Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 460/4046/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 04.09.2020. Зареєстровано: 06.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.09.2020.
Дата набрання законної сили: 03.10.2020
Номер судового провадження: 4627/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м   У к р а ї н и
		 
		02 вересня 2020 року м. Рівне              №460/4046/20
		Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Н.С. Гудими, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом 
		 ОСОБА_1     доРівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги      про визнання дій протиправними, стягнення моральної шкоди, -
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги  про визнання протиправними дій щодо позбавлення конституційного права на безоплатну правову допомогу у дисциплінарному провадженні; стягнення моральної шкоди в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 2012 року позивач відбуває покарання в ДУ "Городищенська виправна колонія (№96)" у виді довічного позбавлення волі. Вказав, що у квітні 2020 року звернувся до відповідача з заявою про надання йому професійної безоплатної правової допомоги у дисциплінарному провадженні, однак листом від 08.05.2020 відповідач повідомив йому, що його заява залишена без розгляду так як ним не в повному обсязі надано документи, а саме: відсутній супровідний лист установи виконання покарань. Вважає такі дії відповідача безпідставними та протиправними, оскільки та обставина, що його заява від 16.04.2020 надійшла до адресата (відповідача) без супровідного листа адміністрації колонії, де він відбуває покарання, не могла і не може бути підставою для залишення такої заяви без розгляду, так як абсолютно не залежить від його волі. За таких обставин, просить позов задовольнити повністю.
		Ухвалою суду від 09.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.9-11). 
		01.07.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (а.с.16-20), у якому відповідач позовні вимоги не визнав у зв`язку з їх безпідставністю. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що супровідний лист установи викання покарань є єдиним офіційним документом та фактичним підтвердження статусу засудженого, що дає можливість віднесення його до відповідної категорії суб`єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги, право місцевому центру зробити висновок про належність цієї особи до однієї з категорій осіб, які мають право на послуги безоплатної вторинної допомоги, і прийняти рішення за поданим зверненням про надання вторинної правової допомоги за рахунок коштів держави. Повідомив, що центр прийняв заяву позивача, однак, оскільки після її перевірки виявлено відсутність супровідного листа установи виконання покарань, позивачу було направлено лист-роз`яснення, у якому зазначено, що виключно на підставі заяви позивача про надання безоплатної вторинної правової допомоги та супровідного листа установи виконання покарань місцевий центр приймає рішення про надання або відмову в наданні такої допомоги. Вказав, що ні ДУ "Городищенська виправна колонія (№96)", ні позивач зазначений недолік не усунули і станом на 26.06.2020 ні рішення про надання позивачу безоплатної вторинної правової допомоги, ні рішення про відмову у такому наданні відповідачем не приймалося. Зауважив, що ДУ "Городищенська виправна колонія (№96)" прийнявши заяву позивача у запечатаному конверті та направивши її до місцевого центру без супровідного листа, діяв протиправно. В свою чергу, вважає, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому просив у задоволенні позову відмовити.
		20.07.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив представника позивача (а.с.35-36), у якому зазначено, що позивач звернувся з заявою від 16.04.2020 на підставі ст.ст.13,14,15 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" та ст.135 КВК України. Також вказано, що позивач відбуває покарання у ДУ "Городищенська виправна колонія (№96)", що вбачається з його заяви та конверту від 16.04.2020, а отже на підставі п.7 ч.1 ст.14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" має право на безоплатну вторинну правову допомогу.
		Додатково суд інформує, що оскільки в період з 13.07.2020 по 01.09.2020 головуючий суддя відповідно до наказів Рівненського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 №207-від та від 20.08.2020 №312-від перебувала у відпустці, розгляд справи здійснюється 02.09.2020.
		Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в спрощеному позовному провадженні, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є засудженим до довічного позбавлення волі та відбуває покарання в Державній установі "Городищенська виправна колонія (№96)".
		16.04.2020 ОСОБА_1 звернувся до Рівненського місцевого центру з надання вторинної правої допомоги з заявою, у якій на підставі ст.ст.13,14,15 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" та ст.135 КВК України просив надати йому правову допомогу - призначити адвоката для представлення інтересів у дисциплінарному провадження (службової перевірки, засідання комісії та в разі необхідності оскарження рішення комісії в суді) та про прийняте рішення повідомити його за місцем відбуття покарання за адресою: ДУ "Городищенська виправна колонія (№96)", 35341, с.Городище, Рівненський район, Рівненська область (а.с.40).
