Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/591/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 10.08.2020. Зареєстровано: 11.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.08.2020.
Дата набрання законної сили: 24.11.2020
Результат оскарження 24.11.2020 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м  У к р а ї н и
		 
		03 серпня 2020 року м. Ужгород№ 260/591/20 
		Закарпатський окружний адміністративний суд         у складі:
		головуючого судді Плеханова З.Б.
		при секретарі Поп Н.В.
		за участю:
		позивача:          ОСОБА_1 , представник - адвокат Марина В.Г.
		відповідача: Головне управління Національної поліції України в Закарпатській області ,         представник Яблонський         О.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області , яким просить:
		1.Визнати протиправними (незаконними) дії Головного управління Національної поліції в Закарпатській області щодо звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
		2.Визнати протиправними (незаконними) та скасувати:
		- наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 12.02.2020 р. № 434 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області щодо звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 .
		- наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, підписаний начальником - Канцідайло О. від 12.02.2020р. № 39 о/с по особовому складу щодо звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 .
		3.Поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській.
		4.Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 13.02.2020 року до набрання рішенням суду законної сили.                                                                                                                                                                         5.Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_2 на службі в Національній поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі за один місяць.
		6.       До початку розгляду справи витребувати з ГУНП в Закарпатській області матеріали службового розслідування з наявними у ньому відеофайлами за даним фактом.
		 
		Позиції сторін.
		Позовні вимоги аргументовані тим, що з 10.02.2020 року НП в Закарпатській області було призначено службове розслідування за фактом  неправомірних дій окремих поліцейських Тячівського ВП ГУНП.
		В подальшому за наслідками розгляду даного службового розслідування 12.02.2020 р. ГУНП було винесено наказ №434  про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області щодо звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , де в резолютивній частині, частиною першою було вказано, що за грубе порушення службової дисципліни, порушення вимог пункту 1, підпунктів 1, 2, з пункту з статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІ, пунктів 1, 2, З статті 18, статті 64 ЗУ «Про Національну поліцію», абзаців 1, 2, З, 5 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, пунктів 6, 7 розділу II Інструкції порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, що проявилось у приховуванні від обліку кримінального правопорушення, вчиненні неправомірних дій відносно гр. ОСОБА_3 , неінформуванні керівництва Мукачівського ВП ГУНП та служби « 102» щодо повідомлення гр. ОСОБА_4 про неправомірні дії відносно гр. ОСОБА_3 , порушенні присяги працівника поліції, скоєнні вчинку, який компроментує його як поліцейського, а також наданні неправдивих пояснень у ході службового розслідування, дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1 , у відповідності до підпункту 7 пункту З статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-УІІІ, звільнити зі служби в поліції.
		Відповідно до вищевказаного наказу видано наказ ГУНП в Закарпатській області № 39 о/с від 12.02.2020 р. згідно з яким Позивача було звільнено. 
		Вказані рішення відповідача, позивач  вважає протиправними, оскільки Висновок службового розслідування не містить доказів, які б реально свідчили про вчинення ним  будь-якого дисциплінарного проступку. Всупереч п. 4 р. 5 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом № 893 від 07.11.2018р. , службовим розслідуванням не встановлено жодної із обставин, які є основними для вирішення питання про притягнення чи не притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Під час проведення службового розслідування позивача  позбавлено права участі у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії та права користуватися правничою допомогою, послугами представника, гарантованих ч. 5, 6 п.2 р.4 Порядку. Вказує на те, що при прийнятті оскаржених рішень відповідачем не враховано те, що звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Враховуючи вищевикладене позивач      вважає винесення  Наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 12.02.2020 р. № 434 та наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 12.02.2020р. № 39 о/с "По особовому складу"про звільнення з національної поліції безпідставним і таким, що підлягає скасуванню, а позивач підлягає поновленню на раніше займаній посади з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		 
		26 березня  2020 року від представника відповідача надійшов відзив на даний адміністративний позов, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.
		Зазначає, що факт отримання  неправомірної вигоди ОСОБА_5 було зафіксовано  на камері відеоспостереження «Безпечне місто», розташованої на площі Миру в м . Мукачево, яке опубліковано в Інтернет мережі на сайті « Mukachevo. net ». Таким чином, негідна поведінка та неправомірні дії ОСОБА_6 призвели до скоєння надзвичайної події, яка викликала значний суспільний резонанс в суспільстві і була широко висвітлена у значній кількості в Інтернет виданнях. Відповідно за результатами службового розслідування наказом ГУНП в Закарпатській області № 434 від 12.02.2020 року ОСОБА_1 , у відповідності до підпункту 7 пункту 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, звільнено зі служби в поліції. На виконання вищевказаного дисциплінарного наказу, було проголошено наказ № 39 о/с від 12.02.2020 року, згідно якого ОСОБА_2 , звільнено зі служби в поліції відповідно до  п. 6, ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію". З урахуванням встановлених обставин, при прийнятті оспорюваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом. Зазначає, що  відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з поліції адже вчинений позивачем проступок є таким, що дискредитує звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Такий захід дисциплінарного впливу застосовано обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований. Просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.
		 
		В      судовому засіданні  представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві, та просили їх задовольнити.
		 
		В засіданні суду представник відповідача проти позову заперечив, обґрунтовуючи обставинами, наведеними у поданому відзиві
		Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
		 
		Обставини встановлені судом.
		 
		Судом встановлено, що позивач проходив службу в Національній поліції України на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області до 12 лютого 2020 року.
		Наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі - ГУНП      в Закарпатській області) "Про створення дисциплінарної комісії та проведення службового розслідування"  від 10.02.2020 року №408 було призначено службове розслідування за фактом неправомірних дій окремих поліцейських Тячівського ВП ГУНП.
		За результатами проведеного службового розслідування складено Висновок про результати службового розслідування від 11.02.2020 року (надалі у тексті - Висновок),затверджений  начальником начальника ГУНП в Закарпатській області (а.с.48-60).
		Як вбачається із вказаного висновку, за результатами дисциплінарного провадження встановлено наступне.
		09.02.2020 о 12.35 год. до чергової частини Мукачівського ВП ГУНП надійшла інформація від т.в.о. начальника Мукачівського ВП майора поліції ОСОБА_7 про те, що йому зателефонував гр. ОСОБА_8 , який представився депутатом Мукачівської міської об`єднаної територіальної громади (партія-«Єдиний Центр») та повідомив, що в м. Мукачеві патрулі Національної гвардії,  які несуть службу спільно з працівниками поліції, здійснюють перевірку документів, що посвідчують особу у громадян, а у разі відсутності при собі вказаних документів за недоставляння їх до відділу поліції вимагають грошову винагороду.
		Вказану подію зареєстровано в ITC ІПНП  (ЄО) Мукачівського ВП ГУНП від 09.02.2020 № 1445.
		У ході службового розслідування встановлено, що відповідно до наказу  ГУНП № 394 від 07.02.2020 на території м. Мукачева у період з 09.02.2020р. до 01.03.2020 р. проводяться профілактичні заходи, спрямовані на стабілізацію криміногенної ситуації. Також до охорони громадського порядку в даному населеному пункті, відповідно до запиту керівництва ГУНП в Закарпатській області до начальника Західного територіального управління Національної гвардії України від 08.02.2020 № 231/106/01/8-2020, залучені військовослужбовці 8 окремого оперативного полку Національної гвардії України ім. Івана Бріуна (в/ч 3028, розташована в м. Калинівка, Вінницької області).
		До несення служби, згідно розстановки сил та засобів Мукачівського відділу поліції, заступив дільничний офіцер поліції сектору превенції Тячівського ВП ГУНП  в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був визначений старшим спільного з військовослужбовцями Національної гвардії наряду у складі прапорщика ОСОБА_9 та старшого сержанта ОСОБА_10 
		Рухаючись до визначених місць несення служби наряди дійшли до  пл. Миру, де неподалік готелю «Зірка» ОСОБА_12 зупинив для перевірки документів гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 . Після проведеної перевірки та встановлення анкетних даних вказаного громадянина, з його слів, ОСОБА_12 разом із ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , у зв`язку із відсутністю підстав для затримання та доставляння ОСОБА_3 до Мукачівського відділу поліції, відпустили його та відійшли до іншого спільного наряду, який в цей час  знаходився неподалік. В подальшому до гр. ОСОБА_3 підійшов ОСОБА_15 який, зі слів гр. ОСОБА_3 , став вимагати та в подальшому отримав від нього грошові кошти в сумі 200 гривень за недоставляння останнього до відділу поліції, у зв`язку з відсутністю у нього при собі документів, що посвідчують особу.
		Факт отримання неправомірної вигоди ОСОБА_5 було зафіксовано на камері відеоспостереження «Безпечне місто», розташованої на площі Миру в м. Мукачево, яке опубліковано в Інтернет мережі на сайті « Mukachevo. net ».
		У подальшому ОСОБА_15 разом з ОСОБА_16 та ОСОБА_10 пішли на визначений маршрут патрулювання.          
