Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/7568/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 05.08.2020. Зареєстровано: 06.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2020.
Дата набрання законної сили: 04.09.2020
Номер судового провадження: 1-кп/569/105/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016180010008606

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 569/7568/17
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		                           
		04 серпня 2020 року м.Рівне
		     
		Рівненський міський суд Рівненської області 
		в складі : головуючого судді ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальне провадження № 12016180010008606 по обвинуваченню:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Варковичі Дубенського району Рівненської області, громадянина України, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого директором ТзОВ «Теплоальтернатива», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.122 КК України, -
		 
		з участю учасників судового провадження:
		прокурора           ОСОБА_4 
		потерпілої ОСОБА_5 
		представника потерпілої ОСОБА_6 
		захисників   ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		обвинуваченого        ОСОБА_3 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		11 грудня 2016 року, близько 05.30 год. ОСОБА_3 , достовірно знаючи про право особи на недоторканість житла, в порушення вимог ст.30 Конституції України, яка гарантує кожному громадянину недоторканість житла та не допускає проникнення до нього не інакше як за вмотивованим рішенням суду, маючи умисел на незаконне проникнення до житла ОСОБА_5 та примусити її вчинити дії, що суперечать її волі, перебуваючи в під`їзді, біля дверей квартири АДРЕСА_2 , шляхом здійснення сильного поштовху вхідних дверей вказаної квартири, незаконно, всупереч волі осіб, які на законних підставах проживають в ній, проник до квартири АДРЕСА_3 , за вказаною адресою, чим порушив право ОСОБА_5 на недоторканість житла. 
		Перебуваючи в квартирі за місцем проживання ОСОБА_5 . ОСОБА_3 в ході конфлікту, що виник на побутовому грунті та особистої неприязні, маючи умисел на заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень за те, що вона не відповідала на його неодноразові телефонні дзвінки, умисно наніс їй не менше шести ударів по голові та тулубу, неодноразово при цьому наголошуючи, що навчить потерпілу відповідати на телефонні дзвінки, внаслідок чого спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на лівій кисті, на лівій сідниці, на лівому стегні, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, крововиливів на лівій щоці, на лівій вушній раковині, черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, травматичної перфорації барабанної перетинки справа, яка ускладнилась посттравматичним мезотинпанітом справа та ураженням звукопровідної системи справа, які відповідно до висновку експерта відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію довго тривалості розладу здоров`я.
		Після спричинення потерпілій ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 примусив її відповісти на його телефонний дзвінок, тим самим примусив потерпілу вчинити дії, які суперечать її волі.
		Тобто, ОСОБА_3 , визнається винним за ч.1 ст.162 КК України, у незаконному проникненні до житла та за ч. 2 ст. 122 КК України, в умисному спричиненні середньої тяжкості тілесних ушкоджень з метою примусити потерпілого до вчинення певних дій.
		Допитаний всудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_3 свою винуу вчиненнікримінальних правопорушеньне визнавта показав,що зпотерпілою ОСОБА_5 він знайомийз 2014року.У нихбули стосункидо травня2016року.Декілька разіввона повідомлялайого,що вагітна,але черездеякий часказала,що дитинувтратила.07грудня 2016року вонав черговийраз повідомилайого,що вагітна.10 грудня 2016 року вони зустрілись і вона попросила грошові кошти в сумі 10000 гривень. Потім вона перепросила та сказала, що не вагітна та запросила його до квартири, яку знімала разом з подругами. Він погодився, її подруга ОСОБА_9 , яка проживала разом із нею почала явно приділяти йому багато уваги і вони з ОСОБА_10 посварилися. Він вийшов з квартири і поїхав в кафе «Стадіо Паб». Через деякий час приїхала потерпіла зі своєю подругою ОСОБА_11 . Під ранок вони всі втрьох поїхали на заправку, щоб перекусити, так як зголодніли. На заправці він знову посварився з ОСОБА_12 . Коли він прийшов до машини, то виявив, що відсутні ключи і в машині нікого немає. Він посав телефонувати ОСОБА_12 , але вона не відповідала. Він знайшов запасні ключи від автомобіля та поїхав до ОСОБА_12 додому. Його впустила подруга ОСОБА_12 , так як потерпіла була в стані сильного алкогольного сп?яніння. Вона попросила завести її у ванну кімнату, що він і зробив. Коли вона виходила, то послизнулася і впала на сідниці. Особисто він їй ніяких тілесних ушкоджень не наносив.
