Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 460/3525/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки.
Надіслано для оприлюднення: 21.08.2020. Зареєстровано: 23.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 25.08.2020.
Дата набрання законної сили: 17.11.2020
Номер судового провадження: 4039/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		13 серпня 2020 року м. Рівне№460/3525/20
		Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова за участю секретаря судового засідання Л.О. Мидловець та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
		позивача: представник Макеєвв С.В., 
		відповідача: представник Нечипорук В.О., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
		 Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" доНаціональна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг  про визнання протиправною та скасування постанови, -В С Т А Н О В И В:
		18.05.2020 до Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (далі по тексту  позивач) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту  відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови №892 від 29.04.2020 "Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Прикарпатзахідтранс".
		Ухвалою від 20.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено розгляд справи провадити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
		Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 задоволено заяву представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Перейдено до розгляду справи №460/3525/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови №892 від 29.04.2020 "Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Прикарпатзахідтранс" за правилами загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. 
		16.07.2020 позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, що прийнята судом. Відтак, за змістом позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанову №892 від 29.04.2020 "Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Прикарпатзахідтранс", а також постанову №1287 від 09.07.2020 «Попередження про необхідність усунення ТОВ "Прикарпатзахідтранс" порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом».
		На обґрунтування позову позивачем зазначено, що всупереч Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.12.2016 №2133, на засіданні комісії 29.04.2020, на якому прийнято оскаржувану постанову №892 від 29.04.2020, будь-які питання, які стосуються товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" не були розглянуті. Також позивач вважає, що не може бути підставою для проведення позапланових перевірок ліцензіатів на предмет порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом відповідне звернення Національного антикорупційного бюро України до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Крім того, позивач стверджує про помилковість встановлення порушень відповідачем Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, оскільки такі Ліцензійні умови не містять вимоги наявності права власності на магістральний трубопровід.
		Відповідач позов не визнав та просив повністю відмовити у його задоволенні. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що до НКРЕКП надійшов лист Національного антикорупційного бюро України від 02.03.2020 №04-199/8564 щодо здійснення позапланової перевірки ТОВ "Прикарпатзахідтранс" на предмет наявності у власності засобу провадження господарської діяльності - магістрального трубопроводу, що у відповідності до Регламенту Національної комісії та на підставі положень п. 5 ч. 7 ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», стало підставою для прийняття постанови №892 від 29.04.2020 "Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Прикарпатзахідтранс". 
		Відповідач стверджує, що позивач помилково вважає безпідставним проведення перевірки на підставі листа Національного антикорупційного бюро України, оскільки ст. 19-2 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» передбачено, що державні органи, що здійснюють державний контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами законодавства України, з метою запобігання та протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним до підслідності Національного бюро, зобов`язані за зверненням Національного бюро проводити у межах своєї компетенції ревізії, перевірки та інші дії щодо контролю за дотриманням законодавства України фізичними та юридичними особами.
		Крім того, відповідач, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, стверджує, що оскільки Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг фактично реалізовано його компетенцію на проведення позапланової виїзної перевірки та оформлення її результатів, а тому спірна постанова від №892 від 29.04.2020, вичерпала свою дію, а отже не є такою, що порушує права позивача.
		Представник позивача у відповіді на відзив додатково вказав, що у листі Національного антикорупційного бюро України від 02.03.2020 №04-199/8564 відсутні посилання на положення ст. 19-2 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України». Також звернув увагу на те, що «перевірка достовірності наданих регулятору даних у звітності або в інших документах» та «перевірка здійснення ліцензіатом ліцензованої діяльності лише засобами, зазначеними у документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії» є зовсім різними процедурами.
		У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив про те, що оспорювана постанова №892 від 29.04.2020 "Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Прикарпатзахідтранс" була винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України з дотриманням всіх необхідних процедур.
