Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/11219/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано судом: 28.08.2020. Зареєстровано: 30.08.2020. Оприлюднено: 01.09.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/910/59/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016101070000035

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 758/11219/16-к
		Провадження 1-кп/910/59/19
		 
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28 серпня 2020 року                                                                м. Київ
		 
		Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
		головуючого судді Кравчука О.О., суддів Білоус І.О., Крука Є.В.
		секретарі судового засідання Мітніцька О.В., Демченко Л.О., Манохіна О.Л.
		за участі сторін кримінального провадження:
		прокурорів Скибенка О.І., Симківа Р.Я., Перова А.В.
		обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , 
		захисника обвинувачених, адвоката Бербена М.Ю.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42016101070000035 від 09.02.2016, за обвинуваченням:
		ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Засінци Єльського району Гомельської області, Республіка Білорусь, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не одружений, із вищою освітою, працює директором ТОВ "Грюнвальд Трейд", має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">368</a>, ч. 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">369-2 Кримінального кодексу України</a>,
		ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Зоряне Вінковецького району Хмельницької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , одружений, із середньою освітою, тимчасово не працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_99/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#99" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">27</a>, ч. 3 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">368</a>, ч. 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">369-2 Кримінального кодексу України</a>,
		В С Т А Н О В И В:
		1. Історія провадження
		24 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду із Подільського районного суду м. Києва надійшли матеріали згаданого кримінального провадження в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 20-2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_4291/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#4291" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">Розділу ХІ "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України</a> (далі - <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК</a>).
		27 вересня 2019 року ухвалою суду було призначено підготовче судове засідання.
		25 жовтня 2019 року ухвалою суду призначено судовий розгляд.
		12 березня 2019 року ухвалою суду, з метою перевірки заяви сторони захисту про провокацію, прокурора було зобов`язано надати інформацію щодо участі свідка ОСОБА_3 як заявника в інших кримінальних провадженнях щодо одержання неправомірної вигоди.
		2. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		Судом установлено, що ОСОБА_1 , згідно наказу Голови Державного агентства лісових ресурсів України № 364-к від 30.07.2015, призначений тимчасово виконуючим обов`язки директора Державного підприємства "Ржищівський військовий лісгосп" Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, код ЄДРПОУ 22990204, (далі - Лісгосп), що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Сошників, вул. Іванова, буд. 144, будучи відповідно до п. 7.4. Статуту ДП «Ржищівський військовий лісгосп», затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 14 від 23.01.2014 та до Примітки 1 до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909848/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909848" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 364 Кримінального кодексу України</a> (далі - <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">КК</a>), службовою особою та наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, висловив ОСОБА_3 прохання надати неправомірну вигоду для себе за вчинення дії з використанням службового становища - складання та видачу листа погодження про незаперечення щодо довгострокового тимчасового користування в спортивно-оздоровчих та рекреаційних цілях терміном 49 років земельної ділянки орієнтовною площею 74,5 га, за посередництва ОСОБА_2 одержав таку неправомірну вигоду, та, водночас, за співучасті ОСОБА_2 , надав ОСОБА_3 обіцянку здійснити вплив за надання йому в подальшому неправомірної вигоди на прийняття позитивного рішення начальником Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4 , тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави, з метою прийняття останнім рішення про незаперечення щодо довгострокового тимчасового користування в спортивно-оздоровчих та рекреаційних цілях терміном 49 років земельної ділянки орієнтовною площею 74,5 га. 
		ОСОБА_2 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, за співучасті ОСОБА_1 , надав ОСОБА_3 обіцянку здійснити вплив за надання йому в подальшому неправомірної вигоди на посадових осіб Київської обласної державної адміністрації (далі - Київська ОДА), Київської обласної ради, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, тобто осіб, уповноважених на виконання функцій держави, для погодження, отримання дозволу на розробку та затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі у довгострокове тимчасове користування земельної ділянки орієнтовною площею 74,5 га, а також учинив пособництво ОСОБА_1 у висловленні ОСОБА_3 прохання надати неправомірну вигоду для себе ( ОСОБА_1 ) та в одержанні такої неправомірної вигоди за вчинення ОСОБА_1 як службовою особою дії з використанням службового становища - складання та видачу листа погодження про незаперечення щодо довгострокового тимчасового користування в спортивно-оздоровчих та рекреаційних цілях терміном 49 років земельною ділянкою орієнтовною площею 74,5 га.
		Загальна сума неправомірної вигоди, яку ОСОБА_1 висловив ОСОБА_3 прохання надати за складання та видачу листа погодження, а також за надання якої в подальшому ОСОБА_1 і ОСОБА_2 надали обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, становила 10000 дол. США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) складало 261827 грн. Приблизний еквівалент вказаної суми, а саме грошові кошти в сумі 4000 дол. США та 150000 грн. ОСОБА_2 було від ОСОБА_3 одержано, після чого він був затриманий працівниками правоохоронних органів. Одержані ОСОБА_2 4000 дол. США за курсом НБУ становили еквівалент в гривні 104731 грн., а загальна сума одержаної неправомірної вигоди становила 254731 грн.
		Кримінальні правопорушення вчинено за таких обставин:
		Напочатку лютого, до 05.02.2016, поблизу Великої Окружної дороги м. Києва (неподалік супермаркету "Ашан"), відбулась зустріч ОСОБА_3 та т.в.о. директора ДП "Ржищівський військовий лісгосп" ОСОБА_1 . На зустрічі обговорювалось питання виділення ОСОБА_3 земельних ділянок за надання неправомірної вигоди. Відповідне підтверджується доказами, зазначеними в п. 5.3, 5.8.8, 5.8.9 цього вироку, а також, у частині факту зустрічі,- зазначеними в п. 4.1, 5.1.
		У подальшому 17.02.2016 в службовому кабінеті директора ДП "Ржищівський військовий лісгосп", що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Сошників, вулиця Іванова, будинок 144, під час зустрічі між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , останній повідомив, що передати в користування раніше обумовлені земельні ділянки неможливо, разом із цим, ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 отримати в користування інші земельні ділянки різної площі, показавши їхнє місцезнаходження на топографічній карті. Відповідне підтверджується доказами, зазначеними в п. 5.3, 5.8.8, 5.8.9 цього вироку. 
		22 лютого 2016 р. приблизно о 12 год. 17 хв., в кафе, що розташоване поруч із супермаркетом "Novus" та закладом швидкого харчування "Макдональдс" на проспекті М. Бажана, 8, у м. Києві, відбулась зустріч між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , на якій останній повідомив, що бажає отримати в довгострокове тимчасове користування земельні ділянки, які 17.02.2016 ОСОБА_1 були показані на топографічній карті як можливі для передачі, тобто є вільними. Відповідне підтверджується доказами, зазначеними в п. 5.3, 5.8.1, 5.8.5, а також, у частині факту зустрічі, - зазначеними в п. 4.1, 5.1, 5.3 цього вироку.
		У період часу до 01.03.2016 у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Також у ОСОБА_1 виник умисел на одержання ним неправомірної вигоди для себе за складання та видачу документів, необхідних для передачі в довгострокове тимчасове користування земельних ділянок на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області. З метою забезпечення мінімізації можливості викриття своєї незаконної діяльності правоохоронними органами та безпечного, на його думку, отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 , ОСОБА_1 вступив у злочинну змову зі своїм знайомим ОСОБА_2 . Відповідне підтверджується доказами, зазначеними в п. 5.7.1 - 5.7.5, 5.7.8., 5.8.1 - 5.8.3, 5.8.5, 5.9.1 - 5.9.3, 5.9.5, а також, у частині того, що ОСОБА_1 надав свідку ОСОБА_3 контакт ОСОБА_2 - зазначеними в п. 4.1, 5.1, 5.3 цього вироку. 
		ОСОБА_1 і ОСОБА_2 узгодили план спільних злочинних дій, злочинну роль кожного з них та спосіб вчинення злочину, зокрема, ОСОБА_1 мав забезпечити виготовлення та видачу листа погодження від Лісгоспу про незаперечення щодо передання в спортивно-оздоровчих та рекреаційних цілях терміном 49 років у довгострокове тимчасове користування земельної ділянки орієнтовною площею 74,5 га, яка розташована в адміністративно-територіальних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області (технічна документація на вказану земельну ділянку розроблена не була, державний акт на право постійного користування видано не було та відповідні дані про право користування цією ділянкою до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені не були, Лісгосп здійснював право користування зазначеною ділянкою, відповідно до п. 5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_825869/ed_2020_06_17/pravo1/T385200.html?pravo=1#825869" title="Лісовий кодекс України; нормативно-правовий акт № 3852-XII від 21.01.1994" target="_blank">Прикінцевих положень Лісового кодексу України</a>, на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, відповідне підтверджується доказами, зазначеними в п. 5.6, 5.15 - 5.20 цього вироку) та викопіювання вищевказаної земельної ділянки, а ОСОБА_2 , в свою чергу, повинен був забезпечити отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 та передачу йому документів, виготовлених ОСОБА_1 ОСОБА_1 мав здійснити вплив на свого безпосереднього керівника - начальника Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4 який є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за погодження ним рішення про передачу в довгострокове тимчасове користування земельної ділянки, орієнтовною площею 74,5 га, розташованої в межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, відповідно до вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_825273/ed_2020_06_17/pravo1/T385200.html?pravo=1#825273" title="Лісовий кодекс України; нормативно-правовий акт № 3852-XII від 21.01.1994" target="_blank">ст. 18 Лісового кодексу України</a>. Відповідне підтверджується доказами, зазначеними в п. 5.3, 5.7.1 - 5.7.8, 5.8.1, 5.8.3, 5.8.5, 5.9.1 - 5.9.3, 5.9.5 цього вироку. ОСОБА_2 мав здійснити вплив на посадових осіб структурних підрозділів Київської ОДА, Київської обласної ради, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, які є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, для погодження отримання дозволу на розробку та затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі у довгострокове тимчасове користування земельної ділянки, розташованої в межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, відповідно до вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_825273/ed_2020_06_17/pravo1/T385200.html?pravo=1#825273" title="Лісовий кодекс України; нормативно-правовий акт № 3852-XII від 21.01.1994" target="_blank">ст. 18 Лісового кодексу України</a>. Відповідне підтверджується доказами, зазначеними в п. 4.2, 5.2, 5.3, 5.7.1 - 5.7.8, 5.8.1, 5.8.3, 5.8.5, 5.9.1 - 5.9.3, 5.9.5 цього вироку.
		01 березня 2016 р. об 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 в своєму службовому кабінеті в Лісгоспі, що знаходиться в будівлі за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Сошників, вул. Іванова, будинок 144, надав ОСОБА_3 для ознайомлення топографічну карту (план-схему), де показав місце розташування земельної ділянки орієнтовною площею 74,5 га, яка розташована в адміністративно-територіальних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області. Подальша розмова між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 продовжилась на вулиці поряд із зазначеною будівлею. ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 попередньо обговорити умови отримання ділянки в довгострокове тимчасове користування. Відповідне підтверджується доказами, зазначеними в п. 5.3, 5.8.2, 5.8.5 цього вироку.
		03 березня 2016 р. в період часу з 12 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв., в приміщенні кафе-бару «Валентино», що знаходиться на АДРЕСА_5 , відбулась зустріч між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_3 з іншої. ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , що окрім його погодження також потрібне погодження начальника Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4 , про незаперечення щодо надання вищевказаної земельної ділянки у довгострокове тимчасове користування. Реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, для особистого незаконного збагачення, ОСОБА_1 повідомив та запевнив ОСОБА_3 , що завдяки своїм знайомствам, він має можливість вплинути на позитивне прийняття рішення ОСОБА_4 ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 , що після виконання зазначених ОСОБА_1 дій, необхідно також отримати відповідні погодження у структурних підрозділах Київської ОДА, Київської обласної ради, Головного управління Держгеокадастру у Київській області та отримати дозвіл на розробку та затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі у довгострокове тимчасове користування земельної ділянки орієнтовною площею 74,5 га, розташованої в межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області. ОСОБА_2 запевнив ОСОБА_3 , що завдяки своїм знайомствам, він має можливість вплинути на позитивне прийняття рішення посадовими особами вказаних органів. Відповідне підтверджується доказами, зазначеними в п. 5.3, 5.8.3, 5.8.5, а також, у частині факту зустрічі, - зазначеними в п. 4.1, 4.2, 5.1, 5.2 цього вироку.
		10 березня 2016 р., орієнтовно о 10 год. 15 хв. ОСОБА_1 в своєму службовому кабінеті за вказаною адресою надав ОСОБА_3 для підписання заяву на ім`я директора Лісгоспу ОСОБА_1 про надання ОСОБА_3 у довгострокове користування земельної ділянки загальною площею близько 74,5 га, яка розташована в адміністративно-територіальних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, для використання в спортивно-оздоровчих та рекреаційних цілях терміном на 49 років. ОСОБА_3 поставив у наданій ОСОБА_1 заяві власноручний підпис. При цьому ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , що лист погодження за його особистим підписом як директора ДП "Ржищівський військовий лісгосп" вже виготовлений, підписаний ним особисто та знаходиться у ОСОБА_2 , який надасть указаний документ та викопіювання з місцем знаходження обумовленої земельної ділянки ОСОБА_3 в цей же день при особистій зустрічі, після того, як ОСОБА_3 передасть ОСОБА_2 попередньо обумовлену частину (перший платіж) неправомірної вигоди в сумі 10 000 дол. США. Відповідне підтверджується доказами, зазначеними в п. 5.3, 5.8.4, 5.8.5, а також у частині факту зустрічі, - зазначеними в п. 4.1, 5.1, в частині обставин виготовлення та передачі ОСОБА_3 листа погодження та його змісту, - зазначеними в п. 5.3, 5.4, 5.8.5, 5.8.6 цього вироку.
		Цього ж дня, тобто 10 березня 2016 р., в період часу з 13 год. 13 хв. до 13 год. 37 хв., на виконання раніше обумовленого з ОСОБА_1 злочинного умислу, ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_3 у приміщенні закладу громадського харчування "Таверна Вінштуб", що знаходиться на вул. Андріївська, 9-а, у м. Києві. У ході зустрічі ОСОБА_2 , реалізуючи спільний із ОСОБА_1 злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 , отримав від нього неправомірну вигоду в розмірі 4 000 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 104 731 грн., та 150 000 грн., тобто, загалом 254 731 грн. Також ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 , попередньо отриманий від ОСОБА_1 , лист погодження від імені т.в.о.директора ДП "Ржищівський військовий лісгосп" ОСОБА_1 щодо незаперечення про використання в спортивно-оздоровчих та рекреаційних цілях земельної ділянки, яку у майбутньому планувалось надати у довгострокове тимчасове користування. Відповідне підтверджується доказами, зазначеними в п. 5.3, 5.8.5, а також у частині факту зустрічі, - зазначеними в п. 4.2, 5.2, 5.6, 5.24, в частині факту отримання коштів та передачі листа погодження ОСОБА_3 , - зазначеними в п. 4.2, 5.2, 5.3 цього вироку.
		Зазначені дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a> (в редакції станом на 26.11.2015, зі змінами, внесеними <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_11_10/pravo1/T150770.html?pravo=1" title="Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні; нормативно-правовий акт № 770-VIII від 10.11.2015" target="_blank">Законом України від 10.11.2015 № 770-VIII</a>) як висловлення службовою особою прохання надати неправомірну вигоду для себе за вчинення дії з використанням службового становища, одержання такої неправомірної вигоди, та за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a> (в редакції станом на 26.11.2015, зі змінами, внесеними зазначеним Законом від 10.11.2015) як надання обіцянки здійснити вплив за надання йому в подальшому неправомірної вигоди на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		Зазначені дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 368 (в редакції станом на 26.11.2015, зі змінами, внесеними <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_11_10/pravo1/T150770.html?pravo=1" title="Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні; нормативно-правовий акт № 770-VIII від 10.11.2015" target="_blank">Законом України від 10.11.2015 № 770-VIII</a>) <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">КК</a> як пособництво ОСОБА_1 у висловленні прохання надати неправомірну вигоду для себе та в одержанні такої неправомірної вигоди за вчинення ОСОБА_1 як службовою особою дії з використанням службового становища, та за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a> (в редакції станом на 26.11.2015, зі змінами, внесеними зазначеним Законом від 10.11.2015) як надання обіцянки здійснити вплив за надання йому в подальшому неправомірної вигоди на осіб, уповноважених на виконання функцій держави.
		3. Формулювання обвинувачення, визнаного судом недоведеним, та відповідні мотиви суду
		3.1. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також обвинувачуються в наступному: 
		1) 04 лютого 2016 р., приблизно о 18 год. 00 хв., поблизу Великої окружної дороги м. Києва (неподалік супермаркету "Ашан"), під час зустрічі ОСОБА_3 та т.в.о. директора ДП "Ржищівський військовий лісгосп" ОСОБА_1 , останній висловив пропозицію ОСОБА_3 у наданні йому в користування земельних ділянок на території Київської та Житомирської областей. Для реалізації зазначеної пропозиції ОСОБА_1 , ОСОБА_3 мав йому сплатити 5 000 дол. США (128491, 88 грн., відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 04.02.2016).
		2) 01 березня 2016 р. під час зустрічі з ОСОБА_3 у приміщенні Лісгоспу, ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 попередньо обговорити умови отримання ділянки в довгострокове тимчасове користування. Так, ОСОБА_1 висловив ОСОБА_3 пропозицію сплатити йому 70 дол. США за кожні 0,1 га, з яких 20 дол. США за кожні 0,1 га земельної ділянки орієнтовною площею 74,5 га, тобто загалом 14900 дол. США, ОСОБА_3 мав сплатити ОСОБА_1 за пособництва ОСОБА_2 . У пособництві відповідному кримінальному правопорушенню обвинувачується ОСОБА_2 . 
		Прокурор стверджує в обвинувальному акті, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 узгодили відповідну суму неправомірної вигоди за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>.
		3) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 узгодили розмір неправомірної вигоди - 87 250 дол. США (2339238,98 грн., згідно офіційного курсу НБУ, станом на 03.03.2016) за здійснення вчинення кримінального правопорушення - зловживання впливом, що розраховувався за наступною формулою.
		ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійшли згоди, що 50 дол. США за 0,1 га (37250 дол. США за вищезазначену земельну ділянку, орієнтовною площею 74,5 га - 998700,88 грн., згідно офіційного курсу НБУ, станом на 03.03.2016) мали бути передані ОСОБА_3 в якості неправомірної вигоди за здійснення впливу на посадових осіб структурних підрозділів Київської ОДА, Київської обласної ради, органів виконавчої влади, зокрема, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, для погодження отримання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо передачі у довгострокове тимчасове користування земельної ділянки, орієнтовною площею 74,5 га, розташованої в межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, відповідно до вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_825273/ed_2020_06_17/pravo1/T385200.html?pravo=1#825273" title="Лісовий кодекс України; нормативно-правовий акт № 3852-XII від 21.01.1994" target="_blank">ст. 18 Лісового кодексу України</a>.
		Також ОСОБА_3 мав сплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неправомірну вигоду в розмірі 50000 дол. США за здійснення незаконного впливу на начальника Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4 за погодження ним та Державним лісовим агентством України, рішення про передачу в довгострокове тимчасове користування земельної ділянки орієнтовною площею 74,5 га, розташованої в межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, відповідно до вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_825273/ed_2020_06_17/pravo1/T385200.html?pravo=1#825273" title="Лісовий кодекс України; нормативно-правовий акт № 3852-XII від 21.01.1994" target="_blank">ст. 18 Лісового кодексу України</a>.
		Разом із цим, ОСОБА_3 також мав сплатити ОСОБА_2 4 000 дол. США (104 731 грн. відповідно до курсу НБУ, станом на 10.03.2016) за організацію дій по здійсненню неправомірного впливу на посадових осіб структурних підрозділів Київської ОДА, Київської обласної ради, органів виконавчої влади, зокрема, Головного управління Держгеокадастру у Київській області. 
		3.2. Щодо подій 04.02.2016, під час яких, відповідно до обвинувального акта, приблизно о 18 год. 00 хв., поблизу Великої окружної дороги м. Києва (неподалік супермаркету "Ашан"), під час зустрічі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , останній висловив пропозицію ОСОБА_3 у наданні йому в користування земельних ділянок на території Київської та Житомирської областей, для реалізації зазначеної пропозиції ОСОБА_1 , ОСОБА_3 мав йому сплатити 5 000 дол. США. 
		Судом установлено, що відповідна зустріч ОСОБА_1 і ОСОБА_3 поблизу Великої окружної дороги м. Києва (неподалік супермаркету "Ашан") мала місце напочатку лютого, до 05.02.2016 (п. 5.3.1 цього вироку). Водночас доказів того, що ОСОБА_1 під час цієї зустрічі висловив прохання надати йому 5000 дол. США, суду надано не було. Показань свідка ОСОБА_3 , на думку суду, недостатньо для того, щоб вважати цей факт доведеним поза розумним сумнівом, оскільки відповідна обставина не підтверджується іншими доказами. Окрім того, прокурор, висуваючи ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>, вказує на с. 32 обвинувального акта, що він обвинувачується у висловленні прохання неправомірної вигоди в розмірі 14900 дол. США, яка обчислена прокурором за формулою від площі іншої земельної ділянки - розміром 74,5 га. При цьому прокурор не враховує згадані 5000 дол. США в загальній сумі неправомірної вигоди за ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>. 
		Суд ураховує, що відповідно до відеозапису, отриманого в ході негласної слідчої (розшукової) дії (далі - НСРД) аудіо-відео контроль особи (далі - АВК особи), зафіксована зустріч ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , що мала місце 17.02.2016, зміст розмови під час якої, свідчить, що вже до цієї зустрічі 17.02.2016 між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 мали місце розмови щодо вирішення питання виділення земельних ділянок за надання неправомірної вигоди (п. 5.8.8, 5.8.9 цього вироку). Однак цей доказ не доводить того, що ОСОБА_1 під час зустрічі на початку лютого, до 05.02.2016 висловив прохання надати йому 5000 дол. США.
		Також, повторюючи відповідні формулювання щодо обставин зустрічі ОСОБА_1 і ОСОБА_3 04.02.2016, в обвинуваченні, висунутому ОСОБА_2 , прокурор фактично висуває ОСОБА_2 обвинувачення у вчиненні пособництва ОСОБА_1 також і в цій частині. Водночас жодних доказів стосовно участі ОСОБА_2 у цій частині інкримінованого злочину суду надано не було.
		Зважаючи на таке, та оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що в цій частині обвинувачення не знайшло свого підтвердження - як щодо ОСОБА_1 , так і щодо ОСОБА_2 .
		3.3. Згідно з наведеним прокурором формулюванням обвинувачення, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у ході вчинення кримінальних правопорушень за земельну ділянку орієнтовною площею 74,5 га прохали та погодились отримати від ОСОБА_3 загалом 70 дол. США за кожні 0,1 га, з яких 20 дол. США за кожні 0,1 га - ОСОБА_1 (ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>), 50 дол. США за кожні 0,1 га - за зловживання впливом (ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a>), крім того ще 50000 дол. США - за зловживання впливом. 
		Захисник під час виступу в судових дебатах вказав, що суми грошових коштів, які зазначені в обвинуваченні, зокрема, 14900 дол. США, - не фігурують в матеріалах кримінального провадження і не підтверджуються доказами. Суд частково погоджується із цим доводом, зважаючи на те, що суми неправомірної вигоди в обвинувальному акті були обчислені прокурором за формулами, виходячи з розміру за сотку. При цьому прокурором допущено розрахункові помилки.
		3.3.1. Так, оцінюючи надані на підтвердження висунутого обвинувачення докази, суд установив, що відповідно до матеріалів НСРД зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі (далі - ЗІТТМ) (т. 5, а.с. 7-16), 01.03.2016 зафіксовано два дзвінки (о 09 год. 42 хв. та об 11 год. 42 хв.) між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , у ході яких вони обговорюють, що ОСОБА_3 має сплатити "60 за сотку" (п. 5.7.3, 5.7.4, 5.7.8 цього вироку). У матеріалах НСРД АВК особи під час зустрічей ОСОБА_3 з ОСОБА_1 01.03.2016 та 10.03.2016 зафіксовано розмову про сплату неправомірної вигоди з розрахунку в доларах за кожну сотку земельної ділянки (звучать цифри 70, 50, 10 доларів, і йдеться про ціну за сотку) (п. 5.8.2, 5.8.4 цього вироку).
		Суд погоджується з доводом захисника, наведеним під час виступу в судових дебатах, та виходить із загальновідомого факту про те, що в математиці в одному гектарі землі є 100 арів, які мають простонародну назву "сотка". Відповідно, одна сотка становить не 0,1 га, а 0,01 га. Відповідно в 74,5 га є 7450 соток, а не 745 соток. 
		Так, якщо припустити, що обвинувачені просили та погодились отримати загалом 70 дол. за сотку, в т.ч. 20 дол. за сотку призначались ОСОБА_1 , то загальна сума неправомірної вигоди, розрахованої з розміру земельної ділянки площею 7450 соток становила б:
		(Формула 1) загалом 70 дол. х 7450 соток = 521500 дол., в т.ч.:
		(Формула 2) 20 дол. х 7450 соток = 149000 дол. - призначених ОСОБА_1 
		(Формула 3) 50 дол. х 7450 соток = 372500 дол. - за вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави.
		Водночас прокурор, висуваючи обвинувачення за ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>, вказує, що сума неправомірної вигоди, призначеної ОСОБА_1 , становила не 149000 дол, що виходить в результаті розрахунку (Формула 2), а 14900 дол. 
		Прокурором також не доведено жодним доказом, що 20 доларів за сотку, зазначені в наведеній вище Формулі 2, призначались саме ОСОБА_1 і саме за надання листа погодження.
		Під час репліки в судових дебатах прокурор зазначив, що в разі, якщо виходити з того, що в одній сотці є 100 кв. м., то сума неправомірної вигоди буде ще більшою.
		Однак, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Висуваючи обвинувачення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a>, прокурор вказує, що сума неправомірної вигоди становила 87250 дол. США, вочевидь, додавши 50000 дол. США до суми 37250 дол. США, замість суми 372500 дол. США, що виходить за результатами розрахунку (Формула 3).
		Отже, визначаючи розмір неправомірної вигоди за формулами, відповідно до яких одна сотка становить 0,1 га, прокурор допустився розрахункових помилок у обчисленнях, які не можуть бути усунуті судом. 
		3.3.2. Окрім того, не підтверджено доказами, що 50000 дол. США, в обмін на які згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_1 надав обіцянку вплинути на ОСОБА_4 , мали бути йому сплачено додатково до суми, що визначена прокурором за формулами, виходячи з розміру земельної ділянки. 
		Не доводиться наведена обставина і зафіксованою в матеріалах НСРД фразою ОСОБА_1 : "В сумі у нас получається 70 ми віддаєм, 10 земельщикам, 10 ДЗК, 50 область, шефу полтіннік зелєні. Ну це менше 10 получається, скільки 7 получається, 6 с половиною" (п. 5.8.4 цього вироку). Жоден досліджений судом доказ не підтверджує, що саме 50000 дол. США мало бути сплачено ОСОБА_1 додатково до суми, обчисленої виходячи з розміру земельної ділянки (з розміру за сотку).
		Тому суд уважає, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом не доведено, що при визначенні загальної суми неправомірної вигоди необхідно додати 50000 дол. США до обчисленої за формулою прокурором суми 37250 дол. США (з розміру за сотку). 
		Крім того, висуваючи обвинувачення за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a>, прокурор не враховує в загальній сумі неправомірної вигоди, обчисленої ним (87500 дол. США) суму 4000 дол. США, яку, згідно з формулюванням обвинувачення, ОСОБА_3 мав сплатити ОСОБА_2 за організацію дій по здійсненню неправомірного впливу на посадових осіб.
		Тому сума неправомірної вигоди 87250 дол. США, наведена прокурором у висунутому обвинуваченні за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a> ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на с. 34, 41 обвинувального акта, не підтверджується.
		3.3.3. Суд відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2521/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#2521" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 337 КПК</a> розглядає кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, і може вийти за його межі лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		3.3.4. Суд установив, що ОСОБА_1  в ідеальній сукупності вчинив два кримінальних правопорушення: 1) прохання надати неправомірну вигоду для себе за складання та видачу листа погодження, одержання такої неправомірної вигоди; (2) надання обіцянки здійснити вплив за надання йому в подальшому неправомірної вигоди на особу, уповноважену на виконання функцій держави. 
		Відповідно, ОСОБА_2 : (1) вчинив пособництво ОСОБА_1 у проханні надати неправомірну вигоду для себе за складання та видачу листа погодження, одержанні такої неправомірної вигоди; (2) надання обіцянки здійснити вплив за надання йому в подальшому неправомірної вигоди на осіб, уповноважених на виконання функцій держави.
		3.3.5. Оцінюючи наявні по справі докази в їх сукупності, суд уважає, що стороною обвинувачення доведено поза розумним сумнівом лише суму неправомірної вигоди в загальному розмірі 10000 дол. США, яку ОСОБА_1 , за пособництва ОСОБА_2 , висловив ОСОБА_3 прохання надати за складання та видачу листа погодження про незаперечення щодо довгострокового тимчасового користування земельною ділянкою, а також за надання якої в подальшому ОСОБА_1 і ОСОБА_2 надали обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави. 
		3.3.6. Водночас, прокурор не довів поза розумним сумнівом розмежування суми, яку обвинувачені просили і погодились отримати, на дві частини: (1) призначену ОСОБА_1  (<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>), і (2)  призначену за вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави (ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a>). 
		3.3.7. Судом установлено, що відповідна сума 10000 дол. США була лише узгодженою  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_1  і ОСОБА_2  сумою завдатку (першим платежем). Водночас суд уважає недоведеним поза розумним сумнівом кінцевий розмір неправомірної вигоди, який, згідно з висунутим обвинуваченням, обвинувачені ОСОБА_1  і ОСОБА_2  планували одержати від ОСОБА_3  з огляду на таке: 
		(1) відсутність прямих доказів щодо загальної суми, яку погодились отримати обвинувачені, і обчислення її прокурором за формулами, 
		(2) наявність помилок у відповідних обчисленнях (п. 3.3.1), що не можуть бути усунуті судом, 
		(3) недоведеність розмежування сум (що висвітлено далі в п. 3.4), 
		(4) недоведеність того, що 20 дол. США за сотку призначались саме ОСОБА_1 і саме за складання та видачу листа погодження, 
		(5) те, що відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_194/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#194" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 62 Конституції України</a>, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.
		3.4. Суд ураховує, що розмір суми неправомірної вигоди має значення для кваліфікації за відповідною частиною <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>, і не має значення для кваліфікації за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a>. У таких умовах (навіть якби прокурором було доведено повну суму неправомірної вигоди, зазначену в обвинувальному акті), через неможливість розмежування поза розумним сумнівом сум (п. 3.3.6), у частині кримінального правопорушення, передбаченого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>, дії обвинуваченого ОСОБА_1 можливо кваліфікувати лише за ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>. Відповідне покращує становище обвинуваченого.
		За таких обставин, кваліфікуюча ознака великого розміру підлягає виключенню з обвинувачення за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>, і дії ОСОБА_1 в сукупності належить кваліфікувати за ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a> (в редакції станом на 26.11.2015, зі змінами, внесеними <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_11_10/pravo1/T150770.html?pravo=1" title="Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні; нормативно-правовий акт № 770-VIII від 10.11.2015" target="_blank">Законом України від 10.11.2015 № 770-VIII</a>) як прохання надати неправомірну вигоду для себе за складання та видачу листа погодження, одержання такої неправомірної вигоди; та за ч. 2 ст. 369-2 (в редакції станом на 26.11.2015, зі змінами, внесеними зазначеним Законом від 10.11.2015) <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">КК</a> як надання обіцянки здійснити вплив за надання йому в подальшому неправомірної вигоди на осіб, уповноважених на виконання функцій держави. 
		Відповідним чином належить кваліфікувати дії ОСОБА_2 за ч. 5 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_99/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#99" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">27</a>, ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">368 КК</a> (в редакції станом на 26.11.2015, зі змінами, внесеними <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_11_10/pravo1/T150770.html?pravo=1" title="Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні; нормативно-правовий акт № 770-VIII від 10.11.2015" target="_blank">Законом України від 10.11.2015 № 770-VIII</a>), ч. 2 ст. 369-2 (в редакції станом на 26.11.2015, зі змінами, внесеними зазначеним Законом від 10.11.2015) <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">КК</a>.
		3.5. Розглядаючи можливість кваліфікації дій обвинувачених у частині діяння, передбаченого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>, суд виходить із того, що дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не можуть бути кваліфіковані судом за ч. 3 ст. 368 за ознакою вчинення за попередньою змовою групою осіб, виходячи з таких трьох мотивів: (1) обвинувачені не обвинувачувались прокурором у вчиненні злочину за ознакою вчинення за попередньою змовою групою осіб; (2) вихід судом за межі обвинувачення в цій частині є неможливим, оскільки погіршує становище обвинувачених; (3) відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2002_04_26/pravo1/VS02011.html?pravo=1" title="Про судову практику у справах про хабарництво; нормативно-правовий акт № 5 від 26.04.2002" target="_blank">постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002</a>, хабар належить визнавати одержаним за попередньою змовою групою осіб, якщо злочин спільно вчинили декілька службових осіб (дві або більше); однак, ОСОБА_2 не є службовою особою.
		3.6. Формулюючи обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>, прокурор на сторінці 32 обвинувального акта вказує, що відповідне кримінальне правопорушення вчинено ним як службовою особою з використанням наданої їй влади та службового становища. Суд вважає, що прокурором не доведено, що відповідні дії (видача листа погодження) мали вчинятись ОСОБА_1 з використанням наданої йому влади. З урахуванням примітки до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909848/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909848" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 364 КК</a>, суд вважає, що ОСОБА_1 , в частині надання листа погодження на виділення земельної ділянки діяв як службова особа, однак не як представник влади, і відповідно не з використанням наданої йому влади, а з використанням наданого йому службового становища. Отже, ознаку вчинення відповідного злочину щодо вчинення його службовою особою "з використанням наданої їй влади" із обвинувачення належить виключити.
		3.7. Формулюючи обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a>, прокурор зазначає, що він як співвиконавець мав здійснити вплив на свого безпосереднього керівника - начальника Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4 за погодження ним та посадовими особами Державного лісового агентства України рішення про передачу в довгострокове тимчасове користування земельної ділянки. Вважаючи доведеним, що ОСОБА_5 надав обіцянку здійснити вплив на ОСОБА_4 за погодження ним виділення земельної ділянки, суд виключає з обвинувачення посилання на те, що відповідний вплив мав бути здійснений також і за погодження посадовими особами Державного лісового агентства України, через його недоведеність наданими суду доказами. Згадка в вислові ОСОБА_1 , зафіксованому в матеріалах НСРД АВК особи під час зустрічі його з ОСОБА_3 22.02.2016 (п. 5.8.1 цього вироку): "Ви потім збираєте погодження у Лісгоспі, в управлінні обласном і в Держлісагенстві. Ці три структури не заперечують", - не може бути достатнім доказом відповідних обставин, оскільки не підтверджується іншими доказами щодо фактичних обставин учинених правопорушень.
		3.8. Формулюючи обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a>, прокурор зазначає, що він надав обіцянку здійснити вплив, за надання неправомірної вигоди, серед інших, також і "на посадових осіб органів виконавчої влади, зокрема Головного управління Держегокадастру у Київській області". Вважаючи доведеним, що ОСОБА_2 надав обіцянку здійснити вплив на посадових осіб структурних підрозділів Київської ОДА, Київської обласної ради, Головного управління Держегокадастру у Київській області, суд виключає з обвинувачення посилання на обіцянку здійснити вплив на посадових осіб органів виконавчої влади (інших), через його неконкретність та недоведеність наданими суду доказами.
		3.9. Визнаючи у відповідній частині обвинувачення недоведеним, суд, як видно з наведеного в п. 2 цього вироку, кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_1  не за ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>, а за ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>, і, відповідно, дії обвинуваченого  ОСОБА_2  не за ч. 5 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_99/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#99" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">27</a>, ч. 3 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">368 КК</a>, а за ч. 5 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_99/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#99" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">27</a>, ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">368 КК</a>, таким чином, у порядку, передбаченому <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2521/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#2521" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 337 КПК</a>, вийшовши за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, що покращує становище обвинувачених.
		4. Позиція сторони захисту
		Сторона захисту посилалась на провокацію злочину та наявність у справі фальсифікацій.
		Під час виступу в судових дебатах захисник вказав, що справа не містить належних і допустимих доказів, що підтверджували б вину ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, у яких вони обвинувачуються, тому просив їх виправдати. 
		На думку захисника, наявність провокації підтверджується неодноразовою відмовою ОСОБА_1 , наполегливістю ОСОБА_3 , зафіксованими матеріалами НСРД, показаннями ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , частково показаннями ОСОБА_3 . Також захисник стверджував, що ОСОБА_2 повідомляв ОСОБА_3 про необхідність виготовлення технічної документації щодо виділення земельної ділянки в натурі, на що і призначались відповідні кошти. Захисник наголошував на тому, що ОСОБА_1 не є суб`єктом злочину за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>, адже не мав щодо розпорядження землею жодних повноважень. У листі, наданому ОСОБА_1 , немає слова "погодження". Наголошував на відсутності доказів того, що обвинувачені планували привласнити собі кошти, про які йдеться в обвинуваченні за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a>, а отже відсутній корисливий мотив. Наголошував на тому, що огляд у приміщенні кафе " Вінштуб " по суті є обшуком (оскільки проводились пошукові дії та вилучення предметів), проведеним із порушенням права ОСОБА_2 на захист та без ухвали слідчого судді, тому просив суд визнати недопустимими всі докази, одержані в ході такого огляду та похідні від них докази. Захисник просив також визнати недопустимими матеріали НСРД, отримані працівниками Національної поліції з порушенням правил підслідності, адже справа була підслідна Національному антикорупційному бюро України (далі - НАБУ). Зазначав, що НСРД щодо ОСОБА_2 проведені без передбаченого законом дозволу, що робить їх недопустимими. Зазначав, що ОСОБА_2 обвинувальний акт не вручався взагалі, а всупереч <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2216/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#2216" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 290 КПК</a>, стороні захисту матеріали кримінального провадження для ознайомлення фактично не надавались, адже захисники мали змогу ознайомлюватись із матеріалами лише близько 1 години. 
		У виступі в судових дебатах обвинувачений ОСОБА_2 також вказав на наявність провокації. Зазначив, що гроші були принесені ОСОБА_3 для проведення робіт по винесенню земельної ділянки в натурі та встановлення меж і координат, при цьому він навіть не брав кошти у руки. Посилався також на розрахунки вартості відповідних землевпорядних робіт, що зроблені державною установою, і були надані стороною захисту. Наголошував на відсутності фактів того, що він мав передавати будь-які кошти будь-кому. Зазначав, що кафе, в якому він мав зустріч з ОСОБА_3 , відкрили саме для них із ОСОБА_3 , оскільки там під час затримання було лише кілька осіб, двоє з яких були подальші поняті, які допомагали слідчому. У підозрі, яку йому вручав слідчий Подільського управління поліції, була вказана ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>, і сума грошей 110 тис. дол. США, яка в подальшому змінювалась. Обвинувальний акт ні він, ні його адвокати не підписували, адже прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) були пропущені строки вручення обвинувального акта. Наголошував на відсутності оригіналів дисків з інформацією операторів мобільного зв`язку, вказував, що всі факти на копіях є викривленими, а записи, які би підтвердили його наміри в розмові, відсутні. При дослідженні в суді його телефонного апарату видно, що дзвінок у його пам`яті є, а на носіях його нема. Після вилучення у нього телефону, з нього дзвонили працівники НАБУ і поліції. Вказував, що нікого з осіб, яких зазначає прокурор, на кого він мав впливати, він не знав і не знає, розмов із ними не мав.
		Виступаючи в судових дебатах, обвинувачений ОСОБА_1 також вважав, що вчинено провокацію. Вказав, що Лісгосп не був землекористувачем, а був лісокористувачем, а в контракті з керівником немає пункту "земельні відносини". Наголосив, що на матеріалах НСРД фігурує, що вже 16.02.2016 на ОСОБА_3 вішали спецобладнання. Наголошував на тому, що матеріали НСРД є копіями, а в матеріалах справи не фігурує, що ОСОБА_2 має передавати йому кошти. Зазначив, що ОСОБА_4 був його керівником, тому він не мав можливості здійснювати на нього вплив.
		Під час допиту в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 свою вину не визнали, вважаючи, що стосовно них із боку працівників правоохоронних органів та свідка ОСОБА_3 мала місце провокація злочину:
		4.1. Обвинувачений ОСОБА_1  надав суду показання про те, що мав кілька зустрічей із ОСОБА_3 (зустріч на початку лютого у м. Києві на Борщагівці, зустріч 17.02.2016 в Лісгоспі, через декілька днів у м. Києві неподалік метро "Осокорки" у Макдональдсі біля супермаркету "Novus", та зустріч у кафе " Валентино "), водночас, про першу зустріч на початку лютого з ОСОБА_3 із ним домовлявся його знайомий на ім`я ОСОБА_7 . Спочатку розмова йшла про купівлю ОСОБА_3 дров, а потім - про одержання земельних ділянок із рекреаційною метою. Саме ОСОБА_3 запитав чи є підходящі земельні ділянки, на яких можна проводити дитячі змагання, ОСОБА_1 відповів, що є, і показав їх на карті. Під час зустрічі біля супермаркету "Novus" ОСОБА_1 , оскільки не був добре обізнаний із порядком вирішення земельних питань, зателефонував ОСОБА_2 і запитав, чи може він допомогти ОСОБА_3 , і, в свою чергу, повідомив ОСОБА_3 про те, що в нього є знайомий ОСОБА_2 , який може щось із цього питання підказати. В подальшому ініціатором усіх зустрічей і розмов був ОСОБА_3 . На ОСОБА_4 можливості і наміру впливати ОСОБА_1 не мав, ні з ОСОБА_4 , ані з іншими посадовими особами Управління лісового господарства не зустрічався, не телефонував, не обговорював питання виділення ОСОБА_3 земельної ділянки. Він надав ОСОБА_3 лист щодо незаперечення стосовно виділення ОСОБА_3 земельної ділянки, водночас, цей лист не є листом погодження, а є листом про надання інформації щодо незаперечення. ОСОБА_1 не заперечував щодо виділення земельної ділянки, оскільки не розуміє, чому він мав заперечувати проти виділення ділянки в рекреаційних цілях. Водночас вважав, що Лісгосп був не землекористувачем, а лісокористувачем, і не мав нічого погоджувати. ОСОБА_1 вважав, що цей лист не породжує правових наслідків. Водночас обвинувачений ОСОБА_1 стверджував, що 05.02.2016 (дата подання ОСОБА_3 заяви до Cлужби безпеки України (далі - СБУ)) вони з ОСОБА_3 не були знайомі. Грошових коштів від ОСОБА_3 не просив і не отримував, в той же час ОСОБА_3 неодноразово пропонував неправомірну вигоду, на що ОСОБА_1 неодноразово відмовлявся. Щодо ролей, то в самого ОСОБА_1 взагалі не було жодної ролі, водночас ОСОБА_1 відомо, що роль ОСОБА_2 була позбирати всі документи, віднести до всіх структур, ОСОБА_3 мав його супроводжувати при цьому, або дати відповідне доручення, і за цю роботу ОСОБА_3 мав сплатити ОСОБА_2 4000 дол. США. ОСОБА_1 також вважає, що гроші ОСОБА_2 були призначені для виготовлення проекту відведення земельної ділянки в натуру, причому всі платежі були законні. Щодо обговорень із ОСОБА_2 та з ОСОБА_3 питань передачі ОСОБА_3 грошей, зафіксованих у матеріалах НСРД, - ОСОБА_1 не пам`ятає, про що саме йшла мова. Щодо передачі завдатку, то йшлося про оплату за послуги землевпорядної організації. Щодо його розмови з ОСОБА_3 , зафіксованої в протоколі НСРД АВК особи та додатках до нього, про надання двох погоджень в обмін на гроші,  ОСОБА_1 вказав, що це грошові кошти, які, у разі укладення відповідного договору, треба було внести як офіційну благодійну допомогу на розвиток області. Також вважає матеріали НСРД не повними, такими, що не містять ряду зустрічей, що виправдовують його, і тому сфальсифікованими.
		4.2. Обвинувачений ОСОБА_2  надав суду показання про те, що в другій половині лютого перший раз зустрівся з ОСОБА_3 на пр. Перемоги в м. Києві, після дзвінка ОСОБА_1 . На цій зустрічі обговорювався порядок виділення земельної ділянки для проведення спортивних змагань. Після цього від ОСОБА_3 було багато телефонних дзвінків, також вони мали зустріч у кафе " Валентино ". ОСОБА_3 постійно вимагав якусь "бумажку", постійно перепитував, оскільки не розуміється на земельних питаннях. ОСОБА_3 також ініціював усі зустрічі. На зустрічі в кафе "Валентино" ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 копію паспорта і коду, повідомив його, що необхідно буде зробити доручення. 09 березня ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_3 і пропонував зустрітись із ОСОБА_1 , на що ОСОБА_2 відмовився. 10 березня ОСОБА_2 о 7-00 - 7-30 год. ранку зателефонував ОСОБА_3 і пропонував приїхати в Лісгосп у с. Сошників, але він не зміг, тому ОСОБА_3 запропонував йому зустрітись у м. Києві на Подолі, щоби передати гроші за оформлення земельних ділянок, які ОСОБА_3 мали підвезти. ОСОБА_2 пояснював ОСОБА_3 , що це гроші за проект винесення земельної ділянки в натуру - це мало бути приблизно 230-250 тис. грн. (про що він попередньо дізнавався у землевпорядній організації "Інститут земельних відносин", звертаючись туди особисто, оскільки ця організація знаходиться неподалік від кафе "Валентино" та його дому, але в кого з працівників конкретно - не пам`ятає). 10 березня 2020 р. ОСОБА_2 зустрівся в кафе "Таверна "Вінштуб" із ОСОБА_3 , під час цієї зустрічі ОСОБА_3 приніс гроші. Гроші ОСОБА_2 не перераховував, у руки не брав, однак ОСОБА_3 поклав їх на лавку, і прикрив його ( ОСОБА_2 ) курткою. Сам ОСОБА_2 збирався написати ОСОБА_3 розписку про отримання коштів. ОСОБА_3 , загалом, мав за роботу ОСОБА_2 надати йому 4000 дол. США. Водночас ніяких грошей, отриманих від ОСОБА_3 , він не мав передавати ОСОБА_1 . Загальної суми, що мав сплатити ОСОБА_3 , не зміг назвати, оскільки ні з ким не домовлявся і не платив, обіцянок не давав. Щодо благодійних внесків до Облдержадміністрації - вказав, що такі внески мали місце, і таке часто практикується. Також обвинувачений стверджував, що збирався повернути цю суму, якщо ОСОБА_3 не надасть довіреність на замовлення відповідних послуг. 
		Також стверджував, що з губернатором (свідком ОСОБА_8 ) не знайомий, і впливати на нього наміру і можливостей не мав, наявність у матеріалах НСРД розмов про зустрічі з губернатором пояснив тим, що йде мова про його товариша на прізвисько « ОСОБА_107 », реальне ім`я якого назвати відмовився. На бул. Лесі Українки у м. Києві біля Обласної державної адміністрації був один раз, можливо в "Макдональдсі". Так само не знайомий із ОСОБА_4 . Зазначав, що є безробітним із 2016 р., проживає в с. Білогородка, і з 2002 р. іноді допомагає людям законно вирішувати земельні питання, через що є обізнаним у земельних питаннях, однак доходів від цього не мав, імена осіб, яким він допомагав законно вирішувати земельні питання, назвати відмовився. ОСОБА_1 із земельних питань не консультував. Щодо зафіксованої в матеріалах НСРД розмови, під час якої він казав ОСОБА_3 , що необхідно написати заяву, та озвучував відповідну заяву, пояснив, що ОСОБА_3 вимагав "бумажку". Щодо фрази "10 земельщики... у них…[нецензурний оклик]…такса" - пояснив, що загальна сума могла вийти від 300 до 500 тис. грн., і це лише офіційні платежі, причому землевпорядники - це обласне управління земельних ресурсів, земельщики - може бути і приватна особа, область - це обласне земельне управління, технічна документація по виносу в натуру, кошторис і угода. Окрема плата мала бути за проект землеустрою. ОСОБА_10 мав укласти із землевпорядною організацією відповідний договір або видати ОСОБА_2 доручення. Фразу "ОСОБА_58 погодження не дасть, поки не дасть йому добро ОСОБА_11 " пояснив, що ОСОБА_11 не дасть йому погодження, поки документи не принести. Фразу "нада всім депутатам об`яснить, чого треба сказать да" пояснив як необхідність довести потребу і мету виділення земельної ділянки на засіданні земельної комісії. Із ОСОБА_1 ОСОБА_2 знайомий із 1997-1998 років. Вважає матеріали НСРД неповними, і тому сфальсифікованими. 
		5. Докази на підтвердження встановлених судом обставин
		Незважаючи на невизнання вини обвинуваченими, їх вина повністю підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:
		5.1. Показаннями обвинуваченого ОСОБА_1 щодо фактів його зустрічей із ОСОБА_3 : (1) зустріч на початку лютого 2016 р. в м. Києві на Борщагівці; (2) зустріч 17.02.2016 в Лісгоспі ; (3) зустріч 22.02.2016 у м. Києві неподалік метро "Осокорки" у "Макдональдсі" біля супермаркету "Novus"; (4) зустріч 03.03.2016 у кафе " Валентино "; фактів обговорення на вказаних зустрічах земельних питань, (5) складання ОСОБА_1 листа погодження щодо виділення ОСОБА_3 земельної ділянки. 
		Відповідне показання ОСОБА_1 щодо факту зустрічі ОСОБА_1 з ОСОБА_3 на початку лютого 2016 р. в м. Києві на Борщагівці, за домовленістю з ОСОБА_12 , спростовує твердження ОСОБА_1 про те, що станом на 05.02.2016 (дату подання ОСОБА_3 заяви до СБУ) ОСОБА_1 із ОСОБА_3 не були ще знайомі (цей факт додатково підтверджується відповідною заявою ОСОБА_3 до СБУ (т. 3, а.с. 3) та показаннями свідка ОСОБА_3 ).
		Також показаннями ОСОБА_1 підтверджується залучення ОСОБА_2 до вчинення кримінальних правопорушень (зокрема, шляхом надання контакту ОСОБА_2 ОСОБА_3 ).
		Показаннями ОСОБА_1 підтверджується складання (підписання) ним як керівником Лісгоспу листа погодження ОСОБА_3 про незаперечення щодо довгострокового тимчасового користування в спортивно-оздоровчих та рекреаційних цілях земельної ділянки.
		Оцінюючи показання ОСОБА_1 щодо змісту цього листа (про те, що лист не є листом-погодженням, а є листом про надання інформації щодо незаперечення), суд вважає, що погодження і незаперечення є ідентичними формами вираження згоди, тому формулювання, вжиті в листі, не спростовують того факту, що обвинуваченим було надано саме погодження на виділення земельних ділянок, за яке він прохав неправомірну вигоду, що підтверджується матеріалами НСРД (т. 5, а.с. 17-37, 148-165). Відповідне також спростовує довід захисника, висловлений під час його виступу в судових дебатах про те, що згаданий лист не містить слова "погодження". 
		Твердження обвинуваченого ОСОБА_1 щодо неповноти та фальсифікації матеріалів НСРД суд також оцінює як версію, спрямовану на уникнення кримінальної відповідальності, та відхиляє її, оскільки стороною захисту не доведено конкретних фактів неповноти записів НСРД, зокрема, відсутності певних зустрічей чи телефонних розмов. Телефонні розмови між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у період з 15.02.2016 по 10.03.2016, зафіксовані в матеріалах НСРД, підтверджуються матеріалами тимчасового доступу до речей і документів (далі - ТДРД) від 07.06.2016 в ПрАТ "МТС "Україна" (т. 6, а.с. 27-33) та від 09.06.2016 в ПрАТ "Київстар" (т. 6 а.с. 34-58), а отже, суд відповідні доводи щодо неповноти і фальсифікації матеріалів НСРД відхиляє. Так само суд відхиляє твердження обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він неодноразово відмовлявся від одержання неправомірної вигоди, які спростовуються матеріалами НСРД (т. 5, а.с. 7-15, 17-37, 148-165).
		Щодо твердження ОСОБА_1 про те, що Лісгосп не мав погоджувати виділення земельної ділянки, а також про те, що він вважав, що лист не породжує правових наслідків, суд відхиляє його, оскільки, як видно зі змісту зафіксованої на матеріалах НСРД зустрічі ОСОБА_1 з ОСОБА_3 22.02.2016, названі особи обговорювали процедуру виділення лісових ділянок, передбачену Порядком спеціального використання лісових ресурсів, затвердженим <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_12_04/pravo1/KP070761.html?pravo=1" title="Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів; нормативно-правовий акт № 761 від 23.05.2007" target="_blank">постановою Кабінету Міністрів України 23.05.2007 № 761</a>, і ця процедура була ОСОБА_1 відома (протокол НСРД АВК особи, т. 5, а.с. 18). 
		Щодо показань у частині того, що ініціатором більшості дзвінків та зустрічей був ОСОБА_3 , суд надасть оцінку відповідної обставини в п. 6 цього вироку при перевірці наявності провокації злочину.
		Оцінюючи показання ОСОБА_1 про те, що він не мав можливості і наміру впливати ні на ОСОБА_4 , ані на інших посадових осіб Управління лісового господарства, а також про те, що він не зустрічався, не телефонував, не обговорював із такими особами питання виділення ОСОБА_3 земельної ділянки, суд виходить із того, що Лісгосп відповідно до Статуту входить до сфери управління Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства (т. 3, а.с. 201). ОСОБА_4 був керівником зазначеного управління, а отже ОСОБА_1 як керівник Лісгоспу був безпосередньо підпорядкований ОСОБА_4 . Наведене додатково підтверджується матеріалами НСРД АВК, в яких під час зустрічі 03.03.2016 при обговоренні питання одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 ОСОБА_1 заявляє: " ОСОБА_11 - це мій шеф" (п. 5.8.3 цього вироку). Сам факт безпосереднього підпорядкування однієї службової особи іншій означає потенційну можливість першої впливати на другу як свого безпосереднього керівника, оскільки в процесі управлінських відносин між особами неодмінно відбувається спілкування в тій чи іншій формі. Той факт, що, згідно з його показаннями, ОСОБА_1 не зустрічався, не телефонував, не обговорював із ОСОБА_4 або іншими посадовими особами Управління лісового господарства щодо питання виділення ОСОБА_3 земельної ділянки, не спростовує того факту, що згідно з матеріалами НСРД ОСОБА_1 надав ОСОБА_3 обіцянку здійснити вплив за надання йому в подальшому неправомірної вигоди на прийняття позитивного рішення начальником Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4 (п. 5.8.3, 5.8.5 цього вироку).
		Щодо показань ОСОБА_1 про те, що відповідні кошти, в т.ч. сума завдатку, були призначені для офіційних платежів, в т.ч. землевпорядної документації, а також про те, що зафіксована на НСРД АВК особи його розмова з ОСОБА_3 , під час спільної зустрічі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 03.03.2016, про надання двох погоджень в обмін на гроші, означає сплату благодійної допомоги на рахунок області, суд, оцінюючи ці показання в сукупності із доказами, зазначеними в п. 5.8.3, 5.8.5 цього вироку, оцінює ці показання як спробу уникнути кримінальної відповідальності, що спростовується іншими доказами. Крім того, жодних доказів щодо намірів сплати такої благодійної допомоги суду не надано. Також наявність благодійних фондів спростовується показаннями свідка ОСОБА_8 . Зважаючи ж на пряме розуміння змісту відповідної розмови, а також, зокрема, твердження ОСОБА_1 : " ОСОБА_2 , я розказував, що треба дати задаток…" (п. 5.8.3, 5.8.5 цього вироку), в суду немає сумнівів, що ця розмова підтверджує висловлені ОСОБА_1 прохання надати йому неправомірну вигоду від ОСОБА_3 за погодження ОСОБА_1 та обіцянку здійснити вплив за надання йому в подальшому неправомірної вигоди на прийняття позитивного рішення начальником Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4 , та прямий умисел ОСОБА_1 на вчинення відповідних дій.
		5.2. Показаннями обвинуваченого  ОСОБА_2  щодо фактів зустрічей: (1) 03.03.2016 в приміщенні кафе " Валентино " ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; (2) 10.03.2016 ОСОБА_2 з ОСОБА_3 у приміщенні кафе " Таверна Вінштуб ". Також показаннями ОСОБА_2 підтверджується факт одержання ним 10.03.2016 грошових коштів від ОСОБА_3 .
		Оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд вважає, що його твердження про те, що кошти призначалися на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, як і твердження щодо бажання повернути відповідну суму, якщо ОСОБА_3 не надасть довіреності, - є версією, спрямованою на уникнення кримінальної відповідальності, що спростовується іншими доказами (протоколом ЗІТТМ і протоколом НСРД АВК особи (т. 5, с. 20, 27-28, 33-37), з яких чітко випливає, що 10000 дол. США ОСОБА_3 мав надати обвинуваченим як завдаток в якості неправомірної вигоди за погодження виділення земельної ділянки з боку ОСОБА_1 та за вплив ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на осіб, уповноважених на виконання функцій держави. Самі показання щодо бажання обвинуваченого написати розписку про отриману суму коштів підтверджує факт отримання цієї суми обвинуваченим ОСОБА_2 .
		Показання ОСОБА_2 щодо того, що зафіксовані в матеріалах НСРД розмови про губернатора є розмовами про товариша на прізвисько "ОСОБА_107", спростовуються відмовою обвинуваченого назвати реальне ім`я такої особи, а також тим, що згідно з даними НСРД у телефонній розмові між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 01.03.2016 о 16 год. 24 хв. йшла мова про те, що губернатор підтвердив, що все зробить, але зараз він зайнятий по державній програмі (протокол НСРД ЗІТТМ, т.5, а.с. 11); окрім того, надалі в розмові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , зафіксованій під час зустрічі 03.03.2016, йшла мова про винесення губернатором рішення (протокол НСРД АВК особи, т. 5, а.с. 23-24), з чого суд робить висновок, що мова йде не про приватну особу, а про службову особу обласної державної адміністрації. Також суд уважає, що показання ОСОБА_2 про те, що він допомагає людям вирішувати земельні питання, в сукупності з іншими доказами, підтверджує можливість його впливу на службових осіб державних органів, задіяних у процедурах погодження виділення земельної ділянки. Твердження обвинуваченого ОСОБА_2 щодо неповноти та фальсифікації матеріалів НСРД суд також оцінює як версію, спрямовану на уникнення кримінальної відповідальності, та відхиляє її, з тих же мотивів, що і аналогічну версію обвинуваченого ОСОБА_1 . 
		Щодо показань у частині того, що ініціатором більшості дзвінків та зустрічей був ОСОБА_3 , суд надасть оцінку відповідної обставини в п. 6 цього вироку при перевірці наявності провокації злочину. 
		Показання ОСОБА_2 про те, що в складі відповідних загальних сум, які мав сплатити ОСОБА_3 , були офіційні платежі за земплевпорядну документацію, не спростовують того факту, що згідно з іншими доказами, обвинуваченим ОСОБА_1  було вчинено прохання надати неправомірну вигоду для себе за складання та видачу листа погодження, одержання, за посередництва ОСОБА_2 такої неправомірної вигоди, та надання обіцянки здійснити вплив за надання йому в подальшому неправомірної вигоди на особу, уповноважену на виконання функцій держави, а ОСОБА_2 було вчинено пособництво ОСОБА_1 у проханні надати неправомірну вигоду для себе за складання та видачу листа погодження, та в одержанні такої неправомірної вигоди, надання обіцянки здійснити вплив за надання йому в подальшому неправомірної вигоди на осіб, уповноважених на виконання функцій держави. Водночас інших, крім показання обвинувачених, доказів на підтвердження того, що отриманий завдаток мав бути використаний повністю або частково на оплату офіційних платежів - суду надано не було. Тому суд уважає доведеним, що ОСОБА_2 одержав відповідну суму, і одержана сума є сумою неправомірної вигоди у вигляді завдатку за складання та видачу листа погодження ОСОБА_1 та за вплив ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на осіб, уповноважених на виконання функцій держави.
		5.3. Показаннями свідка ОСОБА_3 . Під час допиту в судовому засіданні свідок надав суду такі показання: 
		Перша зустріч  ОСОБА_3  із ОСОБА_1  мала місце в м. Києві на Окружній дорозі біля Обойного ринку (напроти супермаркету "Ашан", в районі Борщагівки), на першій зустрічі про неправомірну вигоду не йшлося, йшлося про купівлю лісу. Їх познайомив спільний знайомий, який також працював у Лісгоспі, але імені його не пам`ятає. Після цього в 20-х числах січня - ОСОБА_1  його запросив у Лісгосп , на цій зустрічі мова, спершу, йшла про вирубку лісу, а потім  ОСОБА_1  запропонував свідкові землю, сказавши, що можна виділити йому земельну ділянку, приблизно 8 га. Щодо місцезнаходження земельної ділянки свідок сказав, що не зможе показати на карті, але вона прилягає до Дніпра. Свідок стверджував, що під час другої зустрічі ОСОБА_1  сказав йому, що відповідна земля виведена у військову зону, однак були прецеденти щодо її виділення, і коли все буде вирішено, треба буде відписати на його ( ОСОБА_1 ) родичів 50 соток. Щодо неправомірної вигоди, то свідок надав показання, що в той час, коли мова йшла про землю площею 8 га,  ОСОБА_1  сказав, що це буде десь "п`ятірка", маючи на увазі 5000 дол. США. Після того, як ОСОБА_1  вирішив йти не від сільради, а від себе, то стали інші суми. На початку лютого ОСОБА_1 запросив свідка зустрітись там, де в перший раз, тобто біля Обойного ринку, навпроти "Ашану". Він озвучив по лісу всі технічні питання. Щодо землі ОСОБА_1 йому сказав, що є цікава ділянка землі біля Дніпра, але площею не 8 га, а більша і по вигідній ціні. Він показав свідкові карти, і на карті відвів декілька ділянок землі 70-75 га, сказавши, що щодо них є можливість виділення, і віддасть по правильній ціні. ОСОБА_1 сказав йому, що потрібна згода Кабміну, що він чітко знає, як це все робити і скільки треба заплатити, і що треба готуватися до серйозної цифри.
		Свідок повідомив, що заяву до СБУ він подав 05.02.2016, він прекрасно пам`ятає цю дату - це День його народження. Свідок повідомив, що заяву він складав особисто; що він не є і не був працівником правоохоронних органів, не є агентом-викривачем, а діє лише відповідно до закону, при цьому в нього створюється враження, що лише він бореться з корупцією. В залежності ні від кого свідок не перебуває, про свої доходи говорити відмовляється. Свідок подав заяву в друкованому вигляді, але не пам`ятає скільки примірників заяви було, і чи ставили на заяві відмітку, не пам`ятає також чи вказував на заяві номер телефону, але вважає, що десь вказував, оскільки йому мусили дзвонити. Свідок повідомив, що залучався до дій правоохоронних органів у цій справі, йому показували номери купюр. Здійснював запис розмов із  ОСОБА_1  за допомогою спеціального обладнання на резинках. При зустрічах з ОСОБА_2  це обладнання знімали. До затримання  ОСОБА_2  і ОСОБА_1  свідок не зустрічався з працівниками Подільського райуправління поліції. Водночас був на Подолі  в поліції кілька разів, бо йому передзвонили після подання заяви в СБУ - як до затримання, так і після.  На питання, з якої зустрічі почали надавати обладнання для запису, повідомив, що зустрічі із записами були в Лісгоспі. Остання зустріч із ОСОБА_2 у таверні була без відеозапису. Свідок повідомив, що йому дзвонили різні співробітники правоохоронних органів у цій справі. Певні інструкції щодо поведінки при зустрічах із ОСОБА_1  і ОСОБА_2  правоохоронні органи йому надавали, але точно не пам`ятає. Не пам`ятає, кому точно дзвонив до та після зустрічей із  ОСОБА_1 .  Грошові кошти помічалися при ньому, але коли то було - точно не пам`ятає. Це було рано вранці.  Кошти, що передавав свідок ОСОБА_2  під час зустрічі, йому надало СБУ, однак не пам`ятає, в якому то було приміщенні, і хто вручав, бо було багато людей. Свідок підтвердив, що він є заявником у інших кримінальних провадженнях стосовно одержання неправомірної вигоди службовими особами. Свідок пам`ятає, в скількох кримінальних провадженнях є заявником, але відмовляється говорити про це, з посиланням на <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_120/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#120" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 18 КПК</a>. Свідок, також із посиланням на цю статтю, відмовився відповідати на запитання, чи знайомий йому ОСОБА_15 , чи знайомі йому суддя Окружного адміністративного суду ОСОБА_16 , суддя Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_17 , особа на прізвище ОСОБА_18 , чи є він заявником у кримінальних провадженнях щодо цих осіб. 
		 
