Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 903/249/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 06.08.2020. Зареєстровано: 06.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2020.

Результат оскарження 11.11.2020 Північно-західний апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 08/903/249/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua   Код ЄДРПОУ 03499885
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 03 серпня 2020 року                        Справа № 903/249/20
		Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Сердюкової Аліни Олегівни
		та за присутності представників сторін:
		від позивача: Саюк С.П. - в.о. Директора з правових питань (Контракт №01/01/20 від 01.01.2020р.)
		від відповідачів: не з`явились
		від третьої особи: не з`явились
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи 
		за позовом Дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам",  село Мишів Іваничівського району 
		до відповідачів: - Фізичної особи-підприємця Ковальського Степана Лукича, село Замости Турійського району
		-Фізичної особи-підприємця Власюка Василя Тихоновича, смт. Турійськ 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:  
		-Приватний нотаріус Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області Гордійчук Богдан Іванович, м. Володимир-Волинський
		про визнання недійсним договору
		 
		Встановив: Дочірнє підприємство "Агрофірма Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам" (село Мишів Іваничівського району Волинської області, код ЄДРПОУ 31979873) звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Ковальського Степана Лукича (село Замости Турійського району Волинської області, код НОМЕР_1 ) та Фізичної особи-підприємця Власюка Василя Тихоновича (смт. Турійськ Волинської області, код НОМЕР_2 ) про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 11 липня 2017 року, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Ковальським Степаном Лукичем та Фізичною особою-підприємцем Власюком Василем Тихоновичем, посвідченого приватним нотаріусом Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області Гордійчуком Б.І. та зареєстрованого за №1435. 
		В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивач посилався на те, що 11 липня 2017 року між ФОП Ковальським Степаном Лукичем (Первісний кредитор) та ФОП Власюком Василем Тихоновичем (Новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги по договору №13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року, укладеного 20 жовтня 2013 року між ФОП Ковальським Степаном Лукичем та Дочірнім підприємством "Агрофірма Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам" як по основному зобов`язанні так і по всіх штрафних санкціях (неустойка, пеня), індексу інфляції, трьох процентів річних, які вже виникли і можуть виникнути у майбутньому в процесі виконання умов Договору №13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року від 20 жовтня 2013р. Як зазначено в Договорі про відступлення права вимоги від 11.07.2017р., за цим договором до ФОП Власюка В.Т. переходить право вимагати замість ФОП Ковальського С.Л. від ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" належного виконання всіх зобов`язань Боржника за Договором про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року №13 від 20.10.2013р. та Акту №13 від 05.12.2013р.
		Посилаючись на положення ст. ст. 6, 16, 203, 215, 216, 512, 513, 514, 516, 627  ЦК України позивач засвідчував, що Договір про відступлення права вимоги від 11.07.2017р. є таким, що суперечить умовам пункту 7.3. договору про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року від 20.10.2013р. щодо заборони передавати свої зобов`язання за договором третім особам без письмової згоди іншої сторони, а також суперечить положенням діючого законодавства, оскільки відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні, якщо обов`язковість такої згоди передбачена договором, є підставою для визнання його недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України.
		Ухвалою суду від 16.04.2020р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі  призначено на 14.05.2020р., запропоновано сторонам вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали, явку повноважних представників сторін в судове засідання визначено на власний розсуд. 
		04.05.2020р. на адресу суду від представника відповідачів, адвоката Хохлова В.О., надійшов відзив на позовну заяву від 04.05.2020р. з обгрунтовуючими відзив документами та доказами в підтвердження надіслання останнього на адресу позивача у справі, в котрому відповідачі позов заперечили та просили суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з огляду на таке:
		20 жовтня 2013р. між ФОП Ковальським С.Л., як виконавцем, та ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам", як замовником, був укладений Договір № 13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року, відповідно до положень п. 1.1. котрого виконавець зобов`язувався надати послуги по збиранню врожаю кукурудзи на площах замовника в розмірі 664 га, вартість яких становить 219 120 грн. з розрахунку 330 грн. за 1 га.
		Відповідно до п. 2.1. договору ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" зобов`язувалося: забезпечити щоденний контроль за якістю виконання робіт; забезпечити належні умови для проведення робіт по ремонту та технічному обслуговуванню техніки Виконавця під час виконання сільськогосподарських робіт, передбачених даним Договором; провести зачистку площ, що надаються для збирання технікою Виконавцю від каміння, металобрухту і інших сторонніх предметів; забезпечити за свій рахунок: своєчасну заправку комбайнів "Виконавця" якісним паливно-мастильними матеріалами; безперебійне транспортування зерна від збиральної техніки; житлом та щоденним триразовим харчуванням працівників "Виконавця" та залучених "Виконавцем" осіб; охорону та належне зберігання техніки "Виконавця" протягом терміну перебування в господарстві; погрузку, вигрузку і транспортування навісного обладнання в "польових умовах" по замовленню "Виконавця"; забезпечити облік намолоченого зерна і забраної площі на полях, культурах і щоденно видавати комбайнеру, або представнику "Виконавця" Реєстр відправки зерна з поля, вказуючи в ньому обсяги виконаних робіт (намолоченого зерна в кг, зібрана площ в га); в день закінчення "Виконавцем" робіт сторони оформляють "Акт здачі приймання виконаних робіт" в двох примірниках з зазначенням обсягів та вартості наданих послуг за підписом керівника, або осіб за дорученням, скріпити його печатками; оплатити повну вартість виконаних робіт по збиранню сільськогосподарських культур.
