Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/3868/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 05.08.2020. Зареєстровано: 06.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2020.
Дата набрання законної сили: 05.09.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		05 серпня 2020 року Справа №  280/3868/20   м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді                      Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
		за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, б. 57, кв. 15, код ЄДРПОУ 38069747) 
		до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (69006, м.Запоріжжя, пр. Металургів, б.6, код ЄДРПОУ 35037170)
		про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду  із позовом до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (далі - відповідач ), в якому позивач просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про накладення арешту на грошові кошти боржника-позивача, оформлене постановою державного виконавця про арешт коштів  боржника від 20.02.2020, винесеною в межах виконавчого провадження №59579244 з примусового виконання Постанови №ЗП1823/650/АВ/П/ТД-1ФС виданої 04.06.2019 Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області про стягнення з позивача штрафу у розмірі 500  760 грн.
		Ухвалою судді Стрельнікової Н.В. від 15.06.2020 позовна заява залишена без руху, позивачу надано десятиденний строк для усунення недоліків заяви.
		01.07.2020 на адресу суду надійшла заява про поновлення строку для звернення до суду за захистом порушеного права.
		15.07.2020 на адресу суду надійшла заява позивача про повторний перерозподіл судової справи, згідно якої позивач просить суд вирішити питання про повторний автоматизований розподіл судової справи №280/3868/20 для вирішення її іншим складом суду через існування підстави - перебування судді Стрельнікової Н.В. у щорічній оплачуваній відпустці з 01.07.2020 по 10.08.2020, та необхідності забезпечення своєчасного розгляду цієї справи у визначені КАС України строки.
		Розпорядженням тимчасово виконуючого обов`язки керівника апарату суду Дмух О.А. від 15.07.2020 №371 призначено повторний автоматизований розподіл справи №280/3868/20.
		Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2020, справа №280/3868/20 передана на розгляд судді Садовому І.В.
		Ухвалою суду від 16.07.2020 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки.
		Ухвалою суду від 27.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначене судове засідання на 04.08.2020 з повідомленням (викликом) сторін.
		04.08.2020 від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.
		У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		Позиція позивача викладена в позовній заяві від 11.06.2020 (вх.№27004 від 11.06.2020). Позивач зазначив про свою незгоду з оскаржуваною постановою державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 20.02.2020 про арешт коштів боржника, що винесена на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.07.2019 №59579244 з примусового виконання Постанови №ЗП 1823/650/АВ/П/ТД-1ФС виданої 04.06.2019 Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" штрафу. На думку позивача, відповідач, приймаючи рішення про накладення арешту на майно боржника у виконавчому провадження - на грошові кошти, що знаходяться на належних боржнику рахунках, відкритих у банківських установах, припустився грубих порушень норм діючого законодавства, якими регулюються ці правовідносини. Зокрема, вказує на порушення строків та порядку накладення арешту, визначені положеннями Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон України №1404-VIII), а також Інструкції про організацію примусового виконання рішень, затверджену Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція №512/5). Оскаржувана постанова була направлена на виконання до банківської установи ПАТ «ПУМБ», в якій у позивача відкрито основний поточний рахунок, через який здійснюється вся фінансово-господарська діяльність підприємства, чим заблоковано можливість здійснення поточної господарської діяльності позивача. Позивач звертає увагу суду, що оскаржувана постанова не містить зазначення місцезнаходження грошових коштів, що належать боржнику, а саме - не вказано назви банку та номеру рахунку, на якому перебувають грошові кошти, тим самим оскаржувана постанова винесена безвідносно до конкретного рахунку Товариства, чим обмежено його право  на користування майном - грошовими коштами на будь-яких поточних (розрахункових) рахунках. Така неконкретність постанови свідчить про блокування поточної діяльності Товариства та створює занадто обтяжливі наслідки та перешкоди «мирним володінням майном». Крім того, порушуючи норми Закону України №1404-VIII щодо заборони арешту коштів, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, відповідач наклав арешт на рахунок підприємства, який використовується останнім для виконання зобов`язань перед Державним бюджетом України  у вигляді податків та зборів, та більш того - для виплати заробітної плати своїм працівникам. Позивач наполягає, що накладення арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам підприємства, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві позивача, на оплату праці. Отже, накладення арешту на рахунок позивача як боржника у виконавчому провадженні призвело до порушення гарантованих конституційних прав громадян, а також до порушення позивачем зобов`язань перед бюджетом України та створило занадто обтяжливі наслідки для «мирного володіння» своїм майном не тільки позивача, як юридичної особи, а й працівників перед яким підприємство має зобов`язання, що є непропорційним засобом для реалізації мети виконавчого провадження. З наведених підстав, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
