Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/5442/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг.
Надіслано судом: 03.09.2020. Зареєстровано: 03.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.09.2020.
Дата набрання законної сили: 24.09.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		03.09.2020Справа №  910/5442/20За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна фірма «Оптторгдеталь»
		до               Комунального автотранспортного підприємства № 273904
		про              стягнення 317044,59 грн.
		Суддя  Усатенко І.В.  
		Представники сторін: не викликались
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Оптторгдеталь" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального автотранспортного підприємства № 273904 КАТП-273904 про стягнення 317044,59 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару за договором № КФС-07 від 26.03.2018, в зв`язку з чим позивач просить стягнути заборгованість в судовому порядку.
		Ухвалою суду від 28.04.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
		27.05.2020 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 28.04.2020 про усунення недоліків позовної заяви.
		Ухвалою суду від 01.06.2020 відкрито провадження у справі № 910/5442/20, постановлено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
		Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 01054 7174855 9, отримав 10.06.2020 ухвалу про відкриття провадження у справі № 910/5442/20 від 01.06.2020, проте не скористався своїм правом, забезпеченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив у встановлений строк суду не надав. Суд відзначає, що на рекомендованому повідомленні про вручення відсутній дата та підпис особи, що отримувала поштове відправлення. Згідно відстеження поштового відправлення з офіційного сайту АТ "Укрпошта  ухвала була отримана адресатом 10.06.2020. Про наслідки не подання відзиву відповідач був повідомлений ухвалою суду від 01.06.2020 про відкриття провадження у справі № 910/5442/20.
		Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
		Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
		Відповідач не скористався своїм правом, забезпеченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив суду не надав.
		Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.  
		Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
		ВСТАНОВИВ:
		26.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Спецукрзапчастини» (постачальник) та Комунальним автотранспортним підприємством № 273904 КАТП - 273904  (покупець) було укладено договір поставки № КФС - 07.
		Відповідно до п. 1.1. - 1.3. договору, постачальник зобов`язується поставити товар - запасні частини спеціальної техніки, код згідно ДК 021:2015 - 34320000 - 6 - механічні запасні частини, крім двигунів і частин двигунів, далі товар, в асортименті, кількості і за цінами, зазначеними у специфікації ( додаток № 1 до договору, що є невід`ємною частиною даного договору) за адресою покупця ( м. Київ, вул.. Охтирська, 8), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити зазначений товар у порядку та на умовах, встановлених цим договором). Загальна сума договору ( загальна вартість товару) складає 6240000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 1040000,00 грн. Кількість, ціна за одиницю товару, та загальна вартість товару, який поставляється згідно договору наведено в специфікації та зазначається також у видатковій накладній та рахунку, які надаються постачальником покупцю при отриманні товару покупцем.
		Відповідно до п. 2.3.  - 2.4. договору, ціна за одиницю товару встановлена відповідно до тендерної пропозиції постачальника. Сторони домовились, що ціна, по якій здійснюється закупівля кожної окремою партії товару, встановлюється у відповідності до ринкових цін, діючих на момент здійснення закупівлі товару з урахуванням відстрочки платежу, але не більше цін відповідно до тендерної пропозиції. При зміні ціни за одиницю товару в сторону збільшення / зменшення згідно п. 2 частини четвертої ст. 36 Закону України « Про публічні закупівлі», постачальник зобов`язаний завчасно в письмовій формі інформувати про це замовника. У якості обґрунтування зміни ціни товару учасник підтверджує рівень цін в м. Києві шляхом надання відповідної довідки ДП « Державний інформаційно - аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків».
		Відповідно до п. 3.1. - 3.3. договору, покупець, на підставі цього договору та відповідного рахунку - фактури, перераховує на розрахунковий рахунок постачальника оплату за товар, зазначений у додатку  1 до цього договору. Оплата за поставлений товар здійснюється згідно накладних по факту поставки товару з відстрочкою платежу до 30 календарних днів. Ціна на товар є фіксованою і протягом дії договору коригуванню не підлягає ( крім випадків зазначених в п. 2.5. та 2.6. договору). Слід зауважити про відсутність в договорі п. 2.6.
		Відповідно до п. 4.1. - 4.2. договору, поставка товару постачальником у розумінні п. 1.1. цього договору здійснюється не пізніше 30 робочих днів з дня отримання постачальником від покупця заявки на відповідний товар. Приймання - передача товару по кількості проводиться відповідно до товарно - супровідних документів, по якості - відповідно до документів, які підтверджують його якість. Товар вважається поставленим : - по кількості - відповідно до видаткових накладних; - по якості - відповідно до документів, які підтверджують якість товару.
		Відповідно до п. 5.1.1., 5.1.3. договору, постачальник зобов`язаний виконувати умови тендеру, тендерної документації та технічних вимог до неї. Підтверджувати документально обсяги поставлених товарів та надавати покупцеві відповідні документи із зазначенням дати поставки.
		Відповідно до п. 5.2.1. договору, постачальник має право вимагати від покупця проведення оплати поставленого товару відповідно до умов цього договору.
