Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/1149/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 10.09.2020. Зареєстровано: 11.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.09.2020.
Дата набрання законної сили: 10.09.2020
Номер судового провадження: К/9901/6919/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 вересня 2020 року 
		м. Київ
		справа №806/1149/16
		адміністративне провадження №К/9901/6919/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		 
		головуючого судді: Губської О.А.,  
		суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А., 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 806/1149/16  
		за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Державного агентства земельних ресурсів України, Відділу Держгеокадастру у Радомишльському районі Житомирської області, Відділу Держземагенства у Радомишльському районі Житомирської області, Голови комісії з реорганізації Держземагенства України Шемелинець Л.М. про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року (колегія суддів: Шимонович Р.М., судді: Семенюк М.М., Черноліхов С.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя: Кузьменко Л.В., судді: Іваненко Т.В., Франовська К.С.),  
		 
		ВСТАНОВИВ:
		І. Суть спору
		 
		1.          Позивач звернувся до суду з позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Державного агентства земельних ресурсів України, Відділу Держгеокадастру у Радомишльському районі Житомирської області, Відділу Держземагенства у Радомишльському районі Житомирської області, Голови комісії з реорганізації Держземагенства України Шемелинець Л.М., в якому просив:
		1.1.          визнати незаконним та скасувати наказ голови комісії з реорганізації Держземагентства України Шемелинець Л.М. від 30.05.2016 № 46-кт/а «Про звільнення ОСОБА_1 »;
		1.2.          поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу Держземагентства у Радомишльському районі Житомирської області з 30.05.2016;
		1.3.          поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу Держгеокадастру у Радомишльському районі Житомирської області з 30.05.2016;
		1.4.          стягнути з відділу Держземагентства у Радомишльському районі Житомирської області середній заробіток за час вимушеного прогулу;
		1.5.          стягнути з відділу Держгеокадастру у Радомишльському районі Житомирської області середній заробіток за час вимушеного прогулу;
		1.6.          стягнути із Держземагентства України моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.
		1.7.           Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ прийнято відповідачем з порушенням вимог трудового законодавства за відсутності правових підстав для звільнення. Стверджує, що відповідачі своїми діями завдали йому моральних страждань, залишивши без засобу для існування та нормальних життєвих зв`язків. Крім того, як на окрему підставу протиправності спірного наказу вказує, що відповідачем протиправно прийнято накази про призначення ОСОБА_2 головою комісії з реорганізації відділу Держземагентства у Радомишльському районі Житомирської області.
		ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		2.          Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2017 року, позов задоволено частково.
		2.1.          Визнано протиправним та скасовано наказ голови комісії з реорганізації Держземагенства України Шемелинець Л.М. від 30.05.2016 № 46-кт/а «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу Держземагенства у Радомишльському районі Житомирської області з 30.05.2016. Стягнуто з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31.05.2016 по 25.01.2017 в сумі 17204,24 грн. Стягнуто з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на користь ОСОБА_1 1000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
		2.2.          У задоволенні решти позовних вимог суд першої інстанції відмовив.
		2.3.          Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звільнення позивача проведено з порушенням вимог Закону України «Про державну службу», Кодексу законів про працю України, оскільки останньому не було запропоновано наявну рівнозначну посаду начальника відділу Держгеокадастру у Радомишльському районі Житомирської області та за відсутності обставин, вказаних в частині третій статті 36 Кодексу законів про працю України (скорочення чисельності або штату працівників). 
		ІІІ. Касаційне оскарження
		2.          Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цього позову повністю.
		2.1.          В обґрунтування касаційної скарги вказує, що суди безпідставно не звернули увагу на те, що фактично штатна чисельність працівників зменшилась з 14 до 13 одиниць; переведення державного службовця без проведення конкурсу можливе лише в межах одного підприємства, установи, організації, однак, відділ Держземагентства та відділ Держгеокадастру не є одним і тим самим органом, вони є різними юридичними особами. Наголошує на тому, що звільнення позивача проведено відповідно до вимог чинного законодавства України, у зв`язку з чим підстави для скасування спірного наказу відсутні. Також вважає безпідставним висновок судів щодо задоволення вимоги позивача про стягнення моральної шкоди з підстав не надання позивачем належних та достатній доказів на підтвердження завдання йому цієї шкоди з наданням відповідного розрахунку її розміру.
		2.2.          Позивач подав відзив на цю касаційну скаргу, за змістом якого висловив незгоду з викладеними в скарзі доводами та повідомив свою думку про правильність висновків судів першої та апеляційної інстанції щодо часткового задоволення його позову, просив судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
		3.           ОСОБА_1 з 2001 року працював в начальником Радомишльського районