Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 481/670/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 12.08.2020. Зареєстровано: 13.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.08.2020.
Дата набрання законної сили: 10.09.2020
Номер судового провадження: 1-кп/481/48/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017150270000766

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №481/670/18 
		Провадж.№1-кп/481/48/2020
		ВИРОК
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 серпня 2020 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:    головуючого судді ОСОБА_1 ,
		       з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новий Буг Миколаївської області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017150270000766 від 26 грудня 2017 року, відносно:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає у АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, фізичної особи - підприємця, не судимого,
		про обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
		з участю учасників судового провадження: сторін: прокурорів: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , потерпілих: ОСОБА_6 ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , їх представника адвоката ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_10 ,
		 
		встановив:
		26 грудня 2017 року близько 18 години 30 хвилин ОСОБА_3 , керував технічно справним автомобілем марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , рухався у темний час доби, при ясній погоді, без опадів, по сухій асфальтованій проїзній частині дороги по вул. Харчука у м. Новий Буг Миколаївської області, яка має по одній смузі руху у кожному напрямку, зі сторони вул. Грушевського у напрямку с. Вільне Запоріжжя, зі швидкістю 83 км/год. В той час, пішохід ОСОБА_11 , у районі нерегульованого перехрестя вул. Харчука з вул. Гребеннікова у м. Новий Буг Миколаївської області, який освітлювався міським електроосвітленням, розпочав переходити проїзну частину вул. Харчука по нерегульованому пішохідному переходу, позначеному дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра» та дорожніми знаками 5.35.1 «Пішохідний перехід», рухаючись справа на ліво по ходу руху автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 . При наближенні до зазначеного нерегульованого пішохідного переходу, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , грубо порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 12.4, 18.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме: керуючи транспортним засобом, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміни, рухався зі швидкістю 83 км/год, чим перевищив максимально допустиму швидкість руху у межах населеного пункту, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід ОСОБА_11 , не зменшив швидкість і не зупинив свій транспортний засіб, щоб дати дорогу пішоходу, для якого може бути створена перешкода чи небезпека, при виявлені небезпеки у вигляді пішохода, якого він об`єктивно спроможний був виявити заздалегідь, не вжив заходів до зменшення швидкості автомобіля аж до повної його зупинки, хоча повинен був це зробити та мав таку технічну можливість, внаслідок чого передньою частиною автомобіля скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_11 , який переходив проїзну частину дороги вул. Харчука. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_11 від отриманих ушкоджень загинув на місці пригоди.
		   Дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.п. 12.4, 18.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, водій мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, своєчасним застосуванням екстреного гальмування, за умов руху зі швидкістю, допустимою у місці ДТП  60 км/год. Такі дії водія ОСОБА_3 з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з ДТП, що відбулося та наслідками, що настали.
		   Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України.
		   Як вбачається із законодавчого визначення, злочином може бути визнано лише протиправне, суспільно-небезпечне, винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину (ч.1 ст. 11 КК України). Відтак, одним із елементів складу злочину може бути визнано певну поведінку особи, свідомий та вольовий вчинок, а не певний її стан.
		Диспозиція ст. 286 КК України сформульована законодавцем як банкетна, тому для встановлення ознак об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які внормовують правила безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР, для з`ясування того, які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент ДТП.
		При цьому належить враховувати, що злочин, передбачений ст. 286 КК України є злочином із так званим матеріальним складом, і обов`язковою ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння є не будь-яке з допущених особою порушень ПДР, а лише ті з них, які спричиняють суспільно-небезпечні наслідки, передбачені, зокрема, ч.2 ст. 286 КК України.
		Таким чином, об`єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_3 злочину включає такі обов`язкові елементи: діяння (дія або бездіяльність), обстановка, суспільно-небезпечні наслідки (смерть особи потерпілого), причинно наслідковий зв`язок між небезпечними діяннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.
		Діяння полягає в порушенні Правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності й полягати: 1) у вчиненні дій, заборонених правилами (наприклад, керування транспортним засобом у стані сп`яніння чи без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії тощо); 2) у невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту (незниження швидкості руху відповідно до дорожньої обстановки, недотримання безпечного інтервалу тощо).
		Обстановка вчинення злочину характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху.
		Причиновий зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винуватою особою, неминуче зумовлює шкідливі наслідки, передбаченіст. 286 КК України.
		Під час розгляду кримінального провадження суд зобов`язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині вироку порушенняПДР, які мали місце під час конкретної ДТП, але водночас він повинен чітко зазначати увироку, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбаченихст. 286 КК України, тобто знаходилися у причиновому зв`язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли. Вказана правова позиція відображена в Постанові Верховного суду від 21.08.2019 у справі № 682/956/17.
		За змістом закону порушення Правил безпеки руху та експлуатації транспорту полягає в дії або бездіяльності, пов`язаній з невиконанням однієї чи кількох вимогПравил дорожнього рухуабо інших нормативних актів, що регламентують безпеку руху та експлуатацію транспорту, з боку особи, яка керує транспортним засобом. Об`єктивна сторона злочину, передбаченогост. 286 КК України, полягає в: а) порушенні Правил безпеки руху чи експлуатації транспорту, тобто в порушенні конкретного правила, передбаченого конкретним пунктом правил; б) настанні суспільне небезпечних наслідків - заподіяння смерті чи тілесних ушкоджень учасникам дорожнього руху і в) причинному зв`язку між порушенням правил безпеки руху чи експлуатації транспорту та спричиненими наслідками.
		Суб`єктивна сторона злочину характеризується необережною формою вини, що визначається характером ставлення до наслідків. Сама ж дія або бездіяльність при порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту можуть бути як умисними, так і вчиненими з необережності.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст. 286 КК України, визнав повністю, не заперечуючи факту скоєння наїзду на пішохода, при цьому заперечував факт перебування його у стані алкогольного сп`яніння під час ДТП. Так, він підтвердив, що дійсно 26 грудня 2017 року близько 18.30 години їхав на своєму автомобілі марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , у м. Новий Буг Миколаївської області по вул. Харчука у напрямку с. Вільне Запоріжжя зі швидкістю близько 80 км/год. Під`їжджаючи до магазину «Україна» у районі нерегульованого перехрестя вул. Харчука та вул. Гребеннікова побачив пішохода, який переходив дорогу, не встиг зреагувати та наїхав на нього. В подальшому в`їхав у зупинку громадського транспорту та зупинився. З місця пригоди не переховувався. У стані алкогольного чи іншого сп`яніння не перебував. У вчиненому щиро розкаються та просить суд суворо його не карати.
		Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, винуватість ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині, вчиненому при викладених вище обставинах, доведена зібраними в ході досудового слідства та підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні доказами у справі:
		даними у судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_8 , який, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві свідчення та приведеним до присяги, повідомив,що потерпілий ОСОБА_11 являвся його батьком. Він не був очевидцем зазначених події ДТП, яка відбулася 26.12.2017 року. Цивільний позов підтримує у повному обсязі та просить суд його задовольнити, оскільки через втрату батька зазнав великих душевних страждань. Підтвердив те, що ОСОБА_3 повністю відшкодував йому та його сім`ї (матері та сестрі) матеріальну шкоду; 
		даними у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_12 , який, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України та приведеним до присяги, суду повідомив, що точної дати він вже не пам`ятає, близько 18.00-18.30 год. вийшов із магазину «Україна», що у м. Новий Буг Миколаївської області, почув удар, обернувшись побачив автомобіль марки «БМВ» сірого кольору, який вже ніс на своєму капоті людину. Далі, заїхавши на зупинку громадського транспорту, автомобіль зупинився, а людина, яка була на капоті автомобіля опинилася вже за ним. В той вечір було сухо, вітряно. Чув звуки гальмування. Зауважив, що зіткнення відбулося не на пішохідному переході, хоча пізніше ще раз уточнив, що почув удар, через декілька секунд обернувся та побачив авто вже за пішохідним переходом із людиною на капоті. Підтвердив, що за кермом автомобіля був ОСОБА_3 
		даними у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_13 , який, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України та приведеним до присяги, суду повідомив, що у той вечір вони їхали із ОСОБА_3 від магазину «Пріма», що у м. Новий Буг Миколаївської області у напрямку магазину «Україна» на автомобілі марки «БМВ» сірого кольору, який належить ОСОБА_3 . Коли їхав в автомобілі, то мав очі опущені, оскільки здійснював певні розрахунки. Коли підняв голову, то побачив людину на дорозі, про що крикнув ОСОБА_3 і у той момент відбулося зіткнення автомобіля із вказаним чоловіком. Потерпілий знаходився за пішохідним переходом, десь на середині дороги. Зіткнення відбулося на перехресті вулиць Харчука та Гребеннікова у центральну частину автомобіля. Зупинилися вони вже у зупинці громадського транспорту. Після цього він вийшов із автомобіля та пішов до магазину «Україна», який був поруч. Додав, що швидкість автомобіля в момент зіткнення була близько 60 км/год. У момент зіткнення ОСОБА_3 з`їжджав до середини дороги. Причину такого він не знає. З ОСОБА_3 перебуває у дружніх відносинах;
		витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого відомості за фактом вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 26.12.2017 року близько 18 години 30 хвилин у м. Новий Буг Миколаївської області поблизу магазину «Україна», внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017150270000766 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України;
		даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 26 грудня 2017 року, складеного слідчим СВ розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_14 , з участю начальника Новобузького відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 , ст. слідчого СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_15 , криміналіста СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_16 , судово-медичного експерта ОСОБА_17 , начальника СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_18 , понятих: ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , схемою та фото таблицею до нього, якими підтверджено факт огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, а саме: район нерегульованого перехрестя вулиць Харчука та Гребеннікова у м. Новий Буг Миколаївської області при похмурій погоді без опадів. Дорога асфальтована із сухим чистим покриттям із двома смугами руху із відсутньою розміткою. Місце події знаходиться в зоні дії дорожніх знаків, встановлених в напрямку проведення огляду, які передбачені п. 2.3 Правил дорожнього руху України «Головна дорога» та п. 5.35.1 ПДР «Пішохідний перехід». Освітлення дороги міське електричне. Автомобіль марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , перебуває за межами проїзної частини на відстані 0,45 м від лівого переднього колеса та 0,0 м від лівого заднього колеса до межі проїзної частини, а також на відстані 2,1 м від задньої осі до кута будівлі зупинки громадського транспорту. В автомобіля наявні такі пошкодження: розтріскування лобового скла по центру у нижній частині, деформація капоту, відсутність решітки радіатора, розлом переднього бампера, зміщення з місця штатного кріплення фар головного світла, деформація нижньої частини правої передньої дверки, деформація переднього кута нижньої частини правої задньої дверки, деформація передньої частини правого крила, спущене праве переднє колесо. Крім цього, проведено огляд автомобіля, як невідкладний, до якого був вільний доступ, оскільки двері автомобіля були відчинені. Під час огляду було виявлено та вилучено речовину малинового біологічного походження на зовнішній поверхні капоту на рівні повітряних решіток та посередині капоту, а також на зовнішній поверхні лобового скла у його нижній середній частині, сліди пальців рук та папілярних узорів. З місця ДТП вилучено: труп ОСОБА_11 , автомобіль марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , черевики загиблого, фрагменти лакофарбового покриття, уламки частин автомобіля та мобільний телефон марки «SIGMA»; 
		при огляді автомобіля було виявлено та вилучено: подушка безпеки місця водія, яка поміщена до спец. пакета № 4502974; подушка безпеки місця переднього пасажира, яка поміщена до спец. пакета № 4502975; два запахових сліди, вилучені із керма автомобіля та поміщені до спец. пакетів № 4300195, 4393744; змив з керма автомобіля, який поміщено до конверта № 4; телефон мобільний марки «Prestigio», який знаходився між сидінням водія та сидінням переднього пасажира, поміщено до спец. пакета № 4393649; документи (листи, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу), які знаходилися на передньому пасажирському сидінні, поміщено до спец. пакету № 4393651, дев`ять патронів калібру 5,6 мм з магазином, які знаходилися у багажнику автомобіля та десять патронів 12 мм з магазином, які знаходилися на підлозі автомобіля перед переднім пасажирським сидінням, поміщенні до спец. пакета № 4393650, таблиця зі слідами пальців рук та змив із середини капоту автомобіля, поміщено до паперового конверту № 2; змив з верхньої частини капоту автомобіля, поміщено до конверту № 1, змив з нижньої частини лобового скла автомобіля, поміщено до конверту № 3;
		за клопотанням слідчого СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області, ухвалою слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 27.12.2017 року, надано дозвіл слідчому відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Миколаївській області на проникнення з метою обшуку у салоні автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , який знаходився на місці ДТП у районі перехрестя вулиць Харчука та Гребеннікова у м. Новий Буг Миколаївської області, що фактично був проведений у період часу з 23.30 години 26.12.2017 року до 05.00 години 27.12.2017 року за протоколом огляду ДТП, у невідкладному випадку, з метою вилучення речових доказів у кримінальному провадженні; 
		заявою ОСОБА_3 від 27.12.2017 року в.о. начальника Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області, останній добровільно видав працівникам поліції одяг, у якому він був одягнений та знаходився в автомобілі марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , у момент ДТП, що мала місце 26.12.2017 року у м. Новий Буг по вул. Харчука поблизу магазину «Україна», а саме: сорочку червоного кольору; 
		даними протоколу огляду предмета від 27.12.2017 року, складеного ст. слідчим СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_21 , яким підтверджено факт проведення огляду одягу, який видав гр. ОСОБА_3 ; 
		заявою ОСОБА_3 від 27.12.2017 року начальнику Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області, якою він повідомляє поліцію про те, що він являється винним у здійсненні ДТП 26.12.2017 року близько 19.00 години по вул. Харчука у м. Новий Буг, при керуванні ним його автомобілем марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , у вчиненому щиро розкаюється, яку зареєстровано Новобузьким ВП ГУНП в Миколаївській області в ЄО за № 3794;
		даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.12.2017 року, складеного ст. слідчим СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області, встановлено те, що ОСОБА_3 був фактично затриманий працівниками поліції 27.12.2017 року о 17.00 годині, як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та до якого у подальшому за клопотанням слідчого та на підставі ухвали слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 28.12.2017 року було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;
		даними протоколу огляду предмета від 03 січня 2018 року, складеного ст. слідчим СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_22 , та фото таблицею до нього, яким підтверджено факт проведення слідчим огляду одягу загиблого ОСОБА_11 ;
		постановою прокурора Миколаївської області від 09 січня 2018 року, постановлено доручити здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12017150270000766 від 26.12.2017 року слідчому управлінню ГУ НП в Миколаївській області;
		постановою прокурора Миколаївської області від 15 січня 2018 року у кримінальному провадженні № 12017150270000766 від 26.12.2017 року за ч.2 ст. 286 КК України, призначено групу прокурорів у складі: начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури області ОСОБА_23 , заступника начальника цього ж відділу ОСОБА_24 , прокурорів цього ж відділу ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , начальника Новобузького відділу Баштанської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та прокурорів цього ж відділу ОСОБА_32 , ОСОБА_5 та ОСОБА_33 ;
		09 січня 2018 року начальником відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_34 доручено слідчому СВ розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_14 проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017150270000766 за ч.2 ст. 286 КК України;
		у відповідь на запит слідчого, начальником Миколаївського обласного центру з гідрометеорології 12 січня 2018 року повідомлено, що погодні умови 26.12.2017 року у період з 17.00 години до 20.00 години у м. Новий Буг Миколаївської області, спостерігались наступні: хмарність 0-10 балів, без опадів, метеорологічна дальність видимості з 17.00 години до 18.00 години більше 10 км, явищ, що погіршували видимість не спостерігалося, з 18.00 години до 20.00 години  4 км, димка, температура повітря 6.1  6.3 градусів тепла;
		у відповідь на запит слідчого, міським головою м. Новий Буг Миколаївської області 16 лютого 2018 року повідомлено, що ділянку проїзної частини по вул. Гребеннікова та вул. Харчука станом на 26.12.2017 року обладнано вуличним освітленням, де облаштовано 18 одиниць світлоточок марки LED 30Вт, які 26.12.2017 року були увімкнені автоматично з 16.00 години вечора та вимкнено о 06.00 годині ранку, перебували у справному та працездатному стані;
		даними протоколу огляду транспортного засобу від 10 січня 2018 року, складеного слідчим СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_14 у присутності понятих та фото таблицею до нього, якими підтверджено факт проведення огляду транспортного засобу автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , під час якого встановлено зовнішнє пошкодження автомобіля у вигляді: пошкодження капоту, переднього бамперу, лобового скла, правого крила, правої передньої дверки. З місця пригоди вилучені: дві лампочки фар дальнього світла автомобіля, які упаковані до спец.пакету № 4300199, а також зразок лакофарбового покриття, який упаковано до спец. пакету № 2918658; 
		висновком експерта № 52 від 18 січня 2018 року, складеним на виконання постанови слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Миколаївській області про призначення судової дактилоскопічної експертизи від 12 січня 2018 року, яким встановлено, що на таблиці до протоколу огляду автомобіля від 26 грудня 2017 року за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_11 , у районі перехрестя вул. Харчука та вул. Гребеннікова у м. Новий Буг Миколаївської області, містяться дванадцять слідів папілярних узорів, з яких три сліди папілярних узорів пальців рук з розмірами 20х23 мм, 11х37 мм та 9х34 мм, придатні для ідентифікації за ними особи (осіб), а дев`ять слідів папілярних узорів з розмірами 14х41 мм, 28х70 мм, 48х25 мм, 28х19 мм, 14х24 мм, 8х39 мм, 9х42 мм, 8х33 мм та 27х75 мм, не придатні для ідентифікації за ними особи (осіб). Слід папілярного узору пальця руки розмірами 20х23 мм, залишений великим пальцем правої руки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Слід папілярного узору пальця руки х розмірами 11х37 мм, залишений середнім пальцем правої руки ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Слід папілярного узору пальця руки розмірами 9х34 мм, залишений не ОСОБА_3 і не ОСОБА_13 , а іншою особою.
