Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/14321/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 13.08.2020. Зареєстровано: 13.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.08.2020.

Результат оскарження 09.06.2021 Верховний Суд: залишено рішення першої та апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		11.08.2020Справа №  910/14321/18
		За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп", м. Київ
		до Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут Генерального плану м. Києва", м. Київ
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, м. Київ
		про зобов`язання вчинити дії, -
		суддя Морозов С.М.
		За участю представників сторін:
		від позивача: Загородня Д.М. (адвокат за довіреністю від 05.07.2019 року);
		від відповідача: Цитович К.М. (адвокат за довіреністю №25 від 24.10.2018 року);
		від третьої особи: не з`явились.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		25.10.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" (позивач) звернулося в Господарський суд міста Києва з позовом до Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут Генерального плану м. Києва" (відповідач) про:
		- зобов`язання відповідача здійснити містобудівний моніторинг Генерального плану міста Києва в частині земельної ділянки, відведеної для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на 23-му км Столичного шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі м. Києва, на якій зареєстровано об`єкт незавершеного будівництва, на предмет дійсності рішення Київської міської ради від 27 листопада 2003 року "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", наявності зареєстрованого в містобудівному кадастрі проекту будівництва спортивно-оздоровчого комплексу на 23 км Столичного шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі м. Києва (з технічними умовами, інженерними, геологічними вишукуваннями, стану проектної документації, стану інженерної підготовки території, дозволів на виконання будівельних робіт), а також функціонального призначення земельної ділянки;
		- визнання незаконними дії Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут Генерального плану м. Києва" щодо відмови у внесенні змін у проект Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2025 року в частині заміни функціонального призначення земельної ділянки, відведеної для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на 23-му км Столичного шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі м. Києва, на якій зареєстровано об`єкт незавершеного будівництва, з території лугів та лугопарків на територію житлової та громадської забудови; 
		- зобов`язання відповідача внести зміни у проект Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2025 року в частині заміни функціонального призначення земельної ділянки, відведеної для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на 23-му км Столичного шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі м. Києва, на якій зареєстровано об`єкт незавершеного будівництва, з території лугів та лугопарків на територію житлової та громадської забудови.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2018 (суддя Шкурдова Л.М.) відкрито провадження у справі №910/14321/18 за правилами загального позовного провадження.
		21.11.2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач помилково тлумачить підпункти г) п. 4.2. ДБН щодо проектної документації на будівництво, оскільки вказана норма зазначає про врахування чинної містобудівної документації на місцевому рівні та проектної (містобудівної) документації. При цьому, в тексті рішення Київради від 27.11.2003 року №236/1111 відсутній пункт про внесення змін до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року щодо зміни функціонального призначення території, яка передається відповідно до цього рішення. Окрім того, відповідач зазначив, що доказів реєстрації в містобудівному кадастрі проекту будівництва на спірній земельній ділянці позивачем не надано. Щодо здійснення моніторингу, то відповідачем зазначено, що повноваження зі здійснення містобудівного моніторингу у м. Києві входить до сфери виключної компетенції Департаменту містобудування та архітектури.
		У судовому засіданні 22.01.2019 суддею Шкурдова Л.М. ухвалено закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 12.02.2019.
		У судовому засіданні 12.02.2019 ухвалою суду провадження у справі №910/14321/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" до Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут Генерального плану м. Києва" про зобов`язання вчинити дії було закрито.
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 у даній справі ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 скасовано, а справу направлено на розгляд до суду Господарського суду міста Києва.
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2019 справу №910/14321/18 передано на розгляд судді Морозову С.М.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 суддею Морозовим С.М. прийнято справу №910/14321/18 до свого провадження, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.08.2019.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та відкладено підготовче засідання до 08.10.2019.
		07.10.2019 року від третьої особи до суду надійшли пояснення, в яких зазначено, що норми п. 4.1. Положення відповідача, затвердженого розпорядженням КМДА від 15.11.2002 року №2078, в частині здійснення відповідачем моніторингу Генерального плану, припинили дію з моменту набрання чинності Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» як такі, що йому суперечать. З приводу зміни функціонального призначення, то третьою особою зазначено, що до Департаменту не надходило жодних звернень позивача щодо розгляду та врахування зміни функціонального призначення земельної ділянки, а тому Департамент не розглядав такі зміни і не надавав відповідачу жодних погоджень щодо внесення змін до проекту Генерального плану м. Києва в цій частині. Також у поясненнях зазначено, що в містобудівному кадастрі відомості про спірну земельну ділянку відповідають даним Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, а змін до Генерального плану Київрада не приймала.