		Свідок повідомив, що в 20-х числах лютого він із ОСОБА_1 домовилися побачитись у м. Києві на Лівому березі на Харківському масиві біля супермаркету "Novus" і "Макдональдсу". ОСОБА_1 дав свідкові телефон ОСОБА_2 , сказавши, що це людина-спеціаліст, і всі питання слід вирішувати через нього. Того ж дня свідок зустрівся з ОСОБА_2 в м. Києві на проспекті Перемоги біля кафе "Бінго". На цій зустрічі ОСОБА_2 повідомив свідкові схему виділення землі, сказав, що підготує всі папери, свідок їх підпише, потім вони підуть до ОСОБА_1 , той накладе резолюцію, погодження, за яке свідок муситиме заплатити гроші, плюс ще за "ОСОБА_2 біготню" від 5 до 10 тис. доларів, він погодився. Свідок надав показання, що стосовно повних розмірів сум - мало бути відомо пізніше, але, відповідно до домовленості, він мусив дати ОСОБА_2 завдаток, щоби той "рухався". На початку березня свідок зідзвонювався неодноразово і з ОСОБА_1 , і з ОСОБА_2 . 
		На початку березня його запросили приїхати в Лісгосп, де йому чітко мали позначити умови. ОСОБА_1 показав все на карті, сказавши, що підготує викопіювання, накладе резолюцію на погодженні. Після цього свідок із ОСОБА_1 вийшли на вулицю, де він ( ОСОБА_1 ) сказав, що це буде коштувати 70 доларів за сотку, може будемо торгуватися і опустимо до 60, друге - за погодження 10, ОСОБА_2 від 5 до 10 (свідок сам мусив домовитися). Крім того свідок вказав, що треба буде "занести" ОСОБА_11 ще близько 50 тис., ще близько 50 тис. піде на губернатора, земельників, а ОСОБА_2 окремо слід оплатити його "походи". Загалом це вийшло понад 100 тис. доларів за більше 70 Га землі на 49 років в довгострокове користування. Спочатку, за показаннями свідка, він мав сплатити 10 тис. доларів та ОСОБА_2 якусь суму, десь 4, разом 14 тис. доларів. 
		3 березня 2016 р. вони зустрілися біля "Бінго" спільно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у ресторані біля дороги, здається " Валентино ". На цій зустрічі вони обговорювали етапи передачі грошей. Перші гроші мали йти ОСОБА_1 , тут же він мусив заплатити ОСОБА_2 , далі 50 або 55 тис. доларів ОСОБА_1 для того, щоби заплатити ОСОБА_11 . А решта грошей - для депутатів, земельників тощо - він мусив віддати ОСОБА_2 . 
		Потім ОСОБА_1 подзвонив свідкові, сказав, щоб свідок уранці 10.03.2016 був у нього. Він приїхав о 7 годині ранку, почекав ОСОБА_1 , потім побачився з ним, свідок підписав папери, побачив резолюцію, яка була накладена на документи, складені від його імені. Щодо решти документів, слід було зідзвонитися з ОСОБА_2 та отримати їх під час передачі грошей. Свідок сказав ОСОБА_1 , що передасть для початку 10 тис. 
		Того ж дня 10 березня свідок зідзвонилися з ОСОБА_2 , він призначив зустріч на Подолі , в таверні, свідок не пам`ятає назви. Свідок передав гроші в сумі 150 тис. грн. і 4 тис. доларів. ОСОБА_2 , той перерахував їх, сказав, що свідок йому ще винен різницю 400 доларів, і передав йому документи - погодження від ОСОБА_1 за його підписом та викопіювання землі, яку йому виділяють. У сумі мало бути ним сплачено понад 100 тис. доларів. Після цього зайшли працівники правоохоронних органів зі свідками, були обшуки і арешти. 
		Під час перехресного допиту, щодо того, звідки він знав, що надані ОСОБА_2 10 тис. доларів призначені для ОСОБА_1 - він повідомив, що йому то казав ОСОБА_1 . Чому грошові кошти призначались ОСОБА_1 , а передавались ОСОБА_2 - свідок вказав, що такі умови йому повідомив ОСОБА_1 . Свідок також повідомив, що не пам`ятає, чи повідомляли його про необхідність проведення геодезичних робіт і виготовлення технічної документації. Водночас 10 тис. доларів було надано за погодження, і ОСОБА_2 не пропонував йому написати розписку за отримані кошти, оскільки за хабарі розписки не дають. Хто визначив місце для зустрічі на Подолі - свідок спочатку повідомив, що ОСОБА_2 , а потім сказав, що точно не пам`ятає, як це було. Не пам`ятає свідок також чи тиснув руку ОСОБА_2 при вітанні, не пам`ятає, чи передавав гроші у руки, чи поклав поруч.
		Щодо ОСОБА_2 , то свідок повідомив, що йому відомо, що він ( ОСОБА_2 ) займається цим (вирішенням земельних питань) 15 років, вхожий в усі кабінети. ОСОБА_2 розказав свідкові, що і кому буде заносити, і як це буде робитися. І ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 сказали, що ОСОБА_4 буде "заносити" ОСОБА_1 , а решту "рознесе" ОСОБА_2 , який мусив також зробити всі документи. 
		На питання, чи свідкові здалось, що обвинувачені реально могли вирішити це питання, він сперше вказав, що його обурило те, що до нього ставилися як аферисти, і він це бачив, і що вони вирішили його "розвести". Пізніше ж на питання чи сприймав він як реальну можливість вирішити ці питання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , свідок відповів ствердно, пояснивши це тим, що ОСОБА_1 мав відповідну посаду. Потім свідок пояснив, що спочатку відповідне сприймав серйозно, а коли це все сталося, зрозумів, що це так не працює.
		Щодо ролі голови облдержадміністрації, свідок зрозумів, що дозволу мало, без голови нічого не буде вирішено, тому 50 тис. доларів треба було віднести губернатору, а лише 5 тисяч ОСОБА_2 брав собі.
		Щодо ролі ОСОБА_4 , то свідок пояснив, що це прямий керівник ОСОБА_1 , від нього залежало основне, а всі решта "по команді" підпишуть без питань, якщо він вирішить.
		Щодо мети одержання земельної ділянки - свідок повідомив що багато років займається підготовкою юнаків для самооборони, для таких підрозділів необхідним є виїзд у ліс, у дику зону, куди входять вогнища, намети, біганина, вибухи, самооборона. Все підходило, ділянка фактично знаходилася близько до полігону. Щодо назви організації, в якій він цим займається - то це організація "Сруб" (Українська асоціація самозахисту "Сучасний рукопашний бій"), ця організація діяла як ТОВ, охоронна організація, а зараз переоформлена як громадська організація, де він є засновником із 2019 р., однак, це його хобі, і він займається цією організацією понад 10 років. 
		Водночас свідок вказав, що ініціатором купівлі ним землі був ОСОБА_1 , бо хотів її продати. До офіційних органів за виділенням цих земельних ділянок свідок не звертався. Вказав, що в нього є маса земельних ділянок в різних районах області. Зазначив, що він офіційно звернувся тільки до ОСОБА_1 , а до решти органів не звертався, оскільки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 сказали, що там його слухати не будуть.
		5.3.1. Оцінюючи показання свідка ОСОБА_3 , суд вважає, що ними підтверджуються:
		- факт зустрічі ОСОБА_1  та ОСОБА_3  на початку лютого, до 05.02.2016, поблизу Великої Окружної дороги м. Києва (неподалік супермаркету «Ашан») за домовленістю їх спільного знайомого, та факт обговорення на цій зустрічі питання надання ОСОБА_3 в користування земельних ділянок; 
		- факт його звернення 05.02.2016 до СБУ із заявою про вчинення злочину;
		- факт зустрічі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 17.02.2016 в службовому кабінеті директора Лісгоспу ОСОБА_1 , під час якої ОСОБА_1 повідомив, що передати в користування раніше обумовлені земельні ділянки неможливо, разом із цим, ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 отримати в користування інші земельні ділянки різної площі, показавши їхнє місцезнаходження на карті; 
		- факт його зустрічі з ОСОБА_1 22.02.2016 в кафе "Макдональдс", що розташоване поруч із супермаркетом "Novus" на проспекті М. Бажана, 8, у м. Києві, під час якого ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 , що бажає отримати в довгострокове тимчасове користування земельні ділянки, які 17.02.2016 ОСОБА_1 були показані на топографічній карті як можливі для передачі, тобто є вільними, а ОСОБА_1 надав йому контакт ОСОБА_2 ;
		- факт його зустрічі 01.03.2016 із ОСОБА_1 в службовому кабінеті останнього у Лісгоспі, під час якої останній надав ОСОБА_3 для ознайомлення карту, де показав місце розташування земельної ділянки орієнтовною площею 74,5 га та висловив ОСОБА_3 пропозицію сплатити йому неправомірну вигоду, пояснив схему впливу на осіб, уповноважених на виконання функцій держави - ОСОБА_4 , посадових осіб Київської ОДА, Головного управління Держгеокадастру у Київській області; 
		- факт його зустрічі 03.03.2016 із ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у приміщенні кафе-бару "Валентино" у м. Києві, під час якої ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повідомили ОСОБА_3 про необхідність погоджень у структурних підрозділах Київської ОДА, Київської обласної ради, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, також можливість їх за неправомірну вигоду вплинути: ОСОБА_1 на позитивне прийняття рішення ОСОБА_4 , ОСОБА_2 - на позитивне прийняття рішення службовими особами решти названих державних органів;
		- факт його зустрічі 10.03.2016 з ОСОБА_1 в його службовому кабінеті, під час якої ОСОБА_1 підтвердив ОСОБА_3 , що відповідні погодження свідок може отримати у ОСОБА_2 в цей же день при особистій зустрічі, після того, як ОСОБА_3 передасть ОСОБА_2 попередньо обумовлену частину (перший платіж) неправомірної вигоди в сумі 10 000 доларів США;
		- факт його зустрічі 10.03.2016 р. в кафе "Таверна "Вінштуб" в м. Києві із ОСОБА_2 та факт одержання ОСОБА_2 від ОСОБА_3 неправомірної вигоди в сумі 150000 грн. та 4000 дол. США;
		- надання ОСОБА_3 ОСОБА_2 під час їх зустрічі 10.03.2016 р. в кафе "Таверна "Вінштуб" в м. Києві, в обмін на названу суму грошей, листа погодження від ОСОБА_1 про незаперечення щодо довгострокового тимчасового користування в спортивно-оздоровчих та рекреаційних цілях земельної ділянки.
		Оцінюючи показання ОСОБА_3 , зокрема, і в аспекті заяви сторони захисту про провокацію, суд ураховує, що свідок відмовився пояснити свою освіту, рід занять, пославшись на побоювання переслідування з боку сторони захисту, а також підтвердив, що він є заявником в інших, не пов`язаних із цією справою, кримінальних провадженнях щодо одержання неправомірної вигоди. Суд бере до уваги, що свідок підтвердив факт його звернення в цій справі із заявою до СБУ 05.02.2016, він давав згоду на конфіденційне співробітництво з правоохоронними органами в цій справі, і, відповідно, брав участь у НСРД із відповідними записами розмов із ОСОБА_1 , але не з ОСОБА_2 . Водночас, суд звертає увагу на те, що в наведеній частині показання свідка підтверджуються іншими доказами, зокрема матеріалами НСРД, а тому достовірність їх, у цій частині, підтверджується. З огляду на таке, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо дискредитації свідка через його участь як заявника в інших кримінальних провадженнях. Неможливість свідка точно назвати дати і кількість перших зустрічей і наведення приблизних дат, суд вважає такою, що обумовлюється тривалим часом, що минув з 2016 р., а тому на достовірність показань свідка в цій частині не впливає.
		Сторона захисту в порядку <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_734/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#734" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 96 КПК</a> надала, з метою дискредитації свідка, ряд документів, що як докази додатково оцінені в п. 7.7 цього вироку. 
		Оцінюючи доводи сторони захисту щодо дискредитації свідка документами щодо його майнового стану, що, на думку захисту, свідчить про залежність свідка, можливо, від правоохоронних органів, суд зазначає, що показання свідка, на підставі яких суд установив відповідні факти, підтверджуються іншими доказами, зокрема, матеріалами НСРД, а в частині фактів зустрічей, - також показаннями обвинувачених. А отже, майновий стан свідка на достовірність його показань у цій частині не впливає. Щодо зауважень сторони захисту про те, що організація, нібито для якої ОСОБА_3 в 2016 р. звертався до ОСОБА_1 щодо одержання земельної ділянки, зареєстрована як юридична особа лише в 2019 р., тобто після вчинення кримінальних правопорушень, у яких обвинувачуються ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , суд зазначає, що відповідна обставина також була підтверджена самим свідком. Тому, з урахуванням також і наведених вище обставин щодо підтвердження показань свідка також іншими доказами, суд відхиляє наведені аргументи сторони захисту щодо дискредитації свідка. 
		Стосовно показань свідка про те, що він знав, що еквівалент 10 тис. дол., які від нього отримав ОСОБА_2 , призначались ОСОБА_1 за його погодження, то оскільки в цій частині показання суперечать іншим доказам (матеріалам НСРД, згідно з якими відповідна сума є сумою завдатку за видачу ОСОБА_1 листа погодження та за вплив ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на осіб, уповноважених на виконання функцій держави (п. 5.7.7, 5.8.5 цього вироку)), суд уважає, що самих цих показань не достатньо для встановлення поза розумним сумнівом факту того, що вся сума, отримана ОСОБА_2 , призначалась за видачу ОСОБА_1 листа погодження. 
		Щодо показань ОСОБА_3 про те, що в сумі мало бути ним сплачено близько 100 тис. дол., суд звертає увагу на те, що свідок не назвав у своїх показаннях точної суми неправомірної вигоди. Вказане показання, враховуючи розрахункові помилки в обвинувальному акті щодо загальної суми неправомірної вигоди, описані у п. 3.3 цього вироку, є недостатнім для того, щоб поза розумним сумнівом встановити загальну суму неправомірної вигоди, що просили і погодились одержати обвинувачені, окрім одержаного завдатка в сумі, еквівалентній 10 тис. дол. США.
		5.4. Показаннями свідка ОСОБА_20 . Свідок ОСОБА_20 надав суду показання про надходження до Лісгоспу офіційного звернення про надання земельної ділянки, на яке Лісгосп надав відповідь, що не заперечує, і що потрібна згода інших органів. На той час він працював головним лісничим у Лісгоспі. Вважає, що Лісгосп не міг заперечувати, оскільки він не є землевласником, Лісгосп вів лісове господарство на приблизно 14 тис гектарів, він був лісокористувачем, а землекористувачем є Міноборони. У його присутності не друкувалася заява ОСОБА_3 на ім`я т.в.о. директора, йому це не відомо. Щодо підготовки відповіді ОСОБА_3 , то ним накидувалися тези відповіді, після того, як було надано ОСОБА_1 команду, а потім секретар надрукувала. Самого звернення ОСОБА_3 свідок не бачив, готував відповідь на лист, але самого листа чи резолюції на ньому не бачив. Свідок пояснив: керівник сказав, що є звернення, треба дати відповідь. ОСОБА_1 було сказано написати саме те, що написали в листі - що потрібна згода інших органів. Головний інженер в обговоренні проекту відповіді участі не брав, був присутній лише керівник. Чому саме він був обраний виконавцем для підготовки відповіді - свідок не зміг відповісти. Аналогічних звернень свідок раніше не розглядав ніколи, це було в перший раз. Водночас, якщо є резолюція головному лісничому, то це стосується його. Доручення підготувати відповідь було дано ОСОБА_1 як керівником усно. Свідку невідомо, чи звертався Лісгосп до інших органів щодо виділення цих земельних ділянок. Свідок вказав, що проект відповіді називався "лист", але цей лист не був листом погодження. В Лісгоспі є журнал вхідних документів, заяви реєструє секретар. 
		Оцінюючи показання свідка ОСОБА_20 , суд вважає, що вони підтверджують факт складання свідком ОСОБА_20 за дорученням ОСОБА_1 листа-погодження щодо незаперечення щодо передання ОСОБА_3 в спортивно-оздоровчих та рекреаційних цілях у довгострокове тимчасове користування земельної ділянки, розташованої на землях, на яких здійснював свою господарську діяльність Лісгосп. Щодо вжитих формулювань у ньому і того, що лист не був листом погодження, суд із наведених вище мотивів вважає, що відповідні формулювання погодження і незаперечення є синонімічними і свідчать про висловлення згоди.
		5.5. Показаннями свідка  ОСОБА_8 , який повідомив суд про те, що працював з 03.02.2016 на посаді голови Київської обласної державної адміністрації, з обвинуваченими не знайомий, йому не відомо фактів щодо впливу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на когось в обласній державній адміністрації. Йому не відомо про існування при обласній державній адміністрації фондів, куди громадяни мали перераховувати грошові кошти у разі надання їм у користування, передання у власність земельних ділянок під час його перебування на посаді.
		Оцінюючи показання свідка ОСОБА_8 , суд вважає, що ці показання спростовують твердження обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 стосовно того, що кошти, які мав надати їм ОСОБА_3 , частково призначались на сплату обов`язкових благодійних внесків обласній державній адміністрації. 
		Щодо показань свідка про те, що він не знайомий із обвинуваченими, і йому не відомо щодо його впливу на посадових осіб ОДА, суд уважає, що вони не спростовують тих обставин, що ОСОБА_2 , у співучасті з ОСОБА_1 , надав обіцянку здійснити вплив на службових (посадових) осіб ОДА за надання їм неправомірної вигоди, що підтверджуються іншими доказами в їх сукупності. 
		5.6. Показаннями свідка ОСОБА_21 . Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_21 надав суду такі показання: 
		Зазначив, що він працює на посаді начальника юридичної служби Північного Київського територіального управління Національної гвардії України (Військова частина 3001) з 2014 р. Щодо отримання громадянами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 неправомірної вигоди, то свідком цих подій він не був. Щодо позицій саме ОСОБА_22 як т.в.о. директора Лісгоспу щодо лісокористування, землекористування йому нічого не відомо. На думку свідка, директор Лісгоспу не має жодного права вирішувати долю земельних ділянок, розташованих на території військової частини (далі - ВЧ).
		Щодо наданого йому прокурором викопіювання земельних ділянок під номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , свідок повідомив, що за рельєфом це начебто схоже на земельну ділянку, яка належала до земель оборони, але не бачить державний акт Національної Гвардії (далі - НГ) і не може накласти на цей, щоб звірити. 
		Свідок повідомив, що загальний акт на земельну ділянку площею 16100 га було видано в 1979 р. Міністерству оборони СРСР. Після здобуття Україною незалежності оригінал акта не зберігся, і у Внутрішніх Військах (далі - ВВ) і НГ була лише засвідчена копія цього акта. Тому і постало питання оформлення державного акта на ВВ, з загальної площі 16100 га було зроблено державні акти лише на 6100 га, на решту землі 10000 га актів не було (вони були зроблені пізніше), оскільки було недофінансування, адже виготовлення державного акта - високовартісне, виготовлення документів на земельні ділянки площею 6100 га в 2008 р. коштували близько 1 млн. грн.
		Щодо фактів виділення земельних ділянок громадянам у минулому, свідок повідомив, що на вказаній території НГ з боку постійного правокористувача такого виділення не було, оскільки земельна ділянка мала статус земель оборони. Однак факт складання документів 53 громадянам по 2 га на загальну площу 106 га був - ці земельні ділянки одним боком долучалися до рекреаційної зони, тобто до Дніпра. На старому акті не було зазначено всіх орієнтирів і межових знаків і через відсутність оригіналу акту неможливо було на 100% сказати, що ці земельні ділянки були на землях оборони, отже відповідну землю тим громадянам виділяли органи місцевого самоврядування як такі, що не мають статусу, а є землями запасу. Свідок вказав, що від ОСОБА_3 або Лісгоспу до ВЧ не надходило звернень стосовно виділення земельної ділянки ОСОБА_3 .
		Щодо обставин діяльності на землях Національної Гвардії Ржищівського військового Лісгоспу, свідок пояснив, що вони паралельно існували на території ВЧ, оскільки ні в ВВ, ні в НГ не було на вимогу <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_06_17/pravo1/T385200.html?pravo=1" title="Лісовий кодекс України; нормативно-правовий акт № 3852-XII від 21.01.1994" target="_blank">Лісового кодексу</a> таких спецпідрозділів, які би могли здійснювати перелік заходів, передбачених цим кодексом. Жодним чином права постійного землекористування чи лісокористування Лісгосп не мав, а здійснював лише лісовпорядкування лісових масивів. Єдиною підставою, чому Лісгосп здійснював господарську діяльність на території ВЧ, було те, що попередні матеріали лісовпорядкування, що оформляються інститутом Укрдержліспроект на 10 років, були оформлені саме на Лісгосп. Але вони були оформлені ще тоді, коли Лісгосп не вийшов з підпорядкування Міністерства оборони в 2013 р. Свідок вказав, що загалом Лісгосп здійснював свою діяльність значно на більшій ділянці, ніж ці 16100 Га. На території Переяславського району є інша ВЧ Міністерства оборони, і Лісгосп може здійснювати рубку також там. Водночас, достовірно свідку про це не відомо. 
		5.6.1. Оцінюючи показання свідка ОСОБА_21 , суд вважає, що вони доводять, що державний акт на право постійного користування на земельну ділянку, на якій Лісгосп здійснював лісогосподарську діяльність, станом на час вчинення кримінальних правопорушень, видано не було.
		5.7. Протоколом за результатами проведення НСРД зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі (НСРД ЗІТТМ) абонента ОСОБА_1 № 14/1/2-1477 та DVD-R диском №4126 до нього, який було відтворено та досліджено в судовому засіданні (т.5, а.с. 7-16). Відповідні НСРД проводилися на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу на її проведення №01-2085/НСД (т. 4, а.с. 231-233), постановленої за клопотанням слідчого (т. 4, а.с. 217-219). Так, зокрема, було зафіксовано:
		5.7.1. 23 лютого 2016 р. о 10 год. 52 хв. зафіксовано дзвінок із номера  ОСОБА_2  ( НОМЕР_3 ) на номер  ОСОБА_1  ( НОМЕР_4 ), в ході якого, зокрема, відбулася така розмова, під час якої обговорювалися питання співпраці з особою на ім`я ОСОБА_23 (а саме так звати ОСОБА_3 ):
		ОСОБА_2 : "порішав я ті питання, які ОСОБА_24 касаються, по довгостроковому оцьому"… "тепер лишилось тільки…треба взяти в тебе карти і на Гугл треба намалювати схематично де воно" … "Поняв…і я сьодні в області узнаю, що вони скажуть, бо зараз роблять тільки через область, колись робилось через район. Помниш?"
		ОСОБА_1 : "Помню".
		ОСОБА_2 : "А зараз тільки через губернатора, а значить…сам понімаєш"… 
		ОСОБА_1 : "Ну о чьом рєчь?! Ну ми ж друг друга розумієм, про що ми говорим". 
		ОСОБА_2 : "Так що ти передзвони йому минут через 20-30, скажи, що я тобі дзвонив, що ми домовились, задачу цю всі поняли, будем готуватись, до встрєчі все має бути готове". 
		ОСОБА_1 : "Ну все ясно, питань нема" 
		ОСОБА_2 : "Бо він все дуже хоче, щоб ми всі разом їхали до тебе, а я не хочу щоб вони знали як поетапно воно все робиться, бо потом без нас будуть бігать. Нашо воно нам треба?!"
		ОСОБА_1 : "Ну все, нема питань, тоді в мене є ця бумажечка, то й усьо".
		ОСОБА_2 : "Да, скіки там площа він хоче?" 
		ОСОБА_1 : "Еее, ну він хоче два кусочка".
		ОСОБА_2 : "Слушай..кусочок кусочку рознь".
		ОСОБА_1: "Ну ти ж знаєш, якиє ми дамо, такиє він буде брать".
		ОСОБА_2 : "Я поняв, тоєсть умови наші?"
		ОСОБА_1 : "Да"
		ОСОБА_2 : "Хорошо"
		ОСОБА_1 : "Умови полностю наші". 
		5.7.2. 24 лютого 2016 р. о 09 год. 51 хв. зафіксовано дзвінок із номера  ОСОБА_2  ( НОМЕР_3 ) на номер  ОСОБА_1  ( НОМЕР_4 ), в ході якого, зокрема, відбулася така розмова:
		ОСОБА_2 : "... А по нашому ОСОБА_25 , то він мені вчора набрав, ой ізвінітє, шо поздно, я йому говорю, ОСОБА_26 , ми із ОСОБА_27 домовились, він завтра буде в Києві, ми зустрінемось - порішаєм. Бо він шось спішить, як перед батька в пекло". 
		ОСОБА_1 : "А то, що гроші є".
		ОСОБА_2 : "То ти йому скажи, що ми все домовились, скажи у ОСОБА_2 є там два питання, він їх вирішує і ми тобі все скажем, не переживай". 
		ОСОБА_1 : "Ну я з ним сьогодні тоже зустрінусь, щоб по тєлєфону там не говорить". 
		ОСОБА_2 : "Треба зробить трошки, знаєш як…протяжку". 
		ОСОБА_1 : "Щоб апетіт він нагуляв ще більше".                
		ОСОБА_2 : "Да-да-да, ти правильно мене поняв".
		ОСОБА_1 : "Хорошо тоді, питань немає". 
		5.7.3. 01 березня 2016 р. о  09 год. 42 хв. зафіксовано дзвінок із номера  ОСОБА_1  ( НОМЕР_4 ) на номер  ОСОБА_2  ( НОМЕР_3 ), в ході якого, зокрема, відбулась така розмова: 
		ОСОБА_2 : "… Дзвонив мені цей ОСОБА_26 вчора, з таким єтіми, він до тебе їде на 11 часов".
		ОСОБА_1 : "Ну я знаю". 
		ОСОБА_2 : "Він так сказав. Я на 11 не встигну приїхать полюбому, ОСОБА_28 , бо це не ближній світ". 
		ОСОБА_1 : "Ну я поняв, питань не має".
		ОСОБА_2 : "Получається, народ такі штуки робить 50 за сотку"… 
		ОСОБА_1 : "Поняв! Це полностью уже з актом?"
		ОСОБА_2 : "Там не акт дається. Там дається…це не приватна, це не власність. Сумісне довгострокове і це получається на 49 років, договір, там кадастровий план із координатами і 49 років він користується цією землею"… "У власність він получити не може…у власність [нецензурне слово, що означає "нічого"] собі за такі гроші…
		ОСОБА_2 : "За великий об`єм 50".
		ОСОБА_1 : "Всім зрозуміло. А шо там по мені?"
		ОСОБА_2 : " Просто ми з тобой ще нада ".
		ОСОБА_1: "Я поняв".
		ОСОБА_2 : "Щоб було 60. По тобі відповідь буде десь до 4-х часов. На коли він, ну прийме рішення".
		ОСОБА_1 : "А ти вчора був на прийомі"?
		ОСОБА_2 : "Вчора я не попав. Попасти нельзя ".
		ОСОБА_1 : "Поняв".
		ОСОБА_2 : "Сьогодні на 4 часа це звільняються вони з цих зборів, їдуть туда десь … і на 4 часа нада під`їхати". 
		ОСОБА_1 : "Я зрозумів. Ясненько, я щас ОСОБА_30 тоді наберу".
		ОСОБА_2 : "Ти ОСОБА_25 об`ясни, кажи 60 і всьо".
		ОСОБА_1 : "Все, я зрозумів тебе". 
		ОСОБА_2 : "Це область, район. Еее..всі ці ти поняв".
		ОСОБА_1 : "Весь пакет документов".
		ОСОБА_2 : "Да. Єслі його устраює, він має дати предоплату хоча би 10. Шоби ми все підготували, все занесли, все зробили. Потом будем поетапно добавляти".
		ОСОБА_1 : "Хорошо, все я зрозумів". 
		ОСОБА_2 : "60 за сотку вообщем, ти поняв?"
		ОСОБА_1 : "Да, все, давай тоді, давай. Позвоню по-любому".
		5.7.4. 01 березня 2016 р. об 11 год. 42 хв. зафіксовано дзвінок із номера ОСОБА_2 ( НОМЕР_3 ) на номер ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ), в ході якого, зокрема, відбулася така розмова:
		ОСОБА_1 : "Ну ОСОБА_26 до мене приїжджав тіки шо ж".
		ОСОБА_2 : "Ти йому об`яснив?"
		ОСОБА_1 : "Ну я йому показав ці два кусочка. Він готов даже два забрать".
		ОСОБА_2 : "А за ціну ти йому казав?".
		ОСОБА_1 : "70, но ти попробуєш поторгуваться - збить на 60".
		ОСОБА_2 : "Я поняв і як він відріагірував?"
		ОСОБА_1 : "Ну вроді би нормально, а потім кажу як буде попереднє рішення, я піду до шефа тоже ж переговорю".
		ОСОБА_2 : "Ну да"…
		ОСОБА_1 : "Ти поняв, ну і сказав, шо за твої заслуги можеш там центов 20 нада дать це шо ж чоловік зря бігав? Він згодився. Ну, говорю, це на твій розсуд, скільки ОСОБА_2 за заботи треба дать".
		ОСОБА_2 : "Все правильно, а то скаже, якшо нічого не просите, то вам воно [нецензурне слово, що означає запитання: "для чого?]".
		ОСОБА_1 : "Говорю, це ОСОБА_2 по дружбі, бо я його попросив, то він робить не питаючи. Все рівно ж, я його один раз попрошу - спасібо, другий раз скажу за спасібо. А потім, третій раз, він може сказать: пішов ти" ...
		ОСОБА_2 : "Ну, логічно".
		ОСОБА_1 : "Так шо, говорю так шо ти, рішай, і пару центов нада дать же ж ОСОБА_2 за заботи"
		ОСОБА_2 : "Ну тоді він сьогодні буде в Києві, чи не буде, ти не знаєш?"
		ОСОБА_1 : "Ааа він вроді би сьогодні збирається, може буде в Києві, а може й не буде. Но він жде дзвінка, він збирався поїхати на Полтаву і на Харків". 
		ОСОБА_2 : "Я поняв. Ну добре тоді, тоді давай до 4-х перетерпим, шо (нерозбірливо) об`яснять, шоб я тут устаканив цю проблему". 
		5.7.5. 01 березня 2016 р. о 16 год. 24 хв. зафіксовано дзвінок із номера ОСОБА_2 ( НОМЕР_3 ) на номер ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ), в ході якого, зокрема, відбулася така розмова:
		ОСОБА_2 : " Вообщєм , ОСОБА_28 шо, підтвердив губернатор, шо все він зробить, просто каже мені нада день-два, бо загрузка по державній програмі, каже не знаю коли я звільнюсь".
		ОСОБА_1 : "Так".
		ОСОБА_2 : "Він все перечитав, каже, все мене устраює, все я зрозумів, дружить нада, дружить будем. День-два, я вам дам свого помічника, він під`їде і все там доведем до ума". 
		ОСОБА_1 : "Хорошо".
		ОСОБА_2 : "Я кажу, Ви дзвоните чи я буду напрягать? Він каже, Ви може не напрягайте, я йому Ваш телефон дам, він Вам набере сам". 
		ОСОБА_1 : "Харашо".
		ОСОБА_2 : "Друге питання. Дзвонив мені цей ОСОБА_26 . Дивись , я вже все розвідав, все в порядке, все то, шо тобі казав, підтверджується. ОСОБА_26 просто хоче багато інформації знати, яку ми йому дати не можем. На четвер ми домовились, шо зустрінемся в Києві або приїдем в Сошників, він першим ділом шо робить - пише письмо на тебе, прошу надати дозвіл тири-пири…тралі-валі…, поняв? Пише на тебе письмо, шоб ти підготував тіпа йому відповідь".
		ОСОБА_1 : "А подожди, письмо-відповідь так воно ж зразу не робиться". 
		ОСОБА_2 : "Так воно зразу і не буде. Ми скажем. Він пише звернення-письмо, дає задаток, ти тіпо якоби погоджуєш в області, обласне своє, просто ми… багато говорити про це не треба". 
		ОСОБА_1 : "Трошки не так. Ти робиш попереднє рішення, він дає задаток". 
		ОСОБА_2 : "Попереднє рішення яке?"
		ОСОБА_1 : "На збор докумєнтов."
		ОСОБА_2 : "Такого рішення немає, ОСОБА_28".
		ОСОБА_1 : "Нема уже?"
		ОСОБА_2 : "Нема і не було"
		ОСОБА_1 : "По довгостроковій оренді, тоєсть використанню, рішення ніяке не дається. Є звернення до тебе, на область і на область адміністрацію. До тебе… ти погоджуєш своє, ті пишуть, що не заперечуєм, при умові області, область дає розпорядження, на основанії розпорядження заключається договор з тобой".
		ОСОБА_1 : "Домовились"
		ОСОБА_2 : "Це йому розказувати зараз все не треба. Ми в четвер встрічаємся, ти мовчи, вообще нічого не кажи, в четвер встрічаємся втрьох, я все розказую, ти сидиш слухаєш, шо треба - поправляєш, шо не треба - не поправляєш, поняв?" 
		ОСОБА_1 : "Я поняв. При нагоді, я мушу гавкнуть".
		ОСОБА_2 : "Нє, він пише на тебе звернення, прошу…".
		ОСОБА_1 : "Я поняв, ОСОБА_2 …".
		5.7.6. 09 березня 2016 р. об 11 год. 25 хв. зафіксовано дзвінок із номера ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ) на номер ОСОБА_3 ( НОМЕР_5 ), в ході якого мала місце, зокрема, наступна розмова:
		ОСОБА_1 : "…Вообщєм дивись, тут у мене був ОСОБА_2 , по телефону багато говорить ми не будем, він забрав папери, ви з ним зустрічаєтесь, не знаю чи я встигну приїхать, чи я не встигну приїхать, бо мені нада в Агенство…".
		ОСОБА_3 : " ОСОБА_27 … мы даже не обсудили окончательную цифру в присутствии ОСОБА_2, и понятных вещей". 
		ОСОБА_1 : "Давай ми лишнього говорить не будем. Ти зутрічаєшся, я постараюсь под`їхать".
		ОСОБА_3 : "Ну я тоже еще не в Киеве, я только к двум часам планировал это вот…"
		ОСОБА_1 : "Я просто не знаю, чи освобожусь, я не можу гарантувать, шо я точно освобожусь. Коли освобожусь я сьогодні - не знаю, бо у мене сьогодні дуже багато роботи".
		ОСОБА_3 : "Ну тогда я подожду лучше. Давай тогда я не буду торопиться, как освободишся, созвонитесь и давайте это вот. Я пока приеду, пока туда-сюда, поеду возьму, подготовлю, а вы там уже созвонитесь и договоритесь.
		ОСОБА_1 : "Я всі бумаги передаю ОСОБА_2 . Я йому все розказав не скриваючи, я цьому чоловікові довіряю, я йому нічого не скриваю. Ви зустрічайтесь, общайтесь, а я як буду встигать, я тоді под`їжаю…". 
		5.7.7. Також на DVD-R диску №4126, що є додатком до протоколу НСРД ЗІТТМ зафіксовано розмови, не відображені в протоколі НСРД ЗІТТМ, однак відображені в протоколі огляду зазначеного диску, який описаний та оцінений нижче в п. 5.9 цього вироку.
		5.7.8. Оцінюючи протокол НСРД ЗІТММ та додаток до нього (DVD-R диск №4126), суд зазначає, що згідно зі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1974/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1974" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 252 КПК</a>, за результатами проведення НСРД складається протокол, до якого, в разі необхідності, долучаються додатки; проведення НСРД може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів. Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1992/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1992" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 256 КПК</a>, протоколи щодо проведення НСРД, аудіозаписи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування. Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_763/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#763" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 99 КПК</a>, матеріали звукозапису належать до документів. 
		Отже, при дослідженні доказів суд розглядає аудіозаписи телефонних розмов, одержані в ході НСРД ЗІТТМ як документ. Судом установлено, що в окремих випадках, протокол НСРД, не спотворюючи загального змісту розмови, неточно передає зміст окремих фраз, сказаних учасниками розмов. Водночас, відповідні факти та зміст розмов, наведених у п. 5.7.1 - 5.7.6 цього вироку, судом установлено безпосередньо на підставі відповідних аудіозаписів, що містяться на DVD-R диску №4126, були відтворені і досліджені в судовому засіданні.
		Отже протокол НСРД ЗІТТМ та відповідні аудіозаписи на DVD-R диску №4126, що є додатком до нього, підтверджують такі обставини:
		- телефонні розмови ОСОБА_1 і ОСОБА_2 23.02.2016, 24.02.2016, 01.03.2016, на яких вони обговорюють спільні дії щодо одержання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди за оформлення документів щодо довгострокового тимчасового користування земельною ділянкою (п. 5.7.1 - 5.7.5); 
		- залучення до вчинення злочину ОСОБА_2 , узгодження ОСОБА_1 і ОСОБА_2 плану спільних злочинних дій, злочинну роль кожного із них та спосіб вчинення злочину. ОСОБА_1 мав забезпечити виготовлення та видачу листа погодження від ДП "Ржищівський військовий лісгосп" про незаперечення щодо передання в спортивно-оздоровчих та рекреаційних цілях терміном 49 років у довгострокове тимчасове користування земельною ділянкою орієнтовною площею 74,5 га, яка розташована в адміністративно-територіальних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області та викопіювання вищевказаної земельної ділянки, а ОСОБА_2 , в свою чергу, повинен був забезпечити отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 та передачу йому документів, виготовлених ОСОБА_1 ОСОБА_1 мав здійснити вплив на свого безпосереднього керівника - начальника Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4 , який є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за погодження ним рішення про передачу в довгострокове тимчасове користування земельної ділянки, орієнтовною площею 74,5 га, розташованої в межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, відповідно до вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_825273/ed_2020_06_17/pravo1/T385200.html?pravo=1#825273" title="Лісовий кодекс України; нормативно-правовий акт № 3852-XII від 21.01.1994" target="_blank">ст. 18 Лісового кодексу України</a>. ОСОБА_2 мав здійснити вплив на посадових осіб структурних підрозділів Київської ОДА, Київської обласної ради, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, для погодження отримання дозволу на розробку та затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі у довгострокове тимчасове користування земельної ділянки, розташованої в межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, відповідно до вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_825273/ed_2020_06_17/pravo1/T385200.html?pravo=1#825273" title="Лісовий кодекс України; нормативно-правовий акт № 3852-XII від 21.01.1994" target="_blank">ст. 18 Лісового кодексу України</a> (п. 5.7.1. - п. 5.7.5);
		- виникнення станом на 01.03.2016 умислу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на одержання від ОСОБА_3 завдатку за вирішення питань щодо довгострокового тимчасового користування земельною ділянкою (п. 5.7.3., п. 5.7.5); 
		- конкретний розмір цього завдатку - 10 тис. дол. США (п. 5.7.3); 
		- умисел ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на обговорення під час майбутньої зустрічі ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , що відбулась 01.03.2020 об 11 год. 00 хв., питання одержання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди за вирішення питань щодо довгострокового тимчасового користування земельною ділянкою (п. 5.7.3);
		- корисливий мотив ОСОБА_1 і ОСОБА_2 і мету власного незаконного збагачення при вчиненні зловживання впливом на осіб, уповноважених на виконання функцій держави (п. 5.7.3, 5.7.4);
		- інформування ОСОБА_1 ОСОБА_2 про обставини зустрічі ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , що відбулась 01.03.2020 об 11 год. 00 хв., в ході якої ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 суму (ціну), яку необхідно сплатити за вирішення питань щодо довгострокового тимчасового користування земельною ділянкою (п. 5.7.4);
		- умисел ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на обговорення під час майбутньої зустрічі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , що відбулась 03.03.2016 о 12 год. 00 хв. питання одержання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди за вирішення питань щодо довгострокового тимчасового користування земельною ділянкою (про наявність такого умислу свідчить загальний зміст телефонної розмови, що мала місце 01.03.2016 о 16 год. 24 хв. та фраза наприкінці цієї розмови про майбутню зустріч у четвер, тобто 03.03.2016) (п. 5.7.4);
		- умисел ОСОБА_1 і ОСОБА_2 щодо надання ОСОБА_1 на звернення ОСОБА_3 листа погодження щодо виділення земельної ділянки на його звернення (п. 5.7.4);
		- умисел ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на вплив на службових осіб Київської ОДА з метою вирішення питання щодо надання дозволу на оформлення договору довгострокового тимчасового користування земельної ділянки ОСОБА_3 (п. 5.7.4);
		- факт дзвінка ОСОБА_1 до ОСОБА_3 09.03.2016, в ході якого ОСОБА_1 повідомляє про те, що він віддав ОСОБА_2 документи щодо погодження про незаперечення щодо довгострокового тимчасового користування земельної ділянки, з пропозицією ОСОБА_3 зустрічатись і спілкуватись із цього питання із ОСОБА_2 , та вжиття ОСОБА_1 під час цього дзвінка заходів конспірації (п. 5.7.5).
		5.8. Протоколом за результатами проведення НСРД аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_1 (далі - НСРД АВК особи) № 14/1/2-1478, DVD-R дисками №4092, 4093, 4094, 4124, 4125, та 2 MicroSD №4043 та №4106, що є додатками до нього (т. 5, а.с. 17-43). Відповідні НСРД проводилися на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу на її проведення №01-2088/НСД (т. 4, а.с. 240-242), постановленої за клопотанням слідчого (т. 4, а.с. 220-222). 
		Відповідні додатки до протоколу № 14/1/2-1478 - MicroSD флеш-носії, DVD-R диски були відтворені та досліджені в судовому засіданні. 
		Так, зокрема, у додатках до вказаного протоколу було зафіксовано:
		5.8.1. Зустріч ОСОБА_1 і ОСОБА_3 22.02.2016 о 12 год. 17 хв. біля закладу громадського харчування та в закладі громадського харчування "Макдональдс", під час якої мала місце, зокрема, така розмова:
		ОСОБА_3 : "Смотри, я это, ОСОБА_27 ты, можно так, да?"
		ОСОБА_1 : "Да".
		ОСОБА_3 : "Я вот взял выписку".
		ОСОБА_1 : "Так".
		ОСОБА_3 : "Все вычитал, вот и как бы здесь все расписано как я и говорил здесь в тимчасове користування. Тим, чим я повинен займатися, п. 5.3 подивись. Оце моя задача (показує пальцем на роздруківку), а це Ваша".
		ОСОБА_1 (бере у руки роздруківку, читає): "Це моя задача, це я".
		ОСОБА_3 : "Да-да-да".
		ОСОБА_1 : "Якщо в плани ставлю створення рекреаційних зон або мені доводять створення рекреаційних зон, це я зобов`язаний це зробить".
		ОСОБА_3 : "Так, а оце? І оце дивись? Там все просто…пишеться… (показує пальцем на роздруківку у руках ОСОБА_1 )".
		ОСОБА_1 : "То це все на Лісгосп (читає роздруківку). Виділення земельних ділянок здійснюється без вилучення земельної лісової ділянки..(нерозбірливо), передача тимчасовими лісокористувачами виділених їм ділянок іншим особам не допускається. Ну осьо, порядок спеціального використання лісових ресурсів - постанова Кабміна від 2007 року, те що я казав (вказує пальцем на роздруківку), от згідно цієї <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_12_04/pravo1/KP070761.html?pravo=1" title="Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів; нормативно-правовий акт № 761 від 23.05.2007" target="_blank">постанови</a> безпосередньо вся процедура розписана".
		ОСОБА_3 : "Так правильно, здесь без разрешения, я вот взял специально Кабминовскую, чтоб…дополнение, и тут получается, все это включает в себя все разрешения, которые возможны" (показує пальцем на роздруківку).
		ОСОБА_1 : "Тільки за погодженням із Кабміном"…
		ОСОБА_3 : "Так у розпорядженні Кабміну нема цього, вот я специально"…
		ОСОБА_1 : "Постанова Кабміну 2007 року" (читає роздруківку).
		ОСОБА_3 : "Да і отут воно все є, шо возможно, но тимчасове користування как бы … оно не запрещает ничего это и дальше, я путем заявления. Вот такую форму как бы. Пишется заява там…Ты выделяешь, осмотрели, границы пробили".
		ОСОБА_1 : "Я Вам покажу пакет документов шо Ви хочете, Ви взяли вже до мене в Лісгосп"
		ОСОБА_3 : "Так і шо і..?"
		ОСОБА_1 : "Це погодити?" 
		ОСОБА_3 : "Да, а потом я уже пошел на область и дальше решил все эти питання.
		ОСОБА_1 : "Це все сначала первоначальниє документи".
		ОСОБА_3 : "Да".
		ОСОБА_1 : "Це Вам сначала должно буть рішення про сбор документації". 
		ОСОБА_3 : "Ну мне вот основное, вот я посмотрел…[нерозбірливо]. Процедура на самом деле такая простая".
		ОСОБА_1 (показує пальцем на роздруківку): "Осьо у разі, у мене це всьо відсутнє, у разі відсутності зазначених схем, планів, матеріалів, пропозиції щодо виділення лісових ділянок для культурно-оздоровчих, спортивних цілей, можуть вноситься органами Держлісагенства, власниками лісів або постійними лісокористувачами".
		ОСОБА_3 : "Так Ви ж і є користувач. Так потому мы ограничили и сразу написали заявление. Вы поставили свою отметку, пошли дальше, назвали сколько".
		ОСОБА_1 : "На оці заяви, що Ви мені дали, на них є відмова". 
		ОСОБА_3 : "На оце нема".
		ОСОБА_1 : "2013 рік є відмова на них". 
		ОСОБА_3 : "Я балакав з чоловіком, він каже, нема ніякої відмови".
		ОСОБА_1 : "З лісгоспа?"
		ОСОБА_3 : "Да"
		ОСОБА_1 : "Ну це 13-й рік, повинна буть відмова". 
