Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/12885/20 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 01.09.2020. Зареєстровано: 01.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.09.2020.
Дата набрання законної сили: 31.08.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		УХВАЛА
		про забезпечення позову
		31.08.2020Справа №  910/12885/20
		Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши
		заяву Ріордан Лімітед [Riordan Limited]
		про забезпечення позову, подану разом із позовною заявою Ріордан Лімітед [Riordan Limited]
		до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест", яке діє в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Голден"
		    2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікерія"
		про визнання правочинів удаваними, припинення правовідношення, визнання недійсним правочину і визнання права власності
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Ріордан Лімітед [Riordan Limited] (далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест", яке діє в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Голден" (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікерія" (далі - відповідач-2) про:
		- визнання удаваними Договорів купівлі-продажу цінних паперів № 10-G від 22 липня 2015 року і № 11-G від 24 липня 2015 року між Ріордан Лімітед [Riordan Limited] і Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест";
		- припинення правовідносин між Ріордан Лімітед [Riordan Limited] і Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест" за удаваними Договорами купівлі-продажу цінних паперів № 10-G від 22 липня 2015 року і № 11-G від 24 липня 2015 року - шляхом повернення Ріордан Лімітед [Riordan Limited] Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест" у 10-тиденний строк після отримання позивачем у власність частки розміром 100 % статутного капіталу у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Керамблоки-Інвест" іменних інвестиційних сертифікатів, загальною кількістю 71 285 штук, емітентом яких є відповідач-1;
		- визнання недійсним правочину між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лікерія" щодо відчуження частки розміром 100 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамблоки-Інвест";
		- визнання за Ріордан Лімітед [Riordan Limited] права власності на частку розміром 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамблоки-Інвест".
		Позов мотивовано тим, що Договори купівлі-продажу цінних паперів № 10-G від 22 липня 2015 року і № 11-G від 24 липня 2015 року між Ріордан Лімітед [Riordan Limited] і Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест" було укладено для фінансування і приховання купівлі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамблоки-Інвест", а тому вказані договори підлягають визнанню удаваними на підставі статті 235 Цивільного кодексу України, оскільки зовнішнє волевиявлення позивача не відповідало його внутрішній волі та протирічить відносинам за Договором комісії, який, на думку позивача, насправді був укладений між позивачем та відповідачем-1. 
		З огляду на те, що у відносинах, які склались між позивачем, як комітентом, та відповідачем-1, як комісіонером, з окремими елементами інших зобов`язальних правовідносин, оскільки перерахування грошових коштів позивачем відбулось саме для купівлі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамблоки-Інвест" та ухилення відповідача-1 від виконання обов`язку з передачі частки на користь позивача, позивач просить суд визнати право власності на частку розміром 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамблоки-Інвест" як еквівалент отриманих сертифікатів за Договорами купівлі-продажу цінних паперів № 10-G від 22 липня 2015 року і № 11-G від 24 липня 2015 року, відтак внаслідок удаваності вказаних Договорів позивачем заявлено вимогу про припинення правовідносин між позивачем та відповідачем-1 та повернення Ріордан Лімітед [Riordan Limited] Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест" іменних інвестиційних сертифікатів, загальною кількістю 71 285 штук, емітентом яких є відповідач-1.
		Позивач також зазначив, що всупереч угоди із позивачем відповідач-1 відчужив актив, який фактично належить позивачу, відповідачу-2, що, на думку позивача, вкотре доводить умисел відповідача-1 ухилитись від виконання зобов`язань перед позивачем щодо передачі набутої ним за рахунок позивача частки у товаристві, відтак укладений відповідачами правочин спрямований на недопущення визнання права власності на частку товариства за позивачем та оскільки вказаний правочин має фіктивний характер, порушує майнові інтереси позивача, позивач просить суд визнати недійсним правочин, укладений відповідачами щодо відчуження частки розміром 100 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамблоки-Інвест".
		Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:
		- накладення арешту на належну Товариству з обмеженою відповідальністю "Лікерія" частку розміром 100 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамблоки-Інвест";
		- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Лікерія" здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження належної йому на праві власності частки розміром 100 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамблоки-Інвест", у тому числі, але не виключно, за договорами купівлі-продажу, міни, застави, дарування тощо;
		- заборони всім та будь-яким особам, що виконують функції державної реєстрації змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі державним реєстраторам чи реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам, службовим особам Міністерства юстиції України та всіх органів юстиції України тощо здійснювати будь-які дії, направлені на реєстрацію відчуження, зменшення, збільшення, відмови від, а також будь-яких інших реєстраційних дій, що стосуються частки розміром 100 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамблоки-Інвест".
		В обґрунтування заяви про забезпечення позову Ріордан Лімітед [Riordan Limited] вказує, що збереження за відповідачем-2 спірного майна (частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамблоки-Інвест") до винесення остаточного рішення по даній справі та можливість швидкого і повного виконання рішення суду становить мету позивача і його сподівання на ефективний захист його прав і законних інтересів, що виключатиме подання додаткових позовів.
