Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/1432/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 08.09.2020. Зареєстровано: 09.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.09.2020.
Дата набрання законної сили: 15.09.2021
Результат оскарження 15.09.2021 Апеляційний суд Львівської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/943/10/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016140000000638

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Єдиний унікальний номер №440/1432/17 
		Провадження №1-кп/943/10/2020 
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 вересня 2020 року      м.Буськ, Львівська область Буський районний суд Львівської області в складі:
		головуючої - судді      ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		за участю прокурора      ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		за участю обвинуваченого ОСОБА_6 
		за участю захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		за участю представника потерпілого ОСОБА_9 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Буську Львівської області в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стільско, Миколаївського району, Львівської області, українця, громадянина України, освіта вища, пенсіонер, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, інвалід ІІ групи, раніше не судимий,
		за ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України,
		в с т а н о в и в:
		Згідно обвинувальних актів ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що наказом голови Державного агентства лісових ресурсів України № 529-К від 27.10.2015 року, Дудича було призначено з 02.11.2015 року за контрактом на посаду директора ДП «Буське лісове господарство». ОСОБА_6 , обіймаючи посаду директора ДП «Буське лісове господарство», уповноважений на виконання адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій та являвся службовою особою. Так, директор ДП «Буське лісове господарство» за попередньою змовою групою осіб із виконуючим обов`язки лісничого Боложинівського лісництва ДП «Буське лісове господарство» ОСОБА_10 , матеріали стосовно якого виділено в окреме провадження у зв`язку з захворюванням ОСОБА_6 на тяжку хворобу, та у подальшому обвинувальний акт стосовно ОСОБА_10 скеровано до суду для розгляду по суті, за пособництва фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , матеріали стосовно яких виділено у окреме провадження у зв`язку із укладенням останніми із прокурором угод про визнання винуватості та обвинувальний акт стосовно яких скеровано до суду для розгляду по суті, вчинили розтрату належних ДП «Буське лісове господарство» лісоматеріалів на суму 12685,29 гривень. Зокрема, директор ДП «Буське лісове господарство» ОСОБА_6 , будучи службовою особою та маючи умисел на розтрату належних ДП «Буське лісове господарство» лісоматеріалів на користь ОСОБА_11 , використовуючи при цьому свої службові обов`язки директора державного підприємства, всупереч інтересам служби, тобто шляхом зловживання своїм службовим становищем, вступив у жовтні 2016 року із ОСОБА_11 у злочинну змову та запропонував йому здійснити безоблікове вивезення лісоматеріалів з території виділу № 5 (квартал № 67) Боложинівського лісництва ДП «Буське лісове господарство», на що Козоріс погодився. При цьому ОСОБА_6 і ОСОБА_11 обумовили, що виконувати безоблікове вивезення лісоматеріалів буде ОСОБА_11 , шляхом надання автотранспорту та використовуючи при цьому документи, видані для попередніх законних перевезень лісопродукції. У подальшому, 21.10.2016 року, близько 09.00 години, у приміщення свого службового кабінету, що на території ДП «Буське лісове господарство», яке розташоване за адресою м. Буськ, вул. Січових Стрільців, 39, ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на розтрату лісопродукції ДП «Буське лісове господарство» шляхом зловживання своїм службовим становищем, залучив до реалізації злочинного плану виконуючого обов`язки лісничого Боложинівського лісництва ДП «Буське лісове господарство» ОСОБА_10 , вступивши із останнім у злочинну змову та надавши йому вказівку забезпечити, використовуючи своє службове становище виконуючого обов`язки лісничого, безоблікове вивезення приватним підприємцем  фізичною особою ОСОБА_11 лісоматеріалів з території виділу № 5 (квартал № 67) Боложинівського лісництва ДП «Буське лісове господарство», на що ОСОБА_10 погодився, хоча і знав, що така вказівка була незаконною та, реалізовуючи її шляхом використання своїх службових повноважень виконуючого обов`язки лісничого, він здійснить розтрату належного ДП «Буське лісове господарство» майна. ОСОБА_11 , у зв`язку із попередньою злочинною домовленістю із директором ДП «Буське лісове господарство» ОСОБА_6 21.10.2016 року о 8:43, 12:53, 12:59, 17:55, 18:37 провів телефонні розмови із ОСОБА_12 , який надавав ОСОБА_11 послуги з перевезення лісопродукції, та запропонував останньому, за сприяння директора ДП «Буське лісове господарство» ОСОБА_6 та виконуючого обов`язки лісничого Боложинівського лісництва ДП «Буське лісове господарство» ОСОБА_10 , здійснити безоблікове вивезення належної ДП «Буське лісове господарство» лісопродукції з території виділу № 5 (квартал № 67) Боложинівського лісництва ДП «Буське лісове господарство» 22.10.2016 року, використовуючи при цьому належний ОСОБА_12 вантажний автомобіль марки «Урал», державний номерний знак « НОМЕР_1 », а також товарно-транспортну накладну при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серії ЛВА № 281855 від 21.10.2016, видану на перевезення деревини вантажним автомобілем марки «ДАФ» державний номерний знак « НОМЕР_2 », та бирки, що раніше набивались на лісопродукцію, видану за вказаною вище товарно-транспортною накладною. На вказану пропозицію ОСОБА_12 погодився, хоча і знав, що такі дії є незаконними і вчиняючи їх він сприятиме розтраті майна ДП «Буське лісове господарство». Надалі ОСОБА_11 , у зв`язку із попередньою злочинною домовленістю із директором ДП «Буське лісове господарство» ОСОБА_6 21.10.2016 року, близько 14:00 години, у телефонній розмові з виконуючим обов`язки лісничого Боложинівського лісництва ДП «Буське лісове господарство» ОСОБА_10 , котрий при цьому діяв за попередньою із директором ДП «Буське лісове господарство» ОСОБА_6 і знав про злочинну домовленість між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 домовився про те, що безоблікове вивезення належної ДП «Буське лісове господарство» лісопродукції з території виділу № 5 (квартал № 67) Боложинівського лісництва ДП «Буське лісове господарство» 22.10.2016 буде здійснювати ОСОБА_12 , використовуючи при цьому належний йому вантажний автомобіль марки «Урал», державний номерний знак « НОМЕР_1 », а також товарно-транспортну накладну при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серії ЛВА № 281855 від 21.10.2016, видану на перевезення деревини вантажним автомобілем марки «ДАФ» державний номерний знак « НОМЕР_2 », та бирки, що раніше набивались на лісопродукцію, видану за вказаною вище товарно-транспортною накладною. 22.10.2016, близько 08:00 години, діючи згідно попередніх злочинних домовленостей між собою та директором ДП «Буське лісове господарство» ОСОБА_6 і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11 , виконуючи обов`язки лісничого Боложинівського лісництва ДП «Буське лісове господарство» ОСОБА_10 і ОСОБА_12 на належному ОСОБА_12 автомобілі марки «Урал», державний номерний знак « НОМЕР_1 » прибули на територію виділу № 5 (квартал № 67) Боложинівського лісництва ДП «Буське лісове господарство», де, за вказівкою ОСОБА_10 , котрий діяв з умислом на розтрату майна ДП «Буське лісове господарство», на автомобіль завантажено 25 колод лісопродукції породи сосна, після чого ОСОБА_12 повіз вказану лісопродукцію до належного ОСОБА_11 лісопильного цеху, що за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, з відома ОСОБА_10 , для укриття незаконного вивезення деревини, ОСОБА_13 використано товарно-транспортну накладну при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серії ЛВА № 281855 від 21.10.2016, видану на перевезення деревини вантажним автомобілем марки «ДАФ» державний номерний знак « НОМЕР_2 », та бирки, що раніше набивались на лісопродукцію, видану за вказаною вище товарно-транспортною накладною. 22.10.2016 року, близько 13:00 години, коли ОСОБА_12 здійснювалось вивантаження незаконно отриманої лісопродукції на території належного ОСОБА_11 лісопильного цеху, що за адресою: АДРЕСА_2 , туди прибули працівники УСБУ у Львівській області та ГУ НП у Львівській області, якими задокументовано факт розтрати лісопродукції ДП «Буське лісове господарство».
