Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 821/1274/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 04.09.2020. Зареєстровано: 06.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.09.2020.
Дата набрання законної сили: 04.09.2020
Номер судового провадження: К/9901/12527/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 вересня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 821/1274/18
		адміністративне провадження № К/9901/12527/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Олендера І.Я.,
		суддів: Гончарової І.А.,  Ханової  Р.Ф., 
		 
		розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 (суддя Дубровна В.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 (судді: Потапчук В.О. (головуючий), Семенюк Г.В., Шляхтицький О.І.) у справі №821/1274/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		У С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, Підприємець) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень - рішень від 02.05.2018: 
		- № 001981405, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у сумі 6 800,00 грн за порушення ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів";
		- № 001961405, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 1,00 грн за порушення п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";
		- № 001971405, яким до Підприємця застосовано штрафну санкцію у сумі 183  110,25 грн за порушення п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 № 637.
		2. В обґрунтування своїх вимог позивач вказувала на порушення контролюючим органом порядку призначення та проведення фактичної перевірки, зазначила, що прийняті на підставі висновків незаконної перевірки оскаржувані податкової повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Також позивач вважає, що перевірка у період з 28.03.2018 по 05.04.2018 фактично не проводилась, так як вона перебувала на лікарняному з січня 2018 року після ДТП та відповідно не здійснювала підприємницьку діяльність з продажу товарів, що підтверджується роздруківками денного Z-звітів з нульовими сумами виручки. Позивач вказує, що після отримання поштою матеріалів фактичної перевірки, нею були направлені на адресу відповідачу заперечення на акт перевірки, в яких повідомила податковий орган про вищевказані обставини проте такі були залишені поза увагою та прийнято оскаржувані рішення. Щодо висновків відповідача про встановлені під час фактичної перевірки порушення, позивач зазначає, що такі не підтверджуються будь-якими доказами.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 09.11.2018, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019, позов задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.
		4. Рішення судів обґрунтовано тим, що оскаржувані повідомлення-рішення є протиправними, оскільки прийняті за результатами незаконної перевірки, яка здійснена без дотримання вимог в частині наявності підстав для проведення перевірки, передбачених пп. 80.2.2, пп. 80.2.3, пп. 80.2.5 п.  80.2 статті 80 Податкового кодексу України, що вказані у наказі про проведення перевірки від 01.03.2018 №255. Крім того, суди також вказали, що висновки контролюючого органу про допущені позивачем порушення норм законодавства гуртуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09.11.2018, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019т та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємця в повному обсязі.
		6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями контролюючого органу - головними державними ревізорами - інспекторами Прокопенко В.П. та Вершиною А.О. 28.03.2018 відповідно до направлень на проведення перевірки від 28.03.2018 № 0307, № 0308 та наказу ГУ ДФС у Херсонській області від 01.03.2018 № 255 «Про проведення фактичних перевірок», прийнятого на підставі статті  20, підпункту 75.1.3 пункту  75.1  статті 75, пунктів 80.2.2, 80.2.3, 80.2.5 статті  80 Податкового кодексу України, було здійснено вихід на об`єкт - Торгівельний павільйон за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність позивач - ФОП ОСОБА_1 з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.
		Перед початком проведення фактичної перевірки 28.03.2018 о 13-30 годині фахівцем контролюючого органу Прокопенко В.П. було проведено контрольну розрахункову операцію, а саме, у торгівельному павільйоні ФОП ОСОБА_1 придбано алкогольне пиво "Львівське" (1 л.) на розлив із стаціонарної кегової установки в пластиковій пляшці на загальну суму 25,25 грн. Розрахунок було проведено продавцем ОСОБА_3 , проте розрахункову операцію через РРО не проведено, видано товарний чек, про що складено акт проведення контрольної розрахункової операції від 28.03.2018 за № 024/21/22. Після здійснення контрольної розрахункової операції фахівцями контролюючого органу Прокопенко В.П. та Вершина А.О. було пред`явлено ОСОБА_3 , особі що здійснила розрахункову операцію, посвідчення, наказ та направлення на проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , від ознайомлення та отримання яких ОСОБА_3 відмовилась, також відмовилась в отриманні будь яких документів, матеріалів, що стосуються перевірки, про що складено акт відмови від 28.03.2018 № 025/21/22.
