Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/12536/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.
Надіслано для оприлюднення: 17.08.2020. Зареєстровано: 18.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.08.2020.

Номер судового провадження: 3/522/7382/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		14.08.2020 
		 
		Справа № 522/12536/20
		3/522/7382/20
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 серпня 2020 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Осіік Д.В., 
		за участю секретаря судового засідання  Рембач О.О.,
		-особи, яка притягується до адмінвідповідальності - ОСОБА_1 ,
		- потерпілої  ОСОБА_2 ,
		розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянинку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
		за ч. 1 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 649520, 18.05.2020 року громадянка ОСОБА_1 здійснила булінг по відношенню учасника учбового процесу, а саме вчителя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчителя фізики Одеської гімназії №1, яка є вчителькою її доньки ОСОБА_3 , учениці 5-Г класу. 
		Чим вчинла адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-4 КУпАП. 
		ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнала, однак не заперечувала проти обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
		Захисник Воронюк М.О. заперечувала проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
		Потерпіла ОСОБА_2 підтвердила обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
		Відповідно дост.3 Конституції Українилюдина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		Згідно зст.7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Згідност.9КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Тобто, основною і обов`язковою ознакою об`єктивної сторони є протиправне діяння, відсутність її виключає склад будь-якого адміністративного правопорушення. Це може бути як дія, так і бездіяльність, коли закон вимагає активних дій. Всі інші ознаки мають факультативний характер, тобто вони обов`язкові лише в тих випадках, коли прямо передбачені законом.
		Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Згіднозст.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Згідно зст.252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
		Відповідно дост. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Вирішуючи справу, суд виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених уст.258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогамст.256 КУпАП.
		Відповідно дост.256 КУпАПв протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
		Крім того, у зв`язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме інспектор поліції, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
		Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
		П.2 ст.6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
		Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
		Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
		Так, ч.1ст.173-4 КУпАПпередбачає адміністративну відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого, що тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
		Відповідно доп. 3-1ст.1 Закону України «Про освіту»типовими ознаками булінгу(цькування )є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін -кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (занаявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
		Згідно зст.52 вказаного Закону учасниками освітньог опроцесу є здобувачі освіти; педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники; батьки здобувачів освіти; фізичні особи,які провадять освітню діяльність; інші особи, передбачені спеціальними законами та залучені до освітнього процесу у порядку, що встановлюється закладом освіти.
		Здобувачі освіти, педагогічні працівники мають право, зокрема, на захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, та зобов`язані поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм.
		Дослідивши надані матеріали, суд встановив, що в порушення вказаних вимог діючого законодавства в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не зазначено конкретизації суб`єктивних та об`єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.173-4 КУпАП.
		Зокрема,в протоколі не зазначено, про систематичність ( повторюваність) вчинення діяння.
		Також в протоколі не зазначено, які саме насильницькі дії, по відношенню до ОСОБА_4 були вчинені ОСОБА_1 , враховуючи, що заознаками булінгу таке насильство може бутипсихологічним, фізичним, економічним, сексуальним, при цьому, мати конкретні прояви, вчинятися з прямим умислом та систематично.
		Крім того, обов`язковою ознакою булінгу є заподіяння в результаті такого насильства шкоди психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.
		В даному випадку в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені відомсті про негативні наслідки протиправних дій ОСОБА_1 у вигляді шкоди психічному або фізичному здоров`ю конкретного потерпілого за кожним конкретним епізодом насильницьких дій, які в сукупності підпадали би під ознаки булінгу.
		За змістом складеного протоколу, суду невідомо в чому саме полягає булінг з боку ОСОБА_1 .
		Таке викладення суті адміністративного правопорушення, як вже зазначалось вище, є загальним, неконкретизованим і взагалі не відповідає визначенню булінга та його ознакам, які містяться в диспозиції ч.1ст.173-4 КУпАПі в п.3-1ст.1Закону України «Про освіту».
		Крім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердила факт наявності конфлікту, але у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення відсутні відомості про наявність свідків, їх прізвища, ім`я, по батькові, місце проживання, підпис.
		З матеріалів справи та письмових доказів, а саме протоколу про адміністративне правопорушення, досліджених у судовому засіданні, вбачається, що конфлікт був лише 18.05.2020 року, тому у даному випадку, не може йти мова про системність цькування або знущання, яке визначається поняттям «булінг».
		При цьому, за усталеною практикою ЄСПЛ суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 
		Варто зазначити, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькуванняце тривалі, повторювальні дії, а одинична конфліктна ситуація між учасниками таким не може вважатися.
		Матеріали адміністративного провадження не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б переконливо вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ч.1ст.173-4 КУпАП.
		Відповідно достатті 62Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи вимоги ст.7,245,252,280 КУпАП, оцінивши обставини справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.173-4 КупАП, належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом не доведений, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується судом на її користь.
		У зв`язку з цим, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.173-4 КУпАП, і на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАПпровадження в справі слід закрити.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 173-4, 221, 283-284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Провадження у справі про адміністративного правопорушення за ч.1ст.173-4 КУпАПвідносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,закрити у зв`язку звідсутністю складу адміністративного правопорушення.
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси, протягом десяти днів з дня її винесення.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...