Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 664/2596/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; витребування майна із чужого незаконного володіння.
Надіслано судом: 01.09.2020. Зареєстровано: 02.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.09.2020.
Дата набрання законної сили: 26.08.2020
Номер судового провадження: 22-ц/819/1098/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Номер справи 664/2596/19 Головуючий у І інстанції Бойко В.П.
		Номер провадження 22-ц/819/1098/20 Доповідач Семиженко Г.В.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 серпня 2020 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого Семиженка Г.В.,
		суддів: Базіль Л.В.,
		Радченка С.В.,
		секретар Давиденко І.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області, ухваленого 26 березня 2020 року під головуванням судді Бойка В.П., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Олешківського районного нотаріального округу Херсонської області Левківського Ігоря Петровича про витребування майна з чужого незаконного володіння,
		   ВСТАНОВИВ:    
		у вересні 2019 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом з вимогами:
		-витребувати на користь ОСОБА_3 із незаконного володіння ОСОБА_1 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ;
		-скасувати рішення приватного нотаріуса Олешківського районного нотаріального округу Херсонської області Левківського І.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32155985 від 01 листопада 2016 року, 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ;
		-визнати право власності 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 .
		В обґрунтування позову посилалася на те, що рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 22 грудня 2018 року у справі № 664/1071/17 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи приватний нотаріус Басов О.М., приватний нотаріус Левківський І.П., ОСОБА_1 , про визнання недійсним довіреності та договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності, ухвалено визнати недійсною довіреність ОСОБА_3 від 18 травня 2015 року щодо уповноваження ОСОБА_4 продати частку квартири АДРЕСА_1 , посвідчену приватним нотаріусом Цюрупинського районного нотаріального округу Басовим О.М. за реєстровим № 295, визнано недійсним договір купівлі-продажу однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , укладений 18 травня 2015 року між ОСОБА_4 від імені ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в частині продажу 1/2 частки цієї квартири, належної на праві власності ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Цюрупинського районного нотаріального округу Левківським І.П. за реєстровим № 361, скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на 1/2 частки однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , належної на праві власності ОСОБА_3 , яке рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 30 травня 2019 року в частині скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на 1/2 частки цієї квартири скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні даної позовної вимоги, в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін, за інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 71969747 від 01 листопада 2016 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу однокімнатної квартири, серії та номеру 1160, виданого 28 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Цюрупинського районного нотаріального округу Левківським І.П., є власником квартири АДРЕСА_1 , факт вибуття майна поза волею ОСОБА_3 підтверджується вищевказаним рішенням суду, у якому суд дійшов висновку, що на момент підписання довіреності на ОСОБА_4 ОСОБА_3 був недієздатним, що підтверджується також рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області № 664/2724/16-ц від 12 квітня 2017 року про визнання ОСОБА_3 недієздатним та встановлення над ним опіки з призначенням опікуном ОСОБА_2 , оскільки власником спірної 1/2 частки квартири на підставі скасованого договору купівлі-продажу була ОСОБА_5 , об`єкт нерухомості отримано нею у власність без достатніх правових підстав, спірне майно вибуло з володіння позивача не з його волі, квартира має бути витребувана з володіння ОСОБА_1 .
		Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 26 березня 2020 року позов задоволено частково, ухвалено:
		-витребувати на користь ОСОБА_3 із незаконного володіння ОСОБА_1 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ;
		-скасувати рішення приватного нотаріуса Олешківського районного нотаріального округу Херсонської області Левківського І.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32155985 від 01 листопада 2016 року щодо 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ;
		-стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 768,40 гривні судового збору;
		-у задоволенні решти вимог позову відмовлено.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з посиланням на незаконність та необґрунтованість рішення суду просила його в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відмовити.
