Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/20740/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.08.2020.
Дата набрання законної сили: 20.08.2020
Номер судового провадження: 51-874км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12014090010000874

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова 
		Іменем України 
		20 серпня 2020 року
		м. Київ
		справа № 344/20740/18
		провадження № 51-874 км 20
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		при секретарі ОСОБА_4 ,
		за участю прокурора  ОСОБА_5 ,
		 
		в режимі відеоконференції захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		   ОСОБА_8 
		розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням 
		ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Івано-Франківськ, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28травня 2015 року за ч. 1 ст.121 КК України на 5 років позбавлення волі,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, 
		ОСОБА_10 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Степне Першомайського району Кримської області, проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, 
		ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Воронеж Російської Федерації, проживаючого по АДРЕСА_3 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, 
		за касаційною скаргою ОСОБА_12 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17травня 2019 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року щодо ОСОБА_9 ,  ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 травня 2019року засуджено:
		ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 190 КК України, із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України на 6 років 1 місяць 22 дні позбавлення волі, без конфіскації майна.
		На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, з урахуванням вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 травня 2015 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_9 остаточно призначено 6 років 1 місяць 22 дні позбавлення волі, без конфіскації майна.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_9 рахувати з 24 січня 2015 року.
		На підставі ст. 72 КК України, в редакції Закону України № 838-VIIIвід 26листопада 2015 року, ОСОБА_9 зараховано в строк відбування покарання терміни перебування його під вартою з 25 січня 2015 року по 30 липня 2015 року, та з 24 січня 2018 року по 17 травня 2019 року включно, з розрахунку  один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, та звільнено його з-під варти негайно в залі суду у зв`язку з відбуттям покарання.
		ОСОБА_10 засуджено за ч. 4 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна.
		На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_10 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 2 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
		ОСОБА_11 засуджено за ч. 3 ст. 190 КК України на 3 роки позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_11 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 2 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
		Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року цей вирок залишено без зміни.
		За вироком суду, у 2013 році ОСОБА_9 , переслідуючи корисливі цілі вступив в злочинну змову з особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, з метою придбання права на майно шляхом обману та заволодіння чужим майном шляхом обману, зловживаючи довірою в особливо великих розмірах. 
		З метою реалізації злочинного умислу, в частині придбання права на майно шляхом обману, ОСОБА_13 діючи умисно, з корисливих спонукань, за попередньою змовою групою осіб з особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, за невстановлених обставин, дізнались, що ТзОВ «Івано-Франківськміськбуд» володіє майновими правами на нерухоме майно, загальною площею 192,5 м2, по АДРЕСА_4 , яке не зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 
		Реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання права на майно шляхом обману  нерухоме майно загальною площею 192,5 м2, по АДРЕСА_4 , ОСОБА_13 діючи за попередньою змовою групою осіб із особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, за невстановлених обставин, придбали підроблені документи: договір від 12 січня 2006 року на дольову участь у будівництві групи будинків по АДРЕСА_4 ; акт приймання - передачі приміщення, витяг із переліку інвесторів, які брали участь в інвестуванні та фінансуванні об`єкта будівництва по АДРЕСА_4 .
		30 грудня 2013 року ОСОБА_9 , діючи спільно із особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, подали до реєстраційної служби Івано-Франківської області вказані підроблені документи, на підставі яких було внесено відомості до Єдиного реєстру прав та обтяжень на нерухоме майно, про набуття ОСОБА_13 права власності на квартиру АДРЕСА_5 . 
		Таким чином, ОСОБА_9 , діючи умисно, з корисливих спонукань, за попередньою змовою групою осіб із особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, заволоділи майновими правами на майно ТзОВ «Івано-Франківськміськбуд», загальною площею 192,5 м2, по вул. Галицькій, 98 в м. Івано-Франківську, вартістю 770000 гривень, спричинивши матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.
		Реалізовуючи злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману ОСОБА_9 діючи за попередньою змовою групою осіб із особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, підшукали ОСОБА_14 , як особу, яка може позичити кошти під заставу нерухомості (іпотеку).
		В подальшому, ОСОБА_13 спільно із особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, ввели ОСОБА_14 в оману, запевнивши, що ОСОБА_13 належать майнові права на квартиру АДРЕСА_6 , 3 січня 2014 року, достовірно знаючи, що майнові права на зазначену квартиру їм не належать, ввели потерпілу ОСОБА_14 в оману, повідомивши, що дана квартира буде гарантом повернення позики ОСОБА_9 , отримали від неї кошти в сумі 206500 гривень, і в нотаріальній конторі по  АДРЕСА_7 , уклали договір позики на зазначену суму, терміном до 30 червня 2014 року та договір іпотеки на вказану квартиру, згідно якого надали ОСОБА_14 майно, яке їм не належало  квартиру АДРЕСА_6 . 
		Спільними злочинними діями ОСОБА_9 та особа, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, придбали право на майно шляхом обману та заволоділи чужим майном шляхом обману на загальну суму 976500 гривень.
