Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/15825/17(2-а/201/432/2017) : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 13.08.2020. Зареєстровано: 14.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.08.2020.
Дата набрання законної сили: 13.08.2020
Номер судового провадження: К/9901/69695/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 серпня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 201/15825/17(2-а/201/432/2017)
		адміністративне провадження № К/9901/69695/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Яковенка М. М.,
		суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
		розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №  201/15825/17 (2-а/201/432/2017)
		за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
		за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Жовтневого районного суду м.  Дніпропетровська (суддя Антонюк О. А.) від 26 червня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Сафронова С. В., Чепурнов Д. В., Мельник  В. В.) від 08 листопада 2018 року, 
		УСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Дніпровської міської ради, в якому просив:
		- визнати протиправними дії Дніпровської міської ради щодо не оприлюднення та відмови в реєстрації електронної петиції про звільнення екс-командира підрозділу «Беркут» ОСОБА_2 з посади директора КП «Муніципальна поліція» та зобов`язати Дніпровську міську раду оприлюднити, а також зареєструвати електронну петицію про звільнення екс-командира підрозділу «Беркут» ОСОБА_2 з посади директора КП «Муніципальна поліція»; 
		- визнати протиправними дії Дніпровської міської ради щодо не оприлюднення та відмови в реєстрації електронної петиції про ліквідацію комунального підприємства «Муніципальна поліція» Дніпровської міської ради та зобов`язати Дніпровську міську раду оприлюднити, а також зареєструвати електронну петицію про ліквідацію комунального підприємства «Муніципальна поліція» Дніпровської міської ради.
		2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що 06 червня 2017 року позивачем у порядку, встановленому ст. 23 Закону України «Про звернення громадян» через особистий кабінет електронного сервісу «Єдина система місцевих петицій» було подано (створено) електронну петицію на тему «Ліквідувати комунальне підприємство «Муніципальна поліція» Дніпровської міської ради» та електронну петицію на тему «Звільнити екс-командира підрозділу «Беркут» - ОСОБА_2 з посади директора комунального підприємства «Муніципальна поліція» Дніпровської міської ради». Обидві петиції відповідають вимогам ст. 23 Закону України «Про звернення громадян» та Положенню про електронні петиції, що затверджено рішенням Дніпровської міської ради від 30 березня 2016 року № 38/5. Проте відповідні петиції не були оприлюднені у строки та у порядку визначеному чинним законодавством, чим було порушено право позивача, як громадянина України, на звернення до органу місцевого самоврядування, в особі Дніпровського міського голови - Філатова Бориса Альбертович. Такі дії є протиправними, оскільки згідно відповіді від 09 червня 2017 року, підставою для відмови в оприлюдненні та реєстрації вищезазначених петицій є їх недоцільність. Однак таке твердження є безпідставним та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
		3. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року, задоволено адміністративний позов.
		Визнано протиправними дії Дніпровської міської ради щодо не оприлюднення та відмови в реєстрації електронної петиції про звільнення екс-командира підрозділу «Беркут» ОСОБА_2 з посади директора КП «Муніціпальна поліція» та зобов`язано Дніпровську міську раду зареєструвати і оприлюднити петицію про звільнення екс-командира підрозділу «Беркут» ОСОБА_2 з посади директора КП «Муніціпальна поліція».
		Визнано протиправними дії Дніпровської міської ради щодо не оприлюднення та відмови в реєстрації електронної петиції про ліквідацію Комунального підприємства «Муніціпальна поліція» та зобов`язано Дніпровську міську раду зареєструвати і оприлюднити петицію про ліквідацію Комунального підприємства «Муніціпальна поліція» Дніпровської міської ради.
		Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 понесений при подачі позову судовий збір у розмірі 1280 грн.
		4. Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, 26 грудня 2018 року Дніпровська міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		5. Ухвалою Верховного Суду (склад колегії суддів: Бевзенко В. М. - суддя-доповідач, Данилевич  Н.  А., Шарапа В. М.) від 10 січня 2019 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження та установлено строк для подання відзиву.
		6. Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Дніпровської міської ради про зупинення виконання рішення Жовтневого районного суду м.  Дніпропетровська від 26 червня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року.
		7. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 762/0/78-20 від 08 травня 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка В. М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.
		8. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 травня 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
		9. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до свого провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
		10. Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
		IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є мешканцем міста Дніпро, має відношення до територіальної громади міста Дніпра Дніпропетровської області.
