Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/289/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано судом: 26.08.2020. Зареєстровано: 28.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.08.2020.
Дата набрання законної сили: 23.12.2020
Результат оскарження 23.12.2020 Донецький апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/243/55/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Номер провадження 2/243/55/2020
		Номер справи 243/289/19
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		« 10 » серпня 2020 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області
		у складі: головуючого - судді Гончарової А.О.,
		за участю: секретаря судового засідання - Олійник А.Ю., Хорхордіної О.О.,
		представника позивача - ОСОБА_4
		представника відповідача Дергільова О.М.,
		представника третьої особи Федорова І.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров`я «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська», треті особи: Станція швидкої допомоги м. Слов`янська - окремий структурний підрозділ КЛПУ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» в особі головного лікаря ОСОБА_13., Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Слов`янського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до КЗОЗ «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська», треті особи: Станція швидкої допомоги м. Слов`янська - окремий структурний підрозділ КЛПУ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» в особі головного лікаря ОСОБА_13., Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Слов`янського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, обґрунтувавши свої позовні вимоги тим, що вона працювала лікарем на станції швидкої допомоги м. Слов`янська з 22.09.2003р. по 09.09.2008р. За наказом від 10.09.2007р. головного лікаря станції швидкої допомоги проходила обов`язковий періодичний психіатричний огляд, під час якого психіатром було виявлено захворювання: гострий психотичний розлад. За направленням лікаря від 25.09.2007р. звернулася в КЛПЗ «ОПЛ м. Слов`янська» за психіатричною допомогою, де була госпіталізована з метою з`ясування наявності чи відсутності у неї психічного розладу\захворювання, та проходила обстеження і лікування в умовах стаціонару в період з 08.10.2007р. по 18.10.2007р. За результатами обстеження та лікування в психлікарні у жовтні 2007р. їй був встановлений діагноз: інфантильний розлад особистості, і була видана за місцем роботи довідка довільної форми №1975 від 18.10.2007р., завірена підписами головного лікаря, завідуючого стаціонарним відділенням та печаткою лікарні. На звернення до відповідача від 22.10.2007р. вжити заходів про проведення обов`язкового періодичного психогляду та отримання медичної довідки (сертифікату), відповіді не отримала. На звернення від 25.10.2007р. до відповідача з проханням видати лікарняний лист за час обстеження і лікування, відповіді не отримала. Тільки через вісім та одинадцять років, 23.01.2015р. та 10.05.2018р., на аналогічні звернення, отримала від головного лікаря психлікарні відмови у видачі листка непрацездатності за вказаний період перебування в лікарні. Тобто до 2015, 2018р.р. відповідач приховував від неї та суду повну версію Медичної карти №467\07 стаціонарного хворого ОСОБА_1 , знайомлячи з титульним листом цієї Медкарти (передня сторінка), про що свідчать копії титульних сторінок зазначеної Медкарти засвідчених суддею Мінаєвим І.М. в грудні 2015р. на її заяву від 22.12.2015р. та відповідачем у листопаді 2018р. на її запит. Відповідач свої відмови у видачі лікарняного листа мотивував п.2.18 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян і тим, що в листопаді 2007р. в повному обсязі обов`язковий періодичний психіатричний огляд не пройшла та медичну довідку про проходження вказаного огляду не отримала. На думку відповідача Порядок проведення обов`язкових попередніх та періодичних психоглядів не передбачає видачу лікарняного листа. 29.11.2018р., після ознайомлення з медичною документацією та історією хвороби ОСОБА_1 за 2007р., із запису в п. 14 Медичної карти №467\07 стаціонарного хворого ОСОБА_1 із історії хвороби за 2007р., а саме: «Видана довідка з 08.10.2007р. по 18.10.2007р., стати до праці 18.10.2007р» узнала, що відповідач роблячи цей запис, та відмовляючи у видачі лікарняного листа і посилаючись на п.2.18 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян у відповіді від 23.01.2015р. та на Порядок і Інструкцію про проведення обов`язкових попередніх та періодичних психоглядів у відповіді від 10.05.2018р. виходив з того, що за результатами обстеження у лікарні у неї не було виявлено ознак непрацездатності, про що в п.15 Медкарти №467\07 лікарем було зроблено запис: «працездатність відновлена повністю», і за результатами обстеження повинна була стати до праці 18.10.2007р. та отримати медичну довідку про проведення обов`язкового періодичного психогляду. Але з цими висновками не може погодитись за наступних підстав. Згідно вимог абзацу 5 п.2.18 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, довідка довільної форми видається особі, у якої не виявлено ознак непрацездатності. Але цей абзац 4 був доповнений до пункту 2.18 вказаної Інструкції, згідно наказу МОЗ України №882, тільки 06.12.2011р. Тобто в 2007р. цієї вимоги не існувало, а тому вважає безпідставним посилання відповідача на п. 2.18 вказаної Інструкції у відповіді від 23.01.2015р., та на запис в п.14 Медкарти №467\07, а саме: «Видати довідку з 08.10.2007p.no 18.10.2007р.». Крім того із вказаних відповідей відповідача випливає, що відмовляючи у видачі лікарняного листа, та при цьому посилаючись одночасно на Закони: на п.2.18 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність і на Закон України «Про психіатричну допомогу» з одного боку, та на Порядок проведення обов`язкових попередніх і періодичних психоглядів і Інструкцію про порядок проведення вказаних психоглядів з іншого боку, відповідач не взяв до уваги, що ці Закони вирішують різні правові питання, при вирішенні яких для особи наступають і різні правові наслідки. Так, з одного боку, згідно ст.11 ЗУ «Про психіатричну допомогу», психогляд є одним із видів психіатричної допомоги і проводиться з метою з`ясування наявності чи відсутності у особи психічного розладу, потреби у наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги і порядок її надання, і результати обстеження особи фіксуються лікарем в медичній документації, що не заперечується відповідачем у його відповіді від 10.05.2018р. Згідно п.2.18 цієї Інструкції, на який посилається відповідач у відповіді від 23.01.2015р., та згідно пункту 14 зазначеної Медкарти № 467\07, за результатами обстеження в лікарні видається документ, що засвідчує тимчасову непрацездатність громадян. Так, з іншого боку, згідно п.п.1, 6, 7 Порядку та п.п.8-11 Інструкції про порядок проведення обов`язкових попередніх та періодичних психоглядів вказані психогляди проводяться з метою встановлення придатності особи до виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами до стану її психічного здоров`я. Після додаткового обстеження, рішення про наявність психіатричних протипоказань для виконання окремих видів діяльності приймається ЛКК, та видається медична довідка про проведення обов`язкового попереднього та періодичного психогляду, і дані обстеження особи з відповідним письмовим висновком ЛКК відображаються у медичній документації з подальшим заповненням Протоколу (додаток 2), який в історії хвороби ОСОБА_1 за 2007р. відсутній. Наголошує на тому, що після обстеження, саме за рішенням ЛКК від 16.10.2007р., копію якого отримала 08.11.2007р. за № 1215, вона була направлена не на проведення обов`язкового періодичного психогляду в психдиспансер м. Слов`янська для отримання медичної довідки, а була направлена на консультацію до професора ОСОБА_3 в м. Донецьк, де 17.10.2007р. отримала медичну довідку з остаточним діагнозом в п.6 за результатами обстеження, та відсутніми будь якими рекомендаціями в п.7 даної довідки. Зазначає, що всі результати обстеження з висновками спеціалістів психлікарні та завідуючого стаціонарним відділенням були відображені саме в Медичній карті №467\07 стаціонарного хворого ОСОБА_1 із історії хвороби за 2007р., а не в зазначений Протокол (додаток 2), Форма 003\о якої затверджена наказом МОЗ України №184 від 26.07.1999р., № 110 від 14.02.2012р., і яка є основним медичним документом, що заповнюється на кожного хворого, який поступає на стаціонарне лікування, а також в іншу медичну документацію (епікриз-виписку №1236 від 13.11.2007р. із історії хвороби за 2007р., Листок лікарських призначень, Листок огляду та консультацій спеціалістами лікарні, ЛКК від 16.10.2007р., медичну довідку спеціаліста від 17.10.2007р.). Зазначає, що саме в п.18 Медичної карти №467\07 в графі «Особливі відмітки», лікарем зроблено запис про те, що «з порядком лікування, обстеженням і ризиком, який має місце при виконуванні маніпуляцій ознайомлена. Зобов`язуюсь виконувати». На недостовірність інформації головного лікаря у відповіді від 10.05.2018р. вказують і записи лікаря - психіатра в п.