		Крім того, ОСОБА_11 , реалізовуючи злочинний умисел, діючи з корисливих спонукань, за попередньою змовою групою осіб із особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження стали підшукувати у м. Івано-Франківську квартиру, у якій ніхто не проживає та власники якої померлі.
		За невстановлених обставин, ОСОБА_11 , діючи спільно із особою, матеріали кримінального провадження, відносно якої виділено в окреме провадження отримав відомості, що у квартирі АДРЕСА_8 , ніхто не проживає, її власники  ОСОБА_15 та ОСОБА_16 померли, спадкоємці відсутні. З цією метою, ОСОБА_11 за попередньою змовою групою осіб із особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, невстановленим шляхом виготовили підроблений документ  довіреність приватного нотаріуса Російської Федерації датовану 27 жовтня 2011 року, у якій особа, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, діючи спільно з ОСОБА_11 внесли рукописний запис від імені покійного ОСОБА_15 . Відповідно до підробленої довіреності ОСОБА_15 та ОСОБА_16 уповноважили ОСОБА_11 , представляти їх інтереси в установах, підприємствах, організаціях з усіма необхідними повноваженнями з питань продажу належного їм майна. 
		Реалізовуючи злочинний умисел, щодо незаконного придбання права на майно шляхом обману та заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_11 діючи в співучасті із особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, використовуючи підроблену довіреність, отримали ряд документів, необхідних для укладення правочину, щодо відчуження квартири АДРЕСА_8 , правонаступником якої є територіальна громада м. Івано-Франківська.
		Продовжуючи злочинні дії, ОСОБА_11 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, підшукали ОСОБА_17 , як покупця квартири АДРЕСА_8 та запропонували їй придбати вказану квартиру за 10000 доларів США. При цьому, ОСОБА_11 в співучасті із особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, ввели ОСОБА_17 в оману, повідомивши неправдиві відомості, а саме що ОСОБА_11 являється законним розпорядником вказаної квартири. 
		Реалізовуючи злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном ОСОБА_11 діючи за попередньою змовою групою осіб із особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, 4 червня 2014 року отримали від ОСОБА_17 кошти в сумі 10000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 118700 гривень, та використовуючи завідомо підроблений документ  довіреність та ряд інших документів, необхідних для укладання правочину, уклали в нотаріальній конторі по АДРЕСА_9 , договір купівлі-продажу квартири, згідно якого відчужили ОСОБА_17 майно, яке в дійсності їм не належало  квартиру АДРЕСА_10 на суму 132543 гривень.
		Спільними злочинними діями ОСОБА_11 та особа, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, придбали право на майно шляхом обману  квартиру АДРЕСА_10 та заволоділи чужим майном шляхом обману  коштами ОСОБА_17 , тобто вчинили шахрайство на загальну суму 251243 гривень. 
		Крім того, у липні-серпні 2014 року ОСОБА_10 переслідуючи корисливі цілі вступив у злочинну змову з особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, з метою придбання права на майно шляхом обману та заволодіння чужим майном шляхом обману, зловживаючи довірою, в особливо великих розмірах. 
		З метою реалізації злочинного умислу, в частині придбання права на майно шляхом обману, ОСОБА_10 діючи умисно, з корисливих спонукань, за попередньою змовою групою осіб із особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, невстановленим слідством шляхом дізнались, що ОСОБА_18 , якій належала квартира АДРЕСА_11 , померла, і спадкоємцем вказаної квартири являється її племінниця ОСОБА_19 .
		Реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання права на майно шляхом обману  квартиру АДРЕСА_11 , ОСОБА_10 діючи за попередньою змовою групою осіб із особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, за невстановлених обставин придбали підроблені документи, згідно яких власником вказаної квартири є ОСОБА_10 .
		З метою реалізації спільного злочинного умислу спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_10 діючи умисно, з корисливих спонукань, за попередньою змовою групою осіб із особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, через ОСОБА_20 підшукали ОСОБА_21 , як покупця квартири  квартиру АДРЕСА_11 .
		В подальшому, ОСОБА_10 спільно із особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, ввели в оману ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , що ОСОБА_10 належать майнові права на вказану квартиру, і 25 вересня 2014 року в офісному приміщенні по АДРЕСА_12 , шляхом обману, зловживаючи довірою ОСОБА_20 , який був впевнений у добросовісності та довіряючи ОСОБА_10 та особі, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, під приводом продажу квартири, отримали кошти від ОСОБА_20 , як оплату за квартиру ОСОБА_21 в сумі 15500 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 25 вересня 2014 року становить 200725 гривень.
		28 жовтня 2014 року ОСОБА_10 діючи за попередньою змовою групою осіб із особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, прибули до нотаріальної контори по АДРЕСА_4 , де на підставі поданих підроблених документів державним реєстратором було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру АДРЕСА_11 за ОСОБА_10 . 
		В подальшому ОСОБА_10 діючи за попередньою змовою групою осіб із особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, надавши приватному нотаріусу підроблені документи, уклав договір купівлі продажу, відповідно до якого квартиру АДРЕСА_11 продав ОСОБА_21 , чим позбавили можливості ОСОБА_19 прийняти спадщину на дану квартиру, вартістю 188702 гривень, спричинивши їй матеріальну шкоду. 