		ОСОБА_3 : "Если была б, он сказал бы. Я б, тут совершенно простая ситуация, и мы никак не можем найти точку соприкосновения, как это возможно сделать. Такой же я хотел в Житомире, по ОСОБА_37 , как бы тоже, как бы рассмотреть это".
		ОСОБА_1 : "Схема така зараз, якшо реально шоб до цього підійти, оце згідно оцієї заяви на сьогоднішній день погодження ніхто не напише".
		ОСОБА_3 : "Так а яка схема є? Нє, ну а друга яка?"
		ОСОБА_1 : "Заяву на Кабмін, Кабмін виносить рішення, попереднє погодження, Ви потім збираєте погодження у Лісгоспі, в управлінні обласном і в Держлісагенстві. Ці три структури не заперечують. Потім погодження санстанції, погодження, оскільки це берег Дніпра, це…".
		ОСОБА_3 : "От я тоже самое, когда приехал от Вас, шо Вы мне сказали, я пошел выяснять этот вопрос, каким образом, как Вы сказали, через Кабмин"…
		ОСОБА_1 : "З ким?"
		ОСОБА_3 : "Ну с человеком, который в этом процессе...".
		ОСОБА_1 : "Ну скажіть з ким?"
		ОСОБА_3 : "Вот и он говорит, ОСОБА_23 …говорит этого всего щас, при нынешних документах Кабинета Министров , это не требуется. Это сначала идется на места, выбирается место, погоджується місце, а потім…"
		ОСОБА_1 : "На підставі чого я Вам можу Вам написать? Заяви?" 
		ОСОБА_3 : "На підставі заяви, да, шо не заперечуєте, а потім я уже іду вирішувати остальні питання, нє? Так … шо ж його робить?"
		ОСОБА_1 : "Оце якшо я погоджуюсь, то моєї шапки не буде прямо завтра". 
		ОСОБА_3 : "Ну это какие-то внутренние получается… (нерозбірливо), если смотреть по всем статьям этому шо они пишут, то такого нету, ну это как бы, а если они другие там включаются определенные механизмы, так може в этом случае да".
		ОСОБА_1 : "Щас хвилинку (дістає з кишені мобільний телефон і комусь телефонує).
		Телефонна розмова ОСОБА_1 : «я Вас вітаю, бажаю здравія, слухай, ОСОБА_39 , а скажи мені по пам`яті зараз процедуру, яка існує - довгострокове вилучення земель лісового фонду? На сумісне уже ж всьо, сумісне ж не буває уже. Ага, все, я…тільки для социальних нужд через Кабмін або через губернатора. Ну державні програми, само собой. Ну от диви же ж. Сначала людина должна получить рішення Кабінету Міністрів або рішення губернатора про виділення тої чи іншої земельної ділянки, після того збирає всі погодження первоначально, а потім вже затверджується. Так же ж? От зараз зі мною чоловік сидить. Дивіться, осьо мій товариш точно усе каже, якщо Ви хочете, він може все організувати з виділенням. А ти зараз де? В Печері, а якшо його до тебе направлю, дам твій номер телефона, бо я мушу на Сошників їхать, там люди чекають? Харашо. Харашо. Добре. Даю номер телефона". 
		ОСОБА_1 (пише на папері номер телефона): "Осьо чоловік, який безпосередньо усим цим займається". 
		ОСОБА_3 : "Так я могу ему позвонить сейчас и подьехать?"
		ОСОБА_1 : "Він зараз знаходиться біля "Бінго", знаєте де "Бінго"? 
		ОСОБА_3 : "Там по проспекту Победы, за метро "Святошино", с правой стороны, там возле памятника".
		ОСОБА_1: "Да-да-да, справа осьо "Бінго", а чуть дальше там заход є в кабачок, такий печера, такий вниз".
		ОСОБА_3 : "Ага".
		ОСОБА_1 : "Він ще там буде на протязі часа" (передає аркуш паперу з номером телефона ОСОБА_3 )
		ОСОБА_3 : " ОСОБА_39 ?"
		ОСОБА_1 : " Да . Якшо під`їжджаєте, то значить під`їжджайте, він всі ці питання подготовить, все Вам розкаже, все він покаже, якшо треба, все порішаєм". 
		ОСОБА_3 : "Понял. Хорошо, спасибо большое. Я тогда буду звонить".
		ОСОБА_1 : "Все, прямо щас його набирайте". 
		ОСОБА_3 : "Да…тоесть, а он мне расскажет схему как чего?". 
		ОСОБА_1 : "Да".
		ОСОБА_3 : "А потом дальше…". 
		ОСОБА_1 : "Він може ті питання всі і сам порішать".
		ОСОБА_3 : "Понял. Хорошо. Я благодарен. Спасибо".
		ОСОБА_1 : "Все, номер телефона, це мобільний".
		ОСОБА_3 : "Да, я наберу Вас сразу после встречи".
		ОСОБА_1 : "Хорошо. Послє зустрічі там скажете в трьох словах".
		5.8.2. Зустріч ОСОБА_1  і ОСОБА_3  01.03.2016 р. об 11 год. 00 хв. в приміщенні ДП "Ржищівський військовий лісгосп" та поряд із вказаним приміщенням. У ході зустрічі мала місце, зокрема, така розмова:
		ОСОБА_1 : "Єдине що вони не согласували до кінця, сьогодні в 4 години він дасть окончатєльну відповідь, або ось цей кусочок, осьо, що зелененьким, або ось цей кусочок".
		ОСОБА_3 : "А здесь сколько?".
		ОСОБА_1 : "Я не знаю, це ж не телефонна розмова".
		ОСОБА_3 : "А, не, я не имею ввиду".
		ОСОБА_1 : "Ну, це не телефонна розмова. Но грубо кажучи 25".
		ОСОБА_3 : "А вот здесь? Да?"
		ОСОБА_1 : "Ну це якщо сімдесят чотири, то третя частина, або цей або цей. На чотири години він по плану йде, і вони повторно оприділяються. Весь пакет документів. ОСОБА_2 говорить весь пакет документів, щоб видали на сорок дев`ять на руки". 
		ОСОБА_3 : "Отлічно".
		ОСОБА_1 : " Ну. Пішли (виходять на вулицю). Сімдесят. ОСОБА_2 постарається збить до шестидесяти".
		ОСОБА_3 : "Ага".
		ОСОБА_1 : "За ці всі рішення, ці всі погодження".
		ОСОБА_3 : "А" .
		ОСОБА_1 : "ОСОБА_2 постарається збить сьогодні до шістдесяти".
		ОСОБА_3 : "Угу".
		ОСОБА_1 : "Він не гарантує. Він мені сказав, я тобі не гарантую… ну ми по телефону"…
		ОСОБА_3 : "А вообще процедура какая?"
		ОСОБА_1 : "Весь пакет документів буде у вас на руках повністю".
		ОСОБА_3 : "А так давай может разобьем на этапы както это вот?"
		ОСОБА_1 : "Там жеш".
		ОСОБА_3 : "Допустим первое. Заявление допустим, какое определили?"
		ОСОБА_1 : "Заявление и задаток. ОСОБА_2 просить хоча б 10, штук десять зелені, щоб він дав, отдав завдаток".
		ОСОБА_3 : "А процедура я пишу, ну как. Я вот".
		ОСОБА_1 : "Він все розкаже. Він просить хоча б штук десять завдатку"…
		ОСОБА_1 : "Сьогодні після чотирьох годин, як він окончатєльно зайде і окончатєльно оговорить суму".
		ОСОБА_3 : "Угу…".
		ОСОБА_1 : "Він знову на четверту годину повторно іде до губернатора".
		ОСОБА_3 : "Ага".
		ОСОБА_1 : "І оканчатєльно огаварює суму. І там на протязі тижня, десяти днів як ми оговорим суму і подамо завдаток, на протязі тижня, десяти днів".
		ОСОБА_3 : "А заявление надо писать?"
		ОСОБА_1 : "Все напишеш тоді разом із завдатком. Він скаже, який пакет документів надо дать, і все. Первоначальне рішення, потім до мене, і як буде у тебе первоначальне рішення, потім до мене за погодженням".
		ОСОБА_3 : "Ну так правильно, так заяву нужно ж написать у тебя, для того, чтоб ты дал разрешение?"
		ОСОБА_1 : "Нє, на мене не надо. На мене прийде от туда… Од мене прийде запрос, от них прийде запрос. Я його як положено зарігістрірую по входящій, і на входящій дам ісходящій, і тоді буде вже друге рішення послє цього. Но пока нема первоначального, мені до шефа іти тоже нема з чим. Буде первоначальне рішення, я приходжу до шефа, кажу: «От чоловік просить», все рішим. Шеф тоже назове нам якусь цифру".
		ОСОБА_3 : "А, то есть тут это получается, это еще не известно какая там еще, да?".
		ОСОБА_1 : "Тут ОСОБА_2 постарається скинуть десять доларів, сказав: «Я більше скинуть не зможу".
		ОСОБА_3 : "Я думаю хоть както поэтапно разбить там, допустим заявление написал, чтоб я уже там не ездил, не мотался там".
		ОСОБА_1 : "Він не хоче, понімаєш, ОСОБА_2 є такий челевек, пока він всю поднаготну не решить, не буде впевнений, пока він окончатєльно не переговорить, окончатєльно все не буде ясно, він ніколи не замахується,…не може він так".
		ОСОБА_3 : "Я понял".
		ОСОБА_1 : "…Пока все не буде оговорено до цента, не оговорений буде строк, він слова не скаже".
		ОСОБА_3 : "Ну так хорошо, тогда не понятно, здесь надо будет помимо того, надо тут".
		ОСОБА_1 : "… Раньше коли голова агенства був лісник, то я понімав шо і куди. Щас соответственно голова агенства не лісник". 
		ОСОБА_3 : "Угу".
		ОСОБА_1 : "Шеф, я думаю, прийме, да… там, положа руку на сердце, два роки назад була полнєйша обдіраловка...".
		ОСОБА_3 : "А щас по скромному?"
		ОСОБА_1 : "…Сам собі підписав да й на цьому…якщо там вот така ситуація як у нас, якщо все рішається без його участія, без нічого, то пиши сам. Напиши , що ти не є землекористувач…ну от такий у нас шеф… він буде без фанатізма, без нічого. Ну це фактично копійки".
		ОСОБА_3 : "Я поняв".
		ОСОБА_1 : "Ну ОСОБА_2 за заботи, що не мішає. Вообщєм за заботи, ну хоча б процентов 10-15 нада дать…Ну чоловіка тоже надо якось отблагодарить. Шо ми рішим ОСОБА_2 дать, так і буде. Рішим 5 центов, буде 5, рєшим 10, буде 10, рєшим 15, буде 15, скільки ми рішим, стільки і. Дружба дружбою, все таке, но гроші ж".
		ОСОБА_3 : "Так а заяву все равно писать не надо?"
		ОСОБА_1 : "Надо. Надо. Надо".
		ОСОБА_47 : "Так давай так и сделаем…сделаем проще".
		ОСОБА_1 : "Він не буде ніяких заяв. Він не буде нічого. Поки сьогодні в чотири години окончательно не оговорить суму…От це він окончательно оговорив суму. Суму завдатка, суму всього. Він не копійки не візьме. Він бумажки лишньої не возьме. Він нічого робити не буде, пока у нього не буде нарісованої картінки. Нарісована картінка - він іде дальше в бой".
		ОСОБА_3 : "Я поняв… ОСОБА_1 , я ж. Не, ну ми три хвилини побалакали, там бистренько всьо понятно. Но я, давай хоть шоб я понімав ситуацію".
		ОСОБА_1 : "Я показав куски, куски вже снятиє".
		ОСОБА_3 : "Отлично".
		ОСОБА_1 : "Повторно положили їх на карту. Осталось єдиний шаг - согласовать".
		ОСОБА_3 : "В одном ноль двадцать пять га, а в другом 67?".
		ОСОБА_1 "74. …От сьогодні окончательно чи цей кусок, чи цей кусок".
		ОСОБА_3 : "Ну тоді гарно було б".
		ОСОБА_1: "Ну сьогодні воно окончательно рішиться. І по сумі, за сотку скільки, і по всьом на світі. А пока не буде воно все розмальовано, рєшено, він уви нічого рішать не буде".
		ОСОБА_3 : Я понял…".
		5.8.3. Зустріч 03.03.2016 о 12 год. 00 хв. між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в кафе " Валентино ". В ході зустрічі відбулася, зокрема, така розмова:
		ОСОБА_1 : "Розказуй".
		ОСОБА_3 : "Да, хлопці, давайте до діла". 
		ОСОБА_2 : "Вся схема. Ви пишете від себе на нього (показує рукою на ОСОБА_1 ) - директору Лісгоспу і на ОСОБА_11, на обласне управління: прошу надати дозвіл на оформлення договору довгострокового тимчасового користування земельної ділянки, загальною площею такою то, яка розташована в межах такої то сільської ради на 49 років, для спортивно-оздоровчих та рекреаційних цілей. Коротко і ясно. Фабула має бути коротка. Писати там не нада. Тобі і на область. Він тобі віддає. Ти якоби, ну ти погоджуєш. Їдеш в область. Область обов`язково тобі погоджує". 
		ОСОБА_1 : "Так, як я прошлий раз робив".
		ОСОБА_2 : "Но пише там, за умови погодження з обласною адміністрацією Київської області, тири-пири, тралі-валі. Потом, коли ми берем ці дві бумажки, одну і другу, я приношу бумажку і пишемо на область, на губернатора - прошу погодити тих то і тих, у зв`язку із тим то, тим то, погодження Ржищівського військового лісгоспу, погодження обласного управління мисливців та рибалок, лісовиків … в області, ну Вашої цієї контори".
		ОСОБА_1: "Да".
		ОСОБА_2 : "ОСОБА_107 виносить на рішення. Рішення надає. Згідно цього рішення, він (показує рукою на ОСОБА_1 ) заключає договір напряму з тобою, без цього він не зможе його заключити. Іначе йому заключать тоді другі договора". 
		ОСОБА_3 : "Ну так а ти казав, шо ти прийдеш, шо у тебе буде все зроблено там".
		ОСОБА_2 : "Мені треба паспорт і код твій. І я наберу тоді цей, письмово все. На нього (показує рукою на ОСОБА_1 ). Потом уже набереш його сам, яка різниця… Та сама фабула, тільки на обласне управління". 
		ОСОБА_3 : "Ну, технически мне понятна процедура, да. Теперь".
		ОСОБА_2 : "С ним переговорено (показує рукою на ОСОБА_1 ), він опреділиться шо-шо, що скаже бос, область, земельщики".
		ОСОБА_3 : "Не, процедура мне известная, ребята. Процедура она есть верхняя, есть нижняя. Правильно идти снизу, как мы и договорились, да? Я пишу заявления, погодження, это вот. У меня вопрос как мы дальше будем, что, как? Я, в принципе, думал, что ты уже приедешь с бумагами, щас отпишем, далее".
		ОСОБА_2 : "Я не могу с бумагой, паспорта и кода нет, на компьютере набирать, вставлять дырки".
		ОСОБА_3 : "Ну так".
		ОСОБА_2 : "Вписывать ручкой это неправильно".
		ОСОБА_3 : "Чего?"
		ОСОБА_2 : "Ну, если набирать письмо, оно должно бить нормальное. Если болванка, это в старые времена сразу привезите хозяина, дайте те, дайте це. Если ты ручкой вписываешь набранный шаблон".
		ОСОБА_3 : "А, я понял".
		ОСОБА_2 : "Куча вопросов. Либо от руки ты пишешь все, либо все печатаешь. Оно должно быть на что-то похоже. То, что ты мне копию показывал, помнишь, выдел, черточка, тут пастой написано квартал, это называется болванка". 
		ОСОБА_3 : "Ну да".
		ОСОБА_2 : "Это Вам уже настолько лень, что Вы даже не можете нормально документы сделать. Я был в обласном у ОСОБА_50 . ОСОБА_51 говорит, что я от себя все делаю. Зашел у відділ ДЗК, кадастровий, не вопрос, тоже сдєлаєм. Решите у губернатора. Три дня ловим губернатора, то совещание у него, … то он куда то уехал, нашли, встретили. Этот вопрос я не решаю, вот есть человек, решайте с ним. Он не хочет напрямую говорить там какие то вещи. Если он скажет да, то значит все делаем. Он юрист, он проверит… Вообщєм собрали 70 всім…(нерозбірливо), а з лісниками нада рішить. Это и так по божески …".
		ОСОБА_3 : "Не, мне это и так все понятно, тока механизмы мне дальше. Я думал, что мы быстро все это, до праздников успеем. Я так понимаю что это... Успеем первые вещи, чтоб я".
		ОСОБА_2 : "Быстро мы успеем все, кроме области. Область должна …"
		ОСОБА_3 : "Сколько это вообще процедура должна?"
		ОСОБА_2 : "Область - месяц, раз в месяц область сессию проводит. Если сессия была первого, мы не успели, а следующая двадцатого будет …".
		ОСОБА_1 : "В общем, ситуація така, ОСОБА_2 я так поняв, все розвідав, схему розробив, я завтра до шефа не попаду, завтра шеф буде вєздє їздить, вітать жінок із 8 березня". 
		ОСОБА_3 : Угу
		ОСОБА_1 : "Того шо ОСОБА_2 знає, попередив, щоб я с шефом зізвонився, коли до нього можна. Я до шефа попаду в середу. Це не кабінетна розмова".
		ОСОБА_3 : "Ты мне расскажи, я как бы все понимаю это вот. Я хочу понимать когда мне нужно подготовиться, и какая вообще".
		ОСОБА_1 : "… ОСОБА_2 вот покашо йому не сказали, іначе він би його озвучив. Я думаю, що зараз хай він конкретно прийде, чи вже коли зарігістрірують на тебе кадастровий номер, тоді давать".
		ОСОБА_3 : "Не, ну смотри как я хотел. Чтобы…я хотел сначала понимать, озвучь мне … вообще мои действия".
		ОСОБА_1 : "Суми? Він же сказав". 
		ОСОБА_3 : "Не, ниче не говорил".
		ОСОБА_1 : "Я зустрічаюсь з шефом".
		ОСОБА_3 : "Так"
		ОСОБА_1 : "Говорю".
		ОСОБА_3 : "Не, сначала он мне говорит, ты мне даешь паспортные данные. Я печатаю заявление, либо ты пишешь от руки. Я могу написать сейчас от руки".
		ОСОБА_1 : "Та нашо тут писать от руки. Нормально Ви напечатаєте нормально письмо на мене і на ОСОБА_11 , зразу два письма". 
		ОСОБА_3 : "На область?"
		ОСОБА_1 : " Да. Я ці пісьма, десь зустрінемся, пересічемся, я їх забираю. Зустрічаюсь послє вихідних із шефом. Оговарюю скільки там чого".
		ОСОБА_3 : "Угу".
		ОСОБА_1 : "Щоб він зрозумів що там чого і як. Каже: стільки то, стільки то…він мені каже стільки то, стільки то". 
		ОСОБА_3 : "Так".
		ОСОБА_1 : "Ми знов втрьох збираємось, ОСОБА_2 озвучує рішення обласної ради, розпорядження губернатора, земельних, все на світі…бач він [нецензурне слово, яке означає "нічого"] не виторгував".
		ОСОБА_3 : "Что, он так и не договорился за 60?".
		ОСОБА_1 : "Він же сказав: 70 і [нецензурне слово, яке означає "все"]".
		ОСОБА_3 : "Не, просто я не, может я пропустил, но как бы ты сказал 70, но он торговаться на 60 будет, но я хотел совокупность, я понимаю что 60 надо отдать, я хочу понимать, сколько тогда, как дальше суть дела. Общая…".
		ОСОБА_1 : Общая картина…
		ОСОБА_3 : "Я не могу понять на сегодняшний день наших действий. Я понимаю, что допустим я сейчас даю ОСОБА_2".
		ОСОБА_1 : "Саме основне действіє - це мені переговорить з шефом. Якщо шеф дає добро, більше [нецензурне слово, яке означає "нічого"] не нада".
		ОСОБА_3 : "Ну заявления. Я ему даю паспортные данные, он печатает заявления, мы в принципе можем, если он там сегодня будет возможность. Я могу и подписать их, пусть отпечатает, это вот, я подписываю, да? Отдаю ему. Я правильно понимаю? Это ж на тебя все равно заявление, зачем ему отдавать, если я могу тебе его передать? Ты регистрируешь мне…".
		ОСОБА_1 : " Подожди , подожди, я скажу так".
		ОСОБА_3 : "Да".
		ОСОБА_1 : "Чому ОСОБА_2 должен цим займатись. Це не ОСОБА_2 особисто буде печатать, це буде печатать його жінка, а його жінка нотаріус".
		ОСОБА_3 : "Ну будет без ошибок. Я понимаю".
		ОСОБА_1 : "Да. Так шо вона набирає ці пісьма, ви зустрічаєтесь, ти забираєш їх, підписуєш і везеш мені".
		ОСОБА_3 : "А везу тебе?"
		ОСОБА_1 : "Я пишу погодження".
		ОСОБА_3 : "Я пишу на тебя? Ты регистрируешь входящий номер и даешь".
		ОСОБА_1 : "На мене і на управління. Я пишу погодження. Тобі його пока не віддаю, з цим погодженням".
		ОСОБА_3 : "Не, ну хотя б копию".
		ОСОБА_1 : "Копію, да не важно шо… З цим пісьмом я їду до шефа… Кажу ОСОБА_108 от [нецензурна фраза, яке означає: "такі справи"] … Що Ви скажете по поводу цього всього остального, він каже, малює". 
		ОСОБА_3 : "Цифру?"
		ОСОБА_1 : "Да. Я питаю на коли? Він каже на коли. Я приїзжаю, забираю погодження в управлінні, ми його все отдаєм ОСОБА_2 , він составляє обратно заяву, я думаю може ви тоді разом до його жінки поїдете, цей весь пакет документов оформите, який подать нада буде". 
		ОСОБА_3 : "На область".
		ОСОБА_1 : "Я чого і кажу, шо треба шоб ОСОБА_2 , це не ОСОБА_2 - це його жінка буде все робить".
		ОСОБА_3 : "Ну это только готовиться будем пол месяца, а потом еще месяц".
		ОСОБА_1 : "Тиждень, і буде готове". 
		ОСОБА_3 : "Ты ж не забывай, что сейчас праздники". 
		ОСОБА_1 : "Ну от поки праздніки, за три тижні ми повинні все зробить. Вже щоб воно лежало в області на розгляді". 
		ОСОБА_3 : "Харашо"
		ОСОБА_1 : "А ОСОБА_2 порішає, щоб земельники паралельно пішли до рішення". 
		ОСОБА_3 : "Я понимаю, что на каком этапе я должен привезти?"
		ОСОБА_1 : "А вот етап нада ще согласовувать".
		ОСОБА_3 : "Не, ну а тебе перед тем, как идти к шефу нада понимать ситуацию".
		ОСОБА_1 : "Да".
		ОСОБА_3 : "То есть до этого, как бы, это надо от начала, а если шеф залупится, что тогда?"
		ОСОБА_1 : "Ну як, не залупиться, він буде набивать цифру".
		ОСОБА_3 : "Ну я уложусь в эти все вот? Я понимаю, что ОСОБА_2 не договорился про скидку, но я уложусь в эти 70 со всеми расходами или нет?"
		ОСОБА_1 : "Нєт, 70 - це тільки адміністрація і земельщики…".
		ОСОБА_1 : "ОСОБА_2, я розказував, що треба дати задаток, а зараз про задаток ти нічого не сказав".
		ОСОБА_2 : "Я сказав за задаток, шо ОСОБА_11 просто так погодження не дасть".
		ОСОБА_1 : "Це я знаю".
		ОСОБА_2 : "Шо від мене з цими бойцами тут понятно. А ОСОБА_11 , ми його знаємо давно, він без цього, він туди не…".
		ОСОБА_3 : "ОСОБА_2, я не против, я просто единственное".
		ОСОБА_1 : " ОСОБА_11 - це мій шеф".
		ОСОБА_2 : "Це його бос. Без їхніх перших пісєм, у нас так…оце для мене…, дальше я все зроблю. Там нормально". 
		ОСОБА_1 : "Так подожди, я так зрозумів, що ти з 70-ти так і не збив [нецензурне слово, яке означає: "нічого"]?" 
		ОСОБА_2 : "А як ти зіб`єш? 50 бере область, меньше вони не обсуждають, 10 земельщики, 10… (нерозбірливо) у них … такса, і то, він каже по-божескі, бо грошей нема". 
		ОСОБА_3 : "Так яка схема?"
		ОСОБА_2 : "Схема - дивіться. Зараз ми рішаєм, що нада дать його босу (показує рукою на ОСОБА_1 ), щоб він дав погодження - що він не заперечує на оформлення цього договору. Це основна бумажка, яка треба в земельному і в області. Області вообщє [нецензурне слово, яке означає: "байдуже"]. Лісники не заперечують, харашо давай - віддаєм. Лісники заперечують - не віддаєм. Вроді воно саме просто ізначальне, от сам низ, самий низ - це ОСОБА_58 , директор (показує рукою на ОСОБА_1 ), директор не заперечує, но він це може дати пока ОСОБА_11 , він ОСОБА_11 пише так само…ми пишем письмо-звернення, цей (показує рукою на ОСОБА_1 ) приносить до ОСОБА_11 , каже ну воно нам впринципі … не нада, там [нецензурне слово, яке означає: "пагане"]. І це не вилучення, це передача. ОСОБА_11 каже , ОСОБА_28 , ну а для чого? Ну я вот тут - для цього ..."
		ОСОБА_3 : "Так, подожди. Так что мне получается надо подготовиться и дать вперед без ничего? Я думал, как я пишу на ОСОБА_60 , правильно? Вот это, что ти говоришь надо печатать там это. Два да, я пишу, два не вопрос, но давай сделаем поэтапно, смотри, я написал, отдал, ОСОБА_62 , ну когда, когда это надо сделать? Завтра . Послезавтра , там это".
		ОСОБА_2 : " ОСОБА_62 письмо не дасть, пока ОСОБА_11 йому не дасть дозволу".
		ОСОБА_3 : "Ну так дозвіл понятно. Погодження ти маєш ввіду". 
		ОСОБА_2 : "Ну це і є дозвіл - погодження".
		ОСОБА_3 : "Он зарегистрировал, а как без бумаги я, вы вышли …, выбросили …в мусорник, забрали червонец и сказали пошел ты …, мы ничего не знаем. Не, хлопцы".
		ОСОБА_1 : " Підожди , ну ти шось не те говориш. Всі бумаги ти получиш хоч у двох екземплярах, в оригіналах". 
		ОСОБА_3 : "Так".
		ОСОБА_1 : "Один оригінал піде ОСОБА_2 ". 
		ОСОБА_3 : "Так".
		ОСОБА_1 : "Який він піде дальше на область, і скаже шо дальше писать, а у тебе тоже буде оригінал".
		ОСОБА_3 : "А-а, я понял, и тогда я передаю, правильно?"
		ОСОБА_1 : "Ну конечно".
		ОСОБА_3 : "А ну так все, так ты ж говоришь что ты с шефом будешь разговаривать на праздники". 
		ОСОБА_2 : "Зараз він пише до тебе письмо (звертається до ОСОБА_1 ): прошу надати дозвіл, ти не заперечуєш".
		ОСОБА_3 : "Не заперечуєш, все, мне этого достаточно. Не заперечую и выкопировки там, что там, мое регистрационное номер заявления, потом не заперечую и выкопировка, которая это, все копии там, можешь заверять их мне …, и я тогда передал, у меня уже есть. Вы идите, решайте со своими шефами, и со всем остальными, я тогда уже хотя б имею, а то получается, ОСОБА_2 , ну ты меня правильно пойми". 
		ОСОБА_2 : "Тоєсть, пише тобі ОСОБА_26 листа прошу надати 49, туда-сюда, площа, викопіювання, план-схема. Ти береш цю схему, накладаєш її на публічку, з публічки робиш … і пишеш: "не заперечую" проти того ла-ла-ла. Рішили. Потом ти йдеш до ОСОБА_11 і кажеш так і так, не кажеш, що ти уже дав «не заперечую», він не дурень, сам пойме, скажеш от є оця [нецензурне слово, яке означає: "штука"], людина хоче, я, в принципі, не проти, воно мені … не треба, там [нецензурне слово, яке означає: "пагані"] дерева і болото, ви тоже не заперечуєте - ОСОБА_28 , не заперечую, то дайте письмо, то я Вам це, а Ви мені письмо. Як правило воно проходить, я по Білогордці так робив з ОСОБА_66 ".
		ОСОБА_3 : "Не ребята, просто чтоб не получилось, что я где-то там в стороне остался".
		ОСОБА_1 : "Це не ті гроші, які…"
		ОСОБА_3 : "Вы ж там тоже не думайте, что я куда-то собираюсь, что я 10-ку потерять или хочу, чтоб вы мне палки в колеса вставляли. Я не пойду, я договорился, сделал. Вы мне зафиксировали определенное это вот, я передал, а то получается без ничего так тоже не правильно. Если там шеф отказывает, вы говорите это вот отказали…, и отдали мне это вот, все. И когда уже к шефу можно идти с тити-мити решать."
		ОСОБА_1 : "Я з шефом попередньо мушу переговорить, щоб він озвучив ціну". 
		ОСОБА_3 : "А, ну логично".
		ОСОБА_1 : "Я шефа наберу 8-го числа і спитаю чи можна зустрітись. Зустрінусь, переговорю і він озвучить цифру. Потім я набираю тебе (звертається до ОСОБА_3 ) і кажу: треба стільки то кілограм або ящиків вина або пива…".
		ОСОБА_3 : "Ну понятно".
		ОСОБА_1 : "Ти думаєш і кажеш: "я согласен". Значить ми говорим день". 
		ОСОБА_3 : "Ну это ж тот задаток, который мы, да?"
		ОСОБА_1 : "Да".
		ОСОБА_2 : "Ну как задаток? Как частичная оплата, по-другому не получится, потому что поэтапно …".
		ОСОБА_3 : "Ребята, я выслушиваю ваши правила игры. Я не против всего это вот. Вы скажите, когда мне написать заявление…"
		ОСОБА_2 : "Заявление можно написать завтра, это не проблема". 
		ОСОБА_3 : "Ты печатаешь, я приезжаю … это вот, тебе нужны данные, это вот, все с собой". 
		ОСОБА_1 : "Ви тоді на завтра домовляєтесь". 
		ОСОБА_3 : "Мы встретились, я передал данные, это вот. Вы мне говорите, когда мне приехать и привезти это вот. Чтоб я где то числа 10 был готов, да?"
		ОСОБА_1 : "Слухай. А я у суботу буду із ОСОБА_2 зустрічаться, як буде заїжжать і він мені ці пісьма віддасть".
		ОСОБА_2 : "Короче я на завтра готую пісьма, підписую, він підписує, ти своє можеш зранку, тіпо не заперечую - віддав, з шефом переговорив, він каже хочу катлєту. З катлєтами розібрались і погнали".
		ОСОБА_1 : "Все, питань нема".
		ОСОБА_2 : "Дивіться секунду, завтра я готую пісьма, підписую, він підписав, розпісь свою поставив, копії паспорта, кода приложив, викопіровку приложив. Віддаю тобі (звертається до ОСОБА_1 ), якшо ми приїжжаєм 8, 9, не важно, коли ти з ним зустрінешся, уже буде понятно … Якщо він скаже харашо, а ні, то ні. Воно всігда так було він лібо каже "да", лібо "нєт", третього, "может бить", не буває".
		ОСОБА_3 : "Ребята я играю в открытую…Я должен буду приехать и обменять твое погодження на тити-мити, так?"
		ОСОБА_1 : "Да не моє погодження, я тобі даю своє погодження, шефове погодження, з управління". 
		ОСОБА_2 : "Він своє і сам напише, це не проблема".
		ОСОБА_3 : "Так шо на шо ми міняєм, чтоб у меня был документ, что я при делах?" 
		ОСОБА_1 : "Два погодження. Я тобі два погодження віддаю, своє і шефа".
		ОСОБА_3 : "А я тобі гроші?".
		ОСОБА_1 : "Да".
		5.8.4. Зустріч 10.03.2016 о 10 год. 15 хв. ОСОБА_1 з ОСОБА_3 біля приміщення та в приміщенні ДП «Ржищівський військовий лісгосп». У ході зустрічі відбулася, зокрема, така розмова:
		ОСОБА_3 : "Я вчера тоже подписал документы. А он мне отдал не ту которую. Говорит все-равно оставь, эту я отдам ОСОБА_11 . А твоя ж там подписанная". 
		ОСОБА_1 : "Ну если она зарегистрирована, подписана".
		ОСОБА_3 : "Не, так он сказал, что моя у него уже лежит".
		ОСОБА_1 : "Да, только без подписи.
		ОСОБА_3 : "Без моей, да, а это я отдам. Но это он перепутал…".
		ОСОБА_1 : "Да, то ми з ним розберемся. Шеф же сказав же…".
		ОСОБА_3 : "Там же помнишь был вопрос по…он ниче не сказал?"
		ОСОБА_1 : "Ну и шо?"
		ОСОБА_3 : "Я ж говорю, что ты последний раз сказал".
		( ОСОБА_1 зупиняється і малює на аркуші паперу формату А4).
		ОСОБА_1 : "Без привязки до площи. Но принципиально он казал да".
		ОСОБА_3 : "Так…"
		(Заходять у приміщення Лісгоспу, ОСОБА_1 дістає документи, і дає ОСОБА_3 на підпис).
		ОСОБА_3 : "Эта та, что моя. Где, здесь, да?"
		ОСОБА_1 : "Все, всього доброго".
		ОСОБА_3 : "Так это получается, эту он мне отдает. Да?"
		ОСОБА_1 : "Хочеш я тобі копію зроблю?"
		ОСОБА_3 : "Да, да. Это я тебе оставлю, там, где с моей подписью. Вы там с ОСОБА_2 уже разберетесь".
		ОСОБА_1 : "Ну це я мушу віддать ти сам розумієш кому".
		ОСОБА_3 : " Да ..Так, а ОСОБА_2 мне основные документы передаст?" 
		( ОСОБА_1 віддає документ ОСОБА_3 )
		ОСОБА_3 : "Пошли перекурим и я поеду".
		ОСОБА_1 : "Сразу чтоб положить на место".
		ОСОБА_3 : "ОСОБА_2…, выкопировка конечно там такая. Еще он там не подготовил нормальную. Ну вот эта картинка с участками".
		ОСОБА_1 : "Я сегодня уже поторопил…".
		ОСОБА_3 : "Это 5 человек? Правильно?"
		ОСОБА_1 : "Ну я, головний лісничий, головний інженер, головний бухгалтер, лісничий. Це 5 чоловік. По 10 сотих. Я ж не хочу собі все хватать… Ну дивись. Принципіальне рішення - у мене шеф дав добро. Принципіальне".
		ОСОБА_3 : "Ну ты вот это нарисовал, я правильно посчитал на листочке?"
		ОСОБА_1 : " Полтинник …".
		ОСОБА_3 : "Хорошо, по срокам ОСОБА_2 нам сказал полтора-два месяца".
		ОСОБА_1 : "Якшо ми попадаєм на кінець місяця в рішення, встигнем все дооформити до кінця місяця. На кінець місяця всі документи будуть…Якшо ми зараз все зробим".
		ОСОБА_3 : "Ну я как бы сейчас вот, это я отдал, это я забрал. Теперь мне просто вот это понятно. А ОСОБА_2 ?"
		ОСОБА_1 : "Що?".
		ОСОБА_3 : "Ну я просто у ОСОБА_2 спрашиваю. Говорю как вы там с ОСОБА_70 решите, так и будет".
		ОСОБА_1 : "Так я ж про шо і кажу. ОСОБА_2 або вділиш участок, або все-таки дать там пару копійок, там десь 3, 4, 5 доларів".
		ОСОБА_71 : "Ага, ну это ему за работу?"
		ОСОБА_1 : "Це вже в самом".
		ОСОБА_3 : "Ну ты мне объясни, когда мы тогда сели за стол, было названо и 50, и 60, и 70".
		ОСОБА_1 : "Ти понімаєш за шо. ОСОБА_2 все-таки надіявся, що він подвине адміністрацію…і йому [нецензурна фраза, що означає: "йди звідси!"] і так ми вам отдаєм на берегу Дніпра за п`ять копійок землю, йому сказали і так по-людськи, ти сам розумієш: 49 років …".
		ОСОБА_3 : "… Ну так а как мы? Чтоб я понимал как…".
		ОСОБА_1 : " Дивись , шеф сказав йому. Принципіально дав добро. Дав погодження. Сказав приблизну суму. Но мені сказав: треба пару днів для того щоб… Но він сказав, що принципіально я даю добро…Він без прив`язки, без соток…Зараз це ти отдаєш ОСОБА_2 . З шефом я домовлюсь… Шеф каже, він же тоже. Він мені скаже, кому і як. Він бере, і отдає…".
		ОСОБА_3 : "Ну я ему сейчас 10 отдам. Чтоб он тебе перезвонил, я его попрошу, чтоб он тебе перезвонил и поставил тебя в известность".
		ОСОБА_1 : "Яка різниця? Я ОСОБА_2 довіряю як собі. Я його знаю уже більше 15 років. Він мене ні разу не підвів…".
		ОСОБА_3 : "А следующий этап, что когда?"
		ОСОБА_1 : "Следующий этап. Зараз ми даєм шефу задаток…він мені махає рукою і дає…шеф каже тоді, я розумію, що він має на увазі…він пише бумагу…він скаже кому, коли і скільки…".
		ОСОБА_3 : " ОСОБА_2 сам, да?"
		ОСОБА_1 : "Ну ми ж посадові особи. Ми посадові особи. Він скаже кому і як. ОСОБА_2 виїде, тому чоловіку віддасть. Взамєн ОСОБА_2 дадуть бумагу".
		ОСОБА_3 : " Бумажка …когда я должен быть второй раз?"
		ОСОБА_1 : "Второй раз? По следующему…".
		ОСОБА_3 : "Районное, областное?"
		ОСОБА_1: "Обласное. Земельщики без оцих 10 доларів за сотку не підпишуть. Рішення обласної. Обласну там ОСОБА_2 домовився, шо там уже в кінці. Там земельникам…10 доларів за сотку…Без задатка [нецензурне слово, яке означає: "нічого"] не рішим. Оце якшо їм не дадуть, воно буде тянуться, кадастрового номера не присвоять, ну [нецензурне слово, яке означає: "нічого"] не дадуть".
		ОСОБА_1 : "Ти ж бачиш, що воно уже до тисячних зроблено. Єдине осталося - дать перший транш, він же тобі сказав - 10 земельщикам і 10 ДЗК. Ми даєм перші 10 доларів за сотку, присвоюєм кадастровий номер згідно рішення. І повністю договір довгострокової оренди і тоді повний расчет".
		ОСОБА_3 : "А, и тогда договор подписали и все".
		ОСОБА_1 : "Да і повний расчет".
		ОСОБА_3 : "И что в суме у нас получается?"
		ОСОБА_1 : "В сумі у нас получається 70 ми віддаєм, 10 земельщикам, 10 ДЗК, 50 обл, шефу полтіннік зелєні. Ну це менше 10 получається, скільки 7 получається, 6 с половиною".
		ОСОБА_3 : "То уже копейки".
		ОСОБА_1 : "І, ну скільки получається? 76 і ОСОБА_2 дать 4 або 3. Ну скільки ми рішимо…".
		ОСОБА_3 : "Я все понимаю. А потом уже получается после выделения, мы уже возвращаемся к земле? Вот эти вот…".
		ОСОБА_1 : "Дивись, після виділєнія тобі землі ти создаєш своє товариство. І безпосередньо садове чи, яке там, оздоровчо-рекреаційне…ну там юристи тобі уже підкажуть як правильно це зробить…Ну з ОСОБА_2 надо переговорить…Ну а шо мені. У мене є свій главний спеціаліст, який задіяний у всій цій схемі. Ти розумієш. Я від главного лісничого нічого не сховаю, від лісничого тоже нічого не сховаю, от главбуха тоже [нецензурне слово, яке означає: "нічого"] не сховаю…тому для того щоб цієї [нецензурне слово, яке означає: "балаканина"] не було, то… 10 …".
		ОСОБА_3 : "Я понял, тогда сейчас как получается. Я это забрал. ОСОБА_2 мне отдаст те документы, которые я подписал?"
		ОСОБА_1 : "Да, да, да".
		ОСОБА_3 : "Я ему тогда отдам. Все передам. Ну червонец, да?"
		ОСОБА_1: "Да, да".
		ОСОБА_3 : "Я тогда отдам и попрошу отзвониться, чтоб все было нормально…".
		5.8.5. Оцінюючи вказаний протокол НСРД АВК особи із додатками, суд зазначає, що згідно зі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1974/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1974" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 252 КПК</a> за результатами проведення НСРД складається протокол, до якого, в разі необхідності, долучаються додатки; проведення НСРД може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів. Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1992/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1992" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 256 КПК</a>, протоколи щодо проведення НСРД, відеозаписи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування. Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_763/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#763" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 99 КПК</a>, матеріали відеозапису належать до документів. 
		Отже, при дослідженні доказів суд розглядає відеозаписи, одержані в ході НСРД АВК як документи. Судом установлено, що в окремих випадках, протокол НСРД, не спотворюючи загального змісту розмови, неточно передає зміст окремих фраз, сказаних учасниками розмов. Водночас, відповідні факти та зміст розмов, зазначених у п. 5.8.1 - 5.8.4 цього вироку, судом встановлено безпосередньо на підставі відповідних відеоозаписів, що містяться в додатках до протоколу, були відтворені і досліджені в судовому засіданні.
		Отже, зазначений протокол НСРД АВК особи та відеозаписи, що зафіксовані в додатках до нього, підтверджують такі обставини: 
		- зустріч ОСОБА_1 із ОСОБА_3 22.02.2016 о 12 год. 17 хв., в кафе на проспекті М. Бажана, 8, у м. Києві, обговорення на ній обставин виділення земельних ділянок, порядку їх виділення, визначеного чинним законодавством (п. 5.8.1);
		- той факт, що ОСОБА_22 було відомо, що порядок спеціального використання лісових ресурсів визначено нормативно-правовим актом - Порядком спеціального використання лісових ресурсів, затвердженим <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_12_04/pravo1/KP070761.html?pravo=1" title="Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів; нормативно-правовий акт № 761 від 23.05.2007" target="_blank">постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761</a>, згідно з яким, у разі відсутності схем, планів, програм, інших матеріалів, пропозиції щодо виділення земельних ділянок для культурно-оздоровчих, спортивних, туристичних можуть вноситись органами Держлісагентства, власниками лісів або постійними лісокористувачами, зацікавленими підприємствами, установами, організаціями (п. 5.8.1);
		- надання ОСОБА_1 під час зустрічі з ОСОБА_3 22.02.2016 контакту (номеру телефону) ОСОБА_2 зі словами: " Дивіться , осьо мій товариш точно усе каже, якщо Ви хочете, він може все організувати з виділенням"… "Осьо чоловік, який безпосередньо усим цим займається"... "…Він всі ці питання подготовить, все Вам розкаже, все він покаже, якшо треба все порішаєм"… "Все, прямо щас його набирайте" (п. 5.8.1); 
		- зустріч ОСОБА_1 із ОСОБА_3 01.03.2016 в приміщенні Лісгоспу, під час якої ОСОБА_22 надав ОСОБА_3 для ознайомлення топографічну карту (план-схему), де показав місце розташування земельної ділянки орієнтовною площею 74,5 га, подальшу розмову між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на вулиці поряд із зазначеною будівлею, пропозицію ОСОБА_1 ОСОБА_3 попередньо оговорити умови отримання ділянки в довгострокове тимчасове користування, вживаючи заходи конспірації (вийшовши на вулицю), та, прохання ОСОБА_1 ОСОБА_3 сплатити йому загалом 70 доларів США за кожну сотку земельної ділянки орієнтовною площею 74,5 га та завдатку 10 тис. дол. США, в т.ч. за вплив на посадових осіб Київської ОДА, та залучення ОСОБА_2 до одержання неправомірної вигоди за вплив на посадових осіб (відповідне підтверджується загальним змістом розмови, і, зокрема, словами ОСОБА_1 : "Сімдесят. ОСОБА_2 постарається збить до шестидесяти"… "За ці всі рішення, ці всі погодження"… "Заявление и задаток. ОСОБА_2 просить хоча б 10, штук десять зелені" … "Він знову на четверту годину повторно іде до губернатора") (п. 5.8.2.);
		- зустріч ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 03.03.2016 в кафе-барі "Валентино" в м. Києві, під час якої ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , що, окрім його погодження, також потрібне погодження начальника Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4 щодо незаперечення у наданні земельної ділянки у довгострокове тимчасове користування, а також про те, що він має можливість вплинути на позитивне прийняття рішення ОСОБА_4 . Відповідне підтверджується загальним змістом розмови, і, зокрема, словами ОСОБА_2 : "Я сказав за завдаток, шо ОСОБА_11 просто так погодження не дасть", словами ОСОБА_1 : "Я шефа наберу 8-го числа і спитаю чи можна зустрітись. Зустрінусь, переговорю і він озвучить цифру. Потім я набираю тебе (звертається до ОСОБА_3 ) і кажу: треба стільки то кілограм або ящиків вина або пива…", словами ОСОБА_1 : "Два погодження. Я тобі два погодження віддаю, своє і шефа". Під час цієї зустрічі ОСОБА_2 також повідомив ОСОБА_3 , що після виконання зазначених ОСОБА_1 дій, необхідно також отримати відповідні погодження у структурних підрозділах Київської ОДА, Київської обласної ради, Головного управління Держгеокадастру у Київській області. ОСОБА_2 повідомив та запевнив ОСОБА_3 , що завдяки своїм знайомствам, він має можливість вплинути на позитивне прийняття рішення посадовими особами вищевказаних державних органів виконавчої влади за надання неправомірної вигоди. Відповідне підтверджується загальним змістом розмови, і, зокрема, словами ОСОБА_2 : "50 бере область, меньше вони не обсуждають, 10 земельщики"... "Зараз ми рішаєм, що нада дать його босу, щоб він дав погодження - що він не заперечує на оформлення цього договору. Це основна бумажка, яка треба в земельному і в області. Області вообщє [нецензурне слово, яке означає: "байдуже"]. Лісники не заперечують, харашо давай - віддаєм. Лісники заперечують - не віддаєм. Вроді воно саме просто ізначальне, от сам низ, самий низ - це ОСОБА_58, директор", словами ОСОБА_1: "Нєт, 70 - це тільки адміністрація і земельщики…" (п. 5.8.3). 
		- прохання ОСОБА_1  в ОСОБА_3  надати неправомірну вигоду для себе (в складі загальної суми неправомірної вигоди) за вчинення дії з використанням службового становища - складання та видачу листа погодження про незаперечення щодо довгострокового тимчасового користування в спортивно-оздоровчих та рекреаційних цілях терміном 49 років земельної ділянки орієнтовною площею 74,5 га. Відповідне підтверджується загальним змістом розмови під час зустрічі 03.03.2016, і, зокрема, словами ОСОБА_1 : "Я шефа наберу 8-го числа і спитаю чи можна зустрітись. Зустрінусь, переговорю і він озвучить цифру. Потім я набираю тебе (звертається до ОСОБА_3 ) і кажу: треба стільки то кілограм або ящиків вина або пива…", "Два погодження. Я тобі два погодження віддаю, своє і шефа", словами ОСОБА_2 : "Зараз він пише до тебе письмо (звертається до ОСОБА_1 ): прошу надати дозвіл, ти не заперечуєш", "Я сказав за завдаток, шо ОСОБА_11 просто так погодження не дасть" (п. 5.8.3).
		- надання ОСОБА_1 , за співучасті  ОСОБА_2 , обіцянки здійснити вплив за надання йому в подальшому неправомірної вигоди (в складі загальної суми неправомірної вигоди) на прийняття позитивного рішення начальником Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4 , тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави, з метою прийняття останнім рішення щодо незаперечення щодо довгострокового тимчасового користування в спортивно-оздоровчих та рекреаційних цілях терміном 49 років земельної ділянки орієнтовною площею 74,5 га. Відповідне підтверджується загальним змістом розмови під час зустрічі 03.03.2016 та, зокрема, словами ОСОБА_2 : "Вся схема. Ви пишете від себе на нього (показує рукою на ОСОБА_1 ) - директору Лісгоспу і на ОСОБА_11, на обласне управління: прошу надати дозвіл на оформлення договору довгострокового тимчасового користування земельної ділянки, загальною площею такою то, яка розташована в межах такої то сільської ради на 49 років, для спортивно-оздоровчих та рекреаційних цілей…" (п. 5.8.3).
		- надання ОСОБА_2 , за співучасті ОСОБА_1 , обіцянки здійснити вплив за надання йому в подальшому неправомірної вигоди на посадових осіб Київської обласної державної адміністрації, Київської обласної ради, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, тобто осіб, уповноважених на виконання функцій держави, для погодження, отримання дозволу на розробку та затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі у довгострокове тимчасове користування земельної ділянки орієнтовною площею 74,5 га. Відповідне підтверджується загальним змістом розмови під час зустрічі 03.03.2016 та, зокрема, словами ОСОБА_2 : "Это Вам уже настолько лень, что Вы даже не можете нормально документы сделать. Я был в обласном у ОСОБА_50 . ОСОБА_51 говорит, что я от себя все делаю. Зашел у відділ ДЗК, кадастровий, не вопрос, тоже сдєлаєм. Решите у губернатора. Три дня ловим губернатора, то совещание у него, … то он куда то уехал, нашли, встретили. Этот вопрос я не решаю, вот есть человек, решайте с ним. Он не хочет напрямую говорить там какие то вещи. Если он скажет да, то значит все делаем. Он юрист, он проверит… Вообщєм собрали 70 всім…(нерозбірливо), а з лісниками нада рішить. Это и так по божески"… "Быстро мы успеем все, кроме области. Область должна …"… "Область - месяц, раз в месяц область сессию проводит. Если сессия была первого, мы не успели, а следующая двадцатого будет …". Словами ОСОБА_1 : "Нєт, 70 - це тільки адміністрація і земельщики…" (п. 5.8.3).
