Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/1588/2020 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 07.08.2020. Зареєстровано: 09.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.08.2020.
Дата набрання законної сили: 27.04.2021
Номер судового провадження: П/520/2136/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		29 липня 2020 р. № 520/1588/2020
		Харківський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Тітова О.М.,
		за участю секретаря судового засідання - Мадевської Е.Д.,
		представника позивача - Ціленка І.В.,
		представника відповідача - Маслоша С.М.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, м.Харків, вул.Жон Мироносиць, 5) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-
		В С Т А Н О В И В :
		Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 40 від 17.01.2020 року про застосування до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби;
		- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 29 о/с від 04.02.2020 року про звільнення майора поліції ОСОБА_1 з посади начальника Липецького відділення поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області;
		- поновити майора поліції Тураєва ОСОБА_2 Ігоровича на посаді начальника Липецького відділення поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області;
		- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 05.02.2020 року по день ухвалення рішення судом;
		- рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані накази на підставі яких його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено зі служби в поліції є протиправними, а обставини, які були відображені у висновках службового розслідування та покладені в його основу - такими, що не відповідають дійсності, у зв`язку з чим звернувся до суду з зазначеним позовом.
		Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
		 
		Відповідач, Головне управління Національної поліції в Харківській області , надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства .
		Протокольною ухвалою від 29.07.2020 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.
		Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.
		Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в органах Національної поліції України на посаді начальника Липецького відділення поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області.
		Наказом ГУНП в Харківській області від 17.01.2020 року № 40 майора поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України (а.с.69).
		Так, із змісту вищевказаного наказу вбачається, що службовим розслідуванням, проведеним на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 30.12.2019 року № 2247, встановлено, що 30.12.2019 року близько 00:45 на території гаражного кооперативу Дружба», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Бучми, 3, виник конфлікт між громадянином ОСОБА_4 , та охоронцями даного кооперативу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . У ході конфлікту між ОСОБА_4 та охоронцем ОСОБА_5 розпочалася бійка. У подальшому до вказаного конфлікту втрутився Позивач, який у цей час перебував на території кооперативу. На місце події прибув наряд патрульної поліції, який був викликаний іншим охоронцем ОСОБА_6 .
		Як зазначено у тексті спірного наказу у ході врегулювання конфлікту та збору первинних матеріалів Позивач почав поводити себе агресивно у відношенні поліцейських патрульної поліції, висловлювався нецензурною лайкою на їх адресу та погрожував фізичною розправою.
		30 грудня 2019 року СВ Московського ВП ГУНП в Харківській області були внесені відомості до ЄРДР за № 12019220470006967 за ч. 2 ст. 296 КК України та за № 1201019220470006979 за ч. 1 ст. 345 КК України за фактом можливих неправомірних, у тому числі начальника Липецького відділення поліції Харківського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції Тураєва Д.І. Зазначені матеріали були направлені до Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві.
		За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що 30.12.2019 року начальник Липецького відділення поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_1 не виконав вимоги ч. 2 ст. 18, п. 3 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» у частині не вжиття заходів щодо припинення правопорушення з боку ОСОБА_4 під час нанесення тілесних ушкоджень охоронцю ГК «Дружба» ОСОБА_5 , а навпаки прийняв участь у конфлікті даних осіб; порушив вимоги пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 року № 100, в частині неповідомлення за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» про факт конфліктної ситуації у ГК «Дружба» між ОСОБА_4 та охоронцем ОСОБА_5 ; підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції в частині неутримання від протиправних дій, які підривають авторитет Національної поліції України в частині виявлення до неповаги до поліцейських патрульної поліції, недотримання норм ділового мовлення, використання ненормативної лексики по відношенню до поліцейських;, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійного виконання службових обов`язків відповідно до вимог нормативних актів.
		На підставі вищевикладених обставин наказом ГУНП в Харківській області від 04.02.2020 року № 29 о/с Позивач з 04.02.2020 року був звільнений зі служби, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, накладеного за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.78).
