Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 390/1552/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 31.07.2020. Зареєстровано: 02.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2020.
Дата набрання законної сили: 26.08.2020
Номер судового провадження: 2/390/109/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 390/1552/19
		Провадження № 2/390/109/20
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(заочне)
		"06" липня 2020 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі: 
		головуючої судді - Бойко І.А., 
		при секретарі  Шматковій А.І., 
		за участю прокурора  Мороза В.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Кропивницький, в заочному порядку, цивільну справу за позовом заступника прокурора Кіровоградської області до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача: Фермерське господарство «Руслан» про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Заступник прокурора Кіровоградської області звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним наказ відповідача Головного управлінняДержгеокадастру уКіровоградській області про затвердження ОСОБА_1 документації із землеустрою та надання йому земельної ділянки у власність, витребувати у відповідача ОСОБА_2 земельну ділянку та стягнути з відповідачів судові витрати по справі. 
		В обґрунтування позову зазначено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-7105/14-17-СГ від 31.08.2017 року затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,000 га, кадастровий номер 3522580300:04:000:2811, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають в резерві, без зміни цільового призначення, яка знаходиться на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області для ведення особистого селянського господарства. В подальшому 08.11.2017 року право власності на вказану земельну ділянку у ОСОБА_1 припинилось і на підставі нотаріально-посвідченого договору-купівлі продажу перейшло до ОСОБА_2 , яка 05.12.2017 року передала земельну ділянку в оренду ФГ «Руслан» за договором оренди строком до 05.12.2037 року з правом пролонгації.
		Водночас, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 , на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-15214-СГ від 26.07.2017 року, отримав у власність земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6820687000:05:006:0010, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Покутненської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області. Земельна ділянка, площею 2,000 га з кадастровим номером 3522580300:04:000:2811, вибула із державної власності внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, оскільки при зверненні до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області він не повідомив, що вже раніше скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, що свідчить, що вибуття земельної ділянки відбулось поза волею її власника  держави. Орган уповноважений від імені держави на розпорядження цією земельною ділянкою  Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, розглядаючи заяву ОСОБА_1 по суті, не надало належної оцінки обставинам і умовам, зазначеним у його заяві щодо повторності видачі землі та не перевірив зазначеного факту. Позитивне рішення Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га та передання її у власність, створили передумови для повторного використання процедури отримання у власність земельної ділянки особою, яка вже використала своє право на неї. Ні ОСОБА_1 , ні Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області не мали перешкод у доступі до законодавства, тому проявивши розумну обачність, могли і повинні були знати про те, що ОСОБА_1 державою вже передана земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення селянського господарства, що ставить під сумнів їх добросовісність під час надання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки. У зв`язку з чим, наказ Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-7105/14-17-СГ від 31.08.2017 року підлягає визнанню недійсним. Крім того, спірна земельна ділянка підлягає поверненню у державну власність, оскільки відсутні правові підстави для залишення цієї земельної ділянки у власності добросовісного набувача  ФГ «Руслан», оскільки передумовою набуття нею у власність спірної земельної ділянки було незаконне рішення Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, і вона не мала права отримувати цю земельну ділянку та передавати в оренду третій особі. З огляду на те, що спір виник, зокрема через дії державного органу, що має здійснювати відповідні функції держави у таких правовідносинах, прокурор звернувся з даним позовом до суду, як позивач, оскільки особа, яка наділена повноваженнями у спірних правовідносинах, виступає відповідачем, в позові порушено питання про визнання недійсним розпорядчого документу, прийнятого цим органом. Зазначені обставини прокурор вважає виключними, тому він набув право на представництво держави і з метою захисту її інтересів він звернувся з даним позовом до суду.
		У судовому засіданні прокурор Мороз В.С. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити, наголосивши, що відчужена ОСОБА_1 земельна ділянка, з кадастровим номером 3522580300:04:000:2811, ним отримана після використання свого права на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм, визначених законодавством. ОСОБА_1 не мав права отримувати вказану земельну ділянку та розпоряджатись нею шляхом відчуження ОСОБА_3 , тому відповідний наказ, що був підставою передання її ОСОБА_1 , слід скасувати з одночасним витребуванням земельної ділянки у ОСОБА_2 . 
		Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в судові засідання не з`являлись, про місце, дату і час розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку за зареєстрованими адресами проживання, а також шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України. Правом подання відзиву та заперечень щодо позовних вимог вказані відповідачі не скористались, клопотань про відкладення розгляду справи ними до суду не подано, тому, з урахуванням відкритості інформації щодо руху справи, розгляд справи проведено без їх участі.
		Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області в судове засідання не з`явився, подав відзив на позов, в якому зазначив, що ОСОБА_1 як учасник АТО звернувся із заявою про надання йому дозволу щодо відведення земельної ділянки у власність в межах норм безплатної передачі, в порядку ст.118 ЗК України. Згідно його заяви до часу звернення до ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ним не використано. За відсутності підстав для відмови у наданні дозволу відведення земельної ділянки у власність, перелік яких є вичерпним, заяву ОСОБА_1 було задоволено та видані накази, якими надано дозвіл на виготовлення проектної документації, з наступним затвердженням проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність. Заперечив проти позовних вимог, через їх безпідставність та необґрунтованість. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити, розгляд справи здійснювати за його відсутності. 
		Позивач, скориставшись правом надання відповіді на відзив, зазначив, що ОСОБА_1 набув право власності на спірну земельну ділянку незаконно, оскільки на час її придбання вже використав відповідне право. ОСОБА_1 безпідставно набув спірну земельну ділянку у власність, а відтак отримав незаконні переваги порівняно з іншими громадянами, чим порушено суспільний інтерес на законність у цій сфері. Воля держави, як власника таких земель, може виражатись лише у таких діях органу виконавчої влади, які відповідають вимогам законодавства та інтересам держави, а повторне надання таким органом громадянину земельної ділянки для аналогічних потреб понад норми, встановлені ЗК України, не може оцінюватись як воля держави. ГУ Держгеокадастру, маючи доступ до відповідних державних реєстрів, мав не допустити зазначених порушень, та відмовити ОСОБА_1 у передачі земельної ділянки у власність. На підставі зазначеного позивач вказує, що обставини, на які маються посилання у відзиві на позов Головного управління Держгеокадастру, підлягають відхиленню, а позовні вимоги задоволенню. 
		Представник третьої особи  ФГ «Руслан» в судові засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку за місцезнаходженням юридичної особи, письмових пояснень щодо суті спору не надав, причини його неявки суду не повідомлені.
		Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення по справі при заочному розгляді, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
		Заслухавши прокурора, дослідивши та проаналізувавши в сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини. 
		Судом встановлено, що 06.02.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з заявою, в якій просив видати йому як учаснику АТО дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки загальною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Зазначив, що право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ним не використано (т.1 а.с.31). 
		28.02.2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області видано наказ за № 11-2113/14-17-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у резервному фонді, розташованої на території Аджамської сільської ради, Кіровоградського району Кіровоградської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га  рілля, із цільовим призначенням  для ведення особистого селянського господарства (т.1 а.с.32). 
		15.08.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою, в якій просив затвердити проект землеустрою для передачі у власність земельної ділянки загальною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. В заяві зазначив, що право приватизації земельної ділянки ним не використано (т.1 а.с.33). 
		Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області видано наказ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» № 11-7105/14-17-СГ від 31.08.2017 року. Вказаним наказом затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі: рілля площею 2,0000 га (кадастровий номер 3522580300:04:000:2811) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у резерві, без зміни цільового призначення, для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області (т.1 а.с.34). 
		Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 187178353, № 187178640 від 01.11.2019 року, земельна ділянка з кадастровим номером 3522580300:04:000:2811, площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Аджамської сільської ради Кропивницького (Кіровоградського) району Кіровоградської області, зареєстрована 18.09.2017 року державним реєстратором Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області Смалиус В.В. на праві власності за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 . Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3522580300:04:000:2811 припинено 08.11.2017 року після внесення нотаріусом відповідних реєстраційних відомостей на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.11.2017 року, серія та номер: 3841, згідно якого вказана земельна ділянка перейшла у власність до ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності якої зареєстровано у відповідному державному реєстрі. 05.12.2017 року між ОСОБА_2 та ФГ «Руслан» укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки до 05.12.2037 року з правом пролонгації, право оренди за яким внесено до відповідного державного реєстру (т.1 а.с.14-24). 
