Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 175/935/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 01.09.2020. Зареєстровано: 02.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.09.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/175/56/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42019041440000005

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 175/935/19 
		Провадження № 1-кп/175/56/19 
		 
		Вирок
		Іменем України
		01 вересня 2020 року   смт. Слобожанське 
		Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
		 
		головуючого судді ОСОБА_1 
		при секретареві ОСОБА_2 
		за участю сторін: прокурора ОСОБА_3 
		захисника ОСОБА_4 
		обвинуваченого ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження №42019041440000005 відносно:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с.Прибузьке Жовтневого району Миколаївської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого водієм ТОВ «Кловін», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.368 КК України -
		       встановив:
		 
		Обвинувачений ОСОБА_5 , на підставі розпорядження голови Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області «Про призначення ОСОБА_5 » №К-34/о/292-18 від 03.05.2018 призначено на посаду начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області та присвоєно 6 ранг державного службовця, у зв`язку з чим він належить до категорії «Б» посад державної служби, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу», як керівник структурного підрозділу місцевої державної адміністрації. 
		Згідно з посадовою інструкцією начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, затвердженою головою Дніпровської районної державної адміністрації ОСОБА_6 05.06.2018, з якою ОСОБА_5 , ознайомлений 05.06.2018, до обов`язків та повноважень останнього належить:
		1) здійснення керівництва діяльністю відділу, забезпечення виконання покладених на відділ завдань (пункт 2.1);
		2) розпорядження коштами, які виділяються на утримання відділу (пункт 2.3);
		3) здійснення організації та контролю процедур державних закупівель товарів, робіт та послуг у відділі (пункт 2.4);
		4) видання у межах компетенції наказів, організація і контроль їх виконання (пункт 2.7);
		5) затвердження договорів про співробітництво, взаємовідносини з навчальними закладами, науковими установами зарубіжних країн, міжнародними організаціями, фондами тощо (пункт 2.8);
		6) призначення на посаду і звільнення з посади працівників відділу, структурних підрозділів, керівників навчальних закладів та установ освіти комунальної форми власності (пункт 2.9);
		7) заохочення та накладення дисциплінарних стягнень на працівників відділу, керівників навчальних закладів та установ освіти (пункт 2.10);
		8) організація харчування дітей у навчальних закладах за рахунок бюджету та залучених коштів (пункт 2.22);
		9) контроль створення у загальноосвітніх навчальних закладах фонду загального обов`язкового навчання (фонду всеобучу), який формується за рахунок коштів бюджету, а також залучення коштів підприємств, установ, організацій та з інших джерел, для задоволення матеріально-побутових потреб учнів (пункт 2.37);
		10) має право зупиняти (скасовувати) у межах своєї компетенції дію наказів і розпоряджень керівників навчальних закладів, якщо вони суперечать законодавству, або видані з перевищенням їхніх повноважень.
		Таким чином, відповідно до службових обов`язків ОСОБА_5 , є особою, яка постійно здійснює функції представника влади та обіймає в органі державної влади  місцевій державній адміністрації, посаду керівника структурного підрозділу, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративного-господарських функцій, у зв`язку з чим в силу п. 1 Примітки до ст. 364 КК України, п. 2 Примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище. 
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 , 09.01.2019 звернувся до відділу освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної державної адміністрації з пропозицією укласти договір щодо надання послуг з організації харчування для Комунального закладу «Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області.
		Начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної державної адміністрації ОСОБА_5 , погодився на укладання вищевказаного договору від імені органу державної влади з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 , на загальну суму 177 000 грн., однак висловив вимогу про надання йому неправомірної вигоди в розмірі 10% від суми договору, що становить 18, 000,00 грн, як обов`язкової умови укладення вищевказаного договору.
		Внаслідок вищевказаних умисних, корисних та протиправних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , прийшов до висновку про неможливість подальшого здійснення підприємницької діяльності по наданню послуг з організації харчування для Комунального закладу «Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області без надання начальнику відділу освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної державної адміністрації ОСОБА_5 , неправомірної вигоди.
		Усвідомлюючи протиправні дії начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної державної адміністрації ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , 10.01.2019 звернувся до правоохоронних органів. 
		11.01.2019, приблизно о 14.50 годині, знаходячись у своєму службовому кабінеті №45 в будівлі Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області розташованої за адресою: Дніпровський район смт. Слобожанське вул. Теплична, 5, ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання ним неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням свого службового становища в інтересах того, хто надає таку вигоду, достовірно знаючи, що питання укладання договору про закупівлю послуг за публічні кошти по наданню послуг з організації харчування для Комунального закладу «Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області, належить до його службових повноважень, під час проведення співробітниками Управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, отримав від ОСОБА_7 , неправомірну вигоду в сумі 18 000 грн. за укладання з останнім, як фізичною особою-підприємцем, договору про закупівлю послуг за публічні кошти по наданню послуг з організації харчування для Комунального закладу «Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , свою вину в інкримінованому йому складі злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України не визнав та пояснив, що з травня 2018 року його призначено на посаду начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області. Він був державним службовцем та приймав присягу. ОСОБА_7 , неодноразово звертався до нього щодо питань про укладення договору про надання послуг з харчування, однак він йому відмовляв так як ОСОБА_7 , не мав відповідних документів (КВЕДів) на заняття цією діяльністю. На початку січня більш точної дати не пам`ятає, ОСОБА_7 , знов звернувся до нього та запропонував свої послуги щодо організації шкільного харчування, згоди вони не дійшли знову ж з підстав відсутності необхідних документів для укладання договору. 