		10.02.2020 прокуратурою Закарпатської області відомості за даним фактом було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020070000000074 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України
		ОСОБА_15 в порядку ст. 208 КПК України не затримувався, повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення йому не вручалося, запобіжний захід не обирався.
		З даного приводу були опитані на надавали свої пояснення наступні громадяни: ОСОБА_19 , гр. ОСОБА_31 , військовослужбовці ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .
		Опитані ОСОБА_22 та ОСОБА_23 повідомили, що під час перевірки гр. ОСОБА_3 останній показав поліцейським та військовослужбовцям, які входили до складу іншого наряду, вміст свого пакету. Після цього, ОСОБА_23 продовжив робити запис у свій контрольний листок, а після його заповнення здійснював спостереження за громадянами та забезпечував охорону публічного порядку. Також ОСОБА_22 та ОСОБА_23 зазначили, що вони не бачили, щоб ОСОБА_15 спілкувався один на один з гр. ОСОБА_24 . Також їм не відомі будь-які відомості щодо отримання грошових коштів поліцейськими або військовослужбовцями НГУ.
		Опитані у ході службового розслідування працівники поліції ОСОБА_15 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_12 заперечили факт вимагання та отримання будь-якої грошової винагороди від громадян міста, за час несення служби  09.02.2020 у м. Мукачеві, та зазначили, що про відомості такого змісту їм нічого не відомо. Крім цього, ОСОБА_25 зазначив, що під час несення служби  жодних  грошових коштів нікому не повертав і про зазначені відомості йому нічого не відомо.
		Таким чином, негідна поведінка та неправомірні дії ОСОБА_6 призвели до скоєння надзвичайної події, яка викликала значний суспільний резонанс у суспільстві і була широко висвітлена у значній кількості в Інтернет виданнях, а саме: http://www.mukachevo.net/ua/ тощо.
		Допущені ОСОБА_5 та ОСОБА_27 порушенігя стали можливими внаслідок їх неналежного ставлення до виконання своїх службових обов`язків, ігнорування вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, недотримання вимог ст. 18, 64 Закону України від 02.07.2015 № 580-УІІІ «Про Національну поліцію». Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 6, 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушенггя та інші події, затвердженої наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, що проявилось у приховуванні від обліку кримінального правопорушення, вчиненні неправомірних дій відносно гр. ОСОБА_3 , неінформуванні керівництва Мукачівського ВП ГУНП та служби « 102» щодо повідомлення гр. ОСОБА_4 про неправомірні дії відносно гр. ОСОБА_3 , порушенні присяги працівника поліції, скоєнні вчинку, який компрометує їх як поліцейських, а також наданні неправдивих відомостей у ході службового розслідування, з метою уникнення від відповідальності.
		Також у ході службового розслідування встановлено, що у липні 2019 року комісією ГУНП в Закарпатській області на підставі наказу ГУНП від 09.07.2019 № 1335 проводилося службове розслідування за фактами викладеними у рапорті начальника УПД ГУНП полковника поліції Р. Уса про те, що під час моніторингу інтернет-мережі «Фейсбук» було виявлено відеоролик в якому показано конфлікт між невідомим громадянином та дільничними офіцерами поліції Тячівського ВП ГУНП майором поліції ОСОБА_1 та майором поліції ОСОБА_28 . У ході конфлікту громадянин стверджував, що ОСОБА_15 та ОСОБА_29 отримали неправомірну вигоду в розмірі 1000 гривень від мешканця села Вільхівка, Тячівського району.
		За результатами проведеного службового розслідування було підготовлено висновок та дисциплінарним наказом ГУНП від 08.08.2019 № 1547 прийнято рішення про звільнення дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_6 зі служби в поліції, у відповідності до підпункту 7 пункту з ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII. У подальшому наказом ГУНП області від 12.08.2019 № 167 о/с відповідно до частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію України» майора поліції ОСОБА_6 з 13.08.2019 було звільнено зі служби в поліції за п. 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
