Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/4889/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 29.07.2020. Зареєстровано: 05.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2020.
Дата набрання законної сили: 28.07.2020
Номер судового провадження: 854/219/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		_________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		28 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 826/4889/18Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П.
		 
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		судді-доповідача Домусчі С.Д.
		суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
		за участю секретаря судового засідання  Тутової Л.С.
		представника апелянта - ТОВ «Навітранс» - Левченка С.В.
		представника апелянта - КП «Будова» - Новак Л.А.
		представника апелянта - Державної авіаційної служби України  Стародубця М.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Навітранс», колективного підприємства «Будова», Державної авіаційної служби України, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Державної авіаційної служби України до товариства з обмеженою відповідальністю «Навітранс», колективного підприємства «Будова», Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство обслуговування повітряного руху, комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт «Одеса», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів споживче товариство «Будова Етюд», про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-
		В С Т А Н О В И В:
		 26.03.2018 року Державна авіаційна служба України звернулась з позовом до ТОВ «Навітранс», Колективного підприємства «Будова», Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, треті особи: Споживче товариство «Будова Етюд», Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт «Одеса», Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, в якому, з урахуванням уточнень (т. 3 а.с. 98-102) просила суд:
		- зобов`язати ТОВ «Навітранс» та КП «Будова» виконати рішення Державіаслужби №№110, 111 від 16.02.2018 р.;
		- визнати протиправною бездіяльність Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради в частині непогодження визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 104, з Державіаслужбою та зобов`язати вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва;
		- визнати протиправними дії Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки №237 від 26.12.2016р. № 01-06/1224 та скасувати їх;
		- визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі дозволу на будівельні роботи № ІУ113173071552 та скасувати його;
		- зобов`язати ТОВ «Навітранс» та КП «Будова» знести самочинне будівництво за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 104, та привести земельну ділянку у попередній стан.
		В обґрунтування позовних вимог Державна авіаційна служба України послалась на те, що є уповноваженим органом з питань цивільної авіації, який здійснює комплексні заходи щодо забезпечення безпеки польотів, авіаційної безпеки, погоджує місця розташування, висоту об`єктів на приаеродромних територіях з урахуванням умов впливу авіаційного шуму і емісії авіаційних двигунів та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації. Підставою звернення Державіаслужбою до суду стало виявлення непогодженого об`єкту будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 104, що, на думку позивача, суперечить нормам чинного законодавства України та безпосередньо становить загрозу безпеці авіації, життю та здоров`ю людей, які мешкають навколо аеропорту, що розглядається як охорона навколишнього природного середовища, оскільки нанесення шкоди населенню в результаті авіаційної події є фактором несприятливого впливу цивільної авіації на навколишнє середовище.
		Позовні вимоги до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради обґрунтовані тим, що за приписами частини 2 ст. 69 Повітряного кодексу України на приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка пов`язана з будівництвом та яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження. Також за приписами ст. 72 Земельного кодексу України на приаеродромній території запроваджується особливий режим використання земель. Приписами ч.ч. 3 та 4 ст. 69 Повітряного кодексу України встановлено, що визначення умов забудови, використання земель і споруд та здійснення діяльності з будівництва, на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації. Інформація про розміри приаеродромної території доводиться експлуатантом аеродрому до відома органів місцевого самоврядування. За приписами ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів міських рад належить, зокрема, надання, відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок. До делегованих повноважень належать, окрім іншого, надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності; здійснення у встановленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу. Частина 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містить вичерпний перелік умов, які містяться в містобудівних умовах, що затверджуються органами місцевого самоврядування, та серед яких є планувальні обмеження, зони регулювання забудови, охоронні зони об`єктів транспорту.
		З метою дотримання вимог законодавства у галузі цивільної авіації комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт «Одеса» листом № 19-125 від 13.02.2014 року повідомило, зокрема і Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, про розміри приаеродромної території аеродрому «Одеса» та про необхідність погодження умов розташування, будівництва об`єктів на приаеродромній території, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів повітряних суден і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації.
		Оскільки містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки №237 від 26.12.2016 року № 01-06/1224 були видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради на забудову земельної ділянки, яка знаходиться в межах приаеродромної території, та без погодження з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації, позивач вважав наявними правові підстави для визнання протиправною бездіяльності Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради в частині непогодження містобудівних умов і обмежень; для визнання протиправним дій Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради в частині видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки №237 від 26.12.2016 р. № 01-06/1224, та як наслідок для скасування зазначених містобудівних умов і обмежень, як таких, що видані з порушенням вимог ч. 3 ст. 69 Повітряного кодексу України.
		Позовні вимоги до Державної архітектурно-будівельної інспекції України обґрунтовані тим, що ДАБІ України, в межах наданих повноважень, здійснює виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, зокрема, шляхом надання дозволу на виконання будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, шляхом видачі відповідного сертифікату, щодо об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) віднесені до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. Для отримання дозволу на виконання будівельних робі, має подаватись, окрім іншого проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена у встановленому законом порядку (ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»). Проектна документація на будівництво розробляється, окрім іншого, з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил (ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»). За приписами абз. 3 п. 20 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ №466 від 13.04.2011 року, підставою для відмови у видачі дозволу, є невідповідність поданих документів вимогам законодавства.
		Так, пунктами 146, 147, 157 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого Постановою КМУ № 401 від 29.03.2002 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), умови розташування, будівництва, реконструкції та маркування об`єктів, що можуть створити загрозу безпеці повітряного руху, погоджуються з Міноборони, Державіаслужбою, державним підприємством обслуговування повітряного руху України (Украерорухом) та районними диспетчерськими центрами (РДЦ). Розташування та будівництво об`єктів, дійсна висота яких перевищує 50 метрів, погоджується з Міноборони, Державіаслужбою, Украерорухом. В Державіаслужбі підлягає погодженню вибір майданчиків для проектування, будівництва, розширення, реконструкції і технічного переобладнання, зокрема об`єктів у межах смуг повітряних підходів до аеродромів, а також поза межами цих смуг у радіусі 10 кілометрів від контрольної точки аеродрому (КТА). Державіаслужба, інші державні органи та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень забезпечують контроль за виконанням зазначених приписів законодавства.
		Позивач зазначив, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зареєстрована декларація про початок виконання підготовчих робіт від 20.09.2016 року № ОД 030162641383, та в подальшому Державною архітектурно-будівельною інспекцією України - дозвіл №ІУ 113173071552 на виконання будівельних робіт з будівництва житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 102-104. Зазначені документи були зареєстровані та видані Державною архітектурно-будівельною інспекцією України по об`єкту будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 102-104, без погодження з Державіаслужбою, що суперечить вимогам законодавства, та є підставою для визнання протиправними дій ДАБІ України щодо видачі дозволу №ІУ 113173071552 на виконання будівельних робіт.
		Позовні вимоги до ТОВ «Навітранс», КП «Будова», обґрунтовані тим, що погодження місця розташування та висоти об`єктів будівництва на приаеродромних територіях здійснює Державіаслужба з урахуванням висновку експлуатанта аеродрому щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів будівництва на приаеродромних територіях та висновку провайдера аеронавігаційного обслуговування щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів будівництва на приаеродромних територіях. Зазначені висновки мають бути отримані заявником відповідно до Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №721 від 30.11.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.12.2012 року за №2147/22459.
		Оскільки об`єкт будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 104 знаходиться в радіусі 10 км. від контрольної точки аеропорту «Одеса», ТОВ «Навітранс», як замовник об`єкта будівництва, та КП «Будова», як генеральний підрядник, були зобов`язані отримати висновки та погодити з Державіаслужбою місце розташування та висоту об`єкта будівництва. Однак таких дій вказані особи не здійснили. Після виявлення зазначених порушень, в ході проведення позапланової інспекційної перевірки (14-15 грудня 2017 року) приаеродромної території аеропорту Одеса КП «Міжнародний аеропорт Одеса», були винесені рішення № 110 та № 111 від 16.02.2018 року про припинення будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 104, що здійснюється ТОВ «Навітранс» та КП «Будова» відповідно, та зобов`язано вказаних осіб звернутися до Державної авіаційної служби України для погодження будівництва. Зазначені рішення Державіаслужби не були виконані ТОВ «Навітранс» та КП «Будова», що є порушенням вимог ч. 10 ст. 69 Повітряного кодексу України, що, на думку позивача, є підставою для задоволення таких позовних вимог, як зобов`язання ТОВ «Навітранс» та КП «Будова» виконати рішення Державіаслужби № 110 та № 111 від 16.02.2018 року та знести самочинне будівництво за адресою: м Одеса, вул. Костанді, 104, та привести земельну ділянку у попередній стан. При цьому Державіаслужба також послалась на постанову ВП ВС від 06.02.2019 року у справі №810/3046/17 щодо наявності у Державіаслужби повноважень на звернення в порядку адміністративного судочинства з позовними вимогами про припинення будівництва, знесення самочинного будівництва та приведення земельної ділянки в попередній стан.
		Рішенням від 22 листопада 2019 року Одеський окружний адміністративний суд частково задовольнив адміністративний позов Державної авіаційної служби України:
		- зобов`язав товариство з обмеженою відповідальністю «Навітранс» виконати рішення Державної авіаційної служби України від 16 лютого 2018 року № 110;
		- зобов`язав колективне підприємство «Будова» виконати рішення Державної авіаційної служби України від 16 лютого 2018 року № 111;
		- визнав протиправною бездіяльність Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради в частині непогодження визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 104 з Державною авіаційною службою України та зобов`язав вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва;
		- у задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТОВ «Навітранс» подало апеляційну скаргу (т. 6 а.с. 74-83), в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог до ТОВ «Навітранс» та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким ці вимоги залишити без задоволення.
		КП «Будова», також подало апеляційну скаргу (т. 6 а.с. 87-96), в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог до КП «Будова» та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким ці вимоги залишити без задоволення.
		Апеляційні скарги ТОВ «Навітранс» та КП «Будова» містять однакове обґрунтування вимог апеляційних скарги. Зокрема, апелянти посилаються на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Так, апелянти  ТОВ «Навітранс» та КП «Будова» зазначають, що суд першої інстанції послався лише на Порядок погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №721 від 30.11.2012 року, проте жоден закон не містить положень щодо зобов`язання юридичних осіб, які здійснюють будівництво на приаеродромній території, звертатись до Державіаслужби за відповідним погодженням, не містить таких положень і Повітряний кодекс України. За таких обставин апелянти  ТОВ «Навітранс» та КП «Будова»» вважають, що оскаржуване рішення, в частині задоволених позовних вимог до ТОВ «Навітранс» та КП «Будова» відповідно, не ґрунтується на нормах закону. 