		Крім цього органом досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачується, що 03.01.2015 року між ДП «Буське лісове господарство» в особі директора ОСОБА_14 та фірмою «Wood Soursce» (Чехія) в особі директора Maksim Ditskiy укладено та підписано контракт № 03-01-15 на поставку товару деревини дров`яної для технологічних потреб, балансів хвойних порід сосна, ялина та смерека загальною кубомасою 1000 м.куб. за ціною 20.5 Євро за 1 м. куб. Загальна сума контракту складала 20500 Євро. Згідно п. 5.1. «Умови оплати» вказаного контракту, платіж за товар проводиться в Євро шляхом 100% передоплати на валютний рахунок продавця. Термін дії контракту згідно п. 10.2 «Загальні положення» даного контракту до 31.12.2015 року. Разом з тим встановлено, що незважаючи на умови діючого контракту № 03-01-15 від 03.01.2015, термін дії якого закінчувався 31.12.2015 року, новопризначений директор ДП «Буське лісове господарство» ОСОБА_6 26.11.2015 року, перебуваючи в адміністративному приміщенні ДП «Буське лісове господарство», що по вул. Січових Стрільців, 39 у м.Буськ, Львівська область, уклав, підписав та скріпив відтиском печатки підприємства новий контракт № 26112015 від 26.11.2015 року з фірмою «Wood Soursce» (Чехія) в особі директора Maksim Ditskiy, на поставку деревини дровяної хвойних порід загальною кубомасою 1000 м.куб. за ціною 22 та 24 Євро за 1 м.куб. залежно від станції відправлення. Загальна сума контракту складала 23000 Євро. Згідно доповнень до контракту (№26112015 від 26.11.2015) № 1 від 26.11.2015, № 2 від 31.12.2015, № 3 від 18.01.2016, вносились зміни до вказаного контракту щодо об`ємів, ціни, суми договору, додаткових банківських реквізитів тощо. Згідно контракту № 26112015, в ньому були вилучені пункти, які були прописані в контракті № 03-01-15 від 03.01.2015, а саме платіж за товар проводиться в Євро шляхом 100 % передоплати на валютний рахунок продавця та в разі затримки платежу більше 90 днів, з дня перетину товару державної границі, Покупець сплачує штраф Продавцю за кожен день прострочення, починаючи з 91 дня, в розмірі 0,3 % від суми, підялгаючи до оплати. Вказані дії ОСОБА_6 призвели до факту несвоєчасно оплати фірмою «Wood Soursce» за відвантажену їм лісопродукцію та в підсумку призвели до виникнення заборгованості перед ДП Буське лісове господарство в сумі 1187, 2 тис. грн. Підприємством в осоіб директора ОСОБА_6 не нараховано та відповідно не пред`явлено стягнення пені у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення на загальну суму 4732,23 Євро або 133462,2 грн., а за прострочення понад тридцять днів штраф в розмірі семи відсотків вказаної вартості на загальну суму 3346,0 Євро або 94390,66 гривень. З дати подання позовної заяви 19.10.2016 року до 30.04.2017 року минуло 193 календарних дні, що становить більше ніж шість місяців. Внаслідок невчасного, а також неналежного вжиття заходів з боку ОСОБА_6 щодо вчасного нарахування штрафних санкцій за невиконання умов вищезазначеного контракту (в цілому) було допущено протермінування строків, щодо вчасного нарахування штрафних санкцій, відповідно підприємством недоотримано, додаткових доходів -штрафних санкцій у сумі 227886,86 гривень. Таким чином в наслідок прийнятого неефективного рішення директором лісгоспу ОСОБА_6 в частині укладення нового контракту, незважаючи на чинність діючого контракту № 03-01-15 від 03.01.2015 на економічно невигідних окремих умовах, зокрема в частині, не передбачення в контракті передоплати за реалізовану лісопродукцію та штрафних санкцій, створено передумови для факту несвоєчасної оплати за відвантажену лісопродукцію. 
		Крім цього органом досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що достовірно знаючи про те, що за результатами прийому-передачі Полоничного лісництва, працівниками підприємства було виявлено самовільні рубки дерев, загальною кубомасою 340 м.куб.,розмір збитків по яких становив 1733839,89 грн., згідно польових перелікових відомостей самовільно зрізаних дерев за 12-18травня 2016 року, складених ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , 03.06.2016 року, перебуваючи в адміністративному приміщенні ДП Буське лісове господарство, маючи умисел на складання завідомо неправдивого документу та приховування даних фактів самовільних рубок дерев, підписав лист з завідомо неправдивою внесеною в нього інформацією на ім`я в.о. начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_20 , про те, що головний лісничий ДП Буський лісгосп ОСОБА_14 самовільно заніс в книгу лісопорушень 24.05.2016 дані про самовільні рубки в Полоничному лісництві, без підпису в.о. директора підприємства ОСОБА_21 , у зв`язку з цим, просив дані передані в Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства у кількості 2 випадків об`ємом 340,06 м.куб., розмір збитків становить 1733839,89 гривень, вважати недійсними. Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , достовірно знаючи про те, що за результатами прийому-передачі Полоничного лісництва, працівниками підприємства було виявлено самовільні рубки дерев, загальною кубомасою 340 м.куб., розмір збитківпо яких становить 1733839,89 грн., маючи умисел на складання завідомо неправдивого документу та приховування даних фактів самовільних рубок дерев, надав підлеглому працівнику інженеру охорони та захисту лісу ДП Буське лісове господарство ОСОБА_15 вказівку зменшити кількість фактично виявлених самовільних рубок при прийомі-передачі Полоничного лісництва. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на складання та видачу завідомо неправдивого документу, з метою приховування факту незаконних рубок дерев в Полоничному лісництві, ОСОБА_6 29.06.2016 року вивчивши інформацію по незаконних рубках, скоєних в лісах ДП Буський лісгосп з початку 2016 року, станом на 29.06.2016 року, виправлену за його вказівкою ОСОБА_15 , підписав її, завідомо достовірно знаючи, що вона є неправдивою. Підписана ОСОБА_6 інформація була скерована в Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства для вжиття мір реагування. Цього ж дня ОСОБА_6 надав вказівку ОСОБА_15 принести до нього в кабінет книгу лісопорушень, в якій фіксуються всі факти виявлених незаконних рубок дерев по підприємству та сказав викреслити з неї внесені відомості про виявлення в обході № 2 Полоничного лісництва незаконних рубок загальною кубомасою 310,66 м. Куб., збитки по яких становили 1578703,89 грн., після чого ОСОБА_15 під впливом ОСОБА_6 , вніс неправдиві відомості в книгу лісопорушень.
		Таким чином орган досудового слідства обвинуваченому ОСОБА_6 пред`явив обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України, а саме у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньо змовою групою осіб, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України зловживання своїм службовим становищем, тобто в умисному, в інтересах третіх осіб використанні службовою особою становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки інтересам юридичних осіб та у вчиненні складання та видачу завідомо неправдивого офіційного документа, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 366 КК України.
		Прокурором в інтересах держави в особі ДП Буське лісове господарство до ОСОБА_6 заявлено цивільний позов, в порядку ч. 3 ст. 128 КПК України, про стягнення шкоди в розмірі 227886,86, завданої державі внаслідок вчинення корупційного кримінального правопорушення в сфері природоохоронного законодавства.
		Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 вину у пред`явлених обвинуваченнях не визнав. Суду пояснив, що з 02 листопада 2015 року по 1 листопада 2016 року на підставі Констракту від 27.10.2015 року працював на посаді директора державного підприємства Буське лісове господарство Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства. За контрактом від 27.10.2015 року мав наступні службові обов`язки як директора лісгоспу: поточне (оперативне) керівництво підприємством, організація його виробничо-господарської, соціально-побутової та іншої діяльності, забезпечення виконання завдань, передбачених законодавством та контрактом, забезпечення складання та виконання річного фінансового плану, з розбивкою поквартально, подання квартальної та річної фінансової звітності, забезпечення виконання показників ефективності використання державного майна, прибутку, а також майнового стану підприємства, забезпечення ефективного використання і збереження лісосировинних ресурсів, основних фондів, майна, коштів, інших матеріальних цінностей, що перебувають у посному господарському віданні підприємства, дотримання режиму економії ресурсів, мав право укладати господарські договори та інші угоди, видавати накази, тощо. Ні контрактом від 27.10.2015 року, ні Помадовою інструкцією диретора ДП Буський лісгосп від 02.11.2015 року, ні Статутом ДП Буський лісгосп не передбачено відповідальність за безпосередню незаконну рубку дерев, збереження лісового фонду тощо. Прицьому за час роботи відлучався на певний період часу з поважних причин, тобто або перебував у відпустці або перебував на лікуванні що підтверджується відповідними документами. На час відсутності обов`язки директора ДП Буський лісгосп виконував інший працівник, як правило це був головний інженер ОСОБА_21 2 листопада 2016 року з посади директора його було звільнено у зв`язку з закінченням терміну дії контракту, і потім прийнято на роботу заступником директора ДП Буський лісгосп, на які перебував до звільнення у березні 2017 року. 2 листопада 2015 року він прийняв посаду директора ДП Буський лісгосп. На той момент у лісгоспі був діючим підписаний контракт № 03-01-15 між ДП Буський лісгосп в особі директора ОСОБА_14 та фірмою «Wood Soursce» (Чехія) в особі директора Maksim Ditskiy від 03.01.2015 року на поставку товару деревини дров`яної для технологічних потреб, балансів хвойних порід сосна, ялина та смерека загальною кубомасою 1000 куб.м. за ціною 20,5 євро за 1 куб.м. Загальна сума контракту 20500 євро. Після прийняття ним почади. Приблизно у кінці листопада 2015 року до підприємства прибули чеські партнери, які запропонували нові умови контракту про поставку деревини. Зокрема, у першу чергу вони хатіли, щоб поставляло підприємство їм ще й ділову деревину, так як в дровах особливої зацікавленості в них не було. 26 листопада 2015 року він від імені лісгоспу підписав контракт № 26112015 від 26.11.2015 року з фірмою «Wood Soursce» (Чехія) в особі директора Maksim Ditskiy на поставку деревини дров`яної хвойних порід за ціною 22 та 24 євро залежно від станції відправлення. Окрім цього, до контракту вносились зміни у тому числі щодо поставки ділової деревини за ціною від 45 євро за 1 куб.