		- зустріч ОСОБА_1 і ОСОБА_3 10.03.2016 біля приміщення та в приміщенні Лісгоспу, під час якої ОСОБА_1 надав на підпис ОСОБА_10 документ, та повідомив ОСОБА_3 , що він учора вже підписав документ, маючи на увазі, що документ (лист погодження) вже знаходиться у ОСОБА_2 , який надасть указаний документ та викопіювання з місцем знаходження обумовленої земельної ділянки ОСОБА_3 в цей же день при особистій зустрічі, після того, як ОСОБА_3 передасть ОСОБА_2 попередньо обумовлену частину (перший платіж) неправомірної вигоди в сумі 10 000 доларів США (про це свідчить загальний зміст розмови, фраза ОСОБА_1 : "Я вчера тоже подписал документы. А он мне отдал не ту, которую. Говорит, все-равно оставь, эту я отдам ОСОБА_11 . А твоя ж там подписанная" (з урахуванням змісту телефонної розмови між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 09.03.2016, що передувала цій зустрічі (п. 5.7.6 цього вироку), словами ОСОБА_1 : "Дивись, шеф сказав йому. Принципіально дав добро. Дав погодження. Сказав приблизну суму. Но мені сказав: треба пару днів для того щоб… Но він сказав, що принципіально я даю добро…Він без прив`язки, без соток…Зараз це ти отдаєш ОСОБА_2 . З шефом я домовлюсь… Шеф каже, він же тоже. Він мені скаже, кому і як. Він бере, і отдає…", а також тим, що на слова ОСОБА_3 : "Ну я ему сейчас 10 отдам. Чтоб он тебе перезвонил, я его попрошу, чтоб он тебе перезвонил и поставил тебя в известность", ОСОБА_1 відповів: "Яка різниця? Я ОСОБА_2 довіряю як собі. Я його знаю уже більше 15 років. Він мене ні разу не підвів…" (п. 5.8.4). 
		5.8.6. Зазначений протокол НСРД АВК та відеозаписи, що є в додатках до нього (в частині зустрічі ОСОБА_1 і ОСОБА_3 10.03.2016 (п. 5.8.4 цього вироку)), в сукупності з показаннями свідка ОСОБА_3 , показаннями обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , а також у сукупності з протоколом НСРД ЗІТТМ (в частині змісту телефонної розмови між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 09.03.2016 (п. 5.7.6 цього вироку)) - підтверджує, що ОСОБА_1  як т.в.о. директора (тобто керівником) ДП "Ржищівський військовий лісгосп" було забезпечено складання та видано листа погодження щодо незаперечення проти виділення ОСОБА_3 земельних ділянок та передано його ОСОБА_2 для подальшої передачі ОСОБА_3 , в обмін на неправомірну вигоду для нього ( ОСОБА_1 ).
		Встановлені в останньому абзаці п. 5.8.5 цього вироку обставини також підтверджують умисел ОСОБА_1 на одержання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди в сумі 10000 дол. США у вигляді завдатку саме за посередництва ОСОБА_2 .
		5.8.7. Оцінку доводам сторони захисту щодо недопустимості матеріалів НСРД як доказів винуватості ОСОБА_2 суд надасть в п. 12.3 цього вироку.
		5.8.8. Також за клопотанням прокурора у судовому засіданні було відтворено відеозапис зустрічі 17.02.2016 о 12 год. 10 хв. ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і невідомого чоловіка, що міститься на картці microSD № 4033, що є додатком до протоколу НСРД АВК (т.  5, а.с. 17-37), однак зміст якої не відображено в протоколі НСРД АВК особи. 
		Відповідно до відеозапису, в ході зустрічі 17.02.2016 відбулась, зокрема, така розмова:
		ОСОБА_1 : "…Люди просто бояться з вами спілкуватись".
		ОСОБА_3 : "А чого?"
		ОСОБА_1 : "Ну, бо…".
		Невідомий: "Бо вони не знають вас. Ми розкажем їм ситуацію, понімаєте. Це ж не по телефону, вони не беруть трубку даже. А тоді ми розкажем ситуацію, що до чого і тоді вже при нагоді стрінетесь…".
		ОСОБА_1 : "Один чесно откровєнно сказав - не піде ні один, ні другий з них, не піде, пока ми не будем знать чоловіка".
		ОСОБА_3 : "Я вот, я готов. Я скажу прямо, я приехал сюда не просто там к кому-то присматриваться…"
		ОСОБА_1 : "Я думав, що люди підуть. Но сьогодні ні один із людей, де є самиє козирниє мєста, не пішов. Ні голова не пішов…".
		ОСОБА_3 : "Ну так давайте балакать конкретно, а ті хай собі страхуються. Давайте , ОСОБА_1 , з вами".
		ОСОБА_1 : "Осьо раз кусок, осьо два кусок, осьо три кусок, чотири, п`ять, шість, сім (показує все на карті)".
		ОСОБА_3 : "Так що треба спочатку. Треба… на кого я заявлєния маю написать. Дальше согласовали и пошли…".
		ОСОБА_1 : "Пишете заяву і просите".
		ОСОБА_3 : "А на вас можна написать?"
		ОСОБА_1 : "Нє, а я на підставі чого буду видавать землю. Я директор лісгоспу, я можу погодить або не погодить".
		ОСОБА_3 : "Ну пока я там напишу, она пока спустится на область, потом сюда… Что то я не пойму ситуацию".
		ОСОБА_1 : "Я працював інженером лісового господарства у Конче-Заспі. Весь цей період оформлєніє документів і цього всього на світі займає один день. Я кажу вам я працював інженером лісового господарства у Кончі-Заспі".
		ОСОБА_3 : "Я понимаю, но там один день, а…".
		ОСОБА_1 : "Там займало від рішення до висновку один день. А я вам пишу висновок потім. У зв`язку із тим, що йоп-та-та-та, я знаю, що писать, я не заперечую проти виділення цієї земельної ділянки для потреб там того то, того то".
		ОСОБА_1 : "Вобщєм ситуація заключається в чому. Якщо ви хочете ці жирні куски, які я вам показав".
		ОСОБА_3 : "Ну хочу".
		ОСОБА_1 : "Рішення Кабміну…".
		ОСОБА_1 : "Все, що в мене є саме козирне, я вам віддам. Все рішаю. Де комунікації, де все…".
		ОСОБА_3 : "Ну дайте мне…".
		ОСОБА_1 : "Нє, я мушу знать завтра, післязавтра. Іначе…хоче облрада наложить на них лапу, хоч я катєгорічєскі протів. Я пройшов по конкурсу, я директор. Откуда я знаю цю всю карту. Вони від мене требують погодження. Я соотвєтствєнно це погодження не даю. У мене осталось строку, грубо кажучи, до слідуючого четверга. Якщо в слідуючий четвер ми з вами не знайдем спільну мову, я буду змушений підписать погодження".
		5.8.9. Оцінюючи відеозапис зустрічі за 17.02.2016, зафіксований НСРД АВК, суд відзначає, що згідно зі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1974/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1974" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 252 КПК</a> за результатами проведення НСРД складається протокол, до якого, в разі необхідності, долучаються додатки; проведення НСРД може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів. Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1992/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1992" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 256 КПК</a>, протоколи щодо проведення НСРД, відеозаписи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування. Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_763/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#763" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 99 КПК</a>, матеріали відеозапису належать до документів. 
		Суд ураховує, що в судовому засіданні було досліджено протокол огляду (т. 5 а.с. 148-177), яким підтверджується огляд детективом НАБУ дисків для лазерних систем зчитування №4125 та 4126 із відеозаписами і аудіозаписами результатів НСРД. Згідно з протоколом огляду оглянуто диск для лазерних систем зчитування № 4125, на якому виконано рукописний напис «ГУ «К» СБУ 14/11419 розсекречено Т № 4125 від 10.03.2016 ж. 45 т. 4», згідно з яким, на вказаному диску зафіксовано зустріч у приміщенні службового кабінету директора ДП «Ржищівський військовий лісгосп» за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та невідомого чоловіка, яка відбувається 17.02.2016 о 12 год. 10 хв., під час якої мала місце розмова наведеного вище змісту (т. 5 а.с. 160-163). 
		У судовому засіданні за клопотанням прокурора було відтворено саме відеозапис, що є оригіналом відеозапису відповідної НСРД, зафіксований на картці microSD № 4033, яка є додатком до протоколу НСРД АВК (т.  5, а.с. 17-37). Судом встановлено, що відповідний відеозапис згаданої зустрічі на картці microSD № 4033 - є аналогічний за змістом тому, що відображено в протоколі огляду (т.5, а.с. 160-163). 
		З урахуванням такого, а також того, що картка microSD № 4033 зазначена як додаток до протоколу НСРД АВК (т. 5, а.с. 17-37), при дослідженні доказів суд розглядає відеозапис зустрічі за 17.02.2016, одержаний у ході НСРД АВК, як документ. 
		Суд вважає, що той факт, що при складанні протоколу НСРД АВК (т. 5, а.с. 17-37) у ньому не було наведено зміст відеозапису зустрічі за 17.02.2016, хоча сама картка microSD № 4033 вказана в протоколі в якості додатку, зважаючи на те, що зміст відеозапису відповідної зустрічі був у подальшому відображений у протоколі огляду (т. 5 а.с. 148-177), не призвів до порушення права на захист, оскільки протокол НСРД АВК із додатками, так само, як і протокол огляду, були відкриті стороні захисту, що мала можливість ознайомитись із змістом відповідних доказів та сформувати і висловити правову позицію щодо них. Отже відеозапис зустрічі за 17.02.2016, що міститься на картці microSD № 4033, яка є додатком до протоколу НСРД АВК (т. 5, а.с. 17-37), є допустимим доказом.
		Відповідний відеозапис підтверджує наступні обставини:
		- факт того, що до цієї зустрічі 17.02.2016 між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 вже мала місце розмова щодо вирішення питання виділення земельних ділянок за надання неправомірної вигоди, та того, що ОСОБА_1 під час цієї зустрічі повідомив ОСОБА_3 про неможливість вирішення питання виділення земельних ділянок, про які ОСОБА_3 і ОСОБА_1 мали попередню розмову (про що свідчить загальний зміст розмови, а також слова ОСОБА_1 : "Люди просто бояться з вами спілкуватись…", "…Я думав, що люди підуть. На сьогодні ні один із людей, де є самиє козирниє мєста, не пішов. Ні голова не пішов…");
		- виникнення уже станом на 17.02.2016 р. в ОСОБА_1 умислу на одержання неправомірної вигоди за погодження виділення земельної ділянки (про що свідчить загальний зміст розмови, а також слова ОСОБА_1 : "…А я вам пишу висновок потім. У зв`язку із тим, що йоп-та-та-та, я знаю, що писать, я не заперечую проти виділення цієї земельної ділянки для потреб там того то, того то");
		- той факт, що ОСОБА_1 уже 17.02.2016 проявляв ініціативу в розмові, встановлюючи певні строки для прийняття ОСОБА_3 рішення про звернення за виділенням земельної ділянки (про що свідчать слова ОСОБА_1 : "Нє, я мушу знать завтра, післязавтра. Іначе…хоче облрада наложить на них лапу, хоч я катєгорічєскі протів. Я пройшов по конкурсу, я директор. Откуда я знаю цю всю карту. Вони від мене требують погодження. Я соотвєтствєнно це погодження не даю. У мене осталось строку грубо кажучи до слідуючого четверга. Якщо в слідуючий четвер ми з вами не знайдем спільну мову, я буду змушений підписать погодження". Відповідні обставини використовуються при перевірці наявності провокації в п. 6 цього вироку, спростовуючи позицію сторони захисту щодо виключної ініціативи ОСОБА_3 в розмовах (в т.ч. телефонних) із ОСОБА_1 .
		5.9. Протоколом огляду (т. 5, а.с. 148-177), яким підтверджується огляд детективом НАБУ DVD-R диску №4126, що є додатком до протоколу НСРД ЗІТТМ (п. 5.7 цього вироку), і який було відтворено та досліджено в судовому засіданні. На вказаному диску зафіксовано:
		5.9.1. 27.02.2016 в. 14 год. 21 хв. зафіксовано телефонну розмову між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступного змісту: 
		ОСОБА_2 : "На понеділок на ранок буду встрічатись"
		ОСОБА_1 : "Я поняв".
		ОСОБА_2 : "ОСОБА_107 поїхав кудась там по своїх ділах на вихідні, його не буде". 
		ОСОБА_1 : "Я поняв, то це губернатор буде в понеділок?"
		ОСОБА_2 : "Да".
		ОСОБА_1 : "То ти до губернатора йдеш, да?"
		ОСОБА_2 : "Ну да, він каже: я тебе заведу, а ти сам розкажеш, бо я можу шось попутати або якісь питання будуть задавати, або тобі нада буде подзвонити…".
		ОСОБА_1 : "Ну ти в курсі всіх цих дєл".
		ОСОБА_2 : "Ну піду, кажу, тоді сам. Ти не дзвонив цьому ОСОБА_76 своєму?"
		ОСОБА_1 : "Питався набрать, но він у Карпатах".
		ОСОБА_2 : "А коли буде, не знаєм?"
		ОСОБА_1 : "Через тиждень".
		ОСОБА_2 : "От блін!".
		ОСОБА_1 : "А як він там, то смисл задавать питання? Ну ти поняв про шо".
		ОСОБА_2 : "Ну да. Не альо".
		ОСОБА_1 : "Так шо смисла нема просто напрягать, щоб він там ще до когось отправляв, це ж тоже не діло".
		ОСОБА_2 : "Ну добре".
		5.9.2. 28.02.2016 в. 15 год. 15 хв. зафіксовано телефонну розмову між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наступного змісту:
		ОСОБА_1 : "В принципі всі папери, все, що треба ми зробили, підготовчі роботи". 
		ОСОБА_3 : "Так".
		ОСОБА_1 : "Він там рішає, зранку він там іде до високих людей, не буду казать до кого, то Ви знаєте до кого".
		ОСОБА_3 : "В область"
		ОСОБА_1 : "Да-да-да. Попередньо понесе ці всі папери, шоб було попереднє рішення". 
		ОСОБА_3 : "Поняв. А з Вами коли ми зустрінемось?"
		ОСОБА_1 : "Зі мною, на давайте завтра на кінець дня я може буду в Києві, ну все залежить від того, що там завтра ОСОБА_2 виходить". 
		ОСОБА_3 : "Понял". 
		ОСОБА_1 : "Якшо завтра ОСОБА_2 все нормально вихожує, Ви розумієте про шо я".
		ОСОБА_3 : "Да".
		ОСОБА_1 : "То він вплоть до того, шо може мені подзвонить і сказать, шо їдь сюда, і тоді ми мусим зразу зустрічаться".
		ОСОБА_3 : "Угу, зрозумів, добре, ну тоді хорошого відпочинку…".
		ОСОБА_1 : "Так шо такі от справи. Ви не переживайте, процес іде, процес двіжется. Просто трохи багато роботи зайняло оці сйомки, оце все, Ви поняли". 
		ОСОБА_3 : "Ясно, ну хоч побачити, що Ви там назнімали, бо я так нічого і не знаю".
		ОСОБА_1 : "Воно в ОСОБА_2 є, Ви можете зустріться і подивиться". 
		ОСОБА_3 : "Ну він сказав, що тіки завтра, може, буде у Києві, так набере".
		ОСОБА_1: "Ну, завтра він буде". 
		ОСОБА_3 : "Добре тоді".
		5.9.3. 07.03.2016 в 10 год. 20 хв. зафіксовано телефонну розмову між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступного змісту:
		ОСОБА_2 : "Ну так якби ти це все сьогодні набрав, я маю ввіду, бо він же ж надіється на середу вже шось робить".
		ОСОБА_1 : "Так а скільки його набирать - три минути".
		ОСОБА_2 : "А, тобі так кажеться".
		ОСОБА_1 : "Ну так я ж і кажу".
		ОСОБА_2 : " Віддрукувать , туда-сюда, просто я не вмію. Поняв? Печатати".
		ОСОБА_1 : "Це три хвилини. Вплоть до того, що ОСОБА_79 може набрать, от тіки в мене драйвер у принтері злетів, того прінтер не друкує вдома".
		ОСОБА_2 : "Нє ну так ти можеш. Шо проблєма надрукувати? Взяв на флешку скинув, надрукував пісьма, пішов да і розрукував. Просто в тебе лісгосповскі, в тебе ж на бумажках зверху написано ДП "Ржищівський лісгосп"…".
		ОСОБА_1 : "Ну фірменниє бланкі".
		ОСОБА_2 : "Ну".
		ОСОБА_1 : "Ну так нема питань, це три хвилини роботи". 
		ОСОБА_2 : "Ну ти сьогодні зробиш?"
		ОСОБА_1 : "Ну постараюсь".
		ОСОБА_2 : "Якщо ти сьогодні зробиш, то мені треба щоб ти мені сьогодні-завтра їх передав".
		ОСОБА_1 : "Хорошо".
		ОСОБА_2 : "Щоб на середу, ти ж нікуда не поїдеш, ждеш тута, а скажеш, що поїхав".
		ОСОБА_1 : "Хорошо, питань немає".
		ОСОБА_2 : "Я туда-сюда, та й до тебе і всі дєла. Харашо". 
		5.9.4. 09.03.2016 в 14 год. 47 хв. зафіксовано телефонну розмову між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наступного змісту: 
		ОСОБА_3 : " ОСОБА_1 , слушай, ну я подготовил, но только не пойму, ОСОБА_2 мне звонит, говорит туда-сюда, там…".
		ОСОБА_1 : "Ну набери його, я з Києва вже вернувся в лісгосп". 
		ОСОБА_3 : "Ну так шо, шо мені?"
		ОСОБА_1 : "Все я отдав, все там з ОСОБА_2 переговори, він був у мене сьогодні. Я йому все пояснив. Счітай , що ти зі мною говориш".
		ОСОБА_3 : "Да не, ну..ОСОБА_1, мы же договорились…мы даже понятные цифры не оговорили конечные, что надо будет еще там это…".
		ОСОБА_1 : "Там все він знає, він був у мене, все оговорили, зустріньтесь переговоріть". 
		ОСОБА_3 : "Ну дак, ОСОБА_58 , ну ты пойми меня правильно, мне с тобой дело иметь это вот, я это вот сейчас человеку отдам, а потом начнется, дали, не дали".
		ОСОБА_1 : "Нічого не начнеться, це счітай…отдавай це все на мєстє. Все це говори, все порішай. Я не можу зараз говорить. Ти чуєш, шо у мене куча тракторів гуде?"
		ОСОБА_3 : "Ну дак давай я подожду, мне какая разница?"
		ОСОБА_1 : "Я вже не буду вертаться, я тіки приїхав". 
		ОСОБА_3 : "Так я подъеду. Лишние проблемы. Я подъеду".
		ОСОБА_1 : "Зустрінься з ОСОБА_2, переговоріть".
		ОСОБА_3 : "Я понял, так а шо переговаривать?"
		ОСОБА_1 : "Він все знає. Він все знає, він все на світі знає. ОСОБА_26 . Я тобі кажу, счітай, що це ти говориш зі мною. І всі питання счітай, що рішаєш зі мною, коли говориш із ним". 
		ОСОБА_3 : "Я так считать не могу, для меня ОСОБА_2 посторонний человек. Мы договорились, я взял передал и все, и забыли".
		ОСОБА_1 : "Короче, я не можу щас говорить".
		ОСОБА_3 : "Добре, я подожду". 
		5.9.5. Отже протокол огляду та аудіозаписи на DVD-R диску №4126, що є додатком до протоколу НСРД ЗІТТМ, і був відтворений у судовому засіданні, підтверджують такі обставини:
		- залучення ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 та їх злочинна змова і попередній умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 (п. 5.9.1, 5.9.3);
		- план ОСОБА_81 щодо зустрічі з губернатором для вирішення певного питання, а також те, що йдеться про посадову особу обласної державної адміністрації, а не про товариша на прізвисько "ОСОБА_107" (як стверджував ОСОБА_2 у своїх показаннях), про що свідчить вислів ОСОБА_81 : "…він каже: я тебе заведу, а ти сам розкажеш…" (п. 5.9.1);
		- умисел ОСОБА_1  на одержання спільно з  ОСОБА_2  неправомірної вигоди за вплив на посадових осіб, з метою вирішення питань надання земельної ділянки ОСОБА_3  (про що свідчить загальний зміст розмови та фрази ОСОБА_1 : "Він там рішає, зранку він там іде до високих людей, не буду казать до кого, то Ви знаєте до кого", "Якшо завтра ОСОБА_2 все нормально вихожує, Ви розумієте про шо я" (п. 5.9.2);
		- прояв ОСОБА_2 ініціативи щодо прискорення підготовки ОСОБА_1 документів щодо виділення ОСОБА_3 земельної ділянки (аудіозапис розмови, зазначений в п. 5.9.3, в сукупності з відеозаписом, зазначеним в п. 5.8.3);
		- ужиття ОСОБА_1 засобів конспірації, повторне його повідомлення ОСОБА_3  про те, що стосовно питання неправомірної вигоди та її загальної суми ОСОБА_3  необхідно спілкуватись із ОСОБА_2  (про що свідчить загальний зміст розмови, зафіксованої 09.03.2016 о 14 год. 47 хв., та, зокрема, фрази ОСОБА_1 : "Там все він знає, він був у мене, все оговорили, зустріньтесь переговоріть", "Нічого не начнеться, це счітай…отдавай це все на мєстє. Все це говори, все порішай…", "Він все знає. Він все знає, він все на світі знає. ОСОБА_26 . Я тобі кажу, счітай, що це ти говориш зі мною. І всі питання счітай, що рішаєш зі мною, коли говориш із ним" (п. 5.9.4). 
		5.9.6. Згідно з протоколом огляду детективом також було оглянуто диски для лазерних систем зчитування № 4125 та № 4094, на яких містяться відеозаписи НСРД АВК особи, в яких зафіксовані зустрічі, що мали місце 17.02.2016 та 01.03.2016. Оцінка відеозаписів відповідних зустрічей як доказів наведена в пунктах 5.8.3, 5.8.5, 5.8.8, 5.8.9 цього вироку.
		5.10. Особовою справою ОСОБА_1 (т.3, а.с. 141-189), а саме: особова картка працівника; копія наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 30.07.2015 №364-к, згідно з яким призначено ОСОБА_1 тимчасово виконуючим обов`язки директора Державного підприємства "Ржищівський військовий лісгосп" Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства з 10.08.2015 на період до призначення в установленому порядку керівника; копія декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру ОСОБА_1 за 2015, копія наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 30.07.2015 №363-к, згідно з яким припинено трудовий договір з ОСОБА_1 та звільнено його з посади директора Лісгоспу 07.08.2015 у зв`язку з закінченням терміну дії контракту; особовий листок з обліку кадрів, заява ОСОБА_1 про прийняття його на роботу на посаду інженера лісових культур з 13.06.2014 р.; автобіографія; паспортні дані; копія диплому; копія наказу про прийняття ОСОБА_1 на роботу з 13.06.2014 на посаду інженера з лісових культур; копія паспорту; копія дублікату картки фізичної особи-платника податків; копія дублікату посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (Категорія 3); копія посвідчення (замість військового квитка); копія трудової книжки; згода на збір та обробку персональних даних; розписка про ознайомлення з документами та інформування від 13.06.2014; біографічна довідка; контрольний лист проходження навчання та інструктажу з питань охорони праці; копія наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 17.06.2014 №358-к, згідно з яким покладено на ОСОБА_1 тимчасове виконання обов`язків директора Лісгоспу з 17.06.2014 року на період до призначення в установленому порядку керівника; копія наказу т.в.о. директора від 17.06.2014 №1706-1 "Про тимчасове покладення виконання обов`язків директора державного підприємства "Ржищівський військовий лісгосп" на ОСОБА_1 "; копія наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 08.08.2014 №458-к, згідно з яким призначено ОСОБА_1 за контрактом на посаду директора Лісгоспу з 08.08.2014 по 07.08.2015; копія наказу директора від 08.08.2014 №0808-1 "Про призначення за контрактом ОСОБА_1 "; копія наказу директора від 08.08.2014 №0808-2 "Про призначення за контрактом ОСОБА_1 "; контракт з керівником державного підприємства "Ржищівський військовий лісгосп" Державного агентства лісових ресурсів України від 08.08.2014. 
		Відповідні документи, одержані слідчим на запит в ДП "Ржищівський військовий лісгосп" (т. 3, а.с. 194), а також копія наказу про припинення трудового договору з ОСОБА_1 (т. 7, а.с. 241) про те, що 12.03.2016 року було припинено трудовий договір із ОСОБА_1 та звільнено його від тимчасового виконання обов`язків директора ДП «Ржищівський військовий лісгосп», за угодою сторін за п. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_187/ed_2020_03_30/pravo1/KD0001.html?pravo=1#187" title="Кодекс законів про працю України" target="_blank">ст. 36 КЗпП України</a>, підтверджують, що ОСОБА_1 був у період з 05.02.2016 по 10.03.2016 службовою особою - тимчасово виконуючим обов`язки директора державного підприємства "Ржищівський військовий лісгосп" Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства.
		5.11. Копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 3, а.с. 195) про державну реєстрацію як юридичної особи ДП "Ржищівський військовий лісгосп" від 24.06.2014, вказано ідентифікаційний код юридичної особи: 22990204; Копія свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (т. 3, а.с. 196); Копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 3, а.с. 197-199) про державну реєстрацію ДП "Ржищівський військовий лісгосп" як юридичної особи; Копією статуту ДП "Ржищівський військовий лісгосп" (т. 3, а.с. 200-210).
		Відповідні документи, одержані слідчим на запит в ДП "Ржищівський військовий лісгосп" (т. 3, а.с. 194), підтверджують, що це державне підприємство є юридичною особою публічного права, а копія статуту також підтверджує повноваження ОСОБА_1 як тимчасово виконуючого обов`язки директора державного підприємства, і відповідно те, що він є службовою особою.
		5.12. Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 07.06.2016 в ПрАТ "МТС Україна" з DVD-R диском до нього з написом "760/8491/16-к GD/HI-П/16/7603 від 30.05.16", здійсненого на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12.05.2016, постановленої на підставі клопотання про тимчасовий доступ (т. 6, а.с. 27-33).
		5.13. Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 09.06.2016 в ПрАТ "Київстар" з DVD-R диском до нього з написом "вх 14103 вих 10055/3/кт від 09.06.16", здійсненого на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12.05.2016, постановленої на підставі клопотання про тимчасовий доступ (т. 6, а.с. 34-58).
		Зазначені в п. 5.12 - 5.13 протоколи тимчасового доступу, протокол їх огляду, з урахуванням аналізів дзвінків, наданих захисником в порядку, встановленому ч. 6 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_763/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#763" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 99 КПК</a> (т. 8, а.с. 167, т. 9, а.с. 122-129), підтверджують наявність дзвінків між обвинуваченими ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_3 , їх дати, тривалість та ініціаторів.
		Щодо твердження сторони захисту про те, що ініціатором більшості дзвінків був ОСОБА_3 , суд надасть оцінку відповідної обставини в п. 6 цього вироку при перевірці наявності провокації.
		5.14. Протоколом огляду (т. 5, а.с. 126-127), який підтверджує, що відповідно до статей <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_832/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#832" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">104-106</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1720/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1720" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">223 КПК</a> було оглянуто сайт Національного банку України, де було здійснено пошук актуального курсу іноземних валют відносно гривні за датами 03.03.2016 та 10.03.2016 та зроблено відповідні скріншоти (т. 5, а.с. 127), що є в додатку до вказаного протоколу, і станом на 10.03.2016 офіційний курс долара США до гривні складав 2618,2756 грн. за 100 дол. США. 
		Відповідно, одержані ОСОБА_2 4000 дол. США становили еквівалент в гривні 104731 грн., а загальна сума одержаної неправомірної вигоди становила 104731 грн. + 150000 грн. = 254731 грн.
		5.15. Листом Державного агентства лісових ресурсів України від 02.06.2016 №02-33/3188-16 (т. 6, а.с. 105-106), наданим на запит детектива НАБУ, про те, що цілісний майновий комплекс ДП "Ржищівський військовий лісгосп", перебуває у сфері управління Держлісагенства; згідно з матеріалами лісовпорядкування 2008 р. за ДП «Ржищівський військовий лісгосп» обліковуються земельні ділянки загальною площею 14169,8 га, з них на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області площею 10003,5 га, в т.ч. квартали 126 і 127 Ржищівського військового лісництва; документами, які підтверджують право постійного користування земельними лісовими ділянками є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування; до вказаного листа додано незасвідчену копію з копії викопіювання із карти-схеми ДП «Ржищівський військовий лісгосп» із позначеними на ній маркером лісовими кварталами 126 і 127. 
		5.16. Листом ДП "Ржищівський військовий лісгосп" від 30.05.2016 №145, наданим на запит детектива НАБУ, за підписом т.в.о. директора ОСОБА_20 (т. 6, а.с. 120-124) про те, що земельна ділянка в межах кварталів 126 і 127, яка розташована в адміністративно-територіальних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, знаходиться в постійному користуванні Північного територіального управління Національної гвардії України, до вказаного листа додано засвідчену копію листа за підписом ОСОБА_1 від 18.01.2016 № 26 щодо надання до Київського обласного та по м. Києву управління лісового господарства переліку об`єктів державної власності, що тимчасово не використовуються, та які відповідно до чинного законодавства можуть розглядатися як потенційні об`єкти оренди; копію листа за підписом ОСОБА_1 від 29.12.2015 № 531 без адресата щодо відсутності вакансій майстрів лісу, та вакансій для мобілізованих учасників АТО; засвідчена копія викопіювання із карти-схеми ДП «Ржищівський військовий лісгосп» із позначеними на ній кварталами 126 і 127. Зазначений лист від 30.05.2016 №145 і додана засвідчена копія викопіювання, а також документ, зазначений в п. 5.15, підтверджують, що ДП "Ржищівський військовий лісгосп" здійснював на час вчинення кримінальних правопорушень, в яких обвинувачуються ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , на відповідних лісових ділянках господарську діяльність із лісовпорядкування на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.
		Копії листів від 18.01.2016 № 26 та від 29.12.2015 № 531, що є додатком до листа від 30.05.2016 №145, не підтверджують жодних обставин, що мають значення для цієї справи, і не підтверджують винуватості ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в кримінальних правопорушеннях, у яких вони обвинувачуються. Їх оцінка здійснена в п. 8.11 цього вироку. 
		5.17. Копії витягів з Державного реєстру речових прав (т. 4, а.с. 150-151), згідно з якими, земельна ділянка з кадастровим номером 3220887000:03:002:0933, площею 7665,0239 га та земельна ділянка з кадастровим номер 3220887000:03:002:0934, площею 2367,6724 га, розміщені в Бориспільському районі Київської області, на праві користування, для розміщення та постійної діяльності внутрішніх військ МВС, належать Управлінню північного територіального командування внутрішніх військ МВС України (військова частина 3001, м. Київ).
		5.18. Копії державних актів на право постійного користування земельною ділянкою (т. 4, а.с. 152-154), згідно з якими, Управління північного територіального командування внутрішніх військ МВС України (військова частина 3001, м. Київ), відповідно до розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 16 травня 2008 року № 3284 є постійним користувачем земельних ділянок площею 6083,9435 га, 8,6766 га, 7,3799 га, розміщених в межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області.
		5.19. Протоколом огляду від 30.06.2016 (т. 5, а.с. 123-125), який підтверджує, що відповідно до статей <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_832/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#832" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">104-106</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1720/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1720" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">223 КПК</a> було оглянуто сайт кадастрової карти України та здійснено пошук земельних ділянок поблизу с. Сошників Бориспільського району Київської області, вздовж лінії берега річки Дніпро та виявлено декілька земельних ділянок. Результати пошуку було зафіксовано на скріншоті (т. 5, а.с. 124-125).
		5.20. Листом Північного територіального управління Національної гвардії України від 31.05.2016 №17/1333 із додатками (т. 6, а.с. 127-139) про те, що інформація щодо земельної ділянки в межах кварталів 126 і 127 ДП «Ржищівський військовий лісгосп» в Північному Київському територіальному управлінні НГУ відсутня, оскільки вся технічна документація в оригіналі (враховуючи і державні акти на право постійного користування) була передана з балансу управління на баланс військової частини 3070, яка є самостійною юридичною особою, протягом 2012-2014 років судами адміністративної юрисдикції розглядалась адміністративна справа № 2а-1865/12/2070, де група громадян України оскаржували рішення Бориспільської райдержадміністрації Київської області з питань виділення земельних ділянок. До вказаного листа додано копія акта № 2 про приймання-передачу нерухомого майна; копії державних актів; копію ухвали ВАСУ від 15 травня 2014 року; копію листа від 12.03.2016 року. 
		Копія акта № 2 та копії державних актів і витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджують, що земельні ділянки площею 16132,6963 га, розташовані в межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської обл., Північного територіального управління Національної гвардії України (військова частина 3001) військове містечко №3 с. Старе Бориспільського району Київської обл. передано з балансу Північного територіального управління Національної гвардії України (військова частина 3001) на баланс військової частини 3070 Північного ОТО. Відповідні копії державних актів, виданих на земельні ділянки площею 7,3799 га, 8,6766 га, 6083,9435 га. Водночас загальна площа переданих земельних ділянок 16132,6963 га, що підтверджує відсутність станом на 2016 р. оригіналів державних актів на значну частину земельних ділянок Національної Гвардії (близько 10 тис. га). Додана копія ухвали Вищого адміністративного суду від 15.05.2014 підтверджує наявність судового спору за участі Управління Північного територіального командування внутрішніх військ МВС України щодо виділених 53-ом особам на території Сошниківської сільської ради головою Бориспільської районної державної адміністрації в 2010-2011 р. земельних ділянок. 
		Оцінюючи докази, зазначені в п. 5.15-5.20, в сукупності з показаннями свідка ОСОБА_21 (п. 5.6), суд вважає, що вони підтверджують, що технічна документація на вказану земельну ділянку, на якій Лісгосп здійснював лісогосподарську діяльність, розроблена не була, державний акт на право постійного користування видано не було та відповідні дані про право користування цією ділянкою до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені не були, Лісгосп здійснював право користування зазначеною ділянкою відповідно до п. 5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_825869/ed_2020_06_17/pravo1/T385200.html?pravo=1#825869" title="Лісовий кодекс України; нормативно-правовий акт № 3852-XII від 21.01.1994" target="_blank">Прикінцевих положень Лісового кодексу України</a> - на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.
		5.21. Листом Фінансово-економічного управління СБУ від 12.07.2016 №21/2/3-3314 (т. 6, а.с. 152), наданим на запит детектива від 29.06.2016, підтверджується залучення коштів у сумі 4,0 тис. дол. США та 150,0 тис. грн. на кримінальне провадження №42016101070000035 відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_82 , шляхом їх видачі через касу на умовах проведення операцій з готівкою, без ідентифікації купюр.
		Листом Фінансово-економічного управління СБУ від 08.02.2019 №21/2/3-529 (т. 1, а.с. 248), наданим на запит прокурора О.Скибенка від 06.02.2019, підтверджується видача грошових коштів у сумі 150000 грн. та 4000 дол. США для забезпечення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42016101070000035, а також підтверджується, що імітаційні засоби в даному кримінальному провадженні не залучались.
		Відповідні листи від 12.07.2016 та від 08.02.2019 спростовують доводи сторони захисту про те, що невідомо, чи були кошти в цьому кримінальному провадженні грошовими коштами чи імітаційними засобами, оскільки підтверджують залучення в цьому кримінальному провадженні саме коштів у сумі 4000 дол. США та 150000 грн., а не імітаційних засобів.
		5.22. Протоколом НСРД контроль за вчиненням злочину від 10.03.2016 (т.5 а.с. 50-60), що проводилася відповідо до постанови прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Єфімова А.А. №57-127Т від 03.03.2016 (т. 5, а.с. 46-47). Відповідно до цього протоколу НСРД розпочато 10.03.2016 о 7 год. 00 хв закінчено о 8 год. 10 хв., і в протоколі зафіксовано огляд гр. ОСОБА_3 , залученого до негласного конфіденційного співробітництва, та огляд та вручення грошових коштів. Подальших обставин контролю за вчиненням злочину протоколом НСРД не зафіксовано.
		5.23. Протоколом огляду та вручення грошових коштів від 10.03.2016 із додатками із ксерокопіями грошових купюр (т. 3, а.с. 33-128) у сумі 4000 (чотири тисячі) доларів США, купюрами номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 40 (сорок) штук та 150000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень, купюрами номіналом 500 гривень у кількості 300 (триста) штук. Відповідний протокол засвідчує проведення 10.03.2016 з 07 год. 30 хв. до 07 год. 55 хв. огляду ОСОБА_3 , ксерокопіювання, помічення спеціальною речовиною та вручення ОСОБА_3 (поміщення до чорної барсетки) грошових коштів, наведені номери купюр, також вказано, що вказані грошові кошти надані Службою безпеки України і необхідні для участі у проведенні негласної слідчої дії для отримання фактичних даних про вимагання та отримання неправомірної вигоди службовими особами державної установи від громадянина України за вчинення в його інтересах дій з використанням наданого їм службового становища.
		Оцінюючи відповідні протоколи НСРД котроль за вчиненням злочину та огляду та вручення грошових коштів, суд вважає, що ними підтверджується вручення 10.03.2016 Службою безпеки України ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 4000 (чотири тисячі) доларів США, купюрами номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 40 (сорок) штук та 150000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень, купюрами номіналом 500 гривень у кількості 300 (триста) штук.
		Суд також ураховує, що відповідний протокол огляду містить у додатках ксерокопії грошових купюр (т. 3, а. с. 44-128) які, в порушення ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_852/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#852" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 105 КПК</a>, не підписані ніким - ні особами, що проводили процесуальну дію, ані понятими. Отже відповідно до ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_676/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#676" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 86 КПК</a> суд визнає додатки до протоколу (ксерокопії грошових купюр) недопустимими доказами, через порушення встановленого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК</a> порядку отримання доказів.
		Водночас, зважаючи на те, що у відповідному протоколі перелічені номери грошових купюр, їх номінали та вказана загальна сума, суд вважає, що сам протокол зберігає доказове значення та підтверджує наведені обставини.
		5.24. Диском із відеозаписом із камер відеоспостереження у кафе « Таверна Вінштуб » за 10.03.2016 (т. 3, а. с. 221) та протоколом його огляду (т. 5, а. с. 145-147), що підтверджують зустріч ОСОБА_2 і ОСОБА_3 10.03.2016 у названому кафе.
		Відповідний відеозапис був одержаний слідчим на запит, який суду не наданий, однак на який є посилання у відповідному супровідному листі від 10.03.2016 від імені директора ТОВ "ВА-Капітал" ОСОБА_83 . На вказаному диску містяться записи з двох камер відеоспостереження (Cam01 та Cam04), на яких зафіксована зустріч ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , що розпочалась о 13 год. 13 хв. (час прибуття ОСОБА_2 ) і тривала до 13 год. 37 хв. (час прибуття працівників правоохоронних органів). Натомість ні з місця розтушування камери Cam01, ні з місця розташування камери Cam04, зміст розмови, характеру дій, отримання чи неотримання грошей на записах не видно, отже, таких обставин вказаний відеозапис не підтверджує. 
		6. Перевірка наявності провокації
		Сторона захисту, у тому числі під час виступів у судових дебатах, посилалася в цій справі на провокацію злочину. Захисник та обвинувачені стверджували, що ОСОБА_3 є серійним провокатором, постійно співпрацює з правоохоронними органами, з метою викриття осіб у корупційних злочинах, окрім того у цій справі ОСОБА_3 постійно дзвонив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проявляючи наполегливість; також із самого початку після отримання заяви від ОСОБА_3 , і до та після затримання обвинувачених досудове розслідування здійснювалося Подільським УП ГУ НП у м. Києві, при тому, що жодного епізоду, жодної зустрічі на території Подільського району м. Києва не відбувалось. 
		Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, в разі заяви про провокацію, крім випадків, коли вона є явно необґрунтованою, суд повинен вжити необхідних заходів щодо перевірки такої заяви. При цьому доведення відсутності провокації покладається на сторону обвинувачення. Заява сторони захисту про провокацію в цій справі не є явно необґрунтованою, а тому вона підлягає перевірці. 
		Прокурор доводив відсутність провокації, зокрема, тим, що ОСОБА_3 ніколи не висував ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_2 жодної вимоги чи прохання вчинити будь-які дії за грошові кошти, навпаки, такі пропозиції виходили від обвинувачених. Також вказував, що в заяві про вчинення кримінального правопорушення не йшлося про ОСОБА_2 взагалі, а отже, слідство не зверталось із клопотаннями на проведення НСРД щодо ОСОБА_2 . 
		За заявою сторони захисту про провокацію суд ухвалою витребував у сторони обвинувачення відомості про участь ОСОБА_3 в якості заявника в інших кримінальних провадженнях. Відповідна інформація надана листом від 16.03.2020 №16-18734-16 за підписом першого заступника керівника САП М. Грищука (т. 9, а.с. 226), оцінку якому як доказу надано нижче в п. 6.3.3 - 6.3.4.
		Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, провокація злочину по суті має місце, коли співробітники правоохоронних органів не обмежуються переважно пасивним установленням обставин можливого вчинення особою злочину, з метою збору відповідних доказів і, за наявності для того підстав, притягнення її до відповідальності, а підбурюють цю особу до вчинення злочину. При визначенні того, чи обмежилися співробітники правоохоронних органів переважно пасивним установленням обставин можливого вчинення злочину, ЄСПЛ розглядає два фактори: (а) наявність підстав для проведення відповідних заходів - тобто конкретних і достатніх фактичних даних, що вказують на можливе вчинення особою злочину та (б) роль співробітників правоохоронних органів у вчиненні злочину - тут ЄСПЛ розглядає момент початку здійснення ними відповідного заходу, щоб визначити, чи "приєдналися" вони до злочину, який особа вже почала вчиняти без будь-якої участі з їхнього боку (рішення у справах "Тейксейра де Кастро проти Португалії" від 9 червня 1998 року, "Барк Хун проти Туреччини" від 15 грудня 2009  року, "Худобін проти Росії" від 26 жовтня 2006 року).
		Отже, з метою перевірки відсутності провокації злочину, судом перевірено наступні два питання: (1) чи були підстави для початку розслідування і проведення відповідних заходів - тобто конкретні і достатні фактичні дані, що вказують на можливе вчинення особою злочину? і (2) чи були на початку та під час розслідування дії правоохоронних органів по суті пасивними?
		6.1. Підстави для початку розслідування і проведення відповідних заходів 
		Підставою для початку розслідування і надання дозволів слідчого судді на НСРД в цій справі була заява ОСОБА_3 за вхідною датою від 05.02.2016. У зв`язку з цим питанням суду належить перевірити, чи підтверджуються відповідні факти, викладені в цій заяві, чи не було заявником надано неправдиву інформацію, що стала підставою для початку розслідування і надання відповідних дозволів слідчого судді.
		У заяві ОСОБА_3 , зареєстрованій в СБУ 05.02.2016, вказано, що ОСОБА_1 йому зателефонував у лютому 2016 р. (т. 3, а.с. 3). У клопотанні слідчого (т. 4 а.с. 217-219), в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на її проведення №01-2085/НСД (т. 4 а.с. 231-233) вказано, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 зідзвонювались та зустрічались 04.02.2016. Матеріалами ТДРД (п. 5.12 - 5.13 цього вироку) підтверджується, що перший дзвінок між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 мав місце лише 15 лютого 2016 р. Обвинувачений ОСОБА_1 під час допиту в судовому засіданні повідомив, що на початку лютого йому дзвонив його давній знайомий ОСОБА_7 , який просив зустрітися з ОСОБА_3 щодо купівлі останнім дров; обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив, що про цю зустріч із ОСОБА_3 напочатку лютого із ним домовлявся не ОСОБА_3 , а ОСОБА_7 .
		 
