Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/8429/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову за мобілізацією.
Надіслано судом: 20.08.2020. Зареєстровано: 21.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.08.2020.
Дата набрання законної сили: 27.05.2021
Номер судового провадження: 1-кп/761/162/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42014110350000144

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/8429/16-к
		Провадження №1-кп/761/162/2020 
		В И Р О К 
		іменем України
		05 серпня 2020 року 
		Шевченківський районний суд м. Києва 
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , 
		за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		захисника  ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження, внесене в Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42014110350000144
		по обвинуваченнюОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, працює , неодружений, проживає: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, -
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Згідно пред*явленого обвинувачення, ОСОБА_5 на підставі довідки № 79/11 від 12.08.2014 року ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 визнаний придатним до військової служби та на підставі Указу Президента України №607/2014 від 21.07.2014 року був призваний на службу, у зв`язку з частковою мобілізацією. 12.08.2014 року о 14.48 год. ОСОБА_5 був повідомлений та особисто під підпис отримав повістку про явку до збірного пункту на 14.08.2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 для подальшої відправки до військової частини та проходження військової служби. 
		Проте ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, за відсутності поважних причин, 14.08.2014 року не з`явився у вказаний йому термін до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 для подальшої відправки до військової частини та проходження військової служби. В подальшому до вказаного військового комісаріату ОСОБА_5 не з`явився та не повідомив про причини своєї неявки, у зв`язку з чим ухилився від призову за мобілізацією. 
		Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані стороною обвинувачення за ознаками ст.336 КК України, а саме: умисне ухилення від призову за мобілізацією.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні вказаного злочину заперечував, дав показання, відповідно до яких у нього не було жодного умислу на ухилення від призову за мобілізацією. Натомість вказав, що після проходження медичної комісії за направленням військкомату він звернувся до працівників, які знаходилися на другому поверсі приміщення військкомату, ті повідомили, що необхідно чекати повідомлення про явку телефонним зв*язком, вдома. В цьому кабінеті на другому поверсі він здав документи про проходження медкомісії, а також військовий квиток. Дублікат військового квитка йому видали у 2015 році, за ним він прийшов до військомату також по телефонному дзвінку працівника військкомату. Його не повідомили, де знаходиться старий військовий квиток, та що існує кримінальне провадження щодо умисного ухилення від мобілізації. Наголошував, що він не писав заяву до військкомату про втрату військового квитка у 2015 році, підпис в такій заяві йому не належить. Уважають, що обставини втрати військового квитка та неналежного виклику його для мобілізації відбулися у зв*язку з халатністю працівників військкомату, у яких у той час був великий обсяг роботи, велика кількість осіб разом з ним проходили медкомісію. Повістку, за яку він розписався, йому вручили у військкоматі у той же день, який був зазначений в повістці про необхідність явки.
		Свідок ОСОБА_6 в суді дав показання, відповідно до яких у 2014 році він займав посаду заступника військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 . НОМЕР_1 році осіб, які підлягали призову, повідомляли про мобілізацію повістками, телефонним зв*язком., а також через родичів. Він не пам*ятає жодних обставин вручення повісток обвинуваченому ОСОБА_5 , такі обставини не може підтвердити. Йому невідомо, хто саме з працівників військкомату вручав таку повістку. Даних про вручення мобілізаційного розпорядження ОСОБА_5 не надав, не може стверджувати, що ОСОБА_5 ухилявся від призову. Зазначив, що корінець розписки про вручення повістки із зазначенням дати, часу прибуття, прикріплюється до облікової картки. В разі, якщо особа не прибуває за повісткою, повторно готуються повістки, особа повідомляється телефонним зв*язком. Проте чи повідомлявся таким чином ОСОБА_5  він не може повідомити.