м. Які там пункти були вилучені із контракту він не знає, сторона обвинувачення вказує, що вилучено пункти, які стосувалися випадків стягнення пені та штрафних санкцій. Проте, вважає, що відсутність цих пунктів у самому контракті ніяким чином не впливає на те, що їх не можна застосувати у загальному порядку відповідно до вимог цивільного та госопдарського законодавства. Більше того, що за контрактом, який підписав ОСОБА_14 поставки здійснювались лише до 21.08.2015 року по ціні 20,5 євро, а вже після підписання нового контракту поставки дров проводились по ціні 22 євро за 1 куб.м., а ділова деревина по ціні від 45 євро за 1 куб.м. Приблизно до липня-серпня 2016 року фірма «Wood Soursce» (Чехія) справно та вчасно сплачувала кошти у іноземній валюті за отриману та поставлену ними ділову деревину. У подальшому чомусь виникли якісь перешкоди у здійсненні оплати поставленої лісгоспом деревини, і у фірми «Wood Soursce» (Чехія) почала рости заборгованість. Я неодноразово вживав заходів при нагоді щодо можливості фірмою погашення боргу, і навіть з цього приводу спілкувався з керівництвом Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, і йому повідомили, що така ситація, на той час, була в цілому по Україні і радили не допускати суму боргу понад 50000 євро. На той час, у серпні 2016 року, не було та не існувало жлдних правових обгрунтованих підстав для звернення до господарського суду Львівської області, оскільки не спливли визначені законодавством терміни для пред`явлення претензій та заявлення позовної заяви, так як на той час не спливли терміни для здійснення розрахунків у іноземній валюті. Дані правовідносини визначені окремим законом. І в ньому чітко прописані строки. Постановою Правління НБУ від 28.07.2016 року № 361 Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів НБУ, яка набрала чинності 29.07.2016 року, внесені зміни до постанови від 07.06.2016 року № 342 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України. Зокрема, пунктом 2 Постанови № 361 передбачено збільшення граничного строку для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів з 90 календарних днів до 120 календарних днів. Після спливу теміну часу, а саме 120 днів з моменту першої неоплаченої поставки деревини 19 жовтня 2016 року дана позовна заява була виготовлена за замовленням лісгоспу спеціалістами приватного підприємства Юридична компанія Парпан і партнери, оскільки юрист повідомив про свою необізнаність у справах даної категорії. Йому відомо, що на даний час розгляд спору у господарському суді Львівської області завершено і судом прийнято рішення про задоволення позовних вимог. Окремо йому відомо також про часткове погашення боргу з боку Чеської фірми, а може вже й у повному обсязі. Разом з тим, з 2 листопада 2016 року вже він не був керівником лісгоспу і вживати будь-які дії із позовною заявою, уточнювати її, доповнювати, він не мав можливості у силу відсутності для цього відповідних повноважень та перебування на лікарняному у зв`язку з погіршенням стану здоров`я. Відтак, він був позбавлений фізичної можливості вчинити будь-які дії чи проявити бездіяльність, в резульаті чого нібито спливла можливість нарахувати штрафні санкції за прострочення виконання зобов`язань. Також у обвинувальному акті прокурором вказано, що директор не вів та не проводив належним чином претензійно-позовну роботу у лісгоспі. З даного приводу відзначив, що проведення претензійно-позовної роботи ніколи не входило в обов`язки керівника підприємства, оскільки для цього є юрист та бухгалтерія, а керівник повинен був керувати ними і забезпечувати організацію їх роботи. Також сторона обвинувачення звинувачує його у тому, що обіймаючи посаду директора, знаючи про виявлені самовільні рубки дерев у Полоничному лісництві на загальну суму 1733839,89 грн. Підписав лист з завідомо неправдивою інформацією на ім`я в.о. начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_20 про те, що головний лісничий ДП Буський лісгосп ОСОБА_14 самовільно вніс у книгу лісопорушень 24.05.2016 року дані про самовільні рубки в Полоничному лісництвібез підпису виконувача обов`язків директора лісгоспу ОСОБА_21 , та яким просив дані, подані до Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства у кількості двох випадків на загальну суму 1733839,89 грн. вважати недійсними. Станом на 29 червня 2016 року він дійсно підписав лист на ім`я в.о. начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_20 про те, що головний лісничий ДП Буське лісове господарство ОСОБА_14 самовільно вніс у книгу лісопорушень 24.05.2016 року дані про самовільні рубки в Полоничному лісництві безпідпису виконувача директора ОСОБА_21 . Щодо надання інформації управлінню лісового госопдарства про незаконні вирубки та відшкодування шкоди було передбачено Дорученням першого заступника Голови Державного лісового агентства лісових ресурсів України від 16.05.2013 року № 90, при чому виключно в електронній формі. Направлення інформації письмово, або ж іншим шляхом не передбачено. У книгу лісопорушень дані про самовільні рубки в Полоничному лісництві він ніколи не вносив, її він не вів і не заповнював, оскільки це не входило в його службові обов`язки. Усі відомості до книги заносить відповідальна за це особа, а тому він не міг внести в неї завідомо неправдиві відомості чи виправлення. Також окремо подаються статистичні звіти, які є офіційними та саме з них форму.ться дані та облік. Щодо виявлених рубок, то у травні він був частково на лікарняному, а коли вийшов на роботу йому стало відомо, що ОСОБА_14 облікував дані про самовільні рубки в Полоничному лісництві без підпису виконувача обов`язків директора ОСОБА_21 . Будучи керівником вирішив розібратись та перевірити чи відповідає це дійсності, і з цією метою покликав до себе матеріально-відповідальних працівників, які входили у склад комісії по передачі лісництва, а саме ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які йому повідомили, що це ще не перевірено, і він вказав, що спочатку треба усе перевірити, чи об`єктивно були самовільні рубки, а вже потім обліковувати. Вказані особи написали письмові пояснення, і не будучи переконаним у наявності об`єктивних даних про ці незаконні рубки, вирішив помилку цю виправити шляхом направлення такого повідомлення, що запис зроблено самовільно, а тому вважати його недійсним. Дане повідомлення не передбачено будь-яким нормативно-правовим документом, і є фактично у довільній формі, оскільки офіційні відомості подаються відповідно до вимог керівних документів у формі звітності, що передбачена нормативними і керівними документами. Щодо обвинувачення за ч. 3 ст. 191 КК України вважає його також безпідставним. Між ДП Буське лісове господарство та ТзОВ Бусол було укладено договір на закупівлю лісопродукції. В свою чергу ТзОВ Бусол було укладено договір ФОП ОСОБА_11 про надання послуг, щодо розпилювання і перевезення лісоматеріалів. ОСОБА_11 , з яким я підтримую виключно робочі відносини, неодноразово звертався до ДП Буське лісове господарство від імені ТзОВ Бусол та замовляв, а також відвантажував та перевозив заготовлену лісопродукцію. Так, 19.10.2016 року до його робочого кабінету зайшов ОСОБА_11 , і сказав, що для ТзОВ Бусол необхідно надати партію лісопродукції, кубомасою 8-10 кубів, відповідно до укладеного контракту. ОСОБА_6 повідомив йому, що для цього необхіднозвернутись до лісничого Боложинівського лісництва ОСОБА_10 , який заготовить, облікує необхідну лісопродукцію та відвантажить її ТзОВ Бусол відповідно до товарно-транспортної накладної, внесеної офіційним шляхом до обліку реалізованої лісопродукції згідно вимог законодавства. Точна кількість нами обумовлена не була, мова йшла про заготівлю і відвантаження однієї машини, приблизно 8, 6 кубів лісопродукції. Кошти за реалізацію цієї продукції вносились на рахунок підприємства. Цього ж дня він надав вказівку своєму підлеглому ОСОБА_10 про необхідність заготівлі і відвантаження лісопродукції для ТзОВ Бусол та підготовки всіх необхідних документів, шляхом внесення даних до товаро-транспортної накладної для її реалізації. Всі подальші питання, які стосувались заготівлі лісопродукції, її завантаження та транспортування ОСОБА_11 та ОСОБА_10 обговорювали між собою. 21.10.2016 року ОСОБА_10 , на виконання підписаного договору було відвантажено для ТзОВ Бусол лісопродукцію кубомасою 8,6 кубів лісу кругляка породи сосна. Дана продукція була належним чином обміряна та облікована, про що свідчать, як мені потім стало відомо товарно-транспортна накладна та бирки набиті на відвантажену лісопродукцію. Щодо подій 22.10.2016 року, то цей день був не робочий, був вихідний день субота і на робочому місці його ОСОБА_6 не було. Про всі обставини події йому стало відомо цього ж дня під час проведення обшуку в конторі лісгоспу. Про відвантаження лісопродукції 22.10.2016 року ОСОБА_6 нічого не було відомо. Також йому нічого не було відомо про повторне використання 22.10.2016 року товарно-транспортної накладної та реєстраційних бирок, які набиваються на деревину, що були виписані під час реалізації попередньої партії лісопродукції відвантаженої напередодні 21.10.2016 року. Жодних вказівок з цього приводу він не надавав. Присутнім при заготівлі, відвантаженні та оформленні лісопродукції 21.10.2016 року не був, це не входило в коло його повноважень. З водієм, який керував вантажним автомобілем марки Урал ОСОБА_12 , особисто не знайомий. Жодних перемовин ніколи не проводив. Окрім цього, під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження документи, які б підтверджували наявність нестачі цієї деревини у Буському лісгоспі, Боложинівському та Полоничному лісництвах, він не бачив, а тому говорити про якусь розтрату немає жодних підстав, оскільки якби була розтрата, мала б бути документально підтверджена. Крім того, ОСОБА_10 та інші постійно змінювали свої свідчення щодо місця вивезення розтраченої лісопродукції, про що підтверджують скасовані вироки апеляційним судом за його скаргами. Вважає, що обвинувачення є безпідставним, необгрунтованимта непідкріплене жодними доказами. Просить суд прийняти справедливе рішення.
		В силу ст. 129 Конституції України та ст. 7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом, повага до людської гідності.
