Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/1771/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю.
Надіслано для оприлюднення: 28.08.2020. Зареєстровано: 28.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 31.08.2020.
Дата набрання законної сили: 19.08.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19.08.2020 року м.Дніпро Справа № 908/1771/18
		 
		Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
		суддів: Березкіної О.В., Чус О.В.
		при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.
		 
		Зміна складу судової колегії відбулася на підставі витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2020 р.
		 
		Представники сторін:
		Від прокуратури Дніпропетровської області: Комаров М.Д., довіреність №05/2-288вн-20 від 17.04.2020р.
		від позивача: Зубар О.А., розпорядження №1133к/тр від 04.06.2019 р., заступник начальника управління Запорізької міської ради;
		від відповідача-1: Кравченко Я.І., ордер серія КВ №762485 від 11.11.2019 р., адвокат;
		від відповідача-2: Щелкунова В.В., ордер серія АР №1021617 від 19.08.2020 р., адвокат;
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Комунального підприємства Запорізьке комунальне автотранспортне підприємство 082801 «Комунсантрансекологія» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя» на рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2019 (повне рішення складено 18.04.2019, головуючий суддя Федорова О.В. (доповідач), судді: Азізбекян Т.А., Мірошніченко М.В.) у справі №908/1771/18
		 
		за позовом заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №1, м. Запоріжжя, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах- Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
		до:
		відповідача-1  Запорізького комунального автотранспортного підприємства 082801 «Комунсантрансекологія»
		відповідача-2  Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя», м.Запоріжжя
		про: визнання недійсним договору про встановлення земельного сервітуту
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
		 
		У вересні 2018 року заступник керівника Запорізької місцевої прокуратури №1 (прокурор) звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради (позивач), до: Запорізького комунального автотранспортного підприємства 082801 "Комунсантрансекологія" (відповідач-1) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельтум-Запоріжжя" (відповідач-2), про визнання недійсним договору від 30.03.2018 про встановлення земельного сервітуту щодо земельної ділянки кадастровий номер №2310100000:07:052:0016 площею 47,0707 га, що знаходиться за адресою: вул. Базова, 10-в, м. Запоріжжя, укладеного між відповідачами, та зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.03.2018, номер запису про речове право: 25592622.
		Підставою для звернення з позовом прокурором зазначено укладення сторонами удаваного правочину про встановлення земельного сервітуту, який по суті є договором оренди землі. Прокурор вважає, що вказаний договір укладений сторонами з порушенням процедури укладення договору оренди землі та за відсутності відповідного рішення власника земельної ділянки, що є підставою для визнання спірного договору недійсним
		Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.04.2019 у справі №908/1771/18 позов задоволено.
		Визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту від 30.03.2018 щодо земельної ділянки кадастровий номер №2310100000:07:052:0016 площею 47,0707 га, що знаходиться за адресою: вул. Базова, 10-в, м. Запоріжжя, укладеного між Запорізьким комунальним автотранспортним підприємством 082801 Комунсантрансекологія (вул. Іванова, 99, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 03345685) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вельтум-Запоріжжя (вул. Іванова, 99, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 35924440), зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.03.2018, номер запису про речове право: 25592622.
		Надаючи правову оцінку спірному договору з огляду на його зміст та норми права, які регулюють спірні правовідносини, місцевий господарський суд дійшов висновку, він підпадає під ознаки договору оренди. 
		Укладення оспорюваного правочину між відповідачами порушує права Запорізької міської ради як розпорядника майна, що перебуває в комунальній власності, в частині позбавлення можливості ефективного використання земельних ділянок для задоволення потреб територіальної громади, оскільки фактично привело до передачі відповідачем-1 в користування відповідачу-2 земельної ділянки всупереч встановленого законодавством публічного порядку шляхом надання необґрунтованих переваг відповідачу-2, а також позбавило територіальну громаду можливості отримувати грошові кошти за користування земельною ділянкою для потреб відповідача-2.
		 
		Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
		 
		Не погодившись із вказаним рішенням, Комунальне підприємство Запорізьке комунальне автотранспортне підприємство 082801 «Комунсантрансекологія» і Товариство з обмеженою відповідальністю Вельтум-Запоріжжя звернулися до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2019 у справі №908/1771/18 і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
		 
		Узагальнення доводів апеляційної скарги:
		 
		В апеляційних скаргах відповідачі, окрім інших доводів щодо наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції, вказують на те , що у прокуратури були відсутні підстави для представництва інтересів держави в особі Запорізької міської ради в суді, не було обґрунтовано наявність визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема, не доведено, що уповноважений орган, в інтересах якого він звернувся з позовом, не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів держави. Сама по собі обставина не надання відповіді на запит прокурора не свідчить про неналежне виконання Запорізькою міською радою своїх функцій захисту інтересів держави.
		 
		Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
		 
		Запорізька міська рада у своєму відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що суд І інстанції не дослідив всі докази, надані учасниками справи № 908/1771/18 та не повно з`ясував обставини по справі щодо правомірності укладення договору сервітуту, що призвело до ухвалення незаконного та необгрунтованого рішення.
		За доводами позивача:
		- під час укладення договору сервітуту відповідачами було дотримано всіх вимог цивільного та земельного законодавства України;
		- договір сервітуту відповідає інтересам суспільства, оскільки є забезпеченням санітарного очищення населеного пункту, а також створенням матеріально-технічно бази для забезпечення протипожежної та екологічної безпеки;
		- відповідачі наділені повною цивільною дієздатністю щодо встановлення земельного сервітуту шляхом укладення відповідного договору.
		Невідповідність оспорюваного договору статті 203 Цивільного кодексу України не доведена. Суд І інстанції визнав встановленими недоведені обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим ухвалене рішення, яке не ґрунтується на засадах верховенства права.
		Також звертає увагу апеляційного суду, що для укладення оспорюваного договору між відповідачами земельне законодавство України не містить вимоги щодо проведення земельних торгів. Висновки суду І інстанції не відповідають дійсним обставинам справи № 908/1771/18, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
		 
		Запорізька місцева прокуратура, у відзиві на апеляційні скарги вказує, що уклавши оспорюваний договір ЗКАТП 082801 «КОМУНСАНТРАНСЕКОЛОГІЯ» фактично розпорядилось земельною ділянкою, передавши право користування нею ТОВ «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ». 
		Щодо акту перевірки від 14.08.2018, прокуратура вказує, що законодавством встановлено чіткий порядок оскарження рішень органів державного нагляду (контролю). 
		Зазначає, що вказаний акт перевірки від 14.08.2018 є лише одним з доказів, наданих на підтвердження позовних вимог прокуратури. Окрім того, безпосередніх висновків щодо правомірності укладання договору про встановлення земельного сервітуту в акті перевірки від 11.09.2018 інспектором ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області не надано.
		Таким чином, наявність декількох актів перевірок одного і того ж органу контролю не може свідчити про скасування висновків одного з актів іншим або надання прерогативи висновкам викладеним у одному з актів перевірки над іншим.
		ЗКАТП 082801 «КОМУНСАНТРАНСЕКОЛОГІЯ» за користування зазначеною земельною ділянкою, як постійний землекористувач сплачує податок на землю у розмірі одного відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, водночас мінімальний розмір орендної плати не може бути меншим ніж три відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
		ТОВ «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ», повинно було отримати зазначену земельну ділянку в оренду і відповідно сплачувати орендну плату, яка є значно більшою ніж земельний податок. Так, нормативно грошова оцінка земельної ділянки, становить 354 362 350,81 грн, що у разі належного оформлення права користування спірною земельною ділянкою, орендар мав би сплачувати орендну плату у розмірі не менше ніж 10 630 870,5 грн.
		За доводами прокуратури, підтверджується наявність другого критерію, передбаченого ст. 1 Першого протоколу, а саме наявність «суспільного», «публічного» інтересу.
		Внаслідок укладення спірного договору порушено права територіальної громади у використанні земельної ділянки, чим водночас порушено права держави у сфері земельних відносин.
		 
		Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
		 
		Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі №908/1771/18 за апеляційними скаргами Комунального підприємства Запорізьке комунальне автотранспортне підприємство 082801 «Комунсантрансекологія» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя» на рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2019 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.06.2019 на 12:30. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вельтум-Запоріжжя приєднано для сумісного розгляду до апеляційної скарги Запорізького комунального автотранспортного підприємства 082801 Комунсантрансекологія.
		Ухвалою суду від 05.06.2019 провадження у справі було зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц.
		30.09.2019 Прокуратура Запорізької області звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення провадження у справі у зв`язку із розглядом Великою Палатою Верховного Суду 26.06.2019 справи №587/430/16-ц.
		У зв`язку з поданням Прокуратурою Дніпропетровської області касаційної скарги на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2019 по справі № 908/1771/18 справа була направлена до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
		Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.09.2019 касаційна скарга Першого заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2019 залишена без задоволення. Ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2019 у справі №908/1771/18 залишена без змін.
		З Верховного Суду справа повернулась 07.10.2019.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.10.2019 провадження у справі поновлено, розгляд призначено на 11.11.2019р.
		11.11.2019 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 20.11.2019 до 12:20.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2019 р. провадження у справі №908/1771/18 було зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.
		Від Заступника прокурора Запорізької області до суду надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 908/1771/18, у зв`язку із усуненням обставин, що викликали його зупинення, оскільки 26.05.2020 Великою Палатою Верховного Суду переглянуто у касаційному порядку судові рішення у справі №912/2385/18, касаційну скаргу прокурора задоволено, судові рішення, якими залишено без розгляду позов прокурора скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. 
		У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-доповідача Дарміна М.О., для розгляду вказаного клопотання, розпорядженням керівника апарату суду від 31.07.2020р., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі.
		Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 31.07.2020р., для вирішення питання щодо поновлення провадження у даній справі визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В. 
		У зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії - судді Іванова О.Г., для розгляду вказаного клопотання, розпорядженням керівника апарату суду від 03.08.2020р., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі.
		Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 03.08.2020р., для вирішення питання щодо поновлення провадження у даній справі визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Березкіної О.В., Чус О.В.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.08.2020 поновлено апеляційне провадження за апеляційними скаргами Комунального підприємства Запорізьке комунальне автотранспортне підприємство 082801 «Комунсантрансекологія» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя» на рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2019р. у справі №908/1771/18. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 19.08.2020 р. о 12:20 год.
		У зв`язку з виходом з відпустки судді-доповідача Дарміна М.О., на підставі розпорядження керівника апарату суду №1215/20 від 17.08.2020 проведено повторний автоматизований розподіл справи.
		Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2020 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Березкіної О.В., Чус О.В.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.08.2020 вищезазначеною колегією суддів прийнято справу №908/1771/18 до свого провадження.
		19.08.2020 оголошено вступну і резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
		 
