Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 626/1620/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 08.09.2020. Зареєстровано: 09.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.09.2020.
Дата набрання законної сили: 27.08.2020
Номер судового провадження: 11-кп/818/1316/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018220000000442

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		Справа № 626/1620/18         Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1 
		Апеляційне провадження № 11-кп/818/1316/20             Суддя-доповідач  ОСОБА_2 
		Категорія: ч.2 ст.286 КК України
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 серпня 2020 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:
		головуючого  судді         - ОСОБА_2 ,
		суддів                    - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі             - ОСОБА_5 ,
		за участю прокурора            - ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого              - ОСОБА_7 ,
		захисника                - ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на вирок Красноградського районного суду Харківської області від 30 листопада 2018 року стосовно ОСОБА_7 , -
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Вироком Красноградського районного суду Харківської області від 30 листопада 2018 року  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новгород Волинський, Житомирської області, громадянина України, не судимого, одруженого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,
		визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
		На підставі ст. 75 КК України, звільнено  ОСОБА_7  від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених до ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		 
		Як зазначено в оскаржуваному вироку, що Органами досудового розслідування обвинувачується ОСОБА_7 в тому , що він 29 квітня 2018 року, о 18:50, керуючи технічно справним автомобілем «Renault Kangoo», р.н. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, чим грубо порушив вимоги п.2.9 а) Правил дорожнього руху України (далі Правила), згідно з яким «керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», рухаючись по автодорозі «Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта» зі сторони м. Краснограда в напрямку м Харкова, в районі 98 км - 976 м, при виникненні перешкоди у вигляді автомобіля «ГАЗ 3307-1012» номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 , який рухався у попутному з ним напрямку попереду нього з меншою швидкістю та якого він об`єктивно спроможній був бачити, у порушення вимог п.п. 12.3 та 13.1 Правил, згідно з якими:
		-п. 12.3.«Уразі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»,
		-п.13.1 «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу», не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення автомобіля «Renault Kangoo», НОМЕР_1 , з задньою частиною автомобіля «ГАЗ 3307-1012», НОМЕР_2 , що спричинило смерть пасажиру автомобіля «Renault Kangoo» ОСОБА_11 .
		Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-17/103-КРт/18 від 14.06.2018 року причиною смерті ОСОБА_11 стала несумісна з життям травма з повною ампутацією голови на рівні шиї яка утворилась в умовах дорожньо-транспортної пригоди внаслідок зіткнення автомобілів.
		Згідно з висновком судово-автотехнічної експертизи № 778/18 від 22.07.2018 року порушення ОСОБА_7 вимог п.п. 12.3 та п.п. 13.1 Правил безпеки дорожнього руху України, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.
		 
		Не погодившись з рішенням районного суду прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 подав нанього апеляційніскарги,в якій просить скасувати вирок Красноградського районного суду Харківської області від 30 листопада 2018 року стосовно ОСОБА_7 , у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішення, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, необхідністю застосування більш суворого покарання. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК України покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
		Обґрунтовуючи свою вимогу прокурор вказує на те, що суд дійшов хибного висновку щодо призначення ОСОБА_7 покарання із звільненням від його відбування з випробуванням. Судом не в повному обсязі враховано обставини, що істотно впливають на ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про особу обвинуваченого. Наслідки у вигляді настання смерті потерпілої ОСОБА_11 є непоправними і не можуть бути компенсовані відшкодуванням шкоди у матеріальному виразі. При цьому, усупереч вимогам ст. 75 КК України, рішення про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням належним чином не мотивовано і не зазначено, які дані про особу засудженого дають підстави для висновку про можливість його виправлення без відбування покарання.
		 
		Заслухавши доповідь головуючого судді; доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу; думку обвинуваченого та його захисника, які просили залишити оскаржуваний вирок без змін, колегія суддів, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вирок, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. 
		 