		За змістом ст.ст. 22, 21, 30 КПК України у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється судом на основі змагальності, безпосередності дослідження судом показань, речей та документів. Державне обвинувачення в суді підтримує прокурор, захист обвинуваченого здійснює він сам і його захисник, а функція розгляду справи покладається на суд. При цьому суд, зберігаючи незалежність, неупередженість і об`єктивність, створює необхідні умови для виконання учасниками їх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав.
		Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
		Відповідно до ч. 3 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийнятття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Згідно із положеннями ст.ст. 6, 13 Європейської Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи, який встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, кожен, чиї правата свободи, визнані в Конвенції було порушено має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Статтею 91 КПК України передбачено, що обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні є подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форми вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальни правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Згідно постанови Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 12 червня 2018 року у справі № 712/13361/15 відповідно до ст. 17 КПК Україниособа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Оцінюючи зібрані органом досудового слідства докази, які були представлені суду під час судового розгляду стороною обвинувачення та безпосередньо досліджені судом, суд приходить до наступного висновку.
		В ході судового розгляду був допитаний представник ДП Буське лісове господарством як потерпілий ОСОБА_9 , який суду повідомив, що заявлений цивільний позов прокурором підтримує в повному обсязі, просить його задоволити. Про обставини за ч. 3 ст. 191 КК України йому не відомо. Щодо обставини за ст. 364 КК України то йому відомо, що при діючому договорі з фірмою «Wood Soursce» (Чехія), який укладався ОСОБА_14 і дія договору не була закінчена, коли прийшов ОСОБА_6 , то уклав новий з тією ж фірмою. Вважає, що підстав для укладення нового договору не було, оскільки він був гіршим для підприємства, оскільки не було передбачено передоплати за продукцію. Ціна договору йому не відома. Яка лісопродукція зазначена в договорі йому не відомо. Заборгованість за контрактом нібито становила 45000 євро. В його посадові обов`язки входила претензійна робота, однак він нею не займався. Загалом нового договору він не читав і з ним не був ознайомлений. Також йому відомо, що позовну заяву до господарського суду Львівської області складала юридична фірма Палпанк і партнери, а підписував позовну заяву ОСОБА_6 . Йому відомо, що вже рішення прийнято господарським судом Львівської області, на користь ДП Буський лісгосп. Хто саме займається виконанням рішення йому не відомо. Підтримує позицію прокуратури. 
		Допитані в ході судового розгляду свідки суду пояснили наступне.
		Так, допитаний свідок ОСОБА_14 суду повідомив, що на даний час він обіймає посаду головного лісничого з покладення виконання обов`язків директора «Буського лісгоспу». Особисто ним був підписаний контракт з фірмою «Wood Soursce» (Чехія). Контракт мав діяти до 31.12.2015 року. Підстав для укладення нового контракту, на його думку, не було. Підставами для укладення нового контракту мало би бути, якщо змінюється ціна та об`єм продукції. Це все регулюються додатками до діючого контракту один раз в квартал. Останній платіж по заборгованості був сплачений 2-3 червня 2017 року. На зараз існує заборгованість більш як на 40000 євро. З контракту пропав пункт, як передоплата за продукцію. Стосовно ціни чи була вона вигідної чи ні, сказати не може. З різними контрактами підприємство по різному працює. Коли він підписував контракт, то продукція доставлялась автомобільним транспортом з лісу або зі складу машинами, а в цьому контракті була доставка вагонами, тобто залізничним транспортом, і це є дорожчим. Договорі без передоплати не було. Завжди передбачали, що спочатку гроші мали бути заплачені. Лісопродукцію не відпускаємо, якщо не має коштів за продукцію. За процедурою потенційний клієнт на електронну пошту направляє запит, яка саме продукція підприємства його цікавить. Потім визначаємось. Є типовий контракт, в якому передбачені необхідні пункти контракту. Існує і зовнішньоекономічний контракт. Є посада інженера по експорту. Коли він підписав контракт, то заборгованості у фірми «Wood Soursce» (Чехія) не було. За його контрактом передбачались тільки паливна хвойна деревина, а наступний контракт передбачав ще й поставку ділової деревини. На зараз не працюємо з фірмою «Wood Soursce» (Чехія). Максим Дицький по контрактах не проходить стороною. На розсуд керівника підприємства відбувається укладення нової угоди, при цьому завданням є мінімізувати ризики для підприємства. Щодо розкрадання лісопродукції, то про цей факт йому відомо. Субота та неділя є неробочими днями на підприємстві. Була надана неправдива інформація по самовільним рубкам. При передачі лісництва, приблизно в травні-червні, були виявлені самовільні рубки. Інженерами Рабим, ОСОБА_22 , Мякуш комісійно складали акти. За процедурою, після виявлення самовільних рубок є 10 днів для повідомлення правоохоронним органам про виявлене. Цю інформацію ми не передавали до поліції, оскільки прийшли працівники СБУ. Про виявлені самовільні рубки, все заноситься до журналу лісопорушень. Сам ОСОБА_6 повідомив, що не має порушень, заставив викреслити запис з журналу лісопорушень щодо самовільної рубки. За самовільні рубки несе відповідальність майстер лісу. На його думку, при цій ситуації з викреслюванням, тиск чинив ОСОБА_6 . 
		Свідок ОСОБА_10 відмовився надавати свідчення суду на підставі ст. 63 Конституції України.
		Свідок ОСОБА_19 суду повідомив, що він працює у ДП «Буський лісгосп» на посаді інженера лісогосподарства. Щодо самовільних рубок у Полоничному лісництві, то в цьому випадку складались перелікові відомості. В відомостях зазначається діаметри пеньків, потім вираховується висота і вираховуються матеріальні збитки. Все це передали в.о. директору лісгоспу ОСОБА_21 . Інженер захисту лісу ОСОБА_15 зобов`язаний повідомити про такі факти директора. Це є його безпосередня робота. ОСОБА_14 , як перший заступник директора мав права передавати інформацію про самовільні рубки до правоохоронних органів. Щодо виявлення самовільних рубок, то створюється комісія, яка ділиться на підгрупи, це для того, щоб не всі разом ходили, оскільки велика площа. Кожна група складає свій акт, а потім на підставі відомостей кожної групи складається загальний акт. Особисто він підписував загальний акт. Такі самовільні рубки могли утворитись за осінньо-зимовий період. Протягом семи місяців ніхто не повідомляв про самовільні рубки.
		Свідок ОСОБА_23 суду повідомив, що до кінця 2016 року працював вальщиком лісу. В його обов`язки входило контролювати вирубку лісу, заготівля деревини, приймання лісу. За заготівлю лісу платили. Інженер захисту лісу хотів приховати самовільні рубки. Під час його роботи у Полоничному лісництві, на його думку, з кожної машини 3-4 куба відпускалось додатково. Йому повідомляв ОСОБА_15 , що йому надали вказівку приховати пеньки сосни та дубу. Зі слів ОСОБА_15 його заставив таке зробити ОСОБА_6 . Його батько був притягнутий до кримінальної відповідальності. 
		Свідок ОСОБА_16 , суду повідомив, що він обіймає посаду головного лісничого. В його обов`язки входить лісовідновлення. Він відповідав за конкретні роботи. Входив в комісію по виявленню самовільних рубок. Була створена комісія, яку розбили по групах і визначали квартали для обходу з метою виявлення самовільних рубок. В 30 кварталі виявили самовільну рубку сосни звичайної, об`єми були значними. Був складений акт, який передав ОСОБА_15 для визначення матеріальних збитків. В мої повноваження входить письмово повідомити директора, а безпосередньо матеріали передати ОСОБА_15 , який повинен повідомити до обласного управління про виявлене. ОСОБА_15 повинен був це зробити, а як насправді зробив йому не відомо. Якщо відбувається рубка лісу, то на підставі лісорубного квитка, якого на цей обхід не було. 1.09.2015 року у Полоничному лісництві була пожежа, матеріальні збитки ОСОБА_15 були обраховані невірно. Безпосередньо збитків було нанесено на 400000 гривень, а Рабий нарахував на 19000000 гривень. В свій час його покарали за те, що він організував гасіння пожежі. Коли відбувалась передача Полоничного лісництва, то директором був ОСОБА_6 . По передачі лісництва була створена комісія з 5 чоловік. Комісія працювала 1 тиждень. Самовільну рубку 14 дерев він бачив особисто. Нумераційна відомість була складена на 14 дерев породи сосна звичайна. У 2015 року також було складено щодо самовільної рубки дуб звичайний в кількості 21 дерево.
		Свідок ОСОБА_24 , суду повідомила, що вона працює на посаді головного бухгалтера ДП «Буський лісгосп». В період дії контракту, який повинен був діяти до 31.12.2015 року, був укладений новий 26.11.2015 року. З нового контракту був вилучений пункт терміну оплати. В попередньому контракті була зазначена попередня оплата. Зміни відбулись по ціні 2 євро на 1 кубічний метр. За попереднім контрактом був самовивіз продукції. За новим контрактом лісгосп сам здійснював доставку і оплата проводилась після доставки продукції. Контракт підписує директор підприємства. На її думку, другий контракт не був економічно вигідним. Економічна невигідність контракту виявляється тоді, коли утворюється заборгованість. Їй відомо, що приїжджали представники фірми «Wood Soursce» (Чехія) і спілкувались з директором ОСОБА_6 . З нею, як з бухгалтером ніхто не спілкувався. Щодо змін внесених в контракт, за чиєю це було ініціативою їй не відомо. Безпосередньо вона контракти не переглядає, а як виникає заборгованість, тоді виявляється що саме передбачено договором. Облік договорів бухгалтер не веде. Рахунки для сплати за продукцію підписує вона. Поставки відбувались кожного тижня. На початках фірма «Wood Soursce» (Чехія) сплачувала без затримок за новим контрактом, згодом утворилась заборгованість. Про цю заборгованість вона повідомила директора, який сказав, що це серйозний клієнт і все налагодиться. На її думку нового контракту укладати потреби не було. Відвантаження продукції відбувалось, бо фірма «Wood Soursce» (Чехія) проводила оплату частково. Станом на 09.02.2018 року є заборгованість 39890, 32 євро. 06.06.2017 року була остання проплата в сумі 1985 євро. Текст позовної заяви вона читала, там була нарахована пеня, позовна заява була підписана ОСОБА_6 . На той час заборгованість мала становить більше 90 днів щоб нарахувати пеню, на даний час збільшено до 120 днів. На її думку претензія щодо заборгованості була подана вчасно, позовну заяву також подали вчасно. 
