Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/21817/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 06.08.2020. Зареєстровано: 09.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.08.2020.
Дата набрання законної сили: 29.07.2020
Номер судового провадження: 11-кп/813/1475/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017160470003390

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 11-кп/813/1475/20
		Номер справи місцевого суду: 521/21817/17 
		Головуючий у першій інстанції  ОСОБА_1  
		Доповідач         ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29.07.2020 року                                 м. Одеса
		 
		Одеський апеляційний суд у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_2 ,
		суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участю:
		секретаря судових засідань   ОСОБА_5 ,
		прокурора  ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_7 ,
		захисника  ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 17.05.2019 року у кримінальному провадженні №12017160470003390 від 18.08.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_7 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України, - 
		 
		встановив:
		 
		оскаржуваним вироком районного суду:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Шутроминці, Заліщицького району, Тернопільської області, громадянина України, з середньою освітою, неодружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 
		- 15.02.2002 року Заліщицьким районним судом Тернопільської області за ст. 94, ч.1 ст.117, ч.2 ст.117, ч.2 ст.118, ч.2 ст.141, ч.2 ст.123 КК України (в ред.1960 р.) до 14 років позбавлення волі, 
		визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст. 115 КК України та йому призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Строк відбування покарання відраховується з моменту фактичного затримання ОСОБА_7 - з 17.08.2017 року. Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону від 18.05.2017 року №2046-VIII, зараховано в строк покарання ОСОБА_7 , термін його попереднього ув`язнення, з 17.08.2017 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили  залишений без змін.
		Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 12921 (дванадцять тисяч дев`ятсот двадцять одна) грн. 59 коп. Вироком суду вирішено питання про речові докази.
		Згідно з оскаржуваними вироком суду, обвинувачений ОСОБА_7 визнаний винуватим за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин:
		Будучі раніше засудженим за ст. 94 (умисне вбивство) КК України (в ред.1960р.), 17.08.2017 року, приблизно о 17 год., перебуваючи під вартою у зв`язку із висунутим обвинуваченням у скоєні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України в Одеській установі виконання покарань №21 (ОСІ-21), розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 11, знаходячись у приміщенні свинарнику вказаної установи, діючи з прямим умислом направленим на протиправне заподіяння смерті, з мотивів відносин, що раптово склалися на ґрунті виниклого конфлікту, наніс три удари кухонним ножем в область грудної клітини співробітнику ОСІ-21 ОСОБА_9 , від яких остання померла та розчленив тіло ОСОБА_9 відділивши верхню частину від нижньої. Після чого,17.08.2017 року, о 18 годині 36 хвилин, ОСОБА_7 , знаходячисьу приміщенні свинарникуОдеської установи виконання покарань №21 (ОСІ-21), розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 11,сховавши тіло ОСОБА_9 в бак для сміття, викотив бак для сміття до адміністративної території установи.
		Не погоджуючись з вироком районного суду, обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 подали апеляційні скарги. 
		В своїй апеляційній скарзі та доповненнях до неї, обвинувачений ОСОБА_7 посилається на те, що на стадії досудового розслідування та під час судового розгляду кримінального провадження в районному суді, допущенні порушення вимог КПК України. Обвинувачений стверджує, що по справі не здобуто достатніх доказів для встановлення та доведення його вини в інкримінованому злочині за обставин викладених у вироку. 
		Крім того, під час судового засідання в суді апеляційної інстанції, обвинувачений ОСОБА_7 в доповнення до доводів викладених в апеляційній скарзі, посилався на таке:
		- на досудовому розслідувані знищувались докази та речі, в яких він був одягнений, знищено запит про витребування інформації від оператора мобільного зв`язку «Київстар» щодо телефонних розмов обвинуваченого з працівниками установи, знищено протокол допиту обвинуваченого із застосуванням поліграфу; 
		- стороною обвинувачення не доведено, що вбивство вчинене ножем; 
		- зазначає, що вбивство ОСОБА_9 він вчинив під примусом працівників установи виконання покарань внаслідок погроз на адресу його матері та сестри;
		- не було встановлено, як сумка потерпілої потрапила з кабінету слідчого на дах будівлі, а в подальшому була знищена, та цим обставинам не дана оцінка оскаржуваним вироком; 
		- при відкритті матеріалів кримінального провадження він не був ознайомлений з записами камер відеоспостереження; 
		- під час підготовчого судового засідання не було з`ясовано, чи відповідає обвинувальний акт вимогам КПК України; 
		- суд присяжних визначений з недотриманням вимог КПК України, а присяжні не були приведені до присяги;
		- головуючий суддя районного суду був упередженим.
		Захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі, посилаючись на незаконність вироку суду вказує на те, що під час судового розгляду районним судом не були належним чином перевірені доводи обвинуваченого про те, що:
		- вбивство було вчинене під примусом та за наказом працівників установи, які погрожували життю та здоров`ю сестри та матері обвинуваченого;
		- орган досудового розслідування відкрив не всі матеріали кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України; 
		- призначене обвинуваченому покарання не відповідає вимогам ст. 65 КК України та є занадто суворим.
		Інші учасники кримінального провадження вирок суду не оскаржували. 
		Заслухавши суддю-доповідача; обвинуваченого та його захисника, які підтримали доповнені апеляційні скарги; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг з доповненнями; вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг; провівши судові дебати та надавши останнє слово обвинуваченому; апеляційний суд приходить до висновку про таке.
		Судовий розгляд проведено за відсутністю потерпілої ОСОБА_10 , яка будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила. 
		Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
		Згідно вимог ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Згідно положень ст.84КПК України доказами у кримінальній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність суспільно-небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Перевіркою доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 про відсутність достатніх доказів по справі, апеляційний суд приходить до висновку про таке. 
		При судовому розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 встановлено, що викладені у вироку обставини підтверджуються дослідженими судом доказами, які в свою чергу є належними, допустимими та достатніми для висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчинені інкримінованого йому злочину.
		Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд першої інстанції визнав ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115, КК України, а саме у вчиненні умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.
		На підтвердження встановлених фактичних обставин справи суд першої інстанції обґрунтовано послався на пояснення потерпілої ОСОБА_10 , яка є сестрою загиблої, свідків:  ОСОБА_11 ,  ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , які дали суду послідовні, логічні та взаємодоповнюючи показання щодо обставин проведення огляду території Одеської установи виконання покарань №21 (далі ОУВП №21), приміщень розташованих на цій території, виявлення трупа потерпілої ОСОБА_9 , її речей та речей обвинуваченого ОСОБА_7 , а також викриття останнього в тому, що саме він скоїв інкримінований йому злочин. 
		Суд обґрунтовановизнав допустимимидоказами винуватостіобвинуваченого ОСОБА_7 ,показання потерпілоїі свідківпо справі,оскільки вониоб`єктивно підтверджуютьсяіншими належнимита допустимимидоказами,які булиретельно дослідженнірайонним судом,а саме: 
		- протоколами огляду місця події від 17.08.2017 року, протоколом огляду речей і документів від 04.09.2017 року, постановою про долучення до кримінального провадження речових доказів 04.09.2017 року, протоколом огляду речей і документів від 27.11.2017 року, постановою про долучення до кримінального провадження речових доказів від 27.11.2017 року, згідно яких: 17.08.2017 року біля сміттєвих контейнерів на території ОУВП №21 за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 11 було виявлено труп ОСОБА_9 ; речі, які їй належать -ремінь чорного кольору (розрізаний); зв`язка ключів; балончик «Терен4М»; сорочка зеленого кольору з плямами бурого кольору; пара жіночих туфель чорного кольору; труси рожеві; бюстгальтер чорного кольору (розрізаний); юбка зеленого кольору(розрізана), а також мішки білого кольору з плямами бурого кольору, ковдра, які було оглянуто в судовому засіданні ; 
		- протоколом огляду місця події від 17.08.2017 року з фототаблицею, протоколом огляду речей і документів від 04.09.2017 року з фототаблицею, постановою про долучення до кримінального провадження речових доказів 04.09.2017 року, згідно яких: 17.08.2017 року біля фасаду корпуса №2 на території ОУВП №21 за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 11, виявлено речі ОСОБА_9 - жіночу сумку чорного кольору, всередині якої було: берет сірого кольору із значком;  Герб України; 2 пачки цигарок «Прилуки»; пачка цигарок «Ротманс»; 2 пари жіночих годинники; косметичка з косметичним олівцем, пінцетом, розчіскою, декілька фрагментів медикаментів без назви,які було оглянуто в судовому засіданні (крім жіночих годинників); 
		- протоколом огляду місця події від 17.08.2017 року, протоколом огляду речей і документів від 04.09.2017 року з фототаблицею, постановою про долучення до кримінального провадження речових доказів від 27.11.2017 року, протоколом огляду місця події від 18.08.2017 року, протоколом огляду речей і документів від 04.09.2017 року з фототаблицею, постановою про долучення до кримінального провадження речових доказів 04.09.2017 року, згідно яких: 17.08.2017 року та 18.08.2017 року на території «свинарника», що розташований на господарському дворі на території ОУВП №21 за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 11, було вилучено речі обвинуваченого, а саме: футболка білого кольору, футболка жовтого кольору з плямами бурого кольору, шорти, плащ поліетиленовий зеленого кольору з плямами речовини бурого кольору; та побутові речі, які знаходились на території «свинарника»: ніж кухонний; змиви крові; сокира металева з дерев`яним сокирищем; моток липкої стрічки; речі, які належать ОСОБА_9 :фрагмент заколки для волосся; палка резинова (ПР); палка дерев`яна; браслет (1 кругла жіноча сережка на застібці); зв`язка із 6 ключів та двома магнітними печатками,які було оглянуто в судовому засіданні;
		- в судовому засіданні досліджено відеозапис проведення слідчого експерименту щодо обставин скоєння злочину із ОСОБА_7 (DVD-R диск з відеозаписом слідчого експерименту, протокол слідчого експерименту від 18.08.2017 року), останній відтворив послідовність своїх дій 17.08.2017 року, які призвели до позбавлення життя ОСОБА_9 ;
