Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 304/283/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Розбій.
Надіслано для оприлюднення: 02.09.2020. Зареєстровано: 03.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.09.2020.
Дата набрання законної сили: 25.01.2021
Номер судового провадження: 1-кп/308/305/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020070130000068

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 304/283/20 
		 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		02.09.2020                                   місто Ужгород
		 
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
		головуючоїсудді  ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		захисника  ОСОБА_5 ,
		представника потерпілих  ОСОБА_6 ,
		 
		розглянувши упідготовчому судовомузасіданні узалі судув містіУжгороді угодупро визнаннявинуватості від28лютого 2020року,укладену міжпрокурором Перечинськоговідділу Ужгородськоїмісцевої прокуратури ОСОБА_3 тапідозрюваним ОСОБА_4 ,у кримінальномупровадженні,внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020070130000068 від 12.02.2020 року, про обвинувачення:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Київ, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, має на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 16.03.2020 року задоволено подання голови Перечинського районного суду Закарпатської області та постановлено кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, направити до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для розгляду по суті.
		19.03.2020 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з Закарпатського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020070130000068 від 12.02.2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
		Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 31.03.2020 року призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні.
		Згідно з пред`явленим обвинуваченням 28 листопада 2019 року, приблизно об 11 год. 00 хв., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи у користуванні власний автомобіль марки «Toyota» моделі «Camry», з державними номерними знаками НОМЕР_1 , здійснював надання послуг таксі, зокрема, перебував у вказаний час біля залізничного вокзалу у місті Львів. У вказаний час до ОСОБА_4 підійшли громадяни Таджикистану ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та їх двоє малолітніх дітей ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які мали намір, в туристичних цілях, поїхати на відпочинок в гори Карпати. ОСОБА_4 прийняв пропозицію надати послуги таксі вказаним громадянам за ціною 400 доларів США. Громадяни Таджикистану погодилися з ціною послуг перевезення і через деякий час на вказаному автомобілі поїхали в сторону Закарпатської області. Рухаючись в сторону Закарпатської області ОСОБА_4 вирішив зателефонувати своєму знайомому, який проживає у смт. Великий Березний Закарпатської області (матеріали відносно якого виділено в окреме провадження). Під час телефонної розмови, яка відбулася між ОСОБА_4 та особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, ОСОБА_4 повідомив особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, про те, що рухається до Закарпатської області, зокрема, у зв`язку із перевезенням п`яти громадян Таджикистану до Закарпатської області в туристичних цілях та повідомив, що вказані громадяни надають 400 доларів США за послуги таксі. Із розмови з ОСОБА_4 , особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, дізналася, що у вказаних громадян Таджикистану наявні при собі готівкові кошти.
		Після цього у особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, виник прямий умисел на вчинення незаконного позбавлення волі громадян Таджикистану, а також вчинення відносно них розбійного нападу за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів. Цей злочин особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, вирішила вчинити за попередньою змовою з ОСОБА_4 , особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та іншими невстановленими органом досудового розслідування особами при наступних обставинах.
		Особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, під час вказаної телефонної розмови, яка відбувалася з ОСОБА_4 , дізнавшись про наявність у громадян Таджикистану, яких перевозить ОСОБА_4 з міста Львова до Закарпатської області, грошових коштів, діючи з прямим умислом, запропонував ОСОБА_4 довезти вказаних громадян до Великоберезнянського району, де особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, і ОСОБА_4 узгодили злочинний план, який полягав у відкритому, шляхом здійснення нападу, заволодінні готівковими коштами, які мали у власності громадяни Таджикистану, а також незаконного позбавлення волі останніх з метою вчинення психологічного тиску на них, щоб вони, побоюючись за власне життя, не звернулися до правоохоронних органів із заявою. Також особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, повідомила ОСОБА_4 про те, що до вчинення цих злочинів він залучить особу, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та інших невстановлених стороною обвинувачення осіб.