п. 8, 9 Медкарти №467\07, згідно яких позивач була госпіталізована в лікарню з гострим психотичним захворюванням, та вимоги п.14 Інструкції про порядок проведення обов`язкових попередніх та періодичних психоглядів, затверджених наказом МОЗ України №12 від 17.01.2002р., згідно якого вказані психогляди не проводяться при наявності в особи, що звернулась для проходження огляду гострого, або загострення хронічного неінфекційного захворювання. Тобто інформація головного лікаря про те, що в повному обсязі в листопаді 2007р. обов`язковий періодичний психогляд не пройшла, на ЛКК після додаткового психіатричного обстеження не звернулась, та медичну довідку про проведення вказаного огляду не отримала, повністю спростовується відсутністю рекомендацій ЛКК від 16.10.2007р. та професора ОСОБА_3 від 17.10.2007р. для проведення вказаного психогляду та для отримання медичної довідки, вимогами п.14 цієї Інструкції, записами лікаря-психіатра в п.п. 8,9 Медкарти №467\07, відсутністю в п.16 Медкарти №467\07 стаціонарного хворого ОСОБА_1 та в іншій медичній документації будь якого запису лікаря про направлення на ЛКК, та відсутністю в історії хвороби ОСОБА_1 за 2007р. будь якого Протоколу (додаток 2) про проведення обов`язкового періодичного психогляду, а також відсутністю відповіді відповідача на її заяву від 22.10.2007р. для вжиття заходів для проведення вказаного психогляду. Крім того, відповідач відмовляючи в видачі лікарняного листа за період обстеження в лікарні у жовтні 2007р., не взяв до уваги обставини встановлені рішенням Слов`янського міькрайонного суду від 09.12.2010р. по цивільній справі №2-219-2010, яке набрало законної сили 16.05.2011р., а саме: «крім того, в період з 08.10.2007р. по 18.10.2007р. ОСОБА_1 пройшла обов`язковий психіатричний огляд в КЛПЗ «ОПБ м. Слов`янська» і після цього їй був встановлений остаточний діагноз: інфантильний розлад особистості, що згідно МКХ-10 теж відноситься до психічних розладів». Із встановлених судом обставин та із запису в п.п. 8, 9,11 Медкарти №467\07 стаціонарного хворого із історії хвороби за 2007р. випливає, що ОСОБА_1 в повному обсязі у жовтні 2007р. пройшла обов`язковий психогляд, що узгоджується з вимогами ст.11 ЗУ «Про психіатричну допомогу», та вимогами п.14 Інструкції про порядок проведення обов`язкових попередніх та періодичних психоглядів, і за результатами обстеження було виявлено психічне захворювання\розлад, що згідно вимог п.п. 2.9, 2.15 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, передбачає видачу саме лікарняного листа за період її обстеження та лікування в лікарні з 08.10.2007р. по 18.10.2007р., а не довідки довільної форми. Згідно п.1.2 вказаної Інструкції, видача інших документів про тимчасову непрацездатність громадян забороняється. Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вважає, що відмовою від 23.01.2015р., 10.05.2018р. в видачі лікарняного листа, відповідачем були порушені її особисті немайнові права.
		В зв`язку з викладеним просить визнати недійсною Довідку довільної форми № 1975 від 18.10.2007р., видану ОСОБА_1 за місцем її роботи за результатами обстеження і лікування в КЛПЗ «ОПБ м. Слов`янська» в період з 08.10.2007р. по 18.10.2007р.; визнати недостовірною інформацію відповідача у його відповідях №61 від 23.01.2015р. та № 1070 від 10.05.2018р. на запити позивача щодо видачі лікарняного листа за час обстеження в лікарні; анулювати в пункті 14 Медичної карти №467\07 стаціонарного хворого ОСОБА_1 запис: Видана довідка з 08.10.2007р. по 18.10.2007р.»; визнати неправомірними дії адміністрації психіатричної лікарні м. Слов`янська в частині відмови в видачі листка непрацездатності за період обстеження і лікування ОСОБА_1 в умовах стаціонару в період з 08.10.2007р. по 18.10.2007р.; зобов`язати відповідача КЗОЗ «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська» видати ОСОБА_1 лікарняний лист непрацездатності за місцем її роботи за період обстеження і лікування в психіатричній лікарні в умовах стаціонару з 08.10.2007р. по 18.10.2007р., в пункт 14 Медкарти № 467\07 стаціонарного хворого ОСОБА_1 із історії хвороби за 2007р. внести запис: «Видати лист тимчасової непрацездатності з 08.10.2007р. по 18.10.2007р.».
		 
		У передбачений законом строк відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про невизнання відповідачем позову з таких підстав. Правило проведення обов`язкових психіатричних оглядів, фіксація результатів оглядів, визначаються «Порядком проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2000р. № 1465 і інструкцією Міністерства Охорони Здоров`я, затвердженої наказом №12 від 17.01.2000р., зареєстрованої в Мін`юсті України 01.02.2000р. за № 94/6382. 
		У разі виявлення в особи ознак психічного захворювання, яке є протипоказанням для виконання окремих видів діяльності або особа в минулому (не менше 5 років тому), а так само в разі незгоди особи з результатами психіатричного огляду, вона повинна пройти додаткове обстеження амбулаторно або в умовах стаціонару, що передбачено статтею 6 «Порядку проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів», і ст. 11 «Інструкції про проведення обовязкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів». 
		06.10.2007р. позивачка звернулася з питання психіатричного огляду до лікаря-психіатра Слов`янської ЦРЛ. В процесі психіатричного огляду вона в категоричній формі заперечувала факт лікування з приводу психічного захворювання в 2003р. Маючи медичні документи, що підтверджують факт лікування ОСОБА_1 в 2003р. в психіатричній лікарні, лікар-психіатр направив її на додаткове психіатричне обстеження в умовах стаціонару в психіатричну лікарню, що передбачено ст. №6 вказаного Порядку і ст.№11 вказаної Інструкції.
		З 08.10.2007р. по 18.10.2007р. позивачка за направленням лікаря - психіатра в КЛПУ «Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янськ» проходила додаткове психіатричне обстеження в рамках проходження періодичного психіатричного огляду.
		При надходженні в лікарню ОСОБА_1 письмово звернулася із заявою про те, щоб її перебування в лікарні обмежувалося проходженням психіатричного огляду. Від лікування вона відмовилася.
		Викладене підтверджується заявою ОСОБА_1 в Слов`янський міськрайонний суд (додаткове) від 10.07.2008р., рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 22.09.2008р. (справа № 2-3267-2008).
		Таким чином, твердження позивачки про те, що вона проходила лікування в умовах стаціонару в КЛПУ «Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янськ» з 08.10.2007 по 18.10.2007р. є надуманим.
		Відповідно до ст. 1 вказаної Інструкції і ст. 1 вказаного Порядку метою обов`язкових психіатричних оглядів громадян є встановлення здатності особи до виконання окремих видів діяльності з особливими вимогами до його психічного стану здоров`я, для вирішення питань про наявність або відсутність у нього психіатричних протипоказань.
		Таким чином при додатковому психіатричному обстеженні ОСОБА_1 в жовтні 2007р ставилася мета визначити наявність або відсутність психічного захворювання і не ставили за мету визначити її ступінь працездатності.
		Згідно з рішенням Апеляційного суду Донецької області, викладеним в ухвалі від 16.03.2016р по справі № 22-ц / 775/346/2016, під час періодичного психіатричного огляду позивачки в КЛПУ «Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янська» працездатність не встановлювалася.
		Судова колегія визначила, що встановлення ОСОБА_1 діагнозу: «Інфантильний розлад особистості» не є підставою для встановлення їй втрати працездатності.
		Згідно ст.1.1 Інструкції МОЗ України «Про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», затвердженої наказом МОЗ України № 455 від 13.11.2001р тимчасова непрацездатність особи підтверджується листком непрацездатності.
		Вимоги позивачки видати листок непрацездатності суперечать ст. 1.1 вказаної Інструкції, так як в період обстеження її з 08.10.2007р по 18.10.2007р ступінь її непрацездатності не встановлювався. Крім того, відповідно до вказаної Інструкції в тому числі ст.2.15- листок непрацездатності видається лікарем відповідної спеціальності, а не юридичною особою (лікарнею).
		Вважає, що вирішуючи позов ОСОБА_1 про видачу листка непрацездатності слід враховувати вимоги ст. 1.6 і ст. 1.7 вказаної Інструкції про те, що видачу листка непрацездатності здійснює лікуючий лікар тільки після особистого огляду хворого, з відповідним записом в медкарті про обґрунтування тимчасової непрацездатності.