		Під час другого відвідування торгівельного павільйону, де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , ГДРІ Прокопенко В.П. та ГДРІ Вершина А.О. було складено акт відмови від 05.04.2018 за № 026/21/22 про те, що при проведені фактичної перевірки ОСОБА_1 відмовилась розписатися у направлені на перевірку/отримати копію наказу та в подальшому відмовляється від надання будь-яких письмових пояснень, ознайомлення з матеріалами перевірки тощо.
		05.04.2018 за результатами проведення фактичної перевірки контролюючим органом складено акт фактичної перевірки за № 154/21/22/РРО/ НОМЕР_1 , в якому зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства, а саме: 
		- не проведення через реєстратор розрахункових операцій (РРО) розрахункову операцію з продажу алкогольних напоїв на суму 25,25 грн, відповідний розрахунковий документ не роздруковано, чим порушено п. 1 ст. З Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";
		- реалізація алкогольних напоїв (пиво) на розлив для споживання на місці підприємства, яке не має статусу підприємства громадського харчування (ресторанного господарства) - у вказаному павільйоні здійснюється торгівля алкогольними напоями (пивом) із стаціонарної кеговій установки на розлив із відповідним обладнанням для розливу (кран - розлив, холодильна установка, компресор тощо). Такий тип об`єкту як "торгівельний павільйон" у переліку закладів ресторанного господарства відсутній, тобто здійснювати продаж пива на розлив не дозволяється, чим порушено ст. 15-3 Закону України від 19.12.1995 № 481/95- "Про державне регулювання виробництва і обігу тютюнових виробів";
		- не забезпечення своєчасного оприбуткування в КОРО готівкових коштів. До каси надійшли готівкові кошти, які в КОРО оприбутковані не у день їх фактичного надходження, а на наступний день, чим порушено вимоги пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Мінюсті України 13.01.2005 за № 40/10320. 
		На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення.
		Також судами було встановлено, що 11.04.2018 контролюючий орган супровідним листом за № 402/ФОП/21-22-14-05-14 направив на адресу позивача акт фактичної перевірки від 05.04.2018 № 0154/21/22/РРО/ НОМЕР_2 з додатками. 23.04.2018 відповідач отримав від ФОП ОСОБА_1 заперечення до акту фактичної перевірки від 05.04.2018, за змістом яких позивач повідомила про те що в день проведення перевірки відділ у Торгівельному павільйоні по АДРЕСА_1 не працював, оскільки ОСОБА_1 знаходилась на лікуванні з 17 січня 2018 року внаслідок ДТП. Про проведення перевірки, позивач дізналась від інспекторів 05.04.2018, але враховуючи, що нею було підписано направлення на перевірку у іншого ревізора - інспектора Бондаренко В.А. з 26.03.2018, позивач відмовилась підписуватись під направленням на фактичну перевірку, оскільки не знала що це паралельна перевірка стосовно РРО. При цьому вказувала, що інспектори не повідомляли її про те, що вже були у магазині 28.03.2018. Зазначала, що не працювала у магазині 2,5 місяці, з торгової точки вивезла ноутбук та касовий апарат, продаж підакцизних товарів відбувається через 1С. Також зазначила, що ОСОБА_3 не є її найманою особою, та працює в іншому відділі, яким чином вона продала розливне пиво в її відділі вона не знає. Щодо перевірки 28.03.2018 ОСОБА_3 нічого не їй не повідомляла, тільки 05.04.2018 зателефонувала і повідомила, що прийшли інспектори. Надавати письмові пояснення інспектори не пропонували. Стосовно продажу пива на розлив, то має установку, яка розливає пиво тільки у пластикові пляшки і тільки на винос, у стакани, бокали пиво не відпускається, біля магазину відсутні площадки та столики для розпиття пива.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на неправомірність рішення судів першої та апеляційної інстанцій та порушення судами норм матеріального та процесуального права при їх прийнятті, зазначає, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги всіх обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи. Контролюючий орган вказує на те, що він мав законні підстави для проведення фактичної перевірки, оскільки згідно бази даних «АІС «Податковий блок» було встановлено несвоєчасне оприбуткування позивачем готівки до каси. Вказує, що було проведено контрольну розрахункову операцію ще до початку проведення перевірки, що відповідає вимогам законодавства, і така розрахункова операція була здійснена продавцем позивача, вказане, на думку контролюючого органу, свідчить що початок фактичної перевірки відбувся. Також контролюючий орган вказує на те, що позивач допустив порушення норм законодавства, про що свідчить акт перевірки. 
		9. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу контролюючого органу надано не було.