		Не погодившись із вказаними наказами позивач звернувся з позовом до суду.
		Перевіряючи правомірність оскаржуваних позивачем наказів про звільнення зі служби за вчинення дисциплінарного проступку, суд виходить з того, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".
		Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
		За приписами ст. 19 вищезазначеного Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
		Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
		Так, частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (надалі - Дисциплінарний статут) визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
		Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
		За приписами ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
		Відповідно до положень ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
		Частиною 2 вищезазначеної статті Закону передбачено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
		Частинами 10, 11, 12 ст. 15 Дисциплінарного статуту визначено, що за рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.
		У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для участі в засіданні комісії. Виклик надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
		Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
		Як вбачається з матеріалів справи, на момент проведення службового розслідування ОСОБА_1 знаходився на лікарняному, що підтверджується відповідною довідкою про тимчасову непрацездатність № 73 (а.с.35). Отже, виклик про дату час та місце розгляду справи повинен був надісланий відповідачем рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
		Проте, жодного поштового повідомлення про виклик для участі в засіданні дисциплінарної комісії на адресу позивача не надходило, що не заперечується відповідачем.
		Разом з тим, відповідачем до матеріалів справи надано акт про відмову надати пояснення від 02.01.2020 року, який складений інспектором ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції Шамодило М.В. у присутності ОСОБА_7 (а.с.106).
		Зі змісту вказаного акту встановлено, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 дати письмові пояснення в рамках службового розслідування призначеного наказом ГУНП в Харківській області від 30.12.2019 №2247, однак позивач відмовився надати пояснення.
		Таким чином, посилаючись на вказаний акт відповідач зазначив, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості надати пояснення в рамках службового розслідування, проте не скористався такою нагодою та відмовився від надання пояснень.
		Суд не погоджується з такою позицією відповідача, виходячи з наступного.
		Відповідно до положень ст.18 Дисциплінарного Статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
		Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2)подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3)ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних". "Про державну таємницю" та іншими законами; 4)подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
		Частинами 6, 7, 8 ст.18 Дисциплінарного Статуту визначено, що у разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
		Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
		Матеріалами справи встановлено, що позивач у період з 30.12.2019 по 08.01.2020 перебував на лікарняному, а тому дисциплінарна комісія повинна була викликати позивача для надання пояснень за адресою місця проживання останнього рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Проте, всупереч приписам ст. 18 Дисциплинарного Статуту позивач не викликався до дисциплінарної комісії для надання пояснень, що не заперечується відповідачем.
		Матеріалами справи підтверджено, що Наказом ГУНП в Харківській області від 30.12.2019 № 2247 за фактами викладеними у доповідній записці начальника УКЗ ГУНП в Харківській області полковника поліції Іванчишина І.І. було призначено службове розслідування за фактом події за участі начальника Липецького відділення поліції Харківського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції Тураєва ОСОБА_8 .І. (а.с.92-93).
		За результатом службового розслідування дисциплінарною комісію було складено висновок від 15.01.2020 року, яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у порушенні вимог ч. 2 ст. 18, п. 3 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» п. 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 року № 100, пп. 6 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції, абз.6,10 п.1 розділу ІІ п 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.п. 1,2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» до начальника Липецького відділення поліції Харківського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 84-88).
		Наказом ГУНП у Харківській області "Про застосування дисциплінарного стягнення до майора поліції Тураєва Д.І. від 17.01.2020 №40 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с.69-71).
		Наказом ГУНП в Харківській області від 04.02.2020 року № 29 о/с майора поліції ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Липецького відділення поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області.
		Службовим розслідуванням встановлено, що 30.12.2019 року близько 00:45 на території гаражного кооперативу Дружба», розташованого за адресою: м АДРЕСА_2 Харків, АДРЕСА_3 . Бучми,3 виник конфлікт між громадянином ОСОБА_4 , та охоронцями даного кооперативу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . У подальшому до вказаного конфлікту втрутився Позивач, який у цей час перебував на території кооперативу. 