		висновком експерта № 132 від 25 січня 2018 року, складеним на виконання постанови слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Миколаївській області про призначення судово-медичної експертизи від 04 січня 2018 року, яким встановлено, що при дослідженні трупа ОСОБА_11 виявлені наступні пошкодження: відкритий поперечний перелом лівої плечової кістки, велика ділянка осадження лівих відділів грудної клітини, живота, лівої сідниці, лівого стегна, садно в ділянці лівого ліктя, три дрібних садна на тильній поверхні правої кисті, садно в ділянці гребня правої клубової кістки, множинні дрібні поверхневі садна на зовнішньо-бічній поверхні правого стегна, відкритий багато осколковий перелом лівого колінного суглобу, множинні розриви зв`язок лівого колінного суглобу, поперечний перелом латерального мищелка правої стегнової кістки, 500 мл рідкої крові в черевній порожнині, множинні забої правої та лівої легені, вогнищеві крововиливи в області коренів легень та утримуючих зв`язок печінки, розрив печінки, крововиливи в праву та ліву при ниркову клітковину, перелом хребта між 7 шийним та 1-м грудним хребцями, перелом хребта між 10 та 11 грудними хребцями з повним розходженням уламків та розривом спинного мозку, відрив акроміального кінця лівої ключиці, переломи ребер, перелом кісток тазу у вигляді повного розходження лівого крижово-клубового суглобу. Смерть ОСОБА_11 настала від спінального шоку на грунті переломів хребта. За критерієм небезпечності для життя тілесні ушкодження, що мали місце, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Всі наявні рани утворилися внаслідок прободіння м`яких тканин зсередини уламками підлеглих кісток. Крововиливи в області коренів легень та підтримуючі зв`язки печінки утворилися внаслідок загального струсу тіла. Переломи 1-12 ребер зліва по середньо-ключичній лінії та переломи 6-12 ребер справа по передньо-підпаховій лінії є локальними і утворилися безпосередньо в місці дії травмуючої сили, на що вказує розташування ознак здавлення на їх зовнішніх пластинках. Всі інші виявлені переломи ребер є конструкційними і утворилися безпосередньо в місці дії травмуючої сили,на що вказує розташування ознак стиснення на їх внутрішніх кісткових пластинах. Ступінь загоєння ран та саден, колір крововиливів свідчать про те, що смерть ОСОБА_11 настала незабаром після спричинення йому тілесних ушкоджень. Ступінь вираженості трупних явищ свідчать про те, що смерть ОСОБА_11 настала за 12-18 годин до дослідження трупу в морзі. Все вищевикладене, а також характер інших зовнішніх пошкоджень (садна) свідчать про те, що всі виявлені пошкодження утворилися внаслідок дії якихось тупих твердих предметів, можливо у термін та при обставинах, що не суперечать викладеним у постанові. Характер та локалізація тілесних ушкоджень свідчать про те, що під час первинного контакту потерпілий знаходився у вертикальному положенні та був повернутий до транспортного засобу задньою-лівою поверхнею тіла. Місце первинного контакту, найбільш вірогідно, є область лівого та правого колінних суглобів (по черзі), а також ділянка тазу зліва, коли утворились переломи кісток колінних суглобів та перелом лівого крижово-клубового суглобу. Тоді ж (в момент первинного контакту) утворилися переломи хребта та розрив печінки. Численні переломи ребер та відкритий перелом лівої плечової кістки могли утворитися як внаслідок закидання тіла на авто, так і внаслідок наступного падіння тіла на поверхню дороги. Множинні виявлені садна, найбільш вірогідно, утворились внаслідок послідуючого ковзання тіла по дорожньому покриттю. Тяжкість виявлених пошкоджень може свідчити про значну швидкість транспортного засобу. При судово-токсилогічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_11 етиловий спирт не виявлений.
		висновком експерта № 54 від 14 лютого 2018 року, складеним на виконання постанови слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Миколаївській області про призначення судової автотехнічної експертизи по дослідженню деталей транспортного засобу від 12 січня 2018 року, яким встановлено те, що, на момент ДТП надані на дослідження лампи дальнього світла фар головного освітлення автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , знаходилися у працездатному стані; відповісти на питання «Чи працювали лампочки?» неможливо через недостатність ознак;
		висновком експерта № 5 від 15 лютого 2018 року, складеним на виконання постанови слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Миколаївській області про призначення від 12 січня 2018 року про призначення медико-криміналістичної експертизи, яким встановлено те, що, при дослідженні наданого на експертизу одягу потерпілого ОСОБА_11 виявлено наступні пошкодження та накладення: на куртці: ділянки формування груп з численних однонапрвлених складок, розташованих в середній третині задньої поверхні лівого рукава, в нижній третині задньої поверхні лівого рукава, в нижній третині спинки ліворуч та в середній третині лівої поли вздовж лівого бічного шва. Зазначені ділянки утворились при щільному динамічному контакті тканини куртки з твердою поверхнею; слід-відбиток на зовнішній поверхні полотна підкладки куртки ліворуч з накладенням речовини, схожої на грунт. Пошкодження кутоподібної форми на межі верхньої та середньої третини лівої поли куртки, що утворилось від розриву при перерозтягненні тканини внаслідок зачеплення об виступаючий предмет. Пошкодження у вигляді розривів та відриву тканини в верхній третині  лівої поли та в верхній третині спинки ліворуч, які утворились від розриву внаслідок механічного перерозтягнення куртки. Відрив лівого рукава та коміра-стійки зліва внаслідок розриву шовних ниток. Пошкодження в середній третині задньо-зовнішньої поверхні лівого рукава, яке утворилось внаслідок щільного динамічного контакту з тупим твердим предметом. При огляді куртки в інфрачервоних променях спектра виявлено ділянки накладень речовини, що поглинає інфрачервоні промені: - на зовнішній поверхні підкладки куртки в верхній третині ліворуч відповідно накладенню речовини, схожої на грунт; - на зовнішньому шарі спинки куртки ліворуч в нижній та середній третинах; - на зовнішньому шарі задньої поверхні лівого рукава куртки. На кофті - ушкодження у вигляді відділення кокетки і деталі полотна лівої поли з переходом на передню поверхню лівого рукава; горизонтального розриву полотна лівої поли відповідно місцю кріплення верхнього кінця лівої кишені довжиною 7 см. Зазначені ушкодження утворились внаслідок розриву через механічне перерозтягання ниток. На майці виявлено розрив полотна в верхній третині передньої поверхні ліворуч, який утворився внаслідок механічного пере розтягнення полотна. На брюках пошкоджень не виявлено. При огляді брюк в інфрачервоних променях спектра виявлено ділянки накладень речовини, що поглинає інфрачервоні промені, розташовані на задній поверхні лівої половини брюк на всьому протязі до нижнього краю накладної верхньої кишені. В нижній третині задньої поверхні правої половини є слід- відбиток у вигляді контурів суміжних геометричних фігур. На джемпері, сподніх штанах-шароварах, трусах та кепці пошкоджень не виявлено. При дослідженні наданого на експертизу взуття потерпілого ОСОБА_11 виявлено наступні пошкодження та накладення: На лівому черевику в носковій частині верха ділянка стертя матеріалу верха та ділянка стертя носкової частини підошви із слідами-трасами, які утворились внаслідок щільного динамічного контакту із шорсткою поверхнею. На зовнішній поверхні підкладки куртки ОСОБА_35 в верхній третині ліворуч виявлено сліди-накладення речовини, схожої на грунт та речовини, що поглинає інфрачервоні промені. На задньо-зовнішній поверхні лівого рукава та спинки ліворуч в нижній та середній третинах є сліди у вигляді груп однонаправлених паралельних складок із нашаруванням речовини, що поглинає інфрачервоні промені. На задній поверхні лівої половини брюк в нижній та середній третинах виявлено рясні накладення речовини, що поглинає інфрачервоні промені. Зазначені сліди-накладення утворились внаслідок щільного динамічного контакту із гумомісним предметом. Наявність слідів рельєфної деформації полотна задньої поверхні лівого рукава та спинки кофти ліворуч свідчать про щільний контакт полотна з рельєфною поверхнею. Вищезазначене свідчить про те, що можливість утворення зазначених слідів при наїзді колеса автотранспорту не виключена, Окремі ушкодження на тілі ОСОБА_11 співпадають по локалізації з ушкодженнями на одязі ОСОБА_11 
		висновком експерта № 19 від 16 лютого 2018 року, складеним на виконання постанови слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Миколаївській області про призначення судової інженерно-транспортної експертизи від 04 січня 2018 року, яким встановлено, що ходова частина, робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 не мають технічних несправностей, що могли б виникнути до ДТП, визначити працездатність фар головного світла автомобіля під час ДТП неможливо:
		висновком експерта № 27 від 03 березня 2018 року, складеним на виконання постанови слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Миколаївській області про призначення судової одорологічної експертизи від 12 січня 2018 року, яким встановлено, що запахові сліди вилучені з керма, сорочки ОСОБА_3 та куртки ОСОБА_13 , за фактом ДТП за участі автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , під якого загинув пішохід ОСОБА_11 , містять запахи людини, які не придатні для подальшої ідентифікації за ними особи, оскільки запахові зразки мають бути чисті від сторонніх запахів, тому речі підозрюваних не підходять, до того ж упакування всіх об`єктів допускає втрату первинної запахової інформації та не перешкоджає адсорбції запаху із зовні пакування, що може привести до помилкових висновків, відтак відповісти на поставлені питання неможливо; 
		висновком експерта № 47 від 23 квітня 2018 року, складеним на виконання постанови слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Миколаївській області від 18 січня 2018 року про призначення молекулярно-генетичної експертизи, яким встановлено, що генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_11 (об`єкт №1), які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1., додаток 1). Встановлено генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_3 (об`єкт №2), які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1., додаток 1). Встановлено генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_13 (об`єкт №3), які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1., додаток 1). У змиві з поверхні лобового скла (об`єкт № 6) виявлено кров людини, клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки, які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1., додаток 1). У змиві з рульового колеса (об`єкт №7) та на фрагменті подушки безпеки з місця водія (об`єкт №9) виявлено клітини з ядрами без домішок крові та встановлено їх генетичні ознаки, які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1., додаток 1). У змивах з зовнішньої поверхні капота (об`єкти №№ 4,5) та на фрагменті подушку безпеки з місця пасажира (об`єкт №8) виявлено поодинокі клітини з ядрами без домішок крові генетичні ознаки яких не встановлено у зв`язку з недостатньою кількістю біологічного матеріалу. Генетичні ознаки слідів крові та клітин виявлених у змиві з поверхні лобового скла (об`єкт № 6) збігаються з генетичними ознаками ОСОБА_11 (об`єкт №1) та не збігаються з генетичними ознаками ОСОБА_3 (об`єкт №2) і ОСОБА_13 (об`єкт №3). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_11 , (об`єкт №1) та в об`єкті № 6 складає 8,51 х 10-24. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 1,18 х 1023 осіб. Походження слідів крові та клітин виявлених у змиві з поверхні лобового скла від ОСОБА_3 та ОСОБА_13 , виключається. Генетичні ознаки клітин без домішок крові виявлених на фрагменті подушки безпеки з місця водія (об`єкт №9) збігаються з генетичними ознаками ОСОБА_3 (об`єкт №2) та не збігаються з генетичними ознаками ОСОБА_11 (об`єкт №1) і ОСОБА_13 (об`єкт №3). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_3 (об`єкт №2) та в об`єкті № 9 складає 1,78 х 10-24. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 5,62 х 1023 осіб. Походження клітин без домішок крові виявлених на фрагменті подушки безпеки з місця водія від ОСОБА_11 і ОСОБА_13 виключається. Генетичні ознаки клітин без домішок крові виявлених у змиві з рульового колеса (об`єкт №7) є змішаними і можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. Генетичні ознаки клітин без домішок крові, що домінують серед змішаних генетичних ознак в об`єкті № 7 збігаються з генетичними ознаками ОСОБА_3 (об`єкт №2) та не збігаються з генетичними ознаками ОСОБА_11 (об`єкт №1) і ОСОБА_13 (об`єкт №3). Походження клітин без домішок крові, що домінують серед змішаних генетичних ознак у змиві з рульового колеса від ОСОБА_11 і ОСОБА_13 виключається. Висловитись про походження поодиноких клітин без домішок крові виявлених у змивах з зовнішньої поверхні капота (об`єкти №№ 4,5) та на фрагменті подушку безпеки з місця пасажира(об`єкт №8) від ОСОБА_11 (об`єкт №1), ОСОБА_3 (об`єкт №2) та ОСОБА_13 (об`єкт №3) не представляється за можливе у зв`язку з зазначеним у п.4.
