Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/25826/20-к : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.08.2020.
Дата набрання законної сили: 29.07.2020
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		Справа № 11-сс/824/3822/2020 Слідчий суддя в суді першої інстанції   ОСОБА_1 
		Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України  Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції   ОСОБА_2  
		 
		 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 липня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		 головуючого судді  ОСОБА_2 , 
		 суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі судового засідання   ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою директора ТОВ «КАТЕРПІЛЛЕР» - ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року,
		за участю: 
		представника особи, в інтересах 
		якої поданого скаргу - адвоката   ОСОБА_7 , 
		 
		  в с т а н о в и л а:
		 
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року задоволено частково клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_8 , про арешт майна та накладено арешт на земельну ділянку по вул. Предславинській, 35 в м. Києві (кадастровий № 8000000000:79:045:0003) площею 1,3631 га, яка на праві постійного користування зареєстрована за ПАТ Київський завод РАДАР (код ЄДРПОУ 14307274), із забороною права на відчуження та розпорядження земельною ділянкою. В решті вимог клопотання відмовлено.
		Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, директор ТОВ «КАТЕРПІЛЛЕР» - ОСОБА_6 , подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року у справі №757/25826/20-к, та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 42020101060000192 від 27.05.2020 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України про арешт земельної ділянки по вул. Предславинській, 35 в м. Києві (кадастровий № 8000000000:79:045:0003) площею 1,3631 га, яка на праві постійного користування зареєстрована за ПАТ Київський завод РАДАР (код ЄДРПОУ 14307274.
		На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що в межах зазначеної земельної ділянки ТОВ «КАТЕРПІЛЛЕР» виступає забудовником на підставі Договору про пайову участь у капітальному будівництві житлового комплексу з торгово-офісними приміщеннями від 15 січня 2016 року, укладеному з ПАТ «Київський завод «РАДАР», тобто, ТОВ «КАТЕРПІЛЛЕР» являється володільцем арештованого майна - вказаної земельної ділянки. Законність використання земельної ділянки для проведення будівельних робіт, в тому числі, в аспекті її належного використання за цільовим призначенням, встановлено рішеннями судів та не може ставитись під сумнів, тому апелянт вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною та підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
		Апелянт зазначає, що прокурором у клопотанні, а слідчим суддею у оскаржуваній ухвалі не визначено, яка ж саме і кому заподіяна істотна шкода, в чому вона полягає. Жодній особі у вказаному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
		Також апелянт зазначає, що в оскаржуваній ухвалі мова йде про те, що земельна ділянка по вул. Предславинській, 35 в м. Києві зберігає на собі сліди вчинення кримінального правопорушення. В той же час відсутня інформація, які саме сліди зберігає земельна ділянка і чому вони мають суттєве значення для з`ясування обставин вчинення злочину.
		Також апелянт звертає увагу на те, що слідчий суддя вказує в оскаржуваній ухвалі, що у відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що зазначені кошти відповідають критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, проте є незрозумілим, яке відношення мають кошти до накладення арешту на земельну ділянку, а також не зрозуміло з тексту ухвали, що слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на вказані нежитлові приміщення підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме збереження речових доказів, проте, є незрозумілим яким чином клопотання прокурора про накладення арешту на вказані нежитлові приміщення стосуються ухвали про накладення арешту на земельну ділянку. 
		Крім того апелянт зазначає, що в порушення ст. 172 КПК України слідчий суддя не перевірив відповідність клопотання про арешт майна вимогам ст. 171 КПК України, належним чином не дослідив надані матеріали та не перевірив інші докази, не повернув клопотання на доопрацювання.
		На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що клопотання прокурора про арешт майна було розглянуто слідчим суддею без повідомлення та участі представників ТОВ «КАТЕРПІЛЛЕР». Про наявність оскаржуваної ухвали ТОВ «КАТЕРПІЛЛЕР» дізналась лише 10.07.2020 року, після вручення уповноваженою особою вказаної ухвали директору товариства під підпис.