		- також досліджено записи з камер відеоспостереження ОСІ-21 шляхом демонстрації під час судового розгляду (DVD диски, протокол огляду предмета від 04.09.2017 року з фототаблицею, постанова про долучення до кримінального провадження документу та його зберігання від 04.09.2017 року), зафільмовані дії обвинуваченого, щодо запрошення ОСОБА_9 до приміщення «свинарника», переміщення обвинуваченим бака для сміття, де згодом було виявлено труп ОСОБА_9 ;
		Районний суд обґрунтовано визнав належним та допустимим доказом акт судово-медичного дослідження (обстеження) №2732 від 18.08.2017 року з фототаблицею та висновок експерта №977-2732/17 від 22.08.2017 року, відповідно до яких у потерпілої ОСОБА_9 були виявлені наступні тілесні ушкодження: 
		- садно лобової ділянки справа, синець на верхній і нижній повіках лівого ока, синець лівої завушної ділянки, крововилив у м`які тканини правої лобово-тім`яно-скроневої ділянки, крововилив у м`які тканини лівої завушної ділянки; 
		- рана №1 є не проникаючою, розташована на передній поверхні шиї зліва в середній третині і на висоті 138 см. від підошовних поверхонь стоп. Кінці рани орієнтовані на 3 і 9 годин умовного циферблата. Дана рана є різаною, на що вказують її морфологічні особливості лінійна форма, загострені кінці, добре зіставні, рівні, без осаднення краї, переважання довжини рани (3 см.) над її глибиною (0,2 см.); 
		- колото-різане поранення передньої поверхні грудної клітки справа по кологрудинній лінії, на рівні 6-го міжребер`я, що розташоване на висоті 114 см. від підошовних поверхонь стоп ( (рана №2). Дане поранення має три ранові канали по ходу яких ушкодженні: 1) м`які тканина передньої поверхні грудної клітки справа по кологрудинній лінії, пристінкова плевра в проекції 5-го міжребер`я справа, нижній край верхньої частки правої легені і верхній край нижньої частки правої легені, пристінкова плевра в проекції 7-го міжребер`я справа, і м`які тканини в проекції 7-го міжребер`я справа по лопатковій лінії. Рановий канал сліпо закінчується в товщі м`яких тканин 7-го міжребер`я справа, та йде спереду назад, дещо знизу вгору і незначно зліва направо, і довжиною по зонду від шкірної рани грудної клітки до ушкодження м`яких тканин 7-го міжребер`я - 18,6 см.; 2) м`які тканини передньої поверхні грудної клітки справа по кологрудинній лінії, пристінкова плевра в проекції 5-го міжребер`я справа, нижня частка правої легені, безпосередньо біля нижнього краю кореня легені, пристінкова плевра в проекції 9-: міжребер`я справа, і м`які тканини в проекції 9-го міжребер`я справа по колохребцевій лінії. Рановий канал сліпо закінчується в товщі м`яких тканин 9-го міжребер`я справа, та йде спереду назад і незначно справа наліво, і довжиною по зонду від шкірної рани грудної клітки ушкодження м`яких тканин 9-го міжребер`я - 16,2 см.; 3) м`які тканини передньої поверхні грудної клітки справа по кологрудинній лінії, пристінкова плевра в проекції 5-го міжребер`я справа, корені обох легенів, нижня частка лівої легені, пристінкова плевра в проекції 5-го міжребер`я зліва, і м`які тканини в проекції 5-го міжребер`я зліва по лопатковій лінії. Рановий канал сліпо закінчується в товщі м`яких тканин 5-го міжребер`я зліва, та йде спереду назад, справа наліво і дещо знизу вгору, і довжиною по зонду від шкірної рани грудної клітки до ушкодження м`яких тканин 5-го міжребер`я - 21,7 см. Виходячи з морфологічних особливостей кінців рани (кінець орієнтований на 3 години розширений, «М»-подібний, кінець орієнтований на 9 годин - звужений, загострений), можливо зробити висновок, що в момент заподіяння ушкодження обушок клинка був звернений на 3 години, лезо - на 9 годин; 
		- циркулярна, поперечна, різана рана живота та спини (рана №3) з повним розсіченням тулуба на рівні живота і поперекової ділянки, що розташована на висоті 85-90 см. від підошовних поверхонь стоп, з ушкодженням та повним пересіченням м`яких тканин та м`язів живота та поперекової ділянки спини, петель та брижі товстої і тонкої кишок, жирової та фіброзної капсул правої нирки в нижній третині, нижнього полюса правої нирки, сечоводів, черевної аорти і нижньої порожнистої вени, не наскрізного надрубу тіла 1-го поперекового хребця, повного розрубу нижньої суглобової поверхні 1-го поперекового хребця та верхньої суглобової поверхні 2-го поперекового хребця з повним пересіченням міжхребцевого диску та спинного мозку; 
		- дві поверхневі різані рани живота зліва та дві поверхневі різані рани поперекової ділянки справа (за даними медико-криміналістичного дослідження); 
		- садно передньої поверхні грудної клітки зліва, синець передньої поверхні живота зліва, два синці в ділянці крила лівої клубової кістки, садна та синці верхніх кінцівок, синець та садна лівої нижньої кінцівки, садна в ділянці правого колінного суглоба;
		- циркулярна, косо-поперечна, трьохобертова странгуляційна борозна правого передпліччя в нижній третині, циркулярна, косо-поперечна, двохобертова странгуляційна борозна лівого передпліччя в нижній третині, циркулярна, косо-поперечна трьохобертова странгуляційна борозна правої гомілки в нижній третині, циркулярна, одиночна, поперечна странгуляційна борозна лівої гомілки в нижній третині. 