		висновками криміналістичних експертиз № 18-471 від 06 березня 2018 року, складеними на виконання постанови слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Миколаївській області від 01 лютого 2018 року про призначення судової експертизи лакофарбових покриттів та лакофарбових матеріалів, якими встановлено, що надані на дослідження частинки, вилучені під час огляду місця події від 26.12.2017 року та частинки, вилучені під час огляду автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , являють собою лакофарбові покриття, колір верхнього шару якого найбільш близький до етанолу КОЦ «серій, 0.0-12». Дванадцятишарові частинки, вилучені під час огляду місця пригоди від 26.12.2017 року мають загально групову належність з дванадцятишаровими частками, які вилучені під час огляду автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 ;
		висновком комплексної судової авто технічної та транспортно-трасологічної експертизи № 18-232 від 14 березня 2018 року, складеним на виконання постанови слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Миколаївській області від 20 лютого 2018 року про призначення комплексної судової авто технічної та транспортно-трасологічної експертизи, яким встановлено, що у повздовжньому напрямку, відносно меж проїжджої частини, місце наїзду автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , на пішохода знаходилося в межах пішохідного переходу, близько до його границі, яка визначена положенням дорожнього знака 5.35.1 ПДР. В поперечному напрямку, відносно межі проїжджої частини, місце наїзду приблизно визначається також до початку осипи, тобто на відстані біля 2,9 м від лівого краю проїжджої частини. Швидкість автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , встановлена за розмірами осипи фрагментів ЛКП і уламків частин автомобіля, що зафіксовані на схемі до протоколу огляду місця ДТП, становила близько 83 км/год.
		даними протоколу слідчого експерименту, складеного слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_14 з участю свідка ОСОБА_12 у присутності понятих, з участю статиста ОСОБА_36 , схемою та фот таблицею до нього, яким підтверджено факт проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_12 під час якого свідок ОСОБА_12 повідомив, що 26.12.2017 він у вечірній час доби виходив з магазину «Україна», який розташований на вул. Харчука, неподалік від перехрестя із вул. Гребеннікова. У цей час почув хлопок та побачив попереду, на проїзній частині вул. Харчука автомобіль марки «БМВ», який рухався на значній швидкості, зі сторони вул. Гребеннікова у напрямку с. Вільне Запоріжжя. При цьому на капоті автомобіля була людина. Як здалося свідку швидкість цього автомобіля становила 100-110 км/год, не менше. Звуку гальм свідок не чув, але автомобіль знижував швидкість, начебто гальмував. Потім людина з капота відлетіла, а автомобіль марки «БМВ» контактував із зупинкою громадського транспорту. Після цього свідок вказав місце, де саме він знаходився, коли побачив те, про що казав вище. Вказане місце розташоване на відстані 8.9м від краю проїзної частини вул. Харчука та на відстані 14.7м від дорожнього знаку 5.35.1, а саме - біля входу/виходу магазину «Україна». Автомобіль в цей момент, за показами свідка, розташовувався на відстані 9.6м від задньої осі до дорожнього знаку 5.35.1 та рухався із лівим бічним інтервалом до лівого краю дороги - 4.6м від переднього лівого колеса та 4.8м від заднього лівого колеса. Встановити експериментально швидкість не надалось можливим, в зв`язку з тим, що коли свідок виявив автомобіль марки «БМВ», то той вже перебував у стані гальмування, в зв`язку з чим свідок не міг бачити з якою саме швидкістю рухався цей автомобіль до початку гальмування. Окрім того, власник статистичного автомобілю заперечив проведення експериментальних заїздів із зазначеною швидкістю (100- 110км/год та вище), мотивуючи поганою якістю наявних у м. Новий Бугдоріг. Після цього, з метою встановлення величини загальної видимості елементів проїзної частини усі учасники, окрім статиста, сіли в статистичний автомобіль. На автомобіль був увімкнений двигун та включені фари у режимі «ближній». Автомобіль було розміщено на вул. Харчука, до перехрестя із вул. Гребеннікова та він був розвернутий передньою частиною у напрямку с. Вільне Запоріжжя. Із салону автомобіля було встановлено, що видимість елементів проїзної частини вул. Харчука у даних умовах, при увімкненому міському електроосвітленні, складає не менше 100 метрів, що і величиною загальної видимості. Поняті та свідок підтвердили цей результат. Далі, з метою встановлення конкретної видимості перешкоди, а в даному випадку - пішохода була проведена посекундна розтяжка учасників ДТП - статистичного автомобіля та пішохода статиста. З цією метою, на проїзній частині було відмічено місце наїзду на пішохода, яке встановлено об`єктивно, а саме - згідно висновку експерта №18-232 від 14.03.2018. Виходячи з цього висновку місце наїзду розташоване на відстані 6.5м від межі перехрестя вул. Харчука та вул. Гребеннікова та на відстані 2.9м від лівого краю проїзної частини, по ходу руху автомобіля марки «БМВ». Далі були встановлені швидкості учасників ДТП перед пригодою в метрах в секунду. Згідно вищевказаного висновку експерта мінімальна швидкість автомобіля марки «БМВ» становила 83 км/год. Окрім того, станом на 26.12.2017 максимально допустима швидкість у межах населеного пункту складала 60 км/год. Таким чином, маємо дві об`єктивні швидкості - 83км/год, що відповідає 23.0м/с, та 60 км/год, що відповідає 16.7м/с. Окрім того, з протоколу слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_13 від 02.04.2018 відомо, що пішохід перед наїздом рухався спокійним шагом, при цьому долав 5 метрів за 4.18 секунди, тобто його швидкість складала 1.2 м/с. Від поміченого на проїзній частині вул. Харчука місця наїзду у напрямку зворотному напрямку руху пішохода були відмічені 5 відрізків, довжиною 1.2 метра кожний, тобто рівні відстаням, які долав пішохід кожну секунду. Також від поміченого на проїзній частині вул. Харчука місця наїзду у напрямку зворотному напрямку руху автомобіля БМВ були відмічені 5 відрізків, довжиною 23.0 метра кожний, тобто рівні відстаням, які долав автомобіль кожну секунду, рухаючись зі швидкістю 83 км/год. Окрім того, від поміченого на проїзній частині вул. Харчука місця наїзду у напрямку зворотному напрямку руху автомобіля були відмічені 5 відрізків, довжиною 16.7 метра кожний, тобто рівні відстаням, які долав би автомобіль кожну секунду, рухаючись із допустимою швидкістю 60 км/год. Спочатку буде перевірений варіант при русі автомобіля із допустимою швидкістю. Для цього поняті зі свідком сіли в статистичний автомобіль, на якому було заведено двигун та увімкнено світло фар у режимі «ближній». Статист, одягнений у темний одяг, відійшов на 1 відрізок назад, тобто на 1.2м, автомобіль від`їхав від місця наїзду назад також на 1 відрізок назад, тобто на 16.7м. Об`єктивно встановлено, що статист видний як з робочого місця водія, так і взагалі із салону автомобіля. Статист відійшов ще на 1 відрізок назад (1.2м), автомобіль також від`їхав на 1 відрізок назад (16.7м). Встановлено, що статист в цих умовах видний. Статист відійшов ще на 1 відрізок назад (1.2м), автомобіль також від`їхав на 1 відрізок назад (16.7м). Встановлено, що статист в цих умовах видний. Статист відійшов ще на 1 відрізок назад (1.2м), автомобіль також від`їхав на 1 відрізок назад (16.7м). Встановлено, що силует статиста в цих умовах видний, можливо виявити, що на дорозі перебуває людина, як з робочого місця водія, так і з салону автомобіля. Статист відійшов ще на 1 відрізок назад (1.2м), автомобіль також від`їхав на 1 відрізок назад (16.7м). на даній відстані об`єктивно встановлено, що статиста вже не видно, тобто його видимість для водія зникає. Для більш точного та об`єктивного встановлення величини конкретної видимості відстань між четвертим (де видно) та п`ятим (де не видно) відрізком, була поділена навпіл - 8.35м (тобто де відстань яку міг би долати автомобіль БМВ за 0.5с при русі із допустимою швидкістю 60 км/год). Автомобіль під`їхав вперед на 8.35м та таким чином перебував на 4.5 відрізку. Статист також підійшов на 0.6м вперед, що відповідає відстані, яку долав би пішохід за 0.5с. Встановлено, що на даній позиції статист з робочого місця водія і з салону автомобіля видний. Отож, об`єктивно було встановлено, що конкретна видимість пішохода настає, коли автомобіль перебуває на 4.5 відрізка (4.5 секунди) від місця наїзду назад, тобто знаходиться на відстані 4.5x16.7=75,15м. Статист при цьому перебуває на відстані 4.5x1,2=5.4м від місця наїзду. Поняті та свідок підтвердили цей результат. Таким же чином був перевірений варіант при швидкості автомобіля 83 км/год. Конкретна видимість пішохода наставала, коли автомобіль перебував на 3.5 відрізка (3.5 секунди) від місця наїзду назад, тобто знаходиться на відстані 3.5x23.0=80,5м. Статист при цьому перебуває на відстані 3.5х1.2=4.2м від місця наїзду. Поняті та свідок підтвердили цей результат. Таким чином, встановлена об`єктивна видимість перешкоди (пішохода), величина якої склала 80,5 м. Усі учасники розписались у протоколі без зауважень та без застережень;
