Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/8968/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; до засобів масової інформації.
Надіслано для оприлюднення: 06.08.2020. Зареєстровано: 07.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.08.2020.

Номер судового провадження: 2/947/2511/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		_____________________________________________________________________________________________________________
		Справа № 947/8968/20
		Провадження № 2/947/2511/20
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		31.07.2020 року
		Київський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого судді Куриленко О.М.
		за участю секретаря Баранової Ю.О.
		позивача ОСОБА_1 ,
		представника позивача ОСОБА_2 , 
		представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,
		представника відповідача ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ» - Лук`янової Г.О., яка приймала участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «112-ТВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» про захист честі, гідності та ділової репутації,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		17 квітня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права і свободи, принижує честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію: розповсюджену ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у прямому ефірі телеканалу «NEWSONE» під час трансляції телепрограми «Великий вечір», в мережі інтернет на сайті телеканалу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1  та на youtu.be каналі: ІНФОРМАЦІЯ_3; розповсюджену ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 у прямому ефірі телеканалу «112 Україна» під час трансляції телепрограми «Вечірній прайм» та в мережі інтернет на сайті телеканалу за адресою:  ІНФОРМАЦІЯ_13 та на youtu.be каналі: ІНФОРМАЦІЯ_4 : розповсюджену ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 у прямому ефірі телеканалу «112 Україна» у програмі «Прайм» та в мережі інтернет на сайті телеканалу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 та на youtu.be каналі: ІНФОРМАЦІЯ_8. Зобов`язати ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 розповсюджену ОСОБА_3 в прямому ефірі телеканалу «NEWSONE» на тому ж веб сайті, на тій же мові, під час трансляції тієї ж телепрограми, протягом одного місяця з дня набрання рішенням у цій справі законної сили із зазначенням спростування наступного змісту: «СПРОСТУВАННЯ! Шановні телеглядачі! Визнаю, що інформація, розповсюджена ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у прямому ефірі телеканалу «NEWSONE» під час трансляції телепрограми «Великий вечір» про ОСОБА_1 є недостовірною, не відповідає дійсності, порушує права і свободи, принижує честь, і гідність ділову репутацію ОСОБА_1 ». Зобов`язати ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Телекомпанія 112-ТВ» спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 розповсюджену ОСОБА_3 в прямому ефірі телеканалі «112- Україна » на тому ж веб сайті, на тій же мові, під час трансляції тих самих телепрограм, протягом одного місяця з дня набрання рішенням у цій справі законної сили із зазначенням спростування наступного змісту: «СПРОСТУВАННЯ! Шановні телеглядачі! Визнаю. що інформація, розповсюджена ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 у прямому ефірі телеканалу «112 Україна» під час трансляції телепрограми «Вечірній прайм» та ІНФОРМАЦІЯ_7 у прямому ефірі телеканалу «112 Україна» у програмі «Прайм» про ОСОБА_1 є недостовірною, не відповідає дійсності, порушує права і свободи, принижує честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 ». Стягнути з Відповідачів на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн, витрати на отримання експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 05.03.2020 № 54/2020-ЕВ у розмірі 8100.00 грн та витрати на отримання довідок з відомостями про власника веб-сайту від 31.03.2020 № 82/2020-Д та від 31.03.2020 N- 81 2020-Д у загальному розмірі 1800. 00 грн.
		Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вищенаведена інформація, поширена відповідачами відносно нього, є недостовірною, такою що порочить його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки викладена неправдиво, тобто містить інформацію про події, які не відповідають дійсності. 
		В обґрунтування свого позову, позивач ОСОБА_1 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 у ефірах телевізійних каналів «112 Україна», що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «112-ТВ» та телеканалу«Newsone», що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Новини 24 години» ОСОБА_3 відносно позивача була поширена неправдива та недостовірна інформація, що принижує честь та гідність позивача, а також шкодить його діловій репутації.
		Зокрема, позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ІНФОРМАЦІЯ_7 у прямих ефірах телевізійних каналів «112 Україна», та «Newsone» відповідачем ОСОБА_3 у стверджувальній формі розповсюджено інформацію, відносно позивача ОСОБА_1 , а саме, вислови щодо обвинувачення Національним антикорупційним бюро України ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень пов`язаних з розтратою державних коштів, під час обіймання останнім посади виконуючого обов`язки директора Державного Підприємства «Морський торговельний порт «Южний», вислови щодо участі ОСОБА_1 у корупційних схемах та махінаціях з державними коштами, а також інформацію щодо наявності договірних відносин між позивачем та громадянином ОСОБА_5 , зокрема, щодо надання ОСОБА_5 правової допомоги адвоката позивачу.
		Також, позивач зазначає, що записи відповідних телевізійних програм відповідачами ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ» та ТОВ «Новини 24 години» було розміщено на офіційних сайтах вказаних телеканалів, а також на офіційних публічних сторінках на веб-хостингу «Youtube».
		Позивач вважає, що вказані висловлювання є наклепом, недостовірною та неправдивою інформацією, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, та внаслідок якої в нього погіршились взаємовідносини з близькими та оточуючими людьми, а також позбавили його можливості офіційно працевлаштуватись на роботу.
		За вказаних обставин, посилаючись на порушення своїх прав та законних інтересів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		Ухвалою судді від 27.04.2020 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.
		Під час підготовки справи до судового розгляду, судом було встановлено, що відповідачі ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ», ТОВ «Новини 24 години», та ОСОБА_3 отримали копію Ухвали про відкриття провадження у справі з позовною заявою та доданими до неї документами.
