Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/4322/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 25.08.2020. Зареєстровано: 26.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.08.2020.
Дата набрання законної сили: 04.09.2020
Номер судового провадження: 1-кп/753/526/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016100020006947

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 
		 
		справа № 753/4322/19
		провадження № 1-кп/753/526/20
		 
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"04" серпня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:                    головуючого судді             ОСОБА_1                             секретарів                     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,                                      ОСОБА_4 ,                        розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Києві кримінальнепровадження,відомості прояке внесенодо ЄРДР за № 12016100020006947 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Боярка, Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей 2002 та 2007 років народження, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
		   у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
		   з участю сторін кримінального провадження:                                    прокурорів                     ОСОБА_6 , ОСОБА_7                                       ОСОБА_8                           потерпілого                     ОСОБА_9                            представаника потерпілого         ОСОБА_10                            захисника                         ОСОБА_11                            обвинуваченого                     ОСОБА_5     
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		   23.06.2016 року приблизно о 12 год. 52 хв., ОСОБА_5 , знаходячись в приміщені павільйону 1, що розміщений на території будівельного радіоринку Харківський, де здіснює свою господарську діяльність ОСОБА_9 , що по АДРЕСА_2 , вступив у словесний конфлікт з останнім на фоні особистих, раптово виниклих неприязних відносин.
		   В ході вищезазначеного словесного конфлікту між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 у останнього виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесниих ушкоджень ОСОБА_9 .
		   Так, 23.06.2016 року приблизно о 12 год. 52 хв., ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій та бажаючи їх настання у вигляді спричинення ушкоджень, перебуваючи в приміщені павільйону 1, що розміщений на території будівельного ринку Харківський, що по вул. Ревуцького, 40, в м. Києві, підійшов до ОСОБА_9 та наніс останньому три цілеспрямовані удари, а саме: два удари лівою рукою стиснутою в кулак в область тулуба та один удар правою рукою стиснутою в кулак в обличчя ОСОБА_9 , чим спричинив останньому, середньої тяжкості тілесні ушкодження. 
		   Після чого ОСОБА_5 , з місця вчинення злочину зник.
		 
		Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні злочину,передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та цивільний позов потерпілого не визнав, та суду показав, що того дня він привіз потерпілому камери відеоспостереження які він придбав у нього раніше, щоб повернути їх, оскільки коли він їх установив вони не відображили тієї інформації яка обумовлювалася при покупці. Однак ОСОБА_9 не захотів приймати товар та напрявив на нього пістолет. Він в свою чергу відвів пістолет від свого живота, куди він власне був направлений та віштовхнув потерпілого. Ударів останньому він не наносив. Інших осіб які у той час були у магазині він не знає, нікому пістолет він не передавав.
		 
		Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, його вина у вчинені цього злочину у повному обсязі доведена під час судового розгляду кримінального провадження та підтверджується наступними доказами.
		 
		   Так, потерпілий ОСОБА_9 будучи допитаним в судовому засіданні суду показав, що 23.06.2016 року знаходився у приміщенні магазину який знаходився на території будівельно радіоринку "Харківський". Приблизно о 12 год. 50 хв. він побачив у камери відеоспостереження, що до входу у магазин під`їхали два автомобілі які перекрили вхід, з вказаних автомобілів вийшло четверо чоловіків "Кавказької національності", один з яких залишився на вулиці, а решта увішли до магазину та одразу почали з претензій та погроз стосовно обладнення яке вони придбали у нього у магазині. Деякий час він слухав їх, а після того коли почалися погрози його життю і здоров"ю, він взяв пістолет та попросив їх покинути магазин. Після цього обвинувачений ОСОБА_5 почав виривити вказаний пістолет у нього з рук, та він розуміючи, що пістолет заряджений, опустив його та віддав останньому. Після цього ОСОБА_5 наніс йому кілька ударів один з яких прийшовся в область голови. Вказані люди поводили себе дуже агресивно, погрожували його життю та здоров"ю. ОСОБА_5 розбили вітриту та зламали ноутбук. Пістолет залишився у ОСОБА_5 .
		                               