		На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 по адміністративній справі № 260/1250/19 наказом ГУНП області від 23.12.2019 № 279 о/с ОСОБА_15 був поновлений на службу та призначений на посаду дільничного офіцера поліції Тячівського ВП ГУНП. Вказане рішення Закарпатського адміністративного суду, оскаржене Головним управлінням області, зокрема 15.01.2020 подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду.
		Таким чином, відповідно до статті 19 Дисциплінарного статут Національної поліції України, враховуючи, що рішення суду в частині зняття попереднього дисциплінарного стягнення не вступило в законну силу, обставиною, що обтяжує вину ОСОБА_6 являється вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення. 
		На підставі викладеного зроблено висновок, що за    грубе порушення  службової дисципліни, порушення вимог :
		-пункту 1, підпунктів 1, 2, 3 пункту з статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІ, пунктів 1, 2, 3 статті 18, статті 64 ЗУ «Про Національну поліцію», абзаців 1, 2, З, 5 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, пунктів 6, 7 розділу II Інструкції порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, що проявилось у приховуванні від обліку кримінального правопорушення, вчиненні неправомірних дій відносно гр. ОСОБА_3 , неінформуванні керівництва Мукачівського ВП ГУНП та служби « 102» щодо повідомлення гр. ОСОБА_4 про неправомірні дії відносно гр. ОСОБА_3 , порушенні присяги працівника поліції, скоєгші вчинку, який компрометує його як поліцейського, а також наданні неправдивих пояснень у ході службового розслідування, дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1 , у відповідності до підпункту 7 пункту З статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-УІІІ, звільнити зі служби в поліції.
		За наслідками розгляду даного службового розслідування 12.02.2020 р. ГУНП було винесено наказ №434 : 
		-  за грубе порушення службової дисципліни, порушення вимог пункту 1, підпунктів 1, 2, з пункту з статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІ, 
		- пунктів 1, 2, 3 статті 18, статті 64 ЗУ «Про Національну поліцію»,
		- абзаців 1, 2, З, 5 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179,
		-  пунктів 6, 7 розділу II Інструкції порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, 
		- пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, що проявилось у приховуванні від обліку кримінального правопорушення, вчиненні неправомірних дій відносно гр. ОСОБА_3 , неінформуванні керівництва Мукачівського ВП ГУНП та служби « 102» щодо повідомлення гр. ОСОБА_4 про неправомірні дії відносно гр. ОСОБА_3 , порушенні присяги працівника поліції, скоєнні вчинку, який компрометує його як поліцейського, а також наданні неправдивих пояснень у ході службового розслідування, дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1 , у відповідності до підпункту 7 пункту З статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-УІІІ, звільнити зі служби в поліції. (а.с.5-8).
		Наказом ГУНП в Закарпатській області № 39 о/с від 12.02.2020 р. відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції за п. 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) майора поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області - з 12 лютого 220 року. (а.с.9).
		Крім того, судом встановлено, що 08.08.2019 року позивача  вже було звільнено відповідачем з органів поліції за аналогічними  звинуваченнями. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду  від 16.12.2019 року в справі № 260/1250/19 визнано протиправними дії відповідача щодо  звільнення позивача , накази ГУНП в Закарпатській області № 1547 від 08.08.2019 та № 167 о\с від 12..8,2019 скасовано, допущено негайне виконання  рішення в частині поновлення на посаді. 
		 