		Відповідно, версія сторони захисту про те, що ОСОБА_1  і ОСОБА_3  не мали контактів на початку лютого до першого дзвінка - спростовується показаннями самого обвинуваченого  ОСОБА_1 . А отже, в суду немає підстав вважати, що в слідчого судді апеляційного суду були відсутні підстави для надання дозволу на НСРД за заявою  ОСОБА_3  в цій справі. 
		 
		Той факт, що ОСОБА_3 є заявником в інших, не пов`язаних із цією справою, кримінальних провадженнях, пов`язаних із одержанням неправомірної вигоди (про що йдеться нижче, в п. 6.3.3, 6.3.4), не впливає на наявність підстав для початку розслідування і проведення НСРД в цій справі. 
		 
		Прокурор доводив відсутність провокації також, зокрема, тим, що під час проведення НСРД ОСОБА_1 і ОСОБА_2 неодноразово повідомляли ОСОБА_3 про те, що вони неодноразово використовували аналогічні схеми, а тому, існували достатні підстави для документування їх протиправної діяльності в прихований спосіб. Відповідна обставина не входить до меж висунутого обвинувачення, і перевіряється судом виключно для перевірки наявності провокації. Так, відповідно до зафіксованих телефонних розмов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 стверджували, що вони неодноразово займалися діяльністю, пов`язаною із вирішенням питань виділення земельних ділянок (розмова між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 23.02.2016 р., протокол НСРД ЗІТТМ, т. 5., а.с. 7-8 (п. 5.7.1 цього вироку), показання обвинуваченого ОСОБА_2 ). 
		 
