Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 819/933/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано судом: 13.08.2020. Зареєстровано: 14.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.08.2020.
Дата набрання законної сили: 13.08.2020
Номер судового провадження: К/9901/1913/17

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 серпня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 819/933/17
		адміністративне провадження № К/9901/1913/17
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Юрченко В.П.,
		суддів: Васильєвої І.А.,  Пасічник С.С., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову  Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 року (головуючий суддя Святецький В.В. судді: Гудим Л.Я., Довгополов О.М.) у справі № 819/933/17 (№ 876/8233/17) за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Кременчанка» до Головного управління ДФС у Тернопільській області про  скасування податкового повідомлення-рішення, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з додатковою відповідальністю «Кременчанка» (надалі позивач, Товариство) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області (надалі відповідач, податковий орган), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних.
		Тернопільській окружний адміністративний суд постановою від 06.07.2017 року в задоволені позову відмовив.
		Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем були порушені терміни реєстрації податкових накладних, передбачені Податковим кодексом України. 
		Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 07.11.2017 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою позовні вимоги Товариства задовольнив та скасував податкове повідомлення-рішення  № 0000121200 від 27.03.2017 року.
		Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що камеральна перевірка, в результаті якої складений акт від 02.03.2017 року № 434/19-00-132-01/7/05516139, проведена з порушенням вимог законодавства, що призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
		Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції.
		В обґрунтування касаційної скарги податковий орган наводить норми Податкового кодексу України, якими встановлено обов`язок своєчасної реєстрації податкових накладних та штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації.
		Відзив на касаційну скаргу податкового органу від позивача на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
		21.12.2017 року касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147.
		Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного. 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведена камеральна перевірка даних податкової звітності та даних Єдиного реєстру податкових накладних за листопад 2015 року, квітень-листопад 2016 року, за результатами якої складено акт № 434/19-00-132-01/7/05516139 від 02.03.2017 року. 
		Перевіркою встановлено порушення вимог п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних за листопад 2015 року, квітень-листопад 2016 року на загальну суму ПДВ 4 869 278 грн.
		На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.03.2017 року № 0000121200, яким за затримку реєстрації податкових накладних нараховано штраф в загальному розмірі  512  178,95 грн.
		За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Судами попередніх інстанцій встановлено наявність формальних підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість.
		Факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних, їх кількість, сума податку на додану вартість, дата реєстрації тощо не є спірними між сторонами.
		Скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що камеральна перевірка проведена з порушенням наведених вимог законодавства.
		Суд не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
		За змістом підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 01 січня 2017 року) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування ПДВ (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, даних ЄРПН та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
		Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
		Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 Податкового кодексу України, пунктом 76.3 якої встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
		Водночас згідно з положеннями пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
		Зміст наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов`язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, а тому, з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.
		Вказана правова позиція є сталою та неодноразово висловлювалась й у постановах Верховного Суду, зокрема від 18 травня 2018 року у справі №804/4483/17, від 29 січня 2019 року у справі №805/4868/16-а, від 21 лютого 2019 року у справі №808/2404/17.
		Враховуючи викладене, Суд не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо порушення законодавства при проведенні перевірки.
		Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що порушення Товариством граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відбулось також в силу недосконалого податкового законодавства та бездіяльності податкових органів щодо належного розгляду та вирішення звернення позивача з питань збільшення ліміту реєстрації податкових накладних.
		Суд не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції та вважає їх передчасними з огляду на те, що судом не з`ясовано, чи Товариство намагалось своєчасно зареєструвати податкові накладні, але реєстрація з певних причин не здійснена, зокрема, Товариством не надавались  до матеріалів справи квитанції № 1. Разом з тим, в акті перевірки відображено, що  позивачем за період квітень-листопад 2016 здійснювалась реєстрація податкових накладних, але з порушенням встановленого законом строку. Відтак, висновки суду апеляційної інстанції є логічно-непослідовними щодо причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю податкового органу і  порушенням позивачем строку реєстрації податкових накладних. Суд погодився з доводами позивача про наявність протиправної бездіяльності податкового органу, що призвело до несвоєчасної реєстрації податкових накладних, але це питання не досліджувалось судами першої та апеляційної інстанції, при тому, що Товариство погодилось з законністю податкового повідомлення-рішення від 18.04.2016 № 0000741200, яким зменшено бюджетне відшкодування  на суму 945,7 тис. грн.  
		Насамкінець, судами залишено поза увагою доводи позивача щодо порушення відповідачем строку розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення, що може бути  самостійною підставою для його скасування. 
		З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідає нормам матеріального права, прийняті без дотриманням норм процесуального права, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області задовольнити частково. 
		Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.07.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 у справі № 819/933/17 (№ 876/8233/17) скасувати.
		Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		          Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва   С.С. Пасічник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...