		18 березня 2020 року Постановою  Восьмого апеляційного адміністративного суду  №260/1250/19 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області  залишено без задоволення, рішення  Закарпатського окружного адміністративного суду  від 16.12.2019 року в справі № 260/1250/19 - без змін.
		 
		Судом  в судовому засіданні було оглянуто відео із камери відеоспостереження «Безпечне місто», яке міститься при матеріалах службового розслідування, де видно групу осіб, яка складається із військових та працівників поліції, які патрулюють вулицю Мукачево і зупиняють чоловіка із білою сіткою, і розмовляють із ним., а потім ідуть .
		 
		Під час судового розгляду до суду надійшла нотаріально завірена заява ОСОБА_11 , в якій він вказав, що до суду зявитися не може, так  як він їде на заробітки до Польші, а оскільки з часу події пройшло пять місяців, то не все добре памятає., і комі передав 200 грн. також не памятає.
		 
		Мотиви та норми права застосовані судом.
		Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовано Законом України "Про Національну поліцію" №580-VІІІ від 02.07.2015 (далі - Закон №580-VІІІ).
		Відповідно до приписів частини першої статті 17 Закону №580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
		У частині першій статті 18 Закону №580-VІІІ передбачені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
		     Статтею 64 Закону №580-VІІІ визначено текст Присяги працівника поліції.
		     Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону №580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
		 
		Щодо порушення позивачем  вимог пункту 1, підпунктів 1, 2, 3 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІ.( Далі-Дисциплінарний Статут)
		 
		Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, який введено в дію Законом України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 29, ст.233).
		 
		Відповідно до статті 1 Дисциплінарного Статуту:
		1. Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
		 
		2. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
		 
		3. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:
		 
		1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
		 
		2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;
		 
		3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
		 
		4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
		 
		5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
		 
		6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
		 
		7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
		 
		8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
		 
		9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
		 
		10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
		 
		11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
		 
		12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
		 
		13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
		 
		14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.
		 
		Частиною першою статті 12 Статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає:
		- в порушенні ним службової дисципліни,
		-невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі,
		- порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських,
		- а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
		За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
		За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
		Згідно положень частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
		Аналіз вказаних норм законодавства дає підстави суду дійти висновку, що для застосування до поліцейського будь якого виду дисциплінарного стягнення необхідно встановити факт вчинення ним дисциплінарного проступку, що призвело до порушення ним службової дисципліни.
		 
		Однак , як встановлено судом на підставі матеріалів службового розслідування, належні та допустимі докази порушення позивачем вищевказаних вимог - відсутні.
		 
		Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
		Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.18, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.11.2019 за      № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).
		Пунктом першим Розділу V Порядку №893 закріплено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського :
		1) з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення,
		2) установлення:
		- причин і умов учинення дисциплінарного проступку,
		- вини поліцейського,
		- ступеня тяжкості дисциплінарного проступку,
		- розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
		Згідно п. 2 розділу IV Порядку № 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
		Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має інші права, визначені статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п. 5 розділу IV Порядку № 893).
		Відповідно до п. 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
		Згідно з п. 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити:
		     - наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
		- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
		- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
		- обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
		- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
		- вид і розмір заподіяної шкоди;
		- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
		Отже, мета службового розслідування полягає в тому, щоб повно, об`єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника НП і його ставлення до вчиненого.
		На підставі пункту першого Розділу VІ Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
		Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
		У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
		Судовим розглядом справи встановлено,      посадовими особами відповідача ініційоване службове розслідування, результати якого, стали підставою для прийняття оскаржуваних наказів.
		Як вбачається із змісту оскарженого наказу ГУ НП в Закарпатській області від 12.02.2020 р. № 434 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію».
		Згідно зі ст. 18 Закону 580 поліцейський зобов`язаний:
		1)          неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
		2)          професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно- правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;
		3)          поважати і не порушувати прав і свобод людини;
		4)          надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;
		5)          зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;
		6)          інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
		Наказом МВС України      від 09.11.2016      № 1179 затверджені Правила етичної поведінки поліцейських, які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України . Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
		Основні вимоги до поведінки поліцейського встановлені      у Розділі ІІ Правил, а саме:
		1. Під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:
		- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
		- професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
		- поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;
		- у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;
		- неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України;
		- виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку;
		- поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
		- контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;
		- мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу;
		- дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики;
		- зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;
		- інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
		Відтак, аналізуючи зазначені норми законодавства, суд зазначає, що такі є загальними та окреслюють коло обов`язків та правила поведінки поліцейських. Для встановлення факту порушення необхідно конкретизувати, які саме дії чи бездіяльність призвели до порушення. Однак, такої конкретизації зроблено не було.
		Судом не встановлено, а відповідачем не доведено ні матеріалами службового розслідування ні      під час судового розгляду порушення позивачем підпунктів 1,2,3, 5 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, про що вказано в оскаржуваних наказах      та на порушення як на підставу вказано у висновку службового розслідування.
		Посилаючись на порушення Правил етичної поведінки поліцейських затверджені наказом МВС № 1179 від 09.11.2016 року, Відповідач чітко не вказав які саме правила були порушені і виходячи зі змісту вказаних норм в діях Позивача взагалі не має будь яких порушень визначених даним документом.
		 