		Отже, були наявні законі підстави для порушення досудового розслідування, та здійснення відповідних заходів у вигляді НСРД.
		 
		6.2. Чи були на початку та під час розслідування дії правоохоронних органів по суті пасивними?
		Перевіряючи заяву сторони захисту про провокацію в цій частині, суд ураховує наступне: 
		(а) відсутність "першої відмови" ОСОБА_1 від одержання неправомірної вигоди; 
		(б) переважання кількості дзвінків від ОСОБА_3 до ОСОБА_1 над кількістю дзвінків від ОСОБА_1 ОСОБА_3 ; 
		(в) вжиття ОСОБА_1 заходів конспірації в спілкуванні з ОСОБА_3 .
		Щодо відсутності першої відмови. Під час виступу в судових дебатах захисник вказував, що обвинувачений ОСОБА_1 відмовлявся від співпраці з ОСОБА_3 , але ОСОБА_3 наполягав. Зокрема, захисник посилався на зміст розмови ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , що мала місце під час зустрічі 22.02.2016 р., з ініціативи ОСОБА_3 .
		Суд ураховує, що на НСРД не зафіксовано чіткої відмови ОСОБА_1 від одержання неправомірної вигоди, натомість протоколом НСРД ЗІТТМ вже після перших зафіксованих зустрічей ОСОБА_1 із ОСОБА_3 зафіксовано телефонні розмови ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , на яких вони обговорюють спільні дії щодо одержання неправомірної вигоди за вирішення питання щодо надання дозволу на оформлення договору довгострокового тимчасового користування земельної ділянки ОСОБА_3 , зокрема, вживають фрази: ОСОБА_1 : "умови повністю наші", ОСОБА_2 : "Треба зробить трошки, знаєш як…протяжку", ОСОБА_1 : "Щоб апетит він нагуляв ще більше" (розмови від 23.02.2016, 24.02.2016, т. 5, а.с. 7-9, п. 5.7.1, 5.7.2 цього вироку), ОСОБА_2 : "Получається народ такі штуки робить 50 за сотку", ОСОБА_2 : "Єслі його устраює, він має дати предоплату хоча би 10. Шоби ми все підготували, все занесли, все зробили. Потом будем поетапно добавляти" (розмова від 01.03.2016 о 09 год. 42 хв., т. 5, а.с. 10, п. 5.7.3 цього вироку). 
		Також суд ураховує, що відповідно до зафіксованої на НСРД АВК особи зустрічі 17.02.2016, ОСОБА_1 вказує ОСОБА_3 : "нє, я мушу знать завтра, післязавтра. Іначе…хоче облрада наложить на них лапу…Якщо в слідуючий четвер ми з вами не знайдем спільну мову, я буду змушений підписать погодження". Тобто, саме ОСОБА_1 , вже 17.02.2016 проявляв ініціативу в розмові, встановлюючи певні строки для прийняття ОСОБА_3 рішення про звернення за виділенням земельної ділянки. Також під час цієї ж зустрічі 17.02.2016 ОСОБА_1  повідомляв ОСОБА_3 : "…А я вам пишу висновок потім. У зв`язку із тим, що йоп-та-та-та, я знаю, що писать, я не заперечую проти виділення цієї земельної ділянки для потреб там того то, того то", що свідчить про виникнення вже станом 17.02.2016 в ОСОБА_1  умислу на одержання неправомірної вигоди за погодження ним виділення земельної ділянки (п. 5.8.8, 5.8.9 цього вироку). 
		З огляду на таке, відхиляючи доводи захисника, зазначені під час виступу в судових дебатах, суд також не вважає першою відмовою ОСОБА_1 і твердження "Оце якшо я погоджуюсь, то моєї шапки не буде прямо завтра", сказане ним ОСОБА_3 під час зустрічі 22.02.2016, оскільки в подальшому він надав ОСОБА_3 контакт ОСОБА_2 , вказавши: "Дивіться, осьо мій товариш точно усе каже, якщо Ви хочете, він може все організувати з виділенням"… "…Він всі ці питання подготовить, все Вам розкаже, все він покаже, якшо треба все порішаєм"… "Все, прямо щас його набирайте" (п. 5.8.1. цього вироку). 
		Щодо переважання кількості дзвінків. Свідок ОСОБА_3 пояснив переважаючу кількість його дзвінків тим, що він був змушений неодноразово чекати ОСОБА_1 . Сторона захисту вважала це свідченням активності ОСОБА_3 як агента поліції, і, відповідно, свідченням провокації. Суд ураховує, що загалом, відповідно до протоколів ТДРД та додатків до них (п. 5.12 - 5.13 цього вироку), з урахуванням аналізів дзвінків, наданих захисником в порядку, встановленому ч. 6 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_763/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#763" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 99 КПК</a> (т. 8, а.с. 167, т. 9, а.с. 122-129), зафіксовано 13 вхідних дзвінків від ОСОБА_3 ОСОБА_1 , 4 вихідних дзвінки від ОСОБА_1 ОСОБА_3 (разом 17 дзвінків між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ): 
		1)15.02.2016 в 8 год. 30 хв., вхідний (тривалість 32 сек);
		2)16.02.2016 в 17 год. 08 хв., вихідний (тривалість 51 сек); 
		3)16.02.2016 в 17 год. 09 хв., вхідний (тривалість 1 хв. 24 сек); 
		4)22.02.2016 в 8 год. 41 хв., вхідний (тривалість 56 сек); 
		5)22.02.2016 в 10 год. 33 хв., вхідний (тривалість 1 хв. 38 сек); 
		6)22.02.2016 в 11 год. 37 хв., вхідний (тривалість 42 сек); 
		7)22.02.2016 в 12 год. 03 хв., вхідний (тривалість 35 сек); 
		8)22.02.2016 в 13 год. 46 хв., вхідний (тривалість 0 хв. 42 сек); 
		9)28.02.2016 в 15 год. 16 хв., вихідний (тривалість 2 хв. 52 сек); 
		10)29.02.2016 в 13 год. 06 хв., вхідний (тривалість 1 хв. 21 сек); 
		11)29.02.2016 в 17 год. 29 хв., вхідний (тривалість 59 сек); 
		12)03.03.2016 в 7 год. 05 хв., вихідний (тривалість 1 хв. 17 сек); 
		13)03.03.2016 в 11 год. 07 хв., вхідний (тривалість 30 сек); 
		14)09.03.2016 в 11 год. 26 хв., вихідний (тривалість 1 хв. 49 сек); 
		15)09.03.2016 в 14 год. 47 хв., вхідний (тривалість 1 хв. 57 сек); 
		16)09.03.2016 в 16 год. 01 хв., вхідний (тривалість 1 хв. 56 сек); 
		17)10.03.2016 в 09 год. 57 хв., вхідний (тривалість 21 сек); 
		Окрім того, зафіксовано 13 вхідних дзвінків від ОСОБА_3 ОСОБА_2 , 6 вихідних дзвінків від ОСОБА_2 ОСОБА_3 (разом 19 дзвінків між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ).
		Водночас, суд ураховує, що 09.03.2016 р. об 11 год. 25 хв. в матеріалах НСРД ЗІТТМ зафіксовано вихідний дзвінок від ОСОБА_1 ОСОБА_3 , під час якого ОСОБА_1 вказав: "Я всі бумаги передаю ОСОБА_84 йому все розказав, не скриваючи, я цьому чоловікові довіряю, я йому нічого не скриваю. Ви зустрічайтесь, общайтесь, а я як буду встигать, я тоді под`їжаю" (п. 5.7.5 цього вироку). Наведене твердження свідчить про те, що ОСОБА_1 , із метою реалізації свого злочинного умислу, запропонував ОСОБА_3 щодо отримання листа погодження спілкуватись через ОСОБА_2 , в тому числі й у власному вихідному дзвінку. 
		Сторона захисту стверджувала, що в разі, коли ОСОБА_1 і здійснював вихідний дзвінок ОСОБА_3 , він лише передзвонював, адже перед тим мав місце пропущений вхідний дзвінок від ОСОБА_3 . Суд відхиляє цей довід, оскільки в разі відсутності умислу на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 мав цілковиту змогу і право не передзвонювати ОСОБА_3 після його пропущених дзвінків, ігнорувати його дзвінки. Аналогічним чином, у разі відсутності відповідного умислу, мав змогу вчинити ОСОБА_2 , тому переважання кількості дзвінків від ОСОБА_3 ОСОБА_2 над дзвінками від ОСОБА_2 ОСОБА_3 не підтверджує наявності провокації. 
		Отже, факт переважання кількості дзвінків від ОСОБА_3 ОСОБА_1 над кількістю дзвінків від ОСОБА_1 ОСОБА_3 , зважаючи також і на вжиття ОСОБА_1 заходів конспірації, зокрема, обговорення питання при особистій зустрічі із ОСОБА_3 із виходом на вулицю, а також на наведені вище обставини щодо ініціативності ОСОБА_1 під час зустрічі з ОСОБА_3 17.02.2016, та на виникнення вже на цю дату в нього умислу на одержання неправомірної вигоди за погодження ним виділення земельної ділянки, - не свідчить про надмірну активність поліції.
		Не свідчать про надмірну активність поліції і отримання ОСОБА_3 від правоохоронних органів інструкцій щодо його дій, про що захисник зазначав під час виступу в судових дебатах. Адже ОСОБА_3 був заявником у цьому кримінальному провадженні, і за його заявою щодо ОСОБА_1 органом досудового розслідування було одержано дозволи слідчого судді апеляційного суду на проведення НСРД. Тому судом відхиляються доводи сторони захисту стосовно дзвінків ОСОБА_3 до або після спілкування з обвинуваченими на номер телефону НОМЕР_6 , що за версією сторони захисту є номером працівника СБУ ОСОБА_85 . 
		6.3. При перевірці наявності провокації судом також використовуються наступні докази:
		6.3.1. Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 11.01.2013 у справі №2610/27370/2012 (із Єдиного державного реєстру судових рішень) (т. 9 а.с. 209-215), яким визнано ОСОБА_86 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a>, а саме, одержання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди за пропозицію здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на здійснення функцій держави, про видачу ліцензії провайдера програмної послуги, і який набрав законної сили.
		6.3.2. Вирок Київського районного суду м. Полтави від 09.06.2017 у справі №552/4381/16-к (із Єдиного державного реєстру судових рішень) (т. 9 а.с. 155-159), яким у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12016000000000180 від 16.06.2016, визнано ОСОБА_87 винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3. ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1010/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#1010" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">190</a> та ч. 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_60/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#60" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">15</a> ч. 4 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_99/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#99" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">27</a> ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_911000/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#911000" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">369 КК</a>, і який набрав законної сили, в якому серед доказів винуватості ОСОБА_87 судом вказано показання ОСОБА_3 , заяву ОСОБА_3 , в якій він повідомляє правоохоронні органи про те, що у нього вимагають грошові кошти за видачу наказів про дозвіл на розроблення проекту землеустрою та про подальше затвердження відповідного проекту землеустрою посадові особи ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.
		6.3.3. Лист від 16.03.2020 №16-18734-16 за підписом першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури М. Грищука (т. 9, а.с. 226), згідно з яким, у кримінальних провадженнях №42018000000000687 відносно ОСОБА_88 за ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a> та №42016000000003697 відносно ОСОБА_89 за ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a> заяви подавались ОСОБА_3 . 
		6.3.4. Оцінюючи позицію сторони захисту про те, що вказані в п. 6.3.1 - 6.3.3 докази свідчать про систематичну співпрацю ОСОБА_3 з правоохоронними органами, зокрема, СБУ, а отже, про наявність провокації у цій справі, суд уважає, що ці докази підтверджують участь ОСОБА_3 в якості заявника в інших кримінальних провадженнях, пов`язаних із одержанням неправомірної вигоди. Водночас, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, використання таємних методів розслідування - не є порушенням права на справделивий суд, за наявності адекватних процесуальних гарантій (Рішення у справі "Раманаускас проти Литви №2", п. 52). Зважаючи на те, що судом установлено, що в цій справі ОСОБА_3 05.02.2016 звернувся до СБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а отже після цього він є заявником, що погодився на конфіденційне співробітництво, а також на наявність судового контролю за здійсненням НСРД ЗІТТМ, АВК особи (проведення їх за ухвалами слідчого судді апеляційного суду), суд вважає, що наявність фактів попередньої співпраці ОСОБА_3 з правоохоронними органами в інших справах не свідчить про надмірну активність поліції, та про наявність провокації у цій справі.
		 
		6.4. Суд не вважає підтвердженням надмірної активності поліції також аргументи сторони захисту про порушення правил підслідності та розслідування справи на початковому етапі слідчими Подільського УП ГУ НП у м. Києві, оскільки відповідно до ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1693/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1693" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 218 КПК</a>, якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Прохання захисника щодо визнання недопустимими доказів через порушення правил підслідності буде вирішено нижче в п. 12.1 цього вироку.
		6.5. Отже, дії правоохоронних органів у цій справі були пасивними по суті. Під час перевірки наявності провокації фактів, які би свідчили про те, що злочини не були би вчинені без втручання правоохоронних органів, встановлено не було. А отже, судом не встановлено в цій справі провокації.
		 
