Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 178/14/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; що виникають з договорів оренди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.08.2020.
Дата набрання законної сили: 13.08.2020
Номер судового провадження: 61-9921ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		13 серпня 2020 року
		м. Київ
		справа № 178/14/20
		провадження № 61-9921св20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І., 
		учасники справи:
		позивач - керівник Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,
		відповідачі: ОСОБА_1 , Селянське (фермерське) господарство «Іванково»,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гурський Віталій Степанович, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2020 року в складі колегії суддів: 
		Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С.,
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У січні 2020 року керівник Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Селянського (Фермерського) господарства «Іванково» 
		(далі - СФГ «Іванково») про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку у володіння та розпорядження держави за актом прийому-передачі, скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.
		Позовна заява мотивована тим, що рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2015 року у справі 
		№ 178/922/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2017 року, визнано за ОСОБА_1 право на довічне спадкове володіння та користування земельною ділянкою площею 53,2 га, розташованої на території Жовтневої сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 
		Разом з тим, постановою Верховного Суду від 13 березня 2019 року рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області 
		від 05 жовтня 2017 року скасовано та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання довічного спадкового володіння земельною ділянкою в порядку спадкування.
		Проте, під час розгляду справи № 178/922/15-ц судом касаційної інстанції ОСОБА_1 та СФГ «Іванково», учасником якого є ОСОБА_1 , 05 лютого 2019 року уклали договір оренди вищезазначеної, який був зареєстрований 25 березня 2019 року, тобто після винесення вищевказаної постанови Верховним Судом від 13 березня 2019 року.
		Вказував, що укладення між відповідачами спірного договору оренди та звернення із заявою про реєстрацію цього правочину вчинено з метою порушення інтересів держави і суспільства, а також з порушенням вимог законодавства.
		Порушення інтересів держави (Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області) обґрунтовано порушенням права держави вільно володіти, користуватись та розпоряджатись земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 50,3625 га.
		Підставою для звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру про визнання договору оренди земельної ділянки, зобов`язання її повернути стало невиконання Головним управлінням Держгеокадастру своїх повноважень щодо вжиття цивільно-правових заходів з метою захисту та поновлення порушеного права власності держави на спірну земельну ділянку. Прокуратура неодноразово повідомляла Головне управління Держгеокадастру про порушення інтересів держави, проте такі повідомлення залишилися без належного реагування.
		На підставі викладеного керівник Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області просив: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 05 лютого 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та СФГ «Іванково»; зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 53,2 га, розташовану на території Жовтневої сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, у володіння та розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області; скасувати запис про державну реєстрацію іншого речового права (номер запису 30866931) «права оренди земельної ділянки» на підставі вищевказаного договору оренди.
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області 
		від 17 лютого 2020 року (в складі судді Берелет В. В.) позовну заяву визнано неподаною і повернути позивачу.
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовна заява прокурора, який визначив себе як позивача у даній справі, не відповідає вимог закону, оскільки прокурор лише формально вказав про те, що орган державної 
		влади - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, неналежно здійснює свої повноваження. Безпосередньо територіальний орган Держгеокадастру, яким є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, має законодавчо встановлене право на звернення до суду у сфері розпорядження земельними ділянками державної форми власності та здійснення державного нагляду в сфері землеустрою.
		Короткий зміст постанови суду першої інстанції
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2020 року скасовано ухвалу суду першої інстанції та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що порушення інтересів держави (Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області) обґрунтовано порушенням права держави вільно володіти, користуватись та розпоряджатись земельною ділянкою сільськогосподарського призначення. 
		Підставою для звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру про визнання договору оренди земельної ділянки, зобов`язання її повернути стало невиконання Головним управлінням Держгеокадастру своїх повноважень щодо вжиття цивільно-правових заходів з метою захисту та поновлення порушеного права власності держави на спірну земельну ділянку. Вказане свідчить про усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб`єкта владних повноважень щодо нездійснення захисту інтересів держави.