		На думку апелянтів, ТОВ «Навітранс» та КП «Будова», Порядок погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затверджений наказом Міністерства інфраструктури України №721 від 30.11.2012 року, суперечить правовим актам вищої юридичної сили, а саме, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», норми якого суд першої інстанції взагалі не застосовував до спірних правовідносин, та за приписами якого забороняється вимагати від суб`єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, які не внесені до Переліку, затвердженого цим законом.
		Посилаються апелянти, ТОВ «Навітранс» та КП «Будова», також і на те, що вони не наділені, а ні правами, а ні обов`язками вчиняти дії щодо погодження з Державіаслужбою місця розташування та висоти об`єкта. Також зазначили апелянти і те, що оскаржуваними рішеннями від 16 лютого 2018 року №110 та № 111 Державіаслужба одночасно зобов`язала і замовника будівництва і генерального підрядника звернутись до Державіаслужби за погодженням, проте жодним нормативним актом не передбачено такої умови для реалізації права на початок будівництва, як отримання погодження від Державіаслужби.
		Також, на думку апелянтів - ТОВ «Навітранс» та КП «Будова», суд першої інстанції не встановив обставин того, що земельна ділянка, на якій здійснювалось будівництво, знаходиться в смузі повітряного підходу, що у свою чергу виключає застосування п. 96 ч. 1 ст. 1 та п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 79 Повітряного кодексу України. 
		Зазначають апелянти і те, що чинним законодавством не передбачено повноважень органу місцевого самоврядування (Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради) на отримання погодження з експлуатантом аеродрому та з уповноваженим органом з цивільної авіації при визначені умов забудови в процесі видачі містобудівних умов і обмежень. 
		Зобов`язуючи ТОВ «Навітранс» та КП «Будова» виконати рішення Державіаслужби від 16 лютого 2018 року №110 та № 111, суд першої інстанції, встановивши, що будівництво за адресою: м. Одеса, вул. Костанді 102-104  завершене, залишив поза увагою той факт, що вказані рішення містять вимогу про зупинення будівництва, яке вже не здійснюється. Також апелянти звертають увагу на той факт, що рішення Державіаслужби від 16 лютого 2018 року №110 та № 111 містять адресу будівництва м. Одеса, вул. Костанді 104, в той час як об`єкт будівництва був розташований за іншою адресою, м. Одеса, вул. Костанді, 102-104.
		Державіаслужба надала відзив на апеляційну скаргу ТОВ Навітранс» (т. 6 а.с. 180-187, 219-227) та відзив на апеляційну скаргу КП «Будова» (т. 6 а.с. 193-201, 233-241), в яких, посилаючись на помилковість доводів апелянтів ТОВ «Навітранс» та КП «Будова», довільне та вибіркове трактування положень законів України, просить залишити апеляційні скарги без задоволення. 
		Державне підприємство обслуговування повітряного руху, КП «Міжнародний аеропорт «Одеса», Споживче товариство «Будова Етюд», Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради, Державна архітектурно-будівельна інспекція України своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційні скарги ТОВ «Навітранс» та КП «Будова» не скористалися.
		Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (т. 6 а.с. 100-113), в якій просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову Державіаслужби в повному обсязі.
		Вимоги апеляційної скарги Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи; суд першої інстанції неправильно застосовував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права.
		Так, Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради посилається на те, що жоден з відповідачів в цій справі не є суб`єктами контролю з боку Державіаслужби, оскільки не здійснюють авіаційну діяльність, оскільки за приписами Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого Постановою КМУ №520 від 07.10.2010 року, суб`єктами контролю, який здійснює Державіаслужба, є юридичні та фізичні особи, які здійснюють авіаційну діяльність та експлуатанти аеродромів. 
		Також, на думку апелянта - Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, за приписами п. 1.2, п. 1.3п. 2.1. Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №721 від 30.11.2012 року, Департамент не є суб`єктом звернення до Державіаслужби за отриманням погодження, що виключає задоволення позовних вимог, заявлених до Департаменту. 
		Посилається апелянт і на те, що Державіаслужба, як суб`єкт владних повноважень, не наділена повноваженням на здійснення контролю за діяльність органів місцевого самоврядування та на звернення до суду з позовом до органів місцевого самоврядування.
		Стосовно необхідності погодження з Державіаслужбою місця розташування та висоти об`єкта будівництва та використання землі і споруд, апелянт - Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради зазначив, що рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 року № 6489-V був затвердження Генеральний план міста Одеси, який відповідає, всім вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Рішенням Одеської міської ради від 30.06.2016 року № 780-VII був затверджений детальний план території в межах: Люстдорфська дорога, вул. Костанді, вул. Шишкіна, Тиміряєва 3-ій провулок в м. Одесі, відповідно до якого на зазначеній території діє фактор обмеження об`єктів містобудування по висоті, а саме, висота будівель не повинна перевищувати 50,0  150,0 метрів без урахування рельєфу від КП «Міжнародний аеропорт «Одеса». Також, згідно із планом зонування території міста Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 року №1316-VII, земельна ділянка за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 102-104, розташована в зоні Ж-5 (зона змішаної багатоквартирної житлової та громадської забудови), переважним видом використання даної зони є розташування багатоповерхових житлових будинків. Таким чином, на думку апелянта, з урахуванням приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», усі планувальні обмеження та містобудівні умови були відображені у містобудівній документації, про що Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради зазначено у наданих містобудівних умовах та обмеженнях.
		Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради зазначає, що процедура видачі містобудівних умов та обмежень виключає правові передумови для врахування відповідним органом місцевого самоврядування обмежень, пов`язаних з розміщенням об`єкта в межах приаеродромної території, адже така процедура не передбачає механізму отримання на цьому етапі погодження Державіаслужби та підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень у випадку не надання погодження Державіаслужбою.
		Задовольняючи позовні вимоги, заявлені до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, суд першої інстанції, на думку апелянта, помилково послався на п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 79 Повітряного кодексу України, в якому зазначені повноваження органів місцевої виконавчої влади, в той час як Департамент є органом місцевого самоврядування.
		Посилаючись на вимоги ст. 69 Повітряного кодексу України, суд першої інстанції не врахував, що єдиним актом, який регулює порядок розгляду та надання Державіаслужбою такого погодження є Порядок погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затверджений наказом Міністерства інфраструктури України №721 від 30.11.2012 року, який не передбачає звернення органу місцевого самоврядування за отриманням погодження. Додатково, апелянт - Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради, звертає увагу апеляційного суду на те, що позивач не надав жодного доказу щодо сповіщення саме Одеської міської ради, як органу місцевого самоврядування, про розміри приаеродромної території.
		Щодо самої вимоги, заявленої Державіаслужбою до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про зобов`язання вчинити дії щодо погодження будівництва, апелянт зазначає, що така вимога є абстрактною та не містить чітко визначених дій, що мають бути вчинені саме Департаментом з метою погодження об`єкту будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 104, а тому задоволення такої вимоги не відповідає меті адміністративного судочинства.
		ТОВ «Навітранс», КП «Будова», Державна авіаційна служба України, Державне підприємство обслуговування повітряного руху, КП «Міжнародний аеропорт «Одеса», Споживче товариство «Будова Етюд» та Державна архітектурно-будівельна інспекція України своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради не скористалися.
		Державна авіаційна служба України також подала апеляційну скаргу (т. 6 а.с. 135-153), в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині позовних вимог, які залишені без задоволення, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити ці позовні вимоги.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна авіаційна служба України послалась на те, що висновки суду першої інстанції про відмову у задоволені частини позовних вимог не ґрунтуються на приписах чинного законодавства та не враховують всіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
		Так, Державна авіаційна служба України (надалі Державіаслужба) вважає помилковим висновок суду першої інстанції проте, що вимога про скасування дозволу на будівництво є передчасно, а вимога про знесення самочинного будівництва не доведена позивачем належними та допустимими доказами. Апелянт зазначає, що такі висновки суду першої інстанції спростовуються матеріалами справи. Інші доводи апеляційної скарги є такими самими, що і доводи адміністративного позову.
		КП «Будова» (т. 7 а.с. 8-12) та ТОВ «Навітранс» (т. 7 а.с. 58-62) наділи відзиви на апеляційну скаргу Державіаслужби, в яких, посилаючись на відсутність у Державіаслужби повноважень на здійснення державного нагляду (контролю) у такій господарській діяльності, як будівництво; на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження доводів, якими обґрунтовані позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу Державіаслужби залишити без задоволення.
		СП «Будова-Етюд» (т. 7 а.с. 34-38) надало відзив на апеляційну скаргу Державіаслужби, в якій посилаючись на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження доводів, якими обґрунтовані позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу Державіаслужби залишити без задоволення.
		Державне підприємство обслуговування повітряного руху, КП «Міжнародний аеропорт «Одеса», Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради та Державна архітектурно-будівельна інспекція України своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України не скористалися.
		Споживче товариство «Будова Етюд», Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради, Державна архітектурно-будівельна інспекція, Державне підприємство обслуговування повітряного руху та КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, представники зазначених осіб у судове засідання не з`явились, про причини неявки апеляцій суд не повідомили.
		Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга Державіаслужби не підлягає задоволенню, апеляційні скарги ТОВ «Навітранс», КП «Будова», Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради підлягають частковому задоволенню за таких підстав.
		Суд встановив, що відповідно до копії листа комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Одеса» від 13.02.2014 року за вих. № 19-125 на адресу Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, КП «Міжнародний аеропорт «Одеса», на підставі ст. 69 Повітряного кодексу України, повідомило Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради (правонаступником якого є Департамент Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради) проте, що розмір приаеродромної території КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» включає місцевість радіусом 50 км. від контрольної точки аеродрому. Земельні ділянки Малиновського, Київського, Суворовського та Приморського районів міста Одеси потрапляють до приаеродромної території аеропорту Одеса. Також зазначено про необхідність, при наданні документів щодо будівельних / підготовчих робіт, користуватися вимогами розділу ІХ Положення про використання повітряного простору України, затвердженого Постановою КМУ №401 від 29.03.2002 року, та наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 року №721, в частині погодження з Державіаслужбою України, Міноборони України, Украерорухом, Одеським районним диспетчерським центром та КМ «Міжнародний аеропорт «Одеса» умов розташування, будівництва об`єктів на приаеродромній території, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів повітряних суден і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації (т. 2 а.с. 213-214, 224-225). У якості додатка до зазначеного листа був доданий план границі приаеродромної території М1:200000. Лист аналогічного змісту також був направлений на адресу голів Малиновської, Київської районних адміністрацій Одеської міської ради (т. 2 а.с. 226-227, 228-229).