		Як правильно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
		 
		Відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №121664 від 04.06.2007 Запорізьке комунальне автотранспортне підприємство 082801 Комунсантрансекологія (відповідач-1) є постійним користувачем земельної ділянки площею 47.0707 га, що розташована в м. Запоріжжя, вул. Базова, 10-в, для розташування полігону побутових відходів.
		30.03.2018 відповідач-1 уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «Умвельт-Запоріжжя» договір про встановлення земельного сервітуту.
		16.04.2018 відповідач-1 та товариство з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя» (відповідач-2) уклали додаткову угоду до договору про встановлення земельного сервітуту від 30.03.2018, згідно з якою замінили найменування сервітуарія з «Умвельт-Запоріжжя» на «Вельтум-Запоріжжя» та відповідно змінили реквізити сторін.
		Сторони дійшли згоди, що умови даної додаткової угоди застосовуються до правовідносин сторін, які виникли щодо зміни назви сервітуарія з 06.04.2017. Втім, суд зауважує, що договір, у який вносяться зміни, укладений тільки 30.03.2018.
		26.04.2018 сторони уклали додаткову угоду №2 до договору про встановлення земельного сервітуту від 30.03.2018, згідно з якою виклали пункт 5.1 договору в іншій редакції, відповідно до якої договір набирає чинності з моменту державної реєстрації договору про встановлення сервітуту у відповідних державних органах за місцем знаходження нерухомого майна і діє до 30.04.2019. Сторони погодили, що умови даного договору застосовуються до відносин, які виникли до його укладання, а саме: з 01.02.2018. Втім, суд зауважує, що договір, у який вносяться зміни, укладений тільки 30.03.2018.
		Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 30.03.2018 зареєстровано право користування відповідача-2 земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:07:052:0016 на підставі договору про встановлення земельного сервітуту від 30.03.2018 строком дії до 30.04.2019.
		Як вбачається з матеріалів справи, Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Запорізькій області відповідно до вимог статей 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 13.08.2018 №457-ДК проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при укладенні договору про встановлення земельного сервітуту між Запорізьким комунальним автотранспортним підприємством 082801 Комунсантрансекологія та Товариством з обмеженою відповідальністю «Умвельт-Запоріжжя». Результати перевірки оформлені актом від 14.08.2018 №457/0/92-18-ДК/626/АП/09/01/-18.
		За висновками перевірки, договір про встановлення земельного сервітуту укладено з порушенням ст. 402 Цивільного кодексу та ст. 100 Земельного кодексу України з користувачем земельної ділянки - Запорізьким комунальним автотранспортним підприємством 082801 Комунсантрансекологія, а не з її власником Запорізькою міською радою. Крім того, зроблено висновок, що закріплені в. п.2.1.2 договору права на здійснення робіт, повязаних із вивезенням та захороненням твердих побутових відходів, суперечать виду сервітуту, встановленому в п. 1 договору (право проїзду та проходу на транспортному засобі через земельну ділянку) та видам земельних сервітутів, наведених у ст. 99 Земельного кодексу України. З огляду на викладене в акті перевірки зроблено висновок про те, що правовідносини сторін договору не мають ознак, які б характеризувалися як відносини сервітуту, а містять ознаки відносин з оренди землі.
		На підставі вказаних обставин, з метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері земельних відносин Запорізькою місцевою прокуратурою №1 були направлені запити Запорізькому міському голові (лист від 02.05.2018 №120-6043вих.18) та першому заступнику Запорізького міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (лист від 11.07.2018 №120-263вих.18) про надання інформації, чи звертались Запорізьке комунальне автотранспортне підприємство 082801 Комунсантрансекологія та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя» до Запорізької міської ради з приводу укладання договору про встановлення земельного сервітуту, чи надавалася Запорізькою міською радою згода на укладення цього договору.
		На ці запити Виконавчий комітет Запорізької міської ради надав відповідь (листи від 16.05.2018 №06840/03-20/19, 18.07.2018 №10789/03-20/09) про відсутність правових підстав для надання запитуваної інформації.
		Листом від 24.07.2018 №120-8837вих.18 Запорізька місцева прокуратура №1 звернулася до першого заступника Запорізького міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради із запитом про надання інформації, чи зверталася Запорізька міська рада із позовом до суду про визнання недійсним договору про встановлення земельного сервітуту, укладеного між комунальним автотранспортним підприємством 082801 Комунсантрансекологія та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя».
		На цей запит Виконавчий комітет Запорізької міської ради також надав відповідь (лист від 02.08.2018 №11277/03-20/09) про відсутність правових підстав для надання запитуваної інформації.
		Листом від 30.08.2018 №120-10407вих. 18 Запорізька місцева прокуратура №1 повідомила Запорізьку міську раду як власника земельної ділянки про направлення позову до господарського суду про визнання недійсним договору про встановлення земельного сервітуту.
		24.09.2018 Заступник керівника Запорізької місцевої прокуратури №1 (надалі прокурор) звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - позивача: Запорізької міської ради (надалі позивач) до відповідача-1: Запорізького комунального автотранспортного підприємства 082801 Комунсантрансекологія, до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Вельтум-Запоріжжя, про визнання недійсним договору від 30.03.2018 про встановлення земельного сервітуту щодо земельної ділянки кадастровий номер №2310100000:07:052:0016 площею 47,0707 га, що знаходиться за адресою: вул. Базова, 10-в, м. Запоріжжя, укладеного між відповідачами та зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.03.2018, номер запису про речове право: 25592622.
		 
		Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню в силу наступного:
		Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
		Предметом позову в даній справі є матеріально-правова вимога прокурора, подана ним в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради про визнання недійсним договору від 30.03.2018 про встановлення земельного сервітуту щодо земельної ділянки кадастровий номер №2310100000:07:052:0016 площею 47,0707 га, що знаходиться за адресою: вул. Базова, 10-в, м. Запоріжжя, який укладено між відповідачами, та зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.03.2018, номер запису про речове право: 25592622.
		Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Відповідно до пункту 1.1 розділу 1.Предмет договору, відповідач-1 як володілець надав Товариству з обмеженою відповідальністю «Умвельт-Запоріжжя» як сервітуарію, право на обмежене платне користування земельною ділянкою (надалі за текстом земельний сервітут) площею 47,0707 га відповідно додатку до договору, яка розташована на території м. Запоріжжя, вул. Базова, 10-в, кадастровий номер 2310100000:07:052:0016, надалі за текстом земельна ділянка, на умовах, визначених даним договором.
		Згідно з п. 1.2 договору, земельний сервітут, встановлений даним договором, включає в себе право сервітуарія проходу та право проїзду на транспортному засобі по земельній ділянці, яка належить володільцю на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою (серія ЯЯ №121664 від 04.06.2007). Земельний сервітут встановлюється сервітуарію задля ефективного та якісного надання послуг населенню з вивезення твердих побутових відходів на земельну ділянку, зазначену в п. 1.1 договору.
		Відповідно до умов розділу договору 2. Обсяг сервітутних прав, земельний сервітут, встановлений даним договором, включає в себе права сервітуарія на:
		1. прохід, проїзд для нього самого, його працівників, службовців, агентів та співробітників, а також інших уповноважених сервітуарієм осіб (в тому числі, але не виключно: підрядників, субпідрядників та/або їх працівників) по земельній ділянці, зазначеній в п. 1.1 договору цілодобово;
		2. здійснення робіт (послуг), повязаних з вивезенням та захороненням твердих побутових відходів на полігоні №1, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 10-в;
		3. прокладання та експлуатацію ліній комунікацій.
		Також зазначено, що сфера дії земельного сервітуту поширюється виключно на частину земельної ділянки, визначену додатком 1 до договору. Користування сервітуарієм іншою частиною земельної ділянки володільця забороняється.
		У пунктах 3.1, 3.2 договору встановлено, що за користування земельною ділянкою сервітуарій сплачує щомісячно володільцю плату в розмірі, що відповідає 100% оплаті податку на землю, яку сплачує володілець шляхом перерахування коштів в національній валюті на поточний рахунок володільця. Дана сума сплачується сервітуарієм до 28 числа кожного місяця на підставі рахунку, який надається володільцем не пізніше 10 числа кожного місяця.
		Згідно з п. 5.1 договору цей договір набуває чинності з моменту державної реєстрації договору про встановлення сервітуту у відповідних державних органах за місцем знаходження нерухомого майна і діє до 30.04.2018.
		Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ України "Про відходи" послуги з вивезення побутових відходів - збирання, зберігання та перевезення побутових відходів, що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування.
		Відповідно до ч.3,4 ст.35-1 ЗУ України "Про відходи"Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Виконавець послуг з вивезення побутових відходів укладає договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів зобов`язаний укласти договори про надання послуг з перероблення та захоронення побутових відходів із суб`єктами господарювання, що надають такі послуги відповідно до правил благоустрою території населеного пункту, розроблених з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту. Договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами мають містити інформацію про укладені договори між виконавцем послуг з вивезення побутових відходів та суб`єктами господарювання, що надають послуги з перероблення та/або захоронення побутових відходів.
		Статтею 99 Земельного кодексу України встановлено, що власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:
		а) право проходу та проїзду на велосипеді;
		б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;
		в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм);
		г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;
		ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;
		д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;
		е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;
		є) право прогону худоби по наявному шляху;
		ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;
		з) інші земельні сервітути.
		Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
		Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі», в редакції чинній на час укладання договору, істотними умовами договору оренди землі є:
		- об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
		- строк дії договору оренди;
		- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
		За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
		У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.
		Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).
		Відповідно до ч. 1 ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
		За існуючим правилом, правові норми по відношенню одних до інших поділяються на загальні та спеціальні. Загальна норма врегульовує суспільні відносини в цілому, спеціальна - встановлює певні особливості порівняно із загальною, тобто врегульовує вужче коло суспільних відносин.
		Положення частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, щодо спеціальної мети укладання договору оренди - здійснення підприємницької та іншої діяльності носить спеціальний характер порівняно до загальної норми пункту з) частини 1 статті 99 Земельного кодексу України щодо можливості за вимогою власників або землекористувачів земельних ділянок встановлення інших земельних сервітутів.
		Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		З урахуванням вищевикладеного, враховуючи зміст умов договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за змістом закріплених у спірному договорі прав та обов`язків сторін він підпадає під ознаки договору оренди.
		Відповідні доводи апеляційних скарг Відповідачів -1,-2 про помилковість висновку суду першої інстанції в частині того, що виконання робіт не охоплюється правом земельного сервітуту, яке полягає тільки в користуванні земельною ділянкою є хибним, оскільки перелік сервітутів не є вичерпним; потреби Відповідача-2 могли бути задоволені шляхом укладання договору оренди, оскільки земельна ділянка знаходилася в постійному користуванні Відповідача-1; договір сервітуту має ознаки договору оренди оскільки на відміну від договору оренди оспорюваний договір не веде до позбавлення власника земельної ділянки відповідних речових прав; умови договору про встановлення земельного сервітуту передбачають передачу права користування всією земельною ділянкою, що належить Запорізькій міській раді і є характерною ознакою договору оренди земельної ділянки, відхиляються колегією суддів як такі, що ґрунтуються на помилковому трактуванні норм матеріального права . 
		Згідно з ч. 2 ст. 235 Цивільного кодексу України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
		Земельна ділянка, стосовно якої укладено спірний договір, перебуває у власності територіальної громади міста Запоріжжя.
		Відповідно до ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
		Статтею 1 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
		Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
		Отже, усі майнові операції з комунальним майном від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють органи місцевого самоврядування.
		Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
		Згідно з п. п. «а», «в», «к» ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
		Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
		Таким чином, виключно Запорізькій міській раді, яка здійснює повноваження власника комунального майна, що належить територіальній громаді, належить право вирішувати питання про розпорядження земельною ділянкою. Запорізькою міською радою не приймалось рішення про передачу земельної ділянки в користування відповдіачу-2.
		Відповідач-1 не наділений повноваженнями розпоряджатися земельною ділянкою, яка є предметом спірного договору, зокрема, передавати її в оренду.
		З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оспорюваний договір суперечить приписам законодавства як за своїм змістом, так в частині відсутності у відповідача-1 необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення даного правочину.
		Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
		Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Встановлені судом порушення, які допущені при укладенні договору земельного сервітуту є підставою для визнання його недійсним.
		В пункті 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 (ГПК) - № 912/2385/18912/2385/18, міститься наступний правовий висновок:
		55. При вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов`язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин стаття 55 ГПК України передбачає такі правила:
		- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави;
		- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
		З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що не підтримання Запорізькою міською радою, заявленого в її інтересах прокурором позову не може бути підставою для залишення заяви без розгляду, оскільки позов прокурором подано саме в інтересах держави, а тому місцевий господарський суд правомірно вирішив спір по суті заявлених позовних вимог.
