Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/6084/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.09.2020.
Дата набрання законної сили: 02.09.2020
Номер судового провадження: 61-6565ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України
		 
		02 вересня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 520/6084/18
		провадження № 61-6565св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Кузнєцова В. О., 
		суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенко В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю., 
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 , 
		третя особа - орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 січня 2019 року в складі судді Кисельова В. К. та постанову Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року в складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Сєвєрової Є. С., 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У травні 2018 року   ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до                             ОСОБА_2 , у якому просив зобов`язати відповідача не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з дочкою ОСОБА_4 ,                     ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши наступний спосіб:
		-         безперешкодні зустрічі з дитиною без участі будь-яких інших осіб щосереди, щоп`ятниці та щонеділі з 19:00 до 22:00 годин;
		-         безперешкодне проведення відпустки з дитиною за участі                                 ОСОБА_2 щороку в літній період строком на 14 діб;
		-         безперешкодна участь у спільному святкуванні дня народження дитини (з можливістю участі інших осіб) кожного року 31 січня з                        08:00 до 22:00 годин;
		-         безперешкодна участь у спільному святкуванні державних свят України на кожне державне свято з 08:00 до 22:00 годин;
		-         за два дні до зустрічі з дитиною надавати точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі настання таких змін - повідомляти про це особисто на наступний день з дня настання таких обставин.
		Позов мотивований тим, що у період з лютого 2016 року по березень                        2017 року вони з ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дитина  ОСОБА_4 , яка після фактичного припинення стосунків залишилась проживати з матір`ю                  ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Він надає необхідну допомогу на утримання дитини шляхом перерахування коштів на рахунок в банку, а також забезпечує дитину одягом, взуттям, харчуванням, іграшками та іншими необхідними речами. 
		Відповідач перешкоджає йому вільно спілкуватись та бачитись з дитиною, не реагує на неодноразові звернення не чинити перешкоди у спілкуванні з дочкою та вирішити питання у добровільному порядку, що стало підставою для звернення до Служби у справах дітей Одеської міської ради, комісія якої розпорядженням від 25 квітня 2018 року № 216 визначила день зустрічі з дочкою - кожну неділю з 10 до 14 годин в присутності матері. 
		Посилаючись на те, що батьки мають рівні права приймати участь у вихованні та утриманні дитини,  ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги. 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 17 січня 2019 року позов задоволено частково. Встановлено, що ОСОБА_1 має право на побачення з малолітньою дочкою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної суботи з 10:00 до 14:00 годин у присутності матері                         ОСОБА_2 , а також у день народження ОСОБА_4 , тобто кожного 31 січня відповідного року з 10:00 до 14:00 годин.Зобов`язано ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 у спілкуванні та відвідуванні дитини                                           ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у визначений судом час, згідно пункту 2 рішення суду. В задоволенні іншої частини позовних вимог                     ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з недоведеності відповідачем фактів антисоціальної поведінки позивача та зловживання ним алкогольними напоями, у зв`язку з чим дійшов висновку про безпідставне створення  ОСОБА_2 перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною та участі у її вихованні. 
		Визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини (побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, місцевий суд врахував малолітній вік дитини, особливості раннього розвитку, необхідність поступового відновлення взаємовідносин батька з дитиною, відсутність за станом здоров`я дитини перешкод у побаченнях батька з дитиною, у зв`язку з чим дійшов висновку про доцільність визначення способу участі                          ОСОБА_1 у вихованні малолітньої ОСОБА_4 шляхом встановлення їх систематичних побачень кожної суботи з 10:00 до 14:00 годин у присутності матері ОСОБА_2 , а також у день народження ОСОБА_4 , тобто кожного 31 січня відповідного року з 10:00 до 14:00 годин.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 січня 2019 року залишено без змін.
		 
		Апеляційний суд погодився з визначеним судом першої інстанції способом участі батька у вихованні дитини, зазначивши, що він є найбільш відповідним інтересам малолітньої  ОСОБА_4 .
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
		 
		У квітні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити оскаржувані судові рішення в частині визначення встановлених годин для побачення ОСОБА_1 з дочкою ОСОБА_4 щосуботи з                      11.00 до 13.00 годин. 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норм матеріального права та допустили порушення норм процесуального права, оскільки не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Апеляційний суд необґрунтовано відхилив клопотання про виклик у судове засідання фахівців у галузі виховання дітей, лікаря чи іншу компетентну особу, яка може надати відповідь щодо доцільності перебування малолітньої дитини на вулиці протягом чотирьох годин (пункт 3 частини третьої стаття 411 ЦПК України). Визначені судами попередніх інстанцій години побачення позивача з дочкою не відповідають інтересам малолітньої дитини, яка, враховуючи погодні умови, та її вік, не може перебувати на вулиці протягом чотирьох годин. 
		 
		Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
		 
		У липні 2020 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому проситьзалишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. 
		 
		Відзив мотивований тим, що апеляційний суд обгурнтовано надав належну оцінку клопотанню відповідача про виклик в судове засідання представників третьої особи, якому, на думку відповідача, потрібно поставити запитання про доцільність перебування дитини на вулиці протягом чотирьох годин, оскільки це стосується безпосередньо виконання судового рішення. Крім того, у випадку несприятливості погодних умов сторони можуть домовитись про іншу годину побачення батька з дочкою, а також про інше приміщення, в якому буде проходити таке побачення. 
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 520/6084/18 з суду першої інстанції. 
		 
		Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		У липні 2020 року справа  передана до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2020 року зупинено виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 січня 2019 року, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного суду від                                   07 листопада 2019 року, в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, до закінчення касаційного провадження. 
		 
		Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 серпня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, призначено до розгляду.                
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частинипершої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення відповідають. 
		 
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Сторони у зареєстрованому шлюбі не перебували, з їхніх пояснень проживали разом з лютого 2016 року по березень 2017 року.
		Дитина ОСОБА_4 проживає з відповідачем ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 , позивач проживає у м. Одесі за іншою адресою.
		Рішенням органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (розпорядження від 25 квітня 2018 року № 216р) «Про визначення способів участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » визначено спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення їх систематичних побачень кожну неділю з 10:00 до 14:00 годин без порушення режиму дня дитини в присутності матері та за попередньою домовленістю з нею. 
		Згідно висновку органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 25 жовтня 2018 року                                                  № 01-05-3/96 орган опіки та піклування вважає доцільним визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення перебування дитини з батьком кожну неділю з 10:00 до 14:00 годин без порушення режиму дня дитини в присутності матері та за попередньою домовленістю з нею. 
		В ході розгляду справи  ОСОБА_2 не заперечувала факт вчинення нею перешкод ОСОБА_1 у вільному спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , посилаючись на те, що позивач веде антисоціальний спосіб життя, у нього відсутні умови мешкання для дитини, а також те, що він систематично зловживає алкогольними напоями. 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		 
		Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання 
		і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини 
		є предметом їх основного піклування.
		 
		Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		 
		Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
		 
		У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
		 
		Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою, десятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
		 
		Відповідно до статей 11, 15 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
		 
		На необхідності дотримання якнайкращого забезпечення інтересів дитини неодноразово наголошувалось в практиці Європейського суду з прав людини, яка застосовується судами України на підставі частини четвертої статті 10 ЦПК України та положень Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року (Рішення ЄСПЛ від 06 липня 2010 року у справі «Neulinger and Shuruk v. Switzerland», п. 135; Рішення ЄСПЛ від 11 жовтня 2017 року «M.S. v. Ukraine», п. 77). Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE,                   № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Mamchur v. Ukraine», п. 100).
		 
		Згідно із статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини 
		не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
		Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право 
		на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
		 
		Статтею 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо 
		від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
		Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право 
		на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
		 
		Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду 
		з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного 
		з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
		 
		Тлумачення статті 159 СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.
		 
		Установивши, що між сторонами склались стосунки, які позбавляють позивача можливості регулярно спілкуватися з дочкою, відповідач чинить перешкоди у спілкуванні батька з дитиною, яка проживає з матір`ю, що не заперечувалось ОСОБА_2 в ході розгляду справи, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про зобов`язання ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 у спілкуванні та відвідуванні дитини ОСОБА_4 .
		 
		При цьому суди попередніх виходили з недоведеності відповідачем фактів антисоціальної поведінки позивача та зловживання ним алкогольними напоями, що на думку ОСОБА_2 , є підставою для неможливості спілкування батька з дитиною. 
		 
		Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, орган опіки та піклування подає письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
		Частиною шостою статті 19 СК України передбачено, що суд може не погодитися із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
		 
		Орган опіки і піклування може визначити місце зустрічі батька з дитиною 
		(за місцем проживання когось із них чи іншої особи), періодичність 
		та тривалість їх.
		 
