Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1340/6281/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 03.09.2020. Зареєстровано: 04.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.09.2020.
Дата набрання законної сили: 02.09.2020
Номер судового провадження: А/857/4603/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 1340/6281/18 пров. № А/857/4603/20
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді  Іщук Л. П.,
		суддів  Носа С.П., Обрізка І. М., 
		за участю секретаря судового засідання  Гром І. І.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року про закриття провадження (ухвала постановлена судом у складі головуючого судді Качур Р. П. у м.Львові о 12:18 год) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Мальви», про визнання протиправними дій,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		28 грудня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо» (далі  ТзОВ «Юніко-Експо») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі  ДАБІ), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття рішення про видачу дозволу на виконання будівельних робіт від 11 липня 2017 року № IV113171920987 та видачі ТзОВ «Девелоперська компанія «Мальви» відповідного дозволу.
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. 
		Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки за своїм характером цей спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, так як ним оскаржується виключно владне, управлінське рішення відповідача, який в межах спірних правовідносин діяв як суб`єкт владних повноважень. Зазначає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про наявність спору про право користування ТзОВ «Девелоперська компанія «Мальви» земельною ділянкою, оскільки позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем пункту 1 частини третьої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, які передбачають подання заявником документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, як обов`язкової передумови отримання дозвільного документа на будівництво.
		ТзОВ «Девелоперська компанія «Мальви» подало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому покликається на законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, просить залишити її без змін.
		В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
		Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
		Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з наступних підстав.
		Як встановлено з матеріалів справи, 20 жовтня 2014 року між ТзОВ «Юніко-Експо» (Замовник) та ТзОВ «Девелоперська компанія «Мальви» (Забудовник) укладено договір про будівництво № 20/10 багатоквартирних житлових будинків з автостоянками та об`єктами обслуговування, будівництво яких здійснюється на земельній ділянці, розташованій у м. Львові на вул. Угорській, 14. Зазначено, що право Замовника на будівництво виникло на підставі договору оренди землі від 21 грудня 2006 року (кадастровий номер земельної ділянки 4610136800:01:010:0066, загальна площа 3,8281 га) та дозволу на виконання будівельних робіт від 05 серпня 2010 року № 1/345-10.
		07 грудня 2016 року між ТзОВ «Юніко-Експо» та ТзОВ «Девелоперська компанія «Мальви» укладено Додаткову угоду №2 до згаданого вище договору, якою внесено зміни щодо території забудови та затверджено запропоновану позивачем нову Схему забудови земельної ділянки, яка передбачала будівництво 8 секцій Об`єкту, замість раніше запланованих 9 та передбачала будівництво дитячого дошкільного закладу.
		11 липня 2017 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл № ІУ113171920987 на виконання будівельних робіт на об`єкт «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва) у м. Львові», замовник якого є ТзОВ «Девелоперська компанія «Мальви», а генеральним підрядником - «Цикада Плюс».
		ТОВ «Юніко-Експо» вважає протиправним таке рішення відповідача з покликанням на відсутність у ТзОВ «Девелоперська компанія «Мальви» права користування земельною ділянкою на вул. Угорській, 14 у м. Львові, оскільки таке належить позивачу.
		Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір, який виник між сторонами, є приватно-правовим та стосується не лише правомірності рішення відповідача, а й безпосередньо самого права користування/власності на конкретну земельну ділянку, на судовий захист якого не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
		Апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим з наступних підстав.
		Підстави та порядок закриття провадження в адміністративній справі визначені статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті суд закриває провадження в справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
		Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. В свою чергу, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		Водночас, колегія суддів наголошує, що при визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб`єкт публічного права звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі участі у спорі суб`єкта владних повноважень.
		При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення такого права або інтересу призвели дії суб`єкта владних повноважень при виконанні ним владних управлінських функцій.
		Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 815/1121/17.
		Враховуючи викладене, рішення суб`єкта владних повноважень у сфері містобудівної діяльності може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позову про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права користування землею).
		Як встановлено з матеріалів справи, ТзОВ «Юніко-Експо» оскаржило до адміністративного суду дії суб`єкта владних повноважень щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт ТзОВ «Девелоперська компанія «Мальви» на земельній ділянці, що перебуває у користуванні позивача
		З наведених учасниками справи доводів вбачається, що спірні правовідносини виникли між ТзОВ «Юніко-Експо» та ТзОВ «Девелоперська компанія «Мальви» щодо права користування земельною ділянкою на вул. Угорській, 14 у м. Львові, а тому дії ДАБІ з видачі дозволу на виконання будівельних робіт на вказаній земельній ділянці у цих відносинах є похідними від вирішення питання належності ТзОВ «Девелоперська компанія «Мальви» права користування відповідною земельною ділянкою.
		Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		За таких обставин, апеляційний суд прийшов до висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі і її розгляд в порядку господарського судочинства є обґрунтованим.
		Крім цього, судом першої інстанції правильно зазначено, що позивач фактично оскаржує дозвіл на виконання будівельних робіт, який є правовим актом індивідуальної дії і породжує права і обов`язки тільки для того суб`єкта (чи визначеного цим актом певного кола суб`єктів, якому його адресовано.
		За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.
		Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо» залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року про закриття провадження у справі № 1340/6281/18  без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		 
		Головуючий суддя Л. П. Іщук судді С. П. Нос   І. М. Обрізко  Повне судове рішення складено 03.09.2020

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...