		Відповідно до п. 3.1. договору ФОП Ковальський С.Л. зобов`язувався: здійснити сільськогосподарською технікою обсяг робіт, передбачений в п.1.1. даного Договору власними силами та засобами; розпочати роботи протягом 3-х (трьох) днів з моменту отримання заявки (письмово чи усно) Замовника; виконавець (його працівники) виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання робіт, проводить інструктажі з питань охорони праці своїм механізаторам, не підлягає під дію правил внутрішньо-трудового розпорядку Замовника, регулює трудові відносини самостійно; не має права на одержання допомоги, виплат соціального характеру від Замовника, самостійно сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне, соціальне страхування, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та проводить відповідні виплати своїм працівникам.
		Відповідно до п. 4.1. договору після виконання робіт складається акт приймання-передачі виконаних робіт, в якому зазначаються обсяги виконаних робіт, якість та їх вартість згідно п. 1.1. даного договору.
		Згідно п. 4.2. договору оплата проводиться протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.
		У відповідності до п. 7.3. договору жодна із сторін не має права передавати свої зобов`язання по цьому Договору третій стороні без письмової згоди другої сторони.
		Відповідно до п. 8.1. договір діє до 31 грудня 2013р., а в частині розрахунку - до повного виконання договірних зобов`язань.
		ФОП Ковальський С.Л. виконав взяті зобов`язання, про що свідчить підписаний відповідачем Акт № 13 прийняття виконаних робіт від 05.12.2013р.
		Однак, ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" відмовилось сплатити кошти, що змусило ФОП Ковальського С.Л. звернутися до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" 510 280 грн.
		23 лютого 2015р. було відкрито провадження у справі № 903/182/15, яка по даний час не розглянута у зв`язку із зловживанням ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" своїми процесуальними правами.
		Зокрема, відповідач подавав скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подавав клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, заявляв завідомо безпідставний відвід та вчиняв інші аналогічні дії, спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
		За вказані порушення Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду тричі-ухвалами від 18.10.2018р., від 08.08.2019р. та від 19.12.2019р. накладав на ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" штрафи в розмірах 3  524 грн., 9 605 грн. та 19 210 грн. відповідно.
		Крім того, з метою безпідставного затягування та перешкоджання розгляду справи №903/182/15, ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" безпідставно зверталося до суду з позовами про визнання недійсним договору № 13 від 20.10.2013р. з підстав його підписання не уповноваженою особою (справа № 903/212/15) та укладення договору внаслідок зловмисної згоди сторін договору (справа № 903/839/15), в задоволенні яких було відмовлено судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
		Вказані дії відповідача спонукали ФОП Ковальського С.Л. до укладення 11 липня 2017р. з ФОП Власюком В.Т. договору про відступлення права вимоги, що належить ФОП Ковальському С.Л. по виконанню умов Договору № 13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року від 20 жовтня 2013р., укладеного з ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам".
		За вказаним договором ФОП Ковальський С.Л. передав ФОП Власюку В.Т. своє право вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов`язань ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" за вказаним договором, зокрема, вимагати, на підставі підписаного 05.12.2013р. Акту № 13 прийняття виконаних робіт, стягнення з ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" як оплати за виконані роботи, так і всіх штрафних санкцій.
		Посилаючись на положення ст. ст. 512, 513, 514, 516, 518, 639 ЦК України, відповідачі засвідчили, що укладенням вказаного договору не були порушені будь-які норми чинного законодавства, оскільки нотаріальне посвідчення договору про відступлення права вимоги лише зайвий раз підтверджує дійсні наміри сторін та відсутність у сторін заперечень щодо кожної із умов договору.
		Таким чином, при укладенні договору про відступлення права вимоги, на переконання відповідачів, не були порушені вимоги ч. 1 ст. 513 ІІК України.
		Крім того, на виконання вимог ч. 2 ст. 516 ЦК України, ФОП Власюк В.Т. 18 липня 2017р. рекомендованим листом штрих-код 4302514030368 надіслав на адресу ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" повідомлення про відступлення прав вимоги з додатком копії договору про відступлення права вимоги від 11 липня 2017р. Вказаний рекомендований лист ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" отримало 22 липня 2017р., що підтверджується інформацією Укрпошти про доставку рекомендованої кореспонденції.
		Протягом майже трьох років у ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" не виникало жодних зауважень щодо законності укладення договору про відступлення права вимоги.
		Крім того, ухвалою Господарського суду Волинської області від 13.09.2018р. у справі №903/182/15 було замінено Фізичну особу - підприємця Ковальського С. Л. на його правонаступника - Фізичну особу-підприємця Власюка В.Т.
		Вказана ухвала також протягом тривалого часу позивачем не оскаржувалась, а тому подання даного позову розцінюється відповідачами, як чергове, свідоме зловживанням ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" своїми процесуальними правами з метою безпідставного затягування розгляду справи №903/182/15.
		Таким чином, позивач не скористався наданим йому ст. 518 ЦК України правом висувати заперечення проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
		Тим самим, ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" визнало наявний у нього борг перед ФОП Ковальським С.Л., а в подальшому - і перед ФОП Власюком В.Т.
		В той же час, про дійсні наміри позивача щодо затягування розгляду справи № 903/182/15, на думку відповідачів, свідчить його клопотання про зупинення провадження у справі №903/182/15 до набрання законної сили судового рішення у справі № 903/249/20.
		 
		 
		Також, на переконання відповідачів, не є порушенням вимог ч. 1 ст. 516 ЦК України та п. 7.3. Договору №13 від 20.10.2013р. укладення 11.07.2017р. між ФОП Ковальським С.Л. та ФОП Власюком В.Т. договору про відступлення права вимоги з наступних підстав.
		Відповідно до п. 7.3. договору жодна із сторін не має права передавати свої зобов`язання по цьому договору третій стороні без письмової згоди другої сторони. 
		Відповідно до п. 3.1. договору № 13 від 20.10.2013р. ФОП Ковальський С.Л. зобов`язувався надати послуги по збиранню врожаю кукурудзи на площах Замовника в розмірі 664 га.