		30.04.2020 листом за №1702/2-310 Рівненський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги повідомив позивача, що згідно з п.8 Методичних рекомендацій щодо організації надання безоплатної вторинної правової допомоги місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджених наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 19.07.2019 №60, до заяв про надання БВПД осіб, засуджених до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі додається супровідний лист установи виконання покарань. Виключно на підставі поданих документів місцевий центр приймає рішення про надання або відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги. Вказано, що заявником ОСОБА_1 не в повному обсязі було подано документи, а саме: відсутній супровідний лист установи виконання покарань (а.с.42).
		Не погодившись з діями відповідача щодо позбавлення його права на безоплатну правову допомогу у дисциплінарному провадженні, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
		Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги відповідно до Конституції України визначено Законом України "Про безоплатну правову допомогу" від 02.06.2011 №3460-VI (далі - Закон №3460-VI).
		Так, відповідно до ст.1 вказаного Закону безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел; правова допомога - надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення; правові послуги - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
		В силу вимог ст.3 Закону №3460-VI право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця, чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.
		Відповідно до ст.4 Закону №3460-VI при реалізації права на безоплатну правову допомогу не допускається застосовування привілеїв чи обмежень до осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
		Згідно з ст.13 Закону №3460-VI безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.
		Відповідно до п.7 ч.1 ст.14 Закону №3460-VI право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 є засудженим до довічного позбавлення волі, відбуває покарання в Державній установі "Городищенська виправна колонія (№96)".
		За приписами ст.15 Закону №3460-VI суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
		Згідно з ст.17 Закону №3460-VI центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги: 1) приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги; 2) забезпечує складення процесуальних документів за зверненням суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу; 3) забезпечує участь захисника при здійсненні досудового розслідування та судового провадження у випадках, коли захисник відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії; 4) забезпечує участь захисника у розгляді справи про адміністративне правопорушення; 5) забезпечує здійснення представництва інтересів суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу в судах, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 6) укладає контракти з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання такої допомоги на постійній основі; 7) укладає договори з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання такої допомоги на тимчасовій основі (на підставі окремих договорів про надання послуг); 8) видає доручення для підтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здійснення представництва інтересів особи в судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 9) приймає рішення про заміну адвоката відповідно до статті 24 цього Закону; 10) подає клопотання до Координаційного центру з надання правової допомоги про виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 24 цього Закону; 11) приймає рішення про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги; 12) подає Координаційному центру з надання правової допомоги звіти про свою діяльність; 13) виконує інші функції, передбачені Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
		Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №3460-VI звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, подаються особами, які досягли повноліття, до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або до територіального органу юстиції за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.
		Частиною 4 ст.18 Закону №3460-VI встановлено, що разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги особа або законний представник особи повинні подати документи, що підтверджують належність особи або осіб, стосовно яких звертається законний представник, до однієї з вразливих категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону.
		Відповідно до ст.19 Закону №3460-VI у разі звернення особи про надання одного з видів безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов`язаний протягом десяти днів з дня надходження звернення прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги.
		Якщо особа належить до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги і письмово повідомляє про це особу або її законного представника, а також суд, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в яких здійснюватиметься представництво інтересів особи.
		Якщо особа не має підстав для отримання безоплатної вторинної правової допомоги, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги і надсилає копію цього рішення особі, яка звернулася про надання такої допомоги, з одночасним роз`ясненням порядку оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.
		Підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правової допомоги визначені у статті 20 Закону №3460-VI.
		Так, згідно з вказаною статтею особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав:
		1) особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону;
		2) особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;
		3) вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними;
		4) особі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж питання;
		5) особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правової допомоги.
		У разі якщо особі відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги на підставі пункту 5 частини першої цієї статті, до рішення про відмову додається письмове роз`яснення про порядок звернення до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
		Вказані підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правової допомоги є вичерпними.