		14.03.2014 року Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради листом за вих. №01-11/446 (т. 2 а.с. 234-236) повідомило КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» про те, що Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109, не передбачає вимоги щодо узгодження умов розташування об`єктів будівництва на приаеродромній території, а нормативні акти, на які є посилання у листі від 13.02.2014 року за вих. № 19-125, містять низку термінів та позначень, які не є досить зрозумілими для співробітників управління в цілому, а тому без додаткових роз`яснень або проведення відповідних семінарів навчального характеру з цього приводу, є неможливим вжиття будь-яких заходів з боку управління щодо інформування потенційних забудовників, що отримують вихідні данні на проектування, про необхідність погодження місця розташування об`єкту з Державіаслужбою України, Міноборони України, Украерорухом, Одеським районним диспетчерським центром та КП «Міжнародний аеропорт «Одеса». Незрозумілим є які саме об`єкти підлягають погодженню, на яких саме територіях та т.і.
		Відповідно до копії сертифікату аеродрому Одеса номер АС 15-01, з терміном дії з 01.08.2016 року по 01.08.2019 року (т. 1 а.с. 45-47, т. 2 а.с. 210-212), експлуатантом аеропорту Одеса є КП «Міжнародний аеропорт «Одеса», визначений клас аеродрому  В(4С).
		26.12.2016 року Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради (правонаступником якого є Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради) за № 01-06/1224 видані містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки №237, м. Одеса, вул. АДРЕСА_1 , 102-104 (т. 2 а.с. 99-111). 
		Зазначені містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки (м. Одеса, вул. АДРЕСА_1 , 102-104) в розділі «Містобудівні умови та обмеження» містять посилання на те, що відповідно до містобудівного розрахунку будівель  двох 24-поверхових житлових будинків, умовна висота складає від 73,2  73,3 м., гранично допустима висота складає біля + 85,410 м. (т. 2 а.с. 105). При цьому встановлені планувальні обмеження, окрім іншого, вказано, що згідно з проектом «Скороченого техніко-економічного обґрунтування реконструкції КП «Міжнародний аеропорт «Одеса», розробленого УДПТНДИЦФ «Укрпроектом» в 2010 році, територія в межах Детального плану території в межах: Люстдорфська дорога, вул. Костанді, вул. Шишкіна, Тимірязєва 3-й провулок в м. Одесі», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 30.06.2016 року № 780-VII потрапляє в зону, у якій висота будівель та споруд не повинна перевищувати 50,0  150,0 метрів без урахування рельєфу (від денної поверхні землі відповідно до схем існуючих та проектних обмежень Генерального плану міста Одеси) (т. 2 а.с. 106-108).
		20.09.2016 року Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради була зареєстрована декларація про початок виконання підготовчих робіт за №ОД0301626413 (т. 3 а.с. 147), що не заперечується учасниками справи.
		20.07.2017 року, на підставі листа УСБУ в Одеській області від 11.07.2017 року №65/3/3-4159, був проведений огляд об`єктів будівництва на приаеродромній території аеродрому Одеса, за наслідками якого Комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт «Одеса» був складений відповідний акт позапланового огляду об`єктів будівництва на приаеродромній території аеродрому Одеса від 20.07.2017 року № 100-01-17 (т. 3 а.с. 159-161). У вказаному акті зафіксовано, що будівництво об`єкта за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 104, здійснюється на відстані 4800 м. від КТА (контрольної точки аеродрому Одеса), та запропоновано замовникам будівництва надати висновки комісії КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» та Державної авіаційної служби України щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів будівництва, яке ведеться на приаеродромній території аеродрому «Одеса»; запропоновано також припинити будівництво у разі відсутності погоджувальних документів.
		 09.08.2017 року на адресу КП «Будова» був направлений лист комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Одеса» № 17-28-738 (т. 3 а.с. 162-163) яким Колективному підприємству «Будова» було запропоновано надати для погодження місця розташування та висоти багатоповерхових будинків наступні документи:
		- лист із зверненням про погодження та зазначенням  переліку об`єктів будівництва, їх основних характеристик та призначення, місця розташування об`єктів будівництва відносно міста, абсолютних відміток поверхні землі на ділянках будівництва:
		- карту (викопіювання з карти) або ситуаційний план з рельєфом місцевості, з нанесенням ділянки забудови і об`єктів будівництва, прив`язаних до міста (населеного пункту).
		Повторно, 11.10.2017 року листом за вих. №04-1007 КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» направив лист із зазначеними пропозиціями до КП «Будова» (т. 6 а.с. 23-25).
		Листом від 27.10.2017 року за вих. №17-29-1030 комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт «Одеса» повідомило Державіаслужбу України про проведення, із залученням співробітників УСБУ в Одеській області, 20.07.2017 року позапланового огляду об`єктів будівництва, за підсумками якого був складений акт позапланового огляду об`єктів будівництва на приаеродромній території аеродрому Одеса від 20.07.2017 року №100-01-17 (т. 4 а.с. 130-131).
		02.11.2017 року Державною авіаційною службою України виданий наказ № 833 «Про проведення позапланових інспекційних перевірок» (т. 1 а.с. 35-36, 2 а.с. 200-201, т. 4 а.с.79-81), відповідно до якого у листопаді  грудні 2017 року мала бути проведена інспекційна перевірка, окрім іншого, приаеродромної території КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» (м. Одеса).
		03.11.2017 року ДАБІ України надала Дозвіл № ІУ 113173071552 на виконання будівельних робіт - замовнику ТОВ «Навітранс», генеральному підряднику  КП «Будова», об`єкт будівництва - житлові будинки з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом (перший та другий пускові комплекси) за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 102-104 (т. 3 а.с. 146, т. 4 а.с. 182).
		За результатами інспекційної перевірки складений Акт позапланової інспекційної перевірки приаеродромної території аеродрому Одеса КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» від 15.12.2017 року (т. 1 а.с. 37-44, т. 2 а.с. 202-209), відповідно до якого в ході перевірки виявлені об`єкти будівництва, що не погодженні з експлуатантом аеродрому та Державіаслужбою, зокрема, за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 104 (т. 1 а.с. 42, т. 2 а.с. 207), замовником будівництва якого є ТОВ «Навітранс», генеральним підрядником  КП «Будова». Також в акті перевірки зазначено, що об`єкти будівництва знаходяться в радіусі 10 км. від контрольної точки аеродрому Одеса КП «Міжнародний аеропорт «Одеса».
		15.02.2018 року ДАБІ України листом № 4/156-18 була поінформована Державіаслужбою про виявлені в ході інспекційної перевірки порушення (т. 2 а.с. 186-188). Також, вказаним листом Державіаслужба просила ДАБІ України надати копії документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, зокрема по об`єкту за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 104, та в межах компетенції вжити заходів, спрямованих на припинення самочинного будівництва, зокрема за вказаною адресою, про що додатково повідомити Державіаслужбу. 
		Також Одеська міська рада листом від 15.02.2018 року № 4/157-18 була поінформована Державіаслужбою про виявлені в ході інспекційної перевірки порушення (т. 2 а.с. 189-190), та зазначеним листом Державіаслужба просила Одеську міську раду надати копії документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, зокрема по об`єкту за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 104, та в межах компетенції вжити заходів, спрямованих на припинення самочинного будівництва, зокрема за вказаною адресою, про що додатково повідомити Державіаслужбу. Інформація щодо об`єктів зазначених в листі від 15.02.2018 року за вих. №4/157-18 була надана Державіаслужбі Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради листом від 03.03.2018 року, який був отриманий позивачем 12.03.2018 року (т. 2 а.с. 191-199).
		Рішенням Державіаслужби №110 від 16.02.2018 р. про припинення будівництва (діяльності, передбаченої частиною другою статті 69 Повітряного кодексу України) ТОВ «Навітранс» зобов`язане зупинити будівництво за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 104, та зобов`язане звернутися до Державної авіаційної служби України для погодження будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 104 (т. 1 а.с. 49, т. 2 а.с. 216).
		Рішення № 110 від 16.02.2018 року було направлене до ТОВ «Навітранс»» 19.02.2019 року (т. 6 а.с. 29, 30, 31).
		Рішенням Державіаслужби №111 від 16.02.2018 р. про припинення будівництва (діяльності, передбаченої частиною другою статті 69 Повітряного кодексу України) Колективне підприємство «Будова» зобов`язане припинити будівництво за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 104, та зобов`язане звернутися до Державної авіаційної служби України для погодження будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 104 (т. 1 а.с. 50, т. 2 а.с. 217).
		Рішення № 111 від 16.02.2018 року було направлене до КП «Будова» 19.02.2019 року (т. 6 а.с. 28, 30, 31).
		Зазначені рішення прийняті на виконання вимог ч. 10 ст. 69 Повітряного кодексу України, Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого Постановою КМУ № 520 від 08.10.2014 року, на підставі акту позапланової інспекційної перевірки приаеродромної території аеродрому Одеса КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» від 15.12.2017 року. 
		Також, відповідно до матеріалів справи (т. 3 а.с. 168-187) колективне підприємство «Будова» є генеральним підрядником з будівництва об`єкта за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 104, та здійснювало будівництво вказаного об`єкта на підставі договору підряду на капітальне будівництво №К-104 від 11.11.2016 року (т. 3 а.с. 168), укладеного між колективним підприємством «Будова» та Договором про спільну діяльність від 09.11.2016 року №1/К-104, сторонами якого є ТОВ Навітранс» та СТ «Будова-Етюд», що був укладений з метою будівництва житлових будинків за адресою: м. Одеса, вул. Костанді 102 та Костанді 104 (т. 3 а.с. 190-195, 196). Від Договору про спільну діяльність від 09.11.2016 року №1/К-104 уповноваженою особою зазначене СТ «Будова-Етюд» (т. 3 а.с. 196).
		Відповідно до копії частини плану приаеродромної території аеродрому Одеса, об`єкт будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 102-104, розміщений в радіусі десяти кілометрів від контрольної точки аеродрому Одеса (т. 4 а.с. 133).
		Відповідно до матеріалів справи (т. 7 а.с. 202-203) Державна архітектурно будівельна інспекція України 29.10.2019 року видала Сертифікат серії ІУ №163193022211, яким засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтвердила його готовність до експлуатації: найменування об`єкта згідно з проектом «Будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом (перший та другий пускові комплекси) за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Костанді, 102-104» перший пусковий комплекс»; замовник будівництва ТОВ «Навітранс», генеральний підрядник КП «Будова». Зазначений сертифікат виданий на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 15.10.2019 року.
		Також, відповідно до матеріалів справи (т. 7 а.с. 204-205) Державна архітектурно будівельна інспекція України 09.12.2019 року видала Сертифікат серії ІУ №163193430943, яким засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтвердила його готовність до експлуатації: найменування об`єкта згідно з проектом «Будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом (перший та другий пускові комплекси) за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Костанді, 102-104» другий пусковий комплекс»; замовник будівництва ТОВ «Навітранс», генеральний підрядник КП «Будова». Вказаний сертифікат виданий на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 28.11.2019 року.