		За даними медико-криміналістичного дослідження (акт №460 від 19.08.17 р. - 07.09.17 р.): ушкодження, вказане в п.1 (в) даних підсумків, являється колото-різаною раною, яка могла бути утворена плоским колючо-ріжучим знаряддям, типу ножа, клинок якого має обушок і лезо, з шириною зануреної частини клинка не більше 3 см; ушкодження, вказані в п.1 (б, ґ) даних підсумків, являються різаними ранами, які могли бути утворені від впливів травмуючого предмета, що має відносно гостру ріжучу кромку (лезо); рана, вказана в п.1 (г) даних підсумків, являється різаною раною, в якій відобразилися ознаки дії травмуючого предмету (предметів), що має (мають) відносно гостру ріжучу кромку (кромки) або (лезо), при цьому вектор направлення та дії травмуючої сили був мінливий; надруб правої бічної поверхні тіла 1-го поперекового хребця міг бути утворений від дії леза рублячого предмета, з довжиною зануреної частини біля 5 см.; розруб суглобових поверхонь 1-го і 2-го поперекових хребців та міжхребцевого диску міг бути утворений від дії леза рублячого предмета, індивідуальні особливості якого в пошкодженні не відобразилися. 
		Ушкодження, вказані в п.1 (а, д) даних підсумків, утворилися від дії тупого твердого предмета (предметів), індивідуальні особливості контактуючої поверхні якого (яких) в пошкодженнях не відобразилися. 
		Странгуляційні борозни на передпліччях і гомілках могли утворитися при накладанні петель, виготовлених із напівжорсткого матеріалу. 
		Всі ушкодження у ОСОБА_9 , з урахуванням їх морфологічних особливостей (садна - з темно-червоними, підсохлими поверхнями, розташованими нижче рівня навколишньої шкіри, синці - блідо-фіолетового кольору, з чіткими межами, рани - з просоченим кров`ю краями, борозни - блідо-фіолетово-червоного кольору), а також даних судово-гістологічного дослідження (ушкодження із нерівномірною нерізко вираженою перифокальною клітинною реакцією, на поверхні борозен - переривчасті накладення еритроцитів на поверхні епідермісу, нерізко виражена базофілія дерми в проекції ділянок здавлення, нерівномірне кровонаповнення явищами малокрів`я внутрішніх органів, дисоціація на плазму і формені елементи крові, еритростази в просвіті судин), заподіяні прижиттєво, за короткий проміжок часу, обчислюваний хвилинами (до десятків хвилин), до моменту настання смерті. 
		Ушкодження, вказані в п.1 (в) даних підсумків, мають ознакитяжкихтілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, згідно з п. 2.1.1 (а) і п. 2.1.3 (й, о) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.). 
		Ушкодження, вказані в п.1 (г) даних підсумків, мають ознакитяжкихтілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, згідно з п. 2.1.1 (а) і п. 2.1.3 (з, к, о, п) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.). Ушкодження, вказані в п.1 (а, б, г, д, е) даних підсумків, як у сукупності, так і окремо, при звичайному своєму перебігу у «живих осіб», мають незначні, скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6 днів, і згідно з п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», мають ознакилегкихтілесних ушкоджень. 
		Смерть ОСОБА_9 перебуває в прямому причинному зв`язку з виявленим у неї проникаючим колото-різаним пораненням грудної клітки (рана №2) з ушкодженням тканини обох легенів. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_9 з`явився геморагічний шок. Ушкодження петель і брижі тонкої та товстої кишок, полюса правої нирки, черевної аорти і нижньої порожнистої вени - являлись обтяжуючим фактором, що сприяв настанню смерті від геморагічного шока. 
		Враховуючи характер і локалізацію ушкоджень на тілі ОСОБА_9 , можливо виключити можливість їх утворення внаслідок самозаподіяння. Враховуючи характер і локалізацію ушкоджень на різних ділянках тіла,можевиключити можливість їх утворення в результаті однократного і одномоментного падіння «з висоти власного зросту» і удару об різну поверхню. Після утворення ушкоджень, зазначених в п.1 (а, б, г-е) даних підсумків можливо зробити висновок, що потерпіла ОСОБА_9 могла здійснювати будь-які активні дії (ходити, бігати, повзти та ін.). Враховуючи характер і тяжкість проникаючого поранення грудної клітки, можливоприпустити, що в короткий проміжок часу до моменту втрати свідомості, потерпіла ОСОБА_9 могла здійснювати будь-які самостійні дії (ходити, бігати, повзати та ін.). Після отримання тілесних ушкоджень, вказаних в п.1 (г) даних підсумків, з урахування їх характеру і тяжкості, можна виключити можливість здійснення потерпілою будь-які як самостійних дій  ходити, бігати, повзати та ін. 
		Взаєморозташування потерпілої і нападника в момент заподіяння ушкоджень могло бути різноманітним, і в ході їх нанесення могло неодноразово змінюватися. Визначення тілесних ушкоджень, характерних для боротьби і самооборони виходить за межі компетенції судово-медичного експерта, оскільки в судовій медицині відсутні критерії визначення боротьби і самооборони. 
		При судово-імунологічному дослідженні (акт №95/2732 від 18.08.17 р. 29.08.17 р.) - у тампонах зі вмістом піхви і ротової порожнини ОСОБА_9 знайдені одиничні головки сперматозоїдів (згідно з актом судово-медичного дослідження № 436 28.08.2017 р. відділення судово-медичної цитології).При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_9 етиловий спирт не виявлений.