		Натомість, за результатами розгляду заяви позивача від 16.04.2020 про надання безоплатної правової допомоги відповідачем не прийнято ні рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги, ні рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.
		При цьому, суд наголошує, що приписи ст.19 Закону №3460-VI виключають можливість центру оформляти наслідки розгляду звернень/заяв про надання безоплатної вторинної правової будь-яким іншим способом, аніж шляхом прийняття рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги чи рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.
		Листом від 30.04.2020 за №1702/2-310 Рівненський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 16.04.2020 повідомив, що останнім не в повному обсязі подано документи, а саме: відсутній супровідний лист установи виконання покарань. 
		Всупереч наведеному, як свідчить зміст вказаного листа, результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.04.2020 оформлені не рішенням щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги або рішенням про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги, а лише листом-роз`ясненням. Вказана обставина підтверджується і представником відповідача у відзиві на позовну заяву.
		При цьому, суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача, що до заяви позивача не було долучено супровідного листа установи виконання покарань, а отже відповідач не мав можливості зробити висновок про належність особи до однієї з категорій, визначених ст.14 №3460-VI. 
		Як вже було зазначено судом, перелік підстав для відмови в наданні безоплатної вторинної правової допомоги є вичерпним, і такої підстави як відсутність документів, необхідних для отримання безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема, супровідного листа установи виконання покарань, у вказаному переліку немає. Суд зазначає, що приналежність ОСОБА_1 до суб`єктів, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, відповідач міг встановити із самої заяви позивача (а.с.40-41) та адреси листування (ДУ "Городищенська виправна колонія (№96)", с.Городище, Рівненський район, Рівненська область). Крім того, відповідач не позбавлений можливості здійснити перевірку таких даних в процесі надання безоплатної вторинної правової допомоги та у разі виявлення подачі заявником неправдивих відомостей з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу - припинити надання такої правової допомоги.
		Твердження відповідача, з посиланням на положення Методичних рекомендацій щодо організації надання безоплатної правової допомоги місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджених наказом Координаційного центру з надання правової допомоги 19.07.2019 №60, що супровідний лист установи виконання покарань є єдиним офіційним документом і фактичним підтвердженням статусу засудженого, - суд оцінює критично та відхиляє як безпідставні, з огляду на таке.
		Так, дійсно відповідно до п.8 вказаних Методичних рекомендацій до заяв про надання БВПД осіб, засуджених до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців додається супровідний лист установи виконання покарань.
		Водночас, відповідно до п.9 Методичних рекомендацій перелік документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цих Методичних рекомендацій, не є вичерпним, особа, яка бажає отримати БВПД, має право подати будь-який інший документ, який підтверджує її належність до суб`єкта права на БВПД.
		Згідно з п.6 Методичних рекомендацій відмова у прийнятті заяви про надання БВПД через відсутність повного комплекту документів, що підтверджують належність особи до однієї з вразливих категорій осіб, визначених статтею 14 Закону, не допускається.
		В силу вимог п.10 Методичних рекомендацій, якщо за результатами перевірки належності особи до однієї з вразливих категорій осіб, визначених статтею 14 Закону, встановлено, що особа: належить до вразливих категорій осіб, визначених статтею 14 Закону та подала необхідні документи, що підтверджують таку належність, працівник Відділу 1/Бюро готує проект наказу місцевого центру про надання БВПД за формою, встановленою у додатку 6 до цих Методичних рекомендацій; не належить до вразливих категорій осіб, визначених статтею 14 Закону, працівник Відділу 1/Бюро готує проект наказу місцевого центру про відмову в наданні БВПД за формою, встановленою у додатку 7 до цих Методичних рекомендацій, де зазначаються, зокрема, підстави такої відмови.
		Про прийняте рішення клієнт/представник клієнта інформується шляхом повідомлення за формою, встановленою у додатку 8 до цих Методичних рекомендацій.
