Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/2787/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності; про авторські та суміжні права; щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами.
Надіслано для оприлюднення: 20.08.2020. Зареєстровано: 20.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2020.
Дата набрання законної сили: 10.11.2020
Результат оскарження 10.11.2020 Північний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		14.08.2020Справа №  916/2787/19
		за позовом  доТовариства з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница"  Фізичної особи-підприємця Шипкова Юрія Михайловичапро стягнення 174 662, 73 грн. Суддя Підченко Ю.О.   Секретар судового засідання Пахар А.О.                                                               
		Представники сторін: не з`явилися. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница" (надалі - позивач, ТОВ "Студия анимационного кино "Мельница") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Фізичної особи-підприємця Шипкова Юрія Михайловича (надалі - відповідач) про стягнення суми компенсації в розмірі 174 662, 73 грн, у зв`язку із тим, що відповідачем було порушено виключні майнові права позивача, як власника аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Лунтік і його друзі", шляхом публічного показу та пропонування послуг із зображенням персонажу з означеного аудіовізуального твору на належному відповідачеві веб-сайті "horosho.od.ua".
		Відповідно до ухвали Господарського суду Одеської області від 23.09.2019 відкрито провадження у справі № 916/2787/19, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2019 задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця Шипкова Юрія Михайловича та направлено справу                       № 916/2787/19 для розгляду за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2019, справу № 916/2787/19 передано на розгляд судді Підченку Ю.О.
		Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в підготовчому засіданні 24.01.2019.
		02.01.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про призначення судового засідання в режимі відеоконференції.
		Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 13.01.2020, у задоволенні заяви відповідача про призначення судового засідання в режимі відеоконференції по справі № 916/2787/19 вирішено відмовити.
		02.01.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому він зазначив, що є власником веб-сайту "horosho.od.ua" як фізична особа, а не як фізична особа-підприємець, тому він є неналежним відповідачем у справі, у зв`язку із чим відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.
		Позивачем, у свою чергу, 13.01.2020 надано відповідь на відзив та письмові пояснення стосовно повноважень представника, який має намір прибути в судове засідання.
		Окрім того, електронною поштою, а пізніше через канцелярію суду, відповідач звернувся з письмовими запереченнями проти позову, у яких також міститься вимога про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
		У підготовчому засіданні, яке відбулось 24.01.2020 було відмовлено у вимозі відповідача про закриття провадження у справі, вирішено продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання на 21.02.2020, що відображено у відповідній ухвалі суду від 24.01.2020.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2020 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 03.04.2020.
		Між тим, судове засідання призначене на 03.04.2020 о 12:00 год не відбулося з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, з урахуванням Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами та доповненнями), якою установлено з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на усій території України карантин.
		17.04.2020 Господарським судом міста Києва винесено ухвалу в порядку ст. 120 Господарського процесуального кодексу України та призначено наступне судове засідання у справі № 916/2787/19 на 29.05.2020.
		20.05.2020 позивач звернувся до суду із клопотанням про проведення судового засідання без участі його представника.
		У свою чергу, 26.05.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
		Відповідно до ухвали Господарським судом міста Києва від 29.05.2020 було відкладено судове засідання на 10.07.2020.
		03.07.2020 від відповідача знову надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 10.07.2020.
		Згідно з ухвалою Господарським судом міста Києва від 10.07.2020 було відкладено судове засідання на 14.08.2020.
		10.08.2020 від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.
		У судове засідання, яке відбулось 14.08.2020 представники позивача та відповідача не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
		Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника в разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
		Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Поряд із тим, застосовуючи відповідно до ч. 2 ст.11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
		Таким чином, оскільки позивача та відповідача було належним чином повідомлено про судове засідання та останніми не було повідомлено про причин неявки, а також з урахуванням заяви позивача про розгляд справи без участі представника, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
		ВСТАНОВИВ:
		Оцінюючи доводи ТОВ "Студия анимационного кино "Мельница", щодо належності йому авторського права на частину аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Лунтік та його друзі", а саме персонажу "Лунтік", суд зазначає наступне.
		Відповідно до прокатного посвідчення Федерального агентства культури і кінематографії Державного реєстру кіно і відеофільмів від 21.11.2006 № 214057306, кіновідеофільм "Лунтик и его друзья" випущено в Російській Федерації у 2006 році, а права на фільм належать ТОВ "Студия анимационного кино "Мельница" на строк дії авторського права на твір.
