Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 803/2640/14 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; проведення очищення влади (люстрації).
Надіслано для оприлюднення: 19.08.2020. Зареєстровано: 20.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.08.2020.
Дата набрання законної сили: 18.08.2020
Номер судового провадження: К/9901/19371/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		18 серпня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 803/2640/14
		адміністративне провадження № К/9901/19371/20
		 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., 
		перевіривши касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області
		на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 квітня2020 року
		та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року
		у справі № 803/2640/14
		за позовом    ОСОБА_1 
		до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області 
		про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-
		 
		установив:
		 
		ОСОБА_1 звернувся з позовом до  Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, в якому просив суд:
		- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України  (далі  МВС) від 27 жовтня 2014 року № 2239 о/с «По особовому складу» у частині звільнення його з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України;
		- визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (далі  УМВС) від 31 жовтня 2014 року № 350 о/с у частині його звільнення;
		- поновити з 04 листопада на службі в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області  начальника міліції громадської безпеки;
		- стягнути з МВС середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 04 листопада 2014 року і до прийняття судом рішення.
		Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року, яке було залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року, позов було задоволено повністю.
		 
		Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу. 
		Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
		Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у   частині першій   цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених   частинами другою   і   третьою   статті 353 цього Кодексу.
		Відтак касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції, відповідно до ч. 4 ст. 328 КАС України. 
		Касаційна ж скарга в частині обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції наведеного не містить. Фактично скарга позивача в частині наведених обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи та незгоду з оцінкою доказів судами попередніх інстанцій, без зазначення випадків встановлених ч. 4 ст. 328 КАС України.
		Враховуючи, що скаржником в касаційній скарзі не викладено підстави для касаційного оскарження, суд прийшов до висновку про наявність підстав для її повернення. 
		Відповідно до ч. 7 ст. 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
		Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
		Керуючись статтями 248, 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 квітня2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року - повернути особі, яка її подала.
		Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя                                                                                                      О.О. Шишов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...