Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/10643/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реалізації владних управлінських функцій у сфері громадянства.
Надіслано для оприлюднення: 05.08.2020. Зареєстровано: 06.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2020.
Дата набрання законної сили: 05.09.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		05 серпня 2020 року                               м. Київ                              № 640/10643/20
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
		ВСТАНОВИВ:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області (далі - відповідач або ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області), у якому позивач просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 09.04.2020 про скасування рішення ГУ ДМС України в м. Києві від 15.01.2018 про оформлення громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 .
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до рішення Головного управління ДМС в м. Києві від 15.01.2018 позивач набув громадянство України на підставі частини 3 статті 8 Закону України «Про громадянство України» за територіальним походженням. Однак, відповідачем прийнято спірне рішення, яким скасовано рішення Головного управління ДМС в м. Києві від 15.01.2018 про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 , з тих підстав, що громадянство України було набуто шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей та фальшивих документів.
		Позивач вважає, що таке рішення відповідача є протиправним та таким, що грубо порушує законодавство України, а також порушує його права, свободи та законні інтереси, оскільки він набув громадянство України у встановленому порядку, докази подання фальшивих документів для оформлення громадянства відсутні, тому рішення про припинення громадянства є неправомірним та підлягає скасуванню.
		Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що ним правомірно прийнято рішення, яким скасовано рішення Головного управління ДМС в м. Києві від 15.01.2018 про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 , оскільки паспортний документ громадянина Держави Ізраїль № НОМЕР_1 , поданий позивачем при оформленні громадянства України, не існує, що свідчить про подання позивачем свідомо неправдивих відомостей та фальшивих документів.
		У зв`язку з наведеним відповідач вважає, що скасовуючи рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 , він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений   Законом України «Про громадянство України».
		Позивач надав відповідь на відзив, у якому позивач наголошував на тому, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження наведених у відзиві обставин.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі №640/25558/19 та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2020 вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 09.04.2020 про скасування рішення ГУ ДМС України в м. Києві від 15.01.2018 про оформлення громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
		Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.
		Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
		З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
		Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Російської Федерації, який згідно з рішенням Головного управління Державної міграційної служби у м. Києві від 15.01.2018 набув громадянство України на підставі частини 1   статті 8 Закону України «Про громадянство».
		12.03.2019 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області підготовлено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України та скасовано рішення ГУ ДМС у м. Києві від 15.01.2018 про набуття ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням у зв`язку з тим, що громадянство України було набуто шляхом подання фальшивих документів, а саме паспорта громадянина Держави Ізраїль НОМЕР_3, який згідно з інформацією Департаменту внутрішньої безпеки є викраденим, та таким, що видавався іншій особі.
		Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив його до суду.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2019 у справі № 640/11913/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2020 скасовано рішення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 12.03.2019 про скасування рішення ГУ ДМС в м. Києві від 15.01.2018 про оформлення позивачу громадянства за територіальним походженням.
		03.04.2020 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області повторно підготовлено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України та скасовано рішення ГУ ДМС у м. Києві від 15.01.2018 про набуття ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням у зв`язку з тим, що громадянство України було набуто шляхом обману, унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей, а саме за інформацією Посольства Держави Ізраїль згідно з базою даних консульської системи паспортний документ громадянина Держави Ізраїль НОМЕР_3 не існує.
		Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
		Спеціальним Законом, який визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб є Закон України «Про громадянство України» від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (далі - Закон № 254к/96-ВР).
		Статтею 1 Закону № 254к/96-ВР визначено, що громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.
		Частина перша статті 8 Закону № 254к/96-ВР передбачає, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до   Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.
		Відповідно до вимог статті 17 Закону № 254к/96-ВР громадянство України припиняється: внаслідок виходу з громадянства України; внаслідок втрати громадянства України; за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
		Пунктом 2 частини першої статті 19 Закону № 254к/96-ВР передбачено, що підставами для втрати громадянства України є, зокрема, набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів.
		Відповідно до положень статті 21 Закону № 254к/96-ВР рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
		Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений   Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 (в редакції   чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Вказаним Порядком №215/2001 визначено перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
		Так, пунктом 96 Порядку №215/2001 подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується управлінням, відділом (сектором) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України.
		Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 цього Порядку, надсилається до головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі.
		Пунктом 97 Порядку №215/2001 зазначено, що рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується начальником головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступником.
		Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.
		Управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.
		Аналіз наведених норм законодавства вказує на те, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства відбувається на підставі документів, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, що унеможливлюють набуття громадянства України.
		Отже, скасування рішення про оформлення набуття громадянства потребує наявності достатніх та належних доказів щодо встановлення факту подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.
		Судом з`ясовано, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного рішення про скасування рішення щодо оформлення набуття громадянства України слугувала інформація, яка зазначена у листі Посольства Держави Ізраїль в Україні від 31.01.2020 (вх. № 3315-20 від 07.02.2020), яким міграційну службу повідомлено про те, що згідно з базою даних консульської системи паспортний документ громадянина Держави Ізраїль НОМЕР_3 не існує.
		Так, на думку міграційної служби, при оформленні набуття громадянства заявником було надано паспортний документ громадянина Держави Ізраїль, який не існує, а отже при набутті громадянства позивачем надано завідомо неправдиві відомості та фальшиві документи.
		При цьому доказів здійснення відповідачем перевірки, встановлення та підтвердження вказаних у листі обставин, матеріали справи не містять і про такі відповідач у відзиві на позов не зазначав.
		Відповідно до частини 1   статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України   суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Жодних належних доказів на підтвердження того, що для оформлення набуття громадянства заявник подав свідомо неправдиві відомості або фальшиві документи, якими б була встановлена вина у підробленні та поданні свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів відповідач суду не надав. 
		Таким чином, лист Посольства Держави Ізраїль в Україні від 31.01.2020 (вх. № 3315-20 від 07.02.2020) про відсутність у базі даних консульської системи паспортного документу не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки не підтверджує факт підроблення документів чи надання неправдивих відомостей позивачем, а тому не може слугувати підставою скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.
		Отже, оскільки факт підробки паспорта громадянина Держави Ізраїль  НОМЕР_3 не встановлено належними органами, суд приходить до переконання, що відповідач скасував рішення ГУ ДМС в м. Києві від 15.01.2018 про оформлення громадянства за територіальним походженням ОСОБА_1 за відсутності правових підстав.
		Суд наголошує, що обов`язок доказування або виправлення помилок та недоліків (у випадку якщо такі мали місце) покладається виключно на державний орган, що приймав рішення, та ні в якому разі не є підставою для обмеження у правах і свободах, або незаконному позбавленню громадянства України.
		Крім того, суд зазначає, що відповідачем не дотримано принципу пропорційності, необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), що призводить до настання несприятливих наслідків для позивача.
		У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово робив визначення критерію «необхідності у демократичному суспільстві». Так, за практикою Суду при визначенні питання «необхідності у демократичному суспільстві» держави користуються певною свободою розсуду, межі якої залежать від сфери, що вступає в конфлікт з гарантованим правом.
		Європейський суд з прав людини оцінює пропорційність обмежень, застосованих до права на повагу до сімейного життя, по відношенню до легітимної мети, якої прагнуть досягти сторони при застосуванні таких обмежень. А тому, суд дійшов висновку, що будь-яке непропорційне втручання з боку держави у фундаментальне право, передбачене   статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не буде вважатися необхідним у демократичному суспільстві.
		Конституційний Суд України у Рішенні №7-рп/2009 від 16.04.2009 висловив правову позицію, відповідно до якої, рішення суб`єкта владних повноважень повинні бути гарантією стабільності суспільних відносин, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
		З урахуванням викладеного суд вважає, що спірне рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 09.04.2020 про скасування рішення ГУ ДМС України в м. Києві від 15.01.2018 про оформлення громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
		За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
		Відповідно до   статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 18.05.2020 № ПН215600426655 (а.с.48).
		Враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем за звернення з позовною заявою судовий збір у сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача.
		Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		 
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
		2. Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 09.04.2020 про скасування рішення ГУ ДМС України в м. Києві від 15.01.2018 про оформлення громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 .
		3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (ідентифікаційний код: 42552598, місцезнаходження: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 4-А) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва. 
		 
		 
		Суддя                                                                                                Т.П. Балась

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...