		Заперечення проти позову викладені у відзиві на позовну заяву від 03.08.2020 (вх.№35299 від 04.08.2020). Відповідачем зазначено, що 17.10.2019 на виконання до відділу надійшла постанова ЗП 1823/650/АВ/П/ТД-1ФС від 04.06.2019 видана Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" штрафу у розмірі 500760 грн.,  у зв`язку з чим 18.07.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59579244. Після перевірки матеріального стану боржника, шляхом направлення запитів до відповідних органів, 20.02.2020 державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про арешт коштів боржника в якій зазначено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться  на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 551040,88 грн. Постанову направлено на адреси виявлених банківських установ, де позивач має рахунки, а саме: АТ «ПУМБ», АТ «Ощадбанк». З посиланням на норми Закону України №1404-VIII вказано, що стягнення може бути накладено також на належне боржнику майно, однак черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Проінформовано, що згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру речових прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, майна, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено. Зареєстрований за боржником транспортний засіб, постановою від 20.02.2020 оголошено в розшук. Також вказано, що на підставі ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 05.05.2020 по справі №280/4178/19, 07.05.2020 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконання виконавчих дій, однак, за правилами ч.4 ст.55 Закону України №1404-VIII, арешт на майно боржника, у тому числі кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, не знімається, крім випадків, встановлених законом. На підставі вищевикладеного, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
		Постановою державного виконавця Вознесенівського відділу  державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління  юстиції у Запорізькій області від 18.07.2019 відкрито виконавче провадження ВП №59579244 на виконання постанови №ЗП 1823/650/АВ/П/ТД-1ФС від 04.06.2019 Головного управління Держпраці у Запорізькій області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" штрафу у розмірі 500760 грн. (а.с.10).
		20.02.2020 державним виконавцем Вознесенівського відділу  державної виконавчої служби м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства  юстиції, при примусовому виконанні постанови №ЗП 1823/650/АВ/П/ТД-1ФС від 04.06.2019 Головного управління Держпраці у Запорізькій області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" штрафу у розмірі 500760 грн. встановлено відкриті рахунки боржника в банківських установах, що стало приводом для винесення постанови № ВП 59579244 про  накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які  заборонено законом, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" (а.с.11).
		07.05.2020 державним виконавцем Вознесенівського відділу  державної виконавчої служби м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства  юстиції винесенор постанову № ВП 59579244 про зупинення вчинення виконавчих дій (а.с.100).
		Питання правомірності прийняття постанови про арешт коштів боржника від 20.02.2020 стало приводом звернення позивача з позовом до суду та предметом розгляду справи №280/3868/20. 
		Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
		За змістом ст.1, 5 Закону України №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
		Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
		Статтею 56 Закону України №1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
		Пунктом 2 ч. 2 ст. 48 Закону України №1404-VIII заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про теплопостачання», ст. 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
		Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України №1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
		Згідно з абз.2 ч. 2 ст. 59 Закону України №1404-VIII виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
		Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України №1404-VIII підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
		Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
		 З наведених норм права вбачається, що під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому ст.48 Закону України №1404-VIII встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
		Отже,  виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України №1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч.4 ст.59 Закону України №1404-VIII.
		Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 Закону України №1404-VIII ).
		Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати. З установлених судом обставин вбачається, що рахунок боржника №  UA783348510000000002600934023, на кошти на якому, як стверджує позивач, виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, який використовується для розрахунку з контрагентами, сплати податків, у тому числі виплати заробітної плати. На цьому рахунку зараховуються та зберігаються кошти боржника, призначені не тільки для виплати заробітної плати. Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.
		Наявна в матеріалах справи довідка АТ «ПУМБ» №ZA5-0718/55 від 26.05.2020 також не містить доказів спростування вказаного (а.с.47).
		Суд зазначає, що жодним законом чи іншим нормативно-правовим актом не віднесено рахунки юридичної особи, з яких здійснюється  виплата заробітної плати, податків та зборів, до рахунків зі спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом.
		Таким чином, заробітна плата, податки та збори можуть сплачуватися юридичною особою з будь-якого поточного рахунку, відкритого в будь-якій банківській установі.
		Також ПАТ «ПУМБ», на якого нормами ст. 52 Закону України №1404-VIII покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав вказаний рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення (а.с.87).
		Слід також врахувати, що в оскаржуваній постанові відповідача вказано, що арешту не підлягають кошти, звернення або стягнення на які заборонено законом.
		В свою чергу, виокремлення навіть спеціальних рахунків не належить до повноважень виконавчої служби.