		Також, у матеріалах справи також міститься посвідчення національного фільму Міністерства культури Російської Федерації № 10998, відповідно до якого продюсером анімаційного фільму "Лунтик и его друзья" є назване товариство.
		Так, за приписами ч.ч.1, 2 ст.418 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.
		Частиною 1 статті 433 ЦК України, зокрема встановлено, що об`єктами авторського права є твори, а саме: літературні та художні твори, зокрема: романи, поеми, статті та інші письмові твори; лекції, промови, проповіді та інші усні твори; драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори; музичні твори (з текстом або без тексту); аудіовізуальні твори; твори живопису, архітектури, скульптури та графіки; фотографічні твори; твори ужиткового мистецтва; ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки; переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів; збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності.
		Поряд з цим статтею 435 ЦК України встановлено, що первинним суб`єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб`єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
		За змістом ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.
		Статтею 9 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що частина твору, яка може використовуватись самостійно, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього закону.
		Крім того, ст. 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		Статтею 6 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, ратифікованої постановою Верховної ради України 19 грудня 1992 року, учасниками якої є Україна та Російська Федерація, передбачено, що документи, видані або засвідчені закладом або спеціально уповноваженою особою в межах їх компетенції за встановленою формою і скріплені офіційною печаткою на території однієї з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, приймаються на території інших держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав без будь-якого спеціального посвідчення.
		Документи, які на території однієї з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядаються як офіційні документи, мають на території інших держав - учасниць Співдружності доказову силу офіційних документів.
		Частиною 2 статті 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, учасниками якої є України та Російська Федерація, встановлено, що документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.
		Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про наявність у ТОВ "Студия анимационного кино "Мельница" виключних майнових авторських прав на аудіовізуальний твір мультиплікаційний серіал "Лунтик и его друзья" та на його складові частини, в тому числі і на персонаж "Лунтик", а отже і наявність права захищати свої права, у тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
		При цьому суд також враховує, що обставини щодо належності позивачу виключних прав на персонажів аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Лунтик и его друзья", в тому числі і на персонажа "Лунтик" відповідачем не заперечуються.
		Щодо факту використання об`єктів даних прав відповідачем та додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору, суд зазначає наступне.
		Згідно до статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору, а також виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб`єктом авторського права.
		Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.
		Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" відтворенням є виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп`ютер; розповсюдженням об`єктів авторського права і (або) суміжних прав є будь-яка дія, за допомогою якої об`єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об`єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об`єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.
		Відповідно до статті 441 ЦК України використанням твору є його опублікування (випуск у світ); відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; переклад; переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання; продаж, передання в найм (оренду) тощо; імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.
		Згідно частин першої-третьої статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону.
		Передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору. За авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються.
		За приписами пункту «а» частини першої статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 17, 27, 39-41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.
		Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Як вбачається з експертного висновку Дочірнього підприємства "Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет" Консорціуму "Український центр підтримки номерів та адрес" № 156/2019-ЕВ від 09.09.2019, копія якого міститься в матеріалах справи, було проведено фіксацію і дослідження змісту веб-сторінок за наступними адресами у мережі Інтернет: https://horosho.od.ua/ (надалі - досліджувана веб-сторінка №1) та https://liorosho.od.ua/iventy/detskij-prazdnik/luntik/ (надалі - досліджувана веб-сторінка № 2) та  за результатами дослідження веб-сторінки №2 було встановлено, що в її структурі міститься, зокрема, наступний текст: "ОРГАНИЗАЦИЯ ПРАЗДНИКОВ.... Лунтик… Одесса… Цена 2200 за персонажа за 1 час… 063 532 97 02....С радостью поможем организовать Ваш Праздник!... Позвоните нам 063 532 97 02… Заказать Лунтика в Одессе вы сможете у нас            Мы приезжаем со всей музыкальной аппаратурой и проводим программу от 1 до 2 часов". При цьому на досліджуваній веб-сторінці №2 завантажується зображення персонажу "Лунтік", який є персонажем аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Лунтік і його друзі".
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", власник веб-сайту - це особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.
		Тобто, за загальним правилом власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.
		На підтвердження належності веб-сайту horosho.od.ua, позивач вказує на те, що ним 13.08.2019 було направлено звернення до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з проханням здійснити позаплановий захід державного нагляду (контролю) -перевірити дотримання власником інтернет-сайту horosho.od.ua обов`язку передбаченого ст. 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права", а саме: розміщення у вільному доступі на власному веб-сайті та (або) в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) достовірної інформацію про себе передбачену даною статтею. 