		Отримавши копії Ухвали про відкриття провадження у справі, та позовну заяву з додатками, відповідачі скористались правом, передбаченим статтями 43, 178, 191 ЦПК України, та надали суду відзиви на позов ОСОБА_1 .
		Так, у своєму відзиві, відповідач ОСОБА_3 не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 , вважає позов безпідставним та необґрунтованим, у зв`язку із наступним.
		Відповідач ОСОБА_3 зазначає, що позивачем не доведено фактів поширення інформації в ефірі телеканалів «Newsone» та «112-ТВ», не доведено, що оспорювана позивачем інформація порушує особисті немайнові права позивача, не доведено, що поширена інформація є недостовірною. 
		Крім того, відповідач ОСОБА_3 вказує, що наведені в позові посилання на веб-сайти не знаходять свого підтвердження в дійсності, тобто зазначені в позові відеозаписи на вказаних позивачем веб-сторінках відсутні.
		Також, відповідач ОСОБА_3 зазначає, що додані до позову докази, а саме компакт-диск з відеозаписами та експертний висновок є неналежними та недопустимими доказами, оскільки компакт-диск з відеозаписом викликає сумнів з точки зору достовірності відеозаписів, а висновок експерта складено з порушенням вимог чинного законодавства, та не відповідає вимогам криміналістичної експертзи.
		У відзиві на позов, відповідач ОСОБА_3 , серед іншого, заперечує щодо розміру судових витрат, понесених відповідачем, та вважає частину витрат такими, що не відносяться до категорії судових витрат.
		Враховуючи наведені обставини, відпвідач ОСОБА_3 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
		Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «112-ТВ» вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необгрунтованими та не підтвердженими належними доказами у зв`язку із наступним.
		ТОВ «ТРК «112-ТВ» у відзиві зазанчає, що в даній справі відсутній юридичний склад правопорушення, інформація, яку позивач просить визнати недостовірною не є предметом судового захисту, зміст та характер висловлювань відповідача ОСОБА_3 не підпадає під критерій «твердження», а є оціночними судженнями або алегоріями.
		Крім того, відповідач ТОВ «ТРК «112-ТВ» у відзиві зазначає, що не має жодного відношення до веб-сайтів та сторінок, на які посилаєється позивач у тексті позову.
		На підставі викладеного, відповідач ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ» просить суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
		 
		Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Новини 24 години» вважає позов ОСОБА_1 безпідставним та необгрунтованим з огляду на наступне.
		Так, ТОВ «Новини 24 години» у відзиві на позов зазначає, що доданий до позову компакт-диск з відеозаписами є недопустимим, невідповідає вимогам ст. 78 ЦПК України, відеозаписи на диску викликають сумніви з точки зору їх повноти, цілісності та достовірності, позивачем не надано будь-яких доказів належності ТОВ «Новини 24 години» вказаних у позові веб-сайтівтавеб-сторінок.
		Також, відповідач ТОВ «Новини 24 години» зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, отриманих в утановленому законом порядку, які підтверджують викладені в позові обставини, доадні до позову Довідка та Висновок експерта не є належними та допустимими доказами, оскільки не відповідаєть вимогам чинного законодавства. 
		Крім того, відповідач ТОВ «Новини 24 години» зазначає, що на вказаних позивачем веб-сторінках відсутні будь-які відеозаписи, на які посилається позивач у позові.
		Також, відповідач ТОВ «Новини 24 години» вказує, що висловлювання, озвучені відповідачем ОСОБА_3 , та про які зазначає позивач, носять характер оцінюючих суджень, а тому не можуть бути предметом судового розгляду.
		У відзиві на позов, відповідач ТОВ «Новини 24 гоидни», серед іншого заперечує щодо розміру судових витрат, понесених відповідачем, та вважає частину витрат такими, що не відносяться до категорії судових витрат.
		Враховуючи викладене, відповідач ТОВ «Новини 24 години» просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
		Позивач ОСОБА_1 правом подання відповіді на відзив, передбаченим статтями 43, 179, 199 ЦПК України не скористався, але надав до суду письмові пояснення.
		02 червня 2020 року на електронну адресу суду надійшло клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «112-ТВ» - Лук`янової Ганни Олександрівни, в якому вона просила відкласти розгляд справи на іншу дату та вирішити питання про її участь під час наступного судового розгляду справи в режимі відео конференції з Шевченківським районним судом м. Києва, про що постановити відповідну ухвалу.
		Ухвалою суду від 05 червня 2020 року клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «112-ТВ» - Лук`янової Ганни Олександрівни було задоволено. Розгляд справи у відкритому судовому засіданні відкладено до 30 червня 2020 року. Доручено Шевченківському районному суду м. Києва (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А) забезпечити проведення відеоконференції під час розгляду даної справи. 
		Проте, у зв`язку з тим, що відеоконференція з Шевченківським районним судом м.Києва не відбулась, розгляд справи було відкладено до 17 липня 2020 року та ухвалою суду від 30 червня 2020 року було задоволено клопотання як ТОВ "НОВИНИ 24 ГОДИНИ", так і ТОВ "Телерадіокомпаня 112-ТВ" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та, в черговий раз, доручено Шевченківському районному суду м. Києва забезпечити проведення відеоконференції під час розгляду справи.
		В подальшому, ухвалою суду від 17 липня 2020 року доручено Господарському суду м. Києва (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в) забезпечити проведення відеоконференції під час розгляду справи.
		Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
		У судове засідання з`явились позивач ОСОБА_1 , його представник ОСОБА_2 , які позовні вимоги підтримали в повному обсязі та наполягали на їх задоволенні. 
		Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «112-ТВ» - Лук`янова Ганна Олександрівна, яка приймала участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, у задоволенні позову просили відмовити вказуючи на його необґрунтованість.
		Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи в режимі відеооконференції повідомлявся належним належним чином. Причини неявки суду не повідомив. В матеріалах справи наявний відзив, в якому представник відповідача у задоволенні позову просить відмовити.
		Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні правовідносини.
		Позивач має стаж робити на державній службі, в період з 30 грудня 2016 року по 23 червня 2018 року ОСОБА_1 виконував обов`язки директора державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний». 27 червня 2018 року був звільнений з займаної посади заступника директора підприємства з правових питань, де пропрацював біля восьми років, за згодою сторін. 
		 
		 
		 
		 
		 
		В судовому засіданні було оглянуто компакт-диски та відеоматеріали на них, з яких встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2у прямому ефірі телеканалу«Newsone», що належить відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Новини 24 години» у програмі «Великий вечір`відповідачем ОСОБА_3 розповсюджено наступні відомості відносно ОСОБА_1 : «… бывший руководитель порта «Южный», который много лет сегодня обвиняется в разных махинациях, коррупционных схемах, обвиняется кем - НАБУ. Этого бывшего руководителя порта «Южный», нынешний руководитель, того фамилия ОСОБА_1, нынешний руководитель порта «Южный» - господин ОСОБА_6, устроил к себе советником. Советником . А защищает права ОСОБА_1 этого, человек по фамилии, я вот записал, ОСОБА_5. Знаете , кто это? Это экс-начальник господина ОСОБА_8 . То есть, руководителя НАБУ. Представляете себе, связку, да. Человек, который когда-то много лет по жизни шел под руку с ОСОБА_8 , был его руководителем, сегодня защищает того, против кого сегодня уголовные дела по НАБУ. Поэтому, нет даже пидозр, эти уголовные дела никуда не двигаются. Этот ОСОБА_5, у него компания есть «ОСОБА_5 и партнёры», знаете кто там - экс-прокурор Пересунько, экс-прокурор даже Одесской области господин ОСОБА_7 или ОСОБА_9, я даже точно не знаю его фамилию . И сегодня в порту «Южный» продолжает твориться беспредел, начальник порта ОСОБА_6 выписывает себе 300 тысяч, всем заместителям там по 200 тысяч. Экс-руководителя ОСОБА_1 взял себе в советники, тем самым демонстрируя, что он, так сказать, с ним «толи в теме, толи в доле»- вот, что происходит сегодня…».
		Також, під час огляду відеозаписів встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 у прямому ефірі телеканалу «112 Україна», що належить відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «112-ТВ» у програмі «Вечірній прайм`відповідачем ОСОБА_3 було зазначено наступне: «… Рассказываю вам, вот сейчас прямо в прямом эфире. Информация для НАБУ или для ГБР, я сам не знаю кто из них чем занимается. Порт «Южный». Предыдущий экс-начальник по фамилии ОСОБА_1 - обвинен по разным там махинациям, теневые схемы, есть там уголовные дела, короче говоря, много чего, занимается НАБУ. Да. Но, кто у него адвокат? Его защитник в деле о коррупции, там по тендерам, по закупкам, по 17 году. Значит. Его, его…где же он эта фамилия?  ОСОБА_5 - адвокат бывшего начальника порта.Я себе подумал, а кто это? Почему так медленно НАБУ, ну вот медленно тянет время. Оказывается, это соратник и партнер ОСОБА_8 - нынешнего главы НАБУ. У них большая история, они с 2001 года работают в прокуратуре, там они познакомились. С 2008 года этот ОСОБА_5 прокурор Киевской области, туда же подтягивал ОСОБА_8 . Да, через месяц там появился ОСОБА_8 , он начальник следственного отдела был, нормально обилечивали бизнес. Это ж сегодня ОСОБА_8 комиссар ОСОБА_10 , такой глава НАБУ. А когда-то был прокурором и работал в этой коррупционной системе. Так вот, этот ОСОБА_1 - порт «Южный». Там дело тянется, там все нормально и ничего не будет. Пришел новый руководитель по фамилии ОСОБА_6 . И что он делает? Он этого ОСОБА_1 назначает себе советником. Ну вы представляете себе, это же открытый плевок обществу. Этот ОСОБА_6 сегодня там выписывает себе заработную плату там под 300 тысяч там, с премиями, без премий, я не знаю. Но новый начальник ОСОБА_6, да, взял ОСОБА_1, по которому идут криминальные дела по коррупции. Взял себе в советники, знаете советник по какому направлению - по кадровым и правовым вопросам. Ребят, о чем мне дальше говорить…».