		Також у висновку зазначено, що у ході конфлікту громадянин ОСОБА_4 почав бійку з охоронцем громадянином ОСОБА_5 та наніс йому близько 5 ударів руками у область обличчя. З метою захисту від протиправних дій громадянина ОСОБА_4 , охоронник ОСОБА_5 повалив останнього на землю та почав тримати. В свою чергу його товариш ОСОБА_4 - ОСОБА_1 , який був присутній під час зазначених подій, вдарив охоронника  ОСОБА_5 у потилицю. У зв`язку з цим, охоронник ОСОБА_5 був змушений підвестись та ухилитись від ударів майора поліції ОСОБА_1 та громадянина ОСОБА_4 до приїзду наряду патрульної поліції, яких викликав інший охоронець ОСОБА_6 .
		Як зазначено у висновку службового розслідування, у ході врегулювання конфлікту та збору первинних матеріалів майор поліції ОСОБА_1 та громадянин ОСОБА_4 почали поводити себе агресивно у відношенні працівників патрульної поліції, особисто майор поліції ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою та висловлював погрози на їх адресу, схопив за однострій лейтенанта поліції ОСОБА_9 намагаючись зірвати нагрудну камеру.
		З метою припинення протиправних дій майора поліції ОСОБА_1 відносно нього були застосовані заходи фізичної сили та спецзасіб - кайданки.
		Також у висновку службового розслідування зазначено, що у ході моніторингу мережі Інтернет було з`ясовано, що вказана подія за участю начальника Липецького ВП майора поліції ОСОБА_1 набула суспільний резонанс та була висвітлена у регіональних та загальнодержавних засобах масової інформації.
		Опитані у ході службового розслідування поліцейські, які були на місці події надали аналогічні за змістом пояснення, та зазначили, що дійсно відбувся конфлікт між майором поліції ОСОБА_1 та працівниками патрульної поліції, позивач погрожував останнім та виражався на їх адресу нецензурною лайкою, плював у обличчя поліцейським.
		В свою чергу представник позивача у позовній заяві зазначив, що дійсно, ОСОБА_1 втрутився до вказаного конфлікту, проте з метою його припинення, а не ескалації.
		До позовної заяви були додані копії письмових пояснень самого охоронця, ОСОБА_5 , в яких зазначено, що ОСОБА_1 не мав жодного відношення до конфлікту та навпаки намагався його врегулювати. Крім того, у своїх поясненнях ОСОБА_5 зазначає, що по прибуттю на місце події наряду патрульної поліції конфлікт між охороною кооперативу та ОСОБА_4 , вже було вичерпано про що було проінформовано поліцейських.
		Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у висновку службового розслідування відсутні посилання щодо складання працівниками патрульної поліції адміністративного матеріалу (протоколу) відносно протиправних дій позивача у бік правоохоронців.
		Також, під час судового розгляду до матеріалів справи відповідачем не надано відповідних доказів.
		Відповідно до ч.1,2 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
		В судовому засіданні були допитані в якості свідків охоронці ГК «Дружба»: ОСОБА_5 та  ОСОБА_6 , які були попереджені про кримінальну відповідальність за надання неправдивих відомостей.
		Так, вказані свідки зазначили, що у них з позивачем 30.12.2019 року не було жодного конфлікту.
		Отже, показання охоронців ГК «Дружба», ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були допитані в судовому засіданні, в якості свідків, протирічать обставинам які викладені відповідачем у висновку службового розслідування (стосовно конфлікту та бійки позивача с охоронниками ГК «Дружба»), за результатами якого прийняті оскаржувальні накази.
		На виконання вимог Дисциплінарного статуту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за № 1355/32807.
		Пунктом 4 Розділу V Порядку встановлено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
		Відповідно до Розділу VI Порядку, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
		У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку.
		Так, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого і є саме з`ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи.
		Такими підставами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
		Також суд зазнає, що ст.19 Дисциплінарного статуту визначено порядок накладення дисциплінарного стягнення.