		Як вбачається із відповіді Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на вказаний лист представника позивача Мінекономрозвитку зазначило, що у відповіді від хостинг-провайдера зазначено, що, абонентом (споживачем) послуг ТОВ "Хостінг Україна", який зареєструвався на їх сайті, прийняв умови договору щодо надання послуг для сайту "horosho.od.ua" та здійснює оплату таких послуг є Шипков Юрій Михайлович .
		Водночас, як вбачається з витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видом діяльності Фізичної особи-підприємця Шипкова Юрія Михайловича значиться 93.29 "Організування інших видів відпочинку та розваг (основний)".
		З вищевикладеного вбачається, що відповідачем порушено виключні майнові права позивача, шляхом публічного показу та пропонування публічного використання зображення персонажу мультиплікаційного серіалу "Лунтік і його друзі" за винагороду з метою використання у власній комерційній діяльності.
		При цьому суд критично ставиться до тверджень відповідача, щодо того, що він є власником веб-сайту "horosho.od.ua" як фізична особа, а не як фізична особа-підприємець, у звязку із сим не є належним відповідачем у даній справі, оскільки з огляду на характер спірних правовідносин, а саме - наявність оголошення на сайті з пропозицією щодо надання послуг із використанням персонажу аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Лунтік і його друзі", а також вид діяльності відповідача, в сукупності свідчать про те, що Шипков Юрій Михайлович здійснював використання персонажу аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Лунтік і його друзі" з комерційною метою, а саме - з метою надання послуг, тобто здійснював таку діяльність як фізична особа-підприємець. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем суду не надано.
		Так, положеннями ч.1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено можливість звернення в установленому порядку суб`єктів авторського права та суміжних прав до суду та інших органів відповідно до їх компетенції за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав.
		Як вже було зазначено судом, при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема, подавати позови
		- про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду,
		- стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав,
		- виплату компенсацій.
		При зверненні до суду за захистом свого порушеного права, позивачем з поміж інших форм відповідальності за порушення авторського права і суміжних прав обрано саме компенсацію.
		Положеннями ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що судом може бути прийнято рішення про виплату компенсації, що визначається судом як паушальна (одноразова, фіксована (ст.15 Закону) сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
		Отже, із змісту наведених норм випливає, що, обираючи таку форму відповідальності, як сплата компенсації, позивач має довести, що саме зазначена сума могла бути сплачена порушником у разі його правомірної поведінки, тобто звернення до правовласника про надання відповідного дозволу на використання права замість безпідставного використання об`єкту авторського права.
		Так, з метою доведення розміру заявленої до стягнення суми компенсації, ТОВ "Студия анимационного кино "Мельница" надано суду договір про надання ліцензії на використання фільму, укладений 01.01.2017 з ТОВ "Той-Хауз" (надалі Договір-1) та ліцензійний договір №01/11/2018 про надання виключної ліцензії від 01.11.2018 (надалі Договір-2) укладений між ТОВ "Той-Хауз" та Індивідуальним підприємцем Беліковою Ольгою Микитівною, предметом якого є надання ТОВ "Студия анимационного кино "Мельница" ліцензіату - ТОВ "Той-Хауз" ліцензії на використання фільму "Лунтік і його друзі", згідно п. 3.1. договору, на протязі ліцензійного строку на ліцензійній території. Ліцензіат в свою чергу приймає ліцензію та виплачує роялті у відповідності до розділу 4 договору у розмірі 50% від доходу (додаток №1).
		Також, в матеріалах справи міститься договір № 02/11/2018 (Договір-2), що укладений між ТОВ "Той Хауз" (Ліцензіар) та Індивідуальним підприємцем Беліковою Ольгою Микитівною (Ліцензіат) та предметом якого є надання Ліцензіаром Ліцензіату невиключної ліцензії на використання зображень героїв анімаційних фільмів "Лунтік і його друзі" при організації, проведенні заходів (в т, але не виключно, свят: вистав; постановок; шоу і ін.), Далі за текстом "охоронювані елементи", на узгодженої Території та в обумовлений термін, а Ліцензіат зобов`язується виплатити Ліцензіару винагороду, передбачену цим Договором.
		Відповідно до п. 3.1. Договору-2 за надання ліцензії на умовах даного договору Ліцензіат зобов`язався сплачувати Ліцензіару винагороду в розмірі 300   000,00 руб. Розмір винагороди є фіксованим, не підлягає зменшенню, не стає у залежність від кількості заходів, часу проведення, кількості задіяних охоронюваних елементів, території, а також будь-яких інших критеріїв. Розмір винагороди є мінімальним для використання охоронюваних елементів у встановленій договором діяльності.