		   Свідок ОСОБА_12 будучи допитаним в судовому засіданні суду показав, що у 2016 році працював разом із ОСОБА_9 у магазині електроніки на ринку "Харківський". 23.06.2016 року він знаходився на роботі. У середині дня до магазину під`їхали два автомолі, з яких вийшло четверо чоловіків, частина з них зайшли до магазину та на підвищених тонах почали висувати притензії щодо електрообладнення, при цьому поводили себе дуже агресивно. У зв`язку з цим ОСОБА_9 дістав пістолет, щоб їх заспокоїти, однак почалася бійка, в результаті якої у потерпілого відібрали пістолет, нанесли останньому тілесні ушкодження та розбили вітрину. 
		 
		Свідок ОСОБА_13 будучи допитаним в судовому засіданні суду показав, що 23.06.2016 року знаходився на ринку "Харківський" та бачив як до магазину електроніки де працює потерпілий ОСОБА_9 підїхали два автомобілі, з яких вийшло четверо чоловіків, частини з яких увійшли у середину до магазину та почали про щось сперечатися із потерплим, потім почалася бійка, хто саме наносив удари він не бачив так як знаходився на вулиці та спостерігав усе через прозорі двері, однак коли усе закінчилося у потерпілого було закривавлене обличчя. Серед чоловіків які того дня заходили до магазину був обвинувачений ОСОБА_5 .
		 
		Свідок ОСОБА_14 будучи допитаним в судовому засіданні суду показав, що у літку 2016 року йому зателефонував потерпілий та запропонував роботу пов`язану із встановленням камер відеостостереження на що він погодився. Вказану роботу потрібно було провести у м. Боярка, по вул. 40 річчя Жовтня. Коли він приїхав, замовник - ОСОБА_5 просив установити приховане відоспостереження на, що він відмовися, у з`язку з чим між ними відбувся невеликий конфлік і вони розійшлись. В подальшому він дізнався від потерпілого, що цей замовник приїжджав до нього в магазин та влаштував бійку.
		 
		Допитаний    в судовому засіданні експерт ОСОБА_15 розповів про вихідні дані, які йому було надано для проведення експетризи та у повному обсязі підтвердив висновок № 119/Е від 26.10.2018 року.
		                           
		Також вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, окрім його показань, та показань потерпілого і свідків підтверджується наступними доказами.
		 
		Даними відображеними у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.04.2018 року (т.1 а.п. 208), з яких вбачається, що 26.06.2016 року в приміщенні павільйону АДРЕСА_3 (на території будівельного радіо ринку Харківський) гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наніс ОСОБА_9 кілька несподіваних ударів по тулобі та обличчі чим спричинив йому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
		 
		Даними відображеними у протоколі огляду місця події від 23.06.2016 року (т. 1, а.п. 59-63) з яких вбачається, що під час проведення огляду магазину електроніки який розташований на "Радіо ринку" по вулиці Ревуцького 40 в м. Києві (Місце №1) на підлозі посеред магазину вивлено плями бурого кольору. Зліва від входу у магазин знаходиться вітрина з великою кількісю тріщин на якій стоїть ноуткук "Асер" на екрані якого також містяться тріщини. 
		 