		Відповідно до п. 2.1. договору № 13 від 20.10.2013р. ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" зобов`язувалося забезпечити облік намолоченого зерна і забраної площі, оформити Акт здачі приймання виконаних робіт та оплатити повну вартість виконаних робіт по збиранню кукурудзи.
		Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
		Відповідно до п. 8.1. термін дії Договору № 13 від 20.10.2013р. встановлений до 31 грудня 2013р., а в частині розрахунку - до повного виконання договірних зобов`язань.
		ФОП Ковальський С.Л. у встановлений Договором строк виконав свої зобов`язання по збиранню врожаю кукурудзи, що підтверджується Актом № 13 прийняття виконаних робіт від 05.12.2013р.
		В той же час, ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" порушило умови п. 3.1. Договору і не розрахувалося з Виконавцем до цих пір.
		А тому, при відступленні ФОП Власюку В.Т. права вимоги стягнення з ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" як оплати за виконані роботи, так і всіх штрафних санкцій, не було необхідності отримувати від ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" письмової згоди на передачу своїх зобов`язань, оскільки свої зобов`язання перед ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" по наданню останній послуг по збиранню врожаю кукурудзи ФОП Ковальський С.Л. виконав задовго до 11 липня 2017р.
		Тобто, ФОП Ковальський С.Л., без письмової згоди ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" дійсно не міг передати ФОП Власюку В.Т. чи іншій третій стороні лише свої зобов`язання по збиранню врожаю кукурудзи під час дії Договору № 13 від 20.10.2013р.
		В той же час, саме ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" лише за письмовим погодженням з ФОП Ковальським С.Л. могло передати третій стороні права по своїх зобов`язаннях -оплаті за виконані роботи по збиранню кукурудзи.
		Таким чином, ФОП Ковальський С.Л. передав ФОП Власюку В.Т. свої обов`язки на отримання коштів, а не зобов`язання по збиранню врожаю, шо є різними юридичними поняттями за своїм правовим навантаженням, але неумисне чи свідомо ототожнюються позивачем, оскільки зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України). Юридичний обов`язок- міра необхідної поведінки особи. Це об`єктивно необхідна та можлива поведінка, котра забезпечує реальність можливостей, наданих суспільством та державою індивіду. Саме такі правові висновки підтримує і Верховний Суд.
		Також, на переконання відповідачів, не відповідає дійсності посилання позивача на те, що оспорювана угода має безпосередній вплив на майно підприємства, може привести до значних фінансових втрат та інших негативних економічних наслідків, оскільки, договором про відступлення права вимоги ФОП Ковальський С.Л. передав ФОП Власюку В.Т. право вимагати від ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" належне виконання зобов`язань по оплаті виконаних робіт згідно п. 2.1. Договору № 13 від 20.10.2013р., а тому не може привести до значних фінансових втрат та інших негативних економічних наслідків чи істотно вплинути на майно підприємства.
		Таким чином, на думку відповідачів, позивач не навів належних, допустимих та достовірних переконливих доказів для задоволення позовних вимог у вигляді визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 11.07.2017р.
		Присутня в судовому засіданні 14.05.2020р. представник позивача, надала суду відповідь позивача на відзив відповідачів Вих.№13/05 з обгрунтовуючими відповідь документами, в котрому позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та вказаній відповіді.
		При цьому засвідчив наступне:
		 
		Пунктом 7.3. Договору про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року №13 від 20.10.2013р. сторони узгодили, що жодна із сторін не має права передавати свої зобов`язання по цьому договору третій стороні без письмової згоди другої сторони. 
		Із аналізу положень Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язання за договором поставки складається не тільки з обов`язків сторін, а й прав, тому передача права вимоги, що виникає на підставі такого договору, має відбуватися відповідно до умов договору та закону, а оскільки в даному випадку, зміст Договору про надання послуг №13 від 20.10.2013р. містить умову обов`язкової письмової згоди сторони на передачу прав та обов`язків (зобов`язання) третій стороні, така письмова згода повинна була бути отримана ФОП Ковальським С.Л. до передачі права вимоги ФОП Власюкові В.Т. (до укладення Договору уступки права вимоги). Належні докази наявності письмової згоди позивача відсутні в матеріалах справи. Такої позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, постанова у справі №904/9822/16 від 20.04.2018р.
		Посилаючись на положення ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України, позивач засвідчив, що правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи".
		Отже, вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку вимагає визнання правочину недійсним (ч.3 ст. 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
		Саме інтерес Дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам" полягає в тому, щоб Ковальський С.Л. перебував у певному правовому становищі, а саме - був стороною, контрагентом (причому належним) по Договору №13 від 20.10.2013р. (далі по тексту Договір), з відповідними правами і обов`язками, передбаченими даним Договором, оскільки від цього залежить реалізація ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" прав щодо даного контрагента, в тому числі щодо спонукання виконання ним своїх зобов`язань так і здійснення виконання своїх перед ним. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений тільки в тому випадку, коли таку заборону встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України), при цьому згода боржника на заміну кредитора не потрібна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України). В даному випадку, встановлюючи заборону на заміну кредитора в договорі (п.7.3 Договору) без письмової згоди ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам", підприємство визначило особу контрагента з яким хотіло мати відносини, реалізовувати свої права по договору і тим самим, зберегло за собою право свободи його вибору в подальшому, якщо виникне така ситуація, між ним же і новим контрагентом.
		Оспорюваний договір порушує право Дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам" вільного обрання контрагента по Договору, оскільки відповідно до п. 7.3 Договору, саме ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" визначає вторинного контрагента і при цьому дає згоду на заміну ним первинного контрагента в разі відповідності його критеріям, які встановлені договором. Всупереч вищевказаному, в порушення вищевказаного права ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам", Ковальський С.Л. визначив за ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" (без письмової згоди) нового контрагента по Договору по своїм особистим критеріям.