		Щодо порушень позивачем пунктів 6, 7 розділу II Інструкції порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, що проявилось у приховуванні від обліку кримінального правопорушення, вчиненні неправомірних дій відносно гр. ОСОБА_3 , неінформуванні керівництва Мукачівського ВП ГУНП та служби « 102» щодо повідомлення гр. ОСОБА_4 про неправомірні дії відносно гр. ОСОБА_3 , то суд констатує наступне.
		 
		          Поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.(п.6 Інструкції)
		Поліцейський у разі самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, невідкладно, але не пізніше 24 годин рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки.( п.7 Інструкції)
		 
		Судом встановлено як на підставі матеріалів адмінсправи та матеріалів службового розслідування , що позивачем не було виявлено, а також він не отримував інформацію від ОСОБА_31 ( в даному випадку щодо вимагання або отримання грошей від ОСОБА_30 , ) про кримінальне правопорушення чи  іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою, самостійно не виявляв з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, а тому у нього був відсутній обовязок невідкладно, але не пізніше 24 годин рапортом доповісти про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки. Доказів протилежного відповідачем не надано.
		 
		Щодо порушень пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, суд звертає увагу на наступне.
		 
		Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування. Відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування. (п. 7 розділу IV Порядку ).
		В матеріалах службового розслідування містяться пояснення ОСОБА_2 надані ним 10.02.2020 року по суті заданих запитань члену дисциплінарної комісії ОСОБА_32 Встановлення факту надання завідомо неправдивих  пояснень можливе тільки в межах ст. 384 ККУ, а  інших фактів надання позивачем завідомо неправдивих пояснень  ні судом , ні матеріалами службового розслідування не встановлено.
		 
		Вказівка на порушення ст.1 ЗУ про «Дисциплінарний статут Національної поліції України» однак в даному законі немає будь яких норм, які      були порушені Позивачем. Також Відповідачем взагалі не конкретизовано що саме порушив Позивач .
		Під час винесення оскаржуваних наказів відповідачем не було взяти до уваги обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди.
		     Опрацювавши основний документ службового розслідування стосовно ОСОБА_1 - Висновок від 11.02.020  року суд звертає увагу, що  матеріалами .службового розслідування, відповідно до вимог Дисциплінарного статуту НП України, не доведено наявності вчинення позивачем саме дисциплінарного проступку та не конкретизовано, в чому ж саме полягає порушення позивачем вимог Закону України «Про Національну поліцію». Правил етичної поведінки поліцейських, Інструкції порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, які дії в їх порушення вчинив чи не вчинив позивач.
		Зазначений висновок  суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 18 червня 2019 року у справі №823/1562/15.
		 
		     Суд  звертає увагу на те, що висновок службового розслідування містить лише опис вчиненого позивачем корупційного діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, а причини та умови вчинення дисциплінарного проступку не встановлені. У оскаржуваному Наказі № 434 від 10.02.2020 року зазначено, що  прокуратурою Закарпатської області відомості про дану подію внесено до ЄРДР під № 42020070000000074 за ч. 3 ст. 368 КК України. Вирішення питання про звільнення позивача зі служби в поліції  за відсутності ознак вчинення ним дисциплінарного поступку  у звязку з відсутності обставин , на які суд вказав вище, можливе тільки після  встановлення обставин причетності його до скоєного злочину по кримінальному провадженню На день розгляду справи вина Позивача у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України не доведена.
		На відміну від звільнення зі служби в поліції у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов`язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.
		Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку  в його діяннях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.          
		Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.10.2019 року у справі №826/21809/15.
		 