		З приводу протиправності оскаржуваної постанови відповідача №1287 від 09.07.2020 «Попередження про необхідність усунення ТОВ «Прикарпатзахідтранс» порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом» у заяві від 15.07.2020 №ПЗТ-966/08 позивач зазначив, що така прийнята з порушенням строків, встановлених ч. 3 с. 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Також позивач вважає, що оскаржені рішення прийняті під незаконним впливом з огляду на те, що станом на дату надіслання листа НАБУ не було встановлено факту порушення Ліцензійних умов з боку ТОВ "Прикарпатзахідтранс", а для анулювання ліцензії немає жодної законної підстави, що підтверджено НКРЕКП на її відкритому засіданні 09.07.2020. В свою чергу, позивач зазначив, що йому на праві власності належить об`єкт магістрального трубопровідного транспорту, який разом з іншими частинами нафтопродуктопроводу "Самара-Західний напрямок", які перебувають поза межами України, функціонує як єдина система. Діяльність товариства по експлуатації його об`єктів магістрального трубопроводу "Самара-Західний напрямок" повністю відповідає вимогам законодавства про ліцензування господарської діяльності по транспортуванню нафтопродуктів магістральним трубопроводом в Україні. Товариство має матеріально-технічну базу та здійснює діяльність по транзитному і міждержавному транспортуванні нафтопродуктів по території України, що підпадає під дію законодавства України, і є предметом контролю державних органів України.
		Представник відповідача у заяві від 29.07.2020 №1488/15-20 надав додаткові заперечення та зазначив, що проведення позапланової перевірки Ліцензіата належить до виключних повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Також відповідач з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №810/5546/15, вважає, що недотримання строків прийняття постанови №1287 від 09.07.2020 не може бути самостійною підставою для звільнення позивача від відповідальності за встановлені порушення.
		Крім того, відповідач зауважив, що для провадження господарської діяльності з транспортування нафтопродуктів магістральним трубопроводом, позивач обов`язково повинен мати на певному правовому титулі цілий магістральний трубопровід, чого не було встановлено Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. 
		Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.08.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відмовлено у задоволенні заяви Національного антикорупційного бюро України про його залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
		Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
		На підставі ліцензії, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1441 від 27.12.2017, позивач надає послуги з транспортування нафтопродуктів магістральним трубопроводом.
		02.03.2020 Національне антикорупційне бюро України (далі НАБУ) звернулось до відповідача з листом №04-199/8564, в якому повідомило, що НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000752 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.368 КК України, за фактом заволодіння майном службовими особами компанії «Прикарпатзахідтранс» спільно зі службовими особами держави Україна, службовими особами Російської Федерації. У листі №04-199/8564 від 02.03.2020 НАБУ просило відповідача:
		ініціювати проведення позапланової перевірки дотримання ліцензійних умов суб`єктом господарювання ТОВ «Прикарпатзахідтранс» на предмет наявності у власності Товариства засобу провадження господарської діяльності  магістрального трубопроводу;
		за наслідками перевірки, розглянути питання анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування нафтопродуктів магістральним трубопроводом виданої ТОВ «Прикарпатзахідтранс» на підставі постанови НКРЕКП від 27.12.2017 №1441.
		29.04.2020 відповідач прийняв постанову №892 Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРИКАРПАТЗАХІДТРАНС». На підставі п.5 ч.7 ст.19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» відповідач постановив: провести позапланову виїзну перевірку дотримання ТОВ «ПРИКАРПАТЗАХІДТРАНС» Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, затверджених постановою НКРЕКП від 16 лютого 2017 року №202, у частині питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу.
		Згідно посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки №180 від 07.05.2020, з 19.05.2020 по 01.06.2020 було проведено позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №202.
		За результатами перевірки відповідач склав Акт №144 від 01.06.2020, згідно якого під час перевірки виявлено таке порушення вимог законодавства: порушено пункт 1 глави 4 Ліцензійних умов у частині обов`язку провадити ліцензовану діяльність за умови наявності у ліцензіата у власності або користуванні, або господарському віданні магістрального трубопроводу для транспортування нафти, нафтопродуктів, розташованого у місці провадження діяльності.
		За результатами розгляду Акта перевірки №144 від 01.06.2020 відповідач прийняв постанову №1287 від 09.07.2020, якою попередив ТОВ «Прикарпатзахідтранс» про необхідність усунення до 10.08.2020 порушення пункту 1 глави 4 Ліцензійних умов, надавши до НКРЕКП документальне підтвердження наявності у ліцензіата у власності або користуванні, або господарському віданні магістрального трубопроводу.
