Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/3005/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано для оприлюднення: 06.08.2020. Зареєстровано: 06.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2020.
Дата набрання законної сили: 06.08.2020
Номер судового провадження: К/9901/35844/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		06 серпня 2020 року 
		Київ
		справа №440/3005/19
		адміністративне провадження №К/9901/35844/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді - Кашпур О.В.,
		суддів - Білак М.В., Шевцової Н.В., 
		розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції справу №440/3005/19
		за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про зобов`язання вчинити дії 
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року (постановлену у складі головуючого судді: Перцової Т.С., суддів: Жигилія С.П., Русанової В.Б.)
		УСТАНОВИВ:
		І. Короткий зміст позовних вимог 
		1.          У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Національного банку України, в якому просив зобов`язати Національний банк України надати запитувану в запиті від 22 липня 2019 року публічну інформацію - копію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2019 року у справі №826/7432/17. 
		ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення 
		2.          Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18 вересня     2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено. 
		3.           Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили про те, що оскільки запитуване рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2019 року у справі №826/7432/17 ухвалене у закритому судовому засіданні, норми Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI) не можуть бути застосовані для вирішення спірних правовідносин, так як є загальними по відношенню до правових норм Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року №3262-ІV (далі - Закон №3262-ІV), які є спеціальними та регулюють, зокрема, питання нерозголошення інформації, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися у закритому судовому засіданні. З огляду на те, що інформація про запитуване судове рішення заборонена для оприлюднення у Єдиному державному реєстрі судових рішень згідно з пунктом 4 частини першої статті 7 Закону №3262-ІV на підставі обмеження, встановленого саме адміністративним судом під час вирішення спірних правовідносин у закритому судовому засіданні і не є компетенцією Національного банку України. До того ж, Національний банк України не є розпорядником запитуваної інформації та не уповноважений на визначення об`єму обставин, викладених у судовому рішенні, що не підлягають розголошенню, отже, відмова відповідача у наданні публічної інформації є законною та обґрунтованою. 
		4.          Рішення судів мотивовані тим, що Національний банк України, як учасник справи №826/7432/17, в особі свого представника попереджений про неприпустимість розголошення інформації по справі, що унеможливило надання позивачу запитуваної копії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2019 року. 
		5.          Крім того, суди наголошували на тому, що у разі наявності у позивача переконання про те, що рішення суду у справі №826/7432/17 впливає на його права та законні інтереси, право на ознайомлення з таким рішенням суду, а також отримання його копії, може бути реалізоване шляхом звернення до апарату суду з відповідною письмовою заявою, як передбачено положенням спеціальної норми закону - частини першої статті 9 Закону №3262-IV.     
		ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
		6.          Не погоджуючись із рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подано касаційну скаргу.   
		7.          Позивач у касаційній скарзі просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким  задовольнити позовні вимоги.   
		8.          Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належну оцінку тим фактичним обставинам, що позивач є клієнтом АТ КБ «Приватбанк», отже, ненадання копії рішення Окружного адміністративного суду              м. Києва від 18 квітня 2019 року по справі №826/7432/17 є обмеженням на доступ до суспільно важливої інформації, яка стосується питання економіки загальнодержавного значення, є непропорційним втручанням у його права. 
		9.           Крім того, зауважив про те, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спірних правовідносин не враховано висновки постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» і, в свою чергу, не встановлено, чи було проведено розпорядником інформації «трискладовий тест», передбачений частиною другою статті 6 Закону №2939-VI. Таким чином, відмова у наданні інформації є необґрунтованою.    
		10.          Позивач посилається також на пункт 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідно до якого cудам слід ураховувати положення частини одинадцятої статті 30 Закону України «Про інформацію», у якій зазначено, що інформацію з обмеженим доступом може бути поширено без згоди її власника, якщо ця інформація є суспільно значимою, тобто якщо вона є предметом громадського інтересу і якщо право громадськості знати цю інформацію переважає право її власника на її захист, що відповідає практиці застосування Європейським судом з прав людини статті 8 Конвенції.     
		IV. Позиція інших учасників справи
		11.          Відповідач скористався своїм процесуальним правом та подав відзив на касаційну скаргу, в якому висловив свою позицію щодо законності рішень судів першої та апеляційної інстанцій і необґрунтованості касаційної скарги
		12.          Позивачем подані додаткові пояснення у справі від 24 січня 2020 року, від             30 березня 2020 року, 09 червня 2020 року та клопотання про приєднання до матеріалів справи від 16 квітня 2020 року. 