		Однак 11 січня 2019 року його було за власним бажанням звільнено з посади. З наказом про звільнення його ознайомили 11 січня 2019 року до обіду, а тому він був сумним. Заяву про звільнення за власним бажанням він написав увечері 10 січня 2019 року. Після обіду будучи вже не начальником відділу він під тиском ОСОБА_7 , погодився укласти з ним договір та після обіду його було затримано співробітниками правоохоронних органів. 
		Додатково зазначив суду, що секретар ОСОБА_8 , йому повідомила про те, що укладений договір не відповідає вимогам і його укладення неможливо. Однак, він розумів, що цей договір не матиме вже юридичної сили і тому погодився його укласти. Під час проведення обшуку і його затримання слідчим було порушено його право на захист, у нього забрали телефон і він не мав змоги повідомити адвоката, чи когось із рідних про його затримання. Згодом після проведення обшуку близько 8 години вечора до ГУНП приїхав захисник. Також повідомив, під час обшуку у його кабінеті співробітниками поліції було знайдено його особисті гроші, які йому не повернули. 
		Обвинувачений ОСОБА_5 , відмовився пояснити суду про обставини укладання договору з ОСОБА_7 , без необхідних у останнього документів і отримання від ОСОБА_7 , неправомірної винагороди за укладеним договором та про вилучені гроші 18 000 грн. Він вважає дії правоохоронців провокацією. 
		Суд критично ставиться до пояснень обвинуваченого ОСОБА_5 , щодо невизнання своєї провини, та вважає це способом захисту від пред`явленого обвинувачення у корупції, тобто скоєнні тяжкого злочину.
		Суд, вважає, що вони є спрямованими на викривлення обставин дійсності, хибного сприйняття меж допустимої законної поведінки, та намаганням уникнути відповідальності за вчинене протиправне діяння, а обрана обвинуваченим лінія захисту спростовується послідовними показаннями свідка ОСОБА_7 , якісним відеозаписом дій обвинувченого, які узгоджуються з іншими доказами дослідженими в судовому засіданні.
		Свідок ОСОБА_7 , у суді повідомив, що він працює приватним підприємцем в сфері громадського харчування, більш конкретно займається організацією банкетів та урочистостей. Він як ФОП звернувся до начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної державної адміністрації ОСОБА_5 , з проханням організувати виїзне харчування дітям Олександрівської школи, оскільки у нього тоді не було роботи і йому його партнери порадили організувати харчування школи. Тому 09 січня 2019 року він звернувся до ОСОБА_5 , з метою укладання договору, тому як останній займався цими питаннями. При зустрічі йому було повідомлено які він має надати документи, які він надав і була призначена зустріч для укладання договору. В ході розмови у приміщенні райдержадміністрації службовому кабінеті ОСОБА_5 , останній йому повідомив, що цей договір буде «працювати» в тому разі якщо він віддячить ОСОБА_5 , грошима у розмірі 10% від суми договору. Це його обурило, оскільки питання було щодо харчування дітей і він вирішив звернутись до правоохоронних органів. Після звернення до УЗЕ вДніпропетровській областівін власноруч написав заяву, далі були проведені слідчі дії. Він надав особисті гроші у розмірі 1000 гривень купюрами по 200 гривень, а інші були імітаційні купюри які при ньому були оброблені речовиною з балончику. Отримавши від співробітників імітаційні гроші у розмірі 17 000 гривень він поїхав до ОСОБА_5 . 
		Коли приїхав до райдержадміністрації він зайшов до секретаря відділу для підпису договору. В службовому кабінеті ОСОБА_5 , він підписав з ним договір, та після цього передав особисто у руку обвинуваченому помічені гроші, а той їх узяв. Далі до кабінету зайшли співробітники правоохоронних органів, а він вийшов з кабінету. Додатково повідомив, що раніше не займався наданням послуг з харчування для шкіл. Щодо наявності у нього усіх необхідних документів для зайняття діяльністю з харчування дітей, пояснив що обвинувачений не просив надати інформацію, чи прийняти участь у тендері. Він надав обвинуваченому лише свідоцтво приватного підприємця. При передачі ОСОБА_5 , грошових коштів у нього був мікрофон і відеокамера яка фіксувала події . 
		Показаннями свідка ОСОБА_9 , який у суді повідомив, що з обвинуваченим він не був знайомий до обшуку, 11 січня 2019 року він разом з його знайомим ОСОБА_10 , знаходились по вул. Кірова у м. Дніпро, де до нього підійшли співробітники поліції, та запропонували бути понятим при проведені слідчих дій. Вони погодились та пройшли до УЗЄ в Дніпропетровській області, у службовому кабінеті він був присутній при передачі грошових коштів ОСОБА_11 ,та які було помічено спеціальною речовиною. Далі він разом з працівниками УЗЕ поїхали до Дніпровської районної ради, де співробітники правоохоронних органів у службовому кабінеті затримали ОСОБА_5 , та в ході обшуку у нього в комп`ютерному столі були знайдені грошові кошти. Проведення обшуку фіксувалось на відеокамеру.