		Свідок ОСОБА_7 в суді дала показання, відповідно до яких у 2014 році вона займала посаду голови військової ЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказала, що їй нічого невідомо про обставини вручення повістки про призов ОСОБА_5 у 2014 році, а також чи визнаний він придатним до військової служби, проте все це зазначається в документах під час проходження медичної комісії при військкоматі. 
		В обґрунтування обвинувачення прокурором в суді надано фактичні дані, які містяться в досліджених документах:
		копії військового квитка на ім НОМЕР_2 я ОСОБА_5 НОМЕР_3 від 19.18.2001 року, відповідно до змісту якого ОСОБА_5 14.08.2014 року на підставі Указу Президента України від 21.07.2014 «Про часткову мобілізацію» призваний у Збройні Сили України, виключений з обліку, 
		   копіїоблікової картки до військового квітка НОМЕР_3 на ім*я ОСОБА_5 , відповідно до якої ОСОБА_5 08.05.2003 взятий на облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 та виключений з обліку 14.08.2014, 
		копії довідки від 12.08.2014 № 79/11, виданій  ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка підписана головою та секретарем ВЛК, скріплена печаткою комісаріату, згідно якої ОСОБА_5 12 серпня 2014 року пройшов медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 , є придатним до військової служби,
		копії дублікату військового квитка НОМЕР_4 на ім*я ОСОБА_5 , виданого 24.03.2015 року, виданий замість військового квитка НОМЕР_3 , відповідно до змісту якого ОСОБА_5 взятий на облік 30.05.2003 року.
		наданих на запит слідчого ІНФОРМАЦІЯ_6 оригіналі розписки ОСОБА_5 із зазначенням про контрольну явку 14.08., одержав о 14.48 год. 12.08.2014; міститься позначка «контрольна явка 14.08.»,
		протоколі огляду від 21.01.2016, відповідно до якого оглянуто аркуш паперу з текстом: контрольна явка 14.08.,ВОС № 615543, маршрут  за домашньою адресою, розписка: повістка на ім*я ОСОБА_5 , одержав 14 год.48 хв. 12.08.2014, підпис, лінія відриву, в ході огляду зроблено копію вказаного паперу, додаток до протоколу  копія розписки,
		копії заяви ОСОБА_5 від 03.2015 про видачу військового квитка у зв*язку з втратою військового квитка та призовом про мобілізації, 
		медкартці від 12.08.2014, медичних дослідженнях 11.08.2014 про проходження ОСОБА_5 медогляду по направленню у зв*язку з мобілізацією,
		військовому квитку НОМЕР_3 на ім*я ОСОБА_5 , відповідно до змісту якого ОСОБА_5 14.08.2014 року на підставі Указу Президента України від 21.07.2014 «Про часткову мобілізацію» призваний у Збройні Сили України, виключений з обліку, постановою слідчого Шевченківського УП ГУ НП в м.Києві ОСОБА_8 від 21.01.2016 військовий квиток НОМЕР_3 визнаний речовим доказом,
		протоколі огляду від 21.01.2016 за участю слідчого Шевченківського УП ГУ НП в м.Києві ОСОБА_8 військового квитка НОМЕР_3 , виданого 19.11.2001 на ім*я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому містяться запис від 14.08.2014 на підставі Указу Президента України № 607/2014 від 21.07.2014 «Про часткову мобілізацію», призваний у Збройні Сили України,
		висновку експерта від 09.02.2016 № 71/тдд на підставі постанови слідчого Шевченківського УП ГУ НП в м.Києві ОСОБА_8 , відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_5 в графі «підпис одержавшего» в оригіналі розписки від 12.08.2014 (ВОС № 615543 ) виконано ОСОБА_5 . 
		Дослідивши безпосередньо надані в суді докази сторони обвинувачення та доводи сторони захисту у їх сукупності, надавши їм оцінку з точки зору належності, допустимості, достатності у взаємозв*язку, суд дійшов висновку про те , що обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, стороною обвинувачення у ході судового розгляду не доведені, в зв`язку з чим, у відповідності з вимогами п.3 ч.1ст.373 КПК України, ухвалює виправдувальний вирок з таких підстав.