		07.10.2019 до суду від третьої особи надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №10/452. 
		В підготовчих засіданнях 08.10.2019 та 26.11.2019 судом оголошувались перерви до 26.11.2019 та до 21.01.2020 відповідно.
		16.01.2020 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (уточнений), в якому наголошено на тому, що відповідно до Довідки (витяг) з Містобудівного кадастру м. Києва від 16.11.2018 року спірна земельна ділянка за своїм функціональним призначенням відноситься до території зелених насаджень лугів та лугопарків.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 зупинено провадження у справі №910/14321/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" до Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут Генерального плану м. Києва", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради про зобов`язання вчинити дії до набрання законної сили рішенням в справі №10/452 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 поновлено провадження у справі №910/14321/18 та призначено підготовче засідання на 24.03.2020.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2020 в порядку ст.ст. 120-121 ГПК повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання до 19.05.2020.
		В засіданні 19.05.2020 року судом було ухвалено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.06.2020 року. Окрім того, судом ухвалено не враховувати подані позивачем 18.05.2020 пояснення.
		В судовому засіданні 30.06.2020 року по справі було оголошено перерву до 11.08.2020 року.
		В судовому засіданні 11.08.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі, а представник відповідача заперечував проти позовної заяви та просив в задоволенні позову відмовити повністю.
		В судовому засіданні 11.08.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		27.11.2003 року Київською міською радою було прийнято рішення № 236/1111 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", яким було вирішено, зокрема пунктом 17: 
		- затвердити проект відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на 23-му км Столичного шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі м. Києва;
		- припинити приватному сільськогосподарському підприємству "Бузівське" право користування земельною ділянкою загальною площею 100,00 га (сіножатей - 97,35    га, земель вкритих лісовою (деревною та чагарниковою) рослинністю, - 1,13    га, штучними водотоками (каналами, колекторами, канавами) - 1,52 га), розташованою в адміністративних межах Голосіївського району м. Києва, та віднести зазначену земельну ділянку до земель запасу житлової та громадської забудови (лист-згода від 18.09.2003 № 72);
		- перевести частину земельної ділянки площею 97,35 га із категорії земель сільськогосподарського призначення та частину земельної ділянки площею 1,13 га із категорії земель лісового фонду до земель запасу житлової та громадської забудови (лист-згода від 18.09.2003 № 72);
		- передати товариству з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп", за умови виконання п. 17.1 цього рішення, в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 100,00 га для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на 23-му км Столичного шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.
		При цьому, пунктом 17.1. Рішення Київської міської ради від 27.11.2003 № 236/1111 Товариству з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" було доручено:
		- виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України;
		- питання відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва та інші майново-правові питання вирішувати в установленому порядку;
		- у місячний термін замовити у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою;
		- забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж та споруд, розміщених у межах земельної ділянки;
		- питання пайової участі вирішити відповідно до рішення Київської міської ради від 27.02.2003 № 271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва";
		- виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 04.08.2003 № 19-1187, головного державного санітарного лікаря м. Києва від 07.08.2003 № 5816, управління охорони навколишнього природного середовища Київської міської державної адміністрації від 13.08.2003 № 119/04-4-10/303, Головного управління охорони культурної спадщини та реставраційно-відновлювальних робіт від 06.08.2003 № 4483, Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" від 20.08.2003 № 1138;
		- виконати умови, викладені в протоколі засідання постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики від 30.10.2003 № 16.
		Позивач листом від 25.01.2018 №01/48 звернувся до відповідача із пропозицією врахувати в Проекті Генплану м. Києва фактично погоджену та затверджену проектну документацію позивача з будівництва спортивно-оздоровчого комплексу на 23 км Столичного шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі м. Києва та віднести вказану територію будівництва за функціональним призначенням до території житлової та громадської забудови відповідно до рішення Київської міської ради від 27.11.2003 №236/1111 (п. 17) замість фактично зазначеної у Проекті Генплану цієї території за функціональним призначенням луги та лугопарки.