		В обґрунтуванняскарги покликаласяна те,що судпершої інстанціїпри ухваленнірішення неповноз`ясував усіобставини,що маютьзначення длясправи,не врахувавправову позиціюВерховного СудуУкраїни упостановах від13листопада 2019року усправі №645/4220/16-цта від20березня 2019року усправі №521/8368/15-ц,суд дійшовправильного висновку,що ОСОБА_1 є добросовіснимнабувачем спірноїквартири,проте помилковозазначив проте,що вонанезаконно володієчастиною цьогомайна тав порушенняст.1Першого протоколудо Конвенціїз правлюдини таосновоположних свободзадовольнив віндикаційнийпозов.28жовтня 2016року ОСОБА_1 купила у ОСОБА_5 вказану упозові кватируза нотаріальнопосвідченим договоромкупівлі-продажуз внесеннямвідповідних відомостейдо державногореєстру речовихправ,на моментукладання договорукупівлі-продажузаборони навідчуження майнане було,законним власникомквартири виступала ОСОБА_5 на підставінотаріально посвідченогодоговору купівлі-продажувід 18травня 2015року,посвідченого приватнимнотаріусом Цюрупинськогорайонного нотаріальногоокругу ЛевківськимІ.П.,тому ОСОБА_1 на законнихпідставах тав межахвизначених державоюпроцедур сталавласником спірноїквартири,у кінцічервня 2017року ОСОБА_1 випадково зсайту «Судовавлада України»дізналася пронаявність цивільноїсправи №664/1071/17,до якоїїї залучилиу якостітретьої особина підставіїї заявивід 14липня 2017року,зазначає,що ОСОБА_3 має діагнозолігофренія вступені імбецильності(влегкій стадії),відповідно довиписки ізакту оглядуМедико-соціальноїекспертної комісії від 05 червня 1991 року йому встановлено ІІ групу інвалідності (безстроково), рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 02 березня 2017 року у справі № 664/1069/16 ОСОБА_3 визнаний недієздатним та його опікуном призначено ОСОБА_2 , матір`ю останньої є ОСОБА_6 , у 2014 році ОСОБА_3 одружився із її дочкою, ОСОБА_6 проходила основним свідком у справах № 664/1069/16 та № 664/1071/17 та під присягу зазначила про діагноз ОСОБА_3 та про те, що він фактично є недієздатним, вона особисто просила свого друга ОСОБА_4 провести дії щодо оформлення квартири, при цьому надавала всі необхідні для цього документи та особисто водила ОСОБА_3 до нотаріусів та правоохоронних органів, ОСОБА_3 надав довіреність від 18 травня 2015 року, посвідчену приватним нотаріусом Цюрупинського районного нотаріального округу Басовим О.М., зареєстровану в реєстрі за № 295, де уповноважив ОСОБА_4 продати належну йому на праві приватної власності частку квартири, сам приватний нотаріус Цюрупинського районного нотаріального округу Басов О.М. у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_7 під час складання довіреності був нібито осудний, сам особисто заповнював заяви та розписувався, 11 березня 2016 року ОСОБА_3 звернувся із заявою до Слідчого відділу Олешківського відділення поліції Новокаховського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області, у якій обвинувачував ОСОБА_4 у тому, що він продав спірну квартиру, однак кошти за неї не повернув, постановою слідчого відділу Олешківського відділення поліції Новокаховського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 27 березня 2017 року кримінальне провадження № 12016230240000573 за фактом шахрайства за заявою ОСОБА_3 від 11 березня 2016 року, за яким ОСОБА_4 продав квартиру без згоди власників заволодівши грошовими коштами, було закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, у постанові зазначено, що ОСОБА_4 повідомив потерпілого одразу, що іншу частину коштів за квартиру поверне пізніше, тобто у діях ОСОБА_4 відсутні об`єктивна та суб`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, за весь період з 18 травня 2015 року по 28 жовтня 2016 року жодною заінтересованою особою чи державним органом не було вчинено ніяких дій, пов`язаних з попередженням негативних наслідків щодо відчуження квартири, починаючи з 28 жовтня 2016 року по теперішній час у спірній квартирі за рахунок коштів родини ОСОБА_1 було проведено капітальний ремонт, з кінця січня 2017 року ОСОБА_1 та її малолітній син ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані та постійно проживають у квартирі, всі рахунки по сплаті комунальних платежів переоформлені на неї, за весь час після придбання квартири ні ОСОБА_3 , або будь-яка інша особа в його інтересах не навідувалася до квартири і не повідомляла ОСОБА_1 про наявність претензій щодо квартири, ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, тому вимоги щодо витребування у неї майна на підставі ст. 388 ЦК України є необґрунтованими та незаконними. 
		У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Іллянда О.І. від імені ОСОБА_2 вважала скаргу такою, що задоволенню не підлягає.
		У судовомузасіданні приапеляційному розглядісправи адвокат ОСОБА_9 від імені ОСОБА_2 щодо вимогскарги заперечувала,пояснила,що ОСОБА_3 у вказанійквартирі непроживав,її частинайому дісталасяпісля смертібатька,на іншучастину квартири набув право власності інший брат, який не заявляє претензій щодо неї, вважає, що квартира з володіння ОСОБА_3 вибула в результаті шахрайських дій інших осіб, до складу яких відповідачка не входить та є добросовісним набувачем, постанова про закриття кримінального провадження за фактом шахрайства ОСОБА_3 або від його імені іншою особою не оскаржувалася.