		Показаннями свідка ОСОБА_10 , який у судовому засіданні надав аналогічні пояснення та додав, що в столі шухляди у службовому кабінеті ОСОБА_5 , були знайдені грошові кошти, які були помічені спеціальною речовиною світло-зеленого кольору в управлінні. Окрім грошей були також вилучені банківські карти, блокноти та інші речі, які саме він не пам`ятає. 
		Підстав сумніватися в правдивості наведених вище показань свідків, які судом попереджені про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України, судом не встановлено.
		Суд вважає,що винуватістьобвинуваченого увчиненні кримінальногоправопорушення завказаними органомобвинувачення обставинами,підтверджується такожсукупністю зібранихпо справіта дослідженихв судовомузасіданні письмовихдоказів, а саме матеріалами кримінального провадження №42019041440000005:
		- заявою про вчинення кримінального правопорушення від 10 січня 2019 року з якої убачається , що ОСОБА_7 , звернувся до начальника ДЗЕ НПУ Управління захисту економіки в Дніпропетровській області та просить притягнути ОСОБА_5 , до відповідальності який висловив вимогу щодо надання йому неправомірної винагороди у розмірі 10% від суми укладеного договору на здійснення харчування учнів школи (т1 а.с.к.п.11);
		- протоколом огляду від 11 січня 2019 року, відповідно до якого виникла необхідність у виготовлені несправжніх (імітаційних) засобів грошових коштів у сумі 17000,00 грн. НБУ для проведення конкретних негласних слідчих (розшукових) дій, після імітаційні засоби упаковані до поштового конверту (т1 а.с.к.п.24-25);
		- протоколом огляду речей і документів від 11 січня 2019 року з додатками, відповідно до яких в присутності понятих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за участю свідка ОСОБА_7 , об`єктами огляду були грошові кошти загальною сумою 1 000 грн, які належать ОСОБА_7 , купюрами 200гривень  5 купюр, з яких на копіювальному пристрої були зняті копії на двох аркушах паперу, які завірені учасника огляду та є додатком №1 до цього протоколу огляду. Також у ході огляду співробітником УЗЕ у Дніпропетровській області ОСОБА_12 , з використанням препарату «Промінь -1» помічені вищевказані купюри та імітаційні засоби у кількості 85 купюр номіналом 200 гривень, загальною сумою 17 000 грн, що були виготовлені за постановою процесуального керівника. Після огляду імітаційні засоби були обкладені справжніми грошовими коштами у розмірі 1000 грн., та були передані ОСОБА_7 , разом з імітаційними засобами у кількості 85 купюр номіналом 200 грн на загальну суму 17 000 грн (т1 а.с.к.п.28-32);
		- протоколом освідування особи від 11 січня 2019 року, згідно якого в присутності понятих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за участю спеціаліста ОСОБА_13 , а також учасника ОСОБА_5 , спеціалістами було відібрано контрольний зразок, який поміщено в прозорий поліетиленовий пакет та опечатаний біркою. В подальшому з лівої та правої руки гр. ОСОБА_5 , було відібрано сухі ватні змиви, які поміщено до пакетів та скріплені печатками з підписами понятих учасників (т1 а.с.к.п.42-43);
		- протоколом обшуку від 11 січня 2019 року з додатком, із яких убачається, що за участю ОСОБА_5 , та інших осіб: прокурора ОСОБА_3 , співробітників УЗЕ в Дніпропетровській області та у присутності понятих ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , був проведений обшук у кабінеті №45 адміністративної будівлі Дніпровської районної державної адміністрації за адресою: Дніпровський район смт. Слобожанське по вул. Теплична 5 в ході якого у ОСОБА_5 , були вилучені 18000 грн., та інші особисті гроші, та документи ОСОБА_5 (т1 а.с.к.п.54-59); 
		- посадовою інструкцією начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 05 червня 2018 року, де містяться завдання та обов`язки посадової особи, її права, відповідальність, згідно підпису ОСОБА_5 , від 05 червня 2018 року ознайомлений з цією інструкцією (т1 а.с.к.п. 62-73);
		- З відповіді керівника апарату райдержадміністрації ОСОБА_14 , вбачається, що 11 січня 2019 року ОСОБА_5 , не знаходився на лікарняному, відрядженні, відпустці. Виконував свої посадові обов`язки та знаходився на робочому місці (т1 а.с.к.п.141);
		- присягою державного службовця ОСОБА_5 , від 03 травня 2017 року (т1 а.с.к.п. 159);
		- договором «Про закупівлю послуг за публічні кошти», без дати, з особистим підписом обвинуваченого ОСОБА_5 , де одною стороною є відділ освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в особі начальника ОСОБА_5 , який діє на підставі положення та з іншої сторони ФОП ОСОБА_7 , було укладено договір згідно якого предметом є послуги з харчування для КЗ «Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Дніпровської районної ради Дніпропетровської області (т1 а.с.к.п. 182-188);