		Відповідачем було надано відповідь від 02.03.2018 №11-321, якою зазначено, що відповідно до наявних в організації даних земельного кадастру документ щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:371:0016 скасовано. Тобто підстави для внесення змін до проекту Генерального плану міста Києва в частині зміни функціонального призначення зазначеної земельної діляпки як території житлово-громадської забудови відсутні. КО "Інститут генерального плану м. Києва" відповідно до пп. 4.1-4.2. положення про організацію розробником проекту нового Генерального плану міста Києва, який набере чинності після його затвердження відповідним рішенням Київради. На території лугів та лугопарків можливе розташування гольф-клубу без зміни функціонального призначення".
		Звертаючись з даним позовом до суду, позивач не погоджується з діями відповідача щодо невнесеня змін до Проекту Генплану в частині зміни функціонального призначення земельної ділянки з території лугів та лугопарків на територію житлової та громадської забудови щодо яких позивач звертався до відповідача з листом №01/48. Можливість вчинення таких дій позивач обґрунтовує з посиланням на Положення про відповідача. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що він отримав в оренду земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу із земель запасу, а дії відповідача порушують приватноправовий інтерес позивача, зокрема, позбавляють позивача права користування земельною ділянкою, чи права забудови земельної ділянки згідно розробленої проектної документації на будівництво.
		Відповідач та третя особа заперечуючи проти позовних вимог зазначають, що положення відповідача в п. 4.1. припинило свою дію, у зв`язку з набранням законної сили Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Також зазначають, що в тексті рішення Київради від 27.11.2003 року №236/1111 відсутній пункт про внесення змін до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року щодо зміни функціонального призначення території, яка передається відповідно до цього рішення.
		Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
		Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		Згідно статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.
		Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. 
		Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
		Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
		Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		За змістом ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. 
		Отже, в силу вищенаведених норм позивач має право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.    
		З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
		Статтею 5 ГПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Зважаючи на приписи ч. 1 ст. 2 та ст. 5 ГПК України, спосіб захисту, який позивач може обрати, а суд застосувати при здійсненні судочинства, у будь-якому випадку має бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, і дає змогу забезпечити реальне поновлення у порушених правах.
		З аналізу ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України вбачається, що застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
		Суд відзначає, що на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести наявність у нього певного суб`єктивного права (інтересу), а також, що таке його право (інтерес) дійсно порушується, оспорюється чи не визнається, а тому потребує захисту.
		Відповідно до ч.ч. 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. 
		Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 
		Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 
		Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми. Так, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ст. 76 ГПК України); обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України); достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України); достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
		Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.  Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Як встановлено судом, 27.11.2003 Київською міською радою було прийнято Рішення №236/1111 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", яким, зокрема, було вирішено: затвердити проект відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на 23-му км Столичного шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі м. Києва та перевести частину земельної ділянки площею 97,35 га із категорії земель сільськогосподарського призначення та частину земельної ділянки площею 1,13 га із категорії земель лісового фонду до земель запасу житлової та громадської забудови.
		На підставі чого, 25.01.2018 позивач звернувся до відповідача із листом №01/48 з пропозицією врахувати в Проекті Генплану м. Києва фактично погоджену та затверджену проектну документацію позивача з будівництва спортивно-оздоровчого комплексу на 23 км Столичного шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі м. Києва та віднести вказану територію будівництва за функціональним призначенням до території житлової та громадської забудови відповідно до рішення Київської міської ради від 27.11.2003 №236/1111 (п. 17) замість фактично зазначеної у Проекті Генплану цієї території за функціональним призначенням луги та лугопарки.
		02.03.2018 відповідачем було надано відповідь №11-321, якою зазначено, що відповідно до наявних в організації даних земельного кадастру документ щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:371:0016 скасовано. Підстав для внесення змін до проекту Генерального плану міста Києва в частині зміни функціонального призначення зазначеної земельної ділянки як території житлово-громадської забудови відсутні, оскільки рішенням Київради №236/1111 від 27.11.2003 не були внесені зміни до чинного Генерального плану м. Києва. Відповідно до проекту Генерального плану міста Києва земельна ділянка відноситься до території лугів та лугопарків, а на території лугів та лугопарків можливе розташування гольф-клубу без зміни функціонального призначення.
		Відповідно до п. 1.1. ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст Генерального плану населеного пункту» (надалі - ДБН Б.1.1-15:2012) ці норми встановлюють вимоги до складу та змісту генерального плану населеного пункту.
		Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови та іншого використання території населеного пункту [4]. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (п. 4 ДБН Б.1.1-15:2012).
		При розробленні генерального плану враховують: а) Генеральну схему планування території України [5]; б) схеми планування окремих частин території України, Автономної Республіки Крим, областей, районів та їх окремих частин; 3 в) стратегії, прогнози і програми економічного, демографічного, екологічного, соціального розвитку відповідної території; г) чинну містобудівну документацію на місцевому рівні та проектну документацію; д) інформацію містобудівного, земельного та інших кадастрів [32]; е) інвестиційні наміри юридичних і фізичних осіб щодо забудови та іншого використання території; ж) спеціалізовані схеми, проекти і програми розвитку інфраструктури населеного пункту, безпеки та організації дорожнього руху, охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження об`єктів культурної спадщини тощо. (п. 4.2. ДБН Б.1.1-15:2012).
		Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (пп. 2 п. 1. ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		Відповідно до ст. 16 вказаного Закону планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
		Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. (ч. 1 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради. (ч. 5 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		Відповідно до п. 7 ст. 17 названого Закону виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк: 
		1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації; 
		2) визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування; 
		3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя), щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту; 
		4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами; 
		5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня; 
		6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах; 
		6-1) забезпечують розроблення проекту генерального плану населеного пункту з урахуванням обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України;
		7) забезпечують здійснення стратегічної екологічної оцінки.
		Відповідно до ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
		Механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій визначений Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постаново Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №555.
		Відповідно до п. 6.1. вказаного Порядку пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні та повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості щодо проекту містобудівної документації. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються. Зазначене також зазначене в п. 5 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Як вбачається з матеріалів справи, що не заперечено жодною із сторін, громадські слухання проекту Генерального плану проводились з 28.09.2011 року по 01.07.2012 року (оголошення про їх початок опубліковане в газеті «Хрещатик» від 28.09.2011 №104/975).
		Пропозицій від ТОВ «Будінвестгруп» у зазначені строки проведення громадських слухань не надходило, протилежного матеріали справи не містять.
		Згідно з вимогами пунктів 4.3. - 4.4. Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.11.2011 №290, замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні та внесення змін до неї визначає джерела фінансування розроблення містобудівної документації та організовує її розроблення. 
		Між Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Центр містобудування та архітектури» та Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на виконання рішення Київської міської ради від 18.09.2008 №262/262 «Про розробку нового Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2025 року» було укладено Договір від 15.11.2008 №101-ДГП на виконання робіт з розробки Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2025 року.
		Комунальна організація виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Центр містобудування та архітектури» перейменована в Комунальну організацію виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Інститут Генерального плану м. Києва» на підставі п. 2 рішення Київради від 28.10.2010 року №185/4997, зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням Київради від 23.12.2010 року №420/5232.
		Відповідач є розробником проекту нового Генерального плану м. Києва. Замовником розробки Генплану є Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		Відповідно до п. 6.27 Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням КМДА від 27.01.2011 року №90 (в редакції розпорядження КМДА від 29.12.2014 №1550) Департамент виконує функції замовника розроблення містобудівної документації в установленому порядку.
		Пунктом 6.29 зазначеного Положення визначено, що Департамент розглядає інвестиційні наміри, пропозиції, окремі містобудівні рішення, детальні плани територій на відповідність генеральному плану м. Києва.
		Містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій. (п. 7 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		Організація розроблення містобудівної документації у м. Києві здійснюється Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - замовником згідно з Переліком містобудівної документації, що розроблятиметься у 2014 - 2020 рр. (додаток до Програми), з урахуванням інвестиційних намірів щодо забудови окремих територій. Замовник містобудівної документації, зокрема, забезпечує урахування питань, пов`язаних з розміщенням об`єктів будівництва, іншого використання територій, з погодженням проектів землеустрою, наданням містобудівних умов та обмежень на проектування об`єктів при розробленні містобудівної документації. Під час розроблення містобудівної документації пропозиції замовника щодо використання територій вносяться ним на розгляд та врахування розробником у проекті містобудівної документації. Інвестиційні наміри юридичних та фізичних осіб щодо забудови та іншого використання територій враховуються розробником у проекті містобудівної документації у разі їх узгодження із замовником. (п. 5 Міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві, затвердженої рішенням Київради від 13.11.2013 №518/10006).