		Відповідно до п. 5.3.1. договору, покупець зобов`язаний оплачувати послуги постачальника в порядку, обсязі та строки, передбачені цим договором.
		Відповідно до п. 6.1., 6.3. договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором. За несвоєчасну оплату товару при порушенні умов даного договору покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості, за кожний день прострочки.
		Відповідно до п. 10.4. - 10.6. договору, даний договір набуває сили з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2018 року, за умови виконання сторонами своїх зобов`язань, у частині виконання грошових зобов`язань до повного взаємного розрахунку сторін. Строк дії договору, та виконання зобов`язань щодо передачі товару може бути подовжено у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, в тому числі непереборної сили, затримки фінансування покупця за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Дія договору може бути продовженою на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на наступний 2019 рік, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в даному договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
		До матеріалів справи додано специфікацію (додаток № 1) до договору № КФС - 07 від 26.03.2018. В специфікації визначено найменування та вартість товару, що мав бути поставлений за договором. Загальну вартість товару визначено у розмірі 6240000,00 грн. (в т.ч. ПДВ).
		До матеріалів справи додано видаткову накладну  № 903 від 29.11.2018, за якою було поставлено товару вартістю 476824,47 грн. (в т.ч. ПДВ). Накладна підписана сторонами. З боку відповідача підпис Юдіна А.С. ( на підставі довіреності № 411 від 29.11.2018, копія є в матеріалах справи).
		До матеріалів справи додано платіжні доручення: № 1589 від 23.06.2018 на суму 50000,00 грн., № 1605 від 26.06.2018 на суму 150000,00 грн., № 1606 від 27.06.2018 на суму 300000,00 грн., № 1679 від 11.07.2018 на суму 50000,00 грн., № 1719 від 18.07.2018 на суму 200000,00 грн., № 1753 від 23.07.2018 сума 50000,00 грн., № 1771 від 26.07.2018 на суму 50000,00 грн., № 1813 від 02.08.2018 на суму 168719,55 грн.,  № 3503 від 20.06.2019 на суму 6824,47 грн., № 3674 від 18.07.2019 на суму 10000,00 грн., № 4080 від 01.10.2019 на суму 10000,00 грн., № 4123 від 04.10.2019 на суму 5000,00 грн., № 4143 від 09.10.2019 на суму 5000,00 грн., № 4170 від 11.10.2019 на суму 5000,00 грн., № 4189 від 16.10.2019 на суму 15000,00 грн., № 4229 від 21.10.2019 на суму 15000,00 грн., № 4273 від 28.10.2019 на суму 5000,00 грн., № 4323 від 06.11.2019 на суму 5000,00 грн., № 4335 від 07.11.2019 на суму 10000,00 грн., № 4413 від 27.11.2019 на суму 5000,00 грн., № 4574 від 26.12.2019 на суму 10000,00 грн., № 4595 від 27.12.2019 на суму 10000,00 грн., № 4624 від 10.01.2020 на суму 15000,00 грн., № 4660 від 17.01.2020 на суму 15000,00 грн., № 4666 від 24.01.2020 на суму 5000,00 грн., № 4714 від 31.01.2020 на суму 5000,00 грн., № 4787 від 14.02.2020 на суму 5000,00 грн., № 4890 від 04.03.2020 на суму 10000,00 грн. Відповідно до даних платіжних доручень, відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти у загальному розмірі 1190544,02 грн.
		В позовній заяві позивач також вказує про поставку товару за видатковою накладною № КФ0000239 від 31.05.2018 на суму 1018719,55 грн. Вартість товару, поставленого за вказаною накладною, була сплачена відповідачем у повному обсязі. Сторонами не долучено до матеріалів справи видаткову накладну № КФ0000239 від 31.05.2018, проте обставини щодо здійснення відповідної поставки визнані позивачем у позовній заяві та не заперечені і не спростовані відповідачем.
		У суду відсутні підстави сумніватись у достовірності обставин щодо поставки товару за видатковою накладною № КФ0000239 від 31.05.2018. Крім того, предметом розгляду у даній справі є заборгованість відповідача, що виникли, в зв`язку з неоплатою товару, поставленого за видатковою накладною № 903 від 29.11.2018.
		Відповідно до ч. 1, ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
		До матеріалів справи додано претензію ( вимогу) № 2001/20 від 20.01.2020, в якій позивач просить відповідача погасити заборгованість з оплати поставленого за договором № КФС - 07 від 26.03.2018 товару у розмірі 380000,00 грн. Докази направлення містяться в матеріалах справи ( фіскальний чек АТ «Укрпошта»).
		До матеріалів справи додано претензію ( вимогу) № 03/2 від 02.08.2019, в якій позивач просить відповідача погасити заборгованість з оплати поставленого за договором № КФС - 07 від 26.03.2018 товару у розмірі 470000,00 грн. За текстом претензії загалом було поставлено товару вартістю 1495554,02 грн. Докази направлення містяться в матеріалах справи ( фіскальний чек АТ «Укрпошта», накладна № 4900073987399 та опис вкладення).