		Таким чином, здійснивши системний аналіз положень договорів, наданих позивачем, суд приходить до висновку, що за змістом останніх, надана ТОВ "Студия анимационного кино "Мельница" ліцензія фактично дозволяє особі, яка її отримала, здійснювати використання певного персонажу, як частини аудіовізуального твору - фільму "Лунтік і його друзі".
		З урахуванням вищевикладеного, 50% від встановленої у п. 3.1. Договору-2 суми складає заявлену позивачем суму у розмірі 150 000, 00 рублів, що з урахуванням валютного курсу Національного банку України становить 58 220, 91 грн та потроєна сума винагороди за умисне порушення авторського права відповідно до п. г ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське і суміжні права" становить 174 662,73 грн.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення суми компенсації в розмірі 174 662, 73 грн є обґрунтованими, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
		Стосовно заявлених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, які позивач просить покласти на відповідача, суд зазначає наступне..
		Частинами першою і третьою статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
		Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Згідно з пунктом 3 частини четвертої і частини п`ятої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
		1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
		2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
		3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
		4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
		31.07.2018 адвокатом Роман Вікторією Сергіївною і Товариством (клієнт) укладено договір №1У/М про надання правової допомоги, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання представляти інтереси клієнта на території України з метою захисту прав на аудіовізуальні твори - "Лунтік і його друзі", "Барбоскіни", а також цикл повнометражних мультиплікаційних фільмів "Три богатирі" в цілому, їх частини, кадри, прав на персонажів зокрема, а також прав на торговельні знаки, які належать Товариству; від імені клієнта представляти його інтереси з метою захисту прав на твори в усіх правоохоронних, митних, податкових органах, органах прокуратури і Служби безпеки України, у Державній виконавчій службі України, її територіальних підрозділах та інших установах України, в усіх судах судової системи України з правом отримувати необхідні довідки, документи, виписки, посвідчення, дозволи, знайомитися з усіма матеріалами справ, подавати від імені клієнта заяви, клопотання і відводи, надавати докази, надавати необхідні довідки та документи, оплачувати необхідні збори і мита, брати участь у розгляді справ, підписувати всіх без винятку документи від імені клієнта і здійснювати всі дії, формальності і юридичні процедури, пов`язані із захистом прав клієнта на твори; здійснювати будь-які передбачені законодавством України дії, з правом підписання позовних заяв, повної або часткової відмови від позовних вимог, зміни предмета або підстави позову, укладення мирової угоди, угоди про досудове врегулювання спору, угод добровільного врегулювання матеріально-правових претензій, оскарження судових актів, отримання виконавчих листів, пред`явлення виконавчих листів та наказів до стягнення, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом без обмежень, з метою захисту прав клієнта на твори.
		На виконання зазначеного договору про надання правової допомоги, адвокатом було надано позивачеві послуги з правової допомоги на суму 800,00 грн на підставі додаткової угоди №10 від 22.05.2019 до договору №1У/М, що підтверджується актом №1 наданих послуг від 23.05.2019 року і квитанцією від 17.09.2019, а також послуги на суму 7 700,00 грн на підставі додаткової угоди №1 від 12.08.2019 до договору №1У/М, що підтверджується актом №1 наданих послуг від 10.09.2019 та квитанцією від 17.09.2019 на суму 2 700,00 грн, а також актом №2 наданих послуг від 17.10.2019 та квитанцією від 17.10.2019 на суму 5000,00 грн. Таким чином загальна сума понесених позивачем витрат на правову допомогу становить 8 500, 00 грн.
		Враховуючи обсяг наданої адвокатом позивачу правничої допомоги, суд дійшов висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8   500,00 грн. є доведеними та співрозмірними заявленим позовним вимогам, а тому вбачає за можливе у вказаній сумі витрати покласти на відповідача.
		Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
		Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница" задовольнити.
		2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шипкова Юрія Михайловича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Студия анимационного кино "Мельница" (193232, Російська Федерація, місто Санкт-Петербург, проспект Більшовиків, 34, корпус 2, літера А; ОДРН 1037843046141, ІНН 7825124659) суму компенсації в розмірі 174 662, 73 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 8 500, 00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 619, 95 грн. Видати наказ.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Зазначені строки обчислюються з урахуванням ч. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України. 
		 
		Дата складання та підписання повного тексту рішення: 19.08.2020 року.
		 
		Суддя                                                                                         Ю.О. Підченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...