		Свідок ОСОБА_25 суду повідомив, що він обіймає посаду головного спеціаліста Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства. Йому відомо, що був виявлений факт самовільної рубки у Полоничному лісництві у 2016 році це був червень-місяць. Виїзд він здійснював по запиту народного депутата. Самовільні рубки виявили спеціалісти Буського лісгоспу. Всі матеріали були по виявленню були скеровані у СБУ. Один раз в квартал інформують про самовільні рубки. Чому виникла різниця в обрахунках матеріальних збитків, що спочатку було більше, а потім менше, він не знає. Факти самовільних рубок мали місце. Складена ним довідка нікому не направлялась. Вина особа, яка допустила самовільну рубку доведена вироком суду.
		Свідок ОСОБА_15 суду повідомив, що обіймав посаду інженера охорони лісу Буського лісгоспу з січня 2014 по червень 2017 року. За його посадовими обов`язками входило виявлення самовільних рубок, ревізія обходів, подання інформації, інвентаризація. На рубку не було польового квитка. Самовільна рубка була виявлена на обході № 2, за який відповідав ОСОБА_26 , інший обхід № 1, за який відповідав ОСОБА_27 . Яка кількість лісу та яка сума збитків він не пам`ятає. З виявлення самовільних рубок ініціатива була не лісгоспу, а був лист з СБУ. Згідно листа були скеровані матеріали в СБУ. Відомості по самовільних рубках були занесені в книгу лісопорушень. Інформацію по самовільних рубках за підписом директора направляли в управління лісового господарства. За цим випадком директор відмовився підписати  це щодо дільниці ОСОБА_27 . За вказівкою директора приніс книгу лісопорушень до нього в кабінет і директор наказав викреслити. Він відмовився це робити. Директор сам викреслив, а він поставив підпис свій власний. Про цей факт він повідомив ОСОБА_14 , а потім повідомив ОСОБА_28 з головного управління телефоном. Згодом з управління телефонував Кісіль, який звернув увагу на розбіжність інформації. Згодом була перевірка і було констатовано, що мала місце самовільна рубка. Книгу лісопорушень вилучили правоохоронні органи, коли саме, не знає.
		Свідок ОСОБА_29 суду повідомив, що працює інженером по експорту у ДП «Буський лісгосп». В його обов`язки входить підготовка документів для розмитнення вагонів, підготовка контрактів, які передав керівнику. Йому відомо, що лісгосп працював з фірмою «Wood Soursce» (Чехія). Перший контракт підписав ОСОБА_14 у січні 2015 року, як в.о. директора. Згідно контракту початкова ціна 20,5 євро, згодом ціна піднялась до 21, 5 євро. Покупцем надавався автомобільний транспорт, передбачалась попередня оплата за продукцію, штрафні санкції у вигляді пені. Які суми нараховувались він не знає. Працювали нормально, оплата здійснювалась. Термін дії контракту липень-серпень 2015 року, згодом відмовились брати товар. Робота з фірмою «Wood Soursce» (Чехія) відновилась з листопада 2015 року. Можна було доповнити зміною умов контракту, на гірших умовах, без пені. Ціна за новим контрактом виросла до 22 євро. Якщо залізничним транспортом перевезення, тоді вартість знижувалась на 7 євро. Передбачалось доставку пиловника-соснового від 14-20 см діаметр, вартість 45-50 євро. Ще була одна фірма яка брала таку ж продукцію, нижня межа була від 50 євро. Представники фірми «Wood Soursce» (Чехія) приїжджали у лісгосп, особисто перемовини вів директор, присутнім він при цьому не був. Ініціатором цього контракту був директор. Спочатку оплата була вчасною, згодом заборгованість утворилась. Дебіторська заборгованість становить біля 40000 євро. На кожне відвантаження видається сертифікат Львівським управлінням лісового та мисливського господарства для того щоб відвантажити за кордон продукцію. Таким чином необхідно направити: рахунок-фактуру, сертифікат, лісорубний квиток. Економічний відділ проводить обрахунки щодо вартості продукції, встановлюється менша межа і верхня межа. Копія кожного контракту, за яким проводиться продаж продукції за кордон, направляється в управління лісового господарства. За новим контрактом, для підприємства мінусу не було, був плюс, хоча і невеликий, як по інших фірмах.
		Свідок ОСОБА_30 суду пояснив, що працював на посаді лісничого Полоничного лісництва з жовтня 2014 року по червень 2016 року. Звільнений за згодою сторін. Передача лісництва відбувалась при комісії, до складу якої входив ОСОБА_22 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 . Коли саме це відбувалось не пригадує. Під час передачі було виявлено самовільну рубку до мільйону гривень збитку. Про що до лісгоспу були передані відповідні документи. В книзі лісопорушень зазначається, де були самовільні рубки, обсяг збитків. Хто саме вносить відомості до книги лісопорушень йому не відомо. Директор говорив, щоб не показували самовільні рубки, оскільки це є поганою репутацією для лісгоспу. Про обов`язковість облікування самовільних рубок, листа писав ОСОБА_14 . Він не пам`ятає чи на роботі був директор ОСОБА_6 , коли передавалось лісництво. До складу комісії по передачі ОСОБА_6 не входив. Особисто він погодився з самовільними рубками, які були виявлені. Книга лісопорушень є загальною по всьому лісництву. При виявленні самовільних рубок відповідають майстри лісу. 
		Свідок ОСОБА_34 суду повідомив, що виїжджав за фактом самовільних рубок до Буського лісгоспу. Перевірили факт чи є наявними самовільні рубки, чи їх не має. До складу комісії входили ОСОБА_28 , ОСОБА_22 , а інших не пригадує. Об`єми самовільних рубок не пригадує. Він особисто мав конкретну ділянку по якій складав акт. Було декілька груп. Інформація по самовільних рубках є щотижневою. Крім цього звіти є квартальними, піврічними, річними. Два дні був на перевірці фактів. Акт по лісництву був загальним, зведеним, який він і підписав, а хто ще підписував він не знає. Пригадує, що ОСОБА_6 був на роботі. 
		Свідок ОСОБА_35 суду пояснив, що він працює помічником лісничого Боложинівського лісництва. Приблизно восени, в жовтні місяці 2016 року, виписав пиловник фірмі «Бусол», все фіксувалось на кишеньковому портативному комп`ютері. Яка бригада була він не пам`ятає, водія він не знає. Виписав 9 кубів лісопродукції, сортність третя. Чи була оплата за відвантажений ліс він не знає. Товаро-транспортні накладні вже є в комп`ютері. Внести відомості через портативний комп`ютер може він та лісничий ОСОБА_36 , більше ніхто цього зробити не може. Основний сервер, куди надходять дані, знаходиться в Києві. Є присвоєний код і пароль. Під його кодом та паролем ніхто не заходив. Бірки на дерева набивались. Чи був лісничий не пам`ятає. Кожного ранку лісничий повідомляє, яка буде робота. Під час відвантаження майстра лісу не було. Це була п`ятниця, кінець робочого тижня. Наступного дня точно пригадує, що ліс не відвантажувався, бо це була субота. Йому відомо, що біля лісництва зупинили машину і це була субота, про цей факт він дізнався у понеділок. Чи то був ліс, який відвантажували у п`ятницю, чи інший, він не знає. 
		Свідок ОСОБА_11 суду повідомив, що він був притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 191 КК України згідно вироку Буського районного суду Львівської області (допит відбувався 17.08.2018 року). Також повідомив, що 19 жовтня 2016 року він звернувся до ОСОБА_6 про отримання лісу фірмою «Бусол». Штибель 21.10.2016 року поїхав грузитися до Боложинівського лісництва під ті ж документи, що і була загрузка напередодні. Лісничим Боложинівського лісництва був ОСОБА_37 . Була виписана одна машина, однак під ті ж документи відвантажувався ще ліс. Хто саме відвантажував другу машину він не знає, бо спілкувався виключно з ОСОБА_10 . Бирок на другому вантажі не було, брались бирки з попереднього вантажу. Документи використовував ті самі, що були на попередній груз. Облік продукції ведеться і мною, і фірмою «Бусол».
		Свідок ОСОБА_12 суду повідомив, що він був притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 191 КК України згідно вироку Буського районного суду Львівської області (допит відбувався 17.08.2018 року). 21 жовтня 2016 року на нього в лісі чекав ОСОБА_10 . В цей день мав двічі їхати до лісу, однак другий раз відмовився. На зв`язку телефоном був або з Комарницьким, або з ОСОБА_38 . Попередні документи і бирки віддав ОСОБА_10 . Перший раз бирки набивались робочими. Вдруге більшість бирок зламались. Документи використовував двічі.