		Розглядаючи даний спір, суд виходив із наступних мотивів та положень закону.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 №1540-VIII (далі Закон №1540), засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.
		Відповідно до ч.1 ст.14 Закону №1540, засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.
		Відповідно до п.5.11. Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затвердженого постановою НКРЕКП від 06.12.2016 №2133 (далі Регламент НКРЕКП), Рішення НКРЕКП приймаються шляхом голосування. Після оголошення проекту рішення головуючий запитує, чи є серед членів НКРЕКП ті, хто голосує «проти» або «утримався» від прийняття рішень. Якщо голосів «проти» або «утримався» немає, слід вважати, що рішення проголосовано «за» та прийнято одноголосно всіма присутніми на засіданні членами НКРЕКП. Рішення НКРЕКП вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало «за» не менше чотирьох членів НКРЕКП, присутніх на засіданні. Рішення вважається не прийнятим, якщо воно не набрало необхідної кількості голосів, зокрема при рівному розподілі голосів «за» і «проти». Результат голосування, а саме  прийняття або неприйняття рішення, оголошується головуючим. Результат голосування з розподілом «за», «утримався» і «проти» відображається у протоколі засідання НКРЕКП.
		Відповідно до п.7.28. Регламенту НКРЕКП, перед кожним голосуванням головуючий формулює зміст рішення, що ставиться на голосування, та пропонує провести голосування щодо нього.
		Відповідно до п.7.30. Регламенту НКРЕКП, після оголошення головуючим початку голосування ніхто не може його переривати. З початку голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається. У разі порушення порядку голосування або виникнення перешкод під час його проведення негайно проводиться повторне голосування без обговорення. Після закінчення голосування головуючий оголошує його результати та прийняте рішення.
		В судовому засіданні оглянуто відео-трансляцію відкритого засідання відповідача на якому 29.04.2020 було прийнято оскаржувану постанову №892. Також, в судовому засіданні досліджувалась відео-трансляція відповідного засідання, розміщена на офіційному сайті відповідача. Відповідне засідання тривало 4 хвилини 25 секунд, протягом яких жоден проект рішення стосовно Позивача не оголошувався, і не ставився на голосування.
		Керуючись п.1. ч.2 ст.2 КАС України, суд приходить до висновку, що постанова відповідача №892 від 29.04.2020 прийнята не у спосіб, що визначений законом.
		Відповідно до ст.3 Закону №1540, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом державного контролю та застосування заходів впливу.
		Відповідно до ст.4 Закону №1540, основними принципами діяльності Регулятора є:
		1) законність;
		2) самостійність і незалежність у межах, визначених законом;
		3) компетентність;
		4) ефективність;
		5) справедливість;
		6) прогнозованість та своєчасність прийняття рішень;
		7) адресність регулювання;
		8) неупередженість та об`єктивність під час прийняття рішень;
		9) відкритість і прозорість, гласність процесу державного регулювання;
		10) недопущення дискримінації;
		11) відповідальність за прийняті рішення.
		Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №1540, Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
		Відповідно до ч.7 ст.19 Закону №1540, підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є:
		1) подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю;
		2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав;
		3) обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов;
		4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок;
		5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.
		Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про національне антикорупційне бюро України» від 14.10.2014 №1698-VII (далі Закон №1698), Національне антикорупційне бюро України (далі - Національне бюро) є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових. Завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці, а також вжиття інших передбачених законом заходів щодо протидії корупції.
		Відповідно до п.11 ч.1 ст.17 Закону №1698, Національному бюро та його працівникам для виконання покладених на них обов`язків надається право надсилати державним органам, органам місцевого самоврядування обов`язкові до розгляду пропозиції та рекомендації щодо усунення причин і умов, які сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро, а також отримувати від цих органів протягом 30 днів інформацію про розгляд таких пропозицій та рекомендацій.
		Відповідно до ч.2 ст.19-2 Закону №1698, Національний банк України, Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, орган державного фінансового контролю в Україні, Національне агентство з питань запобігання корупції, а також інші державні органи, що здійснюють державний контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами законодавства України, з метою запобігання та протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним до підслідності Національного бюро, зобов`язані:
		1) передавати Національному бюро одержувані при здійсненні контрольних функцій і аналізі інформації, що надходить, відомості, що можуть свідчити про кримінальні правопорушення або використовуватися для попередження, виявлення, припинення і розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро;
		2) за зверненням Національного бюро проводити у межах своєї компетенції ревізії, перевірки та інші дії щодо контролю за дотриманням законодавства України фізичними та юридичними особами.