		В судове засідання у справі прокурор не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутністю сторони обвинувачення, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_7 в інтересах ТОВ «КАТЕРПІЛЛЕР» в підтримку поданої апеляційної скарги з проханням її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, директора ТОВ «КАТЕРПІЛЛЕР» - ОСОБА_6 ,підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Враховуючи, що ухвалу суду від 23 червня 2020 року було постановлено без виклику представників ТОВ «КАТЕРПІЛЛЕР», тобто без виклику особи, яка її оскаржує, копію даної ухвали, як вбачається з матеріалів справи не направлено останнім, тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.
		Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, що СВ Печерського управління Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуальним керівництвом Київської місцевої прокуратури № 6 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № №42020101060000192 від 27.05.2020 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, за фактом неналежного виконання своїх службових обов`язків службовими особами ТОВ КАТЕРПІЛЛЕР, у зв`язку із чим на земельній ділянці по вул. Предславинській, 35 в м. Києві проводяться будівельні роботи із порушенням вимог містобудівного та земельного законодавства.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Акту обстеження земельної ділянки від 27.11.2019 року, складеного співробітниками Департаменту земельних ресурсів КМДА (в порядку самоврядного контролю), встановлено, що земельна ділянка по вул. Предславинська, 35 в м. Києві зареєстрована за ПАТ Київський завод Радар (код ЄДРПОУ 14307274) на праві постійного користування. Вид використання земельної ділянки  для експлуатації та обслуговування адміністративних та складських будівель і споруд, цільове призначення  для розміщення та експлуатації основних, підсобних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
		В ході досудового розслідування проведено огляд земельної ділянки по вул. Предславинській, 35 в м. Києві, в ході якого встановлено: земельна ділянка за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 35 в м. Києві (кадастровий № 8000000000:79:045:0003) площею 1,3631га, знаходиться на перетині вул. Євгена Коновальця та вул. Предславинській в м. Києві. Ділянка огороджена металевим парканом зі сторони вул. Євгена Коновальця в м. Києва та парканом з надписами Stanford, бізнес-класика, фото будинку та паркінгу зі сторони вул. Предславинській в м. Києві. За сторони вул. Євгена Коновальця в м. Києві наявні металеві ворота для вїзду/виїзду до земельної ділянки. На перетині вул. Є. Коновальця та вул. Предславинській розташовано тимчасову споруду (відділ продажу), яка зачинена металевими ролетами. Біля металевих воріт розташований щит  паспорт обєкта. Відповідно до паспорту об`єкта, на земельній ділянці проводиться Реконструкція майнового комплексу по вул. Предславинській, 35 у Печерському районі м. Києва. Замовником є ТОВ КАТЕРПІЛЛЕР (код ЄДРПОУ 40099050); генеральним підрядником є ТОВ Бориспільміськбуд (код ЄДРПОУ 34536374);, генеральним проектувальником є ТОВ Інтеліт Проект (код ЄДРПОУ 38992272); Дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113191130989 від 23.04.2019 року виданий Державною архітектурно  будівельною інспекцією України. Відповідно до паспорту об`єкта, техніко-економічні показники: поверховість 7-24 пов., кількість квартир  856 кв.м., загальна площа квартир - 60255,84 кв.м.; загальна площа нежитлових приміщень  5857,01 кв.м., місткість паркінгу  797 місць.
		Оглядом встановлено, що на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна. На земельній ділянці фактично розташований будівельний майданчик, розміщено будівельну техніку, тимчасові споруди).
		Разом з цим, на сайті проекту будівництва https://perfect-group.ua/ru/projects/zhk-stanford/наявні фото стану будівництва у цьому місці (м. Київ, вул. Предславинська, 35), з яких вбачається що в дозволі на виконання будівельних робіт наведені недостовірні відомості (не реконструкція, а фактично нове будівництво).