		Під час розгляду справи по суті було встановлено, що ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково. Вирок Буського районного суду Львівської області від 01.08.2017 року відносно ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27  ч. 3 ст. 191 КК України скасовано. Призначено новий судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання. На даний час розгляд кримінального провадження триває, остаточного судового рішення судом не постановлено. Ураховуючи викладене, суд критично оцінює покази, які надавались свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_12 під час даного кримінального провадження, оскільки вина обвинувачених не встановлена вироком суду.
		Свідок ОСОБА_39 суду повідомив, що працює на пилорамі у Козоріса, де пиляє ліс. Події 21.10.2016 року не пригадує. Працівники поліції на пилорамі були. Приїхали, подивились і сказали, що будуть забирати ліс. Шофер автомобіля «Урал» сказав познімати бирки з якогось лісу. Директора при цьому не було. ОСОБА_6 вперше бачить в судовому засіданні, до того цю людину ніколи не бачив.
		Судом встановлено, що органом досудового розслідування відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 191 КК України внесено до ЄРДР 08 червня 2016 року. Обвинувачення було пред`явлено за ч. 3 ст. 191 КК України і ОСОБА_6 інкриміновано розтрату чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Однак, вході судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 судом не визнані винними у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 27ч. 3 ст. 191 КК України.
		З дослідженого судом контракту від 27.10.2015 року в коло обов`язків директора входить: поточне (оперативне) керівництво підприємством, організація його виробничо-господарської, соціально-побутової та іншої діяльності, забезпечує виконання завдань, передбачених законодавством та контрактом, забезпечує складання та виконання річного фінансового плану, з розбивкою поквартально, подає квартальну та річну фінансову звітність, повинен забезпечувати виконання показників ефективності використання державного майна, прибутку, а також майнового стану підприємства, забезпечити ефективне використання та збереження лісосировинних ресурсів, основних фондів, майна, коштів, інших матеріальних цінностей, що перебувають у повному господарському віданні підприємства, дотримання режиму економії ресурсів, мав право укладати господарські договори та інші угоди, видавати накази тощо. Також згідно посадових обов`язків несе відповідальність за належне виконання обов`язків, порушення правил та положень, що регламентують діяльність підприємства за завдану матеріальну шкоду в межах передбачених діючим трудовим та цивільним законодавством, за дотримання чинних інструкцій, наказів та розпоряджень щодо дотримання комерційної таємниці та конфіденційної інформації, за виконання правил внутрішнього розпорядку, правил техніки безпеки та протипожежної безпеки.
		Органом досудового розслідування не доведено, що саме за допомогою ОСОБА_6 здійснювалась розтрата лісосировини з використанням ним свого службового становища. З представлених суду доказів не вбачається і не простежується, що ОСОБА_6 вчиняв активні дії по розтраті ввіреного йому майна. 
		Розтрата передбачає незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатну передачу, обмін, передачу в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні. В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб.
		Зловживання службовим становищем - це будь-яке умисне використання службовою особою всупереч інтересам служби своїх прав і можливостей, пов`язаних з його посадою. У цілому зловживання, службовим становищем - це більш широке поняття, воно охоплює зловживання владою, оскільки використовувати всупереч інтересам служби службова особа може і владні права та можливості, якщо вона ними наділена.
		Зловживання владою або службовим становищем передбачає наявність взаємозв`язку між службовим становищем винного і його поведінкою, яка виражається в незаконних діях або бездіяльності. Службова особа при зловживанні у будь-якій формі прагне скористатися своїм службовим становищем, яке передбачає як наявність передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами повноважень (прав і обов`язків), так і наявність фактичних можливостей, які надає їй сам авторитет посади (її загальновизнана вага, важливість, впливовість).
		З даного епізоду кримінального правопорушення, згідно показань свідків та доданих письмових доказів, активні дії вчинялись безпосередньо лісничим Боложинівського лісництва ОСОБА_10 , який активно спілкувався по телефону та керував всіма подіями, які мали місце 21 та 22 жовтня 2016 року. Як доказ таких активних дій з боку ОСОБА_10 , ОСОБА_40 , ОСОБА_12 судом були перевірені докази здобуті в результаті НСРД (телефонні розмови ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_40 ). Із телефонних розмов, абонентів ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_40 , які велись між ними та з іншими невстановленими абонентами вбачається, що домовленість стосовно вивезення лісу та узгодження дій відбувались безпосередньо між Комарницьким та Козорісом, та за сприяння та виконання доручень Штибелем. ОСОБА_6 не вів жодних перемовин із зазначеними особами, не давав вказівки на необліковане вивезення лісу, на повторне використання товаро-транспортної накладної та бирок на деревину.
		В ході судового розгляду під час допиту в якості свідка ОСОБА_35 судом було встановлено, що в жовтні місяці 2016 року, він виписав пиловник фірмі «Бусол», все фіксувалось на кишеньковому портативному комп`ютері. Товаро-транспортні накладні вже є в комп`ютері. Внести відомості через портативний комп`ютер може він та лісничий ОСОБА_10 , більше ніхто цього зробити не може. Основний сервер, куди надходять дані, знаходиться в Києві. Є присвоєний код і пароль. Органом досудового розслідування не представлено доказу того, що мало місце втручання безпосередньо ОСОБА_6 будь-яким незаконним шляхом на формування товарно-транспортної накладної на відпуск сировини на користь третіх осіб, більш того, на надання вказівки на повторне використання товарно-транспортної накладної з повторним використанням бирок на лісопродукцію. 
		Крім того, щодо наявності матеріальної шкоди у розмірі 12685,29 грн. яка не підтверджена стороною обвинувачення, що саме на таку суму була виявлена нестача деревини у ДП «Буський лісгосп».
		Така правова позиція міститься у постанові Верховного суду, яка викладена у постанові від 28 лютого 2019 року по справі № 456/1181/15-к, провадження № 51-7858км 18. «Обов`язковими суб`єктивними ознаками розтрати майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета - збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний. Разом із тим, із наведених доказів, не вбачається яким саме чином, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнив та розтратив грошові кошти. Також, судом не зазначено форму умислу, мотиви злочину, а також за якими ознаками обвинуваченого віднесено до службових осіб, відповідно до займаної ним посади і його службових обов`язків».
		Відтак, жоден із свідків не зміг довести позицію обвинувачення стосовно причетності ОСОБА_6 до розтрати чужого майна, шляхом зловживання службовим становищем. На переконання суду, ОСОБА_38 , Комарницький, ОСОБА_41 самовільно вивозили лісопродукцію, попередньо узгодивши свої дії та версії на той випадок, якщо машину буде зупинено правоохоронними органами.
		За епізодом за кримінальним правопорушенням за ч. 2 ст. 364 КК України судом встановлено, що після прийняття ОСОБА_6 посади, приблизно в кінці листопада 2015 року до підприємства прибули чеські партнери, які запропонували нові умови контракту про поставку деревини, а саме ділової деревини.
		Суд, аналізуючи покази свідків, приходить до висновку, що новий контракт не був збитковим для ДП «Буський лісгосп». Крім того, за встановленим алгоритмом дій, керівництво Львівського управління лісового та мисливського господарства було поставлено до відома про новий контракт і зауважень з свого боку не висловило. Також без погодження Львівського управління лісового та мисливського господарства лісосировина не могла бути реалізована без їх відома, оскільки має місце декларація про походження сировини, яка видається тільки управлінням, наявність лісорубних квитків про законність походження деревини та рахунок-фактура.
		Під час розгляду справи судом не було чітко встановлено хто саме готував проект договору, який був підписаний директором ОСОБА_6 та «Wood Soursce» (Чехія), в особі директора М. Дицького.
		Відсутність у договорі пунктів про порядок та умови стягнення пені і штрафних санкцій, передбачених чинним законодавством, яке і застосовується, якщо інше не передбачено договором.
		Як встановлено під час розгляду справи і дана обставини була підтверджена показами свідків, що після укладення контракту приблизно до липня-червня 2016 року фірма «Wood Soursce» (Чехія) вчасно сплачувала кошти за контрактом в іноземній валюті за отриману та поставлену ділову деревину. Згодом почала утворюватись заборгованість перед ДП Буський лісгосп, яка почала зростати. Директором ОСОБА_6 вживались заходи для погашення заборгованості. Заходи вживались у вигляді інформування керівництва Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства. Керівництво порадило вживати заходи після того, як заборгованість буде становить 50000 євро і більше.
		З допиту головного бухгалтера підприємства ОСОБА_24 та інженера по експорту Петрів , суду стало відомо, що строки звернення до суду з позовною заявою не спливли щодо стягнення заборгованості та стягнення пені. Натомість, орган досудового слідства пред`являючи обвинувачення ОСОБА_6 на дану обставину уваги не звернув і вважав, що ОСОБА_6 будь-яких активних дій як керівник не вчиняв.
		Однак, суд аналізуючи вимоги чинного законодавства. Приходить до наступного висновку.
		Порядок розрахунків в іноземній валюті та відповідальність за порушення законодавства встановленого строку розрахунків, визначені Законом України від 23 вересня 1994 року Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (із змінами та доповненнями).
		Відповідно до ст. 1 Закону від 23.09.1994 року виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей. Зазначених в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг  з моменту підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері економічного розвитку.
		Згідно Постанов Правління Національного банку України Про зміну строків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті здійснюється у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
		Постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2016 року № 361 Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, яка набрала чинності 29.07.2016 року, внесені зміни до постанови від 07.06.2016 № 342 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України. Зокрема п. 2 Постанови № 361 передбачено збільшення граничного строку для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів з 90 календарних днів до 120 календарних днів.
		Порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 % суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недоставленого товару).
