Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/7415/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; витребування майна із чужого незаконного володіння.
Надіслано для оприлюднення: 01.09.2020. Зареєстровано: 02.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.09.2020.
Дата набрання законної сили: 25.05.2021
Результат оскарження 25.05.2021 Дніпровський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/185/668/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 185/7415/19
		Провадження № 2/185/668/20
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		20 серпня 2020 року м. Павлоград
		       Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді:                 Бондаренко В.М.,
		за участю секретаря:         Данильченко Ю.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства «Глобалнет-Сервіс», Регіонального Сервісного центру в Чернівецькій області МВС України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , про визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності в порядку спадкування, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		У серпні 2019 року АТ «Кредобанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 , приватного підприємства «Глобалнет-Сервіс», Регіонального Сервісного центру в  Чернівецькій області МВС України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору:  ОСОБА_4 , про визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності в порядку спадкування, в якій просило суд: визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки КІА, модель SORENTO, 2015 року випуску, № кузову  НОМЕР_1 , реєстраційний номер  НОМЕР_2 , який був укладений 04.03.2016 року між  ОСОБА_2  та ОСОБА_3 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки КІА, модель SORENTO, 2015 року випуску, № кузову  НОМЕР_1 , реєстраційний номер  НОМЕР_2 , який був укладений 19.07.2017 року між ПП «Глобалнет-Сервіс» та ОСОБА_1 ; витребувати у  ОСОБА_1 автомобіль марки КІА, модель SORENTO, 2015 року випуску, № кузову  НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіля марки КІА, модель SORENTO, 2015 року випуску, № кузову  НОМЕР_1 , реєстраційний номер  НОМЕР_2 ; зобов`язати ТСЦ 7341 РСЦ в Чернівецькій області МВС України перереєструвати транспортний засіб автомобіля марки КІА, модель SORENTO, 2015 року випуску, № кузову  НОМЕР_1 на ОСОБА_5 .
		В обґрунтування позовної заяви представник позивача посилався на те, що 06 січня 2016 року між ПАТ «Кредобанк» (який змінив назву на АТ «Кредобанк») та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був укладений кредитний договір № 1055/2015 на купівлю транспортного засобу марки КІА, модель SORENTO, 2015 року випуску, № кузову  НОМЕР_1 у сумі 492 395,19 грн., видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , автомобіля марки КІА, модель SORENTO, 2015 року випуску, № кузову  НОМЕР_1 ? білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_5 , а також у забезпечення виконання зобов`язань перед банком між сторонами був укладений договір застави від 06.01.2016 року вищевказаного транспортного засобу, із реєстрацією 06.01.2016 року Приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Погорєловою М.Ю. приватного обтяження № 15653941. На підставі договору купівлі-продажу вищевказаного транспортного засобу № 7341/2016/1778 від 04.03.2016 року, укладеного у сервісному центрі 7341 МВС у Чернівецькій області між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), спірний автомобіль був перереєстрований 04.03.2016 року у сервісному центрі 7341 на ОСОБА_3 . У подальшому на підставі договору купівлі-продажу вищевказаного транспортного засобу № 553 від 19.07.2017 року, укладеного між ПП Глобалнет-сервіс (Продавець, який діяв від імені власника транспортного засобу ОСОБА_3 на підставі договору комісії) та ОСОБА_1 (Покупець), спірний автомобіль був перереєстрований 19.07.2017 року у сервісному центрі 7341 на ОСОБА_1 . Вважає, що вищевказані правочини щодо відчуження спірного автомобіля є недійсними, так як транспортний засіб перебував у заставі та відносно нього діяло обтяження. 
		Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2019 року було відкрито провадження у цивільній справі у порядку загального позовного провадження.
		Представником відповідача Регіонального Сервісного центру в  Чернівецькій області МВС України, в порядку ст. 178 ЦПК України,  надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити  позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що усі дії щодо реєстрації та перереєстрації транспортного засобу автомобіля марки КІА, модель SORENTO, 2015 року випуску, № кузову  НОМЕР_1 здійснювались відповідно до встановленого Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388, з перевіркою даних щодо вказаного автомобіля через Єдиний державний реєстр МВС, де були відсутні дані щодо заборон на вказаний автомобіль, а тому відсутні підстави для задоволення позову. 
		Не погодився з позовом і відповідач  ОСОБА_1 , в порядку ст. 178 ЦПК України  надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого пояснив, що є добросовісним власником автомобіля марки КІА, модель SORENTO, 2015 року випуску, № кузову  НОМЕР_1 , так як під час купівлі вказаного автомобіля переконався, що зазначений автомобіль належить ОСОБА_3 , який уклав договір комісії з ПП «Глобалнет-сервіс». Крім того, усі дії щодо перереєстрації вказаного транспортного засобу вчинялись у сервісному центрі МВС, який уповноважений здійснювати перевірку щодо заборон на вказаний автомобіль, тому недовіри з приводу зазначеного правочину у нього не виникало.
		У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити на доводах та підставах, зазначених у позові.
		Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, відповідно до наданого відзиву просив розгляд справи проводити за його відсутності та відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		Представник відповідача Регіонального Сервісного центру в  Чернівецькій області МВС України у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні позовних вимог просить відмовити на доводах та підставах, зазначених у відзиві.
		Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представник відповідача ПП «Глобалнет-сервіс», третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про розгляд справи, причин неявки суду не повідомили. 
		       Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.
		Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 06 січня 2016 року між ПАТ «Кредобанк» (який змінив назву на АТ «Кредобанк») та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був укладений кредитний договір № 1055/2015 на купівлю транспортного засобу марки КІА, модель SORENTO, 2015 року випуску, № кузову  НОМЕР_1 у сумі 492 395,19 грн., видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , автомобіля марки КІА, модель SORENTO, 2015 року випуску, № кузову  НОМЕР_1 ? білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_5 , а також у забезпечення виконання зобов`язань перед банком між сторонами був укладений договір застави від 06.01.2016 року вищевказаного транспортного засобу, із реєстрацією в Державному реєстру обтяжень рухомого майна 06.01.2016 року Приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Погорєловою М.Ю. приватного обтяження № 15653941. 
		Відповідно до ч. 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Судом під час розгляду справи, на підставі наданих сторонами письмових доказів, не було встановлено обставин щодо вибуття права користування заставленим автомобілем із володіння ОСОБА_5 , з яким укладався договір застави від 06.01.2016 року, до ОСОБА_2 .
		Тому, суд позбавлений можливості надати оцінку правомірності вибуття із володіння ОСОБА_5 заставленого майна та правомірності набуття права власності на цей автомобіль ОСОБА_2 .
		Так, відповідно до договору купівлі-продажу вищевказаного транспортного засобу № 7341/2016/1778 від 04.03.2016 року, укладеного у сервісному центрі 7341 МВС у Чернівецькій області, ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 автомобіль марки КІА, модель SORENTO, 2015 року випуску, № кузову  НОМЕР_1 , за договірною ціною.
		Із вищевказаного договору купівлі-продажу (п. 1. 2) вбачається, що спірний автомобіль належить на праві власності Продавцю, тобто ОСОБА_2 . 
		Відповідно до заяви ОСОБА_3 № 86774732 від 04.03.2016 року, поданої до сервісного центру 7341 МВС у Чернівецькій області, після перевірки даних з Єдиного державного реєстру МВС, де маються відмітки щодо відсутності заборон та обтяжень на вказаний автомобіль, спірний транспортний засіб був перереєстрований 04.03.2016 року на ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу вищевказаного транспортного засобу № 7341/2016/1778 від 04.03.2016 року, та видано нове свідоцтво про реєстрацією транспортного засобу НОМЕР_3 , без зміни реєстраційного номеру. 
		У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу вищевказаного транспортного засобу № 553 від 19.07.2017 року, укладеного між ПП «Глобалнет - сервіс» (Продавець, який діяв від імені власника транспортного засобу ОСОБА_3 на підставі договору комісії) та ОСОБА_1 (Покупець), спірний автомобіль був перереєстрований 19.07.2017 року у сервісному центрі 7341 МВС у Чернівецькій області на ОСОБА_1 та видано нове свідоцтво про реєстрацією транспортного засобу НОМЕР_5 , зі зміною реєстраційного номеру на НОМЕР_6 .
		Перереєстрація автомобіля на нового власника також була здійснена після перевірки даних з Єдиного державного реєстру МВС, відповідно до відміток щодо відсутності заборон та обтяжень на вказаний автомобіль у заяві ОСОБА_1 № 122259008 від 19.07.2017 року, поданої до сервісного центру. 
		Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
		Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), покупець приймає або зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. 
		Судом при розгляді справи не були встановлені порушення, з огляду на ст. 203 ЦК України, щодо правомірності укладання договору купівлі-продажу спірного автомобіля № 7341/2016/1778 від 04.03.2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також правомірності укладання договору купівлі-продажу зазначеного транспортного засобу № 553 від 19.07.2017 року, укладеного між ПП «Глобалнет - сервіс» (Продавець, який діяв від імені власника транспортного засобу ОСОБА_3 на підставі договору комісії) та ОСОБА_1 , а тому відсутні правові підстави для визнання цих договорів недійсними. 
		Згідно статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19) зазначено, що: «стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору (у справі, що переглядається, - у зв`язку зі скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню».
		Оскільки відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсних договорів купівлі-продажу спірного майна, то і не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо витребування цього майна у  ОСОБА_1  та визнання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3  автомобіля марки КІА, модель SORENTO, 2015 року випуску, № кузову  НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 недійсним. 
		Щодо позовної вимоги про зобов`язання ТСЦ 7341 РСЦ в Чернівецькій області МВС України перереєструвати транспортний засіб автомобіля марки КІА, модель SORENTO, 2015 року випуску, № кузову  НОМЕР_1 на ОСОБА_5 , слід зазначити, що ОСОБА_5 помер  ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому зазначена позовна вимогане підлягає задоволенню.
		Частиною п`ятою статті 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.
		Заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.
		Особа, яка звертається до суду з позовом з позовом про визнання договору недійсним, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів. 
		За змістом статті 12 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Згідно зі статтею 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.
		Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
		Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
		Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
		З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому позов є недоведеним, має характер припущень та не підлягає задоволенню.
		Інші доводи представника позивача зводяться до переоцінки доказів отриманих під час розгляду справи, тому суд не бере їх до уваги.
		Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову за недоведеністю, тоді як відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона по справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог. 
		Тому вважаю, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Судові витрати по справі не підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦК України.
		 
		Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263 - 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного підприємства «Глобалнет-Сервіс», Регіонального Сервісного центру в Чернівецькій області МВС України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , про визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності в порядку спадкування - відмовити у повному обсязі.
		 
		       Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня вручення йому повного рішення суду.
		Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		       Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                          В.М. Бондаренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...