		Узгодивши вказаний злочинний план із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та визначивши місце доставки громадян Таджикистану, ОСОБА_4 рухався у вказаному напрямку.
		Цього ж дня, приблизно о 19 год. 00 хв., перебуваючи на території Великоберезнянського району, ОСОБА_4 під час перевезення вищевказаних іноземців, вийняв із сховища, що знаходилося в автомобілі біля водія, пістолет «Ekol Lady CM 9mm» « НОМЕР_2 », який є вогнепальною зброєю, з демонстрацією якого, зокрема, направивши його на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і шляхом погрози його застосування, повідомив йому, що всі вони повинні чітко виконувати його вказівки. При цьому малолітні ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , цього не бачили та не чули, так як спали в салоні автомобіля.
		Після цього ОСОБА_4 зупинив керований ним автомобіль, позаду якого одночасно зупинився автомобіль марки «Peugeot» моделі «Expert», з державними номерними знаками НОМЕР_3 , під керуванням особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, у якому також перебувала особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та інша невстановлена органом досудового розслідування особа. Після цього особи, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, ОСОБА_4 та інша невстановлена органом досудового розслідування особа, діючи за попередньою змовою групою осіб, з прямим умислом, з корисливим мотивом та метою, погрожуючи вищевказаним пістолетом, який є вогнепальною зброєю, що є небезпечним для життя та здоров`я осіб, які зазнали нападу, шляхом примусу, витягнули за руки потерпілих громадян Таджикистану ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з автомобіля марки «Toyota» моделі «Camry», демонструючи потерпілим пістолет, який останні сприйняли небезпечним для їхнього життя і здоров`я, відкрито заволоділи мобільним телефоном марки «Apple Iphone XS» вартістю 9706,50 грн., який належав ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мобільний телефон марки «Samsung Galaxy Grand Prime Duos» вартістю 1200 грн., який належав громадянці Таджикистану ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та мобільний телефон марки «Samsung S9», який був у чохлі «Marc OPolo» і належав ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		В той час двоє малолітніх ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , знаходилися в салоні автомобіля та не бачили цих подій, тобто фактично вказаний злочин відбувався у їх відсутності.
		Після заволодіння майном особи, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, ОСОБА_4 , та інша невстановлена на даний час органом досудового розслідування особа, наділи на голови потерпілих поліетиленові пакети і з метою продовження злочинної діяльності примусили потерпілих рухатися у невідомому потерпілим напрямку. Після цього ОСОБА_4 виїхав з місця вчинення злочину у напрямку міста Києва.
		У подальшому, особи, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, та інші невстановлені органом досудового розслідування особи помістили іноземців до підвального приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_3 , та належить на праві приватної власності батьку особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, перебуваючи в якому, діючи за попередньою змовою групою осіб, з прямим умислом, з корисливим мотивом та метою, шляхом примусу, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я осіб, які зазнали нападу, примусили потерпілих громадян Таджикистану ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та їх двоє малолітніх дітей ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зняти власний одяг, після чого обшукали вказаний одяг і відкрито заволоділи грошовими коштами у розмірі 2700 доларів США (відповідно до курсу валют становить 64881 грн.), 1050 грн., 700 російських рублів (відповідно до курсу валют 259 грн.), які належали ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 3800 доларів США (відповідно до курсу валют 91314 грн.), 500 російських рублів (відповідно до курсу валют 185 грн.), які належали ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		За таких обставин, особи, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, ОСОБА_4 та інші невстановлені на даний час органом досудового розслідування особи заволоділи належним вищевказаним громадянам Таджикистану майном на загальну суму 168595,50 грн.
		Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечний для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
		Крім того, після заволодіння вказаним майном, особи, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, ОСОБА_4 та інші невстановлені на даний час органом досудового розслідування особи, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб, реалізуючи попередньо узгоджений злочинний план, щодо незаконного позбавлення волі п`яти осіб, у тому числі двох малолітніх, у спосіб, небезпечний для життя чи здоров`я потерпілих, що супроводжувалося заподіянням їм фізичних страждань, здійснюване протягом тривалого часу продовжили незаконне позбавлення волі громадян Таджикистану ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 ,     ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та їх двох малолітніх дітей ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зокрема, шляхом надання їм усного розпорядження перебувати у заздалегідь підготовленому на це приміщенні, яке знаходиться в АДРЕСА_3 , та належить на праві приватної власності батьку особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, де вони взагалі не бажали перебувати, та яке не могли вільно залишити, хоча бажали цього, оскільки це приміщення зачинялося металевими дверима, яке могло відкриватися лише ззовні, у якому відсутні інші двері та вікна, створили жорстокі умови утримання у місці позбавлення волі, що виразилося в утриманні осіб в умовах, які позбавляють їх просторової і часової орієнтації, в холодному та сирому приміщенні. У цьому приміщенні потерпілі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та їх двоє малолітніх дітей ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , утримувалися з 28.11.2019 по 30.11.2019 року.
		30.11.2019 року, приблизно о 19 год. 00 хв., особи, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, та інші невстановлені органом досудового розслідування особи, одягнули потерпілому ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , поліетиленовий пакет на голову і після цього помістили останнього до автомобіля білого кольору марки «Peugeot» моделі «Expert» з д.н.з. НОМЕР_3 , яким керувала особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, після чого перевезли до залізничного вокзалу, який знаходиться у місті Перечин, де мали намір відправити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , потягом Ужгород-Київ до міста Київ. Однак, перебуваючи на пероні залізничного вокзалу в місті Перечин, потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вдалося втекти, після чого останній звернувся до Перечинського ВП ГУНП в Закарпатській області.
		30.11.2019 року, приблизно о 22 год. 00 хв., особи, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, та інші невстановлені органом досудового розслідування особи, помістили ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та їх двох малолітніх дітей ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до автомобіля марки «Peugeot» моделі «Expert», з д.н.з. НОМЕР_3 , яким керувала особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, після чого перевезли до залізничного вокзалу, станції «Кострино», де відправили останніх потягом № 601 «Солотвино-Львів» до міста Львів.
		Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України: незаконне позбавлення волі, вчинене щодо малолітніх, щодо п`яти осіб, за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, із застосуванням зброї, здійснюване протягом тривалого часу.
		Крім того, приблизно в середині вересня 2019 року, приблизно о 21.00 год., ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї, усвідомлюючи, що її придбання, носіння та зберігання без передбаченого законом дозволу заборонено та є злочином, бажаючи при цьому настання шкідливих наслідків у вигляді порушення правил обороту (користування населенням) вогнепальної зброї, тобто діючи з прямим умислом, перебуваючи в м. Перечин, у своєму автомобілі марки «Toyota», моделі «Camry», з державними номерними знаками НОМЕР_1 , знайшов пістолет з маркуванням «EKOL Lady CM 9 mm» « НОМЕР_2 » чорного кольору, що відноситься до самозарядної короткоствольної вогнепальної зброї, тобто, таким чином, придбав його, який в подальшому носив та зберігав до виявлення та вилучення правоохоронними органами.
		Зокрема, 11.12.2019 року, на підставі слідчого судді Перечинського районного суду від 09.12.2019 року (справа № 304/1906/19) в м. Київ по вул. Вавілових, 16/12, було проведено обшук автомобіля марки «Toyota» моделі «Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , під час якого у вказаному автомобілі було виявлено та вилучено пістолет з маркуванням «EKOL Lady CM 9 mm» « НОМЕР_2 », що згідно з висновком експерта є самозарядною короткоствольною вогнепальною зброєю, який ОСОБА_4 зберігав без передбаченого законом дозволу.
		Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України: носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
		Разом з обвинувальним актом до суду подано угоду про визнання винуватості, укладену та підписану 28.02.2020 року між прокурором Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю його захисника ОСОБА_5 та представника потерпілих ОСОБА_6 , а відтак, розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за участі сторін угоди у порядку ст. 474 КПК України.