		Згідно п. 1.6. розділу 1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями. Затвердженої Постановою Правління Національного банку України 24 березня 1999 року № 136, перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними операціями з поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг та імпортними операціями резидентів дозволяються на підставі висновку. 
		Загальний строк позовної давності, встановлений ЦК України, становить три роки. 
		Згідно зі статтею 257 ЦК загальний термін позовної давності становить три роки. Відповідно до ч. 2 ст.258 ЦК України спеціальна позовна давність щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) становить один рік.
		При цьому слід відмітити, що статтею 8 Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 14 червня 1974 року, яка бла ратифікована Верховною Радою України від 14.07.1993 року і набрала чинності для України 01.04.1994 року, для країн-учасниць, що є сторонами зовнішньоекономічного договору, якщо укладені ними контракти не суперечать вимогам Конвенції, термін позовної давності становить чотири роки.
		Враховуючи положення чинного законодавства, оскільки на серпень 2016 року ще не спливли 120 днів з моменту останньої поставки (митного оформлення поставки товару  в даному випадку деревини) будь-які підстави для подання претензії та пред`явлення позовної заяви до господарського суду Львівської області у Буського лісгоспу були відсутні.
		Після спливу 120 днів, з моменту першої неоплаченої поставки деревини, така позовна заява була виготовлена за замовленням лісгоспу спеціалістами приватного підприємства Юридична компанія Парпан і партнери.
		Вимоги законодавства були залишені поза увагою органу досудового слідства.
		Органом досудового слідства також було залишено поза увагою, що з 02 листопада 2016 року ОСОБА_6 вже не був керівником лісгоспу та не міг вживати будь-яких дій щодо заявленого позову в суді. 
		Також поза увагою органу досудового слідства був залишений той факт, що подана позовна заява була підписана безпосередньо самим ОСОБА_6 . Про цей факт підтвердили допитані свідки під час розгляду справи судом, а саме головний бухгалтер Буського лісгоспу ОСОБА_24 , представник Буського лісгоспу ОСОБА_42 , інженер з експорту Буського лісгоспу ОСОБА_29 . 
		Під час розгляду справи судом було встановлено і підтверджено представником Буського лісгоспу, що господарським судом Львівської області за заявленим позовом ОСОБА_6 постановлено рішення.
		Так,19березня 2019року господарськийсуд Львівськоїобласті постановиврішення усправі №914/2686/16за позовомДП Буськийлісгосп дофірми «WoodSoursce»(Чехія)про стягнення  48144,64 євро. Заявлений позов був задоволений частково. Стягнуто з «Wood Soursce» (Чехія) в користь ДП Буський лісгосп 41875,32 євро основного боргу, 933 євро 3 % річних та 18202, 36 грн. судового збору (том 4 а.с. 197-199).
		З мотивувальної частини рішення убачається, що судом відмовлено щодо нарахування інфляційних витрат, оскільки стягнення інфляційних нарахувань на суму основної заборгованості не є можливим, оскільки індекс інфляції розраховується лише стосовно національної валюти України (гривні).
		З пред`явленого обвинувачення ОСОБА_6 убачається, що орган досудового слідства вважає, що діями обвинуваченого були спричинені тяжкі наслідки у розмірі 227886, 86 гривень. На таку суму прокурором заявлено цивільний позов. 
		Згідно п. 4 примітки до ст. 364 КК України тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
		Постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, у справі справа № 420/1667/18, провадження № 51-10433 кмо 18 від 25 листопада 2019 року викладена позиція про те, що обов `язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми. Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування. У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов`язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта (а в редакції Закону № 187-IX - залучити експерта).
		В ході судового розгляду стороною обвинувачення не було представлено належних та допустимих доказів щодо обрахування суми завданої шкоди.
		За епізодом за ч. 1 ст. 366 КК України судом встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачують в тому, що ним був підписаний лист за завідомо неправдивою інформацією на ім`я в.о. начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_20 про те, що головний лісничий ДП «Буське лісове госопдарство» самовільно вніс у книгу лісопорушень 24.05.2016 року дані про самовільні рубки в Полоничному лісництві без підпису лісничого ОСОБА_21 , та яким просив дані, подані до Львівського обласного управління лісового ти мисливського господарства у кількості двох випадків на загальну суму 1733839,89 грн. вважати недійсною.
		Згідно постанови ВСУ від 09.07.2015 року у справі зроблено висновок, що при встановленні ознак офіційного документа як предмета злочину слід керуватися такими критеріями: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її професійної чи службової компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер  підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків. Невідповідність документа хоча б одному з наведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.
		Судом було встановлено, що надання інформації управлінню лісового та мисливського господарства про незаконні вирубки та відшкодування шкоди передбачено дорученням першого заступника Голови Державного лісового агентства лісових ресурсів України від 16.05.2013 року № 90, при чому виключно в електронній формі. Направлення інформації письмово або ж іншим шляхом не передбачено. На виконання вказаного доручення першим заступником Львівського обласного управління лісового господарства направлено вимогу усім директорам підприємства від 04.12.2013 року № 2272/01 про подання звітності щотижнево у електронному варіанті та щомісячно у письмовому.
		З вищевказаного слід зробити висновок, що направлений ОСОБА_6 лист від 03.06.2016 року № 380/11 є листом довільної форми, ніякими нормативно-правовими документами не передбачений, у тому числі його подання або складання не передбачено й вищевказаними нормативними документами Державного лісового агентства лісових ресурсів України та Львівського обласного управління лісового господарства, а тому є неофіційним, та таким, що направлений з метою перевірки фактів наявності незаконних рубок. Вказане підтверджується тим, що під час судового розгляду було долучено документи, які підтверджують направлення цієї ж інформації у подальшому вже із наявністю такої кількості незаконних рубок (том 2 а.с. 37-43).
		Щодо книги лісових порушень, яка була оглянута судом під час розгляду справи, то слід зазначити наступне. Допитаний в якості свідка ОСОБА_15 суду повідомив, що саме ним велась книга лісопорушень і саме ним вносились відомості про самовільні рубки. Доступ до цієї книги мали особи, які могли б тимчасово його заміняти при відсутності на роботі. З його показів убачається, що директор ОСОБА_6 викреслив дані по самовільній рубці Полоничного лісництва (яке міститься на аркуші 42 книги обліку лісопорушень) при цьому поставив дату та свій особистий підпис він, ОСОБА_15 . В ході судового розгляду ніхто з свідків не підтвердив те, що саме під тиском директора відбулось викреслення, а органом досудового слідства не надано достовірних та підтверджуючих доказів. 
		Згідно п. 4 примітки до ст. 358 КК України під офіційним документом у цій статті тастаттях 357 і 366цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
		Недопустимість обгрунтування обвинувачення особи у вчиненні злочину на доказах, одержаних незаконним шляхом, закріплена у ч. 3 ст. 62 Конституції України, а згідно ч. 2 ст. 64 Конституції України ця гарантія не може бути обмежена.
		В п. 3.2. рішення Конституційного Суду України № 12рп/2011, який на підставі аналізу положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обгрунтовано фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме, порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина, з порушенням встановлених законом порядку, засобі, джерел отримання фактичних даних, не уповноваженою на те особою.
		Стаття 94 КПКпередбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення.
		Статтею 87 цього Кодексувизначено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцією тазаконами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, серед яких здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; порушення права особи на захист; отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; порушення права на перехресний допит. 
		Згідно з ч. 1ст. 86 КПКдоказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Обов`язковим елементом порядку отримання доказів у результаті НСРД є попередній дозвіл уповноважених суб`єктів (слідчого судді, прокурора, слідчого) на їх проведення.
		Як доказ вини стороною обвинувачення було подано протокол обшуку від 22 жовтня 2016 року лісопильного цеху ОСОБА_11 . Як убачається з матеріалів кримінального провадження, всупереч вимогам ст.ст. 17, 233, 234, 237 КПК України після здійсненого 22 жовтня 2016 року обшуку лісопильного цеху ОСОБА_11 слідчим та іншими учасниками, а також обшуку, огляду та вилучення автомобіля «Урал», д.н.з. НОМЕР_1 , дозвіл на обшук якого слідчий суддя ухвалою від 06 жовтня 2016 року не надавав, всупереч вимогам закону, орган досудового розслідування не звертався з клопотанням до слідчого судді про проведення обшуку автомобіля «Урал», д.н.з. НОМЕР_1 .
		З ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 06 жовтня 2016 року убачається, що дозвіл на обшук надавався у лісопильному цеху та інших підсобних та господарських приміщеннях, які належать на праві приватної власності ОСОБА_11 .
		Автомобіль «Урал», д.н.з. НОМЕР_1 не належить ОСОБА_11 , оскільки відсутні будь-які правовстановлюючі документи які б це підтверджували. 
		Тобто, ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук автомобіля який належить на праві приватної власності не ОСОБА_11 , а іншій особі, органом досудового розслідування в даній справі отримано окремо не було. Відтак, суд приходить до висновку про здійснення вказаної слідчої дії з порушенням вимог ч. 2 ст. 237, ч. 2 ст. 233 КПК України.
		Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 25 вересня 2018 року у справі № 623/4131/15-к, провадження № 51-3509км18.
		Також сторона обвинувачення посилається на докази, а саме протоколи результатів слідчих негласних слідчих (розшукових) дій.
		Проте, у порушення вимог ст. 290 КПК України при закінченні досудового розслідування та ознайомленні з матеріалами кримінального провадження, ухвали суду про надання дозволів на проведення НСРД, клопотання про надання дозволу на проведення НСРД, постанови прокурора про здійснення контролю та оригінали аудіо-відеозаписів, а також речові докази не були відкриті стороні захисту.