		- рішенням про затвердження на 2019 рік вартості гарячого харчування для учнів закладів загальної середньої освіти та дошкільних підрозділів навчально-виховних комплексів Дніпровського район від 12 грудня 2018 року, яке прийнято Дніпровською районною радою сьомого скликання двадцять першої сесії (т1 а.с.к.п.208-209);
		- висновком експерта №1/8.14/170 від 31 січня 2019 з фото-таблицею до нього, відповідно до якого на представлених на дослідження банкнотах з серійними номерами: КК1721885, КБ7453500, ВГ2502479, ЕЮ1318279, ХЄ3915586 на банкнотах (імітаційних засобах) з одним серійним номером: КД2680173, на ватних тампонах зі змивами рук (на аркуші паперу зі зразком люмінесцентної речовини, виявлені сліди спеціальних хімічних речовин з люмінесценцією жовтого кольору в УФ променях. На контрольному зразку ватного тампону, слідів спеціальних хімічних речовин з люмінесценцією жовтого кольору в УФ променях, не виявлено. Виявлені сліди спеціальних хімічних речовин на представлених на дослідження банкнотах з серійними номерами: КК1721885, КБ7453500, ВГ2502479, ЕЮ1318279, ХЄ3915586 на банкнотах (імітаційних засобах) з одним серійним номером: КД2680173, на ватних тампонах зі змивами з рук (в редакції слідчого судді « ОСОБА_5 »), на аркуші паперу зі зразком люмінесцентної речовини, мають між собою спільну родову приналежність (т2 а.с.к.п.13-17);
		- висновком експерта №3/2.3/65 від 06 лютого 2018 року, відповідно до якого п`ять банкнот номіналом по 200 (двісті) гривень НБУ випуску 2007, 2011 та 2014 років із серійними номерами: ХЄ3915586, ЕЮ1318279, ВГ2502479, КБ7453500, КК1721885 відповідають за способами друку та спеціальними елементами захисту грошовим знакам аналогічного номіналу та зразка, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника  України (т2 а.с.к.п.26-28);
		- протоколом огляду від 23 січня 2019 року із фото додатками до нього, відповідно до яких за участю ОСОБА_5 , предметом огляду були два опечатані прозорі поліетиленові пакети в яких міститься майно останнього, а саме: блокнот коричневого кольору із чорновими записами, посвідчення начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту на ім`я ОСОБА_5 , мобільний телефон марки Sony Experia z-5, imei 1 НОМЕР_1 ; imei 2 НОМЕР_2 , де при огляді телефонної книги мобільного телефону за номером НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_5 , встановлено: вхідний виклик від 11 січня 2019 року тривалістю 39 секунд із абонентом НОМЕР_4 , який підписаний як « ОСОБА_15 », при відкритті другого поліетиленового пакету виявлено блокнот із чорновими записами синього кольору (т2 а.с.к.п.90-93);
		- розпорядженням Голови районної державної адміністрації від 03 травня 2018 року за №К-34/о/292-18, згідно якого ОСОБА_5 , призначено на посаду начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту райдержадміністрації та присвоєно ОСОБА_5 , 6 ранг державного службовця (т2 а.с.к.п.105);
		- протоколом про результати аудіо-, відео контролю особи від 23 січня 2019 року та протокол про результати негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у вигляді слідчого експерименту від 23 січня 2019, згідно яких зафіксовано діалог між ОСОБА_5 , та ОСОБА_16 , яка повідомила останньому щодо невідповідності укладеного договору між ним та ОСОБА_7 (т.2,а.п.149-155);
		В судовому засіданні безпосередньо відтворено відеозапис на micro sd №2689т від 11 січня 2019 року та №2690т (а.с.к.п.158-159);
		Наведені докази, які є належними, допустимими і достовірними, повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого.
		Зокрема, дослідивши вищезазначені судові експертизи, суд приходить до висновку, що вони відповідають вимогам кримінального-процесуального законодавства, яке регламентує проведення цих експертиз, є належно вмотивованими, даними на підставі повного вивчення матеріалів справи. 
		Аналізуючи зібрані в кримінальному провадженні докази в своїй сукупності, у суду немає підстав сумніватися в достовірності висновків проведених у справі експертиз, оскільки вони проведені з дотриманням встановленого процесуального порядку, компетентними фахівцями, що володіють спеціальними знаннями для вирішення постановлених перед ними питань і мають тривалий стаж експертної роботи, експертний висновок не суперечать іншим, зібраним по справі доказам, є науково обґрунтованим.
		Таким чином, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд суду сторонами, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, безпосередньо дослідивши надані докази стороною обвинувачення, давши їм оцінку згідно з вимогами ст.94 КПК України, суд дійшов висновку про повну доведеність вини ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, і його умисні дії кваліфікує за ч.3 ст.368 КК України, а саме в одержані ним, як службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого службового становища. 
		Про це свідчать встановлені конкретні обставини, логіка розвитку подій, висновки проведених експертиз та протоколи слідчих дій.