		Прокурор у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому міру покарання, визначену в угоді.
		Обвинувачений у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю та просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з прокурором.
		Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості.
		Потерпілий ОСОБА_9 у підготовче судове засідання не з`явився, при цьому подав до суду заяву, переклад якої здійснено з російської мови на українську, згідно з якою він просить затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором з одного боку, та ОСОБА_4 з іншого боку по факту викрадення майна з погрозою застосування зброї, незаконного позбавлення волі, і.т.д., що мало місце приблизно в період з 28.11.2019 року по 01.12.2019 року. Просить застосувати до ОСОБА_4 міру покарання, передбачену угодою про визнання винуватості, на укладення якої потерпілий дав письмову згоду, зокрема, застосувати норми ст. ст. 69, 75 КК України без реального відбування покарання і конфіскації майна. Справу в суді просить розглядати без їх участі.
		Потерпіла ОСОБА_8 у підготовче судове засідання не з`явилася, при цьому подала до суду заяву, переклад якої здійснено з російської мови на українську, згідно з якою вона від себе та від імені і в інтересах своїх малолітніх дітей: ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , просить затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором з одного боку, та ОСОБА_4 з іншого боку по факту викрадення майна з погрозою застосування зброї, незаконного позбавлення волі, і.т.д., що мало місце приблизно в період з 28.11.2019 року по 01.12.2019 року. Просить застосувати до ОСОБА_4 міру покарання, передбачену угодою про визнання винуватості, на укладення якої вона давала письмову згоду, зокрема, застосувати норми ст. ст. 69, 75 КК України без реального відбування покарання і конфіскації майна. Справу в суді просить розглядати без їх участі.
		Потерпілий ОСОБА_7 у підготовче судове засідання не з`явився, при цьому подав до суду заяву, переклад якої здійснено з російської мови на українську, згідно з якою він просить затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором з одного боку та ОСОБА_4 з іншого боку по факту викрадення майна з погрозою застосування зброї, незаконного позбавлення волі, і.т.д., що мало місце приблизно в період з 28.11.2019 року по 01.12.2019 року. Просить застосувати до ОСОБА_4 міру покарання, передбачену угодою про визнання винуватості, на укладення якої він дав письмову згоду, зокрема, застосувати норми ст. ст. 69, 75 КК України без реального відбування покарання і конфіскації майна. Справу в суді просить розглядати без його участі.
		Представник потерпілих не заперечив проти затвердження угоди про визнання винуватості.
		Із змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що прокурор та підозрюваний виклали формулювання обвинувачення за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, яке ніким не оспорюється, та дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження.
		Згідно з угодою підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та зобов`язується: беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні; надати достовірну та об`єктивну інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, стосовно ролі та/дій інших підозрюваних.
		Істотними для відповідного кримінального провадження обставинами відповідно до даної угоди зазначено, що згідно з матеріалами кримінального провадження ОСОБА_4 на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, характеризується позитивно, учасник бойових дій. Обставинами, які пом`якшують покарання згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин. Обставин, які обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України, досудовим розслідуванням не встановлено. Підозрюваний зобов`язується надати достовірну та об`єктивну інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, стосовно ролі та дій інших підозрюваних.
		Крім того, в угоді зазначено, що під час проведення досудового розслідування надана згода всіх потерпілих на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором з однієї сторони та підозрюваним ОСОБА_4 з іншої сторони.
		З урахуванням загальних засад призначення покарання, закріплених у ст. 65 КК України, вимог ст. ст. 69, 75, 77 КК України, обставин кримінального провадження, особи підозрюваного, наявності кількох пом`якшуючих та відсутності обтяжуючих обставин, сторони дійшли згоди, що за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі. За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі. За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі. Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 років позбавлення волі. Сторони дійшли згоди про застосування до ОСОБА_4 ст. ст. 75, 76 КК України щодо звільнення останнього від відбування остаточного покарання із випробуванням шляхом встановлення йому іспитового строку та покладенням відповідних обов`язків без призначення додаткового покарання.
