Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/14697/19 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 18.08.2020.
Дата набрання законної сили: 12.08.2020
Номер судового провадження: 51-1335км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019100040007653

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 серпня 2020 року
		м. Київ
		справа № 755/14697/19
		провадження № 51-1335км20
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря 
		судового засідання ОСОБА_4 , 
		прокурора ОСОБА_5 ,
		підозрюваного ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_7 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 січня 2020 року.
		Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Дніпровський районний суд міста Києва ухвалою від 07 листопада 2019 року направив підозрюваного ОСОБА_6 до Київського міського центру судово-психіатричних експертиз для проведення стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи, строком не більше 2 місяців, в межах досудового розслідування, тобто до 13 грудня 2019 року.
		Ухвалою слідчого судді цього ж суду від 11 грудня 2019 року задоволено клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, продовжено строк направлення підозрюваного ОСОБА_6 до Київського міського центру судово-психіатричних експертиз для проведення стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи до 08 лютого 2020 року. 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 січня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на вищезазначену ухвалу слідчого судді.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник не погоджується з ухвалою апеляційного суду, просить їїскасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
		На обґрунтування своїх вимог стверджує, що сторону захисту було безпідставно позбавлено права на доступ до суду, оскільки апеляційний суд, посилаючись на положення пункту 8 частини 1 статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК), не зважив на те, що кримінальний процесуальний закон непередбачає можливості продовження строку направлення особи у медичний заклад для проведення стаціонарної психіатричної експертизи, обраного у порядку статті 509 КПК, а відтак і порядку оскарження вказаної категорії судових рішень.
		З урахуванням викладеного, на переконання скаржника, ухвала, постановлена апеляційним судом, не відповідає загальним засадам кримінального провадження, зокрема, принципам верховенства права, законності, права на ефективний засіб юридичного захисту, а тому підлягає скасуванню. 
		Заперечень від інших учасників кримінального провадження до Суду не надходило. 
		Позиції учасників судового провадження 
		У судовому засіданні захисник просив касаційну скаргу задовольнити з підстав, викладених у ній. Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу свого захисника, стверджував про необґрунтованість ухвали апеляційного суду, якою було порушено його право на оскарження судового рішення. 
		Прокурор просив касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, з огляду на безпідставність доводів, викладених у ній.
		Мотиви Суду 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, підозрюваного та прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, наведені укасаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків. 
		Відповідно до статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Виходячи зі змісту вимог статті 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зокрема, обґрунтованим єрішення, ухвалене судом на підставі об`єктивноз`ясованих обставин; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Як убачається з матеріалів провадження, захисник звернувся до апеляційного суду запеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, постановлену за результатами розгляду клопотання слідчого про продовження строку направлення підозрюваного ОСОБА_6 до центру судово-психіатричних експертиз для проведення стаціонарної комплексної експертизи.
		Апеляційний суд, посилаючись на положення пункту 8 частини 1 статті 309, частини 4статті 399 КПК, дійшов висновку, що ухвала слідчого судді оскарженню вапеляційному порядку не підлягає, а тому у відкритті апеляційного провадження відмовив. Однак з такими висновками апеляційного суду неможливо погодитися, враховуючи наступне.
		Забезпечення права на апеляційний перегляд справиє однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України, стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).
		Згадані правові норми конкретизовано в пунктах 1, 2 та 17 статті 7 КПК, де вказано, що зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження, і зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. 
		Згідно з приписами частини 1 статті 509 КПК слідчий, прокурор зобов`язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була внеосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є: 1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання; 2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чипам`яті тощо).
		У разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду (частина 2 статті 509 КПК). Ухвала слідчого судді, постановлена за наслідками розгляду такого клопотання (про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмова у такому направленні), може бути оскаржена в апеляційному порядку, згідно з частиною 3 цієї статті.
		Враховуючи, що КПК не передбачає можливості продовження процесуального строку направлення особи до медичного закладу для проведення експертизи, прийняте слідчим суддею рішення, за своїм правовими значенням та наслідками, слід вважати синонімічним направленню на таке дослідження, яке підлягає оскарженню з підстав та у порядку, передбаченими кримінальним процесуальним законом. 
		У такому разі апеляційний суд, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, мав керуватися приписами частини 3 статті 509 КПК, а посилання суду на відсутність процесуальної можливості оскарження вищезазначеної ухвали слідчого судді не ґрунтується на вимогах закону.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що перешкоди, створені апеляційним судом, у реалізації права на оскарження захисником ОСОБА_7 ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 11 грудня 2019 року, вказують на допущення судом істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства, що у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 438 КПК, є підставою для скасування судового рішення
		За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду провадження у суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати наведене та постановити законне, вмотивоване та обґрунтоване судове рішення.
		Керуючись статтями433,434,436, 438,441,442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , задовольнити частково. 
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 27 січня 2020 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною іоскарженню не підлягає.
		Судді:
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...