		даними протоколу слідчого експерименту, складеного слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_14 з участю свідка ОСОБА_13 у присутності понятих, з участю статиста ОСОБА_36 , схемою та фот таблицею до нього, яким підтверджено факт проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_13 під час якого, свідок ОСОБА_13 повідомив, що 26.12.2017 він разом з ОСОБА_3 на автомобілі останнього у вечірній час доби рухався по вул. Харчука зі сторони вул. Грушевського у напрямку с. Вільне Запоріжжя. За кермом був Богуславський, свідок сидів на передньому пасажирському сидінні. Коли проїжджали перехресті вул. Харчука з вул. Гребеннікова, то свідок раптово попереду автомобіля побачив пішохода, який переходив проїзну частину вул. Харчука справа наліво по ходу руху їх автомобілю, поза межами пішохідного переходу. При цьому пішохід вийшов із-за стоячого справа від дороги автомобіля та вул. Харчука пересікав пішки. Швидкість їх автомобіля була приблизно 60-70 км/год. Стався удар у передню частину автомобіля, після чого автомобіль зіткнувся із зупинкою громадського транспорту. Після цього з метою встановлення швидкості руху автомобіля перед ДТП, свідку було запропоновано сісти на переднє пасажирське сидіння статистичного автомобілю. Поняті та слідчий зайняли задні місця в автомобілі. Спідометр було закрито білим аркушем паперу. Водієві було запропоновано» почати рух та поступово набирати швидкість до того моменту, поки свідок ОСОБА_13 не вкаже з якою саме швидкістю вони рухались на момент ДТП та повідомить про це присутніх. Після цього водієві необхідно було утримувати швидкість для її фіксації понятими на спідометрі. Для цього експерименту була вибрана рівна ділянка дороги, а саме проїзна частина вул. Гребеннікова. Водій почав набирати швидкість. Коли свідок ОСОБА_13 повідомив, що зараз автомобіль рухається приблизно так саме, як він рухався до ДТП, водій почав утримувати швидкість на одному рівні, а аркуш паперу був убраний зі спідометру та понятими була зафіксована швидкість - 70 км/год. Далі, свідкові ОСОБА_13 було запропоновано виставити на проїзній частині статистичний автомобіль так, як він рухався відносно меж проїзної частини до зміни напрямку руху та наїзду на пішохода. Свідок виставив статистичний автомобіль з правим боковим інтервалом 4.0м від правих коліс до правого краю проїзної частини та повідомив, що автомобіль до зміни напрямку руху та наїзду на пішохода рухався приблизної так. Після цього свідку ОСОБА_13 було запропоновано вказати місце, де стався наїзд на пішохода. Свідок ОСОБА_13 вказав місце на проїзній частині вул. Харчука, яке розташоване на відстані 5.0м від лівого краю проїзної частини (по ходу руху автомобілю) та на відстані 13.8м від дорожнього знаку 5.35.1, та повідомив, що приблизно у цьому місці стався наїзд. Вказати із-за якого саме автомобіля виходив пішохід на проїзну частину та як саме розташовувався цей автомобіль відносно меж проїзної частини свідок ОСОБА_13 не зміг. Далі, з метою встановлення темпу руху пішохода перед наїздом на проїзній частині було відміряна відстань довжиною 5.0м. Свідкові ОСОБА_13 було повідомлено, що зараз статист буде проходити по вказаному відрізку тричі, за різний час, який буде вимірюватись секундоміром. Статист тричі долав вказану відстані за: 1)5.3с, 2) 3.89с; 3)4.18с. Свідок ОСОБА_13 повідомив, що пішохід перед наїздом на нього рухався саме так, як статист у третьому варіанті, тобто долав 5 метрів за 4.18 секунди. Усі учасники розписались у протоколі без зауважень та без застережень;
		висновком експерта № 18-421 від 17 квітня 2018 року, складеним на виконання постанови слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Миколаївській області від 04 квітня 2018 року про призначення судової авто технічної експертизи по дослідженню механізму та обставин ДТП, яким встановлено, що за умов, викладених у постанові про призначення експертизи, водію автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись у населеному пункті і наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який позначений згідно ПДР дорожніми знаками і дорожньою розміткою, у своїх діях необхідно було керуватися вимогами п.п. 12.4, 18.1, 12.3 ПДР, а саме: «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год», «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно здатний виявити, він повинен негайно прийняти заходи для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди». Дії водія автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , передуючи ДТП, не відповідали вимогам п.п. 12.4, 18.1, 12.3 ПДР. За умов, викладених у постанові про призначення експертизи, водій автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, своєчасним застосуванням екстреного гальмування, за умов руху зі швидкістю, допустимою в місці ДТП  60 км/год. За умов, викладених в постанові про призначення експертизи, дії водія автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , передуючи ДТП, що не відповідали п.п. 12.4, 18.1, 12.3 ПДР, з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з ДТП, що наступило.
		Надаючи оцінку, наданим стороною обвинувачення та дослідженим безпосередньо у судовому засіданні доказам, суд дійшов такого висновку.
		Показання потерпілого ОСОБА_8 , надані ним безпосередньо у судовому засіданні, суд бере до уваги при ухваленні вироку, оскільки такі показання хоча прямо не підтверджують жодну із обставин вчинення кримінального правопорушення (так як він не був очевидцем події ДТП), однак підлягають доказуванню у частині вирішення судом цивільного позову. Зокрема, суд бере до уваги той факт, що потерпілий ОСОБА_8 є сином ОСОБА_11 , втратив батька та поніс душевні страждання, внаслідок його передчасної смерті.
		За змістом кримінально-процесуального закону до предмета показань свідка належать обставини, що мають пряме чи опосередковане відношення до події кримінального правопорушення, форми вини, наслідків кримінального правопорушення, даних, що належать до показань інших свідків, експертів, їх висновків, понятих і інших учасників процесу, відомості про факти, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого та взаємовідносини свідка з ними і з потерпілим. Знання характеру цих взаємовідносин (нормальні, дружні, родинні, ворожі, неприязні, відсутні будь-які відносини, оскільки бачив (чув) вперше, тощо) дозволить дати правильну оцінку відповідних показань, висновків і процесуальних дій указаних осіб.
		Суд вважає, що показання, надані свідками: ОСОБА_13 та ОСОБА_12 є логічними, послідовними, такими, що доповнюють одне одного та відповідають фактичним обставинам справи, встановленим судом. 
		Так, свідками ОСОБА_13 та ОСОБА_12 підтверджено те, що обвинувачений ОСОБА_3 дійсно 26.12.2017 року близько 18.30 години керував своїм автомобілем марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , у районі нерегульованого перехрестя вулиць Харчука та Гребеннікова у м. Новий Буг Миколаївської області, не впорався із керуванням не зреагував на дорожню обстановку (наявність перешкоди у вигляді пішохода на дорозі), при цьому, рухаючись із перевищенням швидкості руху, здійснив наїзд на пішохода. Проте жодним із них не підтверджено факту перебування ОСОБА_3 у стані наркотичного чи алкогольного сп`яніння. 
		Надані свідками показання безпосередньо у судовому засіданні повністю підтверджують ті покази, які були надані ними при проведенні слідчих експериментів.
		Твердження сторони захисту про недопустимість у даному кримінальному провадженні таких доказів як протоколів слідчих експериментів із свідками не заслуговують на увагу.
		Частина першастатті 87 КПКвизначає обов`язок суду визнати недопустимими докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Це положення надає суду дискреційні повноваження стосовно визначення того, чи є відповідні порушення істотними.
		Частина друга цієї ж статті містить перелік порушень, які законодавець у будь-якому разі вважає істотними порушенням прав людини та основоположних свобод. 