		Також,під час огляду відеоматеріалів судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 у прямому ефірі телеканалу «112 Україна» у програмі «Прайм» відповідачем ОСОБА_3 було зазначено наступне: «... расскажу что происходит в порте «Южный», да это под Одессой, самый прибыльный порт, с зарплатой господина ОСОБА_6 в триста тысяч, с тем, что господин ОСОБА_6 прикрывает бывшего руководителя, одного из руководителей, господина ОСОБА_1 , по которому идут расследования, того же НАБУ. И сейчас бы сказал, а почему расследования по бывшим руководителям порта « Южный » идет так медленно? Рассказываю вам, если это интересно ОСОБА_3 и вам в том числе, а потому что адвокатом этого товариша ОСОБА_1 являетея человек по фамилии ОСОБА_5 . А этот человек по фамилии ОСОБА_5 - давний, давний сотрудник, приятель и соратник господина ОСОБА_8 . Они работали в Киевской областной прокуратуре, нормально там обилечивали себе бизнесменов. Это ж потом ОСОБА_8 стал большим начальником комиссаром ОСОБА_10, да. Вот почему НАБУ молчит , да. А там по ОСОБА_1 и по тендерам, 16, 17 год и там далее. Есть такая, значит, компания «ОСОБА_5 и партнеры», там экс-прокуроры работают, в том числе экс прокурор Одесской области там ОСОБА_9 и так далее и так далее. А ОСОБА_8 с ОСОБА_5 работали с 2008 года. Ну и так далее, я много чего знаю...».
		Тобто, з огляду відеофайлів, судом встановлено, що відео-файли, які знаходяться на компакт диску, доданому до позовної заяви містять фіксацію дій на екрані монітора компьютера, під час перегляду відеорядів, які містяться на веб-сторінках в мережі інтрнет.
		З матеріалів справи вбачається, що оглянутий судом компакт-диск з відеофайлами є додатком до Експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі інтернет, підготовленого ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес».
		 
		 
		 
		 
		 
		З експертного висновку Центру компетенції УЦПНА №54/2020-ЕВ від 05.03.2020 року вбачається, що на відеофайлах, збережених на доданий до висновку компакт-диск, міститься інформація у вигляді відеознімку з екрану, під час перегляду наступних веб-сторінок: ІНФОРМАЦІЯ_13 ; ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ІНФОРМАЦІЯ_14 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_8 . 
		Таким чином, судом встановлено, що додані позивачем відеоматеріали на компакт диску є відео файлами, відзнятими з екрану монітору, під час перегляду наступних інтернет сайтів: https://tv.112.ua/ ; https://video-ua.112.ua/ ; https://newsone.ua/ ; https://youtu.be/ ; https://www.youtube.com/ . 
		При цьому, інтернет сайти https://tv.112.ua/; https://video-ua.112.ua/  є субдоменами імені 112.ua/.
		В судовому засіданні також було встановлено, що відповідно до Довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення №81/2020-Д від 31.03.2020 року, підготовленої ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», доменне ім`я newsone.ua було зареєстровано на підставі свідоцтва на знак для товарів і послуг № 82073 , власником якого, згідно з відомостями Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, розміщеного на офіційному веб-сайті Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (http:www.uipv.org/), є Товариство з обмеженою відповідальністю «Новини 24 години» (03056, м. Київ, вул.. Польова, 21).
		Також, відповідно до Довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення №82/2020-Д від 31.03.2020 року, підготовленої ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», доменне ім`я 112.ua було зареєстровано на підставі свідоцтва на знак для товарів і послуг № 102583 , власником якого, згідно з відомостями Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, розміщеного на офіційному веб-сайті Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (http:www.uipv.org/), є Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «112-ТВ» (04119, м. Київ, вул.. Дегтярівська, 21-Г).
		Отже, судом встановлено, що інформація, яка є предметом даного судового розгляду, та яка зазначена у позові, була розміщена на веб-сайтах https://tv.112.ua/; https://video-ua.112.ua/ , власником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «112-ТВ», та сайті https://newsone.ua/, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Новини 24 години».
		При цьому, судом, під час перевірки відповідних веб-сайтів, було встановлено, що на веб-сайті https://112.ua/ міститься посилання на канал відеохостингу «Youtube», а саме: https://www.youtube.com/c/112Ukraine/, та на веб-сайті https://newsone.ua/ міститься посилання на канал відеохостингу «Youtube», а саме: ІНФОРМАЦІЯ_33.
		А отже, з викладеного вбачається, що розпорядниками зазначених каналів у веб-хостингу «Youtube» є відповідно ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ», та ТОВ «Новини 24 години».
		У судовому засіданні 31.07.2020 року, позивач ОСОБА_18 пояснив, що відповідні прямі ефіри на телеканалах «112 Україна» та «Newsone» переглянули його близькі родичі та друзі, та почувши інформацію про обвинувачення ОСОБА_1 в правопорушеннях, яких не існує, та до яких він не має жодного відношення, честь та гідність ОСОБА_1 була принижена в очах близьких для нього людей, родичів та друзів.
		Також, записи телевізійних трансляцій з вказаним змістом було розміщено у веб-просторі, на офіційних сторінках телеканалів « 112 Україна» та «Newsone» в мережі інтернет, та офіційних сторінках відео-хостингу «Youtube». Дані збережені телетрансляції програм були доступні необмеженій кількості користувачів інтернет простору, та на день складання позовної заяви, загальна кількість переглядів трьох відеозаписів становила 399 313 (триста дев`яноста дев`ять тисяч триста тринадцять) унікальних переглядів.
		Внаслідок почутої оточуючими ОСОБА_1 людьми інформації, останньому довелося виправдовуватись перед оточуючими, та пояснювати, що дана інформація є наклепом, не відповідає дійсності та є надуманою з боку ОСОБА_3 .
