Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 825/2086/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; валютного регулювання і валютного контролю, з них; за участю органів доходів і зборів.
Надіслано для оприлюднення: 21.08.2020. Зареєстровано: 23.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 25.08.2020.
Дата набрання законної сили: 20.08.2020
Номер судового провадження: К/9901/40580/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 серпня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 825/2086/16
		адміністративні провадження № К/9901/40580/18, К/9901/40577/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Юрченко В.П.,
		суддів: Васильєвої І.А.,  Пасічник С.С., 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Груп ТМ» та Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області  на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 року (суддя Лобан Д.В)  та постанову Київського  апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 року (головуючий суддя Файдюк В.В., судді: Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.)  у справі  №825/2086/16 за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Груп ТМ» до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області  про    визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		ВСТАНОВИВ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Груп ТМ» (надалі - позивач, товариство, підприємство, платник податків) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області  (надалі відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.09.2016 року №0003061400, яким позивачу застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 172941,65 грн. 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевіряючими під час проведення перевірок не було враховано, що підприємство та його нерезидент дійшли згоди про прийомку товару турецьким представником по якості на місці завантаження, у зв`язку з чим майже по кожному відвантаженню між підприємством-експортером і імпортером узгоджувався акт уцінки від 5% до 10% готової продукції, а тому по кожній вантажно-митній декларації відбувався експорт продукції на 100-200 доларів США менше, ніж це заявлялося в інвойсі на оплату і у відповідній вантажно-митній декларації. Кожен акт уцінки підписувався обома сторонами експортного контракту, як додаткова угода. У зв`язку з цим вартість відвантаженої продукції по вантажно-митній декларації є більшою ніж фактично узгоджена вартість між сторонами контракту.
		Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач 03.01.2017 року подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 року апеляційну скаргу задоволено, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Груп ТМ» задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 01.09.2016 року №0003061400.
		Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 року, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 року  у справі № 825/2086/16 залишити без змін.
		В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судом  апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, які, на думку податкового органу, полягають у неврахуванні судом, що при здійсненні розрахунків по контракту поставки валютні кошти від нерезидента надходили на користь підприємства з порушенням визначених законодавством термінів розрахунків та не в повному обсязі. 
		Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач також звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 року і Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 року  та направити справу №825/2086/16 на новий розгляд до суду першої інстанції.
		В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Позивач вказує на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи, які, на думку товариства, полягають у неврахуванні судом, що саме банки здійснюють контроль за дотриманням валютного законодавства та визначають факт прострочення надходження валютної виручки у суб`єктів господарювання, яких обслуговують, про що інформують податкові органи, які уповноважені лише нараховувати пеню за виявленими банками простроченнями. Вважає, що платником податків не були порушені граничні терміни надходження валютної виручки.
		Верховний Суд, переглянувши рішення попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 16 лютого 2015 року по 05 серпня 2016 року по експортному контракту від 16 лютого 2015 року № 1FА.
		За результатами перевірки складено акт від 12.08.2016 року №324/14/38270832 (надалі - акт перевірки), яким встановлено порушення  статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Постанов Правління Національного Банку України «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 04.12.2015 року №863, від 03.03.2016 року №140.
		За результатами перевірки на підставі акту перевірки, підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно з статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.09.2016 року №0003061400 від 01 вересня    2016 року, яким  застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 172941,65 грн.
		Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене товариством в адміністративному порядку та рішенням Державної фіскальної служби України  від 14.11.2016 року №2447716/99-99-11-01-02-25 залишено без змін.
		Вважаючи, що рішення відповідача прийняті всупереч вимогам чинного законодавства та порушують права позивача, останній звернувся до суду з вказаним позовом.
		Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовується доводами касаційної скарги, що товариством з нерезидентом укладено контракт від 16.02.2015 року №1FA на експорт пиломатеріалу обрізного в обсягах (надалі - контракт) та по ціні згідно додатків до контракту. Загальна сума контракту 300000,00 дол. США.
		Відвантаження товару здійснюється на умовах - FCA- Чернігівський р-н, с. Новий Білоус, вул. Квітнева, 23-Г згідно Правилам «Інкотермс-2010».
		На виконання умов контракту було відвантажено нерезиденту пиломатеріал обрізний сосновий на загальну суму 317 426,82 дол. США (7539944,48 грн).
		Закриття митної декларації від 08.04.2016 року №11791 відбулося 10.08.2016 року. При цьому відповідачем пеню розраховано за період з 08.07.2016 року по 05.08.2016 року. Але, з 29.07.2016 року пеня розраховується у разі прострочення на строк понад 120 днів, а не на строк понад 90 днів. Тому прострочення у даному випадку не може розраховуватися за період 08.07.2016 року по 05.08.2016 року, так як протягом цього часу законодавчі вимоги щодо періоду після якого нараховується прострочення було змінено
		Це ж стосується і інших 10-ти митних декларацій, зазначених у акті перевірки.
		Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Постановами Правління Національного Банку України «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України».
		Пунктами 1 та 2 Постанов Правління Національного Банку України від 04.12.2015 року №863, від 03.03.2016 року №140 та від 07.06.2016 року №342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України»  встановлено вимогу щодо обов`язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб - підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензіє Національного банку України.
		Уповноважений банк зобов`язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим пункту 2 Постанов №863, №140, №342 поширюється вимога щодо обов`язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб`єктів господарювання».