		Так, захисник у судовому засіданні стверджував, що слідчим при проведенні таких слідчих дій як слідчі експерименти, було порушено вимоги ст. 107 КПК України, а саме недолучення до протоколів слідчих експериментів оригінальних примірників технічних носіїв інформації, тобто цифрових зображень з місця проведення слідчих експериментів.
		Відповідно до ч.1 ст. 107 КПК України, рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов`язковим.
		Разом з тим, згідно ст. 240 КПК України, за необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу. Про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.
		Відтак, з аналізу вказаних правових норм можна зробити висновок, що законодавець надає право представнику органу досудового розслідування при проведенні такої слідчої дії як слідчий експеримент проводити фіксацію, а не зобов`язує його у цьому. Проте обов`язком слідчого при цьому є складання протоколу.
		Крім цього, при дослідженні у судовому засіданні протоколів слідчих експериментів із свідками ОСОБА_13 та ОСОБА_12 встановлено, що слідчим дотримано вимог ст.240 КПК України при складані протоколів таких слідчих дій, у яких, серед іншого зазначено про фотофіксацію їх та долучено до протоколів фототаблиці, що спростовує доводи захисника про відсутність такого.
		Суд приймає до уваги та визнає належним та допустимим доказом протокол огляду місця події та дорожньо-транспортної пригоди від 26.12.2017 р., оскільки такий огляд було проведено слідчим у чіткій відповідності із вимогами ст. 237 КПК України, без порушень та без застережень будь-кого із учасників такої процесуальної дії. 
		Так, твердження захисника про те, що такий огляд проведено із порушенням норм КПК, не заслуговують на увагу, виходячи із такого.
		Відповідно до ст. 103 КПК України, процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися.
		Зі змісту самого проколу огляду місця події встановлено, що фіксація такої слідчої дії здійснювалася на фотоапарат марки «SONY DSC-H300», фототаблиця долучена до протоколу.
		Доводи захисника про відсутність в органу досудового розслідування такого технічного носія не підтверджена жодними доказами.
		Відтак, клопотання захисника про визнання такого доказу як огляд місця події є необґрунтованим та безпідставним. Зазначений протокол з додатками складений уповноваженою на те особою, відповідно до положень ст.ст. 104, 105, 237 КПК України, схема та фототаблиця, які долучені до нього, доповнюють одне одного та вказаний протокол, підтверджують викладені у протоколі дані та повністю узгоджуються між собою. Сама слідча дія (огляд місця події) відбувалася за участю понятих та з участю спеціаліста, що відповідає нормам КПК України.
		Вимог до технічних характеристик приладів фіксування слідчої дії чи тих, які використовуються для вимірювання певних величин, законом не визначено. Відтак, незазначення у протоколі слідчої дії усіх технічних характеристик таких приладів, суд вважає неістотним порушенням, та таким, яке не може спростувати усього, що викладено у процесуальному документі, яким зафіксовано проведення слідчої дії. Більше того, таке не порушує фундаментальних прав або свобод когось із учасників слідчої дії.
		Крім того, суд приймає до уваги та визнає належним та допустимим доказом висновок експерта №52 від 15.02.2018 р., яким встановлено, що смерть ОСОБА_11 настала незабаром після спричинення йому тілесних ушкоджень. переломи ребер та відкритий перелом лівої плечової кістки могли утворитися як внаслідок закидання тіла на авто, так і внаслідок наступного падіння тіла на поверхню дороги. Множинні виявлені садна, найбільш вірогідно, утворились внаслідок послідуючого ковзання тіла по дорожньому покриттю. Тяжкість виявлених пошкоджень може свідчити про значну швидкість транспортного засобу. При судово-токсилогічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_11 етиловий спирт не виявлений.
		Висновком експерта № 18-421 від 17.04.2018 року, встановлено, що дії водія автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , передуючи ДТП, не відповідали вимогам п.п. 12.4, 18.1, 12.3 ПДР. За умов, викладених у постанові про призначення експертизи, водій автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, своєчасним застосуванням екстреного гальмування, за умов руху зі швидкістю, допустимою в місці ДТП  60 км/год. За умов, викладених в постанові про призначення експертизи, дії водія автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , передуючи ДТП, що не відповідали п.п. 12.4, 18.1, 12.3 ПДР, з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з ДТП, що наступило.
		Заслуговують на увагу і висновки експертів, зокрема: висновок № 19 від 16.02.2018 року, № 132 від 25.10.2018 року, № 54 від 14.02.2018 року, № 5 від 15.02.2018 року, № 47 від 23.04.2018 року, № 18-471 від 06.03.2018 року, № 18-232 від 14.03.2018 року.
		Наведені висновки експертиз проведені висококваліфікованими експертами, належним чином аргументовані, ґрунтуються на ретельному дослідженні, зроблені на підставі діючого законодавства, містять відповіді на усі поставлені питання, висновки обґрунтовані дослідницькою частиною, фактичні дані викладені у висновках відносяться до справи і мають доказове значення. Тому дані висновки суд покладає в основу прийнятого рішення. Підстав недовіряти висновкам експертиз в суду немає. 
		Посилання захисника на застосування практики Європейського суду з прав людини щодо доктрини «плодів отруйного дерева» при наданні оцінки усім висновкам експертів у даному кримінальному провадженні, суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що протокол огляду місця події з додатками до нього, як першочерговий доказ та такий, який покладено в основу усіх подальших дій при встановленні обставин дослідження кримінального правопорушення, визнаний судом належним та допустимим у процесі доказування у даному кримінальному провадженні.
		Разом з тим, судом не береться до уваги при доведеності винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину висновок експерта № 27 від 03.03.2018 року, який не підтверджує жодну із обставин кримінального провадження, яка підлягає доказуванню.
		Однак такий висновок суд, враховуючи повноту та всебічність досудового розслідування кримінального провадження, бере до уваги та в підтвердження витрат у даному кримінальному провадженні та вважає за необхідне зарахувати до процесуальних витрат по справі
		Крім цього, суд не бере до уваги твердження захисника з приводу неналежності та недопустимості доказів у даному кримінальному провадженні з огляду на те, що процесуальні документи при досудовому розслідуванні даного кримінального провадження (постанови про продовження строків досудового розслідування), були постановлені не уповноваженою на те особою, а саме заступником прокурора Миколаївської області ОСОБА_37 , який не є процесуальним керівником у даному кримінальному провадженні, виходячи із наступного.
		Так, п. 10 ч.1 ст. 3 КПК України визначено поняття кримінального провадження як «Досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку з вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність».
		Процесуальне керівництво прокурора  організація процесу досудового розслідування, визначення напрямів розслідування, координація процесуальних дій, сприяння створенню умов для нормального функціонування слідчих, забезпечення додержання у процесі розслідування вимог законів України.
		Відповідно до ч.1 ст. 37 КПК України, здійснення повноважень прокурора у конкретному кримінальному провадженні відбувається після призначення його процесуальним керівником у розпочатому розслідуванні.
		Згідно п. 9 ч.1 ст. 36 КПК України, прийняття процесуального рішення про продовження строків досудового розслідування віднесено до компетенції прокурора, який здійснює нагляд у формі процесуального керівництва. При цьому, ст.ст. 294 та 295 КПК України, якими регламентовано порядок продовження строків досудового розслідування, таке право визначено виключно за керівниками органів прокуратури.
		Відтак, з аналізу таких правових норм, вбачається, що продовження процесуальних строків досудового розслідування покладено на керівника органу прокуратури за посадою, а не на процесуального керівника у кримінальному провадженні. Такі повноваження керівника органу прокуратури слід розглядати як відомчий нагляд за діяльністю підлеглого прокурора, на якого ст. 28 КПК України покладено обов`язок забезпечення проведення досудового розслідування кримінального провадження у розумні строки. У той же час, правом на письмове повідомлення про підозру особам, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження наділені виключно керівники органів прокуратури, діяльність яких не пов`язана з процесуальним керівництвом у конкретній справі.
		Судом визнаються належними та допустимими доказами у даному кримінальному провадженні заява ОСОБА_3 від 27.12.2017 року, якою він добровільно видав працівникам поліції одяг, у якому він був одягнений на момент скоєння ДТП, для проведення дослідження; протокол огляду такого одягу від 27.12.2017 року, які складені у чіткій відповідності із вимогами ст. 237 КПК України, без зауважень та без застережень.
		Твердження захисника про недопустимість таких доказів у зв`язку із тим, що такі предмети вилучені у ОСОБА_3 у не процесуальний спосіб, не заслуговують на увагу та спростовано у судовому засіданні іншими доказами у справі (показами самого обвинуваченого ОСОБА_3 , який підтвердив, що добровільно видав працівникам поліції свій одяг та протоколом огляду, який і є процесуальним документом фіксації такої слідчої дії).
		Більше того, такі докази суд бере до уваги при підтвердженні факту сприяння обвинуваченим ОСОБА_3 у ефективності та оперативності проведення досудового розслідування даного кримінального провадження що підтверджує його каяття у вчиненому. Так само як і заяву ОСОБА_3 , від 27.12.2017 року, якою він зізнається у вчиненні даного злочину.