		01.06.2020 прокурором винесено постанову про визнання земельної ділянки вул. Предславинській, 35 в м. Києві (кадастровий №8000000000:79:045:0003) площею 1, 3631 га, яка на праві постійного користуванні зареєстрована за ПАТ Київський завод РАДАР (код ЄДРПОУ 14307274) речовим доказом у кримінальному провадженні № 42020101060000192 від 27.05.2020.
		23.06.2020 сторона кримінального провадження № 42020101060000192 від 27.05.2020 року  прокурор Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку вул. Предславинській, 35 в м. Києві (кадастровий №8000000000:79:045:0003) площею 1, 3631 га, яка на праві постійного користуванні зареєстрована за ПАТ Київський завод РАДАР (код ЄДРПОУ 14307274).
		Орган досудового розслідування вказує, що з метою забезпечення повного, об`єктивного та всебічного розслідування даного кримінального провадження, проведення судових експертиз та перевірок дотримання містобудівного законодавства, попередження завдання збитків територіальній громаді міста Києва, а також зважаючи на те, що земельна ділянка по вул. Предславинській, 35 в м. Києві зберігає на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, які самостійно та в сукупності з іншими зібраними по кримінальному провадженні доказами мають суттєве значення для з`ясування обставин вчинення злочину, встановлення осіб, причетних до його вчинення, у зв`язку з чим виникла необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку.
		Прокурор зазначає, що метою арешту земельної ділянки є забезпечення збереження речових доказів, що визначено пунктами 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
		23.06.2020 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено частково.
		Задовольняючи частково клопотання прокурора, внесене в межах кримінального провадження № 42020101060000192 від 27.05.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, щодо накладення арешту на майно, а саме на земельну ділянку вул. Предславинській, 35 в м. Києві (кадастровий №8000000000:79:045:0003) площею 1, 3631 га, яка на праві постійного користуванні зареєстрована за ПАТ Київський завод РАДАР (код ЄДРПОУ 14307274), слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні підстави для накладення арешту на майно, з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів.
		З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
		Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
		Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
		Перша та найголовніша вимогастатті 1Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання з боку органу влади у мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого абзацу надає право позбавляти власності лише «на умовах, передбачених законом», при цьому у другому абзаці визнається право держав здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" пункт 58).
		При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
		Згідно з п.7 ч.2ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до ч.3ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
		Відповідно дост.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		Згідно із ч.2ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Відповідно до ч.3 зазначеної статті, в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.1ст.98 КПК Українивбачається, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Частиною 2ст.173 КПК Українипередбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		Однак зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.
		Відповідно до вимогст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
		Накладаючи арешт на майно з підстав передбачених п.1, ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя не тільки має переконатися в тому, що майно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, а й врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Оскільки винесення постанови про визначення майна речовим доказом, не може бути єдиною підставою, для арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Так, посилаючись у клопотанні, що нерухоме майно відповідає критеріям зазначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України та наявні правові підстави, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України для його арешту, прокурор повинний був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку. Між тим, жодних доказів того, що земельна ділянка по вул. Предславинській, 35 в м. Києві (кадастровий №8000000000:79:045:0003) площею 1, 3631 га, яка на праві постійного користування зареєстрована за ПАТ Київський завод РАДАР (код ЄДРПОУ 14307274), є предметом та доказом розслідуваних кримінальних правопорушень, в матеріалах судового провадження не міститься. Не приведені такі докази і в клопотанні прокурора, що свідчить про голослівність зазначених тверджень останнього.