		Додатково апеляційний суд зазначає, що відповідно до рішення Одеської міської ради №4686-VII від 12.06.2019 року «Про зміну найменування управління архітектури та містобудування Одеської міської ради» (https://omr.gov.ua/ua/acts/council/174480/) було змінене найменування управління архітектури та містобудування Одеської міської ради на департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради та затверджене положення про Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради, відповідно до якого Департамент є спеціально уповноваженим органом Одеської міської ради з питань містобудування та архітектури.
		Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Державіаслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації, є уповноваженим органом з питань цивільної авіації до повноважень якого, окрім іншого належить погодження місця розташування, висоти об`єктів на приаеродромних територіях; прийняття обов`язкових до виконання рішень щодо припинення будівництва органами виконавчої влади, юридичними та фізичними особами незалежно від форми власності, які допустили порушення особливого порядку будівництва на приаеродромній території, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки. Також суд першої інстанції виходив з того, що, Державіаслужба наділена контролюючими функціями, а тому вона має право на звернення до суду із заявленими позовними вимогами, оскільки законодавець не передбачив іншого способу зобов`язання осіб виконати рішення Державіаслужби.
		Задовольняючи вимоги Державіаслужби в частині зобов`язання ТОВ «Навітранс» та КП «Будова» виконати рішення Державіаслужби № 110 та № 111від 16.02.2018 р., суд першої інстанції виходив з того, що вказані рішення прийняті позивачем у межах повноважень та у спосіб визначений законом, у встановленому законом порядку не були оскаржені ТОВ «Навітранс» та КП «Будова», а тому є такими, що підлягають обов`язковому виконанню особами щодо яких ці рішення були прийняті.
		Задовольняючи позовні вимоги Державіаслужби в частині визнання протиправною бездіяльності Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради та зобов`язання вчинити дії щодо погодження умов будівництва за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Костанді, 104, суд першої інстанції виходив з приписів ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 69, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 79 Повітряного кодексу України, ст. 72 Земельного кодексу України, пунктів 146, 147, 157 Положення про використання повітряного кодексу України, затвердженого Постановою КМУ №401 від 29.03.2002 року, пунктів 56, 57, 60, 64 Положення про використання повітряного кодексу України, затвердженого Постановою КМУ №954 від 06.12.2017 року, ст. 1, ч. 1 ст. 2, ч.ч. 1-8 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». При цьому суд першої інстанції встановив, що погодження Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради з Державіаслужбою будівництва за адресою м. Одеса, Київський район, вул. Костанді, 104, є належним виконанням приписів ч. 3 ст. 69 Повітряного кодексу України, оскільки Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради не могло не знати про розташування об`єкта будівництва на приаеродромній території і мало перевірити відсутність пов`язаних з цією обставиною обмежень під час вивчення містобудівних умов та обмежень, виданих 26.12.2016 року. 
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Державіаслужби про скасування містобудівних умов та обмежень земельної ділянки №237, виданих 26.12.2016 року за №01-06/1224, суд першої інстанції виходив з того, що вказані містобудівні умови та обмеженні вже вичерпали свою дію, оскільки об`єкт будівництва прийнятий в експлуатацію та ДАБІ України виданий сертифікат відповідності закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтвердження його готовності до експлуатації. 
		Відмовляючи у задоволені позовних вимог Державіаслужби про визнання протиправними дій ДАБІ України щодо видачі дозволу на будівельні роботи №ІУ113173071552 від 03.11.2017 року та його скасування, суд першої інстанції виходив з того, що такі вимоги є передчасними та безпідставними, оскільки позивач не є суб`єктом правовідносин, які виникли між ДАБІ України та ТОВ «Навітранс», КП «Будова», саме яких і стосуються оскаржувані дії та дозвіл, який є актом індивідуальної дії, та який вичерпав свою дію внаслідок закінчення будівництва. При цьому суд першої інстанції зауважив, що позивач не позбавлений права на звернення до ДАБІ України із вимогою про проведення останньою додаткової перевірки порушень вимог містобудівної діяльності на об`єкті будівництва за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Костанді, 104. 
		Відмовляючи у задоволені позовних вимог Державіаслужби про зобов`язання ТОВ «Навітранс» та КП «Будова» знести самочинне будівництво за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 104, та привести ділянку у попередній стан, суд першої інстанції виходив з того, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою яка передбачена законом, і можлива лише тоді, коли використані усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винних осіб до відповідальності. При цьому суд першої інстанції зазначив, що позивач, як суб`єкт владних повноважень на якого покладений тягар доказування правомірності своїх вимог, не довів належними та допустимими доказами того факту, що об`єкт будівництва за адресою м. Одеса, Київський район, вул. Костанді, 104, негативно впливає на безпеку авіації та створює перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження, а тому зазначені позовні вимоги заявлені передчасно та безпідставно.
		Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
		Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. 
		Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
		Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		Статтею 19 Основного Закону визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до преамбули Повітряного кодексу України, в редакції чинній станом на 26.12.2016 року (дата видачі містобудівних умов і обмежень), Повітряний кодекс України встановлює правові основи діяльності в галузі авіації.
		Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.
		Відповідно до ст. 1 Повітряного кодексу України (в редакції чинній станом на 26.12.2016 року), безпека авіації - стан галузі цивільної авіації, за якого ризик завдання збитків людям чи майну знижується до прийнятного рівня у результаті безперервного процесу визначення рівня небезпеки і керування ним та утримується на такому рівні, або знижується далі, у сферах безпеки польотів, авіаційної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, економічної безпеки та інформаційної безпеки (п. 20 ч. 1 ст. 1).
		Експлуатант аеродрому - юридична особа, що здійснює експлуатацію аеродрому (п. 34 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України).
		Приаеродромна територія - обмежена регламентованими розмірами місцевість навколо зареєстрованого згідно із встановленим порядком аеродрому (вертодрому) або постійного злітно-посадкового майданчика, до якої встановлені спеціальні вимоги щодо розташування різних об`єктів, а їх висота контролюється з урахуванням умов безпеки маневрування, зльоту та заходу на посадку повітряних суден (п. 84 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України).
		Смуга повітряних підходів - ділянка приаеродромної території встановлених розмірів, прилегла до кінця злітно-посадкової смуги, над якою повітряні судна здійснюють початковий етап набирання висоти під час зльоту та кінцевий етап зниження під час заходу на посадку. Смуга повітряних підходів є проекцією на поверхню землі обмежувальних поверхонь зльоту та заходу на посадку (п. 96 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України).
		Суб`єкт авіаційної діяльності - фізичні та юридичні особи незалежно від форми власності, відомчої підпорядкованості, які провадять діяльність у галузі цивільної авіації (п. 97 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України).
		Відповідно до ст. 3 Повітряного кодексу України, дія цього Кодексу поширюється на фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості, які провадять діяльність у галузі авіації та використання повітряного простору України, а саме:
		1) в Україні - на юридичних та фізичних осіб в частині, що їх стосується, крім суб`єктів державної авіації, на яких поширюється дія статей 4, 7-9, 23-33, 38, 45, 46, частини першої статті 57, частини другої статті 63, 65, 69 статей 110-116 і частині другої статті 119;
		2) за межами України - на авіаційний персонал під час виконання ним службових обов`язків та цивільні повітряні судна України, їх експлуатацію і технічне обслуговування.
		У разі якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж передбачені Повітряним кодексом України та іншими актами законодавства України, застосовуються правила міжнародного договору України.
		Частиною 1 статті 5 Повітряного кодексу України передбачено, що уповноважений орган з питань цивільної авіації реалізує державну політику і стратегію розвитку авіації України, здійснює державне регулювання діяльності в галузі цивільної авіації за таким напрямом як, зокрема, здійснення комплексних заходів щодо забезпечення безпеки польотів, авіаційної, екологічної, економічної та інформаційної безпеки.
		Згідно з положеннями частини 2 статті 10 Повітряного кодексу України з метою забезпечення безпеки цивільної авіації уповноважений орган з питань цивільної авіації здійснює комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникненню авіаційних подій шляхом встановлення критеріїв безпеки авіації; встановлення необхідного рівня безпеки авіації; здійснення аналізу та визначення існуючого рівня безпеки авіації; проведення планових та позапланових перевірок, інспектування суб`єктів та об`єктів авіаційної діяльності; встановлення строків і здійснення контролю за проведенням коригуючих дій суб`єктами авіаційної діяльності; заборони, скасування, тимчасового припинення або зміни виконання будь-яких видів польотів і авіаційної діяльності у разі виявлення загрози безпеці авіації або їх невідповідності встановленим стандартам і авіаційним правилам України; анулювання, тимчасового припинення дії сертифікатів, свідоцтв, ліцензій, дозволів, обмеження прав, наданих цими документами, скасування погодження кандидатур згідно з частиною десятою цієї статті; накладення штрафів та вжиття інших заходів щодо забезпечення безпеки авіації. 
		Пунктом 1 Положення про Державну авіаційну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2014 року № 520, передбачено, що Державна авіаційна служба (Державіаслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації.
		Відповідно до п. 3 вказаного Положення, основними завданнями Державіаслужби є, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за безпекою цивільної авіації, нагляду за забезпеченням аеронавігаційного обслуговування.
		Пунктом 4 вказаного Положення визначені повноваження Державної авіаційної служби України, до яких, зокрема, віднесено здійснення нагляду за безпекою польотів повітряних суден, льотною придатністю суден, внесених до Державного реєстру цивільних повітряних суден України, придатністю до експлуатації аеродромів, наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), інших об`єктів цивільної авіації, а також забезпечує державне регулювання, здійснює контроль та проводить перевірку ефективності системи авіаційної безпеки.
		Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що органом, уповноваженим на забезпечення заходів авіаційної безпеки є Державна авіаційна служба України.
		Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
		Відповідно до частини 3 цієї статті до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
		Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		Аналіз вищенаведених правових норм дає змогу дійти висновку, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України належить до органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду; Державна авіаційна служба України є органом, уповноваженим на забезпечення заходів авіаційної безпеки.
		При цьому апеляційний суд погоджується із застосуванням судом першої інстанції в цій справі правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові цього суду від 13.02.2019 року у справі №810/2763/17, відповідно до яких Державна авіаційна служба України має право на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства із позовними вимогами, про зобов`язання виконати рішення Державіаслужби, про визнання протиправними бездіяльності та дій органів архітектурно-будівельного нагляду та контролю, про скасування містобудівних умов та обмежень, дозволу на початок виконання будівельних робіт, знесення самочинного будівництва та приведення ділянки у попередній стан. Звернення Державіаслужби до суду з такими вимогами обумовлене порушеннями відповідачами, на думку позивача, саме законодавства із забезпечення заходів авіаційної безпеки.
