Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1579/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг.
Надіслано для оприлюднення: 26.08.2020. Зареєстровано: 26.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.08.2020.
Дата набрання законної сили: 16.09.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		_______________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"25" серпня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1579/20
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Присяжнюка О.О. 
		при секретарі судового засідання Лепенець К.В.
		 
		розглянувши в порядку загального позовного провадження справу 
		за позовом Військової частини НОМЕР_1 (81052, Львівська область с. Старичи, Яворський район) до Фізичної особи-підприємця Стрюк Анатолія Володимировича ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів за участю представників:
		позивача - не з`явився
		відповідача - не з`явився 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Військова частина НОМЕР_1 звернулась до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Стрюк Анатолія Володимировича, в якій просить суд стягнути з останнього пеню в сумі 5951,92грн., штраф в сумі 1764,98грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102,0грн.
		Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по договору транспортного експедитування №31 від 12.12.2016 року.
		Нормативно позов обґрунтований ст.ст. 20, 173-175, 193, 216-218, ГК України, ст.ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530,611,625,929,931 ЦК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
		Ухвалою господарського суд від 25.05.2020 року, залишено без руху позовну заяву у справі та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заявишляхом подання до господарського суду Харківської області у 10-денний строк з дня вручення даної ухвали.
		15.06.2020 через канцелярію суду від позивача із супровідним листом (вх. №8693) надійшли вищеозначені документи, які витребовувались судом.
		Ухвалою господарського суду від 15.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання на 14.07.2020 року о 11:00.
		Протокольною ухвалою суду від 14.07.2020 року, на підставі ст. 42, ст. 183, ст.177, ст. 232 ГПК України, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 19.08. 2020 року о(б) 10:30 год.
		В порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про дату та час наступного підготовчого засідання ухвалами суду від 14.07.2020.
		Ухвалою господарського суду від 19.08.2020 ,закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 25 серпня 2020 року о 14:30 .
		Представник позивача в судове засідання 25.08.2020 року не з`явився.
		Відповідач також не направив свого представника в судове засідання 25.08.2020, про причини неявки суд не повідомив.
		При цьому, судом не встановлено обставин, що неявка представників Відповідача перешкоджає вирішенню спору, і також суд прийняв до уваги, що явка представників сторін у засідання обов`язковою не визнавалась.
		Клопотань про відкладення судового засідання не надходило та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали розгляду спору у даному судовому засіданні.
		Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
		За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представників сторін .
		Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, Військовою частиною НОМЕР_1 було проведено процедуру закупівлі товарів, а саме біноклів за кодом ДК 021:215.
		Переможцем торгів став фізична особа - підприємець Стрюк Анатолій Володимирович, з яким було укладено договір№13 від 02.04.2019.
		Предметом договору є: бінокль LRF Steiner nighthunter 8x30 у кількості 5 штук по 41484 грн за штуку та бінокль нічний Dipol D212 SL Fl20 6х 5 штук по 25214 грн. за штуку.
		Відповідно до пункту 4.1. Договору № 13 Постачальник був зобов`язаний поставити товар до 30.04.2019 року.
		Відповідно до пункту 6.3.1. Договору Постачальник був зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки встановлені цим Договором.
		У свою чергу Покупець відповідно до пункту 5.1 Договору № 13 зобов`язаний розрахунок здійснити шляхом банківського переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 (десяти) банківських днів з дати надходження коштів з Державного бюджету України на реєстраційний рахунок Покупця на зазначені цілі, на підставі підписаних сторонами видаткових накладних та актів приймання-передачі товару. 
		Відповідно до пункту 7.2 Договору №13 від 02.04.2019 року за невиконання несвоєчасне виконання своїх зобов`язань при закупівлі Товару за бюджетні кошти Постачальник сплачує Покупцю штрафні санкції визначені ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України.
		Військовою частиною НОМЕР_1 було надіслано претензію від 08.05.2019 N1947 щодо невиконання умов Договору та нараховано пеню за кожний день прострочки постачання товару.
		Відповідно за невиконання умов Договору фізична особа - підприємець Стрюк Анатолій Володимирович зобов`язаний сплатити пеню 0.1% за кожний день прострочення поставки товару, що становить , а також штраф 7% вартості непоставленого товару.
		Вказані обставини стали підставою для звернення Військової частини НОМЕР_1 до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Стрюк Анатолія Володимировича про стягнення пені 0.1% за кожний день прострочення поставки товару, що становить 5951,92грн., а також штраф 7% вартості непоставленого товару 1764,98грн.
		Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.
		Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).
		Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
		Згідно зі стст 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
		Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
		Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
		Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
		за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
		за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
		Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
		Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Як зазначено у п. 58 рішення Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) призначення обгрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Водночас у п. 23 рішення Європейського суду з прав людини «Проніна проти України» (заява № 63566/00) вказано, що п. 1 статті 1 Конвенції зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
		Враховуючи вищевикладене, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 є обгрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
		Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Згідно із ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
		Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, 
		 
		 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги задовольнити повністю.
		 
		Стягнути з Фізичної особи-підприємця Стрюк Анатолія Володимировича ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_2 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 (81052, Львівська область с. Старичи, Яворський район, код НОМЕР_3 ) - пеню в сумі 5951,92грн., штраф в сумі 1764,98грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102,0грн.
		 
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили .
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		 
		Позивач: Військова частина НОМЕР_1 (81052, Львівська область с. Старичи, Яворський район, код НОМЕР_3 ) .
		 
		Відповідач: Фізична особа-підприємець Стрюк Анатолій Володимирович ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_2 ).
		 
		Повне рішення складено "26" серпня 2020 р. 
		 
		СуддяО.О. Присяжнюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...