		Згідно з актом судово-медичного дослідження (обстеження) №844/2732 від 18.08.2017 року, кров трупа ОСОБА_9 відноситься до групи АВ (IV) за системою АВО
		Відповідно до акту судово-медичного-гістологічного дослідження №2322/2732 від 18.08.2017 року при досліджені трупа ОСОБА_9 встановлено ушкодження легенів у вигляді дефекта щілиноподібної форми з відносно рівними контурами ранового каналу, з крововиливами в краях ушкодження; ушкодження м`яких тканин передньої поверхні грудної клітки, з інфільтруючими крововиливами в навколишніх м`яких тканинах вогнищеві крововиливи в м`яких тканинах тім`яної ділянки та м`яких тканинах спини і нерівномірною нерізко вираженою перифокальною клітинною реакцією. У надісланому фрагменті шкіри правого передпліччя та шкіри лівої гомілки  ознаки здавлення шкіри з поверхневим осадженням, переривчастими накладеннями еритроцитів на поверхні епідермісу, нерізко вираженою базофілією дерми в проекції ділянці здавлення. Нерівномірне кровонаповнення з явищами малокрів`я внутрішніх органів, дисоціація на плазму і формені елементи крові, еритростази в просвіті судин. Вогнища набряку, емфіземи, ділянки дистелектаза, вогнищеві крововиливи в легенях 
		Згідно з актом судово-медичного дослідження (обстеження) №460 від 18.08.2017 року з фототаблицею, при досліджені трупа ОСОБА_9 встановлено, що на клапті шкіри передньої поверхні грудної клітки справа розташовується одна колото-різана рана, яка могла бути утворена плоским колючо-ріжучим знаряддям, типу ножа, клинок якого має обушок і лезо, з шириною зануреної частини клинки не більше 3 см. На циркулярному клапті шкіри живота та спини «1» (верхній частині) нижній край представляє собою край розчленування, а на циркулярному клапті шкіри живота та спини «2» (нижній частині) верхній край представляє собою край розчленування, які при зіставленні добре зіставляються, як по передній, так і по задній поверхні, та утворюють рану (пошкодження «1») у вигляді ломаної лінії, в якій відобразилися ознаки дії травмуючого предмета (предметів), що має (мають) відносно гостру ріжучу кромку (кромки) або (лезо), при цьому вектор направлення та дії травмуючої сили був мінливий. Також на клапті шкіри живота та спини «1», на задній поверхні зліва розташовується одна колото-різана рана (пошкодження «2»), яка могла бути утворена плоским колючо-ріжучим знаряддям, типу ножа, клинок якого має обушок і лезо, з шириною зануреної частини клинка не більше 3 см. Поряд з цим на передній поверхні зліва, поблизу країв пошкодження «1», розташовуються поверхневі різані рани (пошкодження «З» та «4»), а також на задній поверхні справа, поблизу країв пошкодження «1», розташовані поверхневі різані рани (пошкодження «5» та «6»), які могли бути утворені від впливів травмуючого предмета, що має відносно гостру ріжучу кромку (лезо). На правій бічній поверхні тіла 1-го поперекового хребця визначається не наскрізне пошкодження, у вигляді дефекту зовнішньої кісткової пластинки (надрубу) яке могло бути утворене від дії леза рублячого предмета, з довжиною зануреної частини біля 5 см. На нижній поверхні тіла 1-го поперекового хребця та верхній поверхні тіла 2-го поперекового хребця, поблизу правої бічної поверхні, розташовується пошкодження, у вигляді розрубу, яке могло бути утворене від дії леза рублячого предмета, індивідуальні особливості якого в пошкодженні не відобразилися;
		Суд також вірно послався у вироку, як на докази доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 на:
		- висновок експерта №794 від 22.08.2017 року, висновок експерта №959 від 22.08.2017 року, висновок експерта №986 від 29.09.2017 року, висновок експерта №987 від 29.09.2017 року, висновок експерта №1146 від 02.10.2017 року та висновок експерта №636 від 02.10.2017 року, відповідно до яких кров потерпілої ОСОБА_9 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВО. На сорочці, парі жіночих туфель, жіночих трусах, бюстгальтері, спідниці, потерпілої ОСОБА_9 , чотирьох мішках білого кольору, вилучених при огляді місця події, виявлена кров людини групи АВ, що не виключає її походження від потерпілої ОСОБА_9 . На футболці жовтого кольору, вилученій у свинарнику під час огляду місця події, виявлена кров людини групи АВ, що не виключає її походження від потерпілої ОСОБА_9 та виключає  від підозрюваного ОСОБА_7 . У змивах речовини бурого кольору, вилучених при огляді місця події за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 11, у приміщенні свинарника, виявлена кров людини групи АВ, що не виключає її походження від потерпілої ОСОБА_9 та виключає від підозрюваного ОСОБА_7 .. На ковдрі, вилученій при огляді місця події за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 11, виявлена кров людини групи АВ, що не виключає її походження від потерпілої ОСОБА_9 та виключає від підозрюваного ОСОБА_7 .. У змиві речовини бурого кольору з правої руки ОСОБА_7 , виявлена кров людини групи АВ, що не виключає її походження від потерпілої ОСОБА_9 та виключає від підозрюваного ОСОБА_7 . В піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок обох рук ОСОБА_7 ядровмісні епітеліальні клітини не знайдені та знайдена кров (висловитися про статеву належність якої не є можливим через відсутність у препаратах ядер лейкоцитів, придатних для проведення статево специфічної диференціації) і виявлений білок людини. При визначенні групової належності крові виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВО. Антиген В, не властивий підозрюваному ОСОБА_7 , може походити за рахунок крові особи (осіб) любої статі, в крові якого (яких) він міститься, тобто з групами крові В (ІІІ) або АВ (IV). Таким чином, походження знайденої в піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_7 крові від потерпілої ОСОБА_9 виключається;;