		Інші доводи апеляційних скарг Відповідачів-1,-2 та відзиву на апеляційні скарги позивача щодо відсутності повноважень у прокурора на представництво інтересів держави відхиляються з урахуванням наявності в матеріалах справи доказів листування, яке передувало зверненню з відповідним позовом прокурора: 
		Запит від 11.07.2018 №120-263вих.18 першому заступнику Запорізького міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради про надання інформації , чи звертались Запорізьке комунальне автотранспортне підприємство 082801 Комунсантрансекологія та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя» до Запорізької міської ради з приводу укладання договору про встановлення земельного сервітуту, чи надавалася Запорізькою міською радою згода на укладення цього договору.
		Відповіді Виконавчого комітету Запорізької міської ради (листи від 16.05.2018 №06840/03-20/19, 18.07.2018 №10789/03-20/09) про відсутність правових підстав для надання запитуваної інформації.
		Запит від 24.07.2018 №120-8837вих.18 Запорізька місцева прокуратура №1 звернулася до першого заступника Запорізького міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради із запитом про надання інформації, чи зверталася Запорізька міська рада із позовом до суду про визнання недійсним договору про встановлення земельного сервітуту, укладеного між комунальним автотранспортним підприємством 082801 Комунсантрансекологія та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя».
		На цей запит Виконавчий комітет Запорізької міської ради також надав відповідь (лист від 02.08.2018 №11277/03-20/09) про відсутність правових підстав для надання запитуваної інформації.
		Листом від 30.08.2018 №120-10407вих. 18 Запорізька місцева прокуратура №1 повідомила Запорізьку міську раду як власника земельної ділянки про направлення позову до господарського суду про визнання недійсним договору про встановлення земельного сервітуту.
		Посилання скаржників на звіти тимчасової комісії, затверджений на пленарному засіданні Запорізької міської ради від 28.11.2018 №35, та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за обєктом земельні ділянки від 11.09.2018 №536/0/92-18ДК/663/АП/09/01-18, відхиляються колегією суддів з урахуванням вище встановлених фактичних обставин справи, а наведені в зазначених доказах обставини правомірно не прийняті до уваги судом першої інстанції, як такі, що не є нормативно-правовими актами або мають загальнообовязковий характер, а також не є підставою для звільнення від доказування відповідно до ст. 75 ГПК України.
		Відповідно до частини 4 статті 269 Господарського процесуального права, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
		Судом апеляційної інстанції при перегляді рішення суду першої інстанції не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, неправильного тлумачення закону, застосування закону, який не підлягав би застосуванню або незастосування закону, який підлягав би застосуванню, в зв`язку із чим, з урахуванням положень частин1,2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів доходить висновку, що рішення Запорізької області від 11.04.2019р у справі №908/1771/18 ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення його без змін, а апеляційні скарги Комунального підприємства Запорізьке комунальне автотранспортне підприємство "Комунсанртрансекологія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельтум Запоріжжя" підлягають залишенню без задоволення
		 
		Розподіл судових витрат: 
		 
		У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
		 
		Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційні скарги Комунального підприємства Запорізьке комунальне автотранспортне підприємство "Комунсанртрансекологія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельтум Запоріжжя" на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.04.2019р у справі №908/771/18 - залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.04.2019 у справі №908/1771/18  залишити без змін.
		Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги Комунальним підприємством Запорізьке комунальне автотранспортне підприємство 082801 «Комунсантрансекологія» у сумі 2 643,00 грн. покласти на Комунальне підприємство Запорізьке комунальне автотранспортне підприємство 082801 «Комунсантрансекологія» (69006, м. Запоріжжя, вул. Іванова, 99, код ЄДРПОУ 03345685).
		Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя» у сумі 2 643,00 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя» (69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, 99, код ЄДРПОУ 35924440).
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному в порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
		 
		Повний текст постанови виготовлено 28.08.2020
		 
		Головуючий суддя М.О. Дармін 
		 
		СуддяО.В. Чус
		 
		СуддяО.В. Березкіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...