		   Даними які відображені у протоколі перегляду відеозапису від 05.03.2018 року (т.1 а.п. 66-190) та зафіксовані на DVD-R носії який є додатком до вказаного протоколу (т.1 а.п. 191) із яких вбачається, що на фототаблицях та вказаному носії містися інформація з камер відеостостереження які розташовані ззовні та у середені АДРЕСА_3 . Вказана інформації стосується подій які мали місце 23.06.2016 року. Із першого відеозасу вбачається, що 23.06.2016 року о 12 год. 52 хв. до вказаного павільйону під`їжджають два автомобілі марки "БМВ" з яких виходить четверо чоловіків серед який ОСОБА_5 . В подальшому вказані особи заходять до павільйону. Із відозапису із камер які були розташовані у середені павільйому чітко вбачається, що вказані особи поводяться аргесивно. ОСОБА_9 , в свою чергу дістає пістолет, після чого починається бійка в результаті якої обвинувачений наносить потерпілому два удари лівою рукою в живіт, вібирає вказану зброю та наносить правою рукою удар в область обличчя. Після цього ОСОБА_5 розбиває вітрину на ноутбук і покидає приміщення павільйону. 
		 
		   Даними відображеними у висновку експерта № 119/е від 01.03.2017 року (т. 1 а.п. 194-198) з яких вбачається, що відповідно до даних судово-медичного обстеження та наданої медичної документації при зверненні за медичною допомогою 23.06.2016 року у гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мала місце закрита черепно-лицева травма у вигляді струсу головного мозку, вертикального перелому нижньої щелепи справа, вдавленого перелому латеральної стінки лівої гайморової пазухи з наявністю в ній рідини, переломів лівової вилицевої кістки, латеральної стінки лівої орбіти зі зміщенням уламків, синця на нижній повіці лівого ока з переходом в підочну, виличну, щічну ділянки та садном у виличній ділянці.
		Локалізація та характер вищевказаних ушкоджень, які містяться в медичній документації, з урахуванням обставин справи, в тому числі і часових даних дозволяють стверджувати, що дані ушкодження утворились внаслідок дії тупого предмету (предметів), могли утворитись в термін, вказаний у постанові, тобто 23.06.2016 .
		Експертна об`єктивізація способу спричинення вказаних ушкоджень можлива шляхом проведення слідчого експерименту з метою відтворення обстановки та обставин події 23.06.2016 року за участю ОСОБА_9 та осіб, які спричинили йому вказані ушкодження.
		   Морфологічні властивості виявлених переломів - дозволяють стверджувати, що як відновлення анатомічної цілісності вказаних кісток так відновлення їх функції, буде спостерігатися у строк понад 21 добу, та саме з цього строку обчислювати тривалість розладу здоров`я, як критерію визначення ступеню тяжкості. Тому, вказана закрита черепно-лицева травма за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу відповідно п. п. 2.2.1/в. та 4.6. «Правил».
		   
		   Даними відображеними у висновку експерта № 042-1487-2019 від 15.01.2020 року (т. 2 а.п. 11-19) з яких вбачається, що при повторному вивченні разом із лікарями позаштатними спеціалістами бюро в галузі рентгенології наданих даних спіральної комп`ютерної томографії лицевого скелета від 23.06.2016 року (на СД-диску) «Даних за гостру церебральну патологію (забій головного мозку) не отримано. Мають місце: уламковий перелом латеральної, передньої та медіальної стінок лівої верхньощелепної пазухи з наявністю в її порожнині транссудату, перелом латеральної стінки лівої орбіти. Даних за перелом правої верхньощелепної пазухи не виявлено».
		   Враховуючи вищезазначене, ушкодження у ОСОБА_9 у вигляді «вертикального перелому нижньої щелепи справа» не знайшло свого о`єктивного підтвердження.
		   Таким чином, дані судово-медичного обстеження та наданої медичної документації свідчать про те, що при зверненні за медичною допомогою 23.06.2016 року о 18.45 год. у гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мала місце: закрита черепно-лицева травма у вигляді струсу головного мозку, вдавленого уламкового перелому латеральної, передньої та медіальної стінок лівої гайморової пазухи з наявністю в ній рідини, перелому латеральної стінки лівої орбіти, синця на нижній повіці лівого ока з переходом в підочну, виличну, щічну ділянки та садном у виличній ділянці.
		   Локалізація та характер вищевказаних ушкоджень, які містяться в медичній документації, з урахуванням обставин справи, в тому числі і часових даних дозволяють стверджувати, що дані ушкодження утворились внаслідок однократної травмуючої дії тупого предмету з обмеженою поверхнею контакту, могли утворитись в термін, вказаний в ухвалі, тобто, 23.06.2016 року, не виключено у спосіб, що зафіксований та відображений на відеозаписах із камер відеоспостереження, а саме внаслідок нанесення удару рукою, стиснутою в кулак, в ліву половину обличчя ОСОБА_9 .
		   Морфологічні властивості виявлених переломів -дозволяють верджувати, що як відновлення анатомічної цілісності вказаних кісток так і відновлення їх функції, буде спостерігатися у строк понад 21 добу, та саме з цього року, обчислювати тривалість розладу здоров`я, як критерію визначення ступеню тяжкості. Тому, вказана закрита черепно-лицева травма за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу відповідно п. п. 2.2.1/в. та 4.6. «Правил».
		 
		Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
		 
		   Надаючи оцінку зібраним у справі доказам суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. 
		Сам обвинувачений ОСОБА_5 не заперечує, факт перебування 23.06.2016 року у павільйоні №1 який знаходиться та території радіо ринку "Харківський" за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 40 та наявність конфлітної ситуації між ним та потерпілим ОСОБА_9 під час якої він штовхнув останнього.
		Із показань свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 можна зробити категоричний висновок, що 23.06.2016 року у торговому павільйоні № 1 який знаходиться на території будівельному раіоринку "Харківський" відбувся конфлікт між потерпілим ОСОБА_9 та групою осіб серед яких був обвинуваченй ОСОБА_5 . Свідок ОСОБА_13 зазначив, що після завершення бійки у потерпілого було закривавлене обличчя.
		Наведені вище показання кореспондуються із відеозаписом на якому відображено момент нанесення тілесних ушкоджень потерпілому. Із якого чітко видно, що удари в область живота та обличчя потерпілого наносив саме обвинувачений ОСОБА_5 .
		Висновки експерта № 119/е від 01.03.2017 року та № 042-1487-2019 від 15.01.2020 року підтверджують, що тілесні ушкодження які були спричинені потерпілому ОСОБА_9 відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості. 
		Надаючи оцінку показам обвинуваченого ОСОБА_5 з приводу того, що він не наносив жодних удавір потерпілому ОСОБА_9 , а лише штовхнув його, суд ставиться до таких показів критично та розцінює їх виключно, як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної та цивільно правої відповілальності за вчинений злочин. Крім того вказаніі покази у повній мірі спростовуються комплексом досліджених у судовому засіданні чітких, логічних, послідовних, переконливих та таких, що доповнюють один одного доказів.
		Зокрема, із переглянутого у судовому засіданні відео безумовно встановлено, що удари потерпілому ОСОБА_9 у живіт та обличчя наносив саме обвинувачений ОСОБА_5 .
		Спростовуючи твердження захисника ОСОБА_11 про те, що тілесні ушкодження у ОСОБА_9 могли утворитися від удару в обличчя особою яка зображена на відео у білих шортах, суд зазначає, що із дослідженого відеозапису чітко видно, що вказаною особою була лише здійснена спроба здійснити удар в обляччя ОСОБА_9 , та вказаний удар своєї цілі не досяг, через те, що вказана особа знаходилася на певній відставі від потерпілого.
		Також із комплексного аналізу зазначеного відео суд робить категоричний висновок, що особи які зайшли разом із ОСОБА_5 до магазину потерпілого, знайомі між собою та діяли узгоджено і обопільно, в тому числі виконували вказівки останнього, щонайменше в частині винесення пістолету ОСОБА_9 із приміщення магазину. Також не може залишитися поза увагою суду і агресивність поведінки як обвинуваченого ОСОБА_5 так і осіб які були із ним, акцентування уваги на якій, у сукупності із конкретними обставинами вчинення злочину, дозволяє у повній мірі оцінити суспільну небезпечність обвинуваченого ОСОБА_5 . 
		Заперечення останнім, очевидних та бзспірно встановлених обставин справи, безумовно є правом на правову позицію у кримінальному провадженні, однак на переконання суду, свідчать про вибір обвинуваченим ОСОБА_5 чітко вираженої антисоціальної моделі поведінки, що тягне за собою, у тому числі небажання критично ставитися до своїх дій, а відповідно і виправлятися.
		 