		Крім згаданих вище доказів, яким судом надано оцінку, сторона обвинувачення при доведенні винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України посилалася також і на такі докази:
		висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння № 67 від 26.12.2017 року, відповідно до якого гр. ОСОБА_13 перебуває у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджено результатом токсикологічного дослідження № 7959/2725 від 29.12.2017 року, відповідно до якого у ОСОБА_13 виявлено наркотичні, психотропні та інші речовини (каннабіноїди, амфетамін); 
		висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння № 68 від 26.12.2017 року, згідно із яким гр. ОСОБА_3 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено результатом токсикологічного дослідження № 7958/2724 від 29.12.2017 року, відповідно до якого у ОСОБА_3 виявлено етанол у крові 1,89 г/л (%); 
		постанову начальника Новобузького відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області від 26.12.2017 року, якою постановлено відібрати у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічні зразки (кров) для проведення експертизи та доручено відібрання таких зразків медичним працівникам Новобузької ЦРЛ;
		протокол отримання зразків для експертизи від 26.12.2017 року, складений ст. слідчим СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_22 , яким підтверджено факт відібрання у ОСОБА_3 у приміщенні Новобузької ЦРЛ з участю понятих, біологічного зразка крові для дослідження, який поміщено до спец. пакета;
		дані результату токсикологічного дослідження № 7917 від 27.12.2017 року, відповідно до якого у крові ОСОБА_3 виявлено етанол у концентрації 0,34 г/л (%);
		постанову начальника Новобузького відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області від 26.12.2017 року, якою постановлено відібрати у ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічні зразки (кров) для проведення експертизи та доручено відібрання таких зразків медичним працівникам Новобузької ЦРЛ;
		протокол отримання зразків для експертизи від 26.12.2017 року, складений ст. слідчим СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_22 , яким підтверджено факт відібрання у ОСОБА_13 у приміщенні Новобузької ЦРЛ з участю понятих, біологічного зразка крові для дослідження, який поміщено до спец.пакета;
		дані результату токсикологічного дослідження № 7917 від 27.12.2017 року, у крові ОСОБА_13 не виявлено етанолу;
		заяву ОСОБА_13 від 27.12.2017 року в.о. начальника Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області, якою останній добровільно видав працівникам поліції одяг, у якому він був одягнений та знаходився в автомобілі марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , у момент ДТП, що мала місце 26.12.2017 року у м. Новий Буг по вул. Харчука поблизу магазину «Україна», а саме: вельветову куртку світлого кольору та светр чорного кольору; 
		протокол огляду предмета від 27.12.2017 року, складеного ст. слідчим СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_21 , яким підтверджено факт проведення огляду одягу, який видав гр. ОСОБА_13 ;
		Оцінюючи зазначені вище докази, суд дійшов такого висновку.
		Відповідно до ст. 245 КПК України, у разінеобхідності отриманнязразків дляпроведення експертизивони відбираютьсястороною кримінальногопровадження,яка звернуласяза проведеннямекспертизи абоза клопотаннямякої експертизапризначена слідчимсуддею.У випадку,якщо проведенняекспертизи дорученосудом,відібрання зразківдля їїпроведення здійснюєтьсясудом абоза йогодорученням залученимспеціалістом. Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160-166цього Кодексу). Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченимистаттею 241цього Кодексу. 
		Згідно ст.241КПК України,слідчий,прокурор здійснюєосвідування підозрюваного,свідка чипотерпілого длявиявлення наїхньому тіліслідів кримінальногоправопорушення абоособливих прикмет,якщо дляцього непотрібно проводитисудово-медичнуекспертизу. Освідуванняздійснюється напідставі постановипрокурора та,за необхідності,за участюсудово-медичногоексперта аболікаря.Освідування,яке супроводжуєтьсяоголенням освідуваноїособи,здійснюється особамитієї жстаті,за виняткомйого проведеннялікарем іза згодоюособи,яка освідується.Слідчий,прокурор невправі бутиприсутнім приосвідуванні особиіншої статі,коли цепов`язано знеобхідністю оголюватиособу,що підлягаєосвідуванню. Передпочатком освідуванняособі,яка підлягаєосвідуванню,пред`являється постановапрокурора.Після цьогоособі пропонуєтьсядобровільно пройтиосвідування,а вразі їївідмови освідуванняпроводиться примусово. Про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Особі, освідування якої проводилося примусово, надається копія протоколу освідування.
		З аналізу, наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження факту перебування обвинуваченого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_13 у стані алкогольного сп`яніння при ДТП, вбачається, що прокурором на виконання вимог була винесена постанова про відбирання біологічних зразків крові як ОСОБА_13 так і ОСОБА_3 для проведення експертизи. Проте такі постанови, у порушення вимог ст.. 241 КПК України, не були пред`явлені особам ( ОСОБА_13 та ОСОБА_3 ), про що не вказано у самих постановах та не підтверджено прокурором у судовому засіданні. 
		Крім цього, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що часом внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є 23 година 46 хвилин 26.12.2017 року. Разом з тим, висновок щодо стану сп`яніння ОСОБА_3 № 68 складений о 20 годині 50 хвилин 26.12.2017 року, тобто ще до початку досудового розслідування даного кримінального провадження, та навіть ще до початку проведення огляду місця події,я кий розпочато, згідно протоколу, о 23 годині 30 хвилин 26.12.2017 року.
		   Більше того, у результатах токсикологічного дослідження № 7958/2724, який є похідним доказом від висновку № 68, оскільки предметом його дослідження були вилучені медичним працівником при огляді ОСОБА_3 біологічні зразки, зазначено, що відібрання останніх за 40 хвилин до огляду ОСОБА_3 , що не узгоджується з висновком № 68 та викликає обґрунтований сумнів щодо предмета дослідження.
		   Суд звертає увагу на те, що слідчим на виконання вимог ст. 241 КПК України складено протокол про відібрання зразків крові ОСОБА_3 для проведення експертизи, однак у порушення вимог ст. 104 КПК України, у ньому не зазначено часу проведення такої слідчої дії.
		Органи державної влади та їх посадові особи, у тому числі і ті, що здійснюють досудове розслідування, згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, зобов`язані діяти лише в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. 
		Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20.10.2011 року, п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів.
		Разом з тим, суд звертає увагу, що посилання захисника про те, що при складанні висновку № 68 допущено порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та Мінохоронздоров`я № 1452/735 від 09.11.2015, є помилковим, оскільки такий нормативно-правовий акт не регулює питання доказування у кримінальному провадженні та не виключає можливість встановлення судом факту перебування особи у момент вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, у стані алкогольного чи іншого сп`яніння шляхом дослідження всієї сукупності доказів, а не виключно результатами відповідного огляду.
		Суд звертає увагу на порушення слідчим вимог Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України у запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 575 від 07.07.2017 року, при розслідуванні ДТП, а саме ч. 4 розділу Х зазначеної інструкції, яким встановлено, що працівники уповноваженого підрозділу Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за вказівкою слідчого забезпечують доставляння потерпілих, які отримали тілесні ушкодження, та загиблих унаслідок ДТП людей до медичних закладів, а також проведення у встановленому порядку огляду учасників ДТП на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Жодних процесуальних документів на виконання зазначених вимог суду не надано. Крім цього, постановами прокурора у ОСОБА_3 було відібрано біологічні зразки для експертного дослідження, яке проведено так і не було. (результат токсилогічного дослідження не можна вважати висновком експерта). 
		Відтак, суд, оцінивши надані стороною обвинувачення докази на підтвердження стану алкогольного сп`яніння у ОСОБА_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 26.12.2017 року, врахувавши ті порушення, які були допущені при їх отриманні, дійшов висновку про те, що такі докази отримані та закріплені із істотним порушенням встановленого кримінальним процесуальним законом порядку. Відтак є неналежними та такими, які не можуть братися судом до уваги при доведеності вчинення ОСОБА_3 злочину за наявності обтяжуючої обставини 
		Крім цього, саме по собі порушення, передбачене п. 2.9а ПДР не створює реальну можливість настання наслідків, передбачених ч.2 ст. 286 КК України, що також підтверджено висновком № 18-421 від 17.04.2018 року, яким підтверджено те, що дії водія автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , не відповідали вимогам п.п. 12.4, 18.1, 12.3 ПДР, з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з ДТП, що наступило.
		А тому, суд, беручи до уваги усе вище викладене, вважає за необхідне виключити із формулювання обвинувачення, яке суд вважає доведеним, посилання на порушення водієм ОСОБА_3 п. 2.9а ПДР, як таке, яке не перебуває у причинно наслідковому зв`язку із наслідками, що настали (смерть потерпілого); та, враховуючи визнання судом доказів, які надані стороною обвинувачення, на підтвердження такої обставини неналежними, що виключає наявність обтяжуючої покарання обставини - «вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння». Свідки: ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , будучи допитаними безпосередньо у судовому засіданні, не підтвердили те, що ОСОБА_3 на момент скоєння ДТП знаходився у стані алкогольного чи будь-якого іншого сп`яніння.
		Інших доказів на підтвердження протилежного стороною обвинувачення суду не надано та клопотань про витребування будь-яких доказів чи допиту свідків не заявлено.
		Крім цього, суд не бере до уваги такі докази як: висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння № 67 від 26.12.2017 року, постанову начальника Новобузького відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області від 26.12.2017 року про відібрання у ОСОБА_13 біологічних зразків, протокол отримання таких зразків від 26.12.2017 року, дані результату токсикологічного дослідження № 7917 від 27.12.2017 року, заява ОСОБА_13 від 27.12.2017 року про добровільну видачу ним одягу та протокол огляду предмета (одягу ОСОБА_13 ) від 27.12.2017 року, які були безпосередньо дослідженні у судовому засіданні та надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, оскільки вони також не підтверджують жодну із обставин, яка підлягає доказуванню у даному кримінальному провадженні та не стосується особи обвинуваченого ОСОБА_3 .