		В той же час, в матеріалах справи відсутні підтвердження звернення позивача до третьої особи щодо розгляду та врахування зміни функціонального призначення земельної ділянки на 23-му км Столичного шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:90:371:0016) відповідно до зазначених позивачем намірів.
		В той же час, суд зазначає, що рішенням Київської міської ради №236/1111 від 27.11.2003 року змін до Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони не приймалось, оскільки воно було прийняте в 2003 році.
		Чинною містобудівною документацією на місцевому рівні для м. Києва є Генеральний план м. Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджений рішенням Київради від 28.03.2002 року №370/1804, згідно якого спірна земельна ділянка на 23-му км Столичного шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:90:371:0016) за своїм функціональним призначенням відноситься до територій лугів та лугопарків, а не до території житлової та громадської забудови, а саме, земельної ділянки, відведеної для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу.
		Окрім того, зі Схеми планування частини території південного планувального району Голосіївського адміністративного району м. Києві, затвердженої рішенням Київради від 05.09.2005 №271/3732, вбачається, що спірна земельна ділянка відноситься до пп. 14.3 п. 14 «Зелені насадження зон масового відпочинку».
		Таким чином, враховуючи викладене, судом встановлено недотримання визначеної законодавством повної процедури щодо зміни функціонального призначення земельної ділянки.
		Щодо містобудівного моніторингу суд зазначає наступне.
		До компетенції місцевих державних адміністрацій в сфері містобудування належить прийняття рішень щодо, зокрема, моніторингу забудови та іншого використання територій. (ст. 13 Закону України «Про основи містобудування»).
		Пунктом 4.1. Положення Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут Генерального плану м. Києва" (далі - Положення), затвердженого розпорядженням КМДА від 15.11.2002 №2078, основною метою діяльності Організації є розробка та моніторинг Генерального плану розвитку м. Києва, надання платних послуг юридичним та фізичним особам у сфері містобудування та архітектури відповідно до законодавства.
		В той же час, з 12.03.2011 року набрав чинності Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до ч. 1 ст. 6 та п. ч. 1 ст. 7 управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. Управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом: моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації на всіх рівнях.
		До уповноважених органів містобудування та архітектури належать, зокрема, структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури. (ст. 13 ЗУ «Про архітектурну діяльність»).
		Відповідно до п. 1 Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням КМДА від 27.01.2011 №90, він є структурним підрозділом виконавчого органу КМР (КМДА).
		Пунктом 6.54. вказаного Положення визначено, що департамент як структурний підрозділ КМР (КМДА) здійснює моніторинг реалізації схеми планування території, стану розроблення, оновлення містобудівної документації на місцевому рівні, забудови та іншого використання територій.
		Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що йому не суперечать.
		З наведеного вбачається, що питання проведення моніторингу забудови та іншого використання територій, моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації, розгляд пропозицій на відповідність їх генеральному плану м. Києва відноситься до реалізації управлінських функцій уповноваженого органу містобудування та архітектури у сфері містобудівної діяльності. Натомість відповідач не є таким органом, а є комунальною організацією.
		Таким чином, враховуючи вказане, норми п. 4.1. Положення відповідача, затвердженого розпорядженням КМДА від 15.11.2002 року №2078 в частині здійснення відповідачем моніторингу Генерального плану, на що посилався позивач, припинили свою дію з моменту набрання законної сили Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», а тому містобудівний моніторинг Генерального плану м. Києва не віднесено до компетенції відповідача.
		Враховуючи приписи ст. 74 ГПК України, на ТОВ «Будінвестгруп» як позивача за даним позовом покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами.
		Оскільки позивачем не обґрунтовано належними доказами факту порушення відповідачем його прав (інтересів), то таке унеможливлює задоволення позову в даній справі.
		Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 
		Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Буцдінвестгруп» належить відмовити повністю.
		Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, з огляду на відмову у задоволенні позову, судовий збір, сплачений до державного бюджету, залишається за позивачем.
		Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
		 
		ВИРІШИВ:
		1. У задоволенні позову відмовити повністю.
		2. Залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" судовий збір, сплачений до державного бюджету.
		3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після   повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		          4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
		 
		          Повне рішення складене 13.08.2020 року.
		 
		Суддя                                                                                                                            С.М. Морозов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...