		Оцінюючи зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення, суд приходить до висновку про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.
		 
		Дії обвинуваченої ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України, як заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексі, але таке що спричинило тривалий розлад здоров`я.
		 
		   Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому згідно ст. 66 КК України не встановлені.
		Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України не встановлені.
		 
		   Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		   
		   При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину про життя та здоров`я особи, особу обвинуваченого, а саме те, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, однак до кримінальної відповідальності притягується не вперше, свою вину у вчиненні злочину, який йому інкриміновано не визнав, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей дітей 2002 та 2007 років народження та приходить до висновку, що покарання ОСОБА_5 слід призначити у виді обмеження волі у межах сакції ч. 1 ст. 122 КК України.
		   Підстав для застосування ст.ст.69,75,76 КК Укравїни суд не вбачає.
		 
		Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 суд керується вимогами ст.ст.127-130 КПК України та важає за необхідне зазначити наступне.
		Потерпілим ОСОБА_9 заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні у якому він просить стягнути із обвинуваченого ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 157 280 гривень та моральну шкоду в розмірі 313 200 гривень.
		Зокрема матеріальна шкода складається із вартості ноутбука - 13 000 грн., вартості пістолета 16 500 грн., витрат на лікування понесених у Медичному центрі "Сімейна стоматологія" 30 100 грн., вартості майбутньої операції в розмірі 51 680 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 46 000 грн.
		Однак вирішуючи питання щодо цивільного позову, судом встановлено, що жодним доказами вищеперераховані витрати не підтверджуються, а є лише задекларованими у позовній заяві, а тому у задоволення позову у частині стягнення матеріальної шкоди слід відмовити.
		Вирішуючи цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди суд бере до уваги понесені потерпілим душевні страждання та фізичний біль у зв"язку із злочинними діями відносно нього та приходить до висновку, що із обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_9 слід стягнути моральну шкоду в розмірі 50 000 гривень, що буде відповідати принципам справедливості та розумності.
		Разом із тим, у судових дебатах захисник ОСОБА_16 просив, у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України, звільнити останнього від відбування покарання на підставі Занону України "Про амністію у 2016 році", врахувавши, що у нього на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей.
		Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав свого захисника.
		У відповідності до п.в ч.1 ст.1 Закону України "Про амністію у 2016році" звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, зокрема не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.    
		Судом встановлено, що ОСОБА_5 вчинив умисний злочин середньої тяжкості до набрання чинності Законом України про амністію у 2016 році" та має на утриманні двох неповнеолітніх дітей, а тому підпадає під дію п.в. ч.1 ст.1 Закону України про амністію у 2016 році" і його на підставі вказаного закону слід звільнити від при значеного покарання.                                    Процесуальні витрати слід стягнути із обвинуваченого.                    Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
		Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 65,66,67 КК України, ст.ст., 342-380 КПК України,-                                                                З А С У Д И В :
		 
		    ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років обмеження волі.
		   Звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання увиді 3 років обмеження волі на підставі п.в ч.1 ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році"                                                 
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 задовольнити частково. Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 50 000 гривень. У задоволенні позову в частині стянення матеріальної шкоди відмовити.    
		Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 15 226 гривень 80 копійок.
		Речові докази оптичний CD-R диск - залишити у матеріалах кримінального провадження.
		   Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.                    
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.                
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.                 
		Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		                               
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...