		Від представника відповідачки ОСОБА_1 ОСОБА_10 до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.
		Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		З матеріалів справи вбачається і сторонами не заперечується, що за свідоцтвом про право на спадщину за законом від 18 травня 2015 року ОСОБА_3 виступав власником 1/2 частки однокімнатної квартири АДРЕСА_2 , на підставі довіреності від ОСОБА_3 від 18 травня 2015 року ОСОБА_4 від його імені продав належну йому частку вказаної квартири ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу від 18 травня 2015 року, яка за цим договором виступала власником всієї квартири, рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 22 грудня 2018 року у іншій справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним довіреності та договору купівлі-продажу ухвалено визнати недійсною зазначену вище довіреність та договір купівлі-продажу однокімнатної квартири в Ѕ його частині, постановою Херсонського апеляційного суду від 30 травня 2019 року це рішення у приведеній частині залишено без змін, рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 02 березня 2017 року за заявою ОСОБА_2 ухвалено визнати ОСОБА_3 недієздатним та встановити над ним опіку з призначенням опікуном ОСОБА_2 , за фактом шахрайських дій при відчуження спірної квартири від імені ОСОБА_3 відкривалося кримінальне провадження, яке постановою відповідної посадової особи було закрите, вказана постанова заінтересованими особами не оскаржувалася.
		Ст. 41 Конституції України,ст. 321 ЦК Українипередбачено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, згідно ч. 1ст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Відповідно до ст. 387 ЦК Українивласник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, за ч. 1 ст.388цього Кодексу якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		Отже приведена останньою норма матеріального права передбачає право позивача на витребування квартири у відповідачки як у добросовісного набувача з підстави її вибуття з його володіння не з його волі.
		Відповідно до ст. 10 ЦК України чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України, якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.
		Законом України«Про ратифікаціюКонвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод1950року,Першого протоколута протоколівN2,4,7та 11до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР було ратифіковано зазначену Конвенцію та протоколів до неї, за ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом № 11, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
		Право на витребування майна власником у добросовісного набувача передбачено зазначеним вище національним Законом, разом з тим, за положеннями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції законність втручання у право добросовісного набувача на мирне володіння майном у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля, таке втручання повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар, іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть, відповідна правова позиція міститься у рішеннях Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE, № 19336/04, § 166-168, GLADYSHEVA v. RUSSIA, № 7097/10, ЄСПЛ, 06 грудня 2011 року, PCHELINTSEVA AND OTHERS v. RUSSIA, № 47724/07, 58677/11, 2920/13, 3127/13, 15320/13, ЄСПЛ, від 17 листопада 2016 року.
		Позивач або інші особи у його інтересах мали об`єктивну та реальну можливість на свій вільний розсуд проявити належні обачність та розумність при здійсненні юридично значимих дій у даних правовідносинах, зокрема в момент підшукування відповідної особи, якій видавалася довіреність на продаж частини квартири, в момент наданням цій особі правовстановлюючих документів на квартиру, в момент оформлення довіреності у нотаріуса, під час участі у кримінальному провадженні, разом з тим відповідачка на час купівлі квартири об`єктивно не могла та не повинна була встановити або передбачити правові дефекти правочину при купівлі квартири з участю нотаріуса, уповноваженого державою надавати вчиненим громадянами правочинам більшої юридичної вірогідності, спірна квартира є однокімнатною і конструктивно не призначена для проживання осіб, які не є членами однієї сім`ї, рішення суду першої інстанції у даній справі про витребування квартири без будь-якої компенсації є непропорційним втручанням у мирне володіння майном відповідачки та покладає на неї індивідуальний та надмірний тягар, що суперечить положенням ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод, приведений правовий    висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду у справах № 645/4220,16-ц, № 521/8368/15-ц, 641/9904/16-ц.
		За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
		Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381 ЦПК України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 26 березня 2020 року скасувати.
		У задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відмовити.
		Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, її повний текст буде складено 01 вересня 2020 року і з цього дня протягом тридцяти днів на постанову може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Г.В. Семиженко
		Судді: _______________ Л.В. Базіль
		_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ С.В. Радченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...