		Вважає, що в результаті огляду ОСОБА_1 в 2019 р неможливо лікарю визначити ступінь працездатності її в період з 08.10.2007р по 18.10.2007р.
		Позивачка, за фахом лікар-терапевт володіє теоретичними і практичними знаннями в області медицини, в тому числі з правилами ведення медичної документації. ОСОБА_1 як лікар до 2015р стверджувала про те, що в період психіатричного огляду в 2007р у неї не встановлена втрата працездатності та обґрунтовувала своє твердження записами в медкарті за 2007р № 467/07. Викладене підтверджується позовними заявами позивачки від 27.08.2015р; розписка про відмову отримати викопіювання з історії хвороби № 467/07 від 05.04.2012р; Апеляційною скаргою від 30.12.2015р; Рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 17.12.2015р по справі № 243/8433/15; скаргою, адресованою Президенту України від 30.03.2016р.
		Викладені обставини дають підставу стверджувати про необґрунтованість позову ОСОБА_1 про визнання недійсною довідки № 1975 від 18.10.2007р в зв`язку з тим, що в ній не вказано встановлений (на її думку) факт втрати працездатності та необґрунтованість позову про анулювання запису в пункті 14 медкарти № 467/07 (пункт 4 позовної заяви).
		Рішеннями судів України різних інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 08.10.2007р по 18.10.2007р проходила обстеження в рамках проведення періодичного психіатричного огляду і не проходила курс лікування.
		Порядком проведення обов`язкових психіатричних оглядів (ст. 6,         7 Порядку) і «Інструкцією про проведення психіатричних оглядів (ст.10, 12, 13) не передбачено обов`язкове заповнення форми первинної облікової документації № 003/0 «мед.карта стаціонарного хворого ».
		Згідно ст. 2 Інструкції форма 003/0 є основним документом і заповнюється на кожного хворого, що поступає на стаціонарне лікування. Позивачка відмовилася від проведення лікувальних процедур, її лікування не проводилося, а отже, не є обов`язковим заповнення форми № 003/0.
		У статті 4 Інструкції зазначено, що форма 003/0 ведеться з метою контролю правильності організації лікувально-діагностичного процесу.
		Позивачка ніколи не заперечувала правильність використання методики обстеження і ніколи не заперечувала правильність поставленого діагнозу в жовтні 2007р., що підтверджується Рішеннями судів, копії яких додаються до відзиву.
		У формі 003/0 передбачений порядок фіксації результатів обстеження і лікар психіатр вважав за можливе фіксацію результатів додаткового психіатричного огляду позивачки за правилами, передбаченими Інструкцією, з використанням бланка «медична карта стаціонарного хворого», що не суперечить Інструкції і Порядку проведення психіатричних оглядів.
		У 2008р ОСОБА_1 пред`являла позов про визнання недійсною історії хвороби № 467/07, отже, і про визнання незаконним запису, відображеного в п. 14 медкарти.
		Рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 22.09.2008р в задоволенні позову відмовлено. Зазначене Рішення суду залишено без зміни, що підтверджується Ухвалою Верховного суду України від 19.02.2011р.
		21.01.2015р позивачка звернулася із заявою про видачу їй листка непрацездатності за період з 08.10.2008р по 21.01.2015р. Про те, що позивачка вимагала видачі їй листка непрацездатності за період з 08.10.2008р по день подачі заяви, тобто по 21.01.2015р підтверджується позовною заявою позивачки до Донецького окружного адміністративного суду від 11.06.2015р, заява про уточнення позовної вимог від 03.08.2015р, Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.09.2015р, Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.05.2017р, матеріалами справи №805/2315/15-а Донецького окружного адміністративного суду, заява в Донецьку обласну держадміністрацію від 07.02.2015р.
		23.01.2015р за №51 відповідач письмово відмовив позивачці у видачі листка непрацездатності на підставі п.2.18 «Інструкції про порядок видачі документів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 455, відповідач, відмовляючи в задоволенні заяві послався на п. 2.18 Інструкції бо позивачка вимагала видачі лікарняного листка з 08.10.2007р по 21.01.2015р., тобто вимагала листка непрацездатності в тому числі за період з 06.12.2011р по 21.01.2015р., час доповнення ст. 2.18 Інструкції п.4.
		03.05.2018р позивачка звернулася із заявою про видачу їй листка непрацездатності за час додаткового психіатричного обстеження, яке вона проходила в період з 08.10.2007р по 18.10.2007р в умовах стаціонару.
		10.05.2018р позивачці було відмовлено у видачі листка непрацездатності, оскільки Порядком і Інструкцією про проведення психіатричних оглядів видача листка непрацездатності не передбачена.
		Таким чином відмова відповідача у видачі листка непрацездатності базуються на чинному законодавстві.
		 
		Позивач надала відповідь на відзив, в якому зазначила, що згідно наказу МОЗ України №184 від 26.07.1999р., №110 від 14.02.2012р. про затвердження форм первинної облікової документації та пункту 2 Інструкції щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я України, форма 003\о (467\07) є основним медичним документом, що заповнюється на кожного хворого, який поступає на стаціонарне лікування. Згідно пункту 18 Інструкції щодо заповнення форми 003\о (467\07), призначення лікуючого лікаря записуються в щоденнику Медкарти 003\о (467\07) та дублюються в Листку лікарських призначень. Записи ведуться розбірливо, чітко, детально із зазначенням дати призначення препаратів, або дати їх відміни та засвідчуються підписом лікуючого лікаря. Із щоденника Медкарти №467\07 стаціонарного хворого ОСОБА_1 за 2007р. випливає, що 08.10.2007р. хвора дала згоду лікуючому лікарю на лікування та інші діагностичні заходи, про що свідчить запис в п. 18 Медкарти, де лікар записав, що хвора ОСОБА_1 ознайомлена з порядком лікування, обстеження і ризиком, який має місце при виконуванні маніпуляцій, та зобов`язується виконувати всі його настанови, і цей запис в пункті 18 лікарем не відмінений. Заяви про відмову від лікування при надходженні в психлікарню, на яку посилається відповідач не існує в природі. Згідно ст. 43 Основ ..., відмова пацієнта від лікування - це право хворої особи, а не обов`язок, і не тягне за собою настання будь-яких юридичних наслідків для хворого. 
		Згідно ст.1 Інструкції про порядок проведення обов`язкових попередніх та періодичних психоглядів, затвердженої наказом МОЗ України №12 від 17.01.2002р., на яку посилається відповідач у Відгуку, обов`язковий попередній (перед початком діяльності) та періодичний (в процесі діяльності) психогляди громадян проводяться з метою придатності особи до виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами до стану її психічного здоров`я для вирішення питання про наявність або відсутність у неї психіатричних протипоказань згідно з «Порядком ...» і «Переліком...», затверджених постановою Кабміну України №1465 від 27.09.2000р. Згідно ст.1 Порядку проведення обов`язкових попередніх та періодичних психоглядів, затвердженого постановою Кабміну України №1465 від 27.09.2000р., на яку посилається відповідач у Відгуку, метою проведення вказаних психоглядів є встановлення придатності особи до виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами до стану її психічного здоров`я. Але із запису в п.п. 8, 11 Медкарти №467\07 стаціонарного хворого ОСОБА_1 за 2007р. випливає, що позивачка була направлена лікарем не на додаткове обстеження у психлікарню з метою встановлення придатності особи до виконання окремих видів діяльності, а направлена лікарем - психіатром з гострим психотичним захворюванням, що не узгоджується з вимогами «Інструкції...» та «Порядком...», на які посилається відповідач у Відгуку на позов, та узгоджується з вимогами ст.11 ЗУ «Про психіатричну допомогу», про що свідчать і обставини встановлені рішенням суду від 09.12.2010р. Згідно ст.11 ЗУ «Про психдопомогу», психогляд проводиться з метою з`ясування: наявності чи відсутності у особи психічного розладу, потребі у наданні їй психдопомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання. Записи в п.п. 8,11 Медкарти №467\07 та рішення суду від 09.12.2010р. підтверджують обставини, що на момент звернення позивача до психіатра 25.09.2007р. для проходження обов`язкового періодичного психогляду та в період обстеження і лікування в психлікарні з 08.10.2007р. по 18.10.2007р. ОСОБА_1 була хвора і потребувала на психдопомогу. Із вище наведенного випливає, що твердження відповідача про те, що правовідносини, які виникли між ним і позивачем в період її обстеження і лікування з 08.10.2007р. по 18.10.2007р. регулювалися ст.1 «Інструкції...» та ст.1 «Порядку...» помилкове, не відповідає дійсним обставинам справи та Закону України «Про психдопомогу», не спростовує предмету позову, а відповідно рішення апеляційного суду Донецької області від 16.03.2016р., на яке посилається відповідач не може бути належним та достатнім доказом по справі, так як предметом позову по вказаній справі були зовсім інші вимоги, а саме: про визнання недостовірною інформації у висновку головного лікаря №962 від 18.08.2008р., та були інші учасники судового процесу.