		Крім того, позивачем було надано пояснення суду, що внаслідок розповсюдження такої інформації, ОСОБА_1 був позбавлений можливості офіційно працевлаштуватись, оскільки розповсюдженою інформацією, репутація ОСОБА_1 була принижена, що викликало сумніви у порядності останнього в очах оточуючих та керівників Міністерства. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Разом із цим, ст. 34 Конституції України гарантовано право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		 
		Кожен має право на свободу вираження поглядів в розумінні ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
		Частиною 1 ст. 201 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) визначено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, зокрема, є честь, гідність і ділова репутація особи. Одночасно, відповідно до змісту ч. 1 ст. 302 ЦК України, фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.
		Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації. Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.
		Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 761/6866/16-ц.
		Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.
		Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Частиною 2 даної статті встановлено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Пленум Верховного Суду України в пунктах 1, 19 Постанови від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснює, що беручи до уваги положення ст.ст. 32, 34 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
		Таким чином, згідно з ст. 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суду слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в України, неодноразово наголошував, зокрема, у Рішенні від 28 березня 2013 року у справі «Нова газета» та Бородянський проти Росії», що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки.
		Європейський суд із прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.
		Таким чином, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав, та предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 08 липня 1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії»).
		Вирішуючи спір, суд виходить з того, чи є інформація, яка міститься в трьох сюжетах, фактичними твердженнями чи оціночними судженнями.
		З досліджених матеріалів справи та переглянутих на судовому засіданні відеоматеріалів судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_3 в прямих ефірах телеканалів « 112 Україна », який належить ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ», та телеканалу «Newsone», який належить ТОВ «Новини 24 години» припустився наступних висловлювань: «бывший руководитель порта «Южный», который много лет сегодня обвиняется в разных махинациях, коррупционных схемах, обвиняется кем - НАБУ»; «защищает права ОСОБА_1 этого, человек по фамилии, я вот записал, ОСОБА_5 »; « Порт «Южный». Предыдущий экс-начальник по фамилии ОСОБА_1 - обвинен по разным там махинациям, теневые схемы, есть там уголовные дела, короче говоря, много чего, занимается НАБУ» «ОСОБА_5 - адвокат бывшего начальника порта» «ОСОБА_1, по которому идут криминальные дела по коррупции»; «ОСОБА_6 прикрывает бывшего руководителя, одного из руководителей, господина ОСОБА_1 , по которому идут расследования, того же НАБУ» «адвокатом этого товариша ОСОБА_1 являетея человек по фамилии ОСОБА_5».
		Оцінюючи зазначені висловлювання на предмет їх відношення до критерію твердження або оціночного судження, суд приходить до висновку, що вказані вислови не підпадають під критерій оціночних суджень, оскільки в них відсутні будь-які гіпотетичні вислови, а навпаки, містяться вислови та інформація стверджувального, переконливого характеру, якіможуть переконати необізнаного глядача в достовірності й правдивості такої інформації. Тобто це є фактичним твердженням.
		Водночас, відповідачами під час подання відзиву, та під час розгляду справи, не було подано жодних доказів правдивості та достовірності інформації, яка є предметом судового розгляду. 
		Частиною 2 ст. 30 ЗУ «Про інформацію», Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
		Водночас, під наклепомслід розуміти повідомлення винним невизначеній кількості осіб або хоча б одній людині завідомо неправдивих вигадок про начебто вчинений потерпілим протиправний чи аморальний вчинок або інших відомостей, що ганьблять потерпілого. Завідомою неправдивістю визнається очевидний длявинного факт невідповідності відомостей дійсності.
		Представником відповідача ОСОБА_3 під час судового засідання надано суду роздруківки Ухвал з Єдиного реєстру судових рішень, та надано пояснення, що висловлювання відповідача ОСОБА_3 у відношенні позивача ОСОБА_1 ґрунтувались на підставі зазначених Ухвал.
		Втім, аналізуючи зміст роздруківок Ухвал, судом встановлено, що дані Ухвали є лише процесуальними документами, які було постановлено слідчими суддями з метою надання тимчасового доступу до речей та документів, які знаходились у володінні ДП «Морський торговельний порт «Южний» та інших юридичних осіб, а також накладення арешту на майно, тобто з метою проведення слідчої дії.
		Таким чином, зі змісту вказаних Ухвал слідчих суддів жодним чином не випливає, що позивач ОСОБА_1 обвинувачується чи підозрюється у вчиненні будь-яких правопорушень.
		Крім того, зі змісту даних Ухвал, не вбачається, що саме у відношенні ОСОБА_1 , або його дій, проводиться досудове розслідування.
		Відповідно до вимог ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		Так, спростовуючи викладені в позові обставини, відповідачі не були позбавлені можливості звернутись до суду із заявами про призначення відповідних експертизи, так само як і права на надання суду будь-яких доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві.
		Втім, під час підготовчого провадження, та під час розгляду справи, відповідачі таким правом не скористались, у зв`язку із чим, суд розглядає справу на підставі наявних в справі доказів.
		В ході розгляду справи, представниками відповідачів зверталась увага суду на недопустимість та неналежність експертного висновку, та довідок, сформованих ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес».
		Підставами для визнання таких доказів недопустимими, на думку відповідачів, слугує те, що експертний висновок виконаний в порушення вимог закону, органом та особою, яка не наділена відповідними повноваженнями. 
		Аналогічні підстави наводять відповідачі для визнання недопустим та неналежним доказмом Довідок з відомостями про власника веб-сайту від 31.03.2020 № 82/2020-Д та від 31.03.2020 № 81/2020-Д.
		Суд критично ставиться до даних тверджень відповідачів, з огляду на наступне.