		Так, Договір відступлення права вимоги укладено між відповідачами 1 та 2, та позивач не є стороною вказаного договору, однак, оскільки позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір укладено без попередньої згоди позивача, отримання якої було обов`язковим, тому саме це вже стверджує про порушення прав та наявність законних інтересів позивача щодо предмету спору. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі №910/10412/18.
		В судовому засіданні 14.05.2020р. представник відповідачів, адвокат Хохлов В.О., звернувся до суду з клопотанням від 14.05.2020р. про відкладення розгляду справи до скасування режиму надзвичайної ситуації в країні.
		Ухвалою суду від 14.05.2020р. розгляд справи в підготовчому засіданні було відкладено на  01.06.2020р., залучено, за ініціативою суду, до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Приватного нотаріуса Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області Гордійчука Богдана Івановича (44700, Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Князя Василька, будинок 6а), зобов`язано позивача надіслати на адресу третьої особи копії позовної заяви з доданими до неї документами та відповіді на відзив, докази надіслання надати суду, зобов`язано відповідачів надіслати на адресу третьої особи копію відзиву на позовну заяву з доданими до нього документами, пояснення/заперечення стосовно відповіді на відзив позивача, докази надіслання надати суду, зобов`язано Приватного нотаріуса Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області Гордійчука Богдана Івановича надати суду в строк до 28.05.2020р. письмові пояснення по суті справи і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують правову позицію та надати суду належним чином оформлені копії усіх без виключення документів, які були отримані нотаріусом під час посвідчення та реєстрації договору про відступлення права вимоги від 11 липня 2017 року, укладеного між ФОП Ковальським С.Л. та ФОП Власюком В.Т., посвідченого приватним нотаріусом Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області Гордійчуком Б.І. та зареєстрованого за №1435; одночасно надіслати позивачу та відповідачам - копію пояснень та доданих документів, докази такого направлення надати суду, запропоновано відповідачам надати суду в строк до 28.05.2020р. пояснення/заперечення стосовно відповіді на відзив позивача, явку повноважних представників сторін та третьої особи в судове засідання визначено на власний розсуд. 
		21.05.2020р. на адресу суду від представника відповідачів, адвоката Хохлова В.О., надійшло клопотання від 21.05.2020р. про приєднання до матеріалів справи доказів (опису вкладення у цінний лист від 21.05.2020р., накладної від 21.05.2020р. та фіскального чеку від 21.05.2020р.) в підтвердження надіслання на адресу третьої особи копії відзиву на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив позивача.
		21.05.2020р. на адресу суду від представника відповідачів, адвоката Хохлова В.О., надійшло заперечення на відповідь на відзив позивача з доказами в підтвердження надіслання останнього на адресу позивача у справі, в котрому відповідачі позов заперечили та просили суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.
		Позивач вважає, що зобов`язання за договором поставки складаються не тільки з обов`язків сторін, а й з прав, тому передача права вимоги, що виникає на підставі такого договору, має відбуватися відповідно до умов договору № 13 від 20.10.2013р.
		З викладеним, на переконання відповідачів, не можна погодитись, оскільки предметом позову у справі № 903/249/20 є визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 11.07.2017р. за Договором № 13 від 20.10.2013р. про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року.
		Очевидно, що договори поставки і надання послуг мають різну правову природу, мету та наслідки, а тому невиконання умов невідомого договору поставки, на який посилається представник позивача, не може бути прикладом для наслідування в розгляді справи № 903/249/20, а тим більше, не може розцінюватися як преюдиціальні обставини.
		Посилаючись на положення ст. 509 ЦК України, відповідачі засвідчили, що укладаючи 20.10.2013р. Договір №13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року, ФОП Ковальський С.Л. та ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" обумовили не загальні права та обов`язки сторін, а цілком конкретно визначені. При цьому, поняття "зобов`язаний" або "зобов`язання" вживається сторонами в контексті виконання стороною певного обов`язку: зобов`язання ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП  "Універсам" (п. 2.1.) та зобов`язання ФОП Ковальського С.Л. ( п. 3.1), порядок прийняття виконаних робіт (п. 4.1), порядок оплати виконаних робіт (п. 4.2.). Тобто, при укладенні вказаного договору сторони обумовили не загальні, а цілком визначені права та обов`язки сторін.
		Обставини виникнення прав та обов`язків на підставі одного і того ж юридичного факту - договору про надання послуг, не створюють жодного нерозривного "складного" зобов`язання, у якому кожний обов`язок боржника кореспондується із відповідним правом кредитора і навпаки, оскільки принципу "один договір - одне зобов`язання" не існує.
		Таким чином, п. 7.3. Договору № 13 від 20.10.2013р. сторони обмежили передання іншим особам без письмової згоди іншої сторони саме обов`язків за договором, а не прав, в зв`язку з чим ФОП Ковальський С.Л., виконавши свої обов`язки (зобов`язання) по збиранню врожаю, цілком правомірно передав ФОП Власюку В.Т. свої права вимагати від ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" виконання останнім своїх обов`язків (зобов`язань) у вигляді оплати за надані та прийняті послуги по збиранню врожаю.
		Не відповідає дійсності, на переконання відповідачів, і думка представника позивача про те, що п. 7.3. Договору № 13 від 20.10.2013р. була "встановлена заборона на зміну кредитора у договорі".
		Вказана умова у договорі відсутня, оскільки п. 7.3. передбачає обмеження сторін лише в передачі своїх зобов`язань третій стороні без письмової згоди іншої сторони, а тому, "передача зобов`язань" та "зміна кредитора" є абсолютно різними поняттями з різними правовими наслідками.
		Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Тобто, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 11.07.2017р., ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" повинно було обґрунтувати, яким чином оскаржуваний ним правочин уступки права вимоги порушує його права та законні інтереси, оскільки судовому захисту підлягає саме порушене право.