		Оцінюючи вказані докази як належні та допустимі в цій справі, суд враховує, що згідно з ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2019 року в даному кримінальному провадженні надавався дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_5 , строком 30 діб з моменту винесення ухвали судом (т2 а.с.к.п. 145). 
		З огляду на вищевикладене, всі дії, направлені на аудіо-відео контроль за ОСОБА_5 , з боку правоохоронних органів - санкціоновані судом, дозволи на проведення даних дій - отримані у встановленому законом порядку. Відповідно, вказані докази є належними та допустимими в цій справі.
		Пояснення ОСОБА_5 , надані ним у судовому засіданні, про те, що на момент затримання його вже було звільнено з посади на підставі власноруч написаної заяви про звільнення від 10січня 2019 року, яку він написав увечері, а з наказом його ознайомили 11 січня 2019 року о першій половині дня до затримання, спростовується матеріалами кримінального провадження, а саме написаною ОСОБА_5 власноруч заявою датованою 11 січня 2019 року(т2 а.с.к.п. 113), та не зафіксовані під час проведення обшуку з 15 год. 28 хв., до 17 год. 40 хв., та складанні відповідного протоколу.
		Суд приходить до висновку, що посилання сторони захисту на те, що обвинувачений ОСОБА_5 , не був службовою особою, яка займає відповідальне становище на момент 11 січня 2019 року є хибними. 
		Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 368 КК України, включає в себе такі альтернативні дії службової особи: прийняття пропозиції неправомірної вигоди; прийняття обіцянки такої вигоди; одержання неправомірної вигоди; прохання надати таку вигоду.
		По-перше, службова особа при вчиненні цього злочину може приймати пропозицію, обіцянку або одержувати неправомірну вигоду, а так само просити надати таку вигоду як для себе, так і для третьої особи; по-друге, цей злочин вчиняється службовою особою як в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, так і в інтересах третьої особи; по-третє, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду пов`язані із вчиненням чи невчиненням цією службовою особою будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		Кваліфікація діяння за ознаками одержання хабара (основний) склад злочину, передбачений ст. 368 КК) завжди потребує встановлення спеціального суб`єкта злочину службової особи, визначення якої дається в примітці до ст. 364 КК, предмета злочину будь-якої матеріальної вигоди, способу одержання хабара, який може бути будь-яким, причинного зв`язку між незаконною винагородою та згодою службової особи використати свої службові повноваження чи становище, залежності між оплаченим хабарем результатом та спроможністю і/або реальним застосуванням або ж незастосуванням службових повноважень чи можливостей суб`єкта злочину.
		Документально підтверджено, що ОСОБА_5 , був службовою особою, яка займає відповідальне становище на підставі розпорядження Голови районної державної адміністрації ОСОБА_6 , від 03 травня 2018 року №К-34/о/292-18 про призначення ОСОБА_5 , на посаду начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту райдержадміністрації та присвоєння ОСОБА_5 , 6 рангу державного службовця. 
		Докази, які надані суду, є належними, підтверджують час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення  об`єктивну сторону, а також винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, форму його вини, а також мотив вчинення цього злочину, а саме суб`єктивну сторону - прямий умисел.
		Доводи обвинуваченого в поясненнях є взаємовиключними. 
		Оскільки ОСОБА_5 , був службовою особою та міг здійснити вплив виключно із використанням наданої йому влади або свого службового становища, то його дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 368 КК України.
		Безпосередня розмова 11 січня 2019 між ОСОБА_5 , та ОСОБА_7 , зафіксована матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, що досліджені в судовому засіданні (т2 а.с.к.п.149-153), з якої вбачається, що між ними відбувається домовленість про укладення договору при цьому обвинувачений ОСОБА_5 , погоджується, та приймає неправомірну вигоду у виді грошей від ОСОБА_7 .
		Сам обвинувачений підтверджує зустріч та розмову з ОСОБА_7 , посилаючись, що зміст розмови зводився до того, що договір вже не матиме юридичної сили, так як його в той день було звільнено з його посади. Разом з тим, суд вбачає, що така версія обвинуваченого є неспроможною, жодного слова учасниками розмови не висловлено, натомість чітко вбачається виявлення згоди (погодження) ОСОБА_5 , з висловленнями наміру ОСОБА_7 , надати неправомірну вигоду, схвалення ним цих дій і готовність до безпосереднього одержання зазначеної вигоди, в діях обвинуваченого наявна суб`єктивна сторона злочину, а саме прямий умисел, спрямований на незаконне збагачення.
		З переглянутого відеозапису аудіо та відеоконтролю чітко вбачається отримання обвинуваченим ОСОБА_5 , неправомірної винагороди, на якому вбачається передача ОСОБА_7 , на поверхню робочого столу та прийняття ОСОБА_5 , а саме лівою рукою грошових коштів, які останній перемістив під стіл де знаходилась комп`ютерна клавіатура, у своїй сукупності підтверджують винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину поза розумним сумнівом (т2 а.с.к.п.158-159).
		Твердження захисту про зворотнє є безпідставними. Зокрема зміст відеозапису свідчить про те, що передані кошти є саме неправомірною вигодою.