		- висновок судово-медичної експертизи №971 від 12.10.2017 року, відповідно до якої у зразку слини на марлі ОСОБА_7 виявлений антиген А, властивий групі крові А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО;
		- висновок судово-медичної експертизи №959 від 22.08.2017 року, відповідно до якої при дослідженні слини на марлі ОСОБА_7 виявлений антиген А, властивий групі крові А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров потерпілої ОСОБА_9 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВО;
		- висновок судово-медичної експертизи №488 від 20.08.2017 року, відповідно до якої на ножі кухонному в об`єктах №№1-6, вилучених на території господарчого двору та свинарнику за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 11, кров та клітини з ядрами не знайдені. На сокирищі сокири в об`єкті №16 знайдена кров, клітини з ядрами не знайдені. Встановити статеву належність крові не виявилося можливим, в зв`язку з відсутністю в препаратах клітинних елементів крові. При визначенні видової належності білка в об`єкті №16 виявлено змішування білка людини та свині, в зв`язку з чим подальше дослідження не проводилося;
		- висновок судово-медичної експертизи з фототаблицею №498 від 22.08.2017 року, відповідно до якої при досліджені трупу ОСОБА_9 , встановлено, що не виключається можливість нанесення колото-різаної рани (пошкодження «2») на циркулярному клапті шкіри живота та спини «1», вилученому від трупа ОСОБА_9 , клинком кухонного ножа, наданого на експертизу, за умови занурення його не більше 2 см. Поряд з цим виключається можливість нанесення колото-різаної рани на клапті шкіри передньої поверхні грудної клітки справа, вилученому від трупа ОСОБА_9 , клинком кухонного ножа, представленого на експертизу. Також не виключається можливість нанесення пошкодження «1» у вигляді ломаної лінії, на циркулярних клаптях шкіри живота та спини «1» та «2», а також поверхневих пошкоджень «3»-«6» на циркулярному клапті шкіри живота та спини «1», вилучених від трупа ОСОБА_9 , лезом кухонного ножа, наданого на експертизу. Поряд з цим виключається можливість нанесення пошкоджень на клаптях шкіри, вилучених від трупа ОСОБА_9 , сокирою, наданою на експертизу. Не виключається можливість нанесення пошкодження, у вигляді дефекту зовнішньої кісткової пластинки (надрубу) на правій бічній поверхні тіла 1-го поперекового хребця, а також пошкодження, у вигляді розрубу, на нижній поверхні тіла 1-го поперекового хребця та верхній поверхні тіла 2-го поперекового хребця, поблизу правої бічної поверхні, вилучених від трупа ОСОБА_9 , лезом сокири, представленої на експертизу. Поряд з цим виключається можливість нанесення пошкоджень на фрагментах 1-го та 2-го поперекових хребцях, вилучених від трупа ОСОБА_9 , кухонним ножем, наданим на експертизу. Виключається можливість самостійного заподіяння собі тілесних пошкоджень ОСОБА_9 ножем, вилученим при огляді місця події; 
		- висновок судово-психіатричного експерта №635 від 30.11.2017 року, згідно з яким ОСОБА_7 , психічними захворюваннями в сенсі ч.2 ст. 19 КК України не страждав і не страждає. У період часу, що цікавить слідство, у нього не було будь-якого тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності, тоді міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. У теперішній час він також може усвідомлювати свої дії і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ригідного типу, які не носять вираженого характеру, не супроводжуються вираженим зниженням інтелектуально-мнестичних функцій, потенційно не обмежують і не виключають його здатності розуміти та керувати своїми діями. ОСОБА_7 у період вчинення інкримінованого йому злочину в стані фізіологічного афекту, емоційному стані, який впливав на його свідомість і діяльність, не перебував.
		Сукупність наведених у вироку доказів по справі, спростовує доводи обвинуваченого та захисника про недоведеність вини обвинуваченого у вчиненні злочину. 
		При цьому, апеляційний суд констатує, що доводи обвинуваченого ОСОБА_7 щодо недоведеності його вину за викладених у вироку обставинах, зокрема його посилання на те, що на досудовому слідстві начебто знищувались докази та його речі, носять абстрактний характер, оскільки останнім не надані конкретні пояснення, які саме докази та речі було знищено та яке доказове значення вони могли мати для вирішення справи.
		Доводи обвинуваченого щодо знищення інформації мобільного оператора «Київстар», яка містила підтвердження його розмов з працівниками установи, судом першої інстанції перевірені шляхом допиту свідка ОСОБА_16 , яка спростувала наявність у ОСОБА_7 мобільного телефону. З вироку суду також вбачається, що стороною захисту не заявлялися клопотання щодо забезпечення доказів шляхом доступу до даних, які знаходяться в розпорядженні оператора мобільного зв`язку «Київстар».
		Крім того, шляхом демонстрації відеозапису допиту підозрюваного від 18.08.2017 року та додаткового допиту підозрюваного від 13.10.2017 року, районний суд перевірив доводи обвинуваченого щодо знищення протоколу його допиту із застосуванням поліграфу та констатував, що на досудовому розслідуванні ОСОБА_7 не допитувався із застосуванням поліграфу.
		Доводи обвинуваченого про те, що наявними доказами по справі не доведено, що потерпілу ОСОБА_9 вбито ножем, спростовуються наведеними у вироку доказами, які суд першої інстанції дослідив та визнав допустимими, зокрема: актом судово-медичного дослідження (обстеження) №2732 від 18.08.2017 року з фото-таблицею; актом судово-медичного-гістологічного дослідження №2322/2732 від 18.08.2017 року; висновком експерта №977-2732/17 від 22.08.2017 року; висновком судово-медичної експертизи з фото-таблицею №498 від 22.08.2017 року. 