		В обґрунтування звернення до суду позивач в позові вказав: "Оспорювана угода має безпосередній вплив на майно підприємства, може призвести до значних фінансових втрат та інших негативних економічних наслідків. Вищевказане обґрунтовує право підприємства звертатися до суду із позовом про визнання недійсною угоди, укладеної особою без згоди підприємства позивача на її укладення".
		Однак, оспорюваною угодою ФОП Ковальський С.Л. лише передав ФОП Власюку В.Т. свої права вимагати від ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" виконання останнім своїх зобов`язань у вигляді оплати за надані та прийняті послуги по збиранню врожаю, передбачені п. 4.2. підписаного позивачем Договору № 13 від 20.10.2013р. Відтак, незрозумілим є яким чином договір про відступлення права вимоги може вплинути на майно підприємства та призвести до значних фінансових втрат та інших негативних економічних наслідків.
		З огляду на викладене, на думку відповідачів, при укладенні 11 липня 2017р. договору про відступлення права вимоги, не були порушені жодні норми чинного законодавства, що є безумовною підставою для відмови в задоволенні даного позову.
		28.05.2020р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання Вих.№28/05 від 28.05.2020р. про приєднання до матеріалів справи доказів (опису вкладення у цінний лист від 28.05.2020р. та накладної від 28.05.2020р.) в підтвердження надіслання на адресу третьої особи копії позовної заяви з доданими до неї документами та відповіді на відзив.
		29.05.2020р. на адресу суду від представника відповідачів, адвоката Хохлова В.О., надійшло клопотання від 29.05.2020р. про відкладення розгляду справи до скасування запровадженого режиму карантину.
		Ухвалою суду від 01.06.2020р. розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на  22.06.2020р., повторно зобов`язано Приватного нотаріуса Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області Гордійчука Богдана Івановича надати суду: письмові пояснення по суті справи і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують правову позицію та надати суду належним чином оформлені копії усіх без виключення документів, які були отримані нотаріусом під час посвідчення та реєстрації договору про відступлення права вимоги від 11 липня 2017 року, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Ковальським Степаном Лукичем та Фізичною особою-підприємцем Власюком Василем Тихоновичем, посвідченого приватним нотаріусом Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області Гордійчуком Б.І. та зареєстрованого за №1435; одночасно надіслати позивачу та відповідачам - копію пояснень та доданих документів, докази такого направлення надати суду.
		01.06.2020р. на адресу суду від Приватного нотаріуса Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області Гордійчука Б.І. надійшов супровідний лист від 28.05.2020р. №27/01-16 з копіями документів, які були отримані нотаріусом під час посвідчення та реєстрації договору про відступлення права вимоги від 11 липня 2017 року, укладеного між підприємцем Ковальським С.Л. та підприємцем Власюком В.Т. (договір про відступлення права вимоги від 11.07.2017р., договір №13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року від 20 жовтня 2013 року, акт №13 прийняття виконаних робіт від 05.12.2013р., Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави від 11.07.2017р., заява Ковальського С.Л. , адресована Приватному нотаріусу Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області Гордійчуку Б.І. від 11.07.2017р., повні Витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 11.07.2017р.,  1-3, 10-11 сторінки паспорту громадянина України Ковальського Степана Лукича , довідка про присвоєння ідентифікаційного номера Ковальському С.Л. , заява ОСОБА_3 від 11.07.2017р., адресована компетентним органам та особам, відповідному органу нотаріату-за призначенням, 1-3, 10-11 сторінки паспорта громадянина України ОСОБА_3 , довідка про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_3 , 1-3, 10-11 сторінки паспорта громадянина України Власюка Василя Тихоновича , довідка про присвоєння ідентифікаційного номера Власюк В.Т. ).
		19.06.2020р. на адресу суду від представника відповідачів, адвоката Хохлова В.О., надійшло клопотання від 19.06.2020р. про відкладення розгляду справи до скасування запровадженого режиму карантину.
		22.06.2020р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання від 19.06.2020р. Вих.№19/06 про розгляд даної справи без участі уповноваженого представника ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" із засвідченням того, що позивач вважає, що подав всі достатні та допустимі докази для вирішення даної справи та прийняття рішення по даній справі.
		Ухвалою суду від 22.06.2020р. розгляд справи в підготовчому засіданні, за клопотанням представника відповідачів, було відкладено на 06.07.2020р.
		25.06.2020р. на адресу суду від третьої особи - Приватного нотаріуса Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області Гордійчука Б.І. - надійшло клопотання про розгляд даної справи без його участі, у зв`язку із складною ситуацією в країні, пов`язаної з поширенням коронавірусної інфекції.
		Поруч з цим, третя особа засвідчила, що стосовно позовних вимог, викладених в позовній заяві, не заперечує.
		06.07.2020р. представником відповідачів, адвокатом Хохловим В.О., через відділ документального забезпечення та контролю суду було подано клопотання від 06.07.2020р. про відкладення розгляду справи до скасування запровадженого режиму карантину.
		Присутня в судовому засіданні 06.07.2020р. представник позивача надала суду письмове заперечення Вих.№06/07 від 06.07.2020р. стосовно клопотання представника відповідачів про відкладення підготовчого засідання у даній справі з обгрунтовуючими вказане заперечення документами, в котрому просила суд закрити підготовче провадження у даній справі та призначити справу до судового розгляду по суті.
		Ухвалою суду від 06.07.2020р. було закрито підготовче провадження у даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 03.08.2020р., явку представників сторін та третьої особи в судове засідання визначено на власний розсуд.
		22.07.2020р. на адресу суду від третьої особи - Приватного нотаріуса Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області Гордійчука Б.І. - надійшло клопотання про розгляд даної справи без його участі, у зв`язку із складною ситуацією в країні, пов`язаної з поширенням коронавірусної інфекції.