		Судом встановлено, що 30 грудня 2013 року Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України та Адміністратор домену .УКР - Об`єднання підприємств у галузі телекомунікацій, інформатизації та Інтернет «Український мережевий інформаційний центр» уклали Угоду про врегулювання відносин, пов`язаних з провадженням діяльності з адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет. (далі - Угода).
		Відповідно до п. 1.6. Угоди, Метою цієї Угоди є сприяння розвитку законодавства України щодо реєстрації та користування доменними іменами у національному сегменті мережі Інтернт, забезпеченню захисту законних прав та свобод громадян в інформаційній сфері, захисту правної інформації, тощо.
		08 травня 2019 року з метою виконання завдань та функцій Об`єднання підприємств у галузі телекомунікацій, інформатизації та Інтернет «Український мережевий інформаційний центр» було затверджено Порядокнадання послуг з проведення фіксації і дослідженнязмісту веб-сторінок у мережі Інтернет з видачею Експертних висновків,а також видачі довідок з відомостями про власників веб-сайтів / реєстрантів доменних імен або інформацією про їх встановлення (далі - Порядок).
		Згідно з пунктом 1 Порядку, Цей Порядок регламентує процедуру надання Дочірнім підприємством "Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес" (далі - Центр компетенції) послуг з проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет з видачею Експертних висновків, а також видачі довідок з відомостями про власників веб-сайтів / реєстрантів доменних імен або інформацією про їх встановлення (далі - послуги).
		Отже, підсумовуючи викладене вище, Державою було створено необхідні умови для забезпечення збереження прав та інтересів користувачів інтернет простору в Україні.
		Шляхом укладання Угоди з Об`єднанням підприємств у галузі телекомунікацій, інформатизації та Інтернет «Український мережевий інформаційний центр» (далі УМІЦ), Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України надало громадянам України можливість бути захищеними в інтернет мережі.
		До складу УМІЦ входить також й ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет».
		В свою чергу, на виконання покладених на УМІЦ завдань та функції, останнім було затверджено Порядок, відповідно до якого користувачі мережі інтернет отримали можливість захистити свої порушені права та інтереси в інтернет просторі.
		Відповідно до пунктів 20, 22 Порядку, Експертний висновок може бути використаний в якості офіційного письмового доказу про фіксацію факту розміщення певного об`єкту, інформації тощо в мережі Інтернет (далі - контент) станом на певний момент часу, з метою:забезпечення можливості захисту прав та інтересів у разі подальшого знищення, пошкодження, модифікації та блокування доступу до контенту, розміщення якого порушує права та інтереси заявника / його клієнта;формування доказів розміщення контенту, власником та/або автором якого є заявник / його клієнт.
		Довідка може бути використана в якості офіційного письмового доказу для встановлення належного відповідача.
		Експертний висновок та довідка можуть бути використані при виникненні таких видів правопорушень прав осіб у мережі Інтернет, як:поширення недостовірної інформації, що призводить до порушення права фізичної особи на честь та гідність, фізичної та юридичної особи на ділову репутацію;
		Дія цього Порядку поширюється на правовідносини, що виникли до моменту його затвердження, а саме з 11 квітня 2016 року, та пов`язані із проведенням фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет з використанням онлайн-сервісу "WEB-FIX".
		Отже, керуючись відповідним Порядком, ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» виконало замовлення ОСОБА_1 , та підготовило відповідний експертний висновок, та надало відповідні Довідки в межах повноважень, визначених чинним законодавством.
		Таким чином, суд дійшов до висновку, що долучений Позивачем до матеріалів справи експертний висновок є належним та допустимим доказом, оскільки його формування є результатом реалізації покладених на Об`єднання підприємств у галузі телекомунікацій, інформатизації та Інтернет «Український мережевий інформаційний центр» Державною завдань та функцій.
		Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
		Разом із цим, статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Ураховуючи викладене та беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу з іншого боку.
		Згідно ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		За положеннями ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації, а також право на звернення до суду з позовом про захист її гідності, честі та ділової репутації.
		Водночас, згідно зі ст. 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією слід розуміти будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Отже, як убачається з матеріалів справи, оспорювана позивачем інформація, викладена у прямому ефірі телеканалу «NEWSONE» та «112 Україна», в мережі інтернет на сайті телеканалів та на youtu.be каналах, знаходилась у вільному доступі, а, отже, поширена серед невизначеного кола осіб.
		Відповідно до положень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Згідно п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.
		Відповідно до ч. 5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Пунктом 19 вказаної постанови визначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейський суд з прав людини» є джерелом права в Україні, неодноразово наголошував, зокрема у рішенні від 28 березня 2013 року у справі «Нова газета» та Бородянський проти Росії», що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки.
		Європейський суд з прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене, та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: факти, що вважаються загальновідомими; підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; посилання на незалежне дослідження.
		Таким чином, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.
		Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому і самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до п.2 ст.10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення у справі « Карпюк та інші проти України» від 6.10.2015).
		Суд враховує правову позицію ЄСПЛ щодо різниці між поняттями «оціночне судження» та «факти». Так, у п.39 рішення ЄСПЛ від 28.03.2013 у справі «Нова Газета» і Бородянський проти Росії» вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. У п.75 рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі «Фельдек проти Словаччини» суд зазначив, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.
		Відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Суду слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії»).
		Наведена відповідачем інформація стосується певної фактичної поведінки позивача, носить стверджувальний характер, не містить жодних посилань чи обмовок щодо припущень, власного тлумачення або викладення інформації через власні погляди відповідача, автором не вживалися мовно-стилістичні засоби про ймовірність або припущення інформації.