		Спільними злочинними діями ОСОБА_10 та особа, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, придбали право на майно шляхом обману та заволоділи чужим майном шляхом обману, зловживаючи довірою на загальну суму 389427 гривень, що в шістсот разів більше перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто вчинили шахрайство в особливо великих розмірах.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі ОСОБА_12 ставить питання про скасування постановлених судових рішень і призначення нового розгляду у суді першої інстанції. Зазначає про незаконне виділення матеріалів кримінального провадження щодо обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в окреме провадження. Вказує, що швидкий і об`єктивний розгляд справи не передбачені нормами КПК України, як єдині підстави для виділення матеріалів кримінального провадження. Звертає увагу, що інкриміновані злочини вчинені в співучасті з нею, і усунення її від судового розгляду, призвело до порушення її права на справедливий суд та на захист відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 1 ст. 62 Конституції України, ч. ч. 1, 5 ст. 17 КПК України. Також зазначає, що судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 здійснювався без її участі як обвинуваченої та її захисників, і вона була позбавлена права знати показання обвинувачених, потерпілих, свідків, задавати їм запитання, заявляти клопотання, тобто її позбавили усіх процесуальних прав, в тому числі права на захист, що вплинуло на законність вироку районного суду. Повідомляє, що суд першої інстанції порушив вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, і ухвалюючи вирок не вирішив заявлені цивільні позови ОСОБА_19 та ОСОБА_17 , оскільки вид і розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, належить до предмета доказування, чим погіршено її становище по іншій справі. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не перевірив усіх її доводів апеляційної скарги, чим порушив вимоги ст. ст. 370, 419 КПК України.
		У надісланих запереченнях захисник ОСОБА_22 в інтересах цивільного позивача та потерпілої ОСОБА_19 просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, судові рішення залишити без змін, вважає їх законними, прийнятими з дотриманням вимог матеріального та процесуального законодавства. 
		Позиції учасників судового провадження
		У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_12 підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити.
		Захисники ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_10 та ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечили проти задоволення касаційної скарги ОСОБА_12 .
		У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 частково підтримала касаційну скаргу, просила змінити судові рішення, виключити з них посилання на прізвище « ОСОБА_12 ». 
		Мотиви Суду
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		За вимогами ч. 1ст. 7 КПК України,зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, поряд з іншими, відносяться верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; забезпечення права на захист; доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; публічність; диспозитивність; розумність строків. 
		Згідно зі ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Суд зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення уст. 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
		Проте, судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 порушено загальні засади кримінального провадження та вимоги кримінального процесуального закону.
		Частиною 1 ст. 334 КПК України визначено, що матеріали кримінального провадження можуть виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 3ст. 217 КПК Україниу разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.
		Згідно з ч. 4ст. 217 КПК Україниматеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту судового розгляду.
		Виділення матеріалів кримінального провадження в окреме провадження можливе за наявності матеріальних (фактичних) підстав, однією з яких є наявність окремих обвинувачених у кримінальних провадженнях про злочини вчинені групою осіб, у випадках, коли одного з обвинувачених оголошено в розшук судом або через психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні (ст. 335 КПК України).
		Таким чином, з системного аналізу зазначених норм слідує, що рішення про виділення матеріалів кримінального провадження ухвалюється судом у разі наявності визначених для цього законом підстав.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , обвинувачувались у вчиненні злочинів за попередньою змовою групою осіб, при цьому, кожен з епізодів злочинної діяльності було інкриміновано їм із посиланням на вказану кваліфікуючу ознаку. 
		Також усі обвинувачені були присутні під час розгляду справи судом, від явки до суду не ухилялись, що свідчить про відсутність передумов, регламентованих нормами вищенаведеного діючого кримінального процесуального законодавства України для виділення матеріалів, а тому виділення в окреме провадження матеріалів щодо обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в даній кримінальній справі було безпідставним, оскільки таке виділення призвело до порушення загальних засад кримінального провадження, а також до порушення прав обвинуваченої ОСОБА_12 на справедливий суд, що передбачає незалежність та безсторонність суду, розумний строк розгляду справи, рівність учасників кримінального провадження та справедлива (належна) процедура розгляду справи.
		Зазначені порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки перешкодили суду повно, об`єктивно та всебічно з`ясувати обставини кримінального провадження і постановити судове рішення, яке відповідало б вимогам КПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Апеляційний суд не дав належної оцінки вказаним порушення вимог закону та не виправив їх. Більше того, твердження апеляційного суду про правомірне виділення матеріалів кримінального провадження стосовно осіб, які виявили добровільне бажання спрощеного розгляду справи, є неприпустимі.
		З огляду на викладене, судові рішення підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, під час якого слід врахувати наведене, розглянути питання щодо можливості об`єднання кримінальних проваджень відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 в одне провадження, та в залежності від встановленого, постановити законне і обґрунтоване рішення з наведенням докладних мотивів його прийняття.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 442 КПК України, суд
		ухвалив: 
		Касаційну скаргу ОСОБА_12 задовольнити.
		Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 травня 2019року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. 
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...