		Суд звертає увагу, що, ті неточності у датах, на які посилається захисник як на один із доводів визнання доказів недопустимими (відомості до ЄРДР внесено 26.12.2017 року, а група прокурорів у такому кримінальному провадженні визначена лише постановою прокурора 27.12.2017 року), є технічними, про що підтвердив прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні, та такими, які не могли вплинути на повноту та об`єктивність даних, які викладені у процесуальних документах у даному кримінальному провадженні.
		За таких обставин, проаналізувавши та оцінивши об`єктивно досліджені у судовому засіданні, відповідно до вимог ст.ст.85,94 КПК України, вказані вище всі докази, надані сторонами кримінального провадження, в їх сукупності, враховуючи їх логічність, послідовність та узгодженість між собою, суд повно та всебічно з`ясував та встановив під час судового розгляду обставини вчинення кримінального правопорушення, прийшов до висновку, та вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_3 , як особою, яка керує транспортним засобом  автомобілем марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , 26 грудня 2017 року о 18 годині 30 хвилин у м. Новий Буг Миколаївської області на перехресті вулиць Харчука та Гребеннікова, вимог п.п. 12.4, 18.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_11 , які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з ДТП, що відбулося та наслідками, що настали, а відтак вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
		Вказаний висновок суду узгоджується з п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" (заява №1637/04), у якому зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		Відповідно до п.20Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»при призначенні покарання за відповідною частиноюст. 286 ККсуди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічнийстан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
		Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 24.10.2003року «Пропрактику призначеннясудами кримінальногопокарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
		Судом враховується, що згідно матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 та досудової доповіді, останній зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , по місцю проживання характеризується позитивно, у лікарів психіатра та нарколога на обліку не знаходиться, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. 
		Обставинами, що відповідно до ст.66КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненому кримінальному правопорушенні судом встановлено: щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, добровільне відшкодування матеріальної шкоди та часткове добровільне відшкодування моральної шкоди.
		Обставин, що відповідно до ст.67КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. Обтяжуюча покарання обставина  «вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння» судом до уваги не береться з підстав, що викладені вище у вироку суду.
		Таким чином, беручи до уваги усе вище викладене, при призначенні покарання ОСОБА_3 , дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким, хоча і вчиненим із необережності, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних злочином наслідків (смерть людини), спосіб вчинення злочину, форму вини, обстановку вчинення злочину, особу винного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, пом`якшуючі покарання обставини: щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, добровільне відшкодування матеріальної шкоди та часткове добровільне відшкодування моральної шкоди, відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене порушення з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на максимальний строк  три роки, яке за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, відповідає вимогамст. 65 ККта є справедливим щодо досягнення мети покарання, виходячи з вимогст. 50 КК, а також відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
		Разом з тим, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 має постійне місце проживання, сім`ю та роботу, позитивно характеризується за місцем проживання, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв`язків, що значно зменшують суспільну небезпеку вчиненого злочину, вперше притягається до кримінальної відповідальності.
		Крім цього, обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненому, повністю відшкодував потерпілим матеріальну шкоду та у більшій частині моральну шкоду, його критичне ставлення до вчиненого, його поведінку після вчинення злочину (сприяв у розслідуванні злочину та повністю поніс усі матеріальні витрати потерпілих), його молодий вік, те, що він дійсно щиро відверто розкаявся у вчиненому, повністю визнав усі негативні наслідки від вчиненого ним злочину для потерпілих, що свідчить про те, що обвинувачений критично ставиться до своїх дій та виявив готовність нести кримінальну відповідальність за скоєне, тобто наявна обставина, що пом`якшує покарання, а саме щире каяття.
		Судом також враховується та є важливою, хоча і не визначальною, позиція потерпілих, які не наполягали на суворому покаранню для обвинуваченого, 
		Відтак, суд вважає що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому відповідно до вимогст. 75 КК України, ОСОБА_3 слід звільнити від відбування основного покарання з випробуванням. 
		При цьому, враховуючи тяжкість заподіяних злочином наслідків (смерть людини) встановити йому максимальний іспитовий строк у три роки та покласти на нього обов`язки, визначені ст. 76 КК України..
		Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». А у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити «особистий і надмірний тягар для особи.».
		Крім цього, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд не знаходить підстав для призначення йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України чи виправдання останнього.
		    Ухвалюючи рішення за цивільним позовом потерпілих: ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, суд дійшов до такого висновку.
		Згідно з положеннями ч. 2ст. 127 КПКУкраїни, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно дост. 128 КПКособа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цимКодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		При вирішенні цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпілі звернулися до ОСОБА_3 з цивільним позовом в межах кримінального провадження, яким просить стягнути із ОСОБА_3 в їх користь моральну шкоду в розмірі 1500000 гривень.
		Відповідно до ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		На обґрунтування позовних вимог щодо моральної шкоди позивачі зазначають, що в результаті злочинних дій втратили рідну людину, а саме чоловіка та батька.
		Так, судом встановлено, що потерпіла (цивільний позивач) ОСОБА_7 дійсно являється дружиною покійного ОСОБА_11 , а ОСОБА_6 та ОСОБА_8 є його дітьми, а отже мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю їх близької людини  чоловіка та батька.
		Відповідно до ч. 2ст. 23 ЦК Україниморальна шкода, зокрема, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.
		За змістом п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової шкоди», обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Визначаючи розмір моральної шкоди, який підлягає до стягнення з обвинуваченого на користь потерпілих, суд враховує незворотність наслідків, що настали для потерпілих - непоправна втрата чоловіка та батька, в результаті чого останні зазнали величезних душевних страждань, які їм доводиться до теперішнього часу переживати, докладаючи додаткових зусиль для відновлення життєвих відносин та законного покарання особи, винуватої у смерті їх близької особи. 
		Судом також враховується, що моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
		Враховуючи викладене, а також вимоги принципів розумності та справедливості, аналізуючи обставини вчинення злочину, суд оцінює таку в розмірі 150000 гривень кожному із потерпілих, в сукупності  450000 гривень.
		Згідно розписки від 07 серпня 2020 року, наданої суду, встановлено, що потерпілі: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 отримали від ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 288750 гривень.
		Разом з тим, з урахуванням сплати обвинуваченим частини суми моральної шкоди в розмірі 288750 гривень, суд приходить до висновку, що на користь потерпілих слід стягнути з ОСОБА_3 243750 гривні 00 копійок, що в достатній мірі відповідає засадам розумності та справедливості, а тому цивільний позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.
		Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арештупідлягає скасуванню. Запобіжний захід у вигляді застави після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю.
		На підставі ст.100КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. 
		Процесуальні витрати по справі стягнути із ОСОБА_3 .
		Керуючись ст.ст.368-371, 373-374 КПК України, суд
		 
		ухвалив:
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 04 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 03 (три) роки.
		   На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 28.12.2017 року у даному кримінальному провадженні на: автомобіль марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого Республікою Литва, належить громадянину Литви, та яким користується, ОСОБА_3 , скасувати. Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2018 року у даному кримінальному провадженні на: автомобіль марки «ВАЗ 210994-20», р.н. НОМЕР_3 , скасувати.
		Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового обмеження ОСОБА_3 у спеціальному праві, а саме правом керування транспортними засобами, до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		   Заставу у розмірі 176200,00 гривень, після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю (квитанція АТ КБ "Приват Банк" № 0.0.973414193.1 від 24.02.2018 року).
		Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у кримінальному провадженні, у розмірі 36908,77 гривень.
		Цивільний позов ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
		Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 243750 гривень 00 копійок.
		Речові докази: 
		- автомобіль марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого Республікою Литва, належить громадянину Литви, та яким користується, ОСОБА_3 , який передано на зберігання до Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області, повернути законному володільцю;
		- одяг та взуття загиблого ОСОБА_11 , який передано на зберігання до камери зберігання речових доказів СУ ГУНП в Миколаївській області, повернути потерпілим;
		- дві лампочки дальнього світла фар головного освітлення, які були вилучені з автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів СУ ГУНП в Миколаївській області, повернути законному володільцю;
		- таблицю із папілярними узорами слідів пальців рук, які були вилучені з автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , яка передана на зберігання до камери зберігання речових доказів СУ ГУНП в Миколаївській області, залишити при матеріалах кримінального провадження та зберігати їх у камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Миколаївській області;
		- запахові сліди, вилучені з керма автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , (сейф-пакети №№ 4112560, 4112561), та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів СУ ГУНП в Миколаївській області, залишити при матеріалах кримінального провадження та зберігати їх у камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Миколаївській області; чоловічу сорочку ОСОБА_3 (сейф-пакет № 4209836), куртку ОСОБА_13 (сей пакет № 1996007), які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів СУ ГУНП в Миколаївській області, повернути законним володільцям;
		- подушку безпеки з місця водія автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 (сейф-пакет № 4209743), подушку безпеки з пасажирського сидіння автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , (сей-пакет № 4209744), зразки крові ОСОБА_11 , ОСОБА_3 та ОСОБА_13 (сейф-пакет № 3599824), змив із зовнішньої поверхні лобового скла автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , змив із зовнішньої поверхні капоту по центру на рівні повітряних решіток автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , (сейф-пакет № 3599823), які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів СУ ГУНП в Миколаївській області, знищити;
		- фрагменти лакофарбового покриття, вилучені з місця ДТП (сейф-пакет № 4393742) та зразки лакофарбового покриття автомобіля марки «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 (сейф-пакет № 2918658), які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів СУ ГУНП в Миколаївській області, знищити;
		- уламки частин автомобіля (сейф-пакети №№ 4393743, 4502978.ю 4502977, 4393654), які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів СУ ГУНП в Миколаївській області, знищити
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Вирок може бути оскаржено сторонами до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...