		При цьому, слід зазначити, що в процесі розгляду справи суду так і не було надано доказів накладення арешту саме на рахунок №  UA783348510000000002600934023 боржника, з якого здійснюється виплата заробітної плати.
		Згідно довідки  АТ «ПУМБ» №ZA5-07/8/91 від 21.07.2020, постанова ВП №59579244 від 20.02.2020 виконана банком 02.03.2020, а також вказано про наявність у відділенні №5 АТ «ПУМБ» поточного рахунку позивача №  UA783348510000000002600934023 (а.с.87).
		Крім того, в матеріалах справи міститься відповідь ДФС України від 27.11.2019 на запит щодо відкритих рахунків позивача, згідно якої вбачається наявність двох рахунків у АТ «ПУМБ» (а.с.111).
		Згідно відзиву на позовну заяву, позивач має відкриті рахунки в декількох банківських установах, а саме: АТ «Ощадбанк», АТ «ПУМБ», однак сторонами суду не надано довідки про всі належні позивачу рахунки у банках, отже і відсутня можливість встановити наявність арешту на них.
		Суд вважає також, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, щодо того, на якому рахунку знаходяться кошти передбачені саме для виплати заробітної плати за для того,  щоб зняти з нього арешт.
		Разом з тим кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст. 43 Конституції України).
		Згідно із ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
		З наведених норм права вбачається, що зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку.
		У разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.
		Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до ч.4 ст.59 Закону України №1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.
		Вищезазначені висновки зроблені з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.05.2020 за наслідками перегляду справи № 905/361/19, в якій досліджено правовідносини щодо накладення арешту на рахунки боржників, у порядку ст. 52, 56 Закону України № 1404-VIII, з яких останніми здійснюється виплата заробітної плати.
		Обґрунтовуючи  протиправність оскаржуваної постанови, позивач також посилається на норми Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (надалі - Інструкція № 512/5) вказуючи, що відповідачем винесено не конкретизовану постанову, без зазначення назви банку та номеру рахунку, на якому перебувають грошові кошти, тим самим обмежено позивача у його праві користування майном - грошовими коштами на будь-яких поточних (розрахункових) рахунках.
		Пунктом 8 Інструкції №512/5 передбачено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
		Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного Банку України від 21.01.2004 № 22, передбачено, що банк зупиняє видаткові операції по рахунку клієнта у випадку накладення на такий рахунок арешту. При цьому зазначено, що зупинення видаткових операцій має здійснюватися у межах суми, на яку накладено арешт, за винятком випадків, накладення арешту без зазначення такої суми.
		З наведеного вбачається, що вказані вище положення не обмежують дії виконавця щодо накладення арешту, оскільки він може бути накладений як на всі кошти, так і на всі рахунки клієнта банку, без зазначення конкретного номера рахунку у банку, що, в свою чергу, не є порушенням прав боржника, як сторони виконавчого провадження.
		З приводу аргументів позивача про порушення відповідачем строків накладення арешту, визначених положеннями Закону України  №1404-VIII суд зазначає наступне.
		Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 9 Закону України №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов`язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та (або) на кошти на рахунках боржника в банках у порядку, визначеному ст. 56 цього Закону, крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.
		Частиною 2 ст. 13 Закону України №1404-VIII  визначено строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій, передбачено, що арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого ч. 7 ст.26 цього Закону.
		Крім того, ч.4 ст. 48 Закону України №1404-VIII закріплено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
		Положеннями ст. 56 Закону України № 1404-VIII встановлено, що постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
		Як свідчать матеріали справи, відповідь ДФС України щодо відкритих рахунків позивача  датована 27.11.2019, що свідчить про порушення відповідачем норм Закону України №1404-VIII в частині строків  строків накладення арешту.
		Однак, на думку суду, вказана обставина, враховуючи сукупність наведених вище, не є достатньою підставою для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.
		Враховуючи вищевикладене, за результатом розгляду спору суд дійшов висновку про правомірність рішення державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), оформлене постановою про арешт коштів боржника від 20.02.2020.
		Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України.
		Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
		Беручи до уваги положення ст.139 КАС України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.
		Керуючись  ст.ст.  139,241, 243, 244, 245, 246, 250, 287 КАС України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, б. 57, кв. 15, код ЄДРПОУ 38069747) до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (69006, м.Запоріжжя, пр. Металургів, б.6, код ЄДРПОУ 35037170) про визнання протиправним та скасування постанови про арешт коштів,  - відмовити у повному обсязі. 
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Рішення складено у повному обсязі та підписано 05.08.2020.
		 
		 
		Суддя                                                                                І.В.Садовий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...