		До матеріалів справи додано претензію ( вимогу) № 19/1 від 19.09.2019, в якій позивач просить відповідача погасити заборгованість з оплати поставленого за договором № КФС - 07 від 26.03.2018 товару у розмірі 460000,00 грн. За текстом претензії загалом було поставлено товару вартістю 1495554,02 грн. 
		Відповідачем 04.11.2019  листом № 478 було надано відповідь на претензію позивача № 19/1 від 19.09.2019, даним листом відповідач зазначив про складності з отриманням коштів від контрагентів, що в свою чергу впливає на розрахунки з позивачем та зазначив про здійснення оплати на суму 60000,00 грн. Відповідач просив врахувати складність економічної ситуації та запевнив позивача в подальшому погашенні заборгованості.
		Відповідач не скористався своїм правом передбаченим ст. 165 ГПК України та не надав відзив на позовну заяву, жодних доказів або заперечень щодо заявлених позивачем позовних вимог до матеріалів справи не додано. 
		Доказів в спростування обсягів поставленого позивачем за договором  № КФС - 07 від 26.03.2018 товару до матеріалів справи відповідачем не додано.
		Доказів погашення заборгованості у повному обсязі до матеріалів справи не додано також.
		Стаття 509 Цивільного кодексу України  (далі -  ЦК України) визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Зобов`язання в силу вимог статей  525,  526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу й інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ч. 1  ст. 193 Господарського кодексу України  (далі -  ГК України).
		Дослідивши укладений між сторонами договір, суд дійшов висновку що даний договір є договором поставки.
		Відповідно до ч. 1, ч. 2, ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		Відповідно до ч. 1, ст. 689 ЦК України, покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
		Відповідно до ч. 1, ст. 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до  статті 632  цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
		Відповідно до ч. 1, ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
		Судом встановлено, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання передбачені п. 3.2. договору № КФС - 07 від 26.03.2018, а саме, не оплатив поставлений позивачем товар в повному обсязі, у строки встановлені договором, внаслідок чого, у відповідача утворилась заборгованість з оплати товару у розмірі 305000,00 грн.
		Дії відповідача є порушенням грошового зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару.
		За твердженням позивача, яке не спростовано та не заперечено відповідачем, станом на дату подання позовної заяви поставлений товар в повному обсязі оплачено не було.
		Зважаючи на подані до матеріалів справи докази - вартість поставленого товару, на обсяг часткових оплат здійснених відповідачем, Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з оплати поставленого позивачем за договором № КФС - 07 від 26.03.2018 товару в розмірі 305000,00 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Також, позивачем на суму основного боргу 305000,00 грн. було нараховано втрати від інфляції за період з січня 2019 по лютий 2020 у розмірі 12044,59 грн.
		Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами  статті 625 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до частини другої  статті 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Відповідно до п. 3.2. договору № КФС - 07 від 26.03.2018, оплата за поставлений товар здійснюється згідно накладних по факту поставки товару з відстрочкою платежу до 30 календарних днів.
		Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
		Суд відзначає, що позивачем розраховано втрати від інфляції за період з січня 2019 по лютий 2020 на кінцеву суму заборгованості у розмірі 305000,00 грн, не зважаючи на те, що борг саме у такому розмірі виник станом на 04.03.2020, а протягом періоду нарахування він був більший.
		Суд перевірив розрахунок втрат від інфляції, здійснений позивачем за період з січня 2019 по лютий 2020 на суму боргу у розмірі 305000,00 грн та вважає його  арифметично вірним. А оскільки, суд згідно ч. 2 ст. 237 ГПК України не наділений повноваженнями виходити за межі позовних вимог, в тому числі щодо нарахування втрат від інфляції на існуючу на певний період (більшу) суму боргу, то з відповідача підлягають стягненню втрати від інфляції у розрахованому позивачем розмірі 12044,59 грн
		Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України  встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до  ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України  суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов`язку сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.
		Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, або свідчили про відсутність у відповідача обов`язку сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.
		За таких обставин, оцінивши подані докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
		Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
		Керуючись ст.  13,  73,  74,  76-80,  86,  129,  232,  236-242,  252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
		ВИРІШИВ:
		1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна фірма «Оптторгдеталь» задовольнити в повному обсязі.
		2. Стягнути з Комунального автотранспортного підприємства № 273904 КАТП - 273904 (03022, м. Київ, вул.. Охтирська, будинок 8; ідентифікаційний код 05433011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна фірма «Оптторгдеталь»  (49030, м. Дніпро, вул. Барнаульська, будинок 2 - А; ідентифікаційний код 41785544) заборгованість у розмірі 305000 (триста п`ять тисяч) грн. 00 коп., втрати від інфляції у розмірі 12044 (дванадцять тисяч сорок чотири) грн. 59 коп. та судовий збір у розмірі 4755 (чотири тисячі сімсот п`ятдесят п`ять) грн. 68 коп..
		3. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.
		4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Суддя                                                                                       І.В. Усатенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...