		7. Оцінка інших доказів 
		Судом також досліджено інші належні та допустимі докази, подані сторонами кримінального провадження:
		7.1. Протокол затримання  ОСОБА_1  від 10.03.2016 (т. 4, а.с. 14-17). Цей доказ підтверджує обставини, що мають значення для оцінки недопустимості інших доказів, а саме момент фактичного затримання ОСОБА_1 - 10.03.2016 о 13 год. 58 хв., роз`яснення йому прав під час складання протоколу, що був складений о 21 год. 47 хв., прибуття захисника о 20 год. 15 хв.
		7.2. Протокол затримання  ОСОБА_2  від 10.03.2016 (т. 4, а.с. 56-59). Цей доказ підтверджує обставини, що мають значення для оцінки недопустимості інших доказів, а саме момент фактичного затримання ОСОБА_2  10.03.2016 о 13 год. 30 хв., тобто перед проведенням огляду місця події, роз`яснення йому прав під час складання протоколу, що був складений о 18 год. 40 хв., прибуття захисника не раніше 18 год. 00 хв., повідомлення близьких родичів о 18 год. 40 хв.
		7.3. Кошторис №1 від 5.06.2017 на виконання робіт із виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, що перебуває у державній власності в межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області площею 74,5 га, складений ДП "Київський інститут землеустрою", в якому вказується найменування організації-замовника гр. ОСОБА_2 , вказана сума з ПДВ 240000 грн., складений та наданий на адвокатський запит захисника Панченка О.Г. (т. 9, а.с. 174-181).
		На думку сторони захисту, цей документ засвідчує, що отримані ОСОБА_2 від ОСОБА_3 кошти призначались для сплати відповідних робіт із землеустрою. 
		Прокурор просив визнати доказ недопустимим за ч. 12 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2216/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#2216" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 290 КПК</a>, через невідкриття стороною захисту, надавши відповідний запит прокурора на відкриття (т. 10, а. с. 159), і стверджуючи, що відповідні документи не були відкриті своєчасно.
		Суд не вбачає підстав для визнання доказу недопустимим, оскільки захист обґрунтував належним чином, що доказ було одержано в 2017 р., тобто після завершення досудового розслідування, а також, що відповідний документ було офіційно направлено до органу прокуратури через відповідну поштову скриньку, надавши копію супровідного листа; факт направлення захисником документа підтвердив прокурор. Отже, документ є відкритим стороні обвинувачення.
		Оцінюючи цей документ, суд зазначає, що відповідний кошторис підтверджує вартість відповідних робіт на дату складання кошторису 05.06.2017, що є значною, і є порівняною із загальною сумою неправомірної вигоди в цій справі (10000 дол. США). Водночас, відповідний кошторис складено після вчинення кримінальних правопорушень. Судом у п. 5.2, 5.7.8, 5.8.5 цього вироку було встановлено, що згадана сума неправомірної вигоди була першою частиною (завдатком), яку обвинувачені просили отримати як неправомірну вигоду за складання та видачу листа погодження ОСОБА_1 та за яку надали обіцянку здійснити вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави; значна вартість робіт із виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки не спростовує цих фактів.
		7.4. Лист Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства від 07.06.2016 №04-36/1171 за підписом начальника управління ОСОБА_90 (т. 6, а.с. 141), наданий на запит детектива НАБУ, про те, що протягом 2015-2016 років до Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства не надходили звернення від громадян та юридичних осіб щодо виділення земельних ділянок у довгострокове тимчасове користування в межах діяльності ДП "Ржищівський військовий лісгосп", земельні ділянки якого розташовані в адміністративно-територіальних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області. Цей лист підтверджує, що ОСОБА_3 офіційно не звертався до Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства щодо виділення йому земельних ділянок, не підтверджуючи винуватості ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в кримінальних правопорушеннях, у яких вони обвинувачуються. Водночас відсутність офіційного звернення ОСОБА_3 до згаданого управління не спростовує встановлених у п. 5.8.5 цього вироку фактів прохання ОСОБА_1 в ОСОБА_3 надати неправомірну вигоду для себе за складання та видачу листа погодження, надання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обіцянки здійснити вплив за надання їм у подальшому неправомірної вигоди на осіб, уповноважених на виконання функцій держави.
		7.5. Протокол огляду від 01.07.2016 (т. 5, а.с. 128-144), згідно з яким, було проведено огляд даних на двох DVD-R дисках, що були отримані в результаті ТДРД в операторів мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «МТС Україна». За результатами проведеного огляду та аналізу було, зокрема, встановлено, що абоненти рухомого мобільного зв`язку НОМЕР_7 та НОМЕР_4 належать одному власнику - ( ОСОБА_1 ). Також установлено, що абонент НОМЕР_8 ( ОСОБА_2 ) систематично потрапляє в зону дії базових станцій, що покривають місцевість поблизу адреси: місто Київ, площа Л.Українки, 26. Відповідне, на думку прокурора, підтверджує відвідування ОСОБА_2 приміщення, де розташована Київська ОДА. 
		Оцінюючи цей доказ, суд ураховує, наступне. У названому протоколі є адреса згаданої базової станції - м. Київ, пл. Спортивна, 1, в зоні дії якої телефон ОСОБА_2 був 22.02.2016, 24.02.2016, 25.02.2016, 03.03.2016, а також базової станції, розташованої на вул. Басейна, 6, в зоні дії якої телефон ОСОБА_2 був 19.02.2016. У протоколі є також карти, яка показують зони покриття названих базових станції. У протоколі сказано, що вказані станції покривають місцевість поблизу адреси м. Київ, пл. Л. Українки, 26. Натомість Київська ОДА розташована за адресою: м. Київ, пл. Л.Українки, 1. Напроти цієї будівлі розташована будівля за адресою: бульвар (не площа) Л.Українки, 26. Окрім того, суд ураховує, що згідно з адресами їх розташування, базові станції досить далеко розташовані від обох цих будівель: пл. Л.Українки, 1 та бульвар Л.Українки, 26. Вони фактично розташовані в протилежному кінці бульвару Лесі Українки.
		Із наведеного суд робить висновок, що вказаний протокол огляду не підтверджує поза розумним сумнівом факту відвідування ОСОБА_2 приміщення, де розташована Київська ОДА.
		7.6. Документи, що характеризують особу обвинувачених: вимога про судимість ОСОБА_1 (т. 7, а.с. 229), запит та відповідь Іванківського районного суду Київської області, копія <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_12_04/pravo1/KP070761.html?pravo=1" title="Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів; нормативно-правовий акт № 761 від 23.05.2007" target="_blank">постанови</a> цього суду від 21.03.2007 року (т. 7 а.с. 230-232); запит та довідки із Овруцької центральної районної лікарні (т. 7, а.с. 233, 235-236), запит та відповідь від КП «Комунальник» Овруцької міської ради Житомирської області із доданими до неї довідками на ОСОБА_1 (т. 7, а.с. 237-240), вимога про судимість на ОСОБА_2 (т. 7, а.с. 264), запит у психоневрологічний диспансер та довідки від лікарів про те, що ОСОБА_2 на обліку у лікаря психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває (т. 7, а.с. 265-267), копія свідоцтва про одруження ОСОБА_2 (т. 7, а.с. 268), копія свідоцтва про народження ОСОБА_91 (т. 7, а.с. 269), копія свідоцтва про народження ОСОБА_92 (т. 7, а.с. 270), характеристика на ОСОБА_2 (т. 7, а.с. 271), запит та відповідь Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції у м. Києві (т. 7, а.с. 284-285), копія посвідчення № 70 на ОСОБА_2 (т. 7, а.с. 243), про те, що ОСОБА_2 є членом міжнародної громадської організації «Міжнародна антитерористична єдність», копія паспорта громадянина України ОСОБА_2 (т. 7, а.с. 258-262) підтверджують відповідні обставини, що враховуються судом при призначенні покарання.
		7.7. Відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.03.2020 (т. 5, а.с. 203-208), що надані стороною захисту з метою дискредитації свідка ОСОБА_3 . У документі містяться відомості про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, що належить ОСОБА_3 , зокрема, зареєстровано арешти нерухомого майна (двох земельних ділянок), накладені приватним виконавцем Яцишин А.М. відповідно до постанов від 27.11.2018, від 29.11.2018, постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.10.2015 та 13.05.2017, виданих відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській обл., заборон на відчуження земельних ділянок, унесені на підставі договорів іпотеки від 13.09.2006, 12.03.2007, договору про передачу прав за кредитним договором від 28.11.2012, постанови відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві від 05.07.2012 про арешт усього нерухомого майна.
		Оцінюючи відповідний доказ, суд убачає, що він не підтверджує факту залежності свідка ОСОБА_3 від правоохоронних органів, або інших обставин, що підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні, оскільки з наведеної в ньому інформації випливає, що ОСОБА_3 мав кредитні зобов`язання в іноземній валюті до 2008 р. (т. 9 а.с. 207), проблемність погашення яких позичальниками в Україні є загальновідомим фактом; відповідні зобов`язання забезпечені згаданими заборонами відчуження і арештами.
		Тому відповідні відомості не підтверджують недостовірність показань свідка ОСОБА_3 і не свідчать про їх недопустимість або неналежність.
		7.8. Протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 09.09.2016 підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику Бербену М.Ю. (т. 10, а.с. 162-178) та протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 09.09.2016 підозрюваному ОСОБА_2 та його захиснику Савченко А.М. Зазначені протоколи підтверджують факт надання доступу обвинуваченим та їх захисникам до матеріалів досудового розслідування.
		У виступі в судових дебатах захисник зазначав, що стороні захисту матеріали кримінального провадження фактично не надавались, адже захисники мали змогу ознайомлюватись із матеріалами лише близько 1 години.
		Перевіряючи цей довід, суд виходить із того, що згідно з ч. 9, 10 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2216/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#2216" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 290 КПК</a>, сторонам кримінального провадження надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. Сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.
		Вказані вище протоколи повністю підтверджують надання стороні захисту прокурором доступу до матеріалів досудового розслідування 09.12.2016. Твердження захисника про те, що вказані в протоколі час початку і час кінця означає те, що сторона захисту мала лише по 1 годині для ознайомлення - судом відхиляються. Якщо припустити, що сторона кримінального провадження могла би на вимогу закону письмово підтвердити іншій стороні факт ознайомлення, не зауваживши щодо недостатності часу чи можливостей для ознайомлення, а потім відмовитись від цього, рівність сторін кримінального провадження була би порушена. Суд уважає, що відповідний час, зазначений в протоколі - це час складання відповідного протоколу, а не загальний час, протягом якого сторона захисту ознайомлювалася з матеріалами. Крім того, відповідні протоколи складені, і справа передана до суду в 2016 р., а судовий розгляд у Вищому антикорупційному суді здійснювався з жовтня 2019 р. по серпень 2020 р. Відповідно, обвинувачені та їх захисники мали можливість повною мірою ознайомитись із усіма відкритими їм матеріалами і всі можливості для підготовки захисту та вироблення процесуальної позиції по кожному доказу. А отже, засади рівності сторін не було порушено.
		7.9. Інші документи, що містяться у матеріалах кримінального провадження, суд до уваги не бере, оскільки вони не містять інформації, що має значення для предмету доказування.
		8. Мотиви неврахування окремих доказів
		8.1. Протокол огляду місця події від 10.03.2016 із відеозаписом до нього (т. 3, а.с. 212-218) що проводився у приміщенні кафе "Таверна Вінштуб" за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 9-А, та всі докази, одержані в ході цього огляду місця події (грошові купюри номіналом 500 (п`ятсот) гривень у кількості 300 шт. (всього 150 000 гривень) та 100 (сто) доларів США у кількості 40 шт. (всього 4000 доларів США); серветки зі змивами з лівої та правої рук ОСОБА_2 ; експериментальний зразок серветки за допомогою проведення змиву), мобільний телефон чорно-сріблястого кольору марки "NOKIA", моделі 6700с-1 IMEI: НОМЕР_9 із сім-карткою мобільного оператора зв`язку № НОМЕР_10 ; а також заяву ОСОБА_93 щодо згоди на огляд приміщення суд відкидає та визнає недопустимими доказами як докази сторони обвинувачення, відповідно до ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_676/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#676" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 86 КПК</a>, ч. 1, ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_679/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#679" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 87 КПК</a>, погоджуючись із позицією захисника, висловленою під час виступу в судових дебатах, оскільки отримання доказів під час огляду проведено із порушенням права на захист та із суттєвим порушенням порядку, визначеного <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК</a>. Так, при проведенні огляду місця події були допущені: (1) порушення права ОСОБА_81 знати свої права та право на захист; (2) взяття змивів з рук із суттєвим порушенням порядку, встановленого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК</a>; (3) складання протоколу огляду місця події з суттєвим порушенням порядку, встановленого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК</a>; (4) проведення обшуку під видом огляду без дозволу слідчого судді. Встановлені судом порушення полягали в наступному:
		8.1.1. Порушення права на захист. На момент початку проведення огляду ОСОБА_2 був фактично затриманий, у порядку <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1621/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1621" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 208 КПК</a>, працівниками правоохоронних оглядів і був змушений залишатися із уповноваженою службовою особою у визначеному нею приміщенні, тобто набув статусу підозрюваної особи у розумінні <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_319/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#319" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 42 КПК</a> (про що свідчить протокол затримання (т. 4, а.с. 56-59) та дані відеозапису протоколу огляду місця події (міститься на карті памяті microSD в т. 3).
		Набувши статусу підозрюваного, ОСОБА_2 набув усіх прав та обов`язків підозрюваної особи, передбачених ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_319/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#319" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 42 КПК</a>, зокрема, права знати свої права та на першу вимогу мати захисника, які уповноваженою службовою особою, на момент фактичного затримання та під час проведення огляду місця події забезпечені не були, незважаючи на прохання ОСОБА_2 щодо надання йому захисника, що зафіксовано на відеозаписі огляду місця події, розпочинаючи з 5-ї хвилини файлу 000000.MTS (міститься на карті памяті microSD в т. 3).
		Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, зокрема, згідно з п. 31-32 рішення у справі "Даянан проти Туреччини" (Dayanan v. Turkey, заява № 7377/03), справедливість кримінального провадження за статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) вимагає, щоб підозрюваному, як правило, був наданий доступ до правової допомоги з моменту його затримання поліцією або досудового ув`язнення; відповідно до загальновизнаних міжнародних норм, які ЄСПЛ приймає, і які є основою для його судової практики, обвинувачена особа має право, як тільки вона буде взята під варту, на допомогу захисника, і не тільки під час допиту. Дійсно, справедливість судового розгляду вимагає, щоб обвинувачений міг отримати весь спектр послуг, спеціально пов`язаних із правовою допомогою. У зв`язку з цим захисник повинен бути в змозі забезпечити без обмежень основні аспекти захисту цієї особи: обговорення справи, організація захисту, збір сприятливих для обвинуваченого доказів, підготовка до допиту, підтримка обвинуваченого в біді та перевірка умов утримання.
		У протоколі затримання ОСОБА_2 складений 10.03.2016 о 18 год. 40 хв. (т. 4, а.с. 56-59) вказано, що він затриманий о 13 год. 30 хв., тобто перед проведенням огляду місця події. Роз`яснення прав обвинуваченому, як свідчить протокол затримання, здійснено лише о 18 год. 40 хв. (час складання цього протоколу). Захисник Помилуйко В.О. прибув до нього не раніше 18 год. 00 хв., про що свідчить доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги, час видачі якого 18 год. 00 хв. Близькі родичі (дружина) повідомлені лише о 18 год. 40 хв. телефонним зв`язком (тобто через понад 5 годин з моменту фактичного затримання), що не є негайним повідомленням після затримання, передбаченим п. 7 ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_319/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#319" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 42 КПК</a>.
		Із наведеного випливає, що слідчим при затриманні ОСОБА_2 та проведенні огляду місця події порушено права ОСОБА_2 , передбачені п. 2, 3, 7 ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_319/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#319" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 42 КПК</a>
		Крім того слідчим, у порушення ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1720/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1720" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 223 КПК</a> перед початком огляду місця події та взяття змивів з рук, яке проводилося під час цього огляду, не роз`яснено ОСОБА_2 його права як учасника цих слідчих дій.
		Тому суд вбачає, що під час проведення огляду місця події були істотно порушені право ОСОБА_2 бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК</a>, та його право на захист.
		8.1.2. Порушення порядку відібрання змивів з рук. Під час огляду місця події в ОСОБА_2 було видібрано змиви з рук (т. 3, а.с. 212-218). Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1873/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1873" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 241 КПК</a>, слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного для виявлення на його тілі слідів кримінального правопорушення; освідування здійснюється на підставі постанови прокурора, що перед початком освідування пред`являється особі, яка підлягає освідуванню, при цьому їй пропонується добровільно пройти освідування, а в разі її відмови освідування проводиться примусово. Про проведення освідування складається протокол. Згідно з ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1912/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1912" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 245 КПК</a>, що визначає порядок отримання зразків для проведення експертизи, відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими у <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1873/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1873" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 241 цього Кодексу</a>.
		У цій справі, як видно з відеозапису огляду місця події (файл 000000.MTS (міститься на карті памяті microSD в т. 3), відбір змивів з рук ОСОБА_2 проведено без пред`явлення йому постанови прокурора та без запитування про його згоду надати такі змиви. Відповідна постанова прокурора суду не надана та в матеріалах кримінального провадження відсутня. Протоколу освідування особи в справі також немає. Суд переконаний, що особа не є місцем події, і сліди з рук не можуть відбиратися шляхом огляду місця події лише за рішенням слідчого, адже, таким чином, допускається суттєве втручання в право особи на приватне життя, гарантоване ст. 8 Конвенції, і за цим втручанням немає судового контролю або аналогічного контролю з боку прокурора. 
		Аналогічний висновок щодо недопустимості як доказів винуватості особи протоколів огляду місця події, під час якого було фактично проведено не огляд місця події, а освідування особи, міститься в постанові Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №  404/5659/15-к.
		Окрім того, слідчим, як зазначалося вище, в порушення ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1720/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1720" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 223 КПК</a> перед початком відібрання змивів з рук не роз`яснено ОСОБА_2 його права як учасника цієї слідчої дії.
		Тому, зважаючи на те, що отримання змивів з рук проводилося як огляд місця події, за відсутності постанови прокурора про освідування особи, протоколу освідування особи, непред`явлення ОСОБА_81 відповідної постанови прокурора, а також з урахуванням наведеного вище порушення права на захист, зразки для проведення експертизи, а саме змиви з рук ОСОБА_2 , - є отриманими з порушенням порядку, встановленого ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1873/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1873" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">241</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1912/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1912" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">245 КПК</a> та з порушенням права ОСОБА_2 на захист.
		Суд зазначає, що прокурором серветки зі змивами з лівої та правої рук ОСОБА_2 , експериментальний зразок серветки не надавались у якості доказів, і в судовому засіданні не досліджувались. Водночас, оскільки названі серветки зазначені в протоколі огляду місця події як вилучені в ході процесуальної дії докази, а також оскільки в подальшому вони були використані як зразки для експертизи, суд має визнати їх недопустимими доказами, у зв`язку з наведеними порушеннями прав ОСОБА_2 при їх отриманні. 
		Сторона захисту також стверджувала, що сліди спеціальної речовини могли опинитися на руках ОСОБА_2 внаслідок рукотискань з ОСОБА_3 , оскільки сам обвинувачений кошти в руки не брав. Суд відхиляє цей довід, у зв`язку з визнанням змивів рук недопустимим доказом.
		8.1.3. Суттєві порушення <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК</a> при проведенні слідчої дії і складанні протоколу
		У проведенні огляду місця події, як видно з відеозапису, беруть участь особи, які не зазначені в протоколі (т. 3, а.с. 212-218). Так, на відеофіксації огляду місця події, розпочинаючи з 3-ї хвилини файлу 000000.MTS (міститься на карті памяті microSD в т. 3), видно, що на початку слідчої дії фактично її проводив, керував нею, вказував, що в якому порядку здійснюється, і хто і що саме має робити під час слідчої дії (зокрема, роз`яснював права понятим, оголошував про проведення відеозапису, опитував підозрюваного ОСОБА_2 ) слідчий Подільського районного управління поліції ОСОБА_110, в подальшому слідчу дію проводив слідчий ОСОБА_109, а отже слідчу дію фактично проводили два слідчих.
		Натомість у протоколі вказано, що слідчу дію проводив слідчий ОСОБА_109 Підпис слідчого ОСОБА_110 в протоколі огляду місця події відсутній. Крім того, в протоколі відсутній підпис особи, що проводила відеозапис. 
		Відповідно до ч. 5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_832/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#832" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 104 КПК</a>, протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. 
		Отже, оскільки в протоколі відсутні підписи всіх учасників, що брали участь в проведенні огляду місця події, в т.ч. слідчого ОСОБА_110, який її проводив, це є суттєвим порушенням ч. 5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_832/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#832" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 104 КПК</a>.
		8.1.4. Проведення обшуку під видом огляду у володінні особи без дозволу слідчого судді
		Згідно з ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_100/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#100" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 13 КПК</a>, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом. 
		Відповідно до ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1805/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1805" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 233 КПК</a>, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених ч. 3 цієї статті. Згідно з ч. 2 вказаної статті під іншим володінням особи, зокрема розуміються будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи. Частиною 3 вказаної статті встановлено, що слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із урятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. 
		Разом із тим, суд критично розцінює та не враховує рукописно виконану заяву від імені особи, що підписалась як адміністратор кафе "Таверна Вінштуб" ОСОБА_93 , (т. 3, а.с. 211), без дати щодо надання дозволу на проведення огляду місця події в приміщенні кафе " Таверна Вінштуб ", визнаючи її недостовірним та недопустимим доказом, оскільки стороною обвинувачення не було надано належного підтвердження повноважень вказаної особи надавати такий дозвіл, документів на підтвердження того, що ця особа дійсно працює в зазначеному закладі, її посадових обов`язків та підтвердження щодо права володіння приміщенням кафе "Таверна Вінштуб", де було проведено вказаний огляд місця події. Не наведено навіть імені і по батькові такої особи, через що її неможливо ідентифікувати. Ні в протоколі, ані на відеофіксації огляду місця події про наявність дозволу або згоди на проведення слідчої дії не згадується. А отже звернення слідчого до особи, повноваження якої надавати згоду на огляд або обшук не доведені, не є достатньою підставою для проведення огляду або обшуку без ухвали слідчого судді.
		Правова позиція з цього питання сформульована у практиці Верховного суду, зокрема, у постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 159/451/16-к, де вказано, що встановлення наявності й добровільності згоди особи на проведення в її житлі або іншому володінні огляду є важливим для визначення допустимості доказів, отриманих у результаті такого огляду, оскільки за такої згоди немає потреби звертатися до слідчого судді в порядку, передбаченому ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1805/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1805" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 233 КПК</a>, сторона, яка надає такі докази, має переконати суд у наявності такої згоди та її добровільності. 
		Однак, у цьому випадку, прокурор не довів, що особа, що підписалась як адміністратор кафе "Таверна Вінштуб" ОСОБА_93 , мала права давати дозвіл на проведення огляду місця події в приміщенні кафе " Таверна Вінштуб ", та що вона добровільно та до початку огляду надала такий дозвіл. Тому проведення цієї слідчої дії без ухвали слідчого судді чи дозволу особи, яка на правових підставах фактично користувалась цим приміщенням, було безумовним порушенням права на недоторканість іншого володіння особи.
		8.2. Докази, похідні від доказів, одержаних під час огляду місця події в кафе " Таверна Вінштуб " 
		Відповідно до ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_679/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#679" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 87 КПК</a>, недопустимими є докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Цей загальноприйнятий правовий принцип, передбачений <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК</a>, здобув назву правила отруйності плодів отруйного дерева.
		Оскільки протокол огляду місця події від 10 березня 2016 року (т.3, а.с. 212-218), що проводився у приміщенні кафе " Таверна Вінштуб ", та всі докази, вилучені під час такого огляду, судом відповідно до ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_676/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#676" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">86</a>, ч. 1, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#8" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">2</a> ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_679/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#679" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">87 КПК</a> було визнано недопустимим доказом, зокрема, через порушення права на захист, а також у зв`язку з визнанням самого огляду місця події таким, що проведений із порушеннями порядку, визначеного <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК</a>, відповідно до ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_679/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#679" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 87 КПК</a>, з урахуванням правила отруйності плодів отруйного дерева, суд погоджуючись із позицією захисника, висловленою під час виступу в судових дебатах, відкидає і визнає недопустимими доказами всі докази, що є похідними від протоколу огляду місця події: (1) протокол огляду речей від 10.06.2016 (т. 5 а.с. 117-122); (2) Протокол огляду предметів від 12.03.2016 (т. 4, а.с. 6-13), в частині огляду мобільного телефону марки "NOKIA", моделі 6700с-1, IMEI: НОМЕР_9 із сім-карткою мобільного оператора зв`язку № НОМЕР_10 ; (3) висновок експерта № 160/5 від 24.05.2016 (т.5. а.с. 69-79) разом із довідкою щодо фактичної вартості проведення судової експертизи (т. 5, а.с. 80). Встановлені судом порушення та похідний характер доказів полягають в наступному:
		8.2.1. Оскільки грошові кошти, а саме 40 грошових купюр номіналом по 100 дол. США (всього 4000 дол. США) та 300 грошових купюр номіналом по 500 грн. (всього 150 000 грн.) отримані з порушенням порядку, встановленого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК</a>, та з порушенням права на захист, судом відповідно до ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_676/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#676" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">86</a>, ч. 1,<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#8" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">2</a> ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_679/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#679" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">87 КПК</a> визнано недопустимим доказом, відповідно до правила отруйності плодів отруйного дерева, суд згідно з ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_679/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#679" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 87 КПК</a> відкидає та визнає недопустимим доказом протокол огляду речей від 10.06.2016, в ході якого було оглянуті такі грошові кошти (т. 5 а.с. 117-122);
		8.2.2. Оскільки згаданий мобільний телефон марки "NOKIA" моделі 6700с-1 було отримано з порушенням порядку, встановленого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК</a>, та з порушенням права на захист, судом відповідно до ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_676/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#676" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">86</a>, ч. 1,<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#8" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">2</a> ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_679/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#679" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">87 КПК</a> визнано недопустимим доказом, відповідно до правила отруйності плодів отруйного дерева, суд згідно з ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_679/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#679" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 87 КПК</a> відкидає та визнає недопустимим доказом протокол огляду предметів (т. 4, а.с. 6-13), в ході якого було оглянуто цей мобільний телефон, у частині огляду такого телефону. 
		Також суд констатує, що такий огляд здійснено з втручанням у гарантовану <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_92/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#92" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 31 Конституції України</a> таємницю телефонних розмов, судового контролю за здійсненням такого втручання в ході огляду телефону не було, тобто огляд телефону, в свою чергу, проведено з істотним порушенням прав і свобод людини. Відповідно, це є додатковою підставою для визнання протоколу огляду предметів (в частині огляду мобільного телефону марки "NOKIA", моделі 6700с-1) недопустимим доказом за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_679/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#679" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 87 КПК</a>.
		8.2.3. Зважаючи на визнання судом відповідно до ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_676/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#676" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">86</a> та ч. 1, 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_679/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#679" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">87 КПК</a> недопустимими доказами зразків для проведення експертизи, а саме серветок зі змивами з лівої та правої рук ОСОБА_2 , експериментального зразка серветки, з огляду на порушення ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1873/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1873" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">241</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1912/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1912" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">245 КПК</a> при їх отриманні, оскільки вони одержані з порушенням <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК</a> та з порушенням права на захист, суд згідно з ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_679/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#679" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 87 КПК</a> також відкидає та визнає недопустимим доказом результати їх експертизи, а саме висновок експерта № 160/5 від 24.05.2016 (т.5. а.с. 69-79) разом із довідкою щодо фактичної вартості проведення судової експертизи (т. 5, а.с. 80).
		8.3. Протокол огляду місця події від 10.03.2016, що проводився у приміщенні ДП "Ржищівський військовий лісгосп" за адресою: Київська область, с. Сошників, вул. Іванова, 144 (т. 3, а.с. 130-134), та всі докази, вилучені в ході цього огляду місця події (копія диплома (т. 3, а.с. 136-137), медична довідка за формою №122-2/о на ім`я ОСОБА_1 (т. 3, а.с. 138), медична довідка за формою №086/у на ім`я ОСОБА_1 (т. 3, а.с. 139), особова картка працівника на ім`я ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 140), заява від імені ОСОБА_3 на ОСОБА_1 від 04.03.2016 (т.3, а.с. 190), копія заяви від імені ОСОБА_3 на ОСОБА_1 від 04.03.2016 (т.3, а.с. 191), заява ОСОБА_3 на ОСОБА_4 від 04.03.2016 (т. 3, а.с. 192), лист від імені ОСОБА_1 на ОСОБА_3 від 09.03.2016 (т. 3, а.с. 193), мобільний телефон марки "Lenovo" моделі S-90-A (крім зазначеного в п. 8.5) суд відкидає та визнає недопустимими доказами як докази сторони обвинувачення, відповідно до ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_676/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#676" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 86 КПК</a>, ч. 1, 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_679/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#679" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 87 КПК</a>, оскільки отримання доказів під час огляду проведено із суттєвим порушенням порядку, визначеного <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК</a>, а саме без дозволу слідчого судді, а також із порушенням права на захист, з огляду на наступне.
		8.3.1. Відповідно до протоколу огляду місця події, огляд проводився в приміщенні ДП "Ржищівський військовий лісгосп", а саме в кабінеті ОСОБА_1 . При чому, документи, що було вилучено, було виявлено та вилучено в портфелі ОСОБА_1 . Суд ураховує, що на момент початку проведення огляду ОСОБА_1 , був фактично затриманий, у порядку <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1621/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1621" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 208 КПК</a>, працівниками правоохоронних оглядів і був змушений залишатися із уповноваженою службовою особою у визначеному нею приміщенні, тобто, набув статусу підозрюваної особи у розумінні <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_319/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#319" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 42 КПК</a>. Про це свідчить протокол затримання (т. 4, а. с. 14). Водночас під час огляду місця події був відсутній захисник. Крім того, в протоколі огляду місця події вказано про те, що в процесі огляду застосовувалася фотозйомка, а згідно ж із рапортом за підписом старшого слідчого Подільського УП ГУ НП у м. Києві від 11.03.2016, що додається до протоколу огляду місця події (т. 3, а. с. 135), виготовити фототаблицю до вказаного протоколу не представляється можливим у зв`язку з відмовою зберігаючої функції цифрового носія інформації. 
		8.3.2. Суд критично розцінює та відкидає як недопустимий доказ рукописно виконану заяву від імені начальника Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4 (т. 3, а.с. 129) щодо надання дозволу на проведення огляду в приміщенні ДП "Ржищівський військовий лісгосп". 
		Суд уважає, що у цій справі начальник Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4 не мав права давати дозвіл на огляд службового кабінету директора ДП "Ржищівський військовий лісгосп", у якому ОСОБА_1 здійснював свою трудову діяльність, та який фактично є іншим володінням ОСОБА_1 , тому проведення цієї слідчої дії без ухвали слідчого судді чи дозволу особи, яка на правових підставах фактично користувалась цим приміщенням, було безумовним порушенням права останнього на недоторканість іншого володіння особи. Прокурором не доведено наявність добровільної згоди ОСОБА_1 на проведення огляду в його службовому кабінеті та, зокрема, в його портфелі. А отже всі докази, одержані в ході огляду місця події, є недопустимими доказами.
		8.4. Докази сторони обвинувачення, похідні від доказів, одержаних під час огляду місця події у приміщенні ДП "Ржищівський військовий лісгосп"
		8.4.1. Зважаючи на те, що судом відповідно до ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_676/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#676" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">86</a>, ч. 1, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#8" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">2</a> ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_679/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#679" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">87 КПК</a>, через порушення порядку отримання доказів, встановленого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК</a>, та порушення права на захист, визнано недопустимими доказами предмети, вилучені під час огляду місця події, які в подальшому були оглянуті слідчим, що підтверджується протоколом огляду речей від 13.05.2016 із фототаблицею (т. 5 а.с. 86-95), суд відповідно до ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_679/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#679" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 87 КПК</a> визнає цей протокол із фототаблицею недопустимим доказом (у частині огляду речей, вилучених під час проведення огляду місця події у приміщенні ДП «Ржищівський військовий лісгосп» - (копія диплома (т. 3, а.с. 136-137), медична довідка за формою №122-2/о на ім`я ОСОБА_1 (т. 3, а.с. 138), медична довідка за формою №086/у на ім`я ОСОБА_1 (т. 3, а.с. 139), особова картка працівника на ім`я ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 140), заява від імені ОСОБА_3 на ОСОБА_1 від 04.03.2016 (т.3, а.с. 190), копія заяви від імені ОСОБА_3 на ОСОБА_1 від 04.03.2016 (т.3, а.с. 191), заява ОСОБА_3 на ОСОБА_4 від 04.03.2016 (т.3, а.с. 192), лист від імені ОСОБА_1 на ОСОБА_3 від 09.03.2016 (т.3, а.с. 193). 
		8.4.2. Також суд за правилом отруйності плодів отруйного дерева, відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_679/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#679" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 87 КПК</a>, визнає недопустимим доказом як доказ сторони обвинувачення протокол огляду предметів від 12.03.2016 (т. 4, а.с. 6-13), в частині огляду мобільного телефону марки "Lenovo", моделі S-90-A, під час якого був оглянутий такий мобільний телефон, що був визнаний недопустимим доказом через отримання його із суттєвим порушенням порядку, визначеного <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК</a>, а також із порушенням права на захист. 
		8.4.3. З аналогічних підстав суд визнає недопустимим доказом як доказ сторони обвинувачення протокол огляду речей від 18.05.2016 з DVD-R диском до нього та додатком (роздруківкою) (т.  5, а.с. 96-116), в ході якого органом досудового розслідування було оглянуто пам`ять мобільного телефону марки "Lenovo", моделі S-90-A (роздруківка наведена в додатку до протоколу).
		Також суд констатує, що зазначені в п. 8.4.2, 8.4.3 огляди здійснено з втручанням у гарантовану <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_92/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#92" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 31 Конституції України</a> таємницю телефонних розмов, судового контролю за здійсненням такого втручання в ході таких оглядів телефону не було, тобто огляди телефону, в свою чергу, проведено з істотним порушенням прав і свобод людини. Відповідно, це є додатковою підставою для визнання протоколів огляду предметів недопустимими доказами за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_679/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#679" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 87 КПК</a>. 
		8.5. Як уже зазначалося, під час огляду місця події у приміщенні кафе " Таверна Вінштуб " було вилучено мобільний телефон чорно-сріблястого кольору марки "NOKIA", моделі 6700с-1, а під час огляду місця події у приміщенні ДП "Ржищівський військовий лісгосп" було вилучено мобільний телефон марки "Lenovo", моделі S-90-A. В п. 8.1, 8.3 цього вироку згадані телефони були визнані недопустимими доказами через проведення слідчих дій без ухвали слідчого судді та з порушенням права на захист.
		Прокурор не посилався на ці телефони як на докази винуватості ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , водночас, сторона захисту посилалася на них як на докази сторони захисту. 
		Зважаючи на відповідну позицію сторони захисту, суд уважає, що визнання відповідно до закону доказу недопустимим через порушення встановленого порядку одержання доказів та через істотне порушення прав людини - є кримінально-процесуальною санкцією, що застосовується до сторони, яка допускає таке порушення, в цьому випадку - до сторони обвинувачення. Ця санкція не може становити негативні наслідки до іншої сторони. Якби порушення стороною обвинувачення права на захист створювало б недопустимість для доказів сторони захисту, право на захист, гарантоване <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституцією України</a> та статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним. Тому встановлена судом в п. 8.1, 8.3 цього вироку недопустимість телефонів як доказів є недопустимістю їх лише як доказів сторони обвинувачення. Тому суд уважає їх допустимими доказами сторони захисту.
		У виступі в судових дебатах обвинувачений ОСОБА_2 посилався на те, що на дисках операторів мобільного зв`язку відсутні записи дзвінків, що виправдовують його, зокрема запис про його дзвінок ОСОБА_3 безпосередньо перед зустріччю 10.03.2016, коли він уточнював, як дістатися кафе "Таверна "Вінштуб", вважав відповідні диски копіями. Також вказував, що після вилучення в нього телефона з нього дзвонили співробітники НАБУ і поліції.
		Дослідивши згадані телефони в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту, в т.ч. мобільний телефон Lenovo за участі спеціаліста, суд не встановив жодної розмови, не зазначеної в матеріалах ТДРД. Тому відповідний довід сторони захисту про використання згаданих мобільних телефонів як доказів невинуватості обвинувачених, не знайшов свого підтвердження. Щодо дзвінків працівників поліції і НАБУ з телефону ОСОБА_2 після його вилучення, відповідні факти також свого підтвердження не знайшли. 
		Що стосується вихідного дзвінка від обвинуваченого ОСОБА_2 до ОСОБА_3 10.03.2016 щодо уточнення місцезнаходження кафе, на який посилалась сторона захисту, то факт такого дзвінка не підтверджується матеріалами ТДРД. Водночас, перед зустріччю в матеріалах ТДРД зафіксовано вхідний дзвінок від ОСОБА_3 до ОСОБА_2 10.03.2016 о 13 год. 09 хв. Згідно ж із відеозаписом із камер відеоспостереження у кафе «Таверна Вінштуб» за 10.03.2016 (т. 3, а. с. 221), та протоколом його огляду (т. 5, а. с. 145-147), ОСОБА_2 зайшов у кафе орієнтовно о 13 год. 13 хв. Відповідна розмова щодо з`ясування місцезнаходження кафе могла мати місце під час вказаного вхідного дзвінка о 13 год. 09 хв. Водночас згаданий вихідний дзвінок доказового значення для справи не має.
		8.6. Лист від імені ОСОБА_1  на ім`я  ОСОБА_3  від 09.03.2016 № 68, щодо незаперечення про використання в спортивно-оздоровчих та рекреаційних цілях, терміном на 49 років, земельної ділянки загальною площею близько 74,5 га на 1 аркуші, надавався суду прокурором в двох оригінальних примірниках. Перший примірник (т. 3 а.с. 193) вже було визнано судом недопустимим доказом як такий, що одержаний в ході обшуку під виглядом огляду місця події без ухвали слідчого судді та з порушенням права на захист (п. 8.3 цього вироку). Другий примірник цього листа (т. 3 а.с. 234) згідно з поясненнями прокурора надано свідком ОСОБА_3 слідчому під час допиту. Свідок під час допиту в судовому засіданні цього не підтвердив, зазнавчивши, що не пам`ятає, що, коли і кому віддавав. Інших підтверджень законності здобуття доказів суду не надано. З огляду на таке, суд приходить до висновку, що процесуальне походження другого примірника документа невідомо, а отже лист здобутий стороною обвинувачення з порушенням порядку, встановленого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК</a>, і тому згідно з ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_676/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#676" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 86 КПК</a> суд відкидає і визнає цей лист (другий його примірник - т. 3 а.с. 234) недопустимим доказом. 
		Водночас, суд відзначає, що при оцінці протоколів НСРД, у сукупності з показаннями свідка ОСОБА_3 , показаннями обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , які є окремими доказами, - суд установив у п. 5.8.5. цього вироку, що ОСОБА_1 як т.в.о. директора (тобто керівником) ДП "Ржищівський військовий лісгосп" було забезпечено складання листа погодження щодо незаперечення проти виділення ОСОБА_3 земельних ділянок та передано його ОСОБА_2 для подальшої передачі ОСОБА_3 в обмін на неправомірну вигоду для нього ( ОСОБА_1 ).
		8.7. Протокол за результатами проведення НСРД спостереження за ОСОБА_1  від 14.03.2016 № 14/1/2-1473 (т. 5, а.с. 3) відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_674/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#674" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 85 КПК</a> суд відкидає і визнає неналежним доказом, оскільки в ньому вказано, що в ході здійснення НСРД фактичних даних, які би відповідно до ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_671/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#671" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">84</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1992/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1992" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">256 КПК</a> могли б слугувати доказами в кримінальному судочинстві, отримані матеріали не містять.
		8.8. Протокол за результатами проведення НСРД аудіо- відео контролю відносно ОСОБА_94 від 14.03.2016 № 14/1/2-1475 (т. 5 а.с. 5), Протокол за результатами проведення НСРД зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі мобільного абонента, яким користується  ОСОБА_95  від 31.03.2016 № 14/1/2-1474 (т. 5 а.с. 4), Протокол за результатами проведення НСРД спостереження за особою  ОСОБА_95  від 31.03.2016 № 14/1/2-1476 (т. 5 а.с. 6) відповідно до ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_674/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#674" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">85</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_704/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#704" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">91 КПК</a> суд відкидає і визнає неналежними доказами, оскільки в них вказано, що в ході здійснення НСРД фактичних даних, які би відповідно до ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_671/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#671" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">84</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1992/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1992" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">256 КПК</a> могли б слугувати доказами в кримінальному судочинстві, отримані матеріали не містять, а крім того, відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2521/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#2521" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 337 КПК</a>, судовий розгляд проводиться лише стосовно осіб, яким висунуто обвинувачення; в той же час, ОСОБА_95 не є в цьому кримінальному провадженні обвинуваченим.
		8.9. Запит детектива та відповідь з управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА (т. 7, а.с. 28-29) про пільги ОСОБА_96 , надання їй субсидій і допомог, запит детектива та дві відповіді з управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації (т. 7, а.с. 30-33) про пільги ОСОБА_97 , надання їй субсидій і допомог, витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ОСОБА_1 (т. 7, а.с. 243) та щодо ОСОБА_2 (т. 7, а.с. 274), довідку від 16.08.2016, надану ОСОБА_97 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, про суми її доходів за період з 2011 р. по І півріччя 2016 р. включно (т. 10, а.с. 226), суд відкидає та відповідно до ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_674/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#674" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">85</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_704/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#704" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">91 КПК</a> визнає неналежними доказами, оскільки вони не підтверджують існування чи відсутність жодних обставин, що підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні.
		8.10. Судом відповідно до ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_674/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#674" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">85</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_704/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#704" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">91 КПК</a> визнаються неналежними доказами в кримінальному провадженні також інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав щодо ОСОБА_98  (т. 7, а.с. 34-35),  ОСОБА_97  (т. 7 а.с. 36-38), Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав ОСОБА_99  (т. 7, а.с. 39),  ОСОБА_96  (т. 7, а.с. 40-43),  ОСОБА_1  (т. 7, а.с. 51-52),  ОСОБА_1  (т. 7, а.с. 242),  ОСОБА_2  (т. 7, а.с. 272-273), щодо квартири АДРЕСА_6 (т. 7, а.с. 44-46), щодо квартири АДРЕСА_7 (т. 7, а.с. 47-48), щодо квартири АДРЕСА_8 (т. 7, а.с. 53-55), щодо будинку АДРЕСА_9 (т. 7, а.с. 49-50), довідки з НАІС ДДАІ щодо наявності транспортних засобів у ОСОБА_100 (т. 7, а.с. 56-57) та у ОСОБА_98 (т. 7, а.с. 58), копії договорів купівлі продажу будинку АДРЕСА_10 . (т. 10, а.с. 222-223) та земельної ділянки на АДРЕСА_10 (т. 10, а.с. 222-223), оскільки вказане в них майно набуте до вчинення кримінальних правопорушень, у яких обвинувачуються ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , а тому відповідне майно не може підлягати спеціальній конфіскації, отже ці документи не підтверджують існування чи відсутність жодних обставин, що підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні.
		8.11. Копії листів від 18.01.2016 № 26 та від 29.12.2015 № 531, що є додатками до листа ДП «Ржищівський військовий лісгосп» від 30.05.2016 №145, наданого на запит детектива НАБУ (п. 5.16 цього вироку), суд відкидає та відповідно до ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_674/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#674" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">85</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_704/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#704" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">91 КПК</a> визнає неналежними доказами, оскільки вони не підтверджують існування чи відсутність жодних обставин, що підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні.
		8.12. Показання свідків ОСОБА_100 та ОСОБА_96 , допитаних за клопотанням захисника, оскільки свідками надано показання лише щодо обставин придбання ОСОБА_96 квартири, на яку накладену арешт. Обставин, що підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні, зазначеними свідками не повідомлено. З огляду на таке, показання зазначених свідків суд відкидає та відповідно до ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_674/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#674" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">85</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_704/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#704" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">91 КПК</a> визнає неналежними доказами.
		8.13. Суд відкидає та не враховує також як докази копії документів, надані сторонами кримінального провадження, через ненадання оригіналу або документу, передбаченого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_763/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#763" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 99 КПК</a>, внаслідок чого неможливо визнати їх достовірними доказами:
		(а) надані стороною обвинувачення:
		-Копію державного акта на право користування землею (т. 4, а.с. 116-122), відповідно до якого Київській експлуатаційній частині району УРСР закріпляється в безстрокове користування для державних потреб 16132,7 га землі. Зазначений акт наданий суду в незасвідченій копії з копії, низької якості, що не дозволяє повністю зрозуміти зміст документа, дату його видачі, текст печаток та засвідчувальних написів. Суд зауважує, що свідок ОСОБА_21 під час допиту в судовому засіданні підтвердив, що оригінал цього акта не зберігся, і тому на сьогодні вже виготовлені нові акти на відповідну землю на відповідні військові частини Національної гвардії. 
		-Копію карти кварталів лісництва (т. 4, а.с. 142), в якій, зокрема, відображено межі земельних ділянок, позначених жовтим кольором, на яких здійснює свою діяльність ДП "Ржищівський військовий лісгосп" - відповідна копія карти ніким не засвідчена та не містить жодних реквізитів, на ній не вказано, ким визначені відповідні межі земельних ділянок, і немає жодної прив`язки до ДП "Ржищівський військовий лісгосп", а отже, суд не враховує відповідний акт як доказ у кримінальному провадженні через ненадання оригіналу або документу, передбаченого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_763/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#763" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 99 КПК</a>;
		-відповідь з Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, що надана суду в копії (т. 7, а.с. 2-27) з доданими копіями наявних в управлінні декларацій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру ОСОБА_1 за 2013 рік, за 2015 рік та за 2016 рік. У зв`язку з цим запит детектива О.Б.Гришканича від 08.08.2016 №4-16-10107-35 до Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства (т. 7, а.с. 1) про надання цих документів визнається судом неналежним доказом, оскільки він не підтверджує жодної обставини в цьому кримінальному провадженні;
		(б) надані стороною захисту:
		-копію обвинувального акту ОСОБА_101 (т. 9, а.с. 11-22);
		-копію заяви ОСОБА_3 стосовно протиправних дій ОСОБА_89 (т. 9, а.с. 23-24);
		-копію повідомлення про підозру ОСОБА_89 (т. 9, а.с. 25-31);
		-копію заяви ОСОБА_10 до САП ГПУ стосовно протиправних дій ОСОБА_88 (т. 9, а.с. 36);
		-копію повідомлення про підозру ОСОБА_88 (т. 9, а.с. 37-42);
		-копію обвинувального акту ОСОБА_4 та ОСОБА_15 (т. 9, а.с. 44-55);
		-копію ордеру про надання захисником Бербеном М.Ю. правової допомоги ОСОБА_15 (т. 9, а.с.56);
		-копію протоколу огляду предмета (відносно ОСОБА_101 ), підписаний ОСОБА_102 (т. 9, а.с. 70-74);
		-копію рапорту від 26.11.2016 (відносно ОСОБА_89 ). (т. 9, а.с. 75);
		-копію протоколу за результатами проведення НСРД візуального спостереження за особою від 20.12.2016 (відносно ОСОБА_89 ) (т. 9, а.с. 76);
		-копію протоколу за результатами проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 14.02.2017 (відносно ОСОБА_89 ) (т. 9, а.с. 78)
		-копію доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_245/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#245" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 36 КПК</a> від 26.03.2018 (відносно ОСОБА_88 ) (т. 9, а.с. 79);
		-копію доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_245/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#245" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 36 КПК</a> від 07.05.2018 (відносно ОСОБА_88 ) (т. 9, а.с. 80);
		-копію доручення про проведення слідчих (розшукових) дій на підставі ч. 6 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1918/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1918" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 246 КПК</a> від 18.07.2017 (відносно ОСОБА_15 ) (т. 9, а.с. 81-82);
		-копію доручення про проведення слідчих (розшукових) дій від 24.07.2018 на підставі ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_245/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#245" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">36</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_299/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#299" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">40 КПК</a> (відносно ОСОБА_15 ) (т. 9, а.с. 83);
		-копію клопотання про проведення обшуку від 26.07.2017 (відносно ОСОБА_15 ) (т. 9, а.с. 84-86);
		-копію висновків експерта від 04.03.2016 №115/5, складених експертом Котом А.П., у кримінальному провадженні №12015000000000353 відносно ОСОБА_101 із супровідними листами (т. 9, а.с. 95-107);
		-копію висновку експерта від 07.06.2018 №92/5, складеного експертом ОСОБА_103 , у кримінальному провадженні №42018000000000687 відносно ОСОБА_88 із супровідним листом (т. 9, а.с. 108-115);
		-копію висновку експерта від 11.10.2017 №228/5, складеного експертом ОСОБА_103 , у кримінальному провадженні №42017000000002224 (т. 9, а.с. 116-121).
		8.14. Суд не враховує також скріншот із додатку Getcontact, виконаний щодо телефонного номеру НОМЕР_11 , який, ймовірно, належить працівнику СБУ ОСОБА_104 (т. 9, а.с. 160-161), оскільки не доведено зміст та функції відповідного додатку Getcontact, в т.ч. законність збирання в ньому персональних даних про особу, а також статус відповідного документа як оригіналу, що унеможливлює визнання такого документа достовірним доказом, і позбавляє цей документ доказової сили.
		Суд вважає за необхідне зазначити, що згадані копії документів і скріншот із додатку Getcontact подавалися суду стороною захисту з метою доведення обставин систематичної співпраці свідка ОСОБА_3 із правоохоронними органами в непов`язаних між собою та із цією справою кримінальних провадженнях, пов`язаних із одержанням неправомірної вигоди. Проте відповідні обставини суд вважає доведеним іншими достовірними, належними та допустимими доказами - вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 11.01.2013 у справі №2610/27370/2012 (т. 9 а.с. 209-215), вироком Київського районного суду м. Полтави від 09.06.2017 у справі №552/4381/16-к (т. 9 а.с. 155-159), листом від 16.03.2020 №16-18734-16 за підписом першого заступника керівника САП М.Грищука (т. 9, а.с. 226) (п. 6.3.4 цього вироку). 
		8.15. Прокурор просив визнати документи сторони захисту недопустимими доказами, з мотивів їх неналежності, невідкриття стороні обвинувачення, та вказував на те, що відповідні документи мали бути отримані на підставі ухвали слідчого судді (суду) про надання дозволу на здійснення тимчасового доступу до речей і документів. Крім того, вказувалося, що матеріали НСРД з інших справ долучені до справи в порушення встановленого законом порядку. 
		Суд не вбачає підстав для визнання доказів сторони захисту недопустимими через їх невідкриття стороною захисту стороні обвинувачення, з огляду на таке:
		-докази подані суду стороною захисту для обґрунтування наявності провокації та для доведення недостовірності показань свідка ОСОБА_3 , в порядку, передбаченому ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_734/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#734" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 96 КПК</a>, причому ряд доказів (про що свідчать згода ОСОБА_89 та згода ОСОБА_88 ) отримані стороною захисту в 2020 р., в той час як досудове розслідування було завершене в 2017 р.;
		-захисник перед поданням доказів суду в судовому засіданні надав їх прокурору, однак прокурор відмовився засвідчити відкриття доказів;
		-у письмовому клопотанні до суду щодо визнання доказів сторони захисту недопустимими прокурор наводить їх перелік, що свідчить про ознайомлення прокурора з цими доказами;
		-після надання доказів стороною захисту судом було відкладено судове засідання, і прокурор мав можливість висловитись у судовому засіданні щодо кожного доказу, отже засади рівності сторін дотримано.
		9. Чи є ОСОБА_1 службовою особою
		Вирішуючи питання наявності в діянні ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>, а в діянні ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_99/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#99" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">27</a>, ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">368 КК</a>, суд також повинен з`ясувати, чи був ОСОБА_1 під час його вчинення службовою особою.
		Вирішуючи наведене питання, суд ураховує, що ОСОБА_1 , згідно наказу Голови Державного агентства лісових ресурсів України № 364-к від 30.07.2015, був призначений тимчасово виконуючим обов`язки директора ДП «Ржищівський військовий лісгосп» Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства (т. 3 а.с. 143).
		Відповідно до п. 7.1, 7.4 Статуту ДП «Ржищівський військовий лісгосп», затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 14 від 23.01.2014, управління підприємством здійснює його директор, який діє без довіреності від імені підприємства, несе відповідальність за стан його діяльності (т. 3, а.с. 200-209).
		Отже, ОСОБА_1 був на час вчинення діяння наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а отже, відповідно до примітки 1 до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909848/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909848" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 364 КК</a>, був службовою особою.
		Сторона захисту під час виступів у судових дебатах наголошувала, що ОСОБА_1 не є службовою особою, а отже, не є суб`єктом злочину, передбаченого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>. Серед доводів на користь цієї позиції вказувалось, що він не мав жодних повноважень щодо розпорядження землею, а також, що Лісгосп був не землекористувачем, а лісокористувачем. Також обвинуваченим ОСОБА_1 у виступі в судових дебатах вказувалось, що в контракті з керівником був відсутній пункт "земельні відносини", а в останньому слові наголошувалося на тому, що стороною обвинувачення не було показано процедуру виділення земельної ділянки - до чого в ній Лісгосп. 
		Суд не погоджується із наведеними твердженнями сторони захисту.
		Так, ОСОБА_1 обвинувачується в проханні та одержанні неправомірної вигоди не за розпорядження земельною ділянкою, а за складання та видачу листа погодження про незаперечення щодо довгострокового тимчасового користування земельною ділянкою. 
		Відповідно до п. 34 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_12_04/pravo1/KP070761.html?pravo=1" title="Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів; нормативно-правовий акт № 761 від 23.05.2007" target="_blank">постановою Кабінету Міністрів України 23.05.2007 №761</a>, виділення лісових ділянок для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей здійснюється з урахуванням схем районного планування, генеральних планів розвитку населених пунктів, програм розвитку лісового господарства Автономної Республіки Крим, областей, а також матеріалів лісовпорядкування; у разі відсутності зазначених схем, планів і програм або інших матеріалів, пропозиції щодо виділення лісових ділянок для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей можуть вносити органи Держлісагентства, власники лісів або постійні лісокористувачі, заінтересовані підприємства, установи, організації і громадяни. 
		Окрім того, згідно з п. 5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_825869/ed_2020_06_17/pravo1/T385200.html?pravo=1#825869" title="Лісовий кодекс України; нормативно-правовий акт № 3852-XII від 21.01.1994" target="_blank">розділу VIII "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України</a>, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
		Лісгосп здійснював лісогосподарську діяльність на відповідних земельних ділянках на підставі планово-картогрофічних матеріалів лісокористування (п. 5.15-5.16 цього вироку).
		Таким чином, складання та видача відповідного листа, що стосувався виділення лісової ділянки для спортивно-оздоровчих та рекреаційних цілей (в тому числі й щодо погодження або незаперечення щодо її виділення), входило до кола службових повноважень ОСОБА_1 як директора державного лісогосподарського підприємства, що здійснювало лісогосподарську діяльність на земельній ділянці відповідно до матеріалів лісовпорядкування, оскільки саме його директор діє без довіреності від імені такого підприємства, несе відповідальність за стан його діяльності. 
		Отже, ОСОБА_1 вчинив прохання і одержання неправомірної вигоди за вчинення дії саме з використанням свого службового становища, а тому він є суб`єктом злочину, передбаченого ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>.
		Щодо доводу про відсутність у контракті з керівником пункту "земельні відносини", суд не приймає його до уваги, оскільки, по-перше, це не спростовує наведеного вище щодо кола службових повноважень керівника відповідно до статуту, а, по-друге, на час вчинення кримінальних правопорушень, трудовий договір з ОСОБА_1 було припинено та звільнено його з посади директора Лісгоспу 07.08.2015 у зв`язку з закінченням терміну дії контракту наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 30.07.2015 №363-к (т.3, а.с. 154), а наказом зазначеного агентства від 30.07.2015 №364-к, ОСОБА_1 призначено тимчасово виконуючим обов`язки директора Лісгоспу з 10.08.2015 на період до призначення в установленому порядку керівника (т.3, а.с. 143). Відповідно, контракт із керівником, що був укладений на термін з 08.08.2014 до 07.08.2015 (т.3, а.с. 181-189) на час учинення кримінальних правопорушень закінчив свою дію.
		10. Чи вчинено злочини умисно та з корисливим мотивом і з метою власного незаконного збагачення
		Вирішуючи питання чи вчинено ОСОБА_1 злочини, передбачені ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>, ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a>, ОСОБА_2 злочини, передбачені ч. 5 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_99/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#99" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">27</a>, ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">368 КК</a>, ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a> умисно та з корисливим мотивом, суд виходить із того, що, як було встановлено судом у п. 5.7.8, 5.8.9, 5.9.5 цього вироку, ОСОБА_1 залучив до вчинення злочинів ОСОБА_2 , ними узгоджувались план спільних злочинних дій, злочинна роль кожного із них та спосіб вчинення злочинів (в т.ч. обговорювалися суми неправомірної вигоди, які і за що планувалося одержати). Завчасне узгодження плану злочинних дій є ознакою вчинення злочинів умисно.
		При цьому вже станом на 17.02.2016 р. ОСОБА_1 мав умисел на одержання неправомірної вигоди за погодження виділення земельних ділянок (п. 5.8.9 цього вироку). Наступні дії ОСОБА_1 (і після його залучення - ОСОБА_2 ) були спрямовані на реалізацію спільного злочинного умислу на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 , що підтверджується матеріалами НСРД ЗІТТМ та АВК особи, показаннями свідка ОСОБА_3 .
		Отже, відповідні злочини були вчинені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 умисно.
		Під час виступу в судових дебатах захисник наголошував на відсутності доказів того, що обвинувачені планували привласнити собі кошти, про які йдеться в обвинуваченні за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a>, а отже, відсутній корисливий мотив.
		Розглядаючи цей довід, суд вказує, що корисливий мотив вчинення злочину не є обов`язковим елементом суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a>. Водночас, мотив учинення злочину підлягає доказуванню відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_704/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#704" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 91 КПК</a>. В п. 5.7.8 цього вироку судом було встановлено наявність у ОСОБА_1 і ОСОБА_2 корисливого мотиву та мети власного незаконного збагачення під час учинення ними злочину, передбаченого ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a>.
		Щодо корисливого мотиву та мети власного незаконного збагачення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 під час учинення злочину, передбаченого ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>, то їх наявність підтверджується загальною спрямованістю вчинених обвинуваченими діянь, адже прохання та одержання неправомірної вигоди для себе - саме по собі завжди вчинюються з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення.
		Отже, злочини вчинено ОСОБА_1 і ОСОБА_2 умисно та з корисливим мотивом і з метою власного незаконного збагачення.
		11. Щодо можливості застосування <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статті 369-2 КК</a>
		Диспозиція ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a> станом на 10.03.2016 містила таке формулювання "прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди". При цьому вказана редакція статті містила примітку такого змісту: "Особами, уповноваженими на виконання функцій держави, є особи, визначені в пунктах 1-3 частини першої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_28/ed_2016_09_01/pravo1/T113206.html?pravo=1#28" title="Про засади запобігання і протидії корупції; нормативно-правовий акт № 3206-VI від 07.04.2011" target="_blank">статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції"</a>.
		Станом на 10.03.2016 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_09_01/pravo1/T113206.html?pravo=1" title="Про засади запобігання і протидії корупції; нормативно-правовий акт № 3206-VI від 07.04.2011" target="_blank">Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції"</a> втратив чинність на підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_16/pravo1/T14_1700.html?pravo=1" title="Про запобігання корупції; нормативно-правовий акт № 1700-VII від 14.10.2014" target="_blank">Закону України "Про запобігання корупції" № 1700-VII від 14.10.2014</a>, з урахуванням змін, внесених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_12_06/pravo1/T150198.html?pravo=1" title="Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції; нормативно-правовий акт № 198-VIII від 12.02.2015" target="_blank">Законом № 198-VIII від 12.02.2015</a> (крім положень щодо фінансового контролю, які втратили чинність із початком роботи системи подання та оприлюднення відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_16/pravo1/T14_1700.html?pravo=1" title="Про запобігання корупції; нормативно-правовий акт № 1700-VII від 14.10.2014" target="_blank">Закону № 1700-VII</a> декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування).
		Отже, примітка до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a> на час учинення відповідного діяння відсилала до положень <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_09_01/pravo1/T113206.html?pravo=1" title="Про засади запобігання і протидії корупції; нормативно-правовий акт № 3206-VI від 07.04.2011" target="_blank">Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції"</a>, які на цей час втратили чинність.
		Вирішуючи питання про те, чи можуть бути обвинувачені притягнуті до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 369-2 в таких умовах, і чи не є це застосуванням кримінального закону за аналогією (що заборонено), суд виходить із того, що обов`язкові ознаки складу злочину визначаються не в примітці до статті <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">КК</a>, а в її диспозиції, тоді як примітка має підпорядковану (допоміжну) роль при з`ясуванні змісту окремих понять, які вживаються в диспозиції. Тому втрата чинності відповідним законом, на який посилається примітка до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a> не означає втрату чинності всією статтею, а означає, що статтю належить застосовувати без примітки. Тобто поняття "особа, уповноважена на виконання функцій держави", вжите в диспозиції ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a> необхідно тлумачити без урахування змісту примітки.
		Суд при цьому враховує, що оскільки <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_09_01/pravo1/T113206.html?pravo=1" title="Про засади запобігання і протидії корупції; нормативно-правовий акт № 3206-VI від 07.04.2011" target="_blank">Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції"</a> втратив чинність унаслідок прийняття <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_16/pravo1/T14_1700.html?pravo=1" title="Про запобігання корупції; нормативно-правовий акт № 1700-VII від 14.10.2014" target="_blank">Закону України "Про запобігання корупції"</a>, в ст. 3 якого також є визначення поняття "особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" (до складу яких включені державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування), дійсними намірами законодавця при прийнятті <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_16/pravo1/T14_1700.html?pravo=1" title="Про запобігання корупції; нормативно-правовий акт № 1700-VII від 14.10.2014" target="_blank">Закону "Про запобігання корупції"</a> не охоплювалася декриміналізація діянь, передбачених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a>.
		Також суд ураховує, що для обвинувачених при вчиненні діяння мало бути чітко зрозуміло, що державні службовці належать до поняття "осіб, уповноважених на виконання функцій держави", вжитого в диспозиції ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a>, незалежно від змісту примітки, а отже обіцянка здійснити вплив на таких осіб за надання неправомірної вигоди є забороненою і тягне за собою кримінальну відповідальність за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a>. А отже, кваліфікація діянь обвинувачених за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a> не є застосуванням кримінального закону за аналогією.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 722/28/17.
		Вирішуючи питання про те, чи мали бути встановлені персональні дані особи або осіб, на яких обвинуваченими була надана обіцянка здійснити вплив за надання неправомірної вигоди, суд враховує, що в диспозиції <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a> така вимога відсутня. Тобто, персональні дані особи, на яку має бути здійснено вплив, не становлять обов`язкової ознаки об`єктивної сторони цього злочину та не входять до кола обставин, що підлягають доказуванню в цій справі. Доказуванню в цій частині підлягають обставини того, що обвинувачений мав умисел одержати неправомірну вигоду за здійснення впливу, а також що вплив мав здійснюватися на особу (осіб), уповноважену на виконання функцій держави. Відповідні обставини були стороною обвинувачення доведені.
		Отже, діяння обвинувачених у відповідній частині належить кваліфікувати за ч. 2 ст. 369-2 (в редакції станом на 26.11.2015, зі змінами, внесеними <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_11_10/pravo1/T150770.html?pravo=1" title="Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні; нормативно-правовий акт № 770-VIII від 10.11.2015" target="_blank">Законом України від 10.11.2015 № 770-VIII</a>) <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">КК</a>.
		12. Оцінка інших доводів сторони захисту
		12.1. Сторона захисту заявляла про порушення правил підслідності із самого початку досудового розслідування, з мотивів того, що: (а) жодної події, крім "фінальної зустрічі" ОСОБА_2 з ОСОБА_3 10.03.2016 не відбувалося на території Подільського району м. Києва, (б) закон забороняє доручати іншим органам розслідувати справи, підслідні НАБУ. З цих підстав під час виступу в судових дебатах захисник просив визнати докази, зібрані Подільським УП ГУ НП у м. Києві, недопустимими.
		12.1.1. Перевіряючи наведені аргументи сторони захисту в цій частині, суд виходить із такого.
		Щодо того, що жодної події, крім "фінальної зустрічі" ОСОБА_2 з ОСОБА_3 10.03.2016 не відбувалося на території Подільського району м. Києва, суд ураховує, що 09.02.2016 прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 внесено до ЄРДР інформацію про вчинене кримінальне правопорушення за №42016101070000035 з попередньою кваліфікацією за ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a> та надано слідчому відділу Подільського УП ГУ НП у м. Києві відповідне доручення на проведення досудового розслідування (т. 3, а.с. 1, 4). 
		Постановою слідчого Подільського УП ГУ НП у м. Києві від 10.03.2016 було перекваліфіковано відповідне кримінальне правопорушення на ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a> (т. 3, а.с. 9-11). 
		Подільський УП ГУ НП у м. Києві розслідував кримінальне правопорушення, внесене до ЄРДР за №42016101070000035, до моменту отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_3 коштів (що мало місце 10.03.2016) та деякий час після такої передачі. Зустріч ОСОБА_2 з ОСОБА_3 10.03.2016 мала місце в кафе "Таверна "Вінштуб", розташованому на території Подільського району м. Києва (вул. Андріївська, 9-а).
		14.03.2016 слідчий відділ Подільського УП ГУ НП у м. Києві звернувся до прокурора щодо зміни підслідності і визначення її за НАБУ (т. 4, а.с. 84). 
		Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури №7 від 31.03.2016 підслідність у згаданому кримінальному провадженні визначено за НАБУ (т. 4, а.с. 86-90). 
		Відповідно до ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1693/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1693" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 218 КПК</a>, якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Отже, Подільське УП ГУ НП у м. Києві, отримавши відповідне доручення прокурора, зобов`язане було розслідувати цю справу до визначення прокурором іншої підслідності. 
		При внесенні кримінального правопорушення до ЄРДР відповідне було кваліфіковане з попередньою фабулою "службова особа одного з державних підприємств вимагає неправомірну вигоду за укладення договору оренди". 
		Єдина підстава передачі цієї справи НАБУ - розмір предмета злочину (неправомірної вигоди), тобто критерій, передбачений п. 2 ч. 5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5085/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#5085" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 216 КПК</a> (постанова прокурора про визначення підслідності, т. 4, а.с. 86-90).
		Прокурор, висуваючи обвинувачення, визначив в обвинувальному акті розмір предмета злочину 14900 дол. США за ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>, та 87250 дол. США за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a>. Відповідні розміри під час розгляду справи в суді поза розумним сумнівом доведено не було. Як зазначено в п. 3 цього вироку, суд перекваліфікував дії обвинувачених в частині обвинувачення за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a> із ч. 3 ст. 368 на ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>.
		Суд зазначає, що в цій справі основними доказами є матеріали НСРД, які здійснювалися оперативними підрозділами СБУ. Оцінити дані про розмір неправомірної вигоди для відповідної кваліфікації та прийняття можливого рішення про зміну підслідності прокурор та слідчий могли лише після одержання та вивчення матеріалів НСРД. Протоколи за результатами НСРД ЗІТТМ та АВК особи складено 14.03.2016 (т. 5, а.с. 7-43). Відповідно, прокурор та слідчий мали змогу належно оцінити розмір неправомірної вигоди не раніше цієї дати. Крім того, незважаючи на те, що згадане положення ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1693/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1693" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 218 КПК</a> стосується лише територіальної, а не предметної підслідності, воно містить обов`язок слідчого проводити досудове розслідування, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Процесуальний закон не зобов`язує слідчого негайно припиняти досудове розслідування та утримуватись від вчинення слідчих дій, у т.ч. невідкладних, якщо в певний момент досудового розслідування виявиться, що за критерієм розміру предмета злочину справа підслідна НАБУ.
		Підслідність у цьому кримінальному провадженні за НАБУ була визначена прокурором постановою від 31.03.2016, в подальшому справа розслідувалася НАБУ. 
		З огляду на таке, суд не вбачає підстав для визнання доказів сторони обвинувачення, зібраних Подільським УП ГУ НП у м. Києві, недопустимими через порушення правил підслідності.
		12.2. Сторона захисту вказувала на те, що невідомо, чи є матеріали НСРД оригіналами, що вони є, вочевидь, копіями, а так само, чи є отримана ОСОБА_2 сума грошовими коштами, або імітаційними засобами. На цій підставі сторона захисту просила визнати відповідні докази недопустимими.
		Суд у п. 8.1 цього вироку визнав недопустимими доказами грошові кошти. 
		Щодо справжності матеріалів НСРД, сторона захисту вказувала, зокрема, і під час виступів у судових дебатах, що в матеріалах НСРД із записами телефонних розмов містяться не всі дзвінки, зокрема, відсутні ряд дзвінків, записи яких можуть бути використані на користь обвинуваченого. Також сторона захисту скаржилася, що не всі матеріали НСРД аудіо-відео контролю особи були відкриті їй стороною обвинувачення в порядку, передбаченому <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2216/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#2216" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 290 КПК</a>, і невідомо, чи є ці записи оригінальними. Водночас стороною захисту не було вказано на жоден конкретний запис, наданий суду стороною обвинувачення, який не був їй відкритий. Також сторона захисту визнала, що всі матеріали НСРД аудіо-відео контролю особи, надані стороною обвинувачення, були відкриті стороні захисту в доступному розшифрованому вигляді. Не було встановлено судом і жодних конкретних обставин, які би вказували на можливу підробку матеріалів НСРД із записами телефонних розмов та НСРД аудіо-відео контролю особи. У результаті дослідження протоколів ТДРД та протоколів огляду матеріалів ТДРД (т. 6, а.с. 27-58) в судовому засіданні не було встановлено будь-яких конкретних випадків невідповідності їх із аудіозаписами телефонних розмов. Всі зафіксовані в матеріалах НСРД (протоколах та аудіозаписах) телефонні розмови, що містять докази вини обвинувачених і відображені в п. 5.7, 5.9 цього вироку, - зафіксовані також і в матеріалах ТДРД, наданих операторами мобільного зв`язку. Факти зустрічей, відображені в протоколі НСРД АВК особи та відповідних відеозаписах, - підтверджені показаннями обвинувачених та свідка ОСОБА_3 . Тому в цій частині доводи сторони захисту судом відхиляються.
		Захисник звертав увагу суду на те, що під час запису деяких телефонних розмов у НСРД ЗІТТМ чути розмови осіб до встановлення телефонного з`єднання (під час "довгих гудків"). Також захисник наголошував на наявності дублювання файлів (коли деякі розмови записані на диску двічі). На думку сторони захисту, відповідне може свідчити про неоригінальність та/або фальсифікацію матеріалів НСРД. Прокурор пояснював це технічними особливостями методів фіксування телефонних розмов. Захисник наголошував на наявності перед записами НСРД АВК особи запису, на якому нічого не відбувається (зокрема, запис за 16.02.2016), що може свідчити про готування працівників правоохоронних органів до провокації злочину. Суд відхиляє відповідні доводи сторони захисту, оскільки стороною захисту не доведено, в чому конкретно (в частині якої розмови чи зустрічі) зафіксовані розмови не відповідають дійсності або є фальсифікованими. Відповідно, суд критично сприймає наведену позицію сторони захисту.
		Щодо невідкриття матеріалів НСРД стороні захисту, суд звертає увагу на те, що в протоколах про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 09.09.2016 (т. 10, а.с. 162-195), підписаних обвинуваченими та їх захисниками, у п. 23 перелічено носії інформації, що є додатками до протоколів НСРД, а отже доводи щодо невідкриття цих матеріалів спростовуються наявними в справі доказами.
		З огляду на таке, суд не вбачає підстав для визнання матеріалів НСРД недопустимими доказами через відсутність їх оригіналів та неповне відкриття матеріалів стороні захисту.
		12.3. Сторона захисту заявляла про те, що орган досудового розслідування втручався в приватне спілкування ОСОБА_2 , не маючи дозволу слідчого судді, і лише потім, штучно зареєструвавши нові кримінальні провадження лише для отримання дозволу, згаданий орган отримав дозвіл слідчого судді апеляційного суду на використання матеріалів НСРД в іншому кримінальному провадженні; в подальшому зареєстровані матеріали були об`єднанні з первинним кримінальним провадженням. Із цих підстав захисник під час виступу в судових дебатах також просив визнати матеріали НСРД щодо ОСОБА_2 недопустимими.
		Судом установлено, що 05.02.2016 р. до ЄРДР внесено кримінальне провадження за №42016101070000035 заявою ОСОБА_3 щодо вимагання в нього неправомірної вигоди, за ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>, що відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_912223/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#912223" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 12 КК</a> (як у редакції <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_07_02/pravo1/T114025.html?pravo=1" title="Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності; нормативно-правовий акт № 4025-VI від 15.11.2011" target="_blank">Закону № 4025-VI від 15.11.2011</a>, так і в редакції <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_06_17/pravo1/T182617.html?pravo=1" title="Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень; нормативно-правовий акт № 2617-VIII від 22.11.2018" target="_blank">Закону № 2617-VIII від 22.11.2018</a>) є тяжким злочином.
		Ухвалами слідчого судді від 12.02.2016 було надано дозвіл на проведення НСРД ЗІТТМ та АВК особи щодо ОСОБА_1 в кримінальному провадженні №42016101070000035 (т. 4, а.с. 231-233, 240-242).
		10.03.2016 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 затримані (протоколи затримання, т. 4, а.с. 14-17, 56-59).
		 