		В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, зміст яких ОСОБА_4 роз`яснено.
		В судовому засіданні обвинувачений та прокурор підтвердили суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
		Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		За правиламич.4ст.469КПК Україниугода провизнання винуватостіміж прокуроромта підозрюванимчи обвинуваченимможе бутиукладена упровадженні щодо  кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Як роз`яснено у п. 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» від 11.12.2015 року № 13, сторони угоди (незалежно від її виду) зобов`язані, крім іншого, узгоджувати міру покарання та звільнення від його відбування з випробуванням (якщо домовленості щодо такого звільнення мали місце та сторони дійшли згоди). Домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. Зокрема, сторони мають узгоджувати покарання, враховуючи: положення пунктів 1-2 ч. 1 ст. 65 КК, тобто 1) у межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК, та 2) відповідно до положень Загальної частини КК. Зокрема, у випадку, коли в санкції статті (санкції частини статті), що передбачає відповідальність за вчинений злочин, не встановлено мінімальної межі покарання, сторони мають виходити із положень розділу X Загальної частини КК; ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65 КК). За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного сторони угоди з огляду на положення статей 65, 75 КК мають право, використовуючи положення ст. 69 КК, узгоджувати: а) основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, або б) інше основне покарання, більш м`який його вид, не зазначений у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК за цей злочин; в) не визначати додаткове покарання, передбачене у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК як обов`язкове, за винятком випадків, встановлених ч. 2 ст. 69 КК. Врахування означених вимог кримінального закону має бути відображено у змісті угоди, а узгоджена міра покарання повинна мати конкретний вираз. Суд також має враховувати, що чинні КК і КПК регулюють два різновиди звільнення від відбування покарання з випробуванням: 1) загальний  коли вимагається встановлення можливості виправлення засудженого без відбування покарання; 2) спеціальний  у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання винуватості, для укладення якої з`ясування питань, визначених у ч. 1 ст. 75 КК, не є обов`язковим. У зв`язку з чим, якщо ж сторони узгодили покарання та досягли домовленості щодо звільнення підозрюваного/обвинуваченого від його відбування з випробуванням, відповідно до частин 2, 3 ст. 75 КК суд зобов`язаний прийняти рішення про таке звільнення у випадку затвердження угоди про примирення або визнання винуватості за наявності сукупності таких умов: 1) сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років; 2) узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням; 3) угода відповідає чинному законодавству та підстави для відмови в її затверджені визначені КПК (пункти 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК) відсутні. У випадку вчинення особою декількох кримінальних правопорушень сторони угоди попередньо мають узгодити (визначити) міру покарання за кожне вчинене суспільно небезпечне діяння, остаточну (сукупну) міру покарання і лише після цього звільнення її від відбування покарання з випробуванням. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням згідно з ч. 3 ст. 75 КК визначаються виключно судом. У зв`язку з цим визначені сторонами угоди тривалість іспитового строку та обов`язки, що покладаються на особу, яка звільняється від відбування покарання з випробуванням, не враховуються судом, про що зазначається в мотивувальній частині судового рішення, та не є підставою для відмови у затвердженні угоди.
		Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст угоди стосовно свідомої добровільної узгодженості сторонами її істотних умов, враховуючи те, що вчинені ОСОБА_4 злочини, передбачені ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, а злочин, передбачений ч. 2 ст. 146 КК України  до категорії злочину середньої тяжкості, потерпілими відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України надано прокурору письмі згоди на укладення угоди про визнання винуватості, сторони розуміють зміст угоди, наслідки її укладення і невиконання, які передбачені ст. ст. 473, 476 КПК України, угода не суперечить вимогам КК України та КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечний для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, за ч. 2 ст. 146 КК України, тобто незаконне позбавлення волі, вчинене щодо малолітніх, щодо п`яти осіб, за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, із застосуванням зброї, здійснюване протягом тривалого часу, та за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, кваліфіковано правильно, суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
		Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.