		12. 06 червня 2017 року ОСОБА_1 зареєструвавшись відповідним чином у електронному кабінеті електронного сервісу «Єдина система місцевих петицій» подав (створив) електронні петиції «Звільнення екс-командира підрозділу «Беркут» ОСОБА_2 з посади директора КП «Муніципальна поліція» та «Ліквідація комунального підприємства «Муніципальна поліція» Дніпровської міської ради», адресовані Дніпровській міській раді. Тексти петицій викладено українською мовою, в них наведені аргументи створення петицій та пропозиції до Дніпровської міської ради.
		13. 09 червня 2017 року ОСОБА_1 отримав відповіді на електронні петиції, шляхом надіслання їх у електронний кабінет. У відповідях йдеться мова про те, що петиції розглянуті та відповідно до ст. 23 Закону України «Про звернення громадян» робоча група для розгляду електронних петицій визнає подані петиції недоцільними.
		14. Вважаючи дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
		IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		15. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що петиції, які подані позивачем, відповідають вимогам ст. 23-1 Закону України «Про звернення громадян» та Положенню про електронні петиції, що затверджено рішенням Дніпровської міської ради від 30 березня 2016 року № 38/5. 
		16. Відтак, суди дійшли висновку, що петиції не були оприлюднені у строки та у порядку визначеному чинним законодавством, чим було порушено право позивача, як громадянина України, на звернення до органу місцевого самоврядування, такі дії є протиправними, оскільки, як вбачається із відповіді, яка була надіслана на адресу позивача через електронний кабінет, підставою для відмови в оприлюдненні та реєстрації петицій є їх недоцільність. Законодавством України не передбачено такої підстави відмови в оприлюднені та розгляді петиції, як недоцільність. 
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		17. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
		18. Зокрема, скаржник зазначив, що електронні петиції ОСОБА_1 не відповідали Положенню про електронні петиції, що затверджене рішенням Дніпровської міської ради 30 березня 2016 року № 38/5, а також містять негативну інформацію про особу.
		19. Також скаржник зазначив, що судами не надано правової оцінки змісту петицій, оскільки такими діями позивач намагається регулювати трудові відносини та застосувати ліквідаційну процедуру до юридичної особи, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
		20. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми матеріального та процесуального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями про задоволення позовних вимог.
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		21. Враховуючи положення п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №  460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
		22. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.
		23. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		24. Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		25. Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовано Законом України «Про звернення громадян». Вказаний Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
		26. Вказані конституційні положення, а також положення Закону України «Про звернення громадян» містять правову процедуру розгляду звернень особи, зокрема, до суб`єктів владних повноважень, яка гарантує доступ особи до інформації, обов`язок розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		27. Зважаючи на це, а також контекст спірних правовідносин, що склались між сторонами, Верховний Суд вважає за необхідне вказати, що у постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18 зазначено, що правова процедура («fair procedure» - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.
		28. Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.
		29. Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
		30. Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права, тобто особа правомірно очікує отримати у передбачений законом спосіб відповідь на порушене перед суб`єктом, якому адресовано звернення, питання відповідно та у спосіб, передбачений законом.
		31. Як встановлено судами, ОСОБА_1 подав (створив) через електронний сервіс «Єдина система місцевих петицій» електронні петиції «Звільнення екс-командира підрозділу «Беркут» ОСОБА_2 з посади директора КП «Муніципальна поліція» та «Ліквідація комунального підприємства «Муніципальна поліція» Дніпровської міської ради», адресовані Дніпровській міській раді як органу місцевого самоврядування. На думку автора, підняті в петиціях питання та їх текст повинні бути розміщені на відповідному веб-сайті для надання їм оцінки громадянами, мешканцями міста Дніпро.