		V. Рух справи у суді касаційної інстанції
		13.          За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 23 грудня 2019 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючий суддя), Білак М.В., Жука А.В. 
		14.          Ухвалою Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах від 24 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року.
		15.          За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддю Жука А.В. замінено на суддю Шевцову Н.В. на підставі розпорядження заступника керівника  апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 04 серпня 2020 року №1374/0/78-20.
		16.          Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від                04 серпня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на 06 серпня 2020 року.
		VI. Стислий виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
		17.          Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, позивач є клієнтом АТ КБ «Приватбанк» та у липні 2019 року звернувся до Національного банку України, який є відповідачем по справі №826/7432/17, з метою отримання копії рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2019 року по справі №826/7432/17.
		18.          Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2019 року у вказаній справі визнано протиправним та скасовано рішення НБУ про виведення неплатоспроможного ПАТ КБ «Приватбанк» з ринку за участю держави.
		19.          25 липня 2019 року Національним банком України надано відмову на запит позивача, мотивовану тим, що розгляд справи №826/7432/17 відбувся у закритому судовому засіданні, отже, з огляду на приписи пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про доступ до судових рішень», відсутні правові підстави для надання запитуваної інформації.  
		20.          Зазначені обставини послугували підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів. 
		VIІ. Джерела права й акти їхнього застосування  
		21.          Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року №460-ІХ (у редакції, яка діє з 08 лютого            2020 року).  
		Пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення». Установити, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. 
		22.          Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року до 08 лютого 2020 року).
		Частина третя статті 3. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.  
		Частина друга статті 9. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. 
		Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; в чинній редакції) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
		23.          Конституція України від 28 червня 1996 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). 
		Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		24.          Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		Відповідно до статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єкта владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.   
		Стаття 5 Закону № 2939-VI гарантує, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
		Статтею 6 Закону № 2939-VI визначено, що інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.
		Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
		1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
		2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
		3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
		Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше.
		Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.
		Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
		Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім відомостей, зазначених в  абзаці четвертому частини першої статті 47 вказаного Закону.
		Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
		Згідно зі статтею 8 Закону № 2939-VI таємною є інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.
		Порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Законом та спеціальними законами.
		За приписами пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.
		Положеннями статті 14 Закону № 2939-VI на розпорядників публічної інформації покладені обов`язки, зокрема, оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
		Відповідно до статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
		25.          Закон України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року №3262-ІV (далі - Закон №3262-ІV; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		Згідно зі статтею 2 цього Закону рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.
		Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
		Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення оприлюднюється з виключенням інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення.
		Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 3262-IV, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
		Частиною першою статті 4 Закону №3262-IV визначено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
		Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3262-IV загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.
		Згідно з пунктом 4 частини першої статті 7 Закону №3262-IV у текстах судових рішень, що відкриті для загального доступу, не можуть бути розголошені такі відомості: інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися у закритому судовому засіданні.
		З огляду на частину першу статті 9 Закону №3262-IV особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов`язків, може звернутися до апарату відповідного суду з письмовою заявою про:
		1) надання можливості ознайомитися із судовим рішенням у приміщенні суду;
		2) надання можливості виготовити копії судового рішення за допомогою власних технічних засобів;
		3) виготовлення копії судового рішення апаратом суду.
		VІІІ. Позиція Верховного Суду 
		26.          Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.   
		27.          Спірні правовідносини виникли з приводу ненадання Національним банком України запитуваної ОСОБА_1 публічної інформації у вигляді копії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2019 року по справі №826/7432/17. 
		28.          Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2019 року по справі №826/7432/17 внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень за реєстраційним номером 81464081 із відміткою «Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України «Про доступ до судових рішень», отже, викладена у вказаному судовому рішенні інформація відноситься до інформації з обмеженим доступом.     
		29.          Право на отримання інформації захищено Конституцією України. Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		30.          Аналіз положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо конфіденційної інформації дає підстави виокремити такі її ознаки: встановлювати конфіденційність публічної інформації та визначати порядок її поширення можуть лише фізичні та юридичні особи; суб`єкти владних повноважень не наділені правом відносити інформацію до конфіденційної; публічна інформація не може бути віднесена до конфіденційної у випадках, визначених Законом (частини перша, друга статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації»); у випадках, встановлених законодавством, може не бути обмежено доступ до визначеної інформації, в тому числі й конфіденційної (частин п`ята та шоста статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
		31.          Отже, можливість віднесення інформації до конфіденційної не слід розуміти як єдину достатню підставу для обмеження доступу до неї.