		За таких підстав апеляційний суд відхиляє доводи Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про те, що Державіаслужба не наділена повноваженнями на звернення до суду з позовом до органів місцевого самоврядування.
		Також апеляційний суд вважає помилковими доводи КП «Будова» та ТОВ «Навітранс», викладені у відзивах на апеляційну скаргу Державіаслужби, щодо відсутності у Державіаслужби повноважень на здійснення державного нагляду (контролю) у такій господарській діяльності, як будівництво, оскільки Державіаслужба здійснювала свої повноваження не у сфері господарської діяльності, зокрема будівництво, а у сфері забезпечення цивільної авіації. 
		Статтею 69 Повітряного кодексу України, регламентоване питання приаеродромної території та будівництва на приаеродромній території.
		Так, будівлі і природні об`єкти, розташовані на приаеродромній території, не повинні становити загрози для польотів повітряних суден (ч. 1 ст. 69 Повітряного кодексу України).
		Відповідно до ч. 2 ст. 69 Повітряного кодексу України, на приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження. До такої діяльності належать:
		1) будівництво, вибухові роботи;
		2) діяльність, що сприяє скупченню птахів;
		3) установлення радіовипромінювальних пристроїв;
		4) роботи, пов`язані з використанням лазерних пристроїв, що можуть випромінювати у повітряний простір;
		5) роботи, пов`язані із запуском ракет, метеорологічних радіозондів та куль-пілотів;
		6) діяльність, пов`язана з польотами літальних апаратів, з викидами диму та газів, що можуть погіршувати видимість у районі аеродрому;
		7) будівництво високовольтних повітряних ліній, висадка та вирощування дерев або зелених насаджень.
		Відповідно до ч. 3 ст. 69 Повітряного кодексу України, визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації.
		Згідно із ч. 4 ст. 69 Повітряного кодексу України Інформація про розміри приаеродромної території доводиться експлуатантом аеродрому або постійного злітно-посадкового майданчика чи уповноваженою ним особою до відома відповідних органів місцевого самоврядування, на території здійснення повноважень яких знаходиться земельна ділянка, яка повністю чи частково належить до приаеродромної території. Розмір приаеродромної території залежить від розмірів аеродрому та визначається авіаційними правилами України.
		Відповідно до ч. 5 ст. 69 Повітряного кодексу України, для запобігання порушенню умов погодження, незаконному будівництву експлуатант аеродрому повинен здійснювати контроль за станом приаеродромної території.
		Відповідно до ч. 6 ст. 69 Повітряного кодексу України, експлуатант аеродрому та провайдер аеронавігаційного обслуговування за взаємною згодою та за згодою органів місцевого самоврядування мають право встановлювати на приаеродромній території та за її межами наземні засоби зв`язку, навігації та спостереження, світлотехнічні засоби, прокладати інженерні мережі, користуватися правом доступу до такого обладнання.
		Відповідно до ч. 7 ст. 69 Повітряного кодексу України, у смугах повітряних підходів до аеродромів може бути обмежено спорудження об`єктів, у яких може одночасно перебувати значна кількість людей, а також об`єктів підвищеної небезпеки, обмежено розташування високовольтних повітряних ліній.
		Згідно із ч. 8 ст. 69 Повітряного кодексу України якщо дерева або гілки дерев становлять перешкоду для повітряного руху або розміщуються поблизу повітряних ліній електрозв`язку та електропостачання, антенно-фідерних пристроїв наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження, світлотехнічних засобів, які заважають їх установленню або роботі, експлуатант аеродрому та провайдер аеронавігаційного обслуговування мають право вимагати усунення цих перешкод. Вимоги щодо обмежень та обліку перешкод встановлюються авіаційними правилами України.
		Відповідно до ч. 10 ст. 69 Повітряного кодексу України, органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи незалежно від форми власності, які допустили порушення порядку діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, зобов`язані згідно з рішенням уповноваженого органу з питань цивільної авіації припинити будівництво чи діяльність, зазначену в частині другій цієї статті, до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.
		Відповідно до ст. 79 Повітряного кодексу України, до повноважень місцевих органів виконавчої влади належать:
		1) здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування пасажирів в аеропортах підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, зв`язку;
		2) дотримання вимог щодо використання приаеродромної території;
		3) забезпечення в межах своїх повноважень будівництва, реконструкції, благоустрою та експлуатації під`їзних доріг до аеропортів;
		4) організація благоустрою привокзальних площ аеропортів;
		5) організація регулярного руху громадського транспорту між аеропортами та населеними пунктами;
		6) забезпечення електрозв`язку між аеропортами і населеними пунктами;
		7) створення належних умов для паркування автотранспортних засобів та безперешкодного проїзду спеціальних автотранспортних засобів на території привокзальної площі аеропорту.
		Забезпечення громадського порядку в аеропортах здійснюється відповідними правоохоронними органами.
		Під час планування розвитку транспортної інфраструктури обслуговування пасажирів в аеропортах місцеві органи виконавчої влади здійснюють свою роботу у взаємодії з експлуатантами аеропортів.
		Відповідно до ст. 72 Земельного кодексу України, в редакції чинній станом на 26.12.2016 року (дата видачі містобудівних умов і обмежень), до земель авіаційного транспорту належать землі під:
		а) аеропортами, аеродромами, відокремленими спорудами (об`єктами управління повітряним рухом, радіонавігації та посадки, очисними та іншими спорудами), службово-технічними територіями з будівлями та спорудами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту;
		б) вертольотними станціями, включаючи вертольотодроми, службово-технічними територіями з усіма будівлями та спорудами;
		в) ремонтними заводами цивільної авіації, аеродромами, вертольотодромами, гідроаеродромами та іншими майданчиками для експлуатації повітряних суден;
		г) службовими об`єктами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.
		На приаеродромній території відповідно до закону запроваджується особливий режим використання земель.
		Відповідно до ст. 10 Повітряного кодексу України, якою регламентовано забезпечення безпеки авіації, Кабінет Міністрів України Постановою №401 від 29.03.2002 року затвердив Положення про використання повітряного простору України (тут і надалі Положення №401, в редакції чинній станом на 26.12.2016 року). Зазначений Порядок №401 втратив чинність з 01.06.2018 року на підставі Постанови КМУ № 954 від 06.12.2017 року, яким затверджене Положення про використання повітряного простору України (надалі Положення №954).
		Відповідно до п. 1 розділу І Положення №401, це Положення визначає порядок організації та використання повітряного простору України (далі - повітряний простір) юридичними і фізичними особами - користувачами повітряного простору, а також органами, що здійснюють контроль за дотриманням порядку використання повітряного простору, управління використанням повітряного простору та обслуговування повітряного руху (далі - ОПР). Діяльність державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і підпорядкування, пов`язана з використанням повітряного простору, яка може загрожувати безпеці польотів повітряних суден та інших літальних апаратів, провадиться відповідно до вимог цього Положення в частині, що стосується порядку використання повітряного простору. 
		Відповідно до п.п. 2 п. 3 розділу І Положення №401, з цим Положенням регулюється, зокрема діяльність, що може спричинити загрозу безпеці польотів повітряних суден та інших об`єктів, окрім іншого, інші види діяльності, які можуть створити загрозу безпеці польотів повітряних суден та інших об`єктів. 
		Розділом ХІ Положення №401 визначений порядок розташування, будівництва, реконструкції та маркування об`єктів, що можуть створити загрозу безпеці повітряного руху.
		Так відповідно до п. 146 розділу ХІ Положення №401, умови розташування, будівництва, реконструкції та маркування об`єктів, що можуть створити загрозу безпеці повітряного руху, погоджуються з Міноборони, Державіаслужбою, Украерорухом та РДЦ (районний диспетчерський центр). Розташування та будівництво об`єктів, дійсна висота яких перевищує 50 метрів, погоджуються з Міноборони, Державіаслужбою, Украерорухом. 
		Відповідно до п. 147 розділу ХІ Положення №401, в Державіаслужбі підлягає погодженню вибір майданчиків для проектування, будівництва, розширення, реконструкції і технічного переобладнання: 
		1) аеродромів, постійних та тимчасових злітно-посадкових майданчиків; 
		2) об`єктів у межах смуг повітряних підходів до аеродромів, а також поза межами цих смуг у радіусі 10 кілометрів від контрольної точки аеродрому (КТА); 
		3) об`єктів заввишки 50 метрів і більше стосовно висоти аеродрому на відстані від 10 до 30 кілометрів від КТА; 
		4) ліній зв`язку, електропередачі, вибухонебезпечних, радіотехнічних, світлотехнічних та інших об`єктів (залізничних колій, автомобільних шляхів, кар`єрів тощо), які можуть створити перешкоди в функціонуванні аеродрому, його радіотехнічних засобів або радіотехнічних пристроїв повітряних трас незалежно від їх розміщення; 
		5) об`єктів заввишки 50 метрів і більше незалежно від їх розміщення; 
		6) об`єктів з викидом відкритого полум`я, газів та диму, діяльність яких може призвести до погіршення видимості в районах аеродромів незалежно від їх розміщення; 
		7) вибухонебезпечних об`єктів незалежно від їх розміщення. 
		Забороняється розміщення сміттєзвалищ, будівництво на відстані ближче ніж 15 кілометрів від визначеної території аеропорту звірівницьких ферм, боєнь та інших об`єктів, що спричиняє масове скупчення птахів. 
		Відповідно до п. 157 розділу ХІ Порядку №401, Державіаслужба, Генеральний штаб Збройних Сил, інші державні органи, органи місцевого самоврядування та старші авіаційні начальники аеродромів у межах своїх повноважень забезпечують контроль за виконанням вимог цього розділу. 
		Відповідно до пункту 56 Положення №954, чинного з 01.06.2018 року, місце розташування і висота об`єктів на приаеродромній території та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, погоджуються з керівником експлуатанта аеродрому, Державіаслужбою або Міноборони (відповідно до компетенції).
		Державіаслужба та Міноборони здійснюють погодження будівництва (реконструкції) об`єктів, зазначених в абзаці першому цього пункту, з метою забезпечення вільного від перешкод повітряного простору для безпечного маневрування повітряних суден.
		Відповідно до пункту 57 Положення №954, погодженню з Державіаслужбою та Міноборони підлягають місце розташування і висота таких об`єктів будівництва та реконструкції:
		- аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків;
		- об`єктів, що перетинають поверхні обмеження перешкод аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків;
		- об`єктів заввишки 45 і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 кілометрів;
		- повітряних ліній електрозв`язку та електропостачання, вибухонебезпечних, радіотехнічних, світлотехнічних та інших об`єктів (залізничних колій, автомобільних шляхів, об`єктів з викидом відкритого полум`я, газів та диму, діяльність яких може призвести до погіршення видимості в районах аеродромів, тощо), які можуть створити загрозу безпеці повітряного руху або перешкоджати роботі аеродрому чи засобів зв`язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), незалежно від їх розміщення;
		- об`єктів незалежно від їх розміщення заввишки 100 і більше метрів над земною поверхнею.