		32. Згідно ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 3, ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
		33. Згідно ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
		34. Згідно ст. 231 Закону України «Про звернення громадян» громадяни можуть звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування з електронними петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об`єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції. В електронній петиції має бути викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім`я, по батькові автора (ініціатора) електронної петиції, адресу електронної пошти. На веб-сайті відповідного органу або громадського об`єднання, що здійснює збір підписів, обов`язково зазначаються дата початку збору підписів та інформація щодо загальної кількості та переліку осіб, які підписали електронну петицію. Електронна петиція не може містити заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. Відповідальність за зміст електронної петиції несе автор (ініціатор) електронної петиції. Для створення електронної петиції до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування її автор (ініціатор) заповнює спеціальну форму на офіційному веб-сайті органу, якому вона адресована, або веб-сайті громадського об`єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронних петицій, та розміщує текст електронної петиції. У разі невідповідності електронної петиції встановленим вимогам оприлюднення такої петиції не здійснюється, про що повідомляється автору (ініціатору) не пізніше строку, встановленого для оприлюднення. Інформація про початок розгляду електронної петиції, яка в установлений строк набрала необхідну кількість голосів на її підтримку, оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, відповідного органу місцевого самоврядування не пізніш як через три робочі дні після набрання необхідної кількості підписів на підтримку петиції, а в разі отримання електронної петиції від громадського об`єднання - не пізніш як через два робочі дні після отримання такої петиції.
		35. Відтак, електронна петиція є спеціальною формою звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування. Порядок подання електронних петицій, їх відповідність законодавству України, подання та відхилення, регулюються нормами Закону України «Про звернення громадян».
		36. Згідно ч. 1 ст. 14, ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду. Обов`язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
		37. Отже, зважаючи, що електронна петиція є зверненням громадянина до органу місцевого самоврядування, варто вказати, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду. Заборонено відмовляти у прийнятті звернення.
		38. Положеннями Закону України «Про звернення громадян» передбачено вичерпний перелік підстав, за яких подана громадянином електронна петиція не розміщується на веб-сайті органу до якого подана. Електронна петиція не розміщується на веб-сайті органу та не приймається до розгляду у разі якщо містить заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.
		39. Судами попередніх інстанцій встановлено, що електронні петиції, подані ОСОБА_1 06 червня 2017 року не містять заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. 
		40. Підставою для нерозміщення петицій на веб-сайті Дніпровської міської ради у відповідях вказано їх недоцільність. Однак Закон України «Про звернення громадян» не містить такої підстави як «недоцільність» електронної петиції для нерозміщення, не розгляду, неприйняття до розгляду.
		41. Передбачено, що доцільність або недоцільність поданої петиції визначається шляхом електронного голосування за петицію. Орган до якого петиція подана не може на етапі прийняття, реєстрації, розміщення на веб-сайті визначити доцільність або не доцільність петиції.
		42. Крім цього, Положенням про електронні петиції, яке затверджене рішенням Дніпровської міської ради 30 березня 2016 року № 38/5, пунктом 2.5 передбачено, що неправдиві відомості, подані автором (ініціатором) електронної петиції, є підставою для відмови в її оприлюдненні або для зняття з режиму оприлюднення. Електронна петиція не може містити заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права i свободи людини, інформацію, яка принижує честь i гідність, права та законні інтереси осіб, матеріали та вислови, які становлять загрозу національним інтересам i національній безпеці України, матеріали та заклики, які містять передвиборчу агітацію, рекламу товарів, робіт та послуг. 
		Перелік підстав для відмови у розгляді петиції, зазначений у Положенні, є вичерпним. 
		43. Неправдиві відомості, подані автором (ініціатором) електронної петиції, є підставою для відмови в її оприлюдненні або для зняття з режиму оприлюднення. Наявність або відсутність неправдивих відомостей перевіряються уповноваженою особою виконавчого органу Дніпровської міської ради, до компетенції якого віднесено питання зав`язків з громадськістю. Відповідальність за зміст електронної петиції несе автор (ініціатор) електронної петиції.
		44. Наведені обставини в поєднанні з правилами, принципами та основними положеннями правової процедури (справедливої процедури) дають підстави для висновку, що розгляд електронної петиції з порушенням процедури не може вважатись належним її розглядом, що в свою чергу, порушує право автора такої петиції на належний її розгляд. Тобто, відмовивши в оприлюдненні електронних петицій позивача, які відповідають усім вимогам, а також розгляд таких петицій не у спосіб, що передбачений для таких звернень, не може свідчити про належне виконання відповідачем свого обов`язку щодо розгляду таких звернень.
		45. Отже, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
		46. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.
		47. Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		48. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; п. 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; п. 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Ruiz Torija v.Spain серія A. 303-A; п. 29).
		49. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі про задоволення позовних вимог.
		50. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		51. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		52. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.
		Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року у справі №  201/15825/17 (2-а/201/432/2017) залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                           М. М. Яковенко
		 
		Судді                                                                                                              І. В. Дашутін
		 
		                                                                                                              О. О. Шишов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...