		Отже, Закон №1698 встановлює для державних органів обов`язок проводити ревізії, перевірки та інші дії щодо контролю за дотриманням законодавства України фізичними та юридичними особами, за наявності таких умов:
		ревізія, перевірка та інші дії щодо контролю за дотриманням законодавства України мають проводитись з метою запобігання та протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним до підслідності Національного бюро, зобов`язані;
		ревізія, перевірка та інші дії щодо контролю за дотриманням законодавства України мають проводитись в межах компетенції відповідного державного органу.
		У листі №04-199/8564 від 02.03.2020 НАБУ, в порушення вимог ч.2 ст.19-2 Закону №1698 не вказано, яким чином проведення позапланової перевірки позивача може запобігти та протидіяти кримінальним правопорушенням, віднесеним до підслідності НАБУ. За таких умов не зрозуміло, яким чином проведення позапланової перевірки позивача на предмет дотримання вимог Ліцензійних умов, запобігає і протидіє заволодінню майном, тому суд приходить до висновку, що у відповідача відсутні підстави для проведення позапланової виїзної перевірки Позивача згідно ч.2 ст.19-2 Закону №1698.
		Частина 7 статті 19 Закону №1540 передбачає п`ять різних підстав для проведення відповідачем позапланової виїзної перевірки ліцензіата. В оскаржуваній постанові №892 від 29.04.2020 вказано, що позапланова виїзна перевірка позивача має бути проведена відповідно до положень п.5 ч.7 ст.19 Закону №1540, у частині питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу. Відповідно до п.5 ч.7 ст.19 Закону №1540, підставою для проведення позапланової виїзної перевірки, є перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах. Проте, в посвідченні на проведення позапланової виїзної перевірки від 07.05.2020 №180 вказано, що перевірка проводиться щодо дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, затверджених постановою НКРЕКП від 16 лютого 2017 року №202. Згідно Протоколу №29 засідання відповідача від 29.04.2020, 30.04.2020, 06.05.2020, 13.05.2020 (додаток до питання 22) та Обґрунтування до проекту постанови відповідача №892 від 29.04.2020, позапланову виїзну перевірку позивача пропонується провести на предмет дотримання вимог Ліцензійних умов.
		Суд приходить до висновку, що «перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах» і «перевірка щодо дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності» є окремими і різними підставами для проведення позапланової виїзної перевірки. З посиланням на п.5 ч.7 ст.19 Закону №1540, відповідач оскаржуваною постановою №892 від 29.04.2020 де-факто призначив перевірку з підстав, передбачених п.3 ч.7 ст.19 Закону №1540, оскільки тільки даний пункт передбачає проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання суб`єктом природної монополії ліцензійних умов. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази про наявність звернень суб`єктів господарювання та споживачів до відповідача, що є підставою для призначення позапланової виїзної перевірки на підставі п.3 ч.7 ст.19 Закону №1540.
		Суд вважає, що формулювання предмету перевірки в постанові №892 від 29.04.2020 «у частині питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу» суперечить таким принципам діяльності відповідача як відкритість і прозорість, прогнозованість прийняття рішень, оскільки таке формулювання не дає можливості встановити межі повноважень представників відповідача під час проведення перевірки, та реальні причини її проведення.
		Керуючись п. 1. ч. 2 ст. 2 КАС України, суд приходить до висновку, що постанова відповідача №892 від 29.04.2020 прийнята за відсутності підстав визначених законом.
		Разом з тим, відповідно до п. 19 ч. 2 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
		У пункті 5Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
		Оскільки відповідачем була проведена перевірка на підставі постанови №892 від 29.04.2020 і за наслідками такої перевірки прийнято рішення про застосування санкцій до Позивача, то постанову №892 від 29.04.2020 як акт індивідуальної дії реалізовано її застосуванням, а тому її оскарження після допуску позивачем посадових осіб відповідача до проведення перевірки не є належним способом захисту прав позивача, оскільки наступне скасування постанови про проведення перевірки не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права позивача у такому випадку є саме оскарження постанови про застосування санкції №1287 від 09.07.2020, прийнятої за результатами перевірки.