		Разом із тим, прокурором надавалися до суду докази бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, що перешкодили захисту інтересів держави саме позивачем. Місцевою прокуратурою долучено до позову листи, якими прокуратура неодноразово повідомляла Головне управління Держгеокадастру про порушення інтересів держави.
		Крім цього, звернення прокурора до суду відбулося відповідно до вимог частини четвертої 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки місцевою прокуратурою попередньо до звернення до суду, а саме 24 грудня 2019 року повідомлено Головне управління Держгеокадастру про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі вказаного органу у спірних правовідносинах.
		Встановивши факт відсутності належних та ефективних дій з боку органу державної влади спрямованих на повернення права вільно володіти та розпоряджатись земельною ділянкою і причини їх нездійснення з метою реального й ефективного захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, виконуючи субсидіарну роль визначену законом, прокурором було пред`явлено даний позов до Криничанського районного суду Дніпропетровської області.
		За таких обставин, повернення судом першої інстанції позовної заяви прокурору, за відсутності правових підстав, є обмеженням його права на захист інтересів держави в суді та порушенням статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 56 ЦПК України.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі  ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гурський В. С., просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив право ОСОБА_1 на судовий захист, оскільки остання не мала можливості надати до суду відзив на апеляційну скаргу, додаткові докази, через розгляд справи в умовах неповідомлення про такий розгляд та без врахування законодавства про карантин в частині строків.
		Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом, проте такі випадки у позовній заяві не вказані. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави. 
		Посилання прокурора на листи Головного Управління Держгеокадастру не є доказами неналежного виконання цим органом своїх повноважень щодо захисту інтересів держави. У цій справі Головне Управління Держгеокадастру має змогу брати участь у встановленому порядку шляхом здійснення процесуальних прав позивача.
		Прокурор у позовній заяві зазначає, що вступ у справу здійснюється з метою захисту права держави вільно володіти, користуватись та розпоряджатись спірною земельною ділянкою. Вказані посилання прокурора свідчать про очевидне нехтування прокурором такими принципами цивільного судочинства як верховенство права та рівноправність сторін. 
		Прокурор, перевищуючи надані йому повноваження, своєю участю у справі намагається безпідставно виступити на боці однієї зі сторін, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін.
		Доводи інших учасників справи
		Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2020 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
		03 серпня 2020 року справу передано до Верховного Суду.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є уповноваженим органом з розпорядженням землями державної власності сільськогосподарського призначення.
		Порушення інтересів держави (Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області) прокурор обґрунтував порушенням права держави вільно володіти, користуватись та розпоряджатись земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 50,3625 га на території Жовтневої сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.
		Підставою для звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру про визнання договору оренди земельної ділянки, зобов`язання її повернути стало невиконання Головним управлінням Держгеокадастру своїх повноважень щодо вжиття цивільно-правових заходів з метою захисту та поновлення порушеного права власності держави на спірну земельну ділянку.
		Місцевою прокуратурою долучено до позову листи, якими прокуратура неодноразово повідомляла Головне управління Держгеокадастру про порушення інтересів держави, які залишилися без належного реагування.
		Крім того, місцевою прокуратурою попередньо до звернення до суду, а саме 24 грудня 2019 року повідомлено Головне управління Держгеокадастру про встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі вказаного органу у спірних правовідносинах.
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
		Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
		Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог 
		і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду відповідає.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга 
		статті 19 Конституції України).
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
		Відповідно до пункт 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладається функція представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України.
		Відповідно до пункту 2 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення ЄСПЛ від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії»).
		Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України  внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
		Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
		Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України, зокрема у частині четвертій статті 56 цього Кодексу визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
		Згідно з абзацом другим частини п`ятої статті 56 ЦПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
		Системне тлумачення частин четвертої, п`ятої статті 56 ЦПК України та 
		статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 
		1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
		Згідно з частиною п`ятою статті 175 ЦПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Близька за змістом вимога застосовується згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»: прокурор має обґрунтувати наявність підстав для представництва.
		Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19).
		Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
		Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором,  вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
		Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
		Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
		Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду 
		від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).
		Як встановлено вище, порушення інтересів держави (Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області) прокурор обґрунтував порушенням права держави вільно володіти, користуватись та розпоряджатись земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 50,3625 га на території Жовтневої сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.
		Підставою для звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру про визнання договору оренди земельної ділянки, зобов`язання її повернути стало невиконання Головним управлінням Держгеокадастру своїх повноважень щодо вжиття цивільно-правових заходів з метою захисту та поновлення порушеного права власності держави на спірну земельну ділянку.
		Місцевою прокуратурою долучено до позову листи, якими прокуратура неодноразово повідомляла Головне управління Держгеокадастру про порушення інтересів держави, які залишилися без належного реагування.
		Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади, зокрема повноважень органів Держгеокадастру, здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
		Верховний Суд бере до уваги, що прокурор обґрунтовував порушення інтересів держави, визначив орган, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, та вказав, у чому полягає бездіяльність зазначеного органу щодо захисту законних інтересів держави, а саме, що Головне управління Держгеокадастру всупереч покладених на нього завдань щодо повернення у державну власність майна (земельної ділянки), яке вибуло з володіння держави з порушенням законодавства, не вжив заходи для усунення порушень, вказаних у позовній заяві. 
		Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 522/3777/17 (провадження № 14-651цс19).
		Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку наявності підстав представництва, дослідив, що прокурор, у встановленому законом порядку звертаючись з позовом, обґрунтував порушення інтересів держави, правильно визначив орган, уповноважений регулювати спірні відносини та вказав у чому полягає його бездіяльність щодо захисту законних інтересів держави, а саме, що Головне управління Держгеокадастру всупереч своїм повноваженням щодо здійснення контролю за використанням та охороною земель, не вжила заходів щодо усунення порушень, вказаних у позові.
		Отже, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що наявні правові підстави для скасування ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції порушив право ОСОБА_1 на судовий захист, оскільки остання не мала можливості надати до суду відзив на апеляційну скаргу, додаткові докази, через розгляд справи в умовах неповідомлення про такий розгляд та без врахування законодавства про карантин в частині строків, враховуючи наступне. 
		Так, 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 
		2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-ІХ). Проте, запропоновані Законом № 540-ІХ зміни не встановлюють нових обов`язків, не скасовують і не звужують прав учасників судового процесу, не обмежують їх використання. Процесуальні дії суду та учасників судового процесу мають здійснюватися лише в рамках відповідних стадій судочинства, у послідовності та в межах певного часу, зокрема визначених процесуальних строків для учасників справи та строків судової діяльності, встановлених законом для суду (службові строки).
		Як вбачається з матеріалів справи копія ухвали про відкриття апеляційного провадження разом із копією апеляційної скарги були надіслані учасникам процесу 03 квітня 2020 року, а оскаржувана постанова прийнята Дніпровським апеляційним судом 04 червня 2020 року, тобто більше ніж через два місяці. Разом з тим, вказаною постановою не закінчено розгляд справи, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції, тому ОСОБА_1 не позбавлена можливості подавати до суду докази та висловлювати свої доводи (заперечення) щодо заявлених у цій справі вимог та брати участь у судовому процесі з урахуванням вимог ЦПК України.
		Безпідставними є доводи касаційної скарги, що прокурор, перевищуючи надані йому повноваження, своєю участю у справі намагається безпідставно виступити на боці однієї зі сторін, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін, оскільки прокурор, який звернувся до суду в інтересах держави, визначив у чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтував наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді. Оскільки доводи прокурора про наявність підстав для представництва інтересів держави підтвердилися, то він користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
		Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява 
		№ 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
		Інші наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в апеляційному суді з наданням відповідної правової оцінки обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції та не є достатніми для скасування постанови апеляційного суду.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного            суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гурський Віталій Степанович, залишити без задоволення.
		Постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2020 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                   І. М. Фаловська
		                                                                                                В. С. Висоцька
		А. І. Грушицький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...