		Так, частиною 3 вищезазначеної норми Закону передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
		Між тим, Відповідачем, під час прийняття оскаржуваного рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, не були враховані обставини, визначені ст. 19 Дисциплінарного статуту.
		Дисциплінарною комісією не було забезпечено повне, всебічне й об`єктивне проведення службового розслідування із встановленням всіх фактичних обставин справи, вини ОСОБА_1 у вчиненні ним ймовірного дисциплінарного проступку, не було враховано його особу, його попередню поведінку та його ставлення до служби.
		Так, позивачем надано до матеріалів справи свою службову характеристику, надану начальником Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області Олександром Козленком, з якої вбачається що майор поліції ОСОБА_1 за роки служби характеризується виключно з позитивного боку, як дисциплінований та принциповий у вирішенні службових питань керівник. Вміє правильно будувати стосунки із громадянами та колегами по роботі. Здатний якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості. Завдання, що стоять перед Національною поліцією України у справі боротьби зі злочинністю та правопорушеннями розуміє вірно, завжди прагне до їх виконання. ОСОБА_1 притаманні працьовитість, почуття відповідальності за доручену справу, наполегливість у вирішенні поставлених завдань, цілеспрямованість.
		У відповідності до положень статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
		Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
		Відповідачем не було конкретизовано в чому саме полягало порушення ОСОБА_1 Присяги поліцейського та Дисциплінарного Статуту Національної поліції України в частині утримання від дій, які підривають авторитет Національної поліції України і чому саме такий крайній та найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, як звільнення є єдиним можливим засобом виховання поліцейського та недопущення нових дисциплінарних проступків.
		Таким чином суд приходить до висновку, що вина Позивача у вчиненні дисциплінарного проступку не доведена належним чином. Висновок службового розслідування не ґрунтується на конкретних обставинах та фактах, які б свідчили про неправомірність дій поліцейського.
		Також, суд наголошує на тому, що будь-які фактори, у тому числі суспільний резонанс навколо відповідних подій, не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку під час прийняття рішення діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано та добросовісно.
		Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №826/1916/17 від 06.02.2020 року. 
		Таким чином, відповідачем при проведенні службового розслідування не вжито достатніх та необхідних заходів щодо встановлення обставин, які є необхідними для притягнення особи для дисциплінарної відповідальності, а висновок, складений за його результатами, не відповідає вимогам щодо повноти та об`єктивності і взагалі не підтверджує факту вчинення позивачем саме дисциплінарного проступку, за який його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
		Таким чином, наказ ГУНП в Харківській області від 17.01.2020 № 40 «Про застосування дисциплінарного стягнення до майора поліції Тураєва Д.І.» підлягає скасуванню.
		Як, наслідок, підлягає скасуванню і наказ ГУНП в Харківській області від 04.02.2020 №29о/с про звільнення майора поліції Тураєва ОСОБА_8 .І з посади начальника Липецького відділення поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області.
		Згідно статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		Відповідно до частин другої, третьої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.
		Отже, позивач підлягає поновленню на посаді начальника Липецького відділення поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області .
		Згідно з частиною 2 статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає судовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
		Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1  грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 05.02.2020 року по день фактичного поновлення на посаді - підлягає задоволенню.
		Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
		Отже, постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, слід звернути до негайного виконання.
		Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 згаданого Кодексу).
		За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		На підставі вищевикладеного, позовні вимоги  ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу - підлягають задоволенню.
		Керуючись статтями 246, 250,255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - задовольнити.
		Ввизнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 40 від 17.01.2020 року про застосування до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 29 о/с від 04.02.2020 року про звільнення майора поліції ОСОБА_1 з посади начальника Липецького відділення поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області.
		Поновити майора поліції Тураєва Дмитра Ігоровича на посаді начальника Липецького відділення поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області.
		Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, м.Харків, вул.Жон Мироносиць, 5, код ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1  ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 05.02.2020 року по день фактичного поновлення на посаді.
		Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення виготовлено 07.08.2020 року.
		Суддя О.М.Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...