		Посилання захисту про те, що між обвинуваченим ОСОБА_5 , та ОСОБА_7 , не було попередньої домовленості щодо надання неправомірної вигоди, спростовується заявою про злочин, зміст якої було наведено вище та яка разом з поясненнями до неї наявна в матеріалах кримінального провадження (т1 а.с.к.п. 11-13);
		Суд, також вважає необґрунтованим посилання сторони захисту на те, що оскільки ОСОБА_5 , був вже звільнений 11 січня 2019 року, його діяння не підпадають під ознаки ст. 368 КК України, та можливо містять склад іншого менш тяжкого кримінального правопорушення тому, як відповідно до норм діючого КПК України суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому суд вважає, що повноваження обвинуваченого-посадовця підтверджені відповіддю керівника апарату райдержадміністрації ОСОБА_14 , про те, що «11 січня 2019 року ОСОБА_5 , не знаходився на лікарняному, відрядженні, відпустці. Виконував свої посадові обов`язки та знаходився на робочому місці.» (т. 1 а.с.к.п.141), а законність та інші юридичні аспекти постановлення розпорядження Головою районної державної адміністрації від 11 січня 2019 року №К-2/о/292-19 про звільнення ОСОБА_5 , з посади начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту райдержадміністрації (т2 а.с.к.п.118) - не є предметом розгляду даного кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
		Відповідальність за передбачений ст.368КК України злочин настає за умови, що службова особа прийняла пропозицію неправомірної вигоди для себе за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. При цьому безпосереднє вчинення чи невчинення службовою особою відповідних дій перебуває за межами об`єктивної сторони даного злочину, а отже, кримінальна відповідальність настає незалежно від того, до чи після вчинення цих дій, зокрема, було одержано неправомірну вигоду, була чи не була вона обумовлена до їх вчинення, виконала чи не виконала службова особа обумовлене, збиралася вона це робити чи ні.
		Фактично в даному випадку йдеться про криміналізацію злочинного наміру службової особи та правового значення безпосереднє виконання службових обов`язків саме в час прийняття такої пропозиції не має.
		Практикою Європейського суду з прав людини закріплено позицію, що за змістом пункту 2статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
		При цьому, суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
		Cуд вважає, що посилання сторони захисту про те, що об`єктом злочину є договір, який не містить основних реквізитів, а саме дати, ціни, основних умов цього договору, отже його підписання не є предметом відповідних дій і він є нікчемним по суті, є такими, що спрямовані на можливість уникнення кримінальної відповідальності обвинуваченого. Досліджений в судовому засіданні договір був особисто підписаний обвинуваченим ОСОБА_5 , а з протоколу проведення НСРД вбачається як ОСОБА_5 , надає вказівки секретарю щодо укладання цього договору, не дивлячись на невідповідність його змісту встановленими вимогам, та будучи обізнаний про його невідповідність наполягав на його укладенні. 
		Відповідно до ч.1 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком недійсність, крім випадків встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо, - відеозапису та іншими доказами, але ці обставини не є предметом розгляду даного кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
		Так, у відповідності до припису ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Недопустимий доказ не може бути використаний при прийняті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухвалені судового рішення.
		Згідно з ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Твердження захисника ОСОБА_4 , про недопустимість як доказу заяви ОСОБА_7 , від 09 січня 2019 року (том1, а.с.к.п.11), витягу з ЄРДР від 10 січня 2019 року (том 1, а.с.к.п.1-3), суд вважає необґрунтованими, оскільки їх походження та достовірність не викликає сумніву у суду, оскільки вони отримані з дотриманням процесуального законодавства.
		Посилання захисника ОСОБА_4 , та обвинуваченого ОСОБА_5 , про порушення прав останнього на захист під час затримання, а саме про те, що його підзахисному не було надано безоплатного захисника під час затримання і слідчі дії було проведенні з порушенням цього права є голослівними та такими, що не відповідають обставинам викладеним у матеріалах кримінального провадження.
		З протоколу затримання ОСОБА_5 , який було досліджено у судовому засіданні (т1а.с.к.п.33-37-79) убачається, що він підписаний захисником ОСОБА_17 , а дружині обвинуваченого ОСОБА_18 , повідомлено про затримання її чоловіка, цей протокол ОСОБА_5 , підписав і доповнень та зауважень не надав, а тому цей доказ суд розцінює, як належний та допустимий.
		Надання обвинуваченому безоплатної правової допомоги також підтверджується дорученням від 11 січня 2019 року на ім`я захисника ОСОБА_17 , де час видачі доручення 15 год. 24хвилини, а час фактичного затримання є 14 годин 54 хвилини (т1 а.с.к.п.98).
		Оцінивши досліджені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що обвинувачений дійсно вчинив злочини за встановленими обставинами.
		Ураховуючи наведене та оцінивши сукупність доказів у їх взаємозв`язку, суд дійшов до висновку, що кваліфікація дії обвинуваченого ОСОБА_5 , за ч.3 ст.368 КК України є правильною. 