		Висловлювання ОСОБА_3 у його інтерв`ю за своїм характером та змістом ґрунтується на твердженнях про причетність позивача до вчинення злочинів.
		Однак, будь-яких належних та допустимих доказів, що інформація, поширена на Інтернет-порталі та в прямому ефірі є вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідачем не надано.
		Отже, підстав стверджувати, що викладена відповідачем інформація фактів щодо поведінки (дій) позивача є оціночними судженнями, немає.
		У ч.2 ст.302 ЦК передбачено обов`язок особи, яка поширює інформацію, переконатися в її достовірності.
		Аналіз чинного законодавства дає підстави стверджувати про існування презумпції неправдивості відомостей, які завдають шкоди честі, гідності та діловій репутації, а тому обов`язок доведення правдивості такої інформації покладається на особу, яка таку інформацію поширила.
		Відповідачами не надано будь-яких належних та допустимих доказів достовірності поширеної інформації.
		 
		Позивачем заперечується наявність достовірності поширеної відповідачем інформації. Матеріали цивільної справи не містять доказів того, що Позивач притягується до кримінальної чи будь-якої іншої відповідальності. 
		Згідно повної довідки серії ІІА №1786433 №20066567380460246665 Департаменту інформатизації МВС України на території України станом на 06 березня 2020 року гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
		Щодо порушення особистих немайнових прав позивача, суд вважає таке.
		Позивач наполягає, що поширенням вказаної інформації відповідач створив негативну соціальну оцінку його особи в очах оточуючих та суспільства, порушивши його честь. 
		Згідно зі статтею 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Фізична особа, відповідно до статей 270, 297 ЦК України, серед іншого, має право на повагу до гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.  Крім того, стаття 299 Цивільного кодексу України гарантує кожній фізичній особі право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.
		Відповідно до п.4 вказаної Постанови чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.
		Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.
		Суд вважає, що твердження ОСОБА_3 відносно позивача, формують негативну громадську думку, руйнують імідж та репутацію позивача, а відтак є такими, що порушують право позивача на повагу до його честі, гідності і ділової репутації.
		Враховуючи вищевикладене, суд, прийшов до висновку, що відповідачі поширили недостовірну інформацію на невизначене коло осіб про позивача, яка складає негативне враження у суспільства про позивача як про людину, яка своїми діями порушує права інших людей.
		Суд також погоджується з тим, що поширена інформація є негативною, оскільки її зміст вказує на те, що розповсюдження такої інформації може створити негативні наслідки для позивача, поставити під сумнів дотримання ним законодавства України та його моральних якостей.
		Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009, спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.
		Оспорювана інформація не відповідає дійсності, оскільки не підтверджується наданими суду доказами, є негативною, створює негативне уявлення про позивача та безпосередньо порушує його особисті немайнові права і завдає шкоди його честі, гідності та діловій репутації.
		Виходячи з встановлених обставин справи та положень законодавства, яким регламентовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відносно позивача було поширено відомості, що не відповідають дійсності, викладені неправдиво, мають виражений негативний характер, а також принижують ділову репутацію останнього, тобто порушують немайнові права позивача, а тому підлягають визнанню такими, що не відповідають дійсності.
		Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009, задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що поширення інформації, що є предметом розгляду у цій справі, порушує особисті немайнові права позивача, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам.
		Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Позивач обрав спростування недостовірної інформації як один із способів захисту свого порушеного права.
		Відповідно до пункту 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2019 року, спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
		Вирішуючи питання про спосіб спростування інформації, яка підлягає визнанню недостовірною, суд вважає, що способом спростування поширеної відповідачами недостовірної інформації, який би сприяв найбільш повному відновленню порушеного немайнового права позивача, є зобов`язання  ОСОБА_3  та Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1  розповсюджену ОСОБА_3   в прямому ефірі телеканалу «NEWSONE» на тому ж веб сайті, на тій же мові, під час трансляції тієї ж телепрограми, протягом одного місяця з дня набрання рішенням у цій справі законної сили із зазначенням спростування наступного змісту: «СПРОСТУВАННЯ! Шановні телеглядачі! Визнаю, що інформація, розповсюджена ОСОБА_3   ІНФОРМАЦІЯ_2 у прямому ефірі телеканалу «NEWSONE» під час трансляції телепрограми «Великий вечір» про ОСОБА_1  є недостовірною, не відповідає дійсності, порушує права і свободи, принижує честь, і гідність ділову репутацію  ОСОБА_1 ». Зобов`язання  ОСОБА_3  та Товариство з обмеженою відповідальністю «Телекомпанія 112-ТВ» спростувати недостовірну інформацію відносно  ОСОБА_1  розповсюджену ОСОБА_3   в прямому ефірі телеканалі «112- Україна» на тому ж веб сайті, на тій же мові, під час трансляції тих самих телепрограм, протягом одного місяця з дня набрання рішенням у цій справі законної сили із зазначенням спростування наступного змісту: «СПРОСТУВАННЯ! Шановні телеглядачі! Визнаю. що інформація, розповсюджена ОСОБА_3   ІНФОРМАЦІЯ_6 у прямому ефірі телеканалу «112 Україна» під час трансляції телепрограми «Вечірній прайм» та ІНФОРМАЦІЯ_7  у прямому  ефірі телеканалу «112 Україна» у програмі «Прайм» про ОСОБА_1  є недостовірною, не відповідає дійсності, порушує права і свободи, принижує честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 ». 
		Що стосується заперечень відповідачів з приводу вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.