		З огляду на наведене, суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови відповідача №892 від 29.04.2020.
		Що стосується інших позовних вимог, суд виходить з такого.
		21.02.2020 у справі №826/17123/18 Верховний Суд сформулював такий правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
		Суд вважає, що правовідносини по контролю у сфері господарської діяльності під час податкових перевірок та перевірок у сфері енергетики та комунальних послуг є подібними за процедурою призначення та проведення, тому даний правовий висновок слід застосувати і у даній судові справі.
		Схожого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.10.2018 у справі №805/3137/17-а. Верховний Суд зазначив, що враховуючи незаконність проведення позапланової перевірки, припис виданий на підставі такої ухвали також є незаконним та має бути скасований.
		Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що незаконність проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Прикарпатзахідтранс" на підставі постанови №892 від 29.04.2020 має наслідком протиправності винесення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постанови №1287 від 09.07.2020 «Попередження про необхідність усунення ТОВ "Прикарпатзахідтранс" порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом». Таким чином, постанова №1287 від 09.07.2020 прийнята не у спосіб та не в порядку, що передбачені чинним законодавством України.
		Надаючи правову оцінку оспорюваній постанові №1287 від 09.07.2020 в частині дотримання строків її прийняття, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 11 ст. 19 Закону №1540 рішення Регулятора про застосування санкцій за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг може бути прийнято протягом 30 днів з дня виявлення порушення Регулятором.
		Відповідно до ч.2 ст.22 Закону №1540, за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:
		1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;
		2) накладення штрафу;
		3) зупинення дії ліцензії;
		4) анулювання ліцензії.
		Як вже зазначалося вище по тексту, за результатами розгляду Акта перевірки №144 від 01.06.2020 відповідач прийняв постанову №1287 від 09.07.2020, якою попередив ТОВ «Прикарпатзахідтранс» про необхідність усунення до 10.08.2020 порушення пункту 1 глави 4 Ліцензійних умов, надавши до НКРЕКП документальне підтвердження наявності у ліцензіата у власності або користуванні, або господарському віданні магістрального трубопроводу, тобто застосував стягнення передбачене п. 1 ч. 2 ст.22 Закону №1540. 
		Оскільки законодавство не передбачає поновлення або ж продовження строку застосування санкції, передбаченого ч. 11 ст.19 Закону №1540, суд керуючись ч.2 ст. 2 КАС України, приходить до висновку, що постанову №1287 від 09.07.2020 відповідач прийняв поза межами процесуальних строків для прийняття відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.
		Суд вважає, що відповідач безпідставно посилається на постанову ВС від 03.04.2018 у справі №810/5546/15, оскільки податкове повідомлення-рішення не є штрафною санкцією у розумінні Податкового кодексу України. Також, у даній судовій справі Верховний Суд дійшов висновку, що порушення строку прийняття податкового повідомлення-рішення не може слугувати самостійною підставою для його скасування, з чого можна зробити висновок що така підстава може застосовуватись судом у сукупності з іншими підставами позову.
		Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 09.07.2020 №1287, оскільки таке рішення суб`єкта владних повноважень прийняте не у спосіб та не в порядку, визначених законом, без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, та з порушенням строків прийняття відповідного рішення.
		З огляду на вказане, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
		Враховуючи положення ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3). При цьому, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1). 
		Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		В И Р І Ш И В :
		Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс"(33028, м. Рівне, вул. Котляревського, 18, код ЕДРПОУ 13990932)до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг(03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЕДРПОУ 39369133) задовольнити частково.
		Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №1287 від 09.07.2020 "Попередження про необхідність усунення ТОВ "Прикарпатзахідтранс" порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом».
		В частині визнання протиправною та скасування постановиНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №892 від 29.04.2020 "Про проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс"" відмовити.
		Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (33028, м. Рівне, вул. Котляревського, 18, код ЕДРПОУ 13990932) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЕДРПОУ 39369133) судовий збір в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві гривні).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Повний текст рішення складений 21 серпня 2020 року.
		 
		 
		Суддя В.В. Щербаков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...