		Колегією суддів встановлено, що на земельній ділянці по вул. Предславинській, 35 в м. Києві (кадастровий №8000000000:79:045:0003) площею 1, 3631 га, відповідно до паспорту об`єкта, на земельній ділянці проводиться Реконструкція майнового комплексу по вул. Предславинській, 35 у Печерському районі м. Києва. Замовником є ТОВ КАТЕРПІЛЛЕР (код ЄДРПОУ 40099050); генеральним підрядником є ТОВ Бориспільміськбуд (код ЄДРПОУ 34536374);, генеральним проектувальником є ТОВ Інтеліт Проект (код ЄДРПОУ 38992272); Дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113191130989 від 23.04.2019 року виданий Державною архітектурно  будівельною інспекцією України. Відповідно до паспорту об`єкта, техніко-економічні показники: поверховість 7-24 пов., кількість квартир  856 кв.м., загальна площа квартир - 60255,84 кв.м.; загальна площа нежитлових приміщень  5857,01 кв.м., місткість паркінгу  797 місць.
		Тому прокурор мав ретельно перевірити, чи зібрані органами досудового розслідування вагомі докази дають право на втручання у права ПАТ Київський завод РАДАР (код ЄДРПОУ 14307274) та ТОВ КАТЕРПІЛЛЕР (код ЄДРПОУ 40099050) між якими 15.01.2016 укладено договір про пайову участь у капітальному будівництві житлового комплексу з торгово-офісними приміщеннями №Ух 1.16, з метою забезпечення кримінального провадження, в даному випадку накладення арешту на майно.
		Відповідно до даного договору «земельна ділянка» - це територія, на якій буде здійснюватися будівництво Об`єкта, а саме: земельна ділянка (кадастровий помер - 8000000000:79:045:0003) площею 1,3631 га, що розташована на вул. Предславинська, 35 у м. Києві, та перебуває в постійному користуванні Сторони 1 (ПАТ Київський завод РАДАР) на підставі Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.07.2015 № 684, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права вчинено запис від 08.12.2015 за № 26849298 з цільовим призначенням «Для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих та складських будівель і споруд», зареєстровано в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку. В разі необхідності, може бути змінено існуюче цільове призначення вказаної земельної "ділянки на цільове призначення «Будівництво та обслуговування
		багатоквартирного житлового комплексу з торгово-офісними приміщеннями» за класифікатором (02.03).
		Однак, клопотання прокурора в контексті мотивування необхідності накладення арешту на земельну ділянку по вул. Предславинській, 35 в м. Києві (кадастровий №8000000000:79:045:0003) площею 1, 3631 га, яка на праві постійного користування зареєстрована за ПАТ Київський завод РАДАР (код ЄДРПОУ 14307274) є безпідставним та за своїм змістом містить лише формальне посилання на норми закону без підтвердження необхідними доказами та документами. 
		В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
		Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
		Однак прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. 
		Разом з цим, слідчий суддя накладаючи арешт на майно не встановив обставин за якими мета викладена у клопотанні прокурора, а саме накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів підтверджуються та співвідноситься з матеріалами справи, отже на час розгляду клопотання прокурора у слідчого судді були відсутні правові підстави для накладення арешту на майно.
		Долучена до клопотання слідчого постанова про визнання майна речовим доказом від 01.06.2020 року є необґрунтованою, оскільки за своїм змістом не містить даних на підтвердження того, що земельна ділянка по вул. Предславинській, 35 в м. Києві (кадастровий №8000000000:79:045:0003) площею 1, 3631 га, яка на праві постійного користуванні зареєстрована за ПАТ Київський завод РАДАР (код ЄДРПОУ 14307274) відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, отже є формальною.
		На думку колегії суддів апеляційної інстанції, ухвала слідчого судді щодо накладення арешту на майно винесена без належного об`єктивного з`ясування обставин кримінального провадження, оскільки органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що земельна ділянка по вул. Предславинській, 35 в м. Києві (кадастровий №8000000000:79:045:0003) площею 1, 3631 га, яка на праві постійного користуванні зареєстрована за ПАТ Київський завод РАДАР (код ЄДРПОУ 14307274), має важливе доказове значення для кримінального провадження, за ч. 1 ст. 367 КК України, а саме була знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегла на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Так, хоча в клопотанні прокурор вказує на необхідність накласти арешт на майно, як на речові докази у кримінальному провадженні, але при цьому не приводить жодного належного доказу на підтвердження вказаного і мети накладення арешту на майно. Тому колегія суддів вважає, що існування правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України всупереч вимогам кримінального процесуального закону, є недоведеною як в клопотанні прокурора з доданими до нього матеріалами, так і в ухвалі слідчого судді. 
