме: квартири АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_12 .
		Унаслідок вчинення злочинного діяння судді ОСОБА_8 , який будучи представником судової влади, покликаним захищати законність в державі, створено умови, які перешкодили ОСОБА_13 реалізувати надані їй чинним законодавством України права та унеможливили у подальшому всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин справи, що призвело до незаконного позбавлення ОСОБА_13 права власності на квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль «Порше Кайен Турбо» номер кузова НОМЕР_1 , заподіявши останній тим самим тяжкі наслідки, а саме матеріальні збитки на загальну суму 8 167 938 грн 78 коп.
		 
		В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні - прокурор відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_7 просить скасувати вирок у зв`язку невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставин кримінального провадження, не правильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Ухвалити новий вирок, яким визнати винним  ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
		Своє прохання прокурор обґрунтовує тим, що висновок суду про недоведеність стороною обвинувачення винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не підтверджується доказами, дослідженнями під час судового розгляду. Суд, при наданні оцінки дослідженим доказам, не вказуючи про підстави визнання їх недопустимими чи неналежними, надав явну перевагу доказам сторони захисту, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та безпідставного виправдання ОСОБА_8 .
		Так, судом у вироку надана оцінка показанням обвинуваченого, потерпілої ОСОБА_13 , свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_20 та ОСОБА_16 , при цьому явну перевагу надано свідкам, які виправдовують обвинуваченого. 
		Суд критично поставився до показань потерпілої, як зацікавленої особи, при цьому надав перевагу показанням позивача у цивільній справ ОСОБА_12 , який нібито детально і послідовно пояснив обставини розгляду справи. Натомість поза увагою суду залишилась також зацікавленість вказаного свідка у позитивному вирішенні спору, який перебував у провадженні обвинуваченого. Під час судового розгляду вказаний свідок не пам`ятав більшості обставин розгляду цивільної справи за його позовом до ОСОБА_13 , що суперечить висновкам суду про детальність та послідовність показань свідка ОСОБА_12 .
		Крім того, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги дані, які містяться в протоколі огляду цивільної справи від 30.01.2014 лише з підстав допущеної слідчим описки в даті його складання. 
		На думку прокурора, судом не надано належної правової оцінки даним, які містяться в матеріалах цивільної справи № 757/172220/14-ц та підтверджують прийняття ОСОБА_8 завідомо неправосудного рішення за результатами розгляду вказаної справи. Вказівка суду про направлення запиту суддею ОСОБА_8 до УДМС України в Херсонській області з метою встановлення місця проживання ОСОБА_13 не спростовує умислу обвинуваченого на усунення потерпілої від розгляду справи. В матеріалах цивільної справи містяться відомості про фактичне місце проживання ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_4 . Проте обвинуваченим жодного разу не направлено повістки про виклик потерпілої в судове засідання за вказаною адресою спірної квартири, в якій вона проживає. Саме в таких діях ОСОБА_8 апелянт вбачає умисне усунення її від розгляду справи та прийняття завідомо неправосудного рішення на користь позивача ОСОБА_12 .
		Крім того, прокурор вважає, що особливі дії обвинуваченого, які виразились у швидкому розгляду справи, також підтверджують вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення. Згідно даних матеріалів цивільної справи, представник позивача ОСОБА_11 14.07.2014 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з уточненим та виправленим позовом, а також надав заяву про забезпечення позову. Того ж дня, о 09 год. 20 хв, тобто через 20 хвилин після подання позовної заяви, суддею ОСОБА_8 прийнято ухвалу про відкриття провадження за вказаною уточненою позовною заявою та задоволено заяву про забезпечення позову.
		На думку апелянта, судом не надано належної правової оцінки й формальним діям обвинуваченого в частині направлення запитів до відповідних органів з метою нібито з`ясування рівня матеріального забезпечення потерпілої та наявності у неї грошових коштів. Прийняття рішення без отримання усіх відповідей на ці запити свідчать про намір обвинуваченого створити вигляд законності прийнятого ним рішення.
		Крім того, прокурор вважає помилковим твердження суду щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону стороною обвинувачення під час вручення підозри ОСОБА_8 , оскільки такі висновки суду суперечать правовим висновкам, викладеним в постанові Великої Палата Верховного Суду в справі № 536/2475/14-к.
		 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурорів, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого та його захисників, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, вважали вирок законним та обґрунтованим, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. 
		 
