Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 314/1526/19(2-адр/214/1/2020) : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 14.08.2020. Зареєстровано: 16.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.08.2020.
Дата набрання законної сили: 14.08.2020
Номер судового провадження: К/9901/5992/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 серпня 2020 року 
		м. Київ
		справа №314/1526/19(2-адр/214/1/2020)
		адміністративне провадження №К/9901/5992/20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
		cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
		суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
		розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №314/1526/19(2-адр/214/1/2020)
		за позовом  ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області Антонова Кирила Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою  ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Мельника В.В., суддів Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
		УСТАНОВИВ:
		І. Обставини справи
		1.           ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області Антонова Кирила Анатолійовича (далі - відповідач, інспектор УПП в Запорізькій області Антонов К.А.), із вимогами: скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 06 жовтня 2018 року серії ЕАВ №646176.
		2.          Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 06    вересня 2019 року в справі №314/1526/19 позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
		3.          18 вересня 2019 року позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення по суті справи.
		4.          Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 27    вересня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
		5.          Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково, скасовано ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 27 вересня 2019 року, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		6.          Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 03 січня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
		7.          На зазначену ухвалу суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу.
		8.          Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 03 січня 2020 року повернуто особі, яка її подала.
		9.          Третій апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу заявнику, виходив із того, що текст останньої містить образливі висловлювання, у тому числі особисті характеристики стосовно: відповідача у справі - інспектора УПП в Запорізькій області Антонова    К.А.; судді Вільнянського районного суду Запорізької області Кофанова    А.В., який виніс оскаржувану ухвалу у цій справі; голови Вільнянського районного суду Запорізької області Кіяшко В.О .
		10.          Застосування позивачем образливих висловлювань у тексті апеляційної скарги, які дискредитують судові органи України та їхніх посадових осіб, суд апеляційної інстанції розцінив як зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами, що є підставою для повернення апеляційної скарги відповідно до частини третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
		11.          Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати.
		12.          На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що зловживання процесуальними правами є можливим тільки тоді, коли в насідок реалізації процесуального права позивача ним створюється перешкода у вирішенні завдань адміністративного судочинства. Однак таких перешкод останній не вчиняв. 
		13.          Позивач наголошує, що стаття 45 КАС України визначає вичерпний перелік дій, які можуть трактиватися судом як зловживання процесуальними правами. 
		14.          Указана касаційна скарга надійшла на адресу Верховного Суду 27.02.2020.
		15.          За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській    О.Р., суддям Кашпур    О.В., Уханенку С.А.
		16.          Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року.
		17.          Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
		ІІІ. Джерела права та акти їхнього застосування
		18.          Частиною першою статті 2 КАС України установлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		19.          Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС України).
		20.          За приписами пункту 1 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
		21.          Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
		22.          Згідно з частиною другою статті 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5)    узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
		23.          Частиною третьою статті 45 КАС України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
		ІV. Позиція Верховного Суду
		24.          Суд відхиляє доводи скаржника про те, що вказана судом апеляційної інстанції підстава для висновку про зловживання позивачем його процесуальними правами не входить до наведеного частиною другою статті 45 КАС переліку, оскільки за змістом абзацу першого цієї статті такий перелік не є вичерпним. Суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. 
		25.          У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2019 року (справа №9901/34/19) зазначено, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників.
		26.          Використання учасниками судового процесу та їхніми представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадами (принципами) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами і застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України.
		27.          Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		28.          Водночас Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він уважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Наприклад, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ уживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Rehak v. the Czech Republic» від 14    травня 2004 року («Ржегак проти Чеської Республіки», заява №67208/01), «Duringer and Grunge v. France» від 04 лютого 2003 року («Дюрінже та Грандж проти Франції», заяви №61164/00 і №18589/02)).
		29.          Отже, звертаючись до суду з відповідними процесуальними документами, заявникові хоч і надано право викладати їх на власний розсуд з дотриманням загальних вимог щодо форми та змісту, проте використання образливих висловлювань є неприпустимим при їх оформленні.
		30.          Як установлено судом апеляційної інстанції і підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 виклав текст апеляційної скарги з використанням образливої лексики, некоректно, із застосуванням образливих слів щодо відповідача, а також судді Вільнянського районного суду Запорізької області Кофанова А.В. і голови Вільнянського районного суду Запорізької області Кіяшко В.О .
		31.          Ураховуючи викладене, висновки суду апеляційної інстанції про допущення ОСОБА_1 зловживання його процесуальними правами, а, отже, і наявність підстав для повернення апеляційної скарги відповідно до частини третьої статті 45 КАС України ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.
		32.          Доводи скаржника наведені у касаційній скарзі указаного не спростовують.
		33.          У частині вимог скаржника щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача і зобов`язання його вчинити певні дії Суд зазначає, що такі не можу бути задоволені, оскільки предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. Водночас суд касаційної інстанції не може розглядати питання, які не є предметом касаційного перегляду.
		34.          Суд також звертає увагу, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного оскарження судового рішення суду першої інстанції у встановленому законом порядку, не використовуючи, при цьому образливі висловлювання, виявляючи повагу до учасників справи, інших учасників судового процесу, їх представників і суду та виконуючи інші вимоги чинного адміністративного законодавства України. З огляду на це повернення апеляційної скарги не є обмеженням доступу скаржника до правосуддя і забезпечує практичну можливість реалізації його права на судовий захист.
		35.          Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
		36.          Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		37.          Отже, оскільки під час ухвалення судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, тому Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
		V. Судові витрати
		38.          Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		39.          Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		40.          Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		41.          Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року в цій справі залишити без змін.
		42.          Судові витрати не розподіляються.
		43.          Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		Суддя-доповідач:                                                                                О.Р. Радишевська
		Судді:                                                                                                    О.В. Кашпур
		                                                                                                    С.А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...