		Відповідач на запит від 24.02.2014р. видати лікарняний лист за період з 08.10.2007р. по 18.10.2007р., своєю відповіддю №400 від 03.03.2014р. відмовив позивачу, посилаючись на п. 2.18 вказаної Інструкції. Тобто у своїй відповіді від 23.01.2015р. відповідач безпідставно відмовив в видачі лікарняного листа за період з 08.10.2007р. по 18.10.2007р. на підставі абзацу 5 п.2.18 Інструкції № 455 про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, якого в 2007р. не існувало (зміни до п.2.18 - наказ МОЗ №882 від 06.12.2011р.). 
		В обґрунтування свого заперечення про те, що ступінь непрацездатності позивача не проводився лікарем в період її обстеження в лікарні, відповідач зазначає у Відгуку на позов, що позивач, як лікар-терапевт знайома з правилами ведення медичної документації, а тому в 2015р. стверджувала, що в період психіатричного огляду в 2007р. у неї не встановлена втрата працездатності. Згідно п.1.1 Інструкції №455 від 13.11.2001р. про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Відповідач посилаючись на п.1.1 Інструкції №455 не взяв до уваги, що саме він порушив цю ст.1.1, і замість лікарняного листа видав позивачу за результатами обстеження і лікування в 2007р. довідку довільної форми №1975 від 18.10.2007р. на підставі закону, абзацу 5 п.2.18 вказаної Інструкції, якого на той час не існувало (абзац 5 до п.2.18 доповнено наказом МОЗ України №882 від 06.12.2011р.). 
		Так, згідно п.8 вказаної Інструкції, обов`язкові попередній та періодичний психогляди проводяться за програмою Всесвітньої організації охорони здоров`я (ВООЗ) «Оцінний перелік симптомів глосарій для психічних розладів згідно з Міжнародною класифікацією хвороб». Обов`язкові попередній та періодичний психогляди передбачають обов`язкові обсяги обстеження: анкетування щодо можливих скарг та анамнезу психічних розладів, клінічне обстеження (скринер), яке є складовою частиною зазначеної програми, і у разі потреби, додаткові обстеження згідно з Протоколом обов`язкових попереднього та періодичного психоглядів (далі Протокол). Згідно п.9 цієї Інструкції, висновок про відсутність медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності, зазначених у переліку протипоказань за результатами обов`язкових попереднього та періодичного психоглядів , надається на підставі обстежень згідно з Протоколом. А також ці заперечення суперечать вимогам Розділ II, ч.5 абзац з) Положення про ЕТН, згідно якого лікар фіксує в первинній обліковій медичній документації, установленої форми, анамнестичні і об`єктивні дані, які стали підставою для видачі лікарняного листка (довідки), їх номер, лікарські призначення, рекомендований режим, консультації, направлення на ЛКК (МСЕК). Із вище наведеного випливає, що твердження відповідача про те, що фіксація результатів обов`язкового періодичного психогляду у формі 003\о (467\07) не суперечить вимогам Інструкції та Порядку проведення вказаного психогляду, не відповідає дійсним обставинам та суперечить вимогам цієї Інструкції та Порядку. Відсутність Протоколу в історії хвороби ОСОБА_1 за 2007р. вказує на те, що позивачка в 2007р. не проходила додаткове обстеження в рамках обов`язкового психогляду, як це стверджує відповідач у Відгуку на позов. 
		Стверджує, що відповідач плутає такі поняття, як: проведення обов`язкового періодичного психогляду в умовах стаціонару, який регулюється Порядком та Інструкцією про проведення обов`язкового періодичного психогляду, затверджених постановою Кабміну України №1465 від 27.09.2000р., наказом МОЗ України №12 від 17.01.2002р., та проведення психогляду в умовах стаціонару лікарні, який регулюється Положенням про (ЕТН), Інструкцією №455 від 13.11.2001р. та ЗУ «Про психіатричну допомогу».
		 
		Третьою особою, Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Слов`янського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, надано письмові пояснення по справі, в яких зазначено, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22.09.2008 року по справі №2-3267-2008 позивачці у задоволенні позову про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання недійсною госпіталізації, визнання незаконним наказу про проведення обов`язкового періодичного медичного огляду, визнання недійсною історії хвороби та довідки відмовлено. Судом встановлено, що у період з 08.10.2007 по 18.10.2007 року позивачка за направленням лікаря - психіатра в КЛПУ «Обласна психіатрична лікарня м Слов`янськ» проходила додаткове психіатричне обстеження в рамках проходження періодичного психіатричного огляду. При надходженні в лікарню  ОСОБА_1  письмово звернулася із заявою про те, щоб її перебування в лікарні обмежувалося проходженням психіатричного огляду. Від лікування вона відмовилася. Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 17.12.2015 року по справі №243/8433/15, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 16.03.2016 року позивачці у задоволенні позову про визнання недостовірної інформації, визнання незаконним повідомлення Комунальної лікувально-профілактичної установи «Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янськ» № 962 від 18 серпня 2008 року, зобов`язання вчинити дії відмовлено. Судом встановлено, що при додатковому психіатричному обстеженні ОСОБА_1  в жовтні 2007р ставилася мета визначити наявність або відсутність психічного захворювання і не ставили за мету визначити її ступінь непрацездатності. Встановлення ОСОБА_1  діагнозу: «Інфантильний розлад особистості» не є підставою для встановлення їй втрати працездатності. В період обстеження її з 08.10.2007р по 18.10.2007р ступінь її непрацездатності не встановлювалася. Таким чином, судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлено, що ОСОБА_1  в період з 08.10.2007 по 18.10.2007 року проходила обстеження в рамках проведення періодичного психіатричного огляду  і не проходила курс лікування, а «Порядком проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів» затверджених постановою КМУ від 27.09.2000р № 1465 і «Інструкцією про порядок проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів», затвердженої наказом Міністерства Охорони Здоров`я №12 від 17.01.2000р, зареєстрованої в Мін`юсті України 01.02.2000р за № 94/6382 не передбачена видача листка непрацездатності при проведенні періодичного психіатричного огляду. В зв`язку з чим в задоволенні позову просили відмовити.
		 
		На заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Слов`янського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області позивачем було надано відповідь, відповідно до якого згідно п.1.2 Інструкції №455, тимчасова непрацездатність працівників в окремих випадках засвідчується довідкою довільної форми. Представник третьої особи приховав від суду той факт, що Слов`янське відділення ФСС в окремих випадках здійснює контроль за правильністю видачі і оформлення довідок довільної форми, які засвідчують тимчасову непрацездатність застрахованих працівників. В поясненнях представник третьої особи вказує неправдиві відомості, що нібито рішенням суду від 22.09.2008р. встановлено обставини про те, що позивач проходила обстеження в психлікарні в період з 08.10.2007р. по 18.10.2007р. в рамках обов`язкового періодичного психогляду, і за рішенням суду від 17.12.2015р. ступінь непрацездатності позивачки не встановлювався, що не відповідає фактичним обставинам, та підтверджується Медкартою №467\07 стаціонарного хворого ОСОБА_1 та довідкою довільної форми №1975, та умисно приховав від суду, що за вище вказаними листами дозволялося КЛПЗ видавати довідки довільної форми замість лікарняного листа, із послідуючим обміном такої довідки на лікарняний лист.
		 
		Третьою особою, Станцією швидкої допомоги м. Слов`янська - окремий структурний підрозділ КЛПУ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», надано пояснення на позовну заяву, відповідно до яких позивачка по справі, у зазначений в позовній заяві період часу, до будь-якого медичного закладу у тому числі і до КЗО «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська» за медичною допомогою по тимчасовій непрацездатності не зверталася, а проходила обов`язковий періодичний психіатричний огляд відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих» від 27 вересня 2000 р. № 1465. Законодавством не передбачено у даному випадку видача особі лікарняного листа.