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		10.  Податковий кодекс України  (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
		10.1. Пункт 75.1 статті 75.
		Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		10.2. Пункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75.
		Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). 
		10.3. Пункт 80.1 статті 80.
		Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
		10.4. Пункту 80.2 статті 80.
		Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.
		10.5. Підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80.
		Фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
		10.6. Підпункт 80.2.3 пункту 80.2 статті 80.
		Фактична перевірка може проводитися у разі письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.
		10.7. Підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80.
		Фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
		10.8. Пункт 80.4 статті 80.
		Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
		10.9. Пункт 80.5 статті 80.
		Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
		10.10. Пункт 81.1 статті 81.
		Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
		Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
		Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.
		При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
		У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
		11. Судова практика.
		Постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВГ КОНСТРАКШН» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу й податкових повідомлень-рішень.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		12. У посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).
		13. Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки. 
		Підстави для проведення перевірки чітко визначені пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. 
		14. Платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки у випадках передбачених пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України. 
		Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.
		15. Незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).
		17. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи щодо недоведеності наявність законних підстав для проведення фактичної перевірки позивача, оскільки контролюючим органом не було надано жодних доказів наявності чи отримання ним в установленому законодавством порядку відповідної інформації, яка б надавала йому право на проведення перевірки згідно з пп. 80.2.2, пп. 80.2.3, пп.80.2.5 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про незаконність перевірки та відсутність правових наслідків такої, відповідно, прийняті за результатами такої перевірки податкові повідомлення - рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
		Суд першої інстанції також правильно вказав, що згідно наказу 01.03.2018 р. № 255 підставами для проведення фактичної перевірки позивача визначено підпункти 80.2.2, 80.2.3, 80.2.5, п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, проте згідно переліку суб`єктів, які підлягають відпрацюванню шляхом проведення фактичних перевірок, у відповідності до вимог ст. 80 Податкового кодексу України (п. 2 Наказу) визначено, що підставою для перевірки ФОП ОСОБА_1 , є  тільки пп. 80.2.2. п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України, інші підпункти, а саме 80.2.3, 80.2.5 згідно вказаного переліку не є підставами для проведення перевірки. Крім того, а ні наказ на проведення перевірки, а ні зазначений перелік суб`єктів, які підлягають відпрацюванню шляхом проведення фактичних перевірок, не містять жодного посилання на наявну чи отриману контролюючим органом в установленому законодавством порядку інформацію від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
		Також суди правильно зазначили, що у контролюючого органу наявний законодавчо встановлений обов`язок щодо ознайомлення платника податків, його уповноваженої особи, або особи, яка фактично проводить розрахункові операції, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення до її початку, як підстава для її початку проведення, проте, не доведення відповідачем в ході розгляду справи виконання даного обов`язку шляхом надання належних та допустимих доказів, обґрунтовано дало підставу судам попередніх інстанцій вважати, що спірна перевірка фактично не була проведена. Посилання контролюючого органу на те, що до початку проведення перевірки було здійснено контрольну розрахункову операцію (придбано товар у продавця позивача), що, на думку контролюючого органу, свідчить про початок фактичної перевірки та допуску до її проведення, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на те, що проведення контрольної розрахункової операції не є обставиною з якою норми Податкового кодексу України пов`язують фактичний допуск до перевірки.
		Крім того, як встановлено судами контролюючим органом не надано доказів того, що ОСОБА_3 є уповноваженою особою позивача чи особою, яка фактично проводить розрахункові операції (найманою особою). Також, в ході судового розгляду справи фахівцем контролюючого органу Прокопенко В.П. було підтверджено та зазначено в акті проведення контрольної розрахункової операції від 28.03.2018, що під час перевірки від ОСОБА_3 документи не запитувались та перевіряючим не представлялись. 
		18. Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Таким чином колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що невиконання відповідачем вимог статей 80, 81 Податкового кодексу України, зокрема в частині наявності підстав для призначення фактичної перевірки, дотримання умов та порядку допуску до її проведення, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, а податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками такої перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.
		19. Касаційна скарга не містить обґрунтованих доводів, які б спростовували вказані висновки та свідчили про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права за встановлених фактичних обставин справи. При цьому касаційна скарга не містить доводів щодо порушень норм процесуального права та неповного встановлення обставин справи.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		20. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми податкового законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 слід залишити без задоволення.
		21. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		22. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення.
		 
		Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі № 821/1274/18 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		 
		СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...