		Апеляційний суд, вважаючи доводи сторони захисту щодо недоведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину безпідставними, враховує той факт, що допитаний апеляційним судом обвинувачений ОСОБА_7 фактично не заперечував вчинення ним вбивства потерпілої ОСОБА_9 у зазначені у вироку час та місці, тобто за викладених у вироку обставин, однак наполягав лише на тому, що вчинив злочин під примусом працівників установи виконання покарань. На вказану обставину посилається також і захисник ОСОБА_8 .
		Вказані доводи обвинуваченого та захисника є безпідставними з огляду і на те, що версія сторони захисту щодо обставин вчинення злочину перевірялася з самого початку досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, в тому числі і шляхом реєстрації кримінальних проваджень в єдиному реєстрі досудових розслідувань, але ці доводи в подальшому не знайшли свого підтвердження. 
		Крім того, вказані доводи сторони захисту були перевірені під час судового розгляду шляхом допиту свідків з числа працівників установи виконання покарань, які кожен окремо, під присягою повідомили суду, що обвинувачений не міг користуватися мобільним телефоном, оскільки це заборонено, а версія обвинуваченого щодо вчинення злочину під примусом працівників установи виконання покарань є вигаданою. 
		Також суд звертає увагу, що версія обвинуваченого щодо вчинення ним вбивства через примус є непереконливою, оскільки обвинувачений на підтвердження цієї версії стверджував, що отримував вказівки саме по мобільному телефону. Крім того, стороною захисту не надано раціонального пояснення відносно того, в який спосіб працівники установи могли погрожувати здоров`ю родичів обвинуваченого, з урахуванням того, що захисник та обвинувачений ОСОБА_7 неодноразово зазначили про те, що мати та сестра останнього тривалий час проживають за межами території України. Більш того, обвинувачений ОСОБА_7 не дав суду раціонального пояснення відносно того, чим були викликані та в чому полягали погрози з боку працівників установи виконання покарань, та за яких умов обвинувачений мав виконувати такий наказ, а тому, на переконання апеляційного суду, така версія обвинуваченого щодо обставин вчинення злочину, є вочевидь вигаданою та безпідставною. 
		За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав показання потерпілої, свідків, дані, які містяться в протоколах слідчих дій та додатках до них, висновки судових експертиз, належними, допустимими та достовірними доказами, а їх сукупність такою, що з усією достатністю доводить вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину. 
		При цьому, районний суд виходив із сукупності всіх встановлених обставин і обстановки події, яка відбулася, що вказує на наявність у ОСОБА_7 мотиву вчиненнязлочину,який пов`язанийз неприязнимивідносинами зпотерпілою,що раптовосклалися наґрунті виниклогоконфліктуміж обвинуваченим та потерпілою, а також мотиву на приховування факту злочину. 
		Про наявність у ОСОБА_7 мотиву на приховування факту злочину та його участі у скоєні злочину, суд першої інстанції зробив правильний висновок посилаючись на оглянутий в судовому засіданні відеозапис, згідно якого о 18 годині 01 хвилину 17.08.2017 року до двору адміністративної території установи в`їжджає автомобіль зі збору сміття із контейнерів та під`їжджає до сміттєвих контейнерів, після чого, коли два чоловіки у помаранчевих костюмах здійснили викид сміття з контейнерів до автомобілю із забору сміття, о 18 годині 06 хвилин 17.08.2017 року автомобіль автомобілю із забору сміття виїжджає з адміністративної території установи.
		Таким чином, відповідно до оглянутогопід час судового засідання відеозапису вбачається час, коли автомобіль зі збору сміття вивіз сміття з контейнерів тапояснень свідка ОСОБА_12 , який пояснив, що ОСОБА_7 повідомив, що сховав тіло ОСОБА_9 у баку для сміття за 10 хвилин до того, як його повинні були вивозити сміття,розкриття злочину стало можливим випадково у зв`язку з тим, що ОСОБА_7 будучи обізнаним про час вивезення сміття з території установи намагався сховати труп ОСОБА_9 у контейнері для сміття до його вивозу, проте спізнився.
		Перевіривши доводи апеляційної скарги обвинуваченого та матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції дав повну і належну оцінку дослідженим доказам в їх сукупності та обґрунтовано послався на них у вироку, як на докази доведеності винуватості обвинуваченого.
		Таким чином, апеляційний суд констатує, що матеріали кримінального провадження свідчать про те, що суд першої інстанції в достатній мірі дослідив всі обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, повно та всебічно перевірив зібрані на досудовому слідстві докази, дав їм належну оцінку у сукупності, а тому посилання обвинуваченого на неповноту та неправильність судового розгляду не заслуговують на увагу.
		Перевіривши доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 щодо нібито допущених судом першої інстанції порушень кримінального процесуального закону, апеляційний суд приходить до висновку про їх необґрунтованість, оскільки порушень вимог КПК України, які б слугували підставами для скасування вироку, апеляційним судом не встановлено. 
		Так, доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника щодо порушень вимог ст.290 КПК України, апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки стороною захисту не зазначено, які саме порушення вимог зазначеної норми були допущені, а матеріали кримінального провадження свідчать про дотримання органом досудового розслідування вимог зазначеної норми процесуального закону за результатами досудового розслідування. Оцінку вказаним доводам сторони захисту надано і у вироку суду першої інстанції, який також констатував відсутність будь-яких порушень КПК України на стадії досудового розслідування. 