		Відповідно до п. 60 Положення №954, підприємства, установи та організації, заінтересовані в розміщенні об`єктів на приаеродромній території, повинні погоджувати таке розміщення з експлуатантом аеродрому, відповідними державними органами, органами місцевого самоврядування та дотримуватися умов погодження будівництва.
		Відповідно до п. 64 Положення №954, центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, експлуатанти аеродромів, інші підприємства, установи та організації здійснюють у межах своїх повноважень контроль за виконанням вимог цього Положення.
		Наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 року № 721, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.12.2012 року за №2147/22459, Затверджений Порядок погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації (надалі Порядок погодження №721). 
		Порядок погодження №721 не зазнавав змін чи доповнень.
		Так, відповідно до п.п. 1.1. розділу І Порядку погодження №721, цей Порядок встановлює порядок розгляду та надання Державіаслужбою України погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації відповідно до Повітряного кодексу України.
		Відповідно до п.п. 1.2. розділу І Порядку погодження №721, дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, які займаються будівництвом об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, провайдерів аеронавігаційного обслуговування та експлуатантів аеродромів (вертодромів).
		Відповідно до п.п. 1.3. розділу І Порядку погодження №721, у цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються у такому значенні, зокрема:
		- експлуатант аеродрому - юридична особа, що здійснює експлуатацію аеродрому;
		- заявка - звернення заявника у відповідній формі до Державіаслужби України щодо розгляду та надання погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, згідно з додатком 1;
		- заявник - юридична або фізична особа, яка подала до Державіаслужби України заявку щодо розгляду та надання погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації;
		- приаеродромна територія - обмежена регламентованими розмірами місцевість навколо зареєстрованого згідно із встановленим порядком аеродрому (вертодрому) або постійного злітно-посадкового майданчика, до якої встановлено спеціальні вимоги щодо розташування різних об`єктів, а їх висота контролюється з урахуванням умов безпеки маневрування, зльоту та заходу на посадку повітряних суден;
		- провайдер аеронавігаційного обслуговування - суб`єкт авіаційної діяльності, який надає послуги з елементів (напрямів) аеронавігаційного обслуговування повітряних суден.
		Відповідно до п.п. 1.5. розділу І Порядку погодження №721, на приаеродромних територіях встановлюються спеціальні вимоги до розташування об`єктів, а їх висотне положення контролюється, виходячи із умов безпеки маневрування, зльоту та посадки відповідно до чинного законодавства. Для аеродромів класів А, Б, В, Г приаеродромна територія визначається колом з радіусом 50 км від КТА (контрольної точки аеропорту); класів Д, Е і некласифікованих - 25 км від КТА, вертодромів - 12 км від КТА, для злітно-посадкових майданчиків - 2,5 км від КТМ.
		Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Порядку погодження №721, погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, здійснює Державіаслужба України з урахуванням висновку експлуатанта аеродрому (вертодрому) щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, з умовами, що забезпечують необхідний рівень безпеки польотів у районі аеродрому та на приаеродромних територіях (далі - Висновок експлуатанта), форма якого наведена в додатку 2 до цього Порядку, а також висновку провайдера аеронавігаційного обслуговування щодо погодження місця розташування та висти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації (далі - Висновок провайдера), форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, які повинні бути отримані заявником.
		Відповідно до п. 2.2. розділу ІІ Порядку погодження №721, у разі видання заявнику Державіаслужбою України висновку щодо місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, заявник сплачує державний збір за погодження плану будівництва об`єкта на прилеглій до аеродрому території згідно з Положенням про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1993 року № 819 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 1998 року № 889).
		Відповідно до п. 2.3. розділу ІІ Порядку погодження №721, процедура погодження здійснюється фахівцями Державіаслужби України на підставі Заявки, яка реєструється в день її надходження. Погодження здійснюється в місячний строк з дня реєстрації заявки.
		До заявки повинні додаватися такі документи (в одному примірнику):
		- ситуаційний план щодо місцезнаходження ділянки забудови об`єктів будівництва, прив`язаних до аеродрому (вертодрому, злітно-посадкового майданчику);
		- копія Висновку експлуатанта;
		- копія Висновку провайдера.
		Відповідно до п. 3.4. розділу ІІІ Порядку погодження №721, Державіаслужба України розглядає матеріали, проводить оцінку розміщення об`єктів, що проектуються з урахуванням Висновку експлуатанта, Висновку провайдера, та надає висновок щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації (додаток 4 до цього Порядку), або готує обґрунтовану відмову у наданні погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації (додаток 5 до цього Порядку).
		Враховуючи зазначені норми матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що, при здійсненні діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження, на приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення такої діяльності. До такої діяльності належить і будівництво на приаеродромній території. Особливий порядок здійснення такої діяльності полягає у дотримані безпеки авіації та роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження шляхом отримання погодження місця розташування та висоти об`єкта будівництва. 
		За змістом Положення про використання повітряного простору України, затвердженого Постановою КМУ №401 від 29.03.2002 р. (чинного на час видання містобудівним умов і обмежень  26.12.2016 р. та на час прийняття Державіаслужбою рішень № 110, № 111 від 16.02.2018 року) в Державіаслужбі підлягає погодженню вибір майданчиків для проектування, будівництва, розширення, реконструкції і технічного переобладнання, зокрема, об`єктів у межах смуг повітряних підходів до аеродромів, а також поза межами цих смуг у радіусі 10 кілометрів від контрольної точки аеродрому (КТА); об`єктів заввишки 50 метрів і більше стосовно висоти аеродрому на відстані від 10 до 30 кілометрів від КТА; об`єктів заввишки 50 метрів і більше незалежно від їх розміщення. 
		Оскільки Положення №401 визначає порядок організації та використання повітряного простору України юридичними і фізичними особами - користувачами повітряного простору, а також органами, що здійснюють контроль за дотриманням порядку використання повітряного простору, управління використанням повітряного простору та обслуговування повітряного руху, а діяльність державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і підпорядкування, пов`язана з використанням повітряного простору, яка може загрожувати безпеці польотів повітряних суден та інших літальних апаратів, провадиться відповідно до вимог цього Положення в частині, що стосується порядку використання повітряного простору, апеляційний суд відхиляє доводи апелянтів ТОВ «Навітранс» та КП «Будова, про помилковість застосування судом першої інстанції зазначеного Порядку № 401 при задоволенні позовних вимог заявлених до ТОВ «Навітранс» та КП «Будова».
		При цьому апеляційний суд зазначає, що в силу приписів п. 97 ч. 1 ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 69 Повітряного кодексу України на ТОВ «Навітранс» та КП «Будова» поширюється дія Повітряного кодексу України як на суб`єктів авіаційної діяльності, юридичних осіб, які провадять діяльність в Україні  будівництво на приаеродромній території, та на яких поширюється дія ст. 69 Повітряного кодексу України. 
		Тобто, ТОВ «Навітранс» та КП «Будова», здійснюючи будівництво на приаеродромній території, є суб`єктами авіаційної діяльності в частині, що стосується дотримання безпеки авіації та роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження, оскільки діяльність з будівництва, без отримання відповідного погодження, може спричинити загрозу безпеці польотів повітряних суден та інших об`єктів. 
		Як помилкове, апеляційний суд відхиляє посилання апелянтів ТОВ «Навітранс» та КП «Будова» на те, що Положення про використання повітряного простору України суперечить нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, а саме Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності». 
		При цьому апеляційний суд зазначає, що Положення про використання повітряного простору України було затверджене Кабінетом Міністрів України на виконання приписів Повітряного кодексу України та стосується, окрім іншого, питань дотримання безпеки авіації та роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження, проте як Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. 
		За приписами ч. 2 ст. 1 Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» та ч. 2 ст. 2 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дія цих законів не поширюється на дозвільну систему у сфері цивільної авіації.
		За таких підстав, апеляційний суд вважає помилковими доводи апелянтів ТОВ «Навітранс» та КП «Будова» щодо відсутності будь-якого нормативно-правового акту, який би зобов`язував осіб, які здійснюють будівництво на приаеродромній території, звертатися до Державіаслужби за отриманням погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях.
		Додатково, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що рішення Державіаслужби, за приписами ч. 10 ст. 69 Повітряного кодексу України, є обов`язковими для органів виконавчої влади, юридичних та фізичні осіб незалежно від форми власності, які допустили порушення порядку діяльності, зазначеної в частині другій статті 69 Повітряного кодексу України, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки. 
		Обов`язковість дотримання вимог ч. 2 ст. 69 Повітряного кодексу України, супроводжується відповідальністю  фінансовими санкціями, що застосовуються до юридичних осіб  суб`єктів авіаційної діяльності за правопорушення у галузі цивільної авіації  від двох до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  за здійснення діяльності з будівництва на приаеродромній території без погодження з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації (п. 2 ч. 1 ст. 127 Повітряного кодексу України).
		Також апеляційний суд відхиляє доводи апелянта  Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про те, що жоден з відповідачів в цій справі не є суб`єктом контролю з боку Державіаслужби. При цьому апеляційний суд наголошує, що суб`єктом контролю з боку Державіаслужби є будь яка фізична та юридична особа, не залежно від форм власності та підпорядкування, яка здійснює на приаеродромній території види діяльності, визначені ч. 2 ст. 69 Повітряного кодексу України, які можуть загрожувати безпеці польотів повітряних суден та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження, а тому є суб`єктами авіаційної діяльності в частині, що стосується дотримання безпеки авіації.
		ТОВ «Навітранс», КП «Будова», на час виникнення спірних правовідносин, є особами, які здійснювали будівництво на приаеродромній території, а тому у них був наявний обов`язок отримати у Державіаслужбі погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромній території, відповідно до ст. 69 Повітряного кодексу України, Положення про використання повітряного простору України, затвердженого Постановою КМУ №401 від 29.03.2002 р. та Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 року № 721, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.12.2012 року за №2147/22459.
		Доводи апелянтів ТОВ «Навітранс», КП «Будова» щодо не встановлення судом першої інстанції факту здійснення будівництва на земельній ділянці, що знаходиться в смузі повітряного підходу, апеляційний суд відхиляє, оскільки Державіаслужба ні в акті позапланового огляду від 20.07.2017 року, ні в акті позапланової інспекції від 12.15.2017 року, ні в позовній заяві та уточненнях до позову, не посилалась на те, що ТОВ «Навітранс», КП «Будова» здійснюють будівництво на земельній ділянці, що знаходиться в смузі повітряного підходу, проте матеріалами справи підтверджено, що таке будівництво, на час виникнення спірних правовідносин, здійснюється ТОВ «Навітранс», КП «Будова», в радіусі 10 км. від КТА Одеса. 