		32.          Запровадження обмеження доступу до конкретної інформації за результатами розгляду запиту на інформацію допускається лише за умови застосування вимог пунктів 1-3 частини другої статі 6 Закону.
		33.          Ці вимоги є «трискладовим тестом», який повинна пройти публічна інформація для визначення її відкритою чи обмеженою. Доступ до інформації може бути обмежено за умови додержання сукупності  всіх трьох підстав.
		34.          Таким чином, передумовою для встановлення відкритості чи обмеження інформації є застосовування до такої інформації «трискладового тесту».
		35.          Верховний Суд звертає увагу на те, що положення частини другої статті 6 Закону передбачають вимоги до обмеження доступу до інформації, а не підстави для надання такого доступу. Такий підхід ґрунтується на тому, що статтею 1 Закону закріплена презумпція відкритості  публічної інформації, доступ до якої може бути обмеженим лише у разі, якщо розпорядник інформації обґрунтує це на підставі «трискладового тесту».
		36.          Отже, обов`язок доведення того факту, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації.
		37.          Верховний Суд наголошує на тому, що відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник інформації у відповіді на запит вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини.
		38.          Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї з трьох складових «трискладового тесту» означає, що відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою.
		39.          Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від                  30 січня 2020 року у справі №806/1959/16, постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №9901/249/19. 
		40.          З огляду на встановлені обставини спірних правовідносин у справі, суди наголошували на тому, що запитуване судове рішення є публічною інформацією з обмеженими  доступом, оскільки постановлено у закритому судовому засіданні, отже, Національний банк України не є розпорядником запитуваної заявником інформації, а лише учасником справи № 820/7432/17 із обов`язком нерозголошення цієї інформації, оскільки за своїм статусом та колом повноважень не підпадає під розуміння органу державної влади та інших суб`єктів, зазначених у пункті 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI. 
		41.          Проте належність запитуваної інформації до конфіденційної, таємної або для службового користування не є єдиною достатньою підставою для обмеження доступу до неї. Обмеження доступу до конкретної інформації допускається у разі, якщо за визначенням вона є конфіденційною або таємною або для службового користування та за умови застосування сукупності вимог пунктів 1-3 частини другої статті 6 Закону №2939-VI.  
		42.          При цьому відповідач, посилаючись у відповіді на вимоги пункту 4 статті сьомої Закону України «Про доступ до судових рішень», не обґрунтував відповідність запитуваної інформації зазначеним вище критеріям. 
		43.          Отже, таку відповідь не можна вважати розглядом запиту на отримання публічної інформації, тому суди попередніх інстанцій помилково відмовили позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки фактично звернення ОСОБА_1 у відповідності до Закону  №2939-VI не розглянуто.
		44.          Враховуючи наведене, належним способом захисту порушеного права на отримання позивачем запитуваної інформації є зобов`язання відповідача повторно розглянути запит на отримання публічної інформації з дотриманням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		45.           ОСОБА_1 24.01.2020, 30.03.2020, 16.04.2020, 09.06.2020 були надіслані на електронну адресу суду додаткові доповнення та пояснення до касаційної скарги. Однак колегія суддів Верховного Суду не надає оцінки аргументам касатора, викладеним у вказаних доповненнях та поясненнях до касаційної скарги, оскільки вони були подані за межами строків, визначених у статті 337 КАС України.
		46.          08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон №460-IX).
		47.          Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		48.          Згідно з частиною першою статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		49.          Отже, з огляду приписи частини першої статті 351 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із ухваленням у справі нового рішення про часткове задоволення позову.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		П О С Т А Н О В И В :
		1.          Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. 
		2.          Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 вересня            2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від                            22 листопада 2019 року в справі №440/3005/19 скасувати. Прийняти нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. 
		3. Зобов`язати Національний банк України повторно розглянути запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 22 липня 2019 року з дотриманням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий:                                                                                О. В. Кашпур          
		Судді:                                                                                           М.В. Білак 
		                                                                                                    Н.В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...