		Цивільний позов не заявлено.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні під час досудового розслідування згідно з ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 21.01.2020 року було обрано у виді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби та ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 10.02.2020 року продовжено строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом до 10.03.2020 року. Строк тримання під домашнім арештом в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України, за клопотанням прокурора не продовжувався. Відтак, у відповідності до положень ч. 6 ст. 181 КПК України, по закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту припинила свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
		Під час підготовчого провадження запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
		Процесуальні витрати за проведення балістичної експертизи у сумі 942,06 грн. покласти на обвинуваченого.
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 23.12.2019 року (справа № 304/1906/19) задоволено клопотання слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_12 , погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070130000485 від 01.12.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України, про арешт майна. Накладено арешт на 1/3 частки квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 42,9 кв.м, яка належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , шляхом заборони відчуження та розпорядження будь-яким чином вказаним майном. Виконання ухвали покладено на слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_12 , а контроль за її виконанням  на прокурора Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 .
		Крім того, ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 24.12.2019 року (справа № 304/1906/19) задоволено клопотання слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_12 , погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070130000485 від 01.12.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна. Серед іншого, накладено арешт на тимчасово вилучене під час обшуку автомобіля марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2002 року випуску, коричневого кольору, який на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , майно, а саме: автомобіль марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2002 року випуску, коричневого кольору, який на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; договір купівлі-продажу автомобіля марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2002 року випуску, коричневого кольору від 06 вересня 2018 року на 3 аркушах, витяг з прав на нерухоме майно; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2002 року випуску, коричневого кольору серії та номер НОМЕР_4 . Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_12 , а контроль за її виконанням  на групу прокурорів у даному кримінальному провадженні ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .
		Виходячи з приписів ч. 4 ст. 174 КПК України, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений на вищевказане майно.
		Питання щодо речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 100, 124, 174, 314, 368-370, 373, 374, 394, 395, 468, 469, 473, 475 КПК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Затвердити угодупро визнаннявинуватості від28лютого 2020року,укладену міжпрокурором Перечинськоговідділу Ужгородськоїмісцевої прокуратури ОСОБА_3 тапідозрюваним ОСОБА_4 ,у кримінальномупровадженні,внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020070130000068 від 12.02.2020 року.
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 146 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі:
		за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна;
		за ч. 1 ст. 263 КК України строком на 4 (чотири) роки;
		за ч.2ст.146КК Українистроком на 3 (три) роки.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.
		Відповідно до ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.
		Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.
		Стягнути з ОСОБА_4  на користь держави 942 (дев`ятсот сорок дві) гривні 06 коп. процесуальних витрат за проведення балістичної експертизи.
		Скасувати арешт майна, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 23.12.2019 року (справа № 304/1906/19) на 1/3 частки квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 42,9 кв.м, яка належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , шляхом заборони відчуження та розпорядження будь-яким чином вказаним майном.
		Скасувати арешт у частині майна, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 24.12.2019 року (справа № 304/1906/19) на тимчасово вилучене під час обшуку автомобіля марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2002 року випуску, коричневого кольору, який на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , майно, а саме: автомобіль марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2002 року випуску, коричневого кольору, який на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; договір купівлі-продажу автомобіля марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2002 року випуску, коричневого кольору від 06 вересня 2018 року на 3 аркушах, витяг з прав на нерухоме майно; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2002 року випуску, коричневого кольору серії та номер НОМЕР_4 .
		Речові докази: автомобіль марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2002 року випуску, коричневого кольору, який на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; договір купівлі-продажу автомобіля марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2002 року випуску, коричневого кольору від 06 вересня 2018 року на 3 аркушах, витяг з прав на нерухоме майно; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2002 року випуску, коричневого кольору серії та номер НОМЕР_4  вважати повернутими за належністю.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		   Суддя Ужгородського міськрайонного суду
		   Закарпатської області                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...