		В силуч.2,11,12ст.290КПК Українипрокурор абослідчий зайого дорученнямзобов`язаний надатидоступ доматеріалів досудовогорозслідування,які єв йогорозпорядженні,у томучислі будь-якідокази,які саміпо собіабо всукупності зіншими доказамиможуть бутивикористані длядоведення невинуватостіабо меншогоступеня винуватостіобвинуваченого,або сприятипом`якшенню покарання. Сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
		Під час розгляду справи судом, сторона захисту наголошувала, що ст. 290 КПК стороною обвинувачення була виконана частково, а сторона кримінального провадження дане твердження сторони захисту не спростувала.
		Невідкриття матеріалів сторонами в порядку ст. 290 КПК України є окремою підставою для визнання таких доказів недопустимими. При цьому, відкриттю, окрім протоколів, у яких зафіксовано хід та результати проведення певних дій, в обов`язковому порядку підлягають і матеріали, які є правовою підставою проведення таких дій (ухвали, постанови, клопотання), що забезпечують можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій.
		Ознайомлення з матеріалами справи після закінчення розслідування не є достатнім для відстоювання стороною захисту своєї позиції. За таких умов, коли стороні обвинувачення відомі всі докази, а сторона захисту не володіє інформацією про них до завершення розслідування, порушуються баланс інтересів у кримінальному процесі. 
		Таким чином, докази сторони обвинувачення, що тримані внаслідок істотного порушення гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, а також встановленого кримінальним процесуальним законодавством порядку, а саме недопустимими доказами: ухвала слідчого судді апеляційного суду Львівської області від 06 червня 2017 року про надання дозволу на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях; ухвала слідчого судді апеляційного суду Львівської області від 08 червня 2017 року про надання дозволу на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях; протокол № 62/8/2-3348 від 11.10.2016 року про проведення негласної слідчої (розшукової) дії; протокол № 62/8/2-3398 від 17.11.2016 року про проведення негласної слідчої (розшукової) дії; протокол № 62/8/2-3405 від 21.11.2016 року про проведення негласної слідчої (розшукової) дії; протокол № 62/8/2-18 від 05.01.2017 року про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме аудіо-відеоконтролю особи ОСОБА_6 за місцем його перебування (окрім житла); протокол № 62/8/2-65 від 11.01.2017 року про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме аудіо-відеоконтролю особи ОСОБА_6 за місцем його перебування (окрім житла); постанови прокурора про здійснення контролю за вчиненням злочину від 10 серпня та 30 вересня 2016 року; клопотання до суду про надання дозволу на проведення НСРД від 13 червня 2016; клопотання до суду про надання дозволу на проведення НСРД від 15 липня 2016; клопотання до суду про надання дозволу на проведення НСРД від 05 серпня 2016; клопотання до суду про надання дозволу на проведення НСРД від 05 серпня 2016; клопотання до суду про надання дозволу на проведення НСРД від 15 вересня 2016; клопотання до суду про надання дозволу на проведення НСРД від 30 вересня 2016; клопотання до суду про надання дозволу на проведення НСРД від 18 жовтня 2016; клопотання до суду про надання дозволу на проведення НСРД від 19 жовтня 2016; клопотання до суду про надання дозволу на проведення НСРД від 19 жовтня 2016; клопотання до суду про надання дозволу на проведення НСРД від 19 жовтня 2016; клопотання до суду про надання дозволу на проведення НСРД від 19 жовтня 2016; доручення СУ ГУ НП у Львівській області від 14.06.2016 року; доручення СУ ГУ НП у Львівській області від 14.06.2016 року; доручення СУ ГУ НП у Львівській області від 14.06.2016 року; ухвали апеляційного суду Львівської області від 14 червня 2016 року; ухвали апеляційного суду Львівської області від 15 липня 2016 року; ухвалу апеляційного суду Львівської області від 08 серпня 2016 року; ухвали апеляційного суду Львівської області від 08 серпня 2016 року; ухвали апеляційного суду Львівської області від 15 вересня 2016 року; ухвалу апеляційного суду Львівської області від 30 вересня 2016 року; ухвалу апеляційного суду Львівської області від 19 жовтня 2016 року; ухвалу апеляційного суду Львівської області від 19 жовтня 2016 року; ухвалу апеляційного суду Львівської області від 19 жовтня 2016 року; ухвалу апеляційного суду Львівської області від 19 жовтня 2016 року.
		Таке клопотання про визнання вищевказаних доказів недопустимими було заявлено стороною захисту під час розгляду суду. З доводами викладеними у клопотанні суд погоджується, виходячи з позиції Великої Палати Верховного суду від 16 січня 2019 року у справі № 751/7557/15-к, де викладено висновок про те, що за наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, оскільки їх тоді не було в розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази.
		Аналогічні порушення допущені стороною обвинувачення щодо не відкриття доказів сторони захисту під час виконання вимог ст. 290 КПК України, а саме: лісоматеріалів у круглому виді порода сосна в кількості 25 колод, вилучених під час обшуку в приміщенні лісопильного цеху які розташовані за адресою: Львівська область, Буський район, село Соколя, вул. Лесі Українки, 40а; автомобіля «Урал», книгу лісопорушень ДП «Буський лісгосп».
		В судовому засіданні були досліджені, представлені стороною обвинувачення копії відеофонограм (фонограм), що зафіксовані на оптичних дисках на які фіксувались НСРД, а не їх оригіналів, тягне за собою визнання всіх похідних від доказів недопустимими. Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 11 березня 2020 року у справі 149/745/14, провадження № 51-4269км19.
		Відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа  його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.
		Так, під час дослідження представлених оптичних дисків судом, убачалося, що відтворений запис є вибіркою відповідного матеріалу, отриманого на підставі НСРД, оскільки дати та час, які були зафіксовані на носії при відтворенні, не були в хронологічному порядку.
		Згідно з частинами 2 та 4 ст. 252 КПК проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів, прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей та документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч. 2 ст. 92 КПК обов`язок доказування належності і допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
		Стороною обвинувачення проводилась під час досудового слідства почеркознавча експертиза щодо підписів ОСОБА_6 . Експериментальні зразки підпису ОСОБА_6 були відібрані на підставі постанови від 25 липня 2016 року. Слід зазначити, що на цей час ОСОБА_6 мав процесуальний статус як свідок в даному кримінальному провадженні. Крім того, додаткові взірці підпису для порівняльного аналізу, були представлені органом досудового слідства, які були отримані на підставі ухвали слідчого судді Галицького району м. Львова від 18 січня 2017 року про тимчасовий доступ до документів Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства. При цьому виконання ухвали було покладено на оперативних працівників УЗЕ у Львівській області ДЗЕ НП України, які не зазначені в ухвалі слідчого судді, що суперечить вимогам ст. 165 КПК України, а саме, що виконання такої ухвали може здійснюватися лише особою, яка в ній зазначена.
		Оскільки вилучення документів, які були використані під час здійснення судової експертизи та надання експертами висновку, було здійснено із порушенням передбаченого КПК України порядку, не уповноваженою на це особою, та вилученими взагалі без наявності ухвали суду на це, прокурор не мав права надавати ці документи експертам для опрацювання та використання у роботі, а тому висновок експерта не може бути допустимим доказом.
		До такого висновку прийшов Верховний суд у постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 1-07/07, провадження № 13-36зво19. Так, у постанові Великої палати ВС зазначено, що відповідно до сформованої практикою Європейського суду з прав людини доктрини про плоди отруєного дерева, якщо джерело доказів є недопустимим, усі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими самими (рішення у справі «Гефген проти Німеччини», пп.5052 рішення у справі «Шабельник проти України (№2)», п.66 рішення у справі «Яременко проти України (№2)»).
		Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а й усього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав уважати, що відповідні відомості не були б здобуті за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.
		Відповідно до вимог ч.5 ст.101 КПК висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими. Наведене дає підстави, крім загальної теорії, виокремити спеціальну, яка стосується виключно висновків експертиз.
		Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства відповідно до статті 9 Конституції України.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна людина звинувачена в скоєнні злочину, вважається невинуватою до тих пір, поки його провина не доведена відповідно до Закону. Кожна людина при визначенні його громадських прав і обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і неупередженим судом.
		Так у справі Барбера, Мессере і Хабардо проти Іспанії від 06 грудня 1988 року ЄСПЛ встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитись на користь обвинуваченого (підсудного).
		Крім того, в основі цього права лежить принцип згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі Тельфнер проти Австрії від 20.03.2001 року та Джон Мюррей проти Сполученого Королівства від 08.02.1996 року.
		Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		З урахуванням викладеного, оцінюючи в сукупності досліджені під час судового розгляду докази, з точки зору достатності та взаємозв`язку не надають підстав суду визнати винуватим ОСОБА_6 у пред`явлених обвинуваченнях. 
		Заявлений цивільний позов прокурором  залишити без задоволення. 
		Речовий доказ вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		 
		Керуючись ст.ст. 368, 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		ухвалив:
		ОСОБА_6 визнати невинуватим у пред`явлених обвинуваченнях за ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України та виправдати на підставі п. 3 ч.1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю в діянні обвинуваченого складів кримінальних правопорушень.
		Відмовити у задоволенні цивільного позову прокурора, заявленого в інтересах держави на суму 227886,86 гривень. 
		Речові докази: книга обліку лісопорушень ДП «Буське лісове господарство» - залишити при матеріалах кримінального провадження. 
		Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Буський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...