		Відповідно до ч.1,2ст.2 КПК Українипідставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
		Згідност. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не було доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно ч.3ст.373КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно ч.1ст.84 КПК Українидоказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Відповідно до ч.2 ст. 94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст.374 КПК України.
		Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		Відповідно п.1 ч.1ст.91 КПК Українидо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні належать подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
		Об`єктивна сторона злочину, передбаченогост.336КК України -ухилення від призову за мобілізацією, полягає в ухиленні від призову на військову службу шляхом дії або бездіяльності. Ухилення від призову за мобілізацією у формі бездіяльності полягає у неявці до місця, визначеного у повістці або наказі військового комісара, зокрема до військового комісаріату для відправлення до військової частини. Злочин є закінченим з моменту неявки військовозобов`язаного до такого місця.
		Відповідно доУказу Президента України «Про часткову мобілізацію» №454/2014 від 6 травня 2014 року,затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №1240-VІІ від 6 травня 2014 року, на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопольської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва оголошено часткову мобілізацію протягом 45 діб із дня набрання чинності цим законом - після затвердження Верховною Радою України.
		Відповідно до ч.1ст.39 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок та військову службу», призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом таЗаконом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Згідно ч.3ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів (військовозобов`язані Служби безпеки України - керівників органів, де вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту - керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Отже, військовозобов`язаний повинен особисто отримати повістку, мобілізаційне розпорядження.
		В підтвердження обставин ухилення від призову за мобілізацією ОСОБА_5 , отримання ним особисто повістки про явку до збірного пункту на 14.08.2014 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_2 для відправки до військової частини та проходження військової служби надана розписка про отримання ОСОБА_5 12.08.2014 повістки із зазначенням контрольної явки  14.08., без зазначення конкретної дати із вказівкою не тільки числа та місяця, однак і року такої дати, місця з адресою, за якою необхідно з*явитися. 
		При цьому обвинувачений заперечував свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, зазначив, що він не мав умислу на ухилення від призову за мобілізацією, після проходження медичної комісії 12.08.2014 отримав повістку про явку в цей день, проте телефонним зв*язком працівник військомату повідомив йому, що у вказаний день з*являтися непотрібно, про явку його повідомлять телефоном додатково. Він чекав на додаткове повідомлення про дату явки до військомату, проте йому не телефонували з військомату, лише в 2015 році по мобільному телефону працівник військомату запросив з*явитися для отримання дублікату військового квитка, який він особисто не втрачав, дублікат видавати не просив, заяву про видачу дублікату не писав. Уважає, що кримінальна справа порушена у зв*язку з халатністю працівників військомату, умислу на ухилення від призову у нього не було, він діяв добросовісно, про що свідчать додатково його позитивні характеристики. 
		 Допитані у судовому засіданні в якості свідків заступник військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 та голова військової лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 не підтвердили обставини вручення бойової повістки та прийняття та вручення мобілізаційного розпорядження ОСОБА_5 , про обставини ухилення від призову ОСОБА_5 свідкам нічого не відомо, фактичні дані про винесення індивідуально стосовно ОСОБА_5 розпорядження про мобілізацію жодні надані документи та показання допитаних свідків не містять. Натомість лише у військовому квитку НОМЕР_3 від 19.08.2001 міститься запис : 14.08.2014 на підставі Указу Президента України № 607/2014 від 21.07.2014 «Про часткову мобілізацію» призваний до Збройних Сил України. При цьому облікова картка до вказаного військового квитка ОСОБА_5 не містить жодних фактичних даних, передбачених формою картки, як не міститься таких даних в наданій розписці, а саме: про мобілізаційне розпорядження, склад команди, № маршруту, пункт явки, конкретні дні та години явки.