		У відповідності з роз`ясненнями, викладеними в Постанові Пленуму Верховного Суду України N 5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво», відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
		Відповідно до посадової інструкції начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (з якою ОСОБА_5 , ознайомлений під особистий підпис від 05 червня 2018 року Т1 а.с.к.п. 62-68) останній володіє організаційно-розпорядчими повноваженнями, тобто є службовою особою, що узгоджується з абз.3 п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про хабарництво", відповідно до якої, організаційно-розпорядчі обов`язки - це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
		З аналізу протоколу проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_5 , судом встановлено, що ОСОБА_5 , надав згоду та розпорядження щодо укладання договору з ФОП ОСОБА_7 , який в ході обшуку було знайдено у нього в кабінеті (т1 а.с.к.п. 182-188).
		Згідно вимог ч.1 ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Так, у відповідності до припису ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Докази, покладені в основу вироку, були зібрані з дотриманням процесуального законодавства, а тому розцінюються судом як допустимі.
		При ухваленні вироку суд не посилається на інші матеріали кримінального провадження, які були дослідженні в судовому засіданні за письмовим клопотанням прокурора (а.с.75-77), оскільки вони не мають доказового значення.
		Аналізуючи докази суд приходить до висновку, що вони є достатніми, допустимими і повністю узгоджуються між собою. При цьому матеріали кримінального провадження, покази свідків, письмові докази, підтверджують вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.368 КК України.
		У зв`язку з цим доводи сторони захисту про необхідність винесення виправдувального вироку є необґрунтованими.
		Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 66 КК України судом не встановлено.
		Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 67 КК України суд не вбачає.
		Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. 
		Суд,вирішуючи питанняпро мірупокарання обвинуваченому ОСОБА_5 ,враховує ступіньтяжкості вчиненогоним злочину,який відповіднодо ст.12КК Українивідноситься дотяжкого злочину,особу обвинуваченого,який ранішене судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, його вік, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність обставин, що пом`якшують покарання та обтяжують покарання, суд прийшов до висновку про те, що ці дані в сукупності свідчать про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо здійснити в умовах, з ізоляцією від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкції ч. 3 ст. 368 КК України, також при визначені міри покарання, суд враховує, те що на момент вчинення злочину обвинувачений був наділений владними повноваженнями, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 , та попередження нових злочинів як ним, так і іншими особами, суд не погоджується з представником державного обвинувачення про міру покарання.
		Кримінальними правопорушенням матеріальної шкоди не завдано, але діями обвинуваченого ОСОБА_5 , завдано шкоди іміджу держави прагнення якої спрямовані на подолання корупції на всіх рівнях.
		На підставі ст. 65 КК України суд вважає, що застосування до обвинуваченого основного покарання у виді позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади строком на 2 (два) роки з конфіскацією всього майна, приналежного на праві власності, з урахуванням особи обвинуваченого та його характеризуючих даних, які були досліджені судом, буде необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		У відповідності з приписами ст. 54 КК України, засуджена за тяжкий або особо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
		Згідно з матеріалами справи, обвинувачений ОСОБА_5 , працюючи начальником відділу освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, будучи службовою особою та будучі державним службовцем 6 рангу з використанням своїх службових обов`язків, скоїв тяжкий корисливий корупційний злочин і, відповідно, підлягає позбавленню чину державного службовця 6 рангу.
		Приймаючи рішення про призначення ОСОБА_5 , покарання у вигляді позбавлення волі суд, серед іншого, враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15рп/2004 у справі № 1-33/2004.
		Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948), ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
		Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_5 , та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Під час досудового розслідування 11 січня 2019 року ОСОБА_5 , було затримано в порядку ст.208 КПК України (т.1,а.с.к.п.33-37). 
		Відповідно до ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2019 року ОСОБА_5 , застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строк на шістдесят днів, з одночасним визначенням останньому застави в межах п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 96 050 грн (т1 а.с.к.п.88-89).
		Згідно з відповіді начальника управління ТУДСА в Дніпропетровській області від 15 січня 2019 року заставодавцем ОСОБА_4 , була внесена застава у вказаному розмірі за підозрюваного ОСОБА_5 (т1 а.с.к.п.90).
		Так, відповідно до положень ч. 7 ст. 194 КПК, згідно із якою обов`язки, передбачені частиною п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. Водночас у разі необхідності цей строк може бути продовжено за клопотанням лише прокурора в порядку, визначеному у ст. 199 КПК України.
		Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає можливості звернення із окремим клопотанням про продовження строків виконання обов`язків, а тому за необхідності продовження цього строку звернення до слідчого судді, суду оформляються клопотанням про продовження строків дії запобіжного заходу.
		В той же час, судом встановлено, що заставу повернуто заставодавцю як власнику внесених за ОСОБА_5 , коштів не було.
		Відтак, станом на даний час у зв`язку із закінченням строку дії ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2019 року, якою було застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням останньому застави зі строком дії покладених на ОСОБА_5 , обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, слід вважати, що дія запобіжного заходу у вигляді застави у розумінні вимог ст.182 КПК України - припинилась. 