		03.08.2020р. представником відповідачів, адвокатом Хохловим В.О., через відділ документального забезпечення та контролю суду було подано клопотання від 03.08.2020р. про відкладення розгляду справи до скасування запровадженого режиму карантину з огляду  на продовження карантину до 31 серпня 2020 року у зв`язку із серйозністю ситуації, пов`язаної з поширенням коронавірусної інфекції, враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конституції України про визнання найвищою соціальною цінністю людини її життя і здоров`я та внесені зміни до ГПК України про продовження процесуальних строків на строк дії введеного карантину.
		У визначений ухвалою суду від 06.07.2020р. день та час відповідачі та третя особа в судове засідання не з`явились, своїх уповноважених представників до суду не направили.
		Присутня в судовому засіданні 03.08.2020р. представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених позивачем у позовній заяві та відповіді на відзив.
		Стосовно клопотання представника відповідачів про відкладення розгляду справи заперечила у зв`язку з необґрунтованістю останнього.
		Розглянувши в судовому засіданні 03.08.2020р. клопотання представника відповідачів, адвоката Хохлова В.О., від 03.08.2020р. про відкладення розгляду справи, судом протокольною ухвалою було відхилено останнє. При цьому суд виходив з тих підстав, що Радою суддів України рекомендовано громадянам та іншим особам: всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку; учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо). 
		В аспекті викладеного, судом враховано, що представником відповідачів, адвокатом Хохловим В.О. подано до суду відзив відповідачів на позовну заяву, заперечення відповідачів на відповідь на відзив позивача, а також безпосередньо в приміщенні суду в день проведення судового засідання з розгляду справи по суті було подано клопотання про відкладення розгляду справи від 03.08.2020р. За таких обставин суд вважає, що відповідачами здійснені процесуальні дії стосовно висловлення своєї позиції по відношенню до предмету спору. Явка представників сторін в судові засідання жодного разу обов`язковою не визнавалась. З урахуванням введення на території України карантинних заходів відповідно до постанови КМУ № 211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" розгляд справи за клопотаннями представника відповідачів неодноразово судом відкладався, а відтак останні, як і їх представник мали достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків. Поруч з цим, суд констатує, що відкладення розгляду справи є правом суду, яке реалізується в залежності від обставин неможливості вирішення спору. Неявка учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, не відноситься до обставин, що унеможливлюють розгляд справи.
		Водночас, згідно з частиною 4 статті 197 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 30.03.2020р. № 540-ІХ) під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. На виконання Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ та відповідно до пункту 10 частини 1 статті 152, частини 5 статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус судів" Державна судова адміністрація України наказом від 08.04.2020 № 169 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду. Проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду може бути здійснено за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon". Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, у тому числі внаслідок наявності технічної можливості дистанційної участі представників в судовому засіданні.
		Суд також враховує принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.
		Поруч з цим, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. 
		У п.35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" ("Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989р. вказано, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
		Зважаючи на те, що всі учасники справи належним чином були повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання з розгляду даної справи по суті, а явка представників сторін, третьої особи обов`язковою не визнавалась, розгляд цієї справи за клопотаннями адвоката відповідачів уже неодноразово відкладався, тому учасники справи мали достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав, зокрема, і на подання будь-яких пояснень чи інших заяв по суті справи, а також з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність перешкод для розгляду даної справи по суті у даному судовому засіданні.
		 
		Розглянувши матеріали справи, господарський суд, заслухавши пояснення присутньої  в судовому засіданні представника позивача, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред`явлений до відповідачів позов підставний та підлягає до задоволення. 
		Викладена позиція суду пов`язана з наступними обставинами:
		 
		Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 20 жовтня 2013 року між Фізичною особою-підприємцем Ковальським Степаном Лукичем (Виконавець) та Дочірнім підприємством "Агрофірма Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам"  (Замовник) було укладено договір №13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року.
		Пунктом 7.3. вказаного договору визначено, що жодна із сторін не має права передавати свої зобов`язання по цьому договору третій стороні без письмової згоди другої сторони.
		Згідно п. 8.1. цього договору, термін дії договору встановлюється з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2013 року, а в частині розрахунку-до повного виконання договірних зобов`язань.
		Даний договір підписано сторонами (а.с. 11-13).
		 
		В той же час, судом встановлено, що 11 липня 2017 року між Фізичною особою-підприємцем Ковальським Степаном Лукичем (Первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Власюком Василем Тихоновичем (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги, у відповідності до умов п.п. 1.1.-1.3. котрого первісний кредитор, без будь-якої грошової компенсації як на даний час, так і в майбутньому, передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором №13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року, укладеного 20 жовтня 2013 року між первісним кредитором- Фізичною особою-підприємцем Ковальським Степаном Лукичем та боржником - Дочірнім підприємством "Агрофірма Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам", а також приймає на себе право вимоги щодо підписаного 05 грудня 2013 року між первісним кредитором та боржником Акту №13 прийняття виконаних робіт як по основному зобов`язанню так і по всіх штрафних санкціях (неустойка, пеня), інфляції, трьох процентів річних, які вже виникли і можуть виникнуть у майбутньому в процесі виникнення умов Договору №13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року від 20 жовтня 2013р. За цим договором до Нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного виконання всіх зобов`язань боржника за Договором №13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року від 20 жовтня 2013р. та Акту №13 прийняття виконаних робіт від 05 грудня 2013 року. Відсутність запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про податкові застави відсутня, що підтверджується Витягом із зазначеного реєстру, виданим приватним нотаріусом Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області Гордійчуком Б.І. 11.07.2017 року за № витягу 52800643.