		На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 показала, що вночі з 10 на 11 грудня 2016 року вона прокинулась від того, що її хтось тягне за волосся з ліжка. Це був ОСОБА_3 . Вона його до квартири не впускала і як він там опинився їй невідомо. ОСОБА_3 почав наносити їй числені удари по голові та по тілу. Потім він затягнув її у ванну кімнату та облив холодною водою. Після цього заставив зняти мокрий одяг та виштовхав її у коридор, почав дзвонити їй на мобільний телефон та вимагати, щоб вона відповіла. Вона ледве знайшла телефон, який був за диваном. ОСОБА_3 сказав, щоб так було завжди і пішов. Вона через день звернулась до поліції, так як дуже погано себе почувала.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, що11 грудня 2016 року десь о 05:30 год. Вона почула, що хтось стукає у вхідні двері квартири, яку вона знімала разом із ОСОБА_5 . Вона запита хто стукає. По голосу вона впізнала ОСОБА_3 . Він хотів поговорити з ОСОБА_12 . Вона повідомила, що ОСОБА_14 спить. ОСОБА_3 силомиць відчинив двері, які вона привідчинила та забіг в кімнату до ОСОБА_15 , стягнув її за волосся з ліжка та почав наносити удари по тілу та по голові. Після цього він затягнув її у ванну кімнату. Вона чула як ОСОБА_12 просила його не обливати її водою, так як їй холодно. Потім ОСОБА_3 виштовхав ОСОБА_16 оголену з ванної кімнати та знову почав наносити їй удари та телефонувати на її мобільний телефон. Після того, як ОСОБА_14 взяла трубку, він сказав, що навчить її користуватись телефоном і пішов.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що проживає за адресою АДРЕСА_4 . 11 грудня 2016 року він перебував за місцем свого проживання, але ніяких криків чи шуму він не чув.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду показала, що ОСОБА_19 запросила її до себе в гості. Коли вона 10 грудня 2016 року прийшла до квартири ОСОБА_12 , вона познайомила її з ОСОБА_3 , замовили суші, разом вопечеряли. Під час вечері у ОСОБА_12 з ОСОБА_20 неодноразово виникали сварки та канфлікти. Потім ОСОБА_3 пішов. Катерина була засмучена та плакала. Близько першої години ночі вони з ОСОБА_12 поїхали в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де побачили ОСОБА_3 . Вони з ОСОБА_12 там знову посварились, вона подзвонила своєму хлопцеві, щоб він їх забрав. Завезли ОСОБА_16 додому на ОСОБА_21 . Близько 04:00 години подзвонив ОСОБА_3 і вимагав відчинити двері. Вона повідомила, що знаходиться за іншою адресою. Він погрожував, що виламає двері, після цього вона не відповідала на його дзвінки. О сьомій годині 11 грудні 2016 року вона прийшла до ОСОБА_12 , та була дуже налякана, на тілі та на обличчі числені гематоми. Вона пояснила, що це вночі її побив ОСОБА_3 .
		Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 показали, що проживають проживає за адресою АДРЕСА_5 . 11 грудня 2016 року вони перебував за місцем свого проживання, але ніяких криків чи шуму вони не чули.
		Щодо посилання сторони захисту на ті обставини, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілій було завдано тілесних ушкоджень, які одним і тим самим експертом , ОСОБА_25 , та фактично на підставі одних і тих же медичних документів спочатку були кваліфіковані, як легкі тілесні ушкодження, а пізніше як тілесні ушкодження середньої тяжкості, до висновку експерта Д-226 від 17.03.2017 року не надано медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_5 « 24353, а також копії висновку судово-медичного експерта № 1355 від 16.01.2017 року, а відповідно експерт у висновку використав документи, який йому надано не було, висновок експерта Д-226 від 17.03.2017 року не містить відомостей про проведені будь які дослідження чи методи, а лише включає перелік досліджених документів та їх зміст, то суд не бере їх до уваги, оскільки в судовому засіданні був допитаний судово-медичний експерт ОСОБА_25 , який був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і пояснив, що на момент проведення першої експертизи не було заключення лікаря-сурдолога, а тому він і не діагностував у потерпілої перфорацію барабанної перетинки та як ускладнення позтравматичний мезотимпаніт, що і послугувало причиною того, що у висновку експерта було визначено ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, як легкі. На момент проведення другої експертизи, вже були надані медичні документи, на підставі яких і було визначено ступінь тяжкості тілесних ушкоджень , як середня.
		Також вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинах підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими матеріалами кримінального провадження, зокрема:
		-епікризом № 24353, в якому зазначено діагноз ОСОБА_5 , - черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м`яких тканин голови та поперекової ділянки, травматична перфорація барабанної перетинки справа (а.к.п.12);
		-висновком експерта № 1355 від 15 грудня 2016 року (а.к.п.14-15);
		-медичною карткою амбулаторного хворого № 2755 (а.к.п.18-26);
		-консультативним висновком лікаря сурдолога (а.к.п.32-33);
		-висновком експерта № Д-226 від 03 березня 2017 року (а.к.п.36-39);
		-протоколом проведення слідчого експерименту шляхом відтворення дій, обстановки та обставин події від 12 січня 2017 року за участю потерпілої ОСОБА_5 (а.к.п.49-59);
		-протоколом проведення слідчого експерименту шляхом відтворення дій, обстановки та обставин події від 12 січня 2017 року за участю свідка ОСОБА_13 (а.к.п.66-77);
		-інформацією про здійснення дзвінків та відправку СМС повідомлень (а.к.п. 99-102);
		-медичною картою стаціонарного хворого ОСОБА_5 (а.к.п.233-253).
		 