		10.03.2016 постановою слідчого Подільського УП ГУ НП у м. Києві було перекваліфіковано згадане кримінальне правопорушення на ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a> (т. 3, а.с. 9-11).
		11.03.2016 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>. 
		14.03.2016 слідчий відділ Подільського УП ГУ НП у м. Києві звернувся до прокурора щодо зміни підслідності, і визначення її за НАБУ (т. 4, а.с. 84). 
		31.03.2016 постановою прокурора Київської місцевої прокуратури №7 підслідність у згаданому кримінальному провадженні визначено за НАБУ (т. 4, а.с. 86-90).
		 
		16.06.2016 детективом НАБУ зареєстровано три кримінальні провадження: №52016000000000191 за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a> щодо ОСОБА_2 (т. 7, а.с. 109-110), №52016000000000192 за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a> щодо ОСОБА_1 (т. 7, а.с. 118-119), №52016000000000193 за ч. 5 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_99/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#99" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">27</a>, ч. 3 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">368 КК</a> щодо ОСОБА_2 (т. 7, а.с. 127-128).
		22.06.2016 постановою детектива перекваліфіковано кримінальне провадження №42016101070000035 з ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a> на ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a> (т. 7, а.с. 71).
		15.07.2016 детективом НАБУ зареєстроване кримінальне провадження №52016000000000244 за ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909933/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909933" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368-2 КК</a> щодо ОСОБА_1 (т. 7, а.с. 136).
		01.08.2016 постановою прокурора об`єднано кримінальні провадження №52016000000000191, №52016000000000192, №52016000000000193, №52016000000000244 і об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно номер №52016000000000191 (т. 7, а.с. 142-143).
		09.08.2016 ухвалою слідчого судді Апеляційного суду міста Києва надано дозвіл на використання матеріалів НСРД АВК особи ОСОБА_1 та НСРД ЗІТТМ телефонів, якими користується ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні №52016000000000191 (за ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909933/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909933" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">368-2</a>, ч. 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">369-2</a>, ч. 5 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_99/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#99" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">27</a>, ч. 3 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">368 КК</a>) щодо ОСОБА_2 (т. 7, а.с. 193-197).
		30.08.2016 постановою прокурора об`єднано кримінальні провадження №42016101070000035 та №52016000000000191 і об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно номер №42016101070000035 (т. 7, а.с. 142-148).
		08.09.2016 із кримінального провадження №42016101070000035 виділено кримінальне провадження №52016000000000316 за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909933/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909933" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368-2 КК</a> щодо ОСОБА_1 .
		Судом установлено, що здійснюючи НСРД ЗІТТМ, АВК особи щодо ОСОБА_1 , орган досудового розслідування зафіксував його спілкування з ОСОБА_2 , а також із ОСОБА_3 , які мають доказове значення в цьому кримінальному провадженні. Наведене не змінює того факту, що відповідні НСРД проводились відносно ОСОБА_1 .
		Виділення й об`єднання кримінальних проваджень належать до дискреції прокурора (під час досудового розслідування) або суду (під час судового провадження), які визначають доцільність і можливість такого об`єднання. Прокурором отримано дозвіл слідчого судді апеляційного суду на використання матеріалів НСРД АВК особи ОСОБА_1 та НСРД ЗІТТМ телефонів, якими користується ОСОБА_1 , в кримінальному провадженні №52016000000000191 (за ч. 5 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_99/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#99" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">27</a>, ч. 3 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">368 КК</a> щодо ОСОБА_2 ), яке було зареєстровано 16.06.2016, і в подальшому об`єднано з кримінальним провадженням №42016101070000035. Тому використання матеріалів НСРД в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 відповідає чинному законодавству.
		Водночас, судом установлено, що під час здійснення НСРД АВК особи ОСОБА_1 03.03.2016 була зафіксована зустріч ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Під час цієї зустрічі о 13 год. 54 хв. ОСОБА_1 залишив приміщення, і на зустрічі залишились лише ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Оскільки зустріч фактично тривала далі, в оперативного підрозділу СБУ могло не бути можливості припинити НСРД в цей момент, і саме тому у відеозаписі НСРД зафіксована та відображена в протоколі подальша зустріч ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Суд вважає, що з моменту, коли ОСОБА_1 залишив приміщення, відповідна НСРД не була НСРД АВК особи ОСОБА_1 , на проведення якої було надано дозвіл слідчого судді, а була по суті НСРД АВК особи ОСОБА_2 , що проводилась без ухвали слідчого судді. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК</a> не передбачає можливості легалізації НСРД, проведеної без дозволу слідчого судді. На думку суду, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1996/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1996" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 257 КПК</a> передбачає можливість легалізувати (отримавши дозвіл слідчого судді на використання в іншому кримінальному провадженні) лише матеріалів НСРД, проведених із дозволу слідчого судді.
		З огляду на таке, суд, частково погоджуючись із захисником, відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_679/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#679" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 87 КПК</a> (здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов) визнає недопустимим доказом протокол НСРД АВК особи із додатками до нього, в частині зафіксованої зустрічі 03.03.2016 ОСОБА_2 з ОСОБА_3 після того моменту як ОСОБА_1 залишив приміщення з 13 год. 54 хв. до кінця зустрічі).
		Наведене, зважаючи також на вихід судом за межі висунутого обвинувачення і перекваліфікацію в частині обвинувачення за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a> дій обвинувачених із ч. 3 ст. 368 на ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>, що є злочином середньої тяжкості згідно <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_912223/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#912223" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 12 КК</a> (в редакції <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_07_02/pravo1/T114025.html?pravo=1" title="Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності; нормативно-правовий акт № 4025-VI від 15.11.2011" target="_blank">Закону № 4025-VI від 15.11.2011</a>) та нетяжким злочином згідно <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_912223/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#912223" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 12 КК</a> (в редакції <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_06_17/pravo1/T182617.html?pravo=1" title="Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень; нормативно-правовий акт № 2617-VIII від 22.11.2018" target="_blank">Закону № 2617-VIII від 22.11.2018</a>), дає можливість використовувати матеріали НСРД, одержані в ході досудового розслідування кримінального провадження тяжкого злочину за ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a> при доведенні винуватості обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a> та ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a>. 
		12.4. У виступі в судових дебатах захисник вказував, що ОСОБА_2 обвинувальний акт не вручався, а тому він не набув статусу обвинуваченого в цій справі. Окрім того прокурором було порушено строки складання обвинувального акта. 
		Відповідні аргументи було досліджено судом, зокрема, під час підготовчого судового засідання. Судом було встановлено, що прокурором було надано обвинуваченим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, однак, обвинувачений ОСОБА_2 відмовився його отримати. 
		Відповідне підтверджується розпискою про отримання копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваним ОСОБА_2 , датованою 09 вересня 2016 р. (т. 1, а.с. 64), у якій підписів підозрюваного та адвоката Савченка А.М. в спеціально відведеному для цього місці немає, натомість під текстом розписки є письмова заява ОСОБА_2 та захисника Савченка А.М. про те, що прокурор дійсно надавав їм обвинувальний акт у копії кожному та реєстр матеріалів досудового розслідування, однак отримувати вказані процесуальні документи він відмовляється, оскільки складання обвинувального акта є процесуальною дією, яка свідчить про зміну статусу особи; цей документ може бути складений відносно особи, яка є підозрюваною у відповідному кримінальному провадженні, однак, на його думку, він не є підозрюваним у відповідному кримінальному провадженні, оскільки повідомлення про підозру уповноваженою на те особою йому не вручалося (запис написаний частково від імені двох осіб, частково від імені однієї особи; підписаний ОСОБА_2 ). Також наведене підтверджується виконаним письмово від руки документом від 12.09.2016 (т. 1, а.с. 61-63) адресованим прокуророві САП Скибенку О.І., складеним власноруч ОСОБА_2 в присутності захисника Савченка А.М., в якому вказується, що 12.09.2016 о 10 год. 00 хв. прокурор САП ОСОБА_105 , дійсно, надав йому та його захисникові ОСОБА_106 копію обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування кожному по екземпляру, однак, отримувати ці документи вони не будуть, із тих самих мотивів (відсутність статусу підозрюваного).
		Із урахуванням установлених обставин щодо відмови обвинуваченого ОСОБА_2 отримати обвинувальний акт та висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07.06.2018 по справі №718/1497/16-к, доводи захисника про те, що обвинуваченому ОСОБА_2 не вручено обвинувальний акт, суд вважає безпідставними.
		Щодо порушення прокурором строків складання обвинувального акта, суд зазначає, що в матеріалах справи є постанова заступника генерального прокурора - керівника САП Холодницького Н.І. щодо продовження строків досудового розслідування до 10.09.2016 (т. 7, а.с. 106-108). Цей день - субота. Обвинувальний акт, відповідно до проставлених на ньому дат, складено детективом, підписано та затверджено прокурором 09.09.2016 (т. 1, а.с. 2-44). Обвинувачений ОСОБА_2 стверджував, що він був відсутній в САП 09.09.2016, а прибув туди лише 12.09.2016, прокурор викликав його на 09.09.2016, однак, він не зміг прибути в цей день, через неможливість прибуття захисника. 
		Розглядаючи цей довід, суд ураховує, що в протоколах про надання доступу до матеріалів досудового розслідування (т. 10, а.с. 162-195), підписаних обвинуваченими та їх захисниками, вказана дата 09.09.2016 та зазначається місце ознайомлення - приміщення САП ГПУ. Відповідне спростовує твердження обвинуваченого ОСОБА_2 , що він був відсутній в САП 09.09.2016. А з урахуванням встановленої судом відмови обвинуваченого 09.09.2016 отримати обвинувальний акт, суд вважає підтвердженим, що обвинувальний акт було складено прокурором у межах строків досудового розслідування.
		Отже, порушень кримінального процесуального закону щодо складання та вручення обвинуваченому обвинувального акта судом не встановлено.
		12.6. Також обвинувачений ОСОБА_2 зазначав у виступі в судових дебатах, що відсутні докази того, що він мав передавати будь-які кошти будь-кому. В свою чергу, обвинувачений ОСОБА_1 вказував на відсутність доказів того, що ОСОБА_2 мав передавати йому кошти.
		Відхиляючи вказані доводи, суд зазначає, що склад злочину, передбаченого ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a>, не передбачає передачу коштів іншим особам, а передбачає надання обіцянки здійснити вплив на особу, уповноважену на здійснення функцій держави за надання неправомірної вигоди, що і було вчинено ОСОБА_2 у співучасті з ОСОБА_1 . 
		У частині вчинення злочину, передбаченого ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>, суд установив, що ОСОБА_1 вчинив прохання надати неправомірну вигоду для себе, після чого склав та передав ОСОБА_82 лист погодження, який ОСОБА_2 мав передати ОСОБА_3 в обмін на неправомірну вигоду (завдаток), в складі якої була частина неправомірної вигоди, що призначалась ОСОБА_1 за видачу листа погодження; відповідний завдаток ОСОБА_2 було від ОСОБА_3 одержано (п. 5.2, 5.3.1, 5.8.6 цього вироку). Отже, суд вважає доведеним поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 , окрім прохання надати неправомірну вигоду для себе, в межах єдиного злочинного умислу вчинив, за пособництва ОСОБА_2 , також її одержання. 
		13. Висновки суду
		Передбачений <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_114/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#114" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 17 КПК</a> стандарт доведення поза розумним сумнівом, як зазначено в постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 331/2686/16-к, означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний із елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Сукупність обставин, установлена під час судового розгляду в цій справі, виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом судового розгляду, крім того, що злочини було вчинено, і обвинувачені є винними у вчиненні цих злочинів. 
		Розглянувши справу в межах висунутого обвинувачення, вийшовши, з мотивів, зазначених у п. 3.3-3.5, 3.9 цього вироку, за межі висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, оскільки це покращує становище обвинувачених, оцінивши кожний досліджений та перевірений у судовому засіданні доказ за своїм внутрішнім переконанням із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає доведеною поза розумнім сумнівом вину:
		- обвинуваченого ОСОБА_1 у висловленні службовою особою прохання надати неправомірну вигоду для себе за вчинення дії з використанням службового становища - складання та видачу листа погодження про незаперечення щодо довгострокового тимчасового користування в спортивно-оздоровчих та рекреаційних цілях терміном 49 років земельної ділянки орієнтовною площею 74,5 га, за посередництва ОСОБА_2 , одержанні такої неправомірної вигоди, та, водночас, за співучасті ОСОБА_2 , наданні обіцянки здійснити вплив за надання йому в подальшому неправомірної вигоди на прийняття позитивного рішення начальником Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4 , тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави, з метою прийняття останнім рішення щодо незаперечення щодо довгострокового тимчасового користування в спортивно-оздоровчих та рекреаційних цілях терміном 49 років земельної ділянки орієнтовною площею 74,5 га, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a> (в редакції станом на 26.11.2015, зі змінами, внесеними <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_11_10/pravo1/T150770.html?pravo=1" title="Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні; нормативно-правовий акт № 770-VIII від 10.11.2015" target="_blank">Законом України від 10.11.2015 № 770-VIII</a>), ч. 2 ст. 369-2 (в редакції станом на 26.11.2015, зі змінами, внесеними зазначеним Законом від 10.11.2015) <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">КК</a>; 
		- обвинуваченого ОСОБА_2 у наданні обіцянки здійснити вплив за надання йому в подальшому неправомірної вигоди на посадових осіб Київської ОДА, Київської обласної ради, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, тобто осіб, уповноважених на виконання функцій держави, для погодження, отримання дозволу на розробку та затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі у довгострокове тимчасове користування земельної ділянки орієнтовною площею 74,5 га, а також вчиненні пособництва  ОСОБА_1  у висловленні прохання надати неправомірну вигоду для себе та в одержанні такої неправомірної вигоди за вчинення  ОСОБА_1  як службовою особою дії з використанням службового становища - складання та видачу листа погодження про незаперечення щодо довгострокового тимчасового користування в спортивно-оздоровчих та рекреаційних цілях терміном 49 років земельної ділянки орієнтовною площею 74,5 га, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2 (в редакції станом на 26.11.2015, зі змінами, внесеними зазначеним Законом від 10.11.2015) <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">КК</a>, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 368 (в редакції станом на 26.11.2015, зі змінами, внесеними зазначеним Законом від 10.11.2015) <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">КК</a>.
		14. Призначення покарання
		14.1 Призначення покарання ОСОБА_1 .
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_267/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#267" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 65 КК</a>, враховує особу винного та ступінь тяжкості вчинених злочинів, а також відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання відповідно до ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_275/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#275" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">66</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_287/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#287" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">67 КК</a>.
		Щодо особи обвинуваченого, суд ураховує його вік, позитивні характеристики (т. 7, а.с. 237-240), що він неодружений, має на утриманні дітину 2006 р.н. (т. 3, а.с. 142), непогашених судимостей не має (т. 7, а.с. 229), має вищу освіту (т. 3, а.с. 160), працює, є потерпілим від Чорнобильської катастрофи категорії 3 (т. 3, а.с. 165), на обліку лікарів нарколога і психіатра не перебуває (т. 7, а.с. 233, 235-236).
		Щодо ступеня тяжкості вчинених злочинів, суд ураховує, що вчинені в ідеальній сукупності злочини належать до умисних корисливих корупційних злочинів. Також суд ураховує, що ОСОБА_1 вчинив ці злочини, перебуваючи на посаді керівника державного підприємства - т.в.о. директора Державного підприємства "Ржищівський військовий лісгосп", що здійснював свою лісогосподарську діяльність на землях оборони. Злочини вчинено під час проведення в Україні антитерористичної операції. Відповідні обставини суттєво впливають на ступінь тяжкості вчинених злочинів у бік її підвищення. Окрім того, суспільну небезпеку вчинених злочинів підвищує значний розмір земельної ділянки, за складання та видачу листа погодження та за вплив на службових осіб щодо надання в користування якої, обвинувачений, відповідно, прохав, погодився та отримав неправомірну вигоду. Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_39/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#39" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 13 Конституції України</a>, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу.
		Санкція ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a> (в редакції станом на 26.11.2015, зі змінами, внесеними <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_11_10/pravo1/T150770.html?pravo=1" title="Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні; нормативно-правовий акт № 770-VIII від 10.11.2015" target="_blank">Законом України від 10.11.2015 № 770-VIII</a>) передбачає основне покарання у виді штрафу від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк від трьох до шести місяців, або позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років. Окрім того, санкція ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a> передбачає обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 
		Виходячи із засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на суспільну небезпеку корисливого корупційного злочину та об`єкт посягання, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів недостатнім буде покарання у виді штрафу або арешту, а також позбавлення волі на рівні мінімальної межі покарання у вигляді позбавлення волі, передбаченого санкцією ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>. У той же час, ураховуючи особу обвинуваченого, загальний розмір неправомірної вигоди, вчинення злочину в співучасті, та інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що покарання в максимальному розмірі також буде несправедливим через надмірну суворість.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових злочинів необхідним і достатнім буде основне покарання за ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a> у виді позбавлення волі строком на три роки. 
		Щодо додаткового покарання, з метою ефективного запобігання вчинення ОСОБА_1 нових корупційних злочинів після відбуття основного покарання, суд вважає за необхідне застосувати у якості додаткового покарання позбавлення права обіймати посади, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", окрім виборних посад, строком на три роки. Обрання саме такого переліку посад обумовлюється корупційними ризиками, що є характерними для цих категорій посад.
		Санкція ч. 2 ст. 369-2 (в редакції станом на 26.11.2015, зі змінами, внесеними зазначеним Законом від 10.11.2015) <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">КК</a> передбачає основне покарання у виді штрафу від 750 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п`яти років.
		Суд, виходячи, зокрема, і з наведених вище мотивів, щодо тяжкості обох злочинів, враховує додатково, що такий злочин як зловживання впливом має значну суспільну небезпеку, оскільки створює у громадян уявлення щодо наскрізної корумпованості всіх державних органів та підприємств. Тяжкість вчиненого ОСОБА_1 зловживання впливом підвищує те, що при вчиненні злочину він був службовою особою - керівником державного підприємства.
		Призначаючи покарання за цей злочин, виходячи із засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на суспільну небезпеку корисливого корупційного злочину та об`єкт посягання, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів також недостатнім буде покарання у виді штрафу, а також позбавлення волі на рівні мінімальної межі покарання у виді позбавлення волі, передбаченого санкцією ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a>. У той же час, ураховуючи особу обвинуваченого, загальний розмір неправомірної вигоди та інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що покарання в максимальному розмірі також буде несправедливим через надмірну суворість. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень необхідним і достатнім буде покарання за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a> у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
		Призначаючи покарання за сукупністю злочинів, суд уважає за необхідне застосувати правило, передбачене ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_311/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#311" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 70 КК</a>, і визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Відтак, ОСОБА_1 належить призначити остаточне покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням його права обіймати посади, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", окрім виборних посад, строком на три роки.
		Застосування до ОСОБА_1 положень ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_308/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#308" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">69</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_347/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#347" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">75 КК</a>, а саме призначення покарання нижче нижчої межі, встановленої санкцією частини статті, та звільнення від відбування покарання з випробовуванням не передбачені вказаними положеннями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">КК</a>, в зв`язку тим, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">368</a>, ч. 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">369-2 КК</a>, згідно з приміткою до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_912286/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#912286" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 45 КК</a>, належать до корупційних.
		14.2. Призначення покарання ОСОБА_2 .
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд, згідно з вимогами <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_267/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#267" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 65 КК</a>, враховує особу винного та ступінь тяжкості вчинених злочинів, а також відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання відповідно до ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_275/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#275" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">66</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_287/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#287" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">67 КК</a>.
		Щодо особи обвинуваченого, суд враховує його вік, позитивні характеристики (т. 7, а.с. 271), те, що він має міцні соціальні зв`язки, одружений (т. 7, а.с. 268), має на утриманні двох дітей 2004 і 2012 р.н. (т. 7, а.с. 269-270), непогашених судимостей не має (т. 7, а.с. 264), на обліку лікарів нарколога і психіатра не перебуває (т. 7, а.с. 265-267).
		Щодо ступеня тяжкості вчинених злочинів, суд ураховує, що вчинені в ідеальній сукупності злочини, передбачені ч. 5 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_99/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#99" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">27</a>, ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">368</a>, ч. 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">369-2 КК</a> належать до умисних корисливих корупційних злочинів. 
		Також суд ураховує, що ОСОБА_2 умисно вчинив пособництво у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>, особі, що перебувала на посаді т.в.о. директора Державного підприємства "Ржищівський військовий лісгосп", що здійснював свою лісогосподарську діяльність на землях оборони. Злочин учинено під час проведення в Україні антитерористичної операції. Відповідні обставини суттєво впливають на ступінь тяжкості вчинених злочинів у бік її підвищення.
		Санкція ч. 1 ст. 368 (в редакції станом на 26.11.2015, зі змінами, внесеними зазначеним Законом від 10.11.2015) <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">КК</a> передбачає основне покарання у виді штрафу від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк від трьох до шести місяців, або позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років. Окрім того, санкція ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a> передбачає обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 
		Виходячи із засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на суспільну небезпеку корисливого корупційного злочину та об`єкт посягання, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів недостатнім буде покарання у виді штрафу або арешту, передбаченого санкцією ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>. У той же час, враховуючи особу обвинуваченого, загальний розмір неправомірної вигоди, вчинення злочину в співучасті та інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що покарання в максимальному розмірі також буде несправедливим через надмірну суворість. 
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню ним нових злочинів необхідним і достатнім буде покарання за ч. 5 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_99/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#99" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">27</a>, ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">368 КК</a> у мінімальному розмірі передбаченого санкцією ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a> покарання у виді позбавлення волі - позбавлення волі строком на два роки.
		Щодо додаткового покарання, з метою ефективного запобігання вчинення нових корупційних злочинів після відбуття основного покарання, суд вважає за необхідне застосувати у якості додаткового покарання позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських або організаційно-розпорядчих повноважень на підприємствах, організаціях, установах державної та комунальної власності строком на два роки.
		Санкція ч. 2 ст. 369-2 (в редакції станом на 26.11.2015, зі змінами, внесеними зазначеним Законом від 10.11.2015) <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">КК</a> передбачає основне покарання у виді штрафу від 750 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п`яти років.
		Суд, виходячи, зокрема, і з наведених вище мотивів, щодо суспільної небезпеки обох злочинів, враховує додатково, що тяжкість учиненого злочину підвищує значний розмір земельної ділянки, з метою прийняття рішення щодо якої обвинуваченим ОСОБА_2 було надано обіцянку здійснити вплив за надання йому у подальшому неправомірної вигоди на осіб, уповноважених на виконання функцій держави, а також те, що таку обіцянку було надано щодо здійснення впливу на службових осіб різних органів.
		Призначаючи покарання за цей злочин, виходячи із засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на суспільну небезпеку корисливого корупційного злочину та об`єкт посягання, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів також недостатнім буде покарання у виді штрафу, а також позбавлення волі на рівні мінімальної межі покарання у вигляді позбавлення волі, передбаченого санкцією ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a>. У той же час, враховуючи особу обвинуваченого, загальний розмір неправомірної вигоди та інші обставини кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що покарання в максимальному розмірі також буде несправедливим через надмірну суворість. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню ним нових злочинів необхідним і достатнім буде покарання за ч. 2 ст. 369-2 у виді позбавлення волі строком на три роки.
		Призначаючи покарання за сукупністю злочинів, суд уважає за необхідне застосувати правило, передбачене ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_311/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#311" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 70 КК</a>, і визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Згідно з ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_311/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#311" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 70 КК</a> суд вважає за необхідне приєднати до основного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, додаткове покарання, призначене судом за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_99/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#99" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">27</a>, ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">368 КК</a>.
		Відтак, ОСОБА_2 належить призначити остаточне покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням його права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських або організаційно-розпорядчих повноважень на підприємствах, організаціях, установах державної та комунальної власності, строком на два роки.
		Застосування до ОСОБА_2 положень ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_308/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#308" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">69</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_347/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#347" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">75 КК</a>, а саме призначення покарання нижче нижчої межі, встановленої санкцією частини статті, та звільнення від відбування покарання з випробовуванням не передбачене вказаними положеннями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">КК</a> в зв`язку тим, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">368</a>, ч. 2 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">369-2 КК</a>, згідно з приміткою до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_912286/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#912286" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 45 КК</a>, належать до корупційних.
		15. Інші питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку
		15.1. Прокурор під час судових дебатів клопотав про застосування до набрання вироком законної сили до обвинувачених запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Разом із тим, прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених.
		Суд ураховує, що під час досудового розслідування та судового розгляду, з 2016 р., обвинувачені не мали запобіжного заходу. Під час судового розгляду у Вищому антикорупійному суді фактів порушення обвинуваченими процесуальних обов`язків установлено не було. 
		Ураховуючи особи обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , їх поведінку під час судового розгляду, тяжкість учинених злочинів, а також характер призначених судом покарань, суд уважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили необхідно обрати запобіжні заходи у виді особистого зобов`язання із покладенням на них обов`язків, передбачених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1505/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1505" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 194 КПК</a>, а саме, прибувати за кожною вимогою до суду або до органу виконання покарань.
		15.2. Вирішуючи долю речових доказів та арештованого майна, суд виходить із наступного. Відповідно до ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1329/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#1329" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 174 КПК України</a>, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд вирішує питання про скасування арешту майна.
		Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.05.2016 у справі №760/8491/16-к, провадження №1-кс/760/5834/16 (т. 5, а.с. 220-222), накладено арешт на речові докази, в т.ч. документи. Відповідний арешт підлягає скасуванню. 
		Також у матеріалах кримінального провадження містяться постанова слідчого Подільського УП ГУНП у м. Києві від 11.03.2016 (т. 4, а.с. 1-4), постанова детектива НАБУ від 10.06.2016 про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання, (т. 5, а.с. 178-179).
		Відповідно до положень <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_779/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#779" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 100 КПК</a> перелічені у згаданих ухвалі та постановах документи - підлягають залишенню в матеріалах судової справи, а грошові кошти (40 грошових купюр номіналом по 100 доларів та 300 грошових купюр номіналом по 500 гривень), записники, ноутбук і мобільні телефони - поверненню власникам.
		Речові докази, що не мають ніякої цінності (контрольний зразок серветки, змиви з рук ОСОБА_2 , зразок спеціальної хімічної речовини) належить знищити.
		Названі докази і документи повинні зберігатися до набрання вироком законної сили.
		15.3. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.05.2016 у справі №760/8491/16-к, провадження №1-кс/760/5833/16 (т. 6, а.с. 6-7) накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_11 , якою на праві приватної спільної сумісної власності в частці 1/6 володіє ОСОБА_1 .
		Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.05.2016 у справі №760/8491/16-к, провадження №1-кс/760/5832/16 (т. 6, а.с. 18-19) накладено арешт на:
		- трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_12 ;
		- кімнату АДРЕСА_13 ;
		- земельну ділянку за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Бузівська сільська рада, площею 3,2384 га, кадастровий номер 3222480800:08:003:0096.
		Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07.07.2016 у справі №760/11716/16-к, провадження №1-кс/760/9141/16 (т. 6, а.с. 68) накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_14 , якою на праві приватної сумісної власності в частці 1/2 володіють ОСОБА_96 та ОСОБА_97 .
		Оскільки конфіскація майна не передбачена як покарання за злочини, у вчиненні яких обвинувачені були визнані винними, спеціальна конфіскація в цій справі застосуванню не підлягає, то накладений зазначеними ухвалами арешт нерухомого майна належить скасувати.
		15.4. Згідно ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_980/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#980" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 126 КПК</a> суд у вироку вирішує питання щодо процесуальних витрат. Відповідно до ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_974/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#974" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 124 КПК</a>, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Довідка щодо фактичної вартості проведення судової експертизи (т. 5, а.с. 80) визнана недопустимим доказом у п. 8.2 цього вироку. Тому процесуальні витрати на залучення експерта стягненню з обвинувачених не підлягають як такі, що не підтверджені допустимими доказами. 
		Враховуючи викладене, керуючись ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2694/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#2694" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">370</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2730/ed_2020_07_21/pravo1/T124651.html?pravo=1#2730" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">374 КПК</a> суд
		У Х В А Л И В :
		1. ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a>, ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a> та призначити покарання:
		- за ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 368 КК</a> - 3 роки позбавлення волі з позбавленням ОСОБА_1 права обіймати посади, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", окрім виборних посад, строком на три роки.
		- за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a> - 4 роки позбавлення волі.
		На підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_311/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#311" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 70 КК</a> за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням його права обіймати посади, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", окрім виборних посад, строком на три роки.
		2. ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_99/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#99" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">27</a>, ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">368 КК</a>, ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a> та призначити покарання:
		- за ч. 5 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_99/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#99" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">27</a>, ч. 1 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">368 КК</a> - 2 роки позбавлення волі з позбавленням його права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських або організаційно-розпорядчих повноважень на підприємствах, організаціях, установах державної та комунальної власності, строком на два роки;
		- за ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909981/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#909981" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 369-2 КК</a> - 3 роки позбавлення волі.
		На підставі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_311/ed_2020_08_13/pravo1/T012341.html?pravo=1#311" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 70 КК</a> за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням його права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських або організаційно-розпорядчих повноважень на підприємствах, організаціях, установах державної та комунальної власності, строком на два роки.
		3. Строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 після набрання вироком законної сили.
		4. Щодо заходів забезпечення кримінального провадження: 
		а) до набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання із покладенням на нього обов`язку прибувати за кожною вимогою до суду або до органу виконання покарань;
		б) до набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання із покладенням на нього обов`язку прибувати за кожною вимогою до суду або до органу виконання покарань;
		в) скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.05.2016 у справі №760/8491/16-к, провадження №1-кс/760/5834/16, з метою збереження речових доказів, на:
		-медичну довідку серії 12ЯЯХ №625415 на ім`я ОСОБА_1 ; 
		-медичну довідку серії МД № 1474 від 24.12.2015 на ім`я ОСОБА_1 ;
		-копію диплома спеціаліста серії НОМЕР_12 на ім`я ОСОБА_1 ;
		-особову картку працівника ОСОБА_1 із додатковими службовими документами на 51 аркуші;
		-заяву від імені ОСОБА_3 від 04.03.2016 без підпису на ім`я директора ДП "Ржищівський військовий лісгосп" ОСОБА_1 , вхідний номер № 103 від 09.03.2016 на 1 аркуші;
		-копію аналогічної заяви від імені ОСОБА_3 від 04.03.2016 з підписом на ім`я ОСОБА_1 на 1 аркуші;
		-заяву від імені ОСОБА_3 від 04.03.2016 з підписом на ім`я начальника Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4 щодо надання у довготривале використання земельної ділянки площею 74,5 га в територіальних межах Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області на 1 аркуші;
		-лист від директора ДП "Ржищівський військовий лісгосп" ОСОБА_1 з підписом від 09.03.2016 за №68 на ім`я ОСОБА_3 щодо незаперечення про використання в спортивно-оздоровчих та рекреаційних цілях терміном на 49 років земельної ділянки загальною площею біля 74,5 га на 1 аркуші; 
		-журнал вхідної кореспонденції ДП "Ржищівський військовий лісгосп", який розпочатий 01.01.2014 на 48 аркушах;
		-журнал реєстрації вхідних документів ДП "Ржищівський військовий лісгосп", який розпочатий 05.01.2016;
		-записник з обгорткою чорного кольору із написом на обгортці "Оранта", що належить ОСОБА_1 ;
		-записник з обгорткою темно-коричневого кольору із написом на обгортці «Лідер страхова компанія», належить ОСОБА_1 ;
		-записник (блокнот) світло-голубого кольору з написом "Оранта національна акціонерна страхова компанія", що належить ОСОБА_1 ;
		-мобільний телефон сірого кольору марки "Lenovo S-90-A", IMEI 1: НОМЕР_13 , IMEI 2: НОМЕР_14 , із сім-картками мобільного оператора ПрАТ "Київстар" № НОМЕР_15 та мобільного оператора ПрАТ "МТС Україна" № НОМЕР_16 , що належать ОСОБА_1 ;
		-ноутбук чорного кольору марки "Acer" серійний номер НОМЕР_17 та зарядний пристрій до нього, що належить ОСОБА_1 ;
		-мобільний телефон світло-чорного кольору марки "Nokia" моделі "6700с-1", IMEI: НОМЕР_9 із сім-карткою мобільного оператора ПрАТ "Київстар" № НОМЕР_10 , що належить ОСОБА_2 ;
		г) скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.05.2016 у справі №760/8491/16-к, провадження №1-кс/760/5833/16 на квартиру за адресою: АДРЕСА_11 , якою на праві приватної спільної сумісної власності в частці 1/6 володіє ОСОБА_1 ;
		ґ) скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.05.2016 у справі №760/8491/16-к, провадження №1-кс/760/5832/16 на:
		-трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_12 ;
		-кімнату АДРЕСА_13 ;
		-земельну ділянку за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Бузівська сільська рада, площею 3,2384 га, кадастровий номер 3222480800:08:003:0096;
		д) скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07.07.2016 у справі №760/11716/16-к, провадження №1-кс/760/9141/16 (т. 6, а.с. 68) на квартиру за адресою: АДРЕСА_14 , якою на праві приватної сумісної власності в частці 1/2 володіють ОСОБА_96 та ОСОБА_97 .
		5. Речові докази:
		а) залишити в матеріалах кримінального провадження речові докази у вигляді документів:
		-оригінал листа-погодження від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 за вих. №68 від 09.03.2016;
		-викопіювання земельної ділянки у кварталах 126 і 127 ДП "Ржищівський військовий лісгосп";
		-копію заяви від імені ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1 від 04.03.2016;
		-диск для лазерних систем зчитування із файлами з камер відеоспостереження з приміщення закладу громадського харчування "Таверна Вінштуб";
		-медичну довідку серії 12ЯЯХ №625415 на ім`я ОСОБА_1 ОСОБА_1 ; 
		-медичну довідку серії МД № 1474 від 24.12.2015 на ім`я ОСОБА_1 ;
		-копію диплома спеціаліста серії НОМЕР_12 на ім`я ОСОБА_1 ;
		-особову картку працівника;
		-заяву від 04.03.2016 від ОСОБА_3 на ім`я директора Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства;
		-заяву від 04.03.2013 від ОСОБА_3 до т.в.о. директора ДП "Ржищівський військовий лісгосп" щодо надання дозволу на довгострокове використання земельної ділянки;
		-відповідь ОСОБА_3 від т.в.о. директора ДП "Ржищівський військовий лісгосп".
		б) знищити речові докази, що не мають ніякої цінності:
		-контрольний зразок серветки;
		-змив з правої руки та змив з лівої руки ОСОБА_2 ;
		-зразок спеціальної хімічної речовини;
		в) повернути власникам:
		-журнали вихідної кореспонденції, що належать ДП "Ржищівський військовий лісгосп";
		-журнали реєстрації вхідної кореспонденції, що належать ДП "Ржищівський військовий лісгосп";
		-записник з обгорткою чорного кольору із написом на обгортці "Оранта", що належить ОСОБА_1 ;
		-записник з обгорткою темно-коричневого кольору із написом на обгортці "Лідер страхова компанія", що належить ОСОБА_1 ;
		-записник (блокнот) світло-голубого кольору з написом "Оранта національна акціонерна страхова компанія", що належить ОСОБА_1 ;
		-мобільний телефон сірого кольору марки "Lenovo S-90-A", IMEI 1: НОМЕР_13 , IMEI 2: НОМЕР_14 , із сім-картками мобільного оператора ПрАТ "Київстар" № НОМЕР_15 та мобільного оператора ПрАТ "МТС Україна" № НОМЕР_16 , що належать ОСОБА_1 ;
		-ноутбук чорного кольору марки "Acer" серійний номер НОМЕР_17 та зарядний пристрій до нього, що належить ОСОБА_1 ;
		-мобільний телефон світло-чорного кольору марки "Nokia" марки "6700с-1", IMEI: НОМЕР_9 із сім-карткою мобільного оператора ПрАТ "Київстар" № НОМЕР_10 , що належить ОСОБА_2 ;
		г) 40 грошових купюр номіналом по 100 доларів та 300 грошових купюр номіналом по 500 гривень, що належать Службі безпеки України.
		Зберігати названі речові докази і документи до набрання вироком законної сили.
		6. Процесуальні витрати стягненню з обвинувачених не підлягають.
		Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів із дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копії вироку підлягають негайному врученню обвинуваченим і прокурору.
		Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачені та їх захисник - подати клопотання про помилування.
		 
		Головуючий суддя                                                        О.О.Кравчук
		 
		 
		 
		Судді                                                                        І.О.Білоус
		 
		 
		 
		                                     &