		Разом із тим, у державному реєстрі нерухомого майна міститься запис щодо об`єкта нерухомого майна, земельної ділянки з кадастровим номером 6820687000:05:006:0010, площею 2 га, що розташована на території Покутненської сільської ради, Вінковецького району Хмельницької області, цільове призначення якої  для ведення особистого селянського господарства. На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-15214-СГ від 26.07.2017 року та витягу з Державного земельного кадастру серія та номер НВ-6805051032017 від 05.07.2017 року ОСОБА_1 надалась у власність земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 6820687000:05:006:0010, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована на території Покутненської сільської ради, Вінковецького району Хмельницької області. Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6820687000:05:006:0010 за ОСОБА_1 зареєстровано у відповідному державному реєстрі 04.08.2017 року номер запису 21780573 ( т.1 а.с.16-17). 
		Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6820687000:05:006:0010 припинено 17.08.2017 року після внесення нотаріусом відповідних реєстраційних відомостей, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.08.2017 року, серія та номер: 1164, згідно якого вказана земельна ділянка перейшла у власність до іншої особи (т.1 а.с.27-28). 
		Статтями 13, 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Право власності на землю гарантується. 
		Згідно із ч.ч. 1, 2ст.78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
		Частини 1-4ст.116ЗК Українизазначають,що громадянита юридичніособи набуваютьправа власностіта правакористування земельнимиділянками ізземель державноїабо комунальноївласності зарішенням органіввиконавчої владиабо органівмісцевого самоврядуванняв межахїх повноважень,визначених цимКодексом. Набуття правана землюгромадянами таюридичними особамиздійснюється шляхомпередачі земельнихділянок увласність. Безоплатнапередача земельнихділянок увласність громадянпровадиться,зокрема шляхом одержанняземельних ділянокіз земельдержавної ікомунальної власностів межахнорм безоплатноїприватизації,визначених цимКодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
		Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, імперативно визначені ст.121 ЗК України, п. «б» ч.1, яка встановлює, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, в розмірі не більше 2,0 гектара. 
		Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про особисте селянське господарство» для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.
		Згідно з п.(є-1) ст.15-1 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферіземельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
		Відповідно до ч.4ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. 
		Згідно з ч.ч. 7, 9 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
		Положенням «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14 січня 2015 року передбачено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
		Пунктом 31 Положення передбачено, що Держгеокадастр, відповідно до покладених на нього завдань, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
		Пунктом 25-1 Положення передбачено, що Держгеокадастр організовує та здійснює державний нагляд (контроль), у тому числі за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, а також дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
		З досліджених судом письмових доказів вбачається, що ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області 22-15214-СГ від 26.07.2017 року отримав у власність земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 6820687000:05:006:0010, цільове призначення якої  для ведення особистого селянського господарства, та право власності на яку було зареєстровано за ОСОБА_1 04.08.2017 року у встановленому законом порядку.
		При цьому, реєстрація права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6820687000:05:006:0010 площею 2,0 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, відбулась 04.08.2017 року, тобто до того, як він 15.08.2017 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з письмовою заявою про затвердження проекту землеустрою для передачу у власність іншої земельної ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. 
		Отже, з отриманням у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6820687000:05:006:0010 ОСОБА_1 використав в повному обсязі, тобто в граничних нормах, визначених ст.121 ЗК України, своє право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної власності за даним видом використання  для ведення особистого селянського господарства.Повторне надання у власність земельної ділянки громадянам України за даним видом використання діючим законодавством не передбачено.
		Передбачена ст.ст.116, 121 ЗК України одноразовість отримання земельної ділянки у власність означає, що особа, яка скористалась своїм правом і отримала у власність земельну ділянку за певним видом використання, не має правових підстав для отримання у власність земельної ділянки цього ж цільового призначення вдруге.
		Згідно із ч.1 ст.155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним розпорядчого документу підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-7105/14-17-СГ від 31.08.2017 року, вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, що підтверджується наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-15214-СГ від 26.07.2017 року, внесеним до відповідних державних реєстрів нерухомості, як підстава виникнення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку 6820687000:05:006:0010.
		Виходячи з того, що ОСОБА_1 своєчасно не повідомив Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, яке в свою чергу, як розпорядник державних земель, не перевірив відомості про приватизацію ним земельної ділянки, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, тому повторно, з порушенням зазначеного вище земельного законодавства, отримав у власність земельну ділянку, площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, тому земельна ділянка з кадастровим номером 3522580300:04:000:2811, вибула з власності держави, поза її волею. 
		Згідно ст.316-319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїммайномна власний розсуд.
		Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Оскільки ОСОБА_1 отримав від держави, як власника, у володіння спірну земельну ділянку з порушенням вимог законодавства, тому його право власності не вважається таким, що виникло відповідно до закону, що виключає наявність у нього правомочностей власника, в обсязі необхідному для розпорядження незаконно отриманим майном, а відтак, спірна земельна ділянка підлягає витребуванню в добросовісного набувача на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, відповідно до статті 388 ЦК України.
		Згідно ч.1 ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майновід особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Згідно п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майноза відплатним договоромпридбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		Відповідно до ч.1 ст.397 ЦК України володільцем чужого майнає особа, яка фактично тримає його у себе.
		Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 29 червня 2016 року у справі № 6-1376цс16, до спірних правовідносин про витребування земельних ділянок із володіння набувачів та повернення їх у власність держави підлягає застосуванню стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція), відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
		Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, зокрема у рішеннях ЄСПЛ у справах «Щокін проти України» від 14.10.2010 року, «Сєрков проти України» від 07.11.2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 року, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року, напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
		В даному випадку втручання в право особи - ОСОБА_2 є законним, оскільки таке втручання передбачено національним законодавством, а саме ст.ст.330, 387, 388 ЦК України, і підстави для їх застосування встановлені судом.
		Прийняття рішення про передачу в приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (ст.13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. ст. 14, 19 Конституції України).
		Отже правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.
		Згідно «принципу належного урядування», визначеного ЄСПЛ у справах «Беєлер проти Італії», «Москаль проти Польщі», у разі, коли йдеться про питання загального інтересу державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. У п.73 рішення «Москаль проти Польщі», зазначено, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.
		Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
		Згідно з практикою ЄСПЛ (наприклад, рішення від 8 липня 1986 року в справі «Літгоу та інші проти Сполученого Королівства») одним із елементів дотримання принципу «пропорційності» при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації, тому покупець, у якого вилучається майно, не позбавлений можливості порушувати питання про відшкодування завданих збитків на підставі статті 661 ЦК України, яка встановлює, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.
		Відповідно до встановлених судом обставин справи, земельна ділянка з кадастровим номером 3522580300:04:000:2811, що вибула з володіння її власника - держави поза її волею, на даний час перебуває у добросовісного набувача, який є її власником - ОСОБА_2 , яка використовує її шляхом надання в оренду третій особі, тому позовна вимога про витребування у ОСОБА_2 спірної земельної ділянки на користь розпорядника земель держави - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, також підлягає задоволенню.
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з вимог, визначених, ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в розмірі 1280,66 грн. з кожного. 
		На підставіст.13,14Конституції України,ст.ст.78,116,118,121,122,155,158ЗК України,ст.5Закону України«Про особистеселянське господарство»,ст.ст.11,316-319,321,373,387,388ЦК України,та,керуючись ст.ст.4-5,10,12-13,77-81,95,141,258-260,263-265,280-282 ЦПК України, суд,
		УХВАЛИВ:
		Позов заступника прокурора Кіровоградської області до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача: Фермерське господарство «Руслан» про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки, - задовольнити в повному обсязі. 
		Визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-7105/14-17-СГ від 31.08.2017 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі: рілля, площею 2,0000 га (кадастровий номер 3522580300:04:000:2811) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, без зміни цільового призначення, для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Аджамської сільської ради Кропивницького (Кіровоградського) району Кіровоградської області. 
		Витребувати у ОСОБА_2 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку, площею 2,0000 га, в тому числі: рілля площею 2,0000 га (кадастровий номер 3522580300:04:000:2811), розташовану на території Аджамської сільської ради Кропивницького (Кіровоградського) району Кіровоградської області.
		Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на користь прокуратури Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 1280,66 грн. 
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 1280,66 грн. 
		Стягнути зі ОСОБА_2 на користь прокуратури Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 1280,66 грн. 
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
		Відомості про учасників справи:
		позивач: Заступник прокурора Кіровоградської області, вул.Велика Пермська, 4, м.Кропивницький, поштовий індекс 25006, код ЄДРПОУ 02910025;
		відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, вул.Академіка Корольова, 26, м.Кропивницький, поштовий індекс 25030, код ЄДРПОУ 39767636;
		ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
		ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
		третя особа на стороні відповідача: Фермерське господарство «Руслан», вул.Пушкіна, 21, с.Аджамка, Кропивницького району Кіровоградської області, поштовий індекс 27620, код ЄДРПОУ 06687073.
		 
		Суддя Кіровоградського районного суду
		Кіровоградської області                                 І.А.Бойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...