		У відповідності до п.п. 2.1.-2.4. цього договору перехід права вимоги, визначеного у п. 1 Договору, здійснюється від первісного кредитора до нового кредитора в момент підписання даного договору. В момент підписання даного договору первісний кредитор передає новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, а саме: Договір №13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року від 20 жовтня 2013р., Акт №13 прийняття виконаних робіт від 05 грудня 2013 року, всі наявні у первісного кредитора документи господарських прав, пов`язаних з пред`явленням в Господарський суд Волинської області позовних вимог по стягненню з боржника боргу за невиконання умов Договору №13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року від 20 жовтня 2013р. Первісний кредитор повідомив нового кредитора про всі заперечення, які існують у боржника на момент підписання даного договору і які можуть бути висунуті боржником проти нового кредитора та передав всі документи господарських справ по зустрічних позовних заявах боржника. Первісний кредитор зобов`язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим договором протягом п`ятнадцяти календарних днів з моменту підписання даного договору шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення боржнику копії цього договору. 
		Усі спори, пов`язані із цим договором, вирішуються між первісним кредитором та новим кредитором шляхом переговорів між сторонами. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору згідно з чинним законодавством України (п. 3.1. договору).
		Згідно п. п.  4.1.-4.6. даного договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Після підписання договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу. Відступлення вимоги згідно з цим договором не тягне за собою ніяких змін умов Договору №13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року від 20 жовтня 2013р. Зміни до цього договору можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору. Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у випадку, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами або їх уповноваженими представниками. Цей договір складений українською мовою на одній сторінці у двох оригінальних примірниках для кожної із сторін, кожний з яких має однакову юридичну силу.  
		Даний договір підписано сторонами, посвідчено приватним нотаріусом Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області Гордійчуком Б.І. 11 липня 2017 року та зареєстровано в реєстрі за №1435 (а.с. 14-15).
		Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 18 липня 2017 року Новим кредитором-ФОП Власюком В.Т. на адресу Дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам" було направлено повідомлення від 17.07.2017р. про відступлення права вимоги за договором про відступлення права вимоги від 11.07.2017р. №1435 (а.с. 33).
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що договір про відступлення права вимоги № 1435 від 11.07.2017р., укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2, є таким, що порушує положення чинного законодавства, а саме є таким, що укладений без згоди позивача, з огляду на що позивач просить суд визнати вказаний договір недійсним. 
		Відповідачі позов заперечують з тих підстав, що заміна кредитора у зобов`язанні за загальним правилом здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на правове становище останнього; новий кредитор повідомив боржника про відступлення прав вимоги за Договором №13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року від 20.10.2013р.
		 
		В аспекті викладеного, суд засвідчує, що згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
		Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. 
		Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. 
		У п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р. № 18-рп/2004 по справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.
		Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. 
		Так, Договір про відступлення права вимоги від 11.07.2017р. р.№1435 укладено між відповідачами 1 та 2 (ФОП Ковальським С.Л. та ФОП Власюком В.Т.), а позивач (ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам") не є стороною вказаного договору, однак, оскільки позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір укладено без письмової згоди позивача, отримання якої було обов`язковим, суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявність у нього охоронюваного законом інтересу щодо предмету спору.
		Згідно зі ст. ст. 202, 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). 
		Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин,    повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
		Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст.215 ЦК України).
		З урахуванням викладеного недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефект (незаконність) змісту правочину; дефект (недотримання) форми; дефект суб`єктного складу; дефект волі - невідповідність волі та волевиявлення.
		Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та вразі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
		Як роз`яснено в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
		Отже для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов`язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.
		Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. 
		Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
		В даному випадку, судом встановлено, що спірний договір від 11.07.2017р. за своєю правовою природою є договором відступлення права вимоги (правочином щодо заміни кредитора у зобов`язанні). 
		Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
		Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 Цивільного кодексу України).
		До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).
		Суд констатує, що відступлення права вимоги (уступка вимоги - цесія) являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора (цедента) новому кредиторові (цесіонарію). Цесія - це заміна особи у зобов`язанні, що виникає в силу укладення відповідного договору купівлі-продажу, міни чи дарування прав, що випливають із зобов`язання. Так, договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов`язок нового кредитора надати первісному кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги.
		Як вбачається з пояснень сторін та матеріалів справи, заборгованість, про яку йде мова у Договорі про відступлення права вимоги від 11.07.2017р. №1435, - це не виконані позивачем зобов`язання по оплаті наданих послуг по збиранню врожаю 2013 року відповідачу 1 - ФОП Ковальському С.Л. за Договором №13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року від 20.10.2013р.
		Водночас, суд не досліджує питання наявності/відсутності боргу за Договором №13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року від 20.10.2013р. в контексті наявності чи відсутності самого права вимоги, яке є предметом Договору про відступлення права вимоги від 11.07.2017р. №1435, оскільки суд обмежений заявленими позивачем підставами позову (укладений Договір про відступлення права вимоги від 11.07.2017р. №1435 є таким, що порушує норми чинного законодавства, а саме укладений без згоди позивача).
		Водночас, виходячи з наведеного, у зобов`язанні з оплати виконавцю суми заборгованості за надані послуги позивач, як замовник, є боржником.
		Згідно з приписами ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.
		Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		З аналізу наведених положень законодавства вбачається, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, однак сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.
		Тобто відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні, якщо обов`язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України договору про відступлення права вимоги, оскільки він суперечить вимогам ч. 1 ст. 516 ЦК України.
		Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 15.04.2015р. у справі №910/6098/14 та Верховний Суд у постановах від 02.03.2018р. у справі №904/9674/16, від 22.05.2018р. у справі №904/11838/16, від 05.06.2019р. у справі №910/10412/18, від 12.12.2019р. у справі №924/51/19.
		З огляду на наведене, зважаючи на підстави заявленого позову, необхідним є встановлення наявності чи відсутності у Договорі №13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року від 20.10.2013р. застережень щодо обов`язковості згоди боржника при заміні кредитора у зобов`язанні, яке виникає з Договору №13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року від 20.10.2013р.