		Заявник звертає увагу суду, що відповідач-1, всупереч прямим заборонам позивача, після отримання вимоги позивача щодо виконання зобов`язання з передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамблоки-Інвест" фіктивно відчужив актив, який фактично належить позивачу, відповідачу-2. За твердженнями позивача, отримавши 13.07.2020 повідомлення про намір відповідача-1 відчужити частку у статутному капіталі ТОВ "Керамблоки-Інвест", позивач вже звертався до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, у задоволенні якої судом було відмовлено, про що постановлено ухвалу від 21.07.2020, втім, як зазначає позивач, вже 05.08.2020 він довідався про те, що єдиним учасником ТОВ "Керамблоки-Інвест" замість відповідача-1 став відповідач-2.
		З огляду на вищевикладене, Ріордан Лімітед [Riordan Limited] зазначає, що незастосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну відповідачу-2 частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамблоки-Інвест" та заборони вчинення дій, спрямованих на її відчуження, в межах заявлених вимог може призвести до відчуження відповідачем-2 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамблоки-Інвест" третім особам, що не є учасниками цієї справи, що, на думку заявника, свідчить про високу ймовірність ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду та ефективний захист або поновлення прав і законних інтересів позивача.
		Заява Ріордан Лімітед [Riordan Limited] про забезпечення позову відповідає приписам статті 139 Господарського процесуального кодексу України, підстави для її повернення позивачу відсутні.
		Відповідно до частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
		Згідно з частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
		Розглянувши заяву Ріордан Лімітед [Riordan Limited] про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наступне.
		За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини  першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
		Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Забезпечення позову - це по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
		Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні рішення суду у випадку задоволення позову.
		При розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
		Предметом заявленого Ріордан Лімітед [Riordan Limited] позову, як було вказано вище, є вимоги позивача до відповідачів про визнання удаваними Договорів купівлі-продажу цінних паперів № 10-G від 22 липня 2015 року і № 11-G від 24 липня 2015 року; припинення правовідносин між позивачем та відповідачем-1 за вказаними договорами шляхом повернення позивачем відповідачу-1 у 10-тиденний строк після отримання позивачем у власність частки розміром 100 % статутного капіталу у ТОВ "Керамблоки-Інвест" іменних інвестиційних сертифікатів, загальною кількістю 71 285 штук, емітентом яких є відповідач-1; визнання недійсним правочину, укладеного відповідачами, щодо відчуження частки розміром 100 % у статутному капіталі ТОВ "Керамблоки-Інвест"; визнання за позивачем права власності на частку розміром 100 % у статутному капіталі ТОВ "Керамблоки-Інвест".
		Судове рішення у разі задоволення вимог немайнового характеру не вимагатиме примусового виконання. Тому в даному випадку застосовуватися та досліджуватися повинна така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		В таких немайнових спорах має досліджуватися питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
		Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права. 
		Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. 
		При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
		При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
		Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При цьому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
		На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини  рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року     №15-рп/2004     у справі     №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
		Крім того, Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		У поданій до суду позовній заяві позивачем також заявлено вимогу майнового характеру щодо визнання за ним права власності на частку розміром 100 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамблоки-Інвест".
		За доводами позивача, в разі задоволення позову про визнання за Ріордан Лімітед [Riordan Limited] права власності на частку у ТОВ "Керамблоки-Інвест" позивач отримає те, на що із самого початку правовідносин із відповідачем-1 була спрямована його воля, при цьому, позивачем було в повному обсязі перераховано грошові кошти за вказану частку у товаристві та в подальшому також не вимагатиметься звернення до відповідачів або інших осіб із вимогами про передачу частки у статутному капіталі ТОВ "Керамблоки-Інвест" до суду із новими позовами.
		З огляду на вищевикладене, суд встановив, що на теперішній час між сторонами існує спір про право власності на частку в статутному капіталі ТОВ "Керамблоки-Інвест".
		При цьому, за доводами Ріордан Лімітед [Riordan Limited], власником вказаної частки є позивач, оскільки перераховані ним грошові кошти були направлені відповідачем-1 на придбання частки ТОВ "Керамблоки-Інвест".
		Суд звертає увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.09.2019 у справі № 917/137/19.
		Згідно з частинами 3, 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
		За змістом пункту 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
		При цьому, піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 року у справі № 915/870/18.
		Поряд з цим, при розгляді заяви Ріордан Лімітед [Riordan Limited] про забезпечення позову, суд виходить з того, що в силу пункту 2 частини  першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії щодо предмета спору.
		Як було вказано вище, однією із заявлених Ріордан Лімітед [Riordan Limited] позовних вимог є вимога про визнання недійсним правочину, укладеного відповідачами, щодо відчуження частки розміром 100 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамблоки-Інвест".
		Судом встановлено, що позивач вже звертався до суду із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест", яке діє в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Голден" про забезпечення позову, в задоволенні якої було відмовлено, про що судом постановлено ухвалу від 21.07.2020 (справа № 910/10554/20).