		 
		Позивачем надано заяву про доповнення підстав позову, в якій вона зазначила, що з Інтернету дізналася про нові докази, а саме: лист ФСС № 01-16-1634 від 28.07.2006р., спільний лист МОЗ та ФСС №01-06-2125 від 23.10.2006р., лист МОЗ №3.07 від 20.07.2006р., які обґрунтовують видачу довідок довільної форми КЛПЗ замість лікарняного листа із послідуючим обміном таких довідок на лікарняний лист. При цьому довідка довільної форми повинна відповідати вимогам Інструкції №455 про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян. Абзацу 5 пункту 2.18 вказаної Інструкції, на який посилається відповідач у відповіді № 61 від 23.01.2015р., не існувало в 2007р. (внесено зміни до п. 2.18 Інструкції №455, згідно наказу МОЗУ №882 від 06.12.2011р.). Тобто для правовідносин, які виникли на той час (жовтень 2007р.) між відповідачем та позивачем, видача довідки довільної форми не передбачено Законом. 
		 
		Третьою особою, Станцією швидкої допомоги м. Слов`янська - окремий структурний підрозділ КЛПУ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», надано пояснення на заяву позивача про доповнення підстав позову, відповідно до яких зазначає, що позивач вважає, що нібито довідка № 1975 від 08.10.2007 року, яка видана КЗО «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська» за результатами проходження позивачкою обов`язкового періодичного психіатричного огляду, повинна бути обміняна на листок непрацездатності. Однак зазначена вимога позивачки не відповідає нормам діючого законодавства. Позивачка проходила обов`язковий періодичний психіатричний огляд відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих» від 27 вересня 2000 р. № 1465. Пунктом 7 якої передбачено, що «після проведення обов`язкових попереднього або періодичного психіатричних оглядів, а у разі потреби додаткового психіатричного обстеження особі видасться довідка про проходження обов`язкових попереднього або періодичного психіатричних оглядів ...», а не лікарняний лист, як вважає позивачка. ОСОБА_1 в період часу з 08.10.2007 р. по 18.19.2007 р. знаходилась на обстеженні КЗО «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська» не з метою засвідчення ії тимчасової непрацездатності, як це передбачено Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 р. № 455, після засвідчення якої особі повинен видаватися лікарняний лист, а з метою встановлення придатності особи до виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами до стану її психічного здоров`я після чого видається відповідна довідка. Вищезазначене підтверджується власноруч написаною заявою позивачки, що знаходиться в історії хвороби долученої до матеріалів справи.
		 
		Позивач, ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце судового засідання повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі за участю її представника (а.с.73,222 т.1).
		Відповідно до ч.5 ст.130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
		Представник позивача, ОСОБА_4 , який діє на підставі довіреності від 16.04.2018 року (а.с.23), підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.
		В судове засідання 10.08.2020 року представник позивача не з`явився, через канцелярію суду особисто позивачем, про що є відмітка працівника апарату суду на зворотному боці заяви (подано ОСОБА_1 ), подано заяву від імені представника позивача про відкладення судового засідання через поганий стан здоров`я представника позивача. Жодних документів на підтвердження поважності причин відкладення судового засідання через поганий стан здоров`я представника позивача суду не надано.
		Відповідно до п.2 ч.3 ст.223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
		19.03.2020 року представником позивача вже подавалась заява про відкладення судового засідання через оголошений у державі карантин (а.с.81,80 т.2). Суд визнав причину поважною і відклав судове засідання за клопотанням представника позивача.
		Крім того, суд наголошує на тому, що до суду 10.08.2020 року заяву про відкладення судового засідання подано особисто позивачем (зворотній бік заяви), яка також мала можливість приймати участь у судовому засіданні, так як особисто була присутньою в приміщенні суду.
		В судових засіданнях, які проводилися 26.02.2019р., 21.03.2019р., 15.04.2019р., 06.05.2019р., 04.06.2019р., 02.07.2019р., 26.07.2019р., 23.09.2019р., 15.10.2019р., 11.11.2019р., 04.12.2019р., 31.01.2020р., 22.05.2020р., 07.08.2020р., ОСОБА_4 був присутній і надавав свої пояснення, приймав участь в допиті свідків, ставив запитання, заявляв відповідні клопотання, приймав участь при вирішенні питання про призначення судової почеркознавчої експертизи, дослідженні доказів по справі, неодноразово знайомився з матеріалами справи, про що свідчать його заяви та розписки. В судовому засіданні 10.08.2020 року було лише ухвалено судове рішення. Про час та місце слухання справи ОСОБА_4 був повідомлений належним чином в судовому засіданні 07.08.2020 року при оголошенні перерви. Таким чином його права, надані стороні процесу, порушені не були.
		 
		Представник відповідача, Дергільов О.М., який діє на підставі довіреності №313 від 15.02.2019 року (а.с.72 т.1), в судовому засіданні зазначив, що вони судяться з позивачем близько 15 років, позивач до 2015 року стверджувала, що вона здорова, були позови про незаконну госпіталізацію, а з 2015 року вона почала казати, що проходила лікування та огляд, та почала вимагати видати їй лікарняний лист. Вона надала історію хвороби за 2007 рік за виключенням 1 аркушу, де вона не дає згоду на проведення госпіталізації. ОСОБА_5 була зобов`язана пройти періодичний психіатричний огляд, так як була лікарем станції швидкої медичної допомоги, була переведена на посаду лікаря бригади екстреної допомоги. Раніше проходила огляд один раз на п`ять років, в зв`язку з переведенням на нову посаду зобов`язана була проходити такий огляд щорічно. Між КЛПУ ОПЛ та станцією швидкої допомоги був укладений договір щодо проходження працівниками медичних оглядів. Позивач наказ про проходження обов`язкового медичного психіатричного огляду не виконала, посилаючись на те, що в неї є сертифікат, внаслідок чого її було відсторонено від посади. Після цього позивач звернулась до райлікарні за місцем мешкання щодо проходження огляду, де було з`ясовано, що вона проходила медичний огляд у 2003 році, тому лікар відправив її на додаткове психіатричне обстеження в умовах стаціонару у психіатричну лікарню. Позивач була направлена на ЛКК. За результатами додаткового обстеження позивач мала звернутися до ЛКК з епікризом і ЛКК мала надати свою довідку про те, чи може позивач продовжувати виконувати посадові обов`язки. Довідка, яка була видана про перебування на обстеженні з 08 по 18.10.2007 рік, видавалася для роботи як підтвердження поважності невиходу на роботу. В задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.
		 
		Представник третьої особи, Станції швидкої допомоги м. Слов`янська - окремий структурний підрозділ КЛПУ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»,  ОСОБА_6 , який діє на підставі довіреності №1 від 10.01.2019 року (а.с.187 т.1), в судовому засіданні зазначив, що позивач проходила обов`язковий психіатричний огляд, який передбачений для працівників тієї посади, яку вона займала. За результатами такого огляду видається довідка, а не лікарняний лист. Позивач не зверталась до медичної установи з проханням її вилікувати, вона зверталась з метою проходження медичного огляду, щоб продовжити виконувати обов`язки медичного робітника. Керівництвом було видано наказ про проходження обов`язкового психіатричного огляду, після чого позивач звернулась до поліклініки, де їй було відмовлено, оскільки є дані про проходження позивачем лікування в психіатричному закладі. Позивача було направлено до КЛПУ ОПЛ, де позивачу запропонували пройти медичний огляд. Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача видати листок непрацездатності, то вважає, що такий документ видає лише лікар, а не установа. Позивач була відсторонена від роботи, оскільки головний лікар вважав, що вона не пройшла обов`язковий психіатричний огляд, оскільки не надала сертифікат психогляду, а довідка №1975, яка була надана позивачем, лише засвідчує поважність причини неявки на роботу, вказує період проходження обстеження, проте підтвердженням проходження психіатричного огляду є саме сертифікат. В задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.
		 
		Представник третьої особи, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Слов`янського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, Майстренко Н.В., яка діє на підставі довіреності від 02.01.2019 року за №07-28/03 (а.с.216 т.1), в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову. Крім того, третьою особою було надано заяву про подальший розгляд справи без її участі з урахуванням наданих письмових пояснень від 26.07.2019р. (а.с.54-55 т.2).