		Оскільки правовідносини, які виникли між Державіаслужбою та ТОВ «Навітранс», КП «Будова» виникли саме у сфері безпеки цивільної авіації, і до цих правовідносин, на час їх виникнення, не застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють правовідносини у сфері будівництва, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Державіаслужби про зобов`язання ТОВ «Навітранс», КП «Будова» виконати рішення позивача від 16.02.2018 року №№ 110, 111. 
		При цьому апеляційний суд зазначає, що на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення в цій справі  22.11.2019 року, та на час апеляційного перегляду справи, Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала сертифікати, якими засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта, а саме першого та другого пускового комплексу (Сертифікат серії ІУ №163193022211 від 29.10.2019 року та Сертифікат серії ІУ №163193430943 від 09.12.2019 року відповідно), за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Костанді, 102-104»; замовник будівництва ТОВ «Навітранс», генеральний підрядник КП «Будова», на підставі актів готовності об`єкта до експлуатації від 15.10.2019 року та від 28.11.2019 року відповідно.
		Враховуючи зазначені фактичні обставини, вимоги рішень Державіаслужби №110, №111 від 16.02.2018 року щодо зупинення будівництва є такими, що вже не можуть бути виконані замовником будівництва та генеральним підрядником, проте рішення Державіаслужби № 110, №111 від 16.02.2018 року мають бути виконані в частині, яка стосується вчинення дій щодо отримання погоджень.
		Стосовно зауважень апелянтів ТОВ «Навітранс», КП «Будова» щодо розбіжностей в адресах будівництва, які зазначені в рішеннях позивача та в інших документах, зокрема в частині нумерації  Костанді 104 та Костанді 102-104, апеляційний суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи (т. 3 а.с. 168-187) колективне підприємство «Будова» є генеральним підрядником з будівництва об`єкта за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 104, та здійснювало будівництво вказаного об`єкта на підставі договору підряду на капітальне будівництво №К-104 від 11.11.2016 року (т. 3 а.с. 168), укладеного між колективним підприємством «Будова» та Договором про спільну діяльність від 09.11.2016 року №1/К-104, сторонами якого є ТОВ «Навітранс» та СТ «Будова-Етюд», що був укладений з метою будівництва житлових будинків за адресою: м. Одеса, вул. Костанді 102 та Костанді 104 (т. 3 а.с. 190-195, 196). Від Договору про спільну діяльність від 09.11.2016 року №1/К-104 уповноваженою особою зазначене СТ «Будова-Етюд» (т. 3 а.с. 196). Містобудівні умови та обмеження були видані 26.12.2016 року на земельну ділянку №237, місцем розташування якої є м АДРЕСА_1 , 102-104, на підставі наданих ТОВ Навітранс» документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою за адресою м. Одеса, вул. Костанді 104, та право власності на споруди, що розміщені на цій земельній ділянці, та право власності на земельні ділянки, за адресою м. Одеса, вул. Костанді АДРЕСА_2 (т. 2 а.с. 100-101).
		Таким чином, вказані апелянтами розбіжності не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Державіаслужби про зобов`язання ТОВ «Навітранс», КП «Будова» виконати рішення №№110, 111 від 16.02.2018 року.
		Також апеляційний суд відхиляє доводи апелянта  Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про те, що жоден з відповідачів в цій справі не є суб`єктом контролю з боку Державіаслужби. При цьому апеляційний суд наголошує, що суб`єктом контролю з боку Державіаслужби є будь яка фізична та юридична особа, не залежно від форм власності та підпорядкування, яка здійснює на приаеродромній території види діяльності, визначені ч. 2 ст. 69 Повітряного кодексу України, які можуть загрожувати безпеці польотів повітряних суден та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження, а тому є суб`єктами авіаційної діяльності в частині, що стосується дотримання безпеки авіації.
		Щодо позовних вимог, заявлених до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради та ДАБІ України частково задоволених судом першої інстанції, апеляційний суд зазначає таке.
		За приписам ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в редакції чинній станом на 26.12.2016 року (дата видачі містобудівних умов і обмежень), до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: 6) підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; 7) встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність; 8) координація на відповідній території діяльності суб`єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів; 9) надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок; б) делеговані повноваження: 1) надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»; 3) здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.
		Також, відповідно до ст. 40 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», в редакції чинній станом на 26.12.2016 року, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.
		Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 69 Повітряного кодексу України, на приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження. До такої діяльності належать:
		1) будівництво, вибухові роботи;
		2) діяльність, що сприяє скупченню птахів;
		3) установлення радіовипромінювальних пристроїв;
		4) роботи, пов`язані з використанням лазерних пристроїв, що можуть випромінювати у повітряний простір;
		5) роботи, пов`язані із запуском ракет, метеорологічних радіозондів та куль-пілотів;
		6) діяльність, пов`язана з польотами літальних апаратів, з викидами диму та газів, що можуть погіршувати видимість у районі аеродрому;
		7) будівництво високовольтних повітряних ліній, висадка та вирощування дерев або зелених насаджень.
		Визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації.
		Відповідно до преамбули Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції чинній станом на 26.12.2016 року, генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції чинній станом на 26.12.2016 року, детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції чинній станом на 26.12.2016 року, замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
		Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції чинній станом на 26.12.2016 року, містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
		Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції чинній станом на 26.12.2016 року, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції чинній станом на 26.12.2016 року, планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає:
		1) прогнозування розвитку територій;
		2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій;
		3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням;
		4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій;
		5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів;
		6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності;
		7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів;
		8) реконструкцію існуючої забудови та територій;
		9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об`єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень;
		10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури;
		10-1) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;
		11) проведення моніторингу забудови;
		12) ведення містобудівного кадастру;
		13) здійснення контролю у сфері містобудування.
		Інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів (ч. 2 ст. 2).
		Містобудівна документація розробляється на паперових і електронних носіях на оновленій картографічній основі в цифровій формі як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній системі координат УСК-2000 і єдиній системі класифікації та кодування об`єктів будівництва для формування баз даних містобудівного кадастру (ч. 3 ст. 2).
		Відповідно до ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції чинній станом на 26.12.2016 року, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.
		Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів (ч. 2 ст. 26).
		Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону (ч. 3 ст. 26).
		Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (ч. 4 ст. 26)
		Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI, в редакції чинній станом на 26.12.2016 року, проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
		1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
		2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
		3) затвердження проектної документації;
		4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
		5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;
		6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
		Відповідно до ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції чинній станом на 26.12.2016 року, основними складовими вихідних даних є:
		1) містобудівні умови та обмеження;
		2) технічні умови;
		3) завдання на проектування.
		Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (ч. 2 ст. 29 Закону № 3038-VI).
		Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.
		Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури (ч. 3 ст. 29 Закону № 3038-VI).
		Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (ч. 4 ст. 29 Закону № 3038-VI).
		До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень (ч. 6. ст. 29 Закону № 3038-VI).
		Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури (ч. 7. ст. 29 Закону № 3038-VI).
		Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.
		Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника (ч. 8 ст. 29 Закону № 3038-VI).
		Станом на 26.12.2016 року був чинний Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст (надалі Порядок №109), затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.2011 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 року на №915/19650. 
		Порядок №109 втратив чинність з 26.12.2017 року на підставі наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 року № 289, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 27.11.2017 року за №1437/31305, яким, відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», був затверджений Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються.
		Так, відповідно до п. 2.2. розділу ІІ «Порядок надання містобудівних умов та обмежень» Порядку №109, для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються:
		засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;
		ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);
		викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;
		кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);
		черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);
		фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);
		містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва. 
		Відповідно до п. 2.4. розділу ІІ «Порядок надання містобудівних умов та обмежень» Порядку №109, підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. 
		За приписами розділу ІІІ Склад та зміст містобудівних умов та обмежень Порядку №109 Містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин. 
		Текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи: «Загальні дані»; «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки». 
		Розділ «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» містить:
		а) граничнодопустиму висоту будівель;
		б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;
		в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови);
		г) відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови;
		ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам`яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони);
		д) мінімально допустимі відстані від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд;
		е) охоронювані зони інженерних комунікацій;
		є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва";
		ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів";
		з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв`язку;
		и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту;
		і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України «Про охорону культурної спадщини»;
		ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень. 
		Відповідно до ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції Закону України № 1817-VIII від 17.01.2017 року, який набрав чинності з 10.06.2017 року), чинного на час звернення Державіаслужби з цим позовом до суду (26.03.2018 року):
		1. Основними складовими вихідних даних є:
		1) містобудівні умови та обмеження;
		2) технічні умови;
		3) завдання на проектування.
		2. Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
		3. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:
		1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
		2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
		3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;
		4) витяг із Державного земельного кадастру.
		Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.
		Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
		Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).
		Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
		4. Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
		1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
		2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
		3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
		5. Містобудівні умови та обмеження містять:
		1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта;
		2) інформацію про замовника;
		3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;
		4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах;
		5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;
		6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);
		7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;
		8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);
		9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.
		Перелік зазначених умов є вичерпним.
		6. Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.
		7. Відомості про надані містобудівні умови та обмеження підлягають внесенню до реєстру містобудівних умов та обмежень, який веде відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури.
		Порядок ведення реєстру містобудівних умов та обмежень визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
		Доступ користувачів до даних реєстру містобудівних умов та обмежень здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт уповноваженого органу містобудування та архітектури.
		8. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.
		Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.
		Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:
		1) за заявою замовника;
		2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;
		3) за рішенням суду.
		У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.
		9. Завдання на проектування об`єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.
		10. Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.
		Аналіз зазначених норм права, дає можливість дійти висновку, що визначення умов забудови, використання землі здійснюється органом місцевого самоврядування шляхом затвердження генерального плану тобто містобудівної документації, яка визначає принципові вирішення розвиту, планування забудови та іншого використання території населеного пункту, в той час як містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки це документ, який містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування та будівництва.
		Тобто, при затвердженні генерального плану населеного пункту орган місцевого самоврядування визначає, окрім іншого, умови забудови і повинен визначати такі умови за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації у разі, якщо населений пункт або його частина входить до приаеродромної території, проте як при виданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, орган місцевого самоврядування визначає лише комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування та будівництва, але з урахуванням генерального плану населеного пункту, планом зонування та детальним планом території. 
		Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що, на час виникнення спірних правовідносин  дати видачі містобудівних умов та обмежень  26.12.2016 року, при видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, орган місцевого самоврядування не зобов`язаний отримувати погодження Державіаслужби. Такий висновок апеляційного суду узгоджується і з тим, що, як за приписами п. 157 розділу ХІ Порядку №401 (чинного до 01.06.2018 року), так і за приписами п. 64 Положення №954 (чинного з 01.06.2018 року), органи місцевого самоврядування, окрім інших, здійснюють у межах своїх повноважень контроль за виконанням вимог цих Положень, в той час як заявниками на отримання відповідного погодження є особи, які здійснюють діяльність з будівництва на приаеродромній території, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження.
		Також висновки апеляційного суду узгоджується і з тим, що за змістом містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 26.12.2016 року №01-06/1224 (м. Одеса, вул. Костанді, 102-104) в розділі «Містобудівні умови та обмеження» містяться посилання на те, що відповідно до містобудівного розрахунку будівель  двох 24-поверхових житлових будинки, умовна висота складає від 73,2  73,3 м., гранично допустима висота складає біля + 85,410 м. (т. 2 а.с. 105). При цьому у встановлених планувальних обмеженнях, окрім іншого, вказано, що згідно з проектом «Скороченого техніко-економічного обґрунтування реконструкції КП «Міжнародний аеропорт «Одеса», розробленого УДПТНДИЦФ «Укрпроектом» в 2010 році, територія в межах Детального плану території в межах: Люстдорфська дорога, вул. Костанді, вул. Шишкіна, Тимірязєва 3-й провулок в м. Одесі», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 30.06.2016 року № 780-VII потрапляє в зону, у якій висота будівель та споруд не повинна перевищувати 50,0  150,0 метрів без урахування рельєфу (від денної поверхні землі відповідно до схем існуючих та проектних обмежень Генерального плану міста Одеси) (т. 2 а.с. 106-108).
		Державіаслужба, а ні в суді першої інстанції, а ні при апеляційному перегляді справи, не надала належних та допустимих доказів того, що саме Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради здійснювалась діяльність з будівництва на приаеродромній території (м. Одеса, вул. Костанді, 102-104). 
		Висновок Державіаслужби про те, що Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради при видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки зобов`язаний отримувати певне погодження в Державіаслужбі не ґрунтується, а ні на нормах законодавства, що регулює правовідносини у сфері будівництва, а ні на нормах, що регулюють правовідносини у сфері безпеки авіації.
		Нормативно-правові акти, які регулюють правовідносини у сфері будівництва не встановлюють обов`язок органу місцевого самоврядування при вирішенні питання щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки отримувати від Державіаслужби погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, або перевірити отримання такого погодження особами, які виявили бажання здійснювати будівництво, та звернулись до органу місцевого самоврядування із заявою про отримання містобудівних умов та обмежень.
		За таких підстав, апеляційний суд погоджується з доводами апелянтів ТОВ «Навітранс, КП «Будова» та Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо помилковості висновків суду першої інстанції стосовно наявності правових підставі для визнання протиправною бездіяльності Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради та зобов`язання Департаменту вчинити дії щодо погодження будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 104.
		Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для визнання протиправними дій Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради (правонаступником якого є відповідний Департамент) щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 237, виданих 26.12.2016 року, та для їх скасування, але не з підстав того, що вказані містобудівні умови та обмеження вичерпали свою дію внаслідок закінчення будівництва. При цьому апеляційний суд відхиляє доводи Державіаслужби щодо цих позовних вимог за таких обставин.
		На час звернення Державіаслужби з позовом до суду (26.03.2018 року) частиною 8 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було встановлено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення об`єкта будівництва незалежно від зміни замовника. Було встановлено також три випадки скасування містобудівних умов та обмежень, а саме: за заявою замовника; в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду; за рішенням суду. 
		За приписами статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвіл на виконання будівельних робіт міг бути анульований органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
		- подання замовником відповідної заяви;
		- наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
		- встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідність об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;
		- скасування містобудівних умов та обмежень;
		- систематичного (дві і більше разів підряд) перешкоджання проведення перевірки посадовими ми особами державного архітектурно-будівельного контролю.
		Апеляційний суд зазначає, що апелянт  Державіаслужба не учасником правовідносин у сфері будівництва, які виникли між ТОВ «Навітранс», КП «Будова» та Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради, ДАБІ України. Проте, Державіаслужба, у разі, якщо вважала будівництво самочинним, та якщо вважала видачу містобудівних умов та обмежень та видачу дозволу на будівництво протиправними, не позбавлена була права звернутись до органів державного архітектурно-будівельного контролю та державного архітектурно-будівельного нагляду із відповідними зверненнями, для проведення відповідних заходів контролю, у встановленому законом порядку. Після отримання результатів відповідних заходів контролю Державіаслужба, у разі непогодження з отриманими результатами, мала б можливість доводити в судовому порядку помилковість висновків органів державного архітектурно-будівельного контролю та державного архітектурно-будівельного нагляду.
		Апеляційний суд зазначає про неможливість скасування в цій справі, а ні містобудівних умов та обмежень, а ні дозволу на виконання будівельних робіт, за тих обставин, що Державіаслужба не зверталась до встановлених законом органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, проте стверджує про самочинне будівництво, невідповідність містобудівної документації вимогам закону, в той час як суд не може перебирати на себе повноваження суб`єктів владних повноважень та вчиняти дії щодо перевірки певних обставин, які не були перевірені уповноваженими на те органами в порядку, встановленому законом. 
		Саме за таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог Державіаслужби щодо скасування містобудівних умов та обмежень від 26.12.2016 року № 01-06/1224 та дозволу № ІУ 113173071552 від 03.11.2017 року на виконання будівельних робіт, та відповідно визнання протиправними дій осіб, які здійснили видачу містобудівних умов та обмежень та відповідного дозволу на будівництво. 
		Також апеляційний суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Державіаслужби про визнання протиправними дій ДАБІ України щодо видачі дозволу № ІУ 113173071552 від 03.11.2017 року на виконання будівельних робіт, з огляду на те, що статтею 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції чинній станом на 03.11.2017 року, визначені вичерпний перелік документів який подається разом із заявою про видачу дозволу, який в собі не містить такого документу як погодження Державіаслужби місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, а тому відсутність такого документа не є і підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт. 
		Як зазначив раніше апеляційний суд, вимоги щодо отримання погодження Державіаслужби місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, передбачені законодавством у сфері цивільної авіації для осіб які здійснюють будівництво на приаеродромній території, проте як ДАБІ України, в цій справі, не є такою особою, та не є особою уповноваженою перевіряти наявність такого погодження при вирішенні питання щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт. Доводи апелянта Державіаслужби, з цього приводу апеляційний суд вважає помилковими.
		Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта  Державіаслужби та погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення, як передчасних та недоведених, позовних вимог про зобов`язання ТОВ «Навітранс» та КП «Будова» знести самочинне будівництво за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 104, та привести ділянку у попередній стан.
		При цьому апеляційний суд зазначає, що норми ст. 376 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», передбачають, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил право відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування звернутися до суду з позовом про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, здійснити відповідну перебудову, а у разі якщо така перебудова є неможливою, або особа відмовляється від її проведення, із вимогою про знесення будівництва. 
		Щодо об`єкта будівництва за адресою м. Одеса, вул. Костанді, 102-104, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів істотного відхилення від проекту, що суперечить інтересам або порушує права інших осіб, не містять належних та допустимих доказів істотного порушення будівельних норм і правил. 
		Не містять матеріали справи і відомостей щодо неможливості проведення перебудови, як не містять і доказів того, що висота об`єкта за адресою м. Одеса, вул. Костанді, 102-104 негативно впливає на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації та становить певну загрозу. 
		При цьому апеляційний суд зазначає, що Державіаслужба не навела і підстав за яких є неможливим погодження висоти об`єкта будівництва, який розташований в м. Одесі, по вул. Костанді 102-104, в той час як лише сама по собі відсутність погодження з Державіаслужбою місця розташування та висоти об`єкта будівництва, не є належним та допустимим доказом того, що об`єкт є самочинним будівництвом, або створює загрозу безпеці польотів чи негативно впливає на роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації.
		Стосовно інших доводів апелянтів апеляційний суд зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
		Крім того, апеляційним судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення в частині задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ТОВ Навітранс» та КП «Будова» виконати рішення Державіаслужби в повному обсязі, в частині задоволених позовних вимог до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради та в частині підстав, за яких слід було відмовити у решті позовних вимог, окрім вимог щодо знесення самочинного будівництва та приведення земельної ділянки у первісний стан, внаслідок чого апеляційна скарга Державіаслужби не підлягає задоволенню, апеляційні скарги ТОВ «Навітранс», КП «Будова», Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради підлягають частковому задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову Державіаслужби.
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, апеляційний суд враховуючи приписи ст. 139 КАС України, та частковість задоволення позовних вимог та апеляційних скарг з урахуванням висновків апеляційного суду щодо доводів апеляційних скарг, зазначає, що судові витрати понесені учасниками справи внаслідок сплати судового збору, відшкодуванню не підлягають.
		Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 КАС України, суд - 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційній скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Навітранс», колективного підприємства «Будова», Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради  задовольнити частково, у задоволенні апеляційної скарги Державної авіаційної служби України - відмовити.
		Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року  скасувати та ухвалити нову постанову, якою частково задовольнити адміністративний позов Державної авіаційної служби України.
		Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Навітранс» виконати рішення Державної авіаційної служби України від 16 лютого 2018 року № 110 в частині звернення до Державної авіаційної служби України для погодження будівництва 
		Зобов`язати колективне підприємство «Будова» виконати рішення Державної авіаційної служби України від 16 лютого 2018 року № 111 в частині звернення до Державної авіаційної служби України для погодження будівництва.
		У задоволенні позовних вимог Державної авіаційної служби України до товариства з обмеженою відповідальністю «Навітранс», колективного підприємства «Будова» щодо зобов`язання виконати рішення від 16 лютого 2018 року № 110 та № 111 в частині припинення будівництва, та про зобов`язання знести самочинне будівництво за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 104, та привести ділянку у попередній стан  відмовити.
		У задоволенні позовних вимог Державної авіаційної служби України до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності в частині непогодження з Державіаслужбою визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 104, про зобов`язання вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва; про визнання протиправними дій щодо видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки №237 від 26 грудня 2016 року № 01-06/1224 та скасування цих містобудівних умов та обмежень  відмовити.
		У задоволенні позовних вимог Державної авіаційної служби України до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій щодо видачі дозволу на будівельні роботи № ІУ113173071552 та скасувати цього дозволу  відмовити.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст судового рішення складений 29.07.2020 року.
		 
		Головуючий суддя  Домусчі С.Д.Судді    Семенюк Г.В.   Шляхтицький О.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...