		Тобто, Методичними рекомендаціями, на які покликається відповідач у своїх аргументах, не передбачено безумовне подання засудженими до заяви про надання безоплатної правової допомоги супровідного листа установи виконання покарань. Поряд з цим, вказаними Методичними рекомендаціями встановлено обов`язок посадової особи центру підготувати проект рішення (у формі наказу) за результатами перевірки належності особи до однієї з вразливих категорій осіб, визначених статтею 14 Закону №3460-VI: про надання безоплатної вторинної правової допомоги чи про відмову у такому наданні. Натомість, відповідач не прийняв жодного з вказаних рішень, а лише направив заявнику лист, у якому повідомив останньому, що ним не в повному обсязі подано документи, а саме: відсутній супровідний лист установи покарань.
		Більше того, як свідчить зміст п.1 Методичних рекомендацій ці Методичні рекомендації:
		встановлюють примірний порядок організації надання безоплатної правової допомоги  місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги суб`єктам права на таку допомогу, визначеним Законом України "Про безоплатну правову допомогу"; не є нормативно-правовим актом та не встановлюють обов`язкових норм (правил поведінки) для осіб, які звертаються за правовою допомогою до місцевих центрів; та розроблені і рекомендовані для використання виключно працівниками місцевих центрів під час прийому осіб, які звертаються за отриманням правової допомоги.
		Встановлені обставини в їх сукупності дають підстави для висновку, що  Рівненський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, не прийнявши рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 в порядку, визначеному ст.19 Закону №3460-VI, допустив протиправну бездіяльність, а відтак діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, визначені чинним законодавством.
		Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій (бездіяльності) та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини спростовують позицію відповідача, покладену в основу заперечень, позаяк відповідач не довів обставин, які б свідчили про відсутність порушення ним прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин щодо своєчасного отримання відповіді на своє звернення, а отже у суду наявні підстави для задоволення позовних вимог.
		Поряд з цим, суд звертає увагу, що під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.  
		З огляду на викладене та враховуючи характер спірних правовідносин у цій справі, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача є визнання протиправною бездіяльності Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яка виразилася у не прийнятті рішення по суті за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.04.2020, а не дій щодо позбавлення конституційного права на безоплатну правову допомогу у дисциплінарному провадженні, як про це зазначає позивач.
		Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в сумі 1000 грн., то суд вважає, що ця вимога не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
		Відповідно до ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Заявляючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди позивач зазначив, що протиправність прийнятого рішення про залишення його заяви від 16.04.2020 без розгляду є беззаперечним фактом доведеності заподіяння йому моральної шкоди, яка не може бути виправданою шляхом лише констатації судом факту порушення.
		Однак, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчать про спричинення позивачу моральної шкоди, і які підтверджують наявність будь-яких наслідків такої шкоди. В даному позові позивач скористався своїми правами та оскаржив протиправну бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення по суті за результатами розгляду його заяви про надання безоплатної вторинної правової допомоги від 16.04.2020. Однак, сам факт неправомірної бездіяльності не є підставою для висновку про спричинення позивачу моральної шкоди чи збитків. Позивач жодним чином не обґрунтував розмір моральної шкоди, зміст позовної заяви та відповіді на відзив не дає можливості встановити, чому ця шкода становить саме 1000 грн. та як вона розрахована, а у суду відсутні будь-які докази, які б давали змогу визначити розмір моральної шкоди, спричиненої позивачу. Крім того, у суду відсутні будь-які докази існування причинного зв`язку між бездіяльністю відповідача та моральними стражданнями позивача.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
		Суд пам`ятає, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		За встановлених в ході розгляду справи обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджені належними і допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення частково. 
		Правові підстави для застосування положень ст.139 КАС України відсутні, оскільки ухвалою суду від 09.06.2020 позивач звільнений від сплати судового збору за подання вказаного позову. 
		Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС  України, суд
		В И Р І Ш И В :
		Позов ОСОБА_1 (ДУ "Городищенська виправна колонія (№96)",с.Городище, Рівненський район, Рівненська область,35341, паспорт серія НОМЕР_1 ) до Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (вул. Кавказька, 7, м. Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 39771094) про визнання дій протиправними, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо не прийняття рішення по суті за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.04.2020 про надання безоплатної вторинної правової допомоги.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.  
		 
		Повний текст рішення складений 02 вересня 2020 року.
		 
		 
		Суддя                                                                                  Н.С. Гудима

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...