		 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомила, що працює зав.відділення денного стаціонару КЛПУ «Психіатрична лікарня м. Слов`янська». З ОСОБА_8 познайомилась, коли вона звернулась до КЛПУ за направленням лікаря-психіатра дільничого ОСОБА_9 . Вона звернулась з направленням пройти додаткове обстеження. При огляді була збуджена. У направленні лікаря було зазначено, що у 2003 році вона проходила стаціонарне лікування в КЛПУ, був встановлений діагноз «гострий поліморфний психологічний розлад. Вона її оглянула та запропонувала пройти лікування, на що вона письмово погодилась, а потім через 2 дні письмово відмовилась приймати лікування. Вона рахувалась на денному стаціонарі, проходила додаткове обстеження, самостійно виставити діагноз лікар не змогла, тому звернулась до консиліуму, і комісія прийшла до висновку показати пацієнтку обласному професору Абрамову. Вони поїхали до обласного диспансеру, де професор ОСОБА_3 прийшов до висновку про відсутність психічного розладу, але про наявність характерологічного розладу. З цим висновком вона направила пацієнтку до психіатричного диспансеру для отримання сертифікату. Вона попросила довідку на роботу про те, що знаходилась на додатковому обстеженні. Працювати далі вона могла. Чим керувалась під час обстеження позивача, вона не пам`ятає. Медична картка заповнюється лікарем, діагноз у стаціонарі та при виписці заповнювала вона, анкетні дані заповнювала медична сестра. Зазначила, що погоджується з позицією головного лікаря щодо відмови у видачі позивачу листа непрацездатності. Медична картка є основним документом, що заповнюється на особу, яка проходить лікування або обстеження, підставою відмови у видачі листка непрацездатності є те, що за результатами обстеження позивач була визнана здоровою. Довідка не є документом про тимчасову непрацездатність. Була відмова від медичного втручання. Довідка не підлягає реєстрації у журналі видачі листів непрацездатності. В заключному діагнозі відображений повний психічний стан позивача, в довідці зазначено стати до роботи 18.10.2007 року. 
		 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні повідомив, що з позивачем не знайомий. Зазначив, що він не впливає на видачу лікарняних та довідок, цей обов`язок покладений на заступника головного лікаря по лікувальній роботі ОСОБА_12 . Відповіді на запити готують завідуючі відділеннями та заступник головного лікаря по лікувальній роботі. Він як керівник довіряє своїм підлеглим, крім того, є експертна комісія, яка аналізує всі медичні історії хвороби. Основним медичним документом є історія хвороби. Не вважає, що запис у довідці може бути прирівняний до запису, що засвідчує тимчасову непрацездатність.
		 
		Суд, вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши подані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а у своїй сукупності з точки зору достатності, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
		 
		Згідно з Наказом № 87-к/24у від 22 вересня 2003 року по КЛПЗ «Станція швидкої медичної допомоги» ОСОБА_1 була прийнята на роботу лікарем загальнопрофільної виїзної бригади. Наказом головного лікаря від 09.09.2008р. позивача звільнено за п.2 ст.40 КЗпП України, у зв`язку з невідповідністю працівника займаній посаді внаслідок стану здоров`я, що підтверджується записами з трудової книжки позивача (а.с.5-6 т.1).
		Ухвалою ВСУ від 19.01.2011 року залишено без змін рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22.09.2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 03.12.2008 року за позовом ОСОБА_1 до КЛПЗ «Станція швидкої медичної допомоги» Слов`янської міської ради, КЛПУ «Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янська» про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання недійсною госпіталізації, визнання не законним наказу про проведення обов`язкового періодичного медичного огляду, визнання недійсними історії хвороби та довідки, в задоволенні якого відмовлено (а.с.84-85, 117-119 т.1).
		Рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 09.12.2010 року, яке ухвалою апеляційного суду Донецької області від 16.05.2011 року залишено без змін, в задоволенні позову ОСОБА_1 до КПЗ «Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янська», «КЛПЗ «Станції швидкої допомоги», виконкому Слов`янської міської ради, до профспілкового комітету КЛПЗ «Станції швидкої допомоги», третя особа: головний лікар КЛПЗ «СШМД м. Слов`янська ОСОБА_13. про визнання незаконним та скасування висновку №962 від 18.08.2008 року КЛПЗ «ОПЛ міста Слов`янська», визнання незаконним та скасування наказу №109 к/18у від 09.09.2008 року КЛПЗ «СШМД м. Слов`янська», про стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, визнання незаконним та скасування протоколу засідання профспілкового комітету КЛПЗ «СШМД міста Слов`янська» №9 від 09.09.2008 року, поновлення на роботі відмовлено (а.с.43-44 т.1).
		Даним судовим рішенням встановлено законність звільнення позивача на підставі інформації викладеній у висновку №962 від 18.08.2008р., який був предметом дослідження в ході розгляду вказаної цивільної справи.
		Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.09.2015 року відмовлено у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до КЛПУ Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янська, Департаменту охорони здоров`я Донецької обласної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерства охорони здоров`я про визнання неправомірними дії та зобов`язання вчинити певні дії (а.с.99-108 т.1).
		Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.09.2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дії адміністрації КЛПУ «ОПЛ м. Слов`янська» щодо відмови у видачі лікарняного листа за результатами медобстеження в лікарні за період з 08.10.2007 року по 18.10.2007 рік. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до КЛПУ Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янська, Департаменту охорони здоров`я Донецької обласної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерства охорони здоров`я про визнання неправомірними дії та зобов`язання вчинити певні дії в частині визнання неправомірними дії адміністрації КЛПУ «ОПЛ м. Слов`янська» щодо відмови у видачі лікарняного листа за результатами медобстеження в лікарні за період з 08.10.2007 року по 18.10.2007 рік закрито, оскільки ці вимоги не підглядають розгляду в межах справи адміністративної юрисдикції.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.05.2017 року ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 року залишено без змін (а.с.96-98 т.1).
		Наказом головного лікаря КЛПЗ «Станція швидкої медичної допомоги» ОСОБА_13. №105 від 10 вересня 2007 року було зобов`язано усіх співробітників Станції швидкої медичної допомоги пройти щорічний медичний огляд в період до 30 вересня 2007 року (а.с.14).
		Згідно з ст. 9 ч.2 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року з наступними змінами та доповненнями, з метою встановлення придатності особи до виконання окремих видів діяльності з особливими вимогами до стану її психічного здоров`я вона підлягає обов`язковому попередньому ( перед початком діяльності) та періодичним ( у процесі діяльності) психіатричним оглядам. Порядок проведення попередніх і періодичних психіатричних оглядів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		18.10.2007 року ОСОБА_1 була видана довідка за №1975, згідно з якою вона знаходилась на обстеженні в психіатричній лікарні м. Слов`янська з 08.10.2007 року по 18.10.2007 рік, за станом здоров`я - на обстеженні (а.с.7). Оригінал довідки досліджений в судовому засіданні. 
		Згідно з ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 17.12.2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 16.03.2016 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунальної лікувально-профілактичної установи «Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янськ», ОСОБА_11 , за участю третіх осіб: Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Станції швидкої допомоги м. Слов`янська - окремого структурного підрозділу Комунальної лікувально-профілактичної установи «Обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф», ОСОБА_7 про визнання недостовірною інформації, визнання незаконним повідомлення Комунальної лікувально-профілактичної установи «Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янська» № 962 від 18 серпня 2008 року, зобов`язання вчинити дії (а.с.88-91, 122-125 т.1).
		Даним судовим рішенням встановлено, що позивач по справі добровільно, з 08.10.2007 року по 18.10.2007 року проходила саме періодичне обстеження в КЛПЗ «Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янська».
		Судом встановлено та підтверджується матеріалами медичної карти № 467/07, 29.09.2007 року ОСОБА_1 виписано направлення на проходження медичного обстеження як лікаря швидкої медичної допомоги Згідно даних епікризу з Слов`янської психоневрологічної лікарні (ПНЛ), позивач в період з 11 серпня 2003 року по 15 вересня 2003 року проходила лікування у 6 відділені з діагнозом гострий поліморфний психотичний розлад без симптомів шизофренії. Після виписки з ПНЛ у психіатра не спостерігалася (а.с.16 т.1).
		08.10.2007 року ОСОБА_1 була ознайомлена з планом обстеження та лікування, на що дала свою згоду (а.с.15 т.1).
		Згідно з висновком засідання ЛКК від 16.10.2007 року позивача направлено на консультацію до професора ОСОБА_3 для уточнення діагнозу (а.с.56-57 т.1).
		Згідно з консультативним висновком спеціаліста Організаційно-методичного консультативного відділу КЛПУ МПНД м. Донецьк від 17.10.2007 року, ОСОБА_1 проконсультована лікарем професором ОСОБА_3 , встановлений діагноз інфантильний розлад особистості (а.с. 55 т.1).