		Відповідно до п. 11. ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
		Разом з тим, незважаючи на поведінку обвинуваченого, який належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов`язки на протязі всього часу судового розгляду кримінального провадження, у суду наявні підстави для взяття його під варту виходячи з наявності ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, надають підстави вважати, що ОСОБА_5 , до набрання вироком законної сили може переховуватися від відбування покарання, а отже може перешкоджати виконанню вироку після набрання ним законної сили. 
		Отже, з метою запобігти вищезазначеному ризику, суд вважає необхідним застосувати стосовно ОСОБА_5 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Дніпровська УВП (№4)» до набрання вироком законної сили, взявши останнього під варту негайно в залі суду.
		В строк відбуття ним покарання необхідно зарахувати строк його перебування під вартою, який рахувати з часу його затримання - 11.01.2019 року по час внесення застави і його звільнення, тобто по 15.01.2019 року.
		Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України судові витрати по справі за проведення експертизи слід покласти на обвинуваченого та стягнути в дохід держави.
		Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.
		З огляду на вимоги ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту з цього майна.
		Керуючись ст.ст. 369, 374, 376 КПК України, суд 
		ухвалив:
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю, пов`язаною з виконанням функцій держави, строком на 2 (два) роки, з конфіскацією всього майна, приналежного на праві власності.
		На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_5 , 6 рангу державного службовця.
		Строк покарання обчислювати з 01 вересня 2020 року і у строк відбуття покарання зарахувати перебування ОСОБА_5 , на попередньому ув`язненні: з моменту затримання 11 січня 2019 року по день звільнення з - під варти у зв`язку із внесенням застави - по 15 січня 2019 року.
		До набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і взяти його під варту в залі суду негайно.
		Речові докази по кримінальному провадженню №42019041440000005, а саме: протокол №246т/39/103-2019 від 23.01.2019, протокол №247т/39/103-2019 від 23.01.2019, електронний носій інформації Micro SD інв. №2689т від 11.01.2019, електронний носій інформації Micro SD інв. №2690т від 11.01.2019, постанову про проведення негласної (розшукової) слідчої дії  контролю за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту №43т від 10.01.2019, клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо -, відео контролю особи №45т від 10.01.2019, доручення №46т від 11.01.2019, ухвалу слідчого судді Дніпровського апеляційного суду №13-109т2019 від 11.01.2019 року  залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження (т.2 а.с.к.п. 145, 149, 154, 158, 159);
		Імітаційні банкноти номіналом 200 гривень у кількості 85-ти штук з однаковими номерами КД 2680173 пакет №0384256, ватний тампон зі змивами з правої руки ОСОБА_5 , пакет №0384258, ватний тампон зі змивами з лівої руки ОСОБА_5 , пакет №0384257, контрольний зразок вати пакет №0384259, фрагмент паперу зі зразком люмінесцентної речовини №0384260, які згідно постанови про визнання речових доказів від 06 лютого 2019 року (т2 а.с.к.п.19) передані до камери схову речових доказів ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області після набрання вироком законної сили  знищити;
		Банкноти номіналом 200 гривень у кількості 5-ти штук з серіями ХЄ3915586, ЕЮ1318279, ВГ2502479, КБ2502479, КК1721885, які згідно постанови про передачу грошових коштів від 12 лютого 2019 року (т2 а.с.к.п.32-33) знаходяться в спецпакеті №3955241 на зберігання до УФЗБО ГУНП в Дніпропетровській області - після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_7 .
		Скасувати арешт накладений згідно ухвали слідчого судді від 16 січня 2019 року на (т2а.с.к.п.47) банкноти номіналом 200 гривень у кількості 25-ти штук, банкноти номіналом 500гривень у кількості 2 штук, 200 гривень 7 штук, 100 гривень 1 штука, 20 гривень 1 штука, 10гривень 1 штука, 5 гривень 2 штуки, банкнота номіналом 20 доларів США  після набрання вироком законної сили передати в дохід держави в рахунок конфіскації майна, які згідно постанови від 16 січня 2019 року та квитанції №000118 передані на зберігання до УФЗБО ГУНП в Дніпропетровській області (т2, а.с.к.п.48-49).
		Міру запобіжногозаходу стосовно ОСОБА_5 ,у виглядізастави скасувати,грошові коштиу розмірі96050,00грн (дев`яностошість тисячп`ятдесят),які внесеніна депозитнийрахунок ТУДСАУкраїни уДніпропетровській області повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після набрання вироком законної сили.
		У рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави (одержувач платежу  УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро Дніпропетровської області; номер рахунку  31118115700004; МФО  805012; код ЄДРПОУ  37989274; найменування установи банку  ГУДКСУ у Дніпропетровській області; призначення платежу  за судово експертизу спеціальних хімічних речовин від 31 січня 2019 року №1/8.14/170 у розмірі 1 144,00 грн.
		У рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави (одержувач платежу  УК у Шевченківському районі м. Дніпра/Шев.р/24060300; номер рахунку  31111115004004; МФО  899998; код ЄДРПОУ  37989274; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код бюджетної класифікації: 24060300; найменування коду бюджетної класифікації: інші надходження; призначення платежу  за судово-технічну експертизу від 06 лютого 2019 року №3/2.3/65 у розмірі 1 001,00 грн.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...