		Висновки суду першої інстанції про недоведеність вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 375 КК України, ґрунтуються на повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванню обставин кримінального провадження. 
		 
		Так, в ході судового розгляду, з досліджених доказів встановлено, що ОСОБА_8 з 2006 року по теперішній час обіймає посаду судді Печерського районного суду м. Києва. 27.06.2014 автоматизованою системою документообігу Печерського районного суду м. Києва позов ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_12 до ОСОБА_13 , треті особи: ОСОБА_14 , ТОВ «АВТОПОРТ КИЇВ» про переведення прав і обов`язків покупця та визнання права власності розподілено судді ОСОБА_8 . В подальшому цивільна справа за вказаним позовом була ним розглянута з постановленням 26 серпня 2014 року заочного рішення, яким позов було задоволено, припинено право власності ОСОБА_13 на квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль "Порше Кайен Турбо", а право власності на зазначене майно визнано за ОСОБА_12 із зобов`язанням ОСОБА_13 передати це майно. 15.10.2014 представник ОСОБА_13 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із заявою про перегляд вказаного заочного рішення у даній справі, в задоволенні якої було відмовлено ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2014. ОСОБА_13 звернулася до Апеляційного суду м. Києва з апеляційною скаргою. Одночасно вона звернулася до правоохоронних органів із заявою про скоєння суддею ОСОБА_8 злочину, передбаченого ст. 375 КК України. За результатами апеляційного розгляду, оскільки представник позивача ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_12 відмовився від позову, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 31.03.2015 заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 26.08.2014, постановлене суддею ОСОБА_8 , скасовано і провадження в цивільній справі закрито. При цьому зазначена ухвала суду апеляційного інстанції не містить висновків про законність або незаконність заочного рішення, порушення або відсутність порушень вимог процесуального права в ході розгляду цивільної справи або постановлення заочного рішення. 
		 
		Зазначені обставини не заперечувалися а ні стороною обвинувачення, а ні стороною захисту під час судового розгляду в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч.2 ст. 375 КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_8 надав показання, в яких детально розповів про обставини здійснення судового розгляду цивільної справи за позовом  ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_12 до ОСОБА_13 . При цьому зазначив, що ним було дотримано як норми процесуального, так і матеріального права. Умислу на постановлення неправосудного рішення в цій справі в нього не було, жодних доказів наявності такого умислу, а також фактично незаконності постановленого рішення стороною обвинувачення надано не було.
		 
		Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що судом першої інстанції, прийнято до уваги лише докази, які виправдовують обвинуваченого, і проігноровані докази, що підтверджують його вину, на думку колегії суддів є безпідставними.
		Так, судом повно, всебічно досліджено всі докази в провадженні, зокрема допитано потерпілу ОСОБА_13 , свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_16 , досліджено письмові докази, зокрема й матеріали цивільної справи. Зазначені докази викладені у вироку, їм надана оцінка з точки зору належності та допустимості. При цьому судом фактично прийнято до уваги данні, які містяться в документах цивільної справи, незважаючи на те, що дата складання протоколу огляду слідчим зазначена раніше ніж дата інкримінованого обвинуваченому злочину. 
		Показання вказаних свідків, потерпілої, а також інші докази не доводять порушення суддею ОСОБА_8 норм процесуального закону під час розгляду цивільної справи, які, на думку прокурора, навмисно допускалися суддею для подальшого постановлення неправосудного рішення. Доводи апеляційної скарги в більшості стосуються лише порушень процесуальних норм права з боку судді, однак вони суперечать вимогам відповідних норм ЦПК України, що діяв на час здійснення розгляду цивільної справи. Крім того, постановлення ухвали про відкриття провадження в цивільній справі та забезпечення позову через 20 хвилин після надходження до суду виправленого позову та відповідної заяви не є порушенням вимог закону та не свідчить про незаконність подальшого рішення в справі. 
		Показання свідків  ОСОБА_20 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 підтверджують позицію сторони захисту про законність постановлення 26.08.2014 заочного рішення на користь ОСОБА_12 . Натомість показання потерпілої та свідка ОСОБА_21 жодним чином не стосуються процедури розгляду цивільної справи, а також не дають підстави вважати, що факти, викладені ними, могли стати підставою для постановлення в 2014 році рішення не на користь ОСОБА_12 . 
		Жоден з наданих стороною обвинувачення доказів не доводить а ні об`єктивної, а ні суб`єктивної сторони кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 375 КК України. 
		 