		Вказане свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, на які посилається орган досудового розслідування та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, оскільки прокурором не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявних матеріалів дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.
		Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що прокурор не довів, що стосовно ТОВ КАТЕРПІЛЛЕРіснує обґрунтована підозра щодо вчинення їх особами кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який є підставою для застосування стосовно цього товариства та ПАТ Київський завод РАДАР заходів забезпечення кримінального провадження. 
		Більш того, у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру жодній особі, а це, в свою чергу, підтверджує, що у цій справі орган досудового розслідування на даному етапі кримінального провадження не зібрав достатньої сукупності доказів, які б в тій чи іншій мірі доводили існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.367 КК України.
		Крім того слід зазначити, що відповідно до вимог ч.ч. 1, 2ст. 172 КПК України, клопотання прокурора про арешт майна розглядається за участю власника майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Клопотання прокурора може бути розглянуто без повідомлення власника майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
		Така необхідність завжди має бути об`єктивно обґрунтована з метою недопущення порушення права на захист особи та забезпечення змагальності, всебічності судового розгляду.
		Зокрема відповідна необхідність може обумовлюватися наявністю обґрунтованої підозри, що власник майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження в разі повідомлення про наміри накласти арешт на майно може сховати, знищити, пошкодити, відчужити майно.
		В будь-якому випадку слідчий повинен мотивувати необхідність розгляду клопотання без повідомлення власників майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, а слідчий суддя переконатися, що таке мотивування є обґрунтованим.
		Однак, слідчий суддя прийняв рішення про необхідність розгляду клопотання слідчого про арешт майна без повідомлення власників майна та/або їх представників, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, жодним чином не мотивував своє рішення наявністю об`єктивних для цього підстав.
		Таким чином, колегія суддів, вважає, що розгляд клопотання прокурора було проведено з порушенням права власника майна та представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження на захист.
		З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити, що існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно, а саме земельна ділянка є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні прокурор не довів необхідності у накладенні арешту на вказане майно, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України є підставою для відмови у задоволенні клопотання.
		На підставі викладених обставин, які свідчать про неповноту, однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга з доповненнями задоволенню з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
		Керуючись ст.ст. 170, 171, 307, 309,376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду 
		п о с т а н о в и л а:
		 
		Поновити директору ТОВ «КАТЕРПІЛЛЕР» - ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року.
		Апеляційну скаргу директора ТОВ «КАТЕРПІЛЛЕР» - ОСОБА_6 , - задовольнити.
		Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року, якою задоволено частково клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_8 , про арешт майна та накладено арешт на земельну ділянку по вул. Предславинській, 35 в м. Києві (кадастровий № 8000000000:79:045:0003) площею 1,3631 га, яка на праві постійного користування зареєстрована за ПАТ Київський завод РАДАР (код ЄДРПОУ 14307274), із забороною права на відчуження та розпорядження земельною ділянкою. В решті вимог клопотання відмовлено, - скасувати.
		Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_8 про накладення арешту на земельну ділянку по вул. Предславинській, 35 в м. Києві (кадастровий № 8000000000:79:045:0003) площею 1,3631 га, яка на праві постійного користування зареєстрована за ПАТ Київський завод РАДАР (код ЄДРПОУ 14307274), із забороною права на відчуження, розпорядження та користування земельною ділянкою, - відмовити.
		Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. 
		 
		Судді:
		 
		 ______________ ________________ __________________
		 ОСОБА_2  ОСОБА_3  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...