		Апеляційні доводи та вимоги прокурора щодо наявності у вироку порушень КПК України, на думку колегії суддів не позбавлені правових та фактичних підстав.
		Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах поданої апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вбачає невідповідність вироку вимогам п.2 ч.3 ст.374 КПК України, оскільки суд у своєму рішенні послався лише на відомості, що були встановлені органом досудового розслідування.
		Зокрема, відповідно до п.2 ч.3 ст.374 КПК України, у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		Однак, при складанні вироку судом першої інстанції порушені ці вимоги кримінального процесуального закону.
		Як вбачається з мотивувальної частини вироку суду, обвинувачення стосовно ОСОБА_7 , яке визнано судом доведеним, не викладено, а лише зазначено про те, що встановлено досудовим розслідуванням.
		Тобто, суд при ухвалені вироку послався не на обставини, безпосередньо встановлені ним і визнані доведеними, а на обставини, які були встановлені під час досудового розслідування.
		Вказане свідчить про порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, зокрема вимог ст.ст.307, 374 КПК України, і такі порушення, на думку колегії суддів, є істотними. Обвинувальний вирок, у такому вигляді, без встановлення судом фактичних обставин справи  в будь-якому разі не може бути законним.
		 
		Окрім цього, судом першої інстанції у вироку допущенні істотні суперечності, оскільки фактичні обставини справи та мотивувальна частина оскаржуваного судового рішення містять різні висновки суду щодо знаходження ОСОБА_7 в стані алкогольного сп`яніння. Зазначені порушення, передбачені п.4 ч.1 ст.411 КПК України, також є підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції. 
		Більш того, відповідно до ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Статтею 77 КК України передбачено, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
		У відповідності до вимог ч. 4 ст. 374 КПК в резолютивній частині обвинувального вироку має зазначатись покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом.
		Пленум Верховного Суду України у постанові від 21 грудня 1990 року № 11 з наступними змінами «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішення питань, пов`язаних з виконанням вироків» звернув увагу судів на те, що вирок суду є найважливішим актом правосуддя, повинен бути законним і обґрунтованим, складеним юридично грамотно, з коротким, чітким і зрозумілим формулюванням висновків, щоб при його виконанні не виникало питань і сумнівів, що потребують уточнення.
		З метою недопущення вказаних недоліків при призначенні покарання Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» роз`яснив, що при звільненні з випробуванням від відбування основного покарання суд відповідно до ст. 77 КК може призначити додаткові покарання: штраф (за умови, що він передбачений санкцією закону, за яким засуджується особа); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційному класу. Додаткові покарання підлягають реальному виконанню, про що суд зазначає в резолютивній частині вироку (абз. 5 п. 9).
		Таким чином, у разі звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК із застосуванням додаткових покарань (крім конфіскації майна), суд у резолютивній частині вироку повинен чітко вказати, що таке звільнення стосується тільки основного покарання, а додаткове має обов`язково виконуватися.
		 
		За таких обставин, оскаржуваний вирок Красноградського районного суду Харківської області від 30 листопада 2018 року не можна вважати законним, обґрунтованим і вмотивованим, у зв`язку з чим він підлягає скасуванню внаслідок встановлення істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.
		Встановлені під час апеляційного розгляду істотні порушення вимог кримінального процесуального закону є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та позбавляють суд апеляційної інстанції процесуальної можливості перевірити решту апеляційних доводів прокурора, що обумовлює часткове задоволення його апеляційної скарги.
		Вирішуючи питання про подальший рух кримінального провадження після скасування вироку, колегія суддів виходить з наступного. Порушення судом першої інстанції вищезазначених вимог КПК України не відноситься до передбаченого в ч.1 ст.415 КПК Українипереліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Проте, відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення КПК Українине регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України. Такими загальними засадами кримінального провадження у даному випадку є передбачені п.п. 2, 10, 15, 16 ч.1 ст.7 КПК України - законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Разом зцим належитьврахувати те,що необхідність дотриманняпри судовомурозгляді вказанихзагальних засадсудочинства підтверджуєтьсяпрактикою Європейськогосуду тазмістом нормЄвропейської конвенціїз правлюдини,які відповіднодо ст.17Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»  є частиною національного законодавства.
		З огляду на викладене, з метою дотримання вказаних засад кримінального провадження, що гарантуються чинним КПК України, оскаржуваний вирок належить скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції .
		Відповідно до ч. 2 ст.415 КПК України , призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
		Тому під час нового розгляду суду належить, з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, виконати вказівки апеляційного суду, перевірити доводи наведені в апеляційній скарзі прокурора, після чого ухвалити законне обґрунтоване та справедливе рішення. 
		Керуючись ст. ст. 405, 407, 412 КПК України, колегія суддів, - 
		 
		У Х В А Л И Л А:
		Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 задовольнити частково.
		Вирок Красноградського районного суду Харківської області від 30 листопада 2018 року стосовно ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
		Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Головуючий  
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...