		 
		 
		При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.
		Так, обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_26 ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ).
		Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено. 
		Крім того, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. 
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України, у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло три роки.
		Злочин, передбачений ч.1 ст.162 КК України відповідно до вимог ч.2 ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
		З дня вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.1 ст.162 КК України минуло більше трьох років. ОСОБА_3 не ухилявся від слідства та суду, а відтак обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.162 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
		Крім того, 07.09.2017р. набув чинності Закон України «Про амністію у 2016 році».
		Відповідно до вимог абз.7 п. г) ст.10 Закону України «Про амністію у 2016 році» обвинувачений надав свою згоду про застосування до нього амністії.
		Статтею 1 цього Закону визначено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, визнаних у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, осіб визнаних винним у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами але вироки стосовно них не набрали законної сили, зокрема не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами (п. «в» ст.1 цього Закону).
		Як встановлено судом, на день набрання чинності вказаного вище закону, обвинувачений є батьком малолітнього ОСОБА_26 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
		Злочин, передбачений ч.2 ст.122 КК України, вчинений ОСОБА_3 є злочином середньої тяжкості та вчинений не в стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів. Тому, наявні підстави для застосування до нього положень вказаного Закону.
		Отже, необхідно звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання за скоєне ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КК України, застосувавши до нього амністію а саме, п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року №1810 -19, який набрав чинності 07.09.2017 року.
		Цивільні позови потерпілої ОСОБА_5 та прокурора в інтересах держави в особі Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області про відшкодування заподіяної ОСОБА_3 шкоди  залишити без розгляду.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		     ОСОБА_3  визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.162 та ч.2 ст.122 КК України.
		За ч.1 ст.162 КК України обрати ОСОБА_3 міру покарання у вигляді двох років обмеження волі .
		    Звільнити  ОСОБА_3 від кримінального покарання, призначеного за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.162 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
		За ч.2 ст.122 КК України обрати ОСОБА_3 міру покарання у вигляді трьох років позбавлення волі .
		Звільнити  ОСОБА_3 від відбування покарання за скоєне ним кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КК України на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року №1810 -19.
		 Цивільнийпозов ОСОБА_5 доОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок скоєння кримінального правопорушення  залишити без розгляду.
		Цивільнийпозов прокурорав інтересахдержави вособі Управлінняохорони здоров`явиконавчого комітетуРівненської міськоїради Рівненськоїобласті провідшкодування витратна стаціонарнелікування потерпілоївід кримінальногоправопорушення залишити безрозгляду. 
		Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя Рівненського
		міського суду ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...