		Доводи обвинуваченого про те, що під час підготовчого судового засідання не було з`ясовано, чи відповідає обвинувальний акт вимогам КПК України також є безпідставними, оскільки як вбачається з ухвали суду першої інстанції (т.2, а.п. 59), учасники процесу в тому числі і обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник, під час підготовчого судового засідання, не ставили перед районним судом питання щодо порушень вимог ст.ст. 290, 291 КПК України щодо не відкриття кримінального провадження та невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України, а також не заперечували проти призначення судового розгляду.
		Твердження обвинуваченого, що суд присяжних визначений незаконно, а особи які входили до складу суду присяжних не приведені до присяги, спростовуються дослідженими апеляційним судом матеріалами кримінального провадження в ході судового розгляду.
		Так, дослідивши вказані матеріали, апеляційний суд констатує, що порушень щодо визначення складу присяжних та приведення їх до присяги, районним судом не допущено, оскільки в матеріалах провадження наявні відповідні запрошення присяжних, протоколи попереднього відбору та автоматичного визначення присяжних. В подальшому відібрані присяжні склали присягу, про що свідчать відповідні тексти присяг, які долучені до матеріалів справи (т.2, а.п. 63-65, 69, 70, 74-76, 78, 79, 84, 101, 102, 111-113, 136-143). 
		Доводи обвинуваченого щодо упередженості головуючого судді ОСОБА_1 під час судового розгляду справи є також безпідставними, оскільки як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинуваченим заявлявся відвід головуючому судді ОСОБА_1 з мотивів нібито допущених порушення суддею вимог КПК України під час ухвалення рішення про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого. Разом з цим, ухвалою суду присяжних від 26.07.2018 року, в задоволенні відводу судді ОСОБА_1 відмовлено (т.2, а.п.220-221). Ухвалою суду присяжних від 05.09.2018 року відмовлено в задоволенні аналогічного відводу (т.3, а.п.13-14). Крім того, обвинуваченим ОСОБА_7 заявлявся відвід головуючому по справі з мотивів порушення процедури проведення підготовчого судового засідання, відмови у задоволенні клопотання сторони захисту щодо зупинення допиту свідка, а також допущеної описки в судовому рішенні. Розглянувши заявлений обвинуваченим відвід, ухвалою суду присяжних від 19.02.2019 року, в задоволенні відводу судді ОСОБА_1 також відмовлено. 
		За таких обставин, слід констатувати, що питання щодо відводу головуючого судді на стадії судового розгляду даного кримінального провадження були вирішені судом присяжних у визначеному законом порядку. Бідь-яких інших обставин, які б вказували на існування підстав, які викликали сумніви в неупередженості судді, обвинуваченим не наведено та доказів на підтвердження цих обставин суду апеляційної інстанції не надано. 
		Таким чином, жоден з доводів апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 не знайшов свого підтвердження, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що районний суд, дослідивши всі докази по справі в їх сукупності, дійшов до правильного висновку, про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину та вірно кваліфікував його дії за п.13 ч.2 ст.115 КК України.
		Що стосується доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 , про те що призначене ОСОБА_7 покарання не відповідає вимогам ст. 65 КК України у зв`язку із суворістю, то вони є також безпідставними, з огляду на таке.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд першої інстанції в повній мірі дотримався вимог ст.ст. 50, 64, 65, 66 КК України та роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання». 
		Так, районним судом враховані, ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого злочину, який у відповідності до вимог ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, мотиви та обставини вчиненого злочину. Суд врахував дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , зокрема те, що останній раніше судимий, в тому числі за аналогічний особливо тяжкий злочин. Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 під час судового розгляду встановлено не було. Обставинами, що обтяжують покарання засудженого суд вірно визнав рецидив злочину.
		Таким чином, з урахуванням вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 особливо тяжкого злочину, наслідками якого є смерть ОСОБА_19 , характеру та спрямованості його протиправних дій, а саме: кількість ударів ножом та подальше розчленування трупа; даних, які характеризують ОСОБА_7 , в тому числі неодноразове скоєння особливо тяжких злочинів, апеляційний суд вважає, що районний суд, в повній мірі врахувавши положення ст.ст. 50, 64, 65, 66 КК України, дійшов до обґрунтованого висновку про підвищену небезпечність обвинуваченого для суспільства, та зробив вірний висновок про необхідність призначення обвинуваченому покарання за п.13 ч.2 ст.115 КК України у виді довічного позбавлення волі. Апеляційний суд призначене районним судом покарання вважає відповідним особі обвинуваченого, це покарання є домірним скоєному, необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. 
		Таким чином, перевіривши справу в межах поданих апеляційних скарг, апеляційний суд не вбачає невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, або істотних порушень норм кримінального процесуального закону, а також неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок його суворості, які б тягнули за собою зміну чи скасування вироку суду першої інстанції, а тому вважає вирок законним і обґрунтованим, а призначене покарання справедливим.
		На підставі наведеного, доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 про незаконність оскаржуваного вироку районного суду є необґрунтованими, тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
		Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419, 424, 426, 532 КПК України, апеляційний суд,-
		 
		постановив:
		 
		Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 17.05.2019 року, яким ОСОБА_7 , засуджений за п.13 ч.2 ст.115 КК України  залишити без змін.
		Ухвала набираєзаконної силиз моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали.
		 
		Судді Одеського апеляційного суду
		 
		 
		 
		ОСОБА_2 ОСОБА_3   ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...