		Так, судом встановлено, що відповідно до п. 7.3. Договору №13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року від 20.10.2013р. визначено, що жодна із сторін не має права передавати свої зобов`язання по цьому договору третій стороні без письмової згоди другої сторони.
		Наведені положення п. 7.3. Договору №13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року від 20.10.2013р. дають підстави для висновку, що вказані положення поширюють свою дію на вчинення правочину відступлення права вимоги до боржника (замовника) - правочину щодо заміни кредитора у зобов`язанні, з огляду на що для укладення відповідачами Договору про відступлення права вимоги від 11.07.2017р. №1435 необхідним було отримання згоди боржника (позивача).
		В той же час, положеннями п. 7.3. Договору №13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року від 20.10.2013р. встановлено письмову форму отримання згоди, що може виражатись у відповідному листі/шляхом укладання трьохстороннього договору відступлення права вимоги (первісний кредитор, новий кредитор та боржник)/тощо.
		Водночас, сам факт того, що позивач заперечує надання ним згоди на укладання Договору про відступлення права вимоги від 11.07.2017р. №1435, а відповідачі не надали жодних доказів на спростування таких тверджень позивача (оскільки правова позиція відповідачів у справі зводиться до відсутності необхідності отримання попередньої згоди позивача на укладення оспорюваного договору та повідомлення новим кредитором про зміну кредитора у зобов`язанні за Договором №13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року від 20.10.2013р.), наявні підстави вважати, що Договір про відступлення права вимоги від 11.07.2017р. №1435 є таким, що укладений без згоди позивача.
		З огляду на наведене, оскільки відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні, якщо обов`язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України такого договору, оскільки він суперечить вимогам ч. 1 ст. 516 ЦК України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 11.07.2017р. №1435, з огляду на що позовні вимоги Дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам" підлягають задоволенню.
		Поруч з цим, суд засвідчує, що повідомлення Новим кредитором (відповідачем-2 ФОП Власюком В.Т.) позивача про відступлення прав вимоги за Договором №13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року від 20.10.2013р. на виконання приписів п.7.3. Договору не є тотожним отриманню згоди останнього.
		Так, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідач 1 - ФОП Ковальський С.Л., повідомляв відповідача - Дочірнє підприємство "Агрофірма Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам", про укладення договору від 11.07.2017 року про відступлення права вимоги ФОП Власюку В.Т., як і відсутні докази письмової згоди відповідача на відступлення права вимоги, що є порушенням п. 7.3. Договору №13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року від 20.10.2013р. 
		В матеріалах справи міститься лише лист від 17.07.2017 року, в якому ФОП Власюк В.Т. повідомив Дочірнє підприємство "Агрофірма Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам", що згідно договору про відступлення права вимоги від 11.07.2017 року первісний кредитор (ФОП Ковальський С.Л.), без будь-якої грошової компенсації, як на даний час, так і в майбутньому передав, а новий кредитор (ФОП Власюк В.Т.) прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і став кредитором за Договором №13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року, укладеного 20.10.2013 року (а.с. 33).
		З вищезазначеного листа про повідомлення Дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам" про відступлення права вимоги за договором від 11.07.2017 року вбачається, що його було надіслано на адресу відповідача 18.07.2017 року (а.с. 34-35), тобто після укладення договору від 11.07.2017 року, що є порушенням п. 7.3. Договору №13 від 20.10.2013 року.
		Також суд відхиляє твердження відповідачів стосовно того, що за змістом п. 7.3. договору №13 про надання послуг по збиранню врожаю 2013 року від 20.10.2013р. сторони не мають права передавати третім особам за даним договором лише свої зобов`язання, а не право вимоги, яке полягає в тому, що кредитор поступається своїм правом, вимагати виконання зобов`язання іншій особі - новому кредитору, а не зобов`язанням, з огляду на те, що зобов`язання в цілому включає в себе не тільки обов`язки сторін, але й права і передача права вимоги має відбуватись відповідно до умов договору та закону. 
		Вказана правова позиція відображена і в постанові Верховного Суду від 22.05.2018р. у справі №904/11838/16.
		Окрім того, суд засвідчує, що внаслідок укладення оспорюваного договору про відступлення права вимоги від 11.07.2017р. №1435, ФОП Власюк В.Т. отримав від ФОП Ковальського С.Л. право вимоги сплати грошових коштів за послуги, щодо надання яких у боржника можуть бути обґрунтовані заперечення до первісного кредитора, що свідчить про можливість виникнення у позивача майнових втрат, тобто порушення безпосередньо його майнових прав.
		 
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1  статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1  статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод    зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
		За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору -  задоволення позову з наведених вище підстав, впливу не мають.     
		Згідно ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		При цьому, частиною 9 вказаної статті визначено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
		Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідачів, суд вважає, що витрати, пов`язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до ч. 1 ст. 129 ГПК України в повному розмірі за рахунок Фізичної особи-підприємця Ковальського Степана Лукича та Фізичної особи-підприємця Власюка Василя Тихоновича в рівних частинах.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,- 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити.
		2. Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги від 11 липня 2017 року, укладений між Фізичною особою-підприємцем Ковальським Степаном Лукичем та Фізичною особою-підприємцем Власюком Василем Тихоновичем, посвідчений приватним нотаріусом Володимир-Волинського міського нотаріального округу Волинської області Гордійчуком Б.І. та зареєстрований за №1435.
		3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ковальського Степана Лукича (Волинська область, Турійський район, село Замости, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам" (Волинська область, Іваничівський район, село Мишів, код ЄДРПОУ 31979873) 1 051 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.
		4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Власюка Василя Тихоновича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам" (Волинська область, Іваничівський район, село Мишів, код ЄДРПОУ 31979873) 1 051 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.
		5. Накази на виконання рішення суду видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		 
		 
		Повне судове рішення 
		складено 06.08.2020р.
		 
		 
		 
		          Суддя                                                                      В. А. Войціховський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...