		Одночасно в суді прокурором не доведено, що позначка в кутку розписки про контрольну явку 14.08. без вказівки року, місця та конкретного часу події, підтверджує, що ОСОБА_5 був завчасно повідомлений належним чином саме про місце, час явки до військового комісаріату для відправлення до військової частини, та умисно ухилився від призову. Показання ОСОБА_5 в суді не спростовані жодними належними, допустимими та достатніми фактичними даними.
		При цьому лише після події 12.08.2014 вручення ОСОБА_5 певного документа, про який він залишив розписку про отримання, в матеріалах справи містяться дані про подію 14.08.2014: на підставі Указу Президента України № 607/2014 від 21.07.2014 «Про часткову мобілізацію» ОСОБА_5 призваний до Збройних Сил України. При цьому суд враховує, що відповідно до ч.2 статті 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізаційна підготовка та мобілізація здійснюється на основі принципів завчасності та плановості, додержання прав громадян.
		Крім того, суд звертає увагу, що стороною обвинувачення не надано будь  яких доказів, що після 14.08.2014 згідно твердження обвинувачення строку явки обвинуваченого до військкомату для відправки до Збройних Сил України, працівниками військкомату вживалися необхідні заходи щодо виклику обвинуваченого та з*ясування причин його неявки.
		На переконання суду надані стороною обвинувачення докази в сукупності не є вагомими та не підтверджують беззаперечно обставини вручення ОСОБА_5 повістки про необхідність з*явитися 14.08.2014 у певний визначений час до військкомату для відправки до Збройних Сил України у складі певної команди, дані щодо якої відсутні.
		Фактичні дані, які містяться в копіях заяви ОСОБА_5 та фотокопіях медичних документів не можуть бути покладені в основу вироку, оскільки вказані дані не відповідають вимогам ст. 99 КПК України щодо документів, не є оригіналами чи належним чином засвідченими копіями.
		Речовий доказ - військовий квиток НОМЕР_3 на ім*я ОСОБА_5 з обліковою карткою до квитка (без зазначення в ній даних про мобілізаційне розпорядження, маршрут, дні та години явки, номер команди) та копія військового квитка НОМЕР_3 , копія дублікату військового квитка НОМЕР_4 , виданого 24.03.2015, яка не містить жодних фактичних даних про призов ОСОБА_5 до Збройних Сил України 14.08.2014 на підставі Указу Президента України № 607/2014 від 21.07.2014 «Про часткову мобілізацію», протоколи огляду документів, висновок експерта від 09.02.2016, довідка про проходження медичного огляду ОСОБА_5 від 12.08.2014, не підтверджують кожен окремо та в сукупності обставини, які підлягають доказуванню, умисного вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
		Відповідно до ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. 
		Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Відповідно до ст.25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
		Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст.9 КПК України.
		В основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. Обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		Обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні, як це визначено ч.1 ст.92 КПК України.
		Суд же відповідно до ст.26 КПК України у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень. При цьому суд керується під час розгляду кримінального провадження принципом змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Таким чином суд, безпосередньо дослідивши зібрані під час досудового слідства докази сторони обвинувачення та доводи сторони захисту у їх сукупності, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, дійшов висновку про те, що в суді не доведена винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України. Обставини, які підлягають обов*язковому доказуванню у відповідності до ст.91 КПК України, не доведені, обвинувачення ґрунтується на припущеннях. Прокурором в суді не доведено, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_5 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, що є підставою, визначеною п.3 ч.1 ст.373 КПК України, для ухвалення виправдувального вироку.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, суд -
		 
		                    У Х В А Л И В:            
		ОСОБА_5 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України.
		ОСОБА_5 виправдати у зв`язку з недоведеністю, що в діянні ОСОБА_5 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
		Речові докази  військовий квиток на ім*я ОСОБА_5 НОМЕР_3 , оригінал розписки від 12.08.2014 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку.
		   Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.    Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		   Суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...