		ОСОБА_22 стороною обвинувачення інкримінується скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України, а саме постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного рішення, що спричинили тяжкі наслідки.
		Рішенням Конституційного Суду України від 11.06.2020 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), статтю 375 КК України; пунктом другим резолютивної частини рішення постановлено, що вказана стаття, визнана неконституційною, втрачає чинність через 6 місяців з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення. На даний час зазначене рішення є чинним, однак відповідна стаття кримінального закону втратить чинність пізніше.
		Конституційний суд України у своєму рішенні зазначив, що судове рішення не може бути переглянуто, крім встановлених процесуальними законами випадків його перегляду відповідним судом, що виключає можливість оцінювати таке рішення слідчим, прокурором при вчиненні ними дій, які мають наслідком притягнення судді до кримінальної відповідальності.
		Як вбачається з матеріалів цивільної справи ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 31.03.2015 заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 26.08.2014, постановлене суддею ОСОБА_8 , скасовано і провадження в цивільній справі закрито у зв`язку з відмовою представника позивача від позову. При цьому така позиція представника позивача ОСОБА_19 була викликана тим, що на його думку з боку потерпілої ОСОБА_13 здійснювався тиск на суддів, в тому числі й шляхом зверненням із заявою до правоохоронних органів щодо судді ОСОБА_8 , а тому виникли сумніви щодо об`єктивного вирішення апеляційної скарги останньої. Таким чином, заочне рішення фактично в апеляційному порядку не переглядалося.
		Колегія суддів не вбачає істотних порушень вимог кримінального процесуального закону в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_8 , які б стали підставою для скасування вироку. 
		Доводи апеляційної скарги прокурора про безпідставне твердження суду щодо порушення вимог закону стороною обвинувачення під час вручення підозри ОСОБА_8 , на думку колегії суддів, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
		 
		У відповідності до положень ст.62 Конституції України винність особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість поза розумним сумнівом.
		Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях й ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи в учиненні кримінального правопорушення. Підставою для обвинувального вироку суду є така сукупність достовірних доказів, що отримані з додержанням законодавства, розглянуті в судовому засіданні та є достатніми для безспірного висновку про те, що подія кримінального правопорушення мала місце, наявні ознаки складу кримінального правопорушення, вчинив це діяння обвинувачений і його вина у вчиненні цього кримінального правопорушення доведена судом. Забезпечення доведеності вини є одним з основних конституційних принципів основ судочинства (п.3 ч.3 ст.129 Конституції України, п.10 ч.1 ст.7, ст.17 КПК України).
		 
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що стороною обвинувачення під час судового розгляду не було доведено поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 375 КК України. Тому, не вбачає підстав для скасування вироку Вишгородського районного суду Київської області від 15 січня 2020 року щодо ОСОБА_8 та задоволення апеляційної скарги прокурора.
		 
		 
		 
		 
		Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
		 
		У Х В А Л И ЛА:
		 
		Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Вишгородського районного суду Київської області від 15 січня 2020 року, яким ОСОБА_8 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 375 КК України та виправдано, - без зміни.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня її проголошення. 
		 
		С у д д і :
		_________________ _________________ _________________
		 ОСОБА_2  ОСОБА_3  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...