		Згідно з епікризом-випискою з історії хвороби №467/07 ОСОБА_1 перебувала на обстеженні в денному стаціонарі з 08.10.2007 року по 18.10.2007 рік. 16.10.2007 року була оглянута ЛКК, рішенням ЛКК виставлений попередній діагноз: шизоїдний розлад особистості? шизотиповий розлад особистості? Була направлена на консультацію до професора ОСОБА_3 , який 17.10.2007 року виставив діагноз: інфантильний розлад особистості. Виписана, видано на руки висновок професора, а також довідку перебування у відділенні з 08.10.2007 року по 18.10.2007 рік (а.с.33-34 т.1).
		22.10.2007 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до головного лікаря КЛПУ «Обласна психіатрична лікарня» з приводу ознайомлення з матеріалами профогляду та висновком ЛКК ОПЛ від 17.10.2007 року та видачі висновку ЛКК ОПЛ від 17.10.2007 року для отримання сертифікату у міського психіатра (а.с.4 т.1).
		25.10.2007 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до головного лікаря КЛПУ «Обласна психіатрична лікарня» з приводу отримання копії ЛКК ОПЛ від 16.10.2007 року, копії виробничої характеристики на її ім`я, копії виписки з її історії хвороби за 2003 рік та лікарняного листа з 08.10.2007 року по 18.10.2007 рік. В зазначеній заяві вказала, що під час проходження медичного обстеження в період з 08.10.2007 року по 18.10.2007 рік лікарем-психіатром денного стаціонару були використані неправдиві свідчення з виробничої характеристики (а.с.17 т.1).
		Відповідно до п.1 Порядку проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затвердженого постановою КМУ від 27 вересня 2000 р. № 1465 (в редакції від 06.07.2007 року, яка діяла на момент проходження медичного огляду позивачем) (далі - Порядок) метою проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів є встановлення придатності особи до виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами до стану її психічного здоров`я.
		Обов`язковий попередній психіатричний огляд проводиться перед початком діяльності (влаштуванням на роботу), а обов`язковий періодичний - у процесі діяльності. Періодичність проведення цих психіатричних оглядів визначається переліком медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих (далі - перелік) (пункт 2 Порядку).
		Обов`язкові попередній та періодичний психіатричні огляди проводяться за програмою, яка передбачає обов`язкове та у разі потреби додаткове обстеження. Обсяги обов`язкового обстеження встановлюються МОЗ (пункт 4 Порядку).
		Під час проведення обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів враховуються відомості про звернення особи у психоневрологічні заклади за психіатричною допомогою (пункт 5 Порядку).
		У разі виявлення в особи ознак психічного захворювання (розладу), зазначеного у переліку, яке є протипоказанням для виконання окремих видів діяльності, або якщо вона страждала на тяжкий психічний розлад в минулому (не менш як 5 років тому), а також у разі незгоди особи з результатами психіатричного огляду вона повинна пройти додаткове психіатричне обстеження амбулаторне або в умовах стаціонару. Рішення про наявність психіатричних протипоказань для виконання окремих видів діяльності після додаткового психіатричного обстеження приймається лікарсько-консультативною комісією (пункт 6 Порядку).
		Після проведення обов`язкових попереднього або періодичного психіатричних оглядів, а у разі потреби додаткового психіатричного обстеження особі видається довідка про проходження обов`язкових попереднього або періодичного психіатричних оглядів (зразок додається), в якій зазначається наявність чи відсутність у неї психіатричних протипоказань для виконання окремих видів діяльності. Термін дії довідки встановлюється відповідно до періодичності психіатричних оглядів (пункт 7 Порядку).
		Переліком медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих, затвердженим постановою КМУ від 27 вересня 2000 р. № 1465, встановлено для працівників служби екстреної медичної допомоги проходження періодичного психіатричного огляду один раз на рік, додатковими психіатричними протипоказаннями для них є всі форми психічних розладів (у тому числі на стадії ремісії).
		Відповідно до п. 1 Інструкції про проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затвердженої наказом МОЗ України 17.01.2002 № 12 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 р. за № 94/6382 (в редакції від 17.01.2002 року, яка діяла на момент проходження медичного огляду позивачем) (далі - Інструкція) обов`язкові попередній (перед початком діяльності) та періодичний (у процесі діяльності) психіатричні огляди громадян проводяться з метою встановлення придатності особи до виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами до стану її психічного здоров`я, для вирішення питання про наявність або відсутність у неї психіатричних протипоказань згідно з Порядком і переліком, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 № 1465 "Про затвердження Порядку проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих" (надалі - перелік протипоказань).
		Згідно з п.11 Інструкції у випадках, коли особа раніше страждала на тяжкий психічний розлад (не менше як 5 років тому), зверталася по психіатричну допомогу з приводу інших психічних розладів або результати обов`язкових обстежень дають підстави підозрювати наявність психічного розладу, а також у разі незгоди особи з результатами психіатричного огляду лікар-психіатр може, зокрема, призначити додаткове психіатричне обстеження і визначити його обсяги (огляд або обстеження лікарем іншого фаху, психологічне тестування, методи діагностики тощо) та після обстеження направити особу для огляду ЛКК.
		Після додаткового психіатричного обстеження особи амбулаторно або в умовах стаціонару рішення про наявність або відсутність психіатричних протипоказань для виконання окремих видів діяльності приймає ЛКК психоневрологічного закладу з відповідним письмовим висновком у медичній документації та подальшим заповненням Протоколу (пункт 12 Інструкції).
		Після проведення обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів, а при потребі - додаткового амбулаторного чи стаціонарного обстежень та огляду ЛКК, особі видається медична довідка про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів (далі - довідка) (додаток 3), засвідчена круглою печаткою психоневрологічного закладу, в якій зазначається наявність чи відсутність у неї психіатричних протипоказань для виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), згідно з Переліком протипоказань (пункт 13 Інструкції).
		Оригінали протоколу обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів, протоколів засідань ЛКК на руки особам не видаються, а зберігаються в архіві психоневрологічного закладу, що проводив обов`язковий попередній та періодичний психіатричні огляди, протягом 5 календарних років (пункт 18 Інструкції).
		Відповідно до п.2.7 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України 13.11.2001 №455 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 №1005/6196 (в редакції від 28.11.2006 року, яка діяла на момент проходження медичного огляду позивачем) особам, не визнаним тимчасово непрацездатними, лікарем лікувально-профілактичного закладу видається довідка довільної форми з позначкою про час звернення до лікувально-профілактичного закладу.
		Відповідно до п.2.19 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, особам, які самостійно звернулись по консультативну допомогу, видається довідка довільної форми за підписом лікуючого лікаря, засвідченим печаткою лікувально-профілактичного закладу, з обов`язковим зазначенням часу проведеної консультації.
		Відповідно до медичної карти № 467/07 стаціонарного хворого, оригінал якої було досліджено в судовому засіданні, ОСОБА_1 за період перебування на денному стаціонарі з 08 жовтня 2007 року по 18 жовтня 2007 року, виявлено та встановлено діагноз інфантильний розлад особистості. На звороті титульної сторінки медичної карти, у графі 14 «Відмітка про видачу листка непрацездатності» зазначено: видана довідка з 08 жовтня 2007 року по 18 жовтня 2007 року, до праці з 18 жовтня 2007 року. В графі 15 зазначено, що працездатність відновлена повністю. В графі 17 зазначено, що за результатами лікування виписана з поліпшенням (а.с.52 т.1).
		Представник позивача звернув увагу суду на те, що зворотна сторона титульної сторінки медичної карти № 467/07 стаціонарного хворого ОСОБА_1 йому не надавалась, з відомостями, зазначеними в графах 12-18 він був ознайомлений лише в 2018 році, вважає, що встановлений діагноз тимчасовим захворюванням, яке дозволяло позивачу працювати на займаній посаді, оскільки запис у графі 14 «Відмітка про видачу листка непрацездатності» - «до праці з 18 жовтня 2007 року», свідчить про дані щодо тимчасової непрацездатності, в зв`язку з чим за вказаний період має бути виданий лист непрацездатності.
		Відповідно до даних медичної карти, стійкої або тимчасової втрати працездатності у ОСОБА_1 не виявлено. В зв`язку з наведеним, видана довідка про проходження медичного обстеження в період з 08 жовтня 2007 року по 18 жовтня 2007 року.
		За результатами додаткового психіатричного обстеження у лікарні ОСОБА_1 був отриманий епікриз та рекомендовано звернутись до ЛКК диспансерного відділення, яке повинно було видати довідку про проходження періодичного психіатричного огляду, у якій відмічено наявність або відсутність психіатричних протипоказань для роботи лікарем станції швидкої допомоги. Після додаткового обстеження у лікарні ОСОБА_1 на ЛКК не звернулась.
		Відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я (МКХ-10), встановлений у позивача діагноз відноситься до психічних розладів.
		Встановлення позивачу діагнозу - інфантильний розлад особистості не є обов`язковою підставою для встановлення у неї втрати працездатності.
		Тобто, встановлений діагноз позивача є медичним психіатричним протипоказанням щодо виконання окремих видів діяльності, зокрема, лікаря виїзної бригади станції швидкої медичної допомоги, проте не є підставою для встановлення втрати працездатності.
		В довідці №1975, копія якої міститься в матеріалах справи, зазначено, що ОСОБА_1 перебувала в КЛПУ «ОПЛ м. Слов`янська» на обстеженні в період з 08 жовтня 2007 року по 18 жовтня 2007 року. Довідка видана для пред`явлення до СШМД м. Слов`янська. Вказана довідка містить в собі інформативний характер про відсутність працівника на роботі у зв`язку з проходженням періодичного медичного обстеження. Відомостей стосовно її діагнозу в довідці не зазначено та не передбачено навіть формою, а тому виписана у довільній формі, що не суперечить нормам законодавства України. Відомостями з медичної карти № 467/07 встановлено, що працездатність позивача відновлена повністю (графа 15), тобто втрати працездатності не передбачено, за результатами лікування виписана з поліпшенням стану здоров`я (графа 17). Отже, видача лікарняного листа непрацездатності не передбачена.
		В зв`язку з викладеним підстави для визнання довідки №1975 від 18.10.2007 року недійсною відсутні, а зазначена в п.14 медичної картки інформація відповідає дійсності, в зв`язку з чим відсутні підстави для її анулювання.
		Крім того, суд звертає увагу, що заповнення медичної картки передбачено Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації затвердженої Наказом МОЗ України 14.02.2012 № 110 (у редакції наказу МОЗ України 21.01.2016 № 29) зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 р. за № 662/20975, відповідно до якої дані щодо тимчасової непрацездатності хворого здійснює лікуючий лікар. Суд не може вирішувати за лікаря, який запис він має внести у медичну картку хворого.
		З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що під час обстеження в період з 08 жовтня 2007 року по 18 жовтня 2007 року втрати працездатності у ОСОБА_1 не встановлено, тому вимоги позивача щодо зобов`язання КЗОЗ «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська» видати ОСОБА_1 лікарняний лист за період тимчасової втрати працездатності з 08.10.2007р. по 18.10.2007р. є необґрунтованими, та таким, що не підлягають задоволенню.
		В зв`язку з чим, дії адміністрації КЗОЗ «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська» в частині відмови у видачі листа непрацездатності за результатами медобстеження в лікарні за період з 08.10.2007р. по 18.10.2007р., є правомірними, що підтверджено наявними доказами по справі.
		На запит позивача від 21.01.2015 року до головного лікаря КЛПУ «Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янськ» про надання публічної інформації в частині видати лікарняний лист за весь час тимчасової непрацездатності за період з 08 жовтня 2007 року по теперішній час, 23.01.2015 року, ОСОБА_1 була надана відповідь головного лікаря КЛПЗ «Обласна психіатрична лікарня» Смаль Ю.І. за №61, в якій він зазначає, що ОСОБА_1 в період з 08.10.2007 року по 18.10.2007 рік знаходилась на стаціонарному обстеженні в межах періодичного психіатричного огляду, за результатами якого їй була видана довідка довільної форми за підписом зав.денного стаціонару з печаткою лікарні (а.с.17, 94 зв.б. т.1).
		Крім того, на запит позивача від 03.05.2018 року, 10.05.2018 року ОСОБА_1 була надана відповідь головного лікаря КЗОЗ «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янськ» Смаль Ю.І. за №1070, в якій він зазначає, що 05.10.2007 року ОСОБА_1 звернулась до лікаря-психіатра Слов`янської ЦРЛ з питання проходження періодичного психіатричного огляду. Лікарем-психіатром Слов`янської ЦРЛ було призначено ОСОБА_1 додаткове психіатричне обстеження в умовах стаціонару в КЛПУ «Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янська». З 08.10.2007 року по 18.10.2007 рік ОСОБА_1 проходила психіатричне обстеження в умовах стаціонару КЛПУ «Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янська». Обстеження проводилось з метою виявлення наявності або відсутності психічного захворювання/психічного розладу. За результатами додаткового психіатричного обстеження у лікарні ОСОБА_1 був отриманий епікриз та рекомендовано звернутись до ЛКК диспансерного відділення, яке повинно було видати довідку про проходження періодичного психіатричного огляду, у якій відмічено наявність або відсутність психіатричних протипоказань для роботи лікарем станції швидкої допомоги. Після додаткового обстеження у лікарні ОСОБА_1 на ЛКК не звернулась, а звернулась до суду з позовом до лікарні «Про незаконну госпіталізацію». Таким чином, ОСОБА_1 в повному обсязі у листопаді 2007 року періодичний обов`язковий психіатричний огляд не пройшла та медичну довідку про проходження періодичного психіатричного огляду не отримала. Порядок проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затверджений постановою КМУ від 27.08.2000р. №1465 та Інструкція МОЗ України «Про проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів» видачу документів за тимчасову непрацездатність громадян (листок непрацездатності) не передбачають (а.с.22 т.1).
		Що стосується позовних вимог в частині визнання неправомірними дій адміністрації КЛПУ «ОПЛ м. Слов`янська» в частині надання недостовірної інформації на інформаційний запит, суд зазначає наступне.
		Згідно з статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
		Відповідно до статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
		Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 30.09.2013 року №11 зазначено, що судам під час розгляду справ необхідно насамперед визначати, чи запитувана інформація є публічною, з урахуванням вищеперерахованих ознак та законодавчого визначення поняття публічної інформації (стаття 1 Закону).
		Як вбачається з матеріалів справи, 21 січня 2015 року позивач звернувся до Головного лікаря КЛПУ «Обласна психіатрична лікарня» м. Слов`янська з запитом про надання публічної інформації, в якому просить видати їй лікарняний за весь період втрати працездатності позивача, а саме з 8 жовтня 2007 року по теперішній час.
		З матеріалів справи також вбачається, що відповідачем  23 січня 2015 року надано відповідь, що в період з 8 жовтня 2007 року по 18 жовтня 2007 року позивач знаходилась на стаціонарному обстеженні в межах періодичного психіатричного огляду, про що свідчить заява позивача на адресу завідуючого денним стаціонаром, тому відповідно до п. 2.18 Інструкції № 455  ОСОБА_1 видана довідка вільної форми, засвідчена підписом завідуючого денним стаціонаром та печаткою лікарні.
		Крім того, відповідачем 10.05.2018 року надано відповідь про те, що позивач з 08.10.2007 року по 18.10.2007 рік проходила психіатричне обстеження в умовах стаціонару КЛПУ «Обласна психіатрична лікарня м. Слов`янська». Після додаткового обстеження у лікарні ОСОБА_1 на ЛКК для отримання довідки про проходження періодичного психіатричного огляду не звернулась, та, таким чином, в повному обсязі періодичний обов`язковий психіатричний огляд не пройшла.
		Згідно з статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
		Статтею 3 зазначеного Закону передбачено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
		Із змісту запитів позивача вбачається, що запит фактично є зверненням із проханням про сприяння реалізації прав та інтересів останнього, що кореспондується із Законом України «Про звернення громадян».
		Звернення позивача не є запитами на публічну інформацію, а відповіді надані відповідачем не є публічною інформацією.
		Так, згідно із вимогами ч. ч. 1, 4 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
		Пленум Верховного Суду України у п. 15 Постанови № 1 ВІД 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснив, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі, або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Під поширенням інформації слід розуміти викладення її в характеристиках, заявах, листах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		У п. 18 Постанови Пленум Верховного Суду України зазначив, що згідно із положеннями ст. 277 ЦК України та ст. 10 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, про те позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		З огляду на матеріали справи, відповіді відповідача за № 61 від 23.01.2015 року та за №1070 від 10.05.2018 року є вичерпними та достовірними, такими, що викладені у доступній формі, з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому будь-яких порушень прав позивача судом встановлено не було.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що  позов не підлягає задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		В задоволенні позову  ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров`я «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янська», треті особи: Станція швидкої допомоги м. Слов`янська - окремий структурний підрозділ КЛПУ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» в особі головного лікаря ОСОБА_13., Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Слов`янського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
		Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
		Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
		Повний текст рішення виготовлений 20 серпня 2020 року.
		 
		Суддя Слов`янського 
		міськрайонного суду        
		Донецької області                                                А.О. Гончарова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...