		Так, позивач просить суд, серед іншого Стягнути з Відповідачів на користь ОСОБА_1 :
		-судовий збір у розмірі 840,80 грн, 
		-витрати на отримання експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 05.03.2020 №54/2020-ЕВ у розмірі 8100,00 грн 
		-витрати на отримання довідок з відомостями про власника веб-сайту від 31.03.2020 № 82/2020-Д та від 31.03.2020 № 81/2020-Д у загальному розмірі 1800, 00 грн.
		Тобто, позивач просить суд, окрім судового збору, стягнути з відповідачів на його користь витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме, витрати, які позивач поніс у зв`язку із збиранням доказів, та отриманням експертного висновку.
		Статтею 133 ЦК України зазначено, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Статтею 141 ЦПК України унормовано, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
		При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.
		Враховуючи викладене, діючий ЦПК України передбачає можливість стягнення з відповідачів, у разі задоволення позову, окрім судового збору, інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		В свою чергу, відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України, Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		 
		 
		 
		Таким чином, оскільки позивач вимушений був відплатно отримати засоби доказування, які не можуть бути замінені іншими засобами, суд дійшов до висновку, що витрати пов`язані з отриманням таких доказів належать до категорії інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Відповідно до ст.. 76 ЦПК України  доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.  Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами;  висновками експертів;  показаннями свідків.
		Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.  Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		Згідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.  Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.    
		Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до   ст. 263  ЦПК  України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.  Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.  Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.  При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду  Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання
		З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на отримання експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 05.03.2020 № 54/2020-ЕВ у розмірі 8100.00 грн. та витрати на отримання довідок з відомостями про власника веб-сайту від 31.03.2020 № 82/2020-Д та від 31.03.2020 N- 81 2020-Д у загальному розмірі 1800. 00 грн.
		У зв`язку з вищевикладеним, на підставі повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, з`ясування фактичних обставин, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі. 
		Крім того, відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		Керуючись ст. 28 Закону України «Про інформацію», ст.ст. 16, 23, 269, 271-273, 275-278, 280, 297, 299 ЦК України, ст.ст. 76-81, 141, 264, 265, 430, ЦПК України, суд,
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «112-ТВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» про захист честі, гідності та ділової репутації - задовольнити. 
		Визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права і свободи, принижує честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , інформацію: розповсюджену ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у прямому ефірі телеканалу «NEWSONE» під час трансляції телепрограми «Великий вечір», в мережі інтернет на сайті телеканалу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 каналі: ІНФОРМАЦІЯ_3; розповсюджену ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 у прямому ефірі телеканалу «112 Україна» під час трансляції телепрограми «Вечірній прайм» та в мережі інтернет на сайті телеканалу за адресою:  ІНФОРМАЦІЯ_13 та на youtu.be каналі: ІНФОРМАЦІЯ_4 : розповсюджену ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 у прямому ефірі телеканалу «112 Україна» у програмі «Прайм» та в мережі інтернет на сайті телеканалу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 та на youtu.be каналі: ІНФОРМАЦІЯ_8 . 
		Зобов`язати  ОСОБА_3  та Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1  розповсюджену ОСОБА_3   в прямому ефірі телеканалу «NEWSONE» на тому ж веб сайті, на тій же мові, під час трансляції тієї ж телепрограми, протягом одного місяця з дня набрання рішенням у цій справі законної сили із зазначенням спростування наступного змісту: «СПРОСТУВАННЯ! Шановні телеглядачі! Визнаю, що інформація, розповсюджена ОСОБА_3   ІНФОРМАЦІЯ_2 у прямому ефірі телеканалу «NEWSONE» під час трансляції телепрограми «Великий вечір» про ОСОБА_1  є недостовірною, не відповідає дійсності, порушує права і свободи, принижує честь, і гідність ділову репутацію ОСОБА_1 ».
		Зобов`язати  ОСОБА_3  та Товариство з обмеженою відповідальністю «Телекомпанія 112-ТВ» спростувати недостовірну інформацію відносно  ОСОБА_1  розповсюджену ОСОБА_3   в прямому ефірі телеканалі «112- Україна» на тому ж веб сайті, на тій же мові, під час трансляції тих самих телепрограм, протягом одного місяця з дня набрання рішенням у цій справі законної сили із зазначенням спростування наступного змісту: «СПРОСТУВАННЯ! Шановні телеглядачі! Визнаю. що інформація, розповсюджена ОСОБА_3   ІНФОРМАЦІЯ_6 у прямому ефірі телеканалу «112 Україна» під час трансляції телепрограми «Вечірній прайм» та ІНФОРМАЦІЯ_7  у прямому  ефірі телеканалу «112 Україна» у програмі «Прайм» про ОСОБА_1  є недостовірною, не відповідає дійсності, порушує права і свободи, принижує честь, гідність, ділову репутацію  ОСОБА_1  ». 
		Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_32 , РНОКПП НОМЕР_6 ) Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомпанія 112-ТВ» (ЄДРПОУ 38590676), Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» (ЄДРПОУ 33786517) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , НОМЕР_7 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн., витрати на отримання експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 05.03.2020 № 54/2020-ЕВ у розмірі 8100.00 грн. та витрати на отримання довідок з відомостями про власника веб-сайту від 31.03.2020 № 82/2020-Д та від 31.03.2020 N- 81 2020-Д у загальному розмірі 1800. 00 грн.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси
		 
		Суддя                                                           Куриленко О. М.
		 
		Повний текст рішення складено 06 серпня 2020 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...