		Уповноваженій банк зобов`язаний здійснити обов`язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог цього пункту без доручення клієнта, виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.
		Пунктом 5.2 розділу 5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року №492  зі змінами та доповненнями, визначено, що поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб`єктом господарювання, зокрема для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України.
		Кошти в іноземній валюті, перераховані з-за кордону нерезидентом, зараховуються на поточні рахунки резидентів - юридичних осіб через розподільчі рахунки (пункт 5.3 розділу 5 Інструкції).
		При цьому, статтею 1 Закону №185/94-ВР визначено, що виручка резидентів у іноземні валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках.
		Відповідно до абзацу першого пункту 2.3 розділу 2 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої Постановою Правління Національного Банку України 24.03.1999 року №136  зі змінами та доповненнями, банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.
		Отже, суд апеляційної інстанції правильно визначив, що датою надходження виручки в іноземній валюті є дата надходженні коштів на поточний рахунок резидента, який здійснив експортну операцію.
		Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконання умов контракту надійшла оплата за відвантажений товар на розрахункові рахунки товариства на загальну суму 250 018,20 дол. США.
		Станом на 05.08.2016 року за нерезидентом рахується заборгованість у сумі 67 408,62 дол. США, в тому числі прострочена дебіторська заборгованість у сумі 27 466,29 дол США за відвантажений товар згідно митних декларацій типу ЕК40, перелік яких наведений як в акті перевірки, складеному відповідачем, так і в оскаржуваній постанові.
		Відповідно до  статті 4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями  1 і 2  цього  Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
		У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями  1 і 2  цього Закону  або встановлені Національним банком України відповідно до статей  1 і 2  цього  Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
		У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями  1 і 2  цього Закону  або встановлених Національним банком України відповідно до статей  1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
		Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що товариство не зверталось до суду з позовом про стягнення боргу з нерезидента. 
		Відповідно до розрахунку пені за порушення терміну повернення валютної виручки, наведеного у додатку до податкового повідомлення-рішення від 01.09.2016 року №0003061400 пеню у сумі 172941,65 грн. розраховано за 37-ма митними деклараціями, датованими за період з 29.12.2015 року по 29.04.2016 року.
		Таким чином, в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні нараховано суму пені за тими митними деклараціями, які не зазначені у акті перевірки, на підставі якого прийнято саме податкове повідомлення рішення. Тобто відповідач, встановивши порушення лише за 11-ма митними деклараціями, розрахував пеню також ще за 26-ма митними деклараціями, що є безпідставним та необґрунтованим.
		Отже, податковим органом пеню розраховано з порушенням, що свідчить про протиправність податкового-повідомлення рішення контролюючого органу. 
		Стосовно зменшення суми валютної виручки на суму уціненого експортного товару, Суд зазначає наступне.
		Пунктом 1.9 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями (далі - Інструкція) визначено перелік випадків, які можуть бути підставою для зменшення суми валютної виручки або вартості товарів.
		Відповідно до підпункту «а» пункту 1.9 Інструкції сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов`язань за договором відбувається перегляд ціни товарів у зв`язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору - на суму недопоставлених та/або неякісних товарів.
		Рішення про таку невідповідність приймає Міжнародний комерційний арбітражний суд чи Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті або інший орган (експертна організація тощо), уповноважений розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.
		Згідно з підпунктом «б» пункту 1.9 Інструкції сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов`язань за договором відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів.
		Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.
		Відповідно до підпункту «в» Інструкції сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов`язань за договором товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено - на суму їх вартості (якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резиденту).
		Згідно з підпунктами «г», «ґ», «д» пункту 1.9 Інструкції наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події: відбувається відповідним чином оформлене повернення товару або його частини експортеру - на суму вартості такого товару, відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково - на суму таких коштів, здійснюється оподаткування виконаних резидентами для нерезидентів робіт (наданих послуг) за межами України - на суму сплачених податків. Здійснення оподаткування засвідчується письмовим поясненням резидента-експортера.
		Таким чином, у разі підтвердження Торгово-промисловою палатою України або уповноваженим органам країни розташування сторони договору, невідповідності кількісних та/або якісних характеристик товару умовам договору, відповідальність передбачена статтею 4 Закону  не застосовується.
		Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні документи про невідповідність кількісних та/або якісних характеристик товару умовам договору, підтверджені Торгово-промисловою палатою України або уповноваженим органам країни розташування сторони договору.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
		Доводи касаційних скарг позивача та відповідача не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального права.
		Всупереч вимог частини першої статті 77 КАС України, податковим органом    не доведено у встановленому чинним законодавством порядку, що валютні кошти від нерезидента на користь підприємства надходили з порушенням визначених законодавством термінів розрахунків та не в повному обсязі.
		Частинами першою та другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених    статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини, що підтверджуються доказами, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
		За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Відповідно до частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення. 
		Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи викладене,    суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції  виконано     всі     вимоги     процесуального     законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено    обґрунтоване    рішення,    в    якому    повно    відображені    обставини, що мають значення    для    справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Груп ТМ» та Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області  на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 року та постанову Київського  апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 року у справі  №825/2086/16 залишити без задоволення, а постанову Київського  апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 року у справі  №825/2086/16 - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва   С.С. Пасічник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...