		Висновок органу опіки і піклування має базуватися на достовірній інформації про усі фактичні обставини, які можуть мати істотне значення та ретельному їх з`ясуванні. Такий висновок є рекомендаційним, тому суд може постановити інше рішення, ніж пропонує орган опіки та піклування.
		У справі, що переглядається, рішенням органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (розпорядження від 25 квітня 2018 року № 216р) та висновком від 25 жовтня 2018 року                                                  № 01-05-3/96 визнано за доцільне визначити спосіб участі батька                          ОСОБА_1 у вихованні дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення перебування дитини з батьком кожну неділю з 10:00 до 14:00 годин без порушення режиму дня дитини в присутності матері та за попередньою домовленістю з нею. 
		ОСОБА_2 , заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилалась на те, що у неділю вона разом з дочкою відвідує церкву. 
		За таких обставин, встановлюючи порядок побачень батька з дитиною, частково врахувавши висновки органу опіки і піклування та закріплений у положеннях чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участі у її вихованні, активне і стабільне бажання батька на участь у вихованні та спілкуванні зі своєю дочкою, вік малолітньої ОСОБА_4 , відсутність за станом здоров`я дитини перешкод у побаченнях батька з дитиною, а також встановивши наявність конфлікту та неприязних відносин між батьками, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про доцільність визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої ОСОБА_4 шляхом встановлення їх систематичних побачень кожної суботи з 10:00 до                                       14:00 годин у присутності матері ОСОБА_2 .
		 
		Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що визначення саме такого способу участі у спілкуванні та вихованні дитини є таким, що відповідатиме якнайкращим інтересам дитини, її віковим потребам, та за сумлінного відношення батька до виконання свого обов`язку, буде достатнім для забезпечення його участі у процесі виховання дочки.
		 
		Доводи касаційної скарги з посиланням на те, що визначені судами попередніх інстанцій години побачення позивача з дочкою не відповідають інтересам малолітньої дитини, яка, враховуючи погодні умови, та її вік, не може перебувати на вулиці протягом чотирьох годин є безпідставними, оскільки оскаржуваними судовими рішеннями не визначено побачення ОСОБА_1 з малолітньою ОСОБА_4 саме на вулиці. Крім того, вказані доводи відповідача ґрунтуються на емоціях, які викликані неприязними стосунками з позивачем, та не підтверджуються належними та допустимими доказами про те, що під час побачень з дитиною батько дитини, усвідомлюючи її інтереси, буде організовувати побачення на вулиці за несприятливих погодних умов. 
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. 
		Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у редакції 2004 року, 
		так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 
		2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
		 
		Вказані доводи касаційної скарги відповідача стосуються переоцінки доказів, зміни способу участі батька у вихованні дитини, у той час як суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення, врахували всі доводи учасників справи й виходили, у першу чергу, з інтересів дитини. 
		 
		Посилання на необґрунтоване відхилення апеляційним судом клопотання про виклик у судове представника третьої особи, який може надати відповідь щодо доцільності перебування малолітньої дитини на вулиці протягом чотирьох годин, є безпідставними, оскільки на виконання вимог статті 19 СК України орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради залучений до участі у розгляді справи та надав письмовий висновок щодо розв`язання спору, а наявні у відповідача питання стосуються способу виконання рішення суду. 
		 
		При цьому Верховний Суд зауважує, що у випадку виникнення негативних наслідків для дитини за результатами спілкування з батьком,  ОСОБА_2 не позбавлена права поставити питання про зміну способу участі батька у вихованні дитини.
		 
		Інші наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження судів попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
		 
		Частиною першою статті 410 ЦПК України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Верховний Суд розглянув справу в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі; враховуючи правомірний правовий результат вирішення спору судами першої та апеляційної інстанцій, підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.
		 
		Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		 
		Оскільки ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2020 року зупинено виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 січня 2019 року, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року, в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, до закінчення касаційного провадження, касаційне провадження у справі закінчено, тому виконання вказаного судового рішення у цій частині підлягає поновленню.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
		 
		Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року залишити без змін.
		 
		Поновити виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від                     17 січня 2019 року, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року, в частині задоволення позовних вимог.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		ГоловуючийВ. О. КузнєцовСудді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...