		          Окрім підозри  у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого  ч.3 ст. 368 ККУ (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища . Діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди) не підтвердженої у встановленому законом порядку, ознак будь-якого іншого діяння, яке б підпадало під ознаки проступку, що дискредитує звання органів внутрішніх справ, та могло б бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, висновок службового розслідування не містить. 
		Вищевказана позиція узгоджується з позицією наведеною у постанові  ВС по справі №802/102/13-а від 16.01.2019 року, де суд вказав на ту обставину, що для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення повинно бути підтвердження винною поведінкою особи , встановленою відповідним вироком суду.
		 Суд звертає увагу, що звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.
		Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 21.05.2014 та від 01.07.2014 (реєстраційні номери судових рішень в ЄДРСР - 39088425 та 39891898 відповідно).
		 
		В даній справі суд керується ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", якою вставлено , що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		          Так, у рішенні ЄСПЛ      "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia)      від 28.11.2002 суд      зробив наступний висновок:     -Презумпцію невинуватості необхідно розглядати в загальноправовому і процесуальному значеннях. Як загально правова вимога вона визначає положення особи в суспільстві. Хоча цей принцип сформульований як кримінальний процесуальний, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу. Презумпція невинуватості - об`єктивне право положення. Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно першою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави".
		Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що  п. 1 Наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 12.02.2020 р. № 434 про притягнення до дисциплінарної відповідальності   ОСОБА_1 у вигляді звільнення з органів поліції, є протиправним та підлягає скасуванню.
		Оскільки судом встановлено, що наказ  від 12.02.2020 р. № 434  є протиправним, то і прийнятий на його підставі наказ      Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 12.02.2020р. № 39 о/с "По особовому складу" щодо звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1       є протиправним та підлягає скасуванню.
		Відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		Відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі Порядок 100) та згідно п. "з" ст. 1 Порядку 100 цей Порядок застосовується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Пунктом 3 ч.2 Порядку 100 встановлено, що обчислення середньої заробітної плати, передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
		Відповідно до п.8 ч.2 Порядку 100, обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
		Згідно з абзацом п`ятим п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 року за № 13, при задоволенні вимог про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.
		Згідно Довідки про заробітну плату , яка видана   ОСОБА_1 УФЗБО ГУ НП в Закарпатській області, його заробітна плата за останні два місяці перед звільненням становить 26340 грн.грн., а середньоденна  виходячи із 42 робочих днів - 627 грн.
		Так  як з дня звільнення по день постановлення рішення пройшло 116 робочих дні ( згідно інформації Мінсоцполітики ), то середній заробіток за час вимушеного прогулу становить : 116 х 627 =72 749 грн.
		 
		Суд зазначає, що негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєвоважливих прав та інтересів громадян і держави.
		Відповідно до п.п.2,3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
		Відтак, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді, які він займав до звільнення , а також присудження виплати заробітної плати у межах стягнення за один місяць у розмірі 13170,00 підлягає до негайного виконання.
		У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		При перевірці на предмет законності дій та рішень субєкта владних повноважень суд застосовує положення ч.2 ст. 2 КАСУ, а саме:
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідачем      при проведенні службового розслідування та винесенні оскаржуваних наказів не дотримані вищевказані вимоги,    а відтак позовні вимоги підлягають до задоволення.
		Керуючись статтями         242.246 КАС України, суд,-
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов     ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )         до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області         (вул.Ф.Ракоці, буд.13,м.Ужгород,Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ 40108913)                                                                                                         про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.
		 
		2.Визнати протиправним    та скасувати п. 1 Наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 12.02.2020 р. № 434 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області щодо звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )         .
		 
		3.Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 12.02.2020р. № 39 о/с "По особовому складу" щодо звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )                 .
		 
		4.Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )         на службі в Національній поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській.
		 
		5.Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (вул.Ф.Ракоці, буд.13,м.Ужгород,Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ 40108913)                                                                                                                                         на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )         середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 13 лютого.2020 року до 03 серпня 2020 року         в розмірі 72749,0 (сімдесят дві тисячі сімсот сорок девять грн. 00 коп.) грн.
		 
		6.Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )         на службі в Національній поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області
		 
		7.Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (вул.Ф.Ракоці, буд.13,м.Ужгород,Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ 40108913)       на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за час вимушеного прогулу грошового забезпечення     за один місяць в розмірі 13170,00 (тринадцять тисяч сто сімдесят грн. 00 коп.)
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду через Закарпатський окружний адмінсуд.
		 
		СуддяЗ.Б.Плеханова
		 
		 
		 
		 
		Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 10.08.2020 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...