		Натомість, як зазначає позивач, вже 05.08.2020 він довідався про те, що єдиним учасником ТОВ "Керамблоки-Інвест" замість відповідача-1 став відповідач-2.
		Вказані обставини також підтверджуються інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		Судом враховано, що обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану майна чи зниження його вартості.
		З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що обрані Ріордан Лімітед [Riordan Limited] заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну відповідачу-2 частку розміром 100 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамблоки-Інвест" та заборони відповідачу-2 здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження належної йому на праві власності частки розміром 100 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамблоки-Інвест" є співмірними із заявленими позовними вимогами та відповідають критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності.
		При цьому, забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, і наявний прямий зв`язок між обраними заявником заходами забезпечення позову і предметом позову, а саме обрані заходи забезпечення позову спроможні забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача.
		Суд погоджується з доводами заявника, що у випадку невжиття заявлених заходів забезпечення позову та в разі задоволення його позову, обраний позивачем спосіб захисту і поновлення порушених прав та інтересів буде неефективним та може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення.
		Як наслідок, Ріордан Лімітед [Riordan Limited] не зможе захистити порушені права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
		Крім того, у поданій до суду заяві позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони всім та будь-яким особам, що виконують функції державної реєстрації змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі державним реєстраторам чи реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам, службовим особам Міністерства юстиції України та всіх органів юстиції України тощо здійснювати будь-які дії, направлені на реєстрацію відчуження, зменшення, збільшення, відмови від, а також будь-яких інших реєстраційних дій, що стосуються частки розміром 100 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамблоки-Інвест".
		При цьому, зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що необхідність вжиття судом заявленого заходу забезпечення позову Ріордан Лімітед [Riordan Limited] жодним чином не вмотивовано.
		Суд звертає увагу, що згідно з п. 2 ч. 1  ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав.
		Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" підставами для відмови у державній реєстрації є наявність відомостей у Єдиному державному реєстрі про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії; про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв`язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи.
		Таким чином, зважаючи на вищевказані положення Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" необхідність заборони будь-яким особам, що виконують функції державної реєстрації змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснювати реєстраційні дії, що стосуються частки розміром 100 % статутного капіталу ТОВ "Керамблоки-Інвест" відсутня, оскільки наявність у Єдиному державному реєстрі відомостей про судове рішення щодо арешту корпоративних прав є підставою для відмови у державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, у зв`язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи.
		З огляду на вищенаведене, оскільки заявником було належним чином обґрунтовано та доведено за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів наявність обставин, з якими Господарський процесуальний кодекс України пов`язує можливість вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити частково заяву Ріордан Лімітед [Riordan Limited] про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну Товариству з обмеженою відповідальністю "Лікерія" частку розміром 100 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамблоки-Інвест" та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Лікерія" здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження належної йому на праві власності частки розміром 100 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамблоки-Інвест".
		В іншій частині заява Ріордан Лімітед [Riordan Limited] задоволенню не підлягає з вищевказаних підстав.
		Щодо зустрічного забезпечення, суд не вбачає необхідності в зустрічному забезпеченні, оскільки відсутні підстави вважати, що відповідачам буде завдано збитки у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову.
		Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Ріордан Лімітед [Riordan Limited] про забезпечення позову задовольнити частково.
		2. Вжити заходи забезпечення позову, а саме:
		1) накласти арешт на належну Товариству з обмеженою відповідальністю "Лікерія" (Україна, 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 20В, офіс 26/3; ідентифікаційний код: 42137815) частку розміром 100 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамблоки-Інвест" (ідентифікаційний код: 32960774);
		2) заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Лікерія" (Україна, 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 20В, офіс 26/3; ідентифікаційний код: 42137815) здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження належної йому на праві власності частки розміром 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамблоки-Інвест" (ідентифікаційний код: 32960774).
		3. В іншій частині заяви Ріордан Лімітед [Riordan Limited] про забезпечення позову відмовити.
		4. Ухвала про забезпечення позову відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" має силу виконавчого документу, набирає законної сили з моменту її підписання (31.08.2020) та може бути пред`явлена до виконання у строк до 31.08.2023 включно.
		5. Стягувачем у виконавчому провадженні за цією ухвалою є: Ріордан Лімітед [Riordan Limited] - юридична особа, створена за законодавством Республіки Кіпр, номер НЕ242139, місцезнаходження: Продрому Авеню, 75, Уанворлд Парквью Хаус, 4-й поверх 2063, м. Нікосія, Кіпр, [Prodromou Avenue, Oneworld Parkview House, 4th floor, 2063, Nicosia, Cyprus];
		Боржником-1 у виконавчому провадженні за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест", яке діє в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Голден" (код за ЄДРІСІ 2331625) (Україна, 04210, м. Київ, вул. Оболонська набережна, буд. 15, корп. 1, літ. А; ідентифікаційний код: 35000863);
		Боржником-2 у виконавчому провадженні за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікерія" (Україна, 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 20В, офіс 26/3; ідентифікаційний код: 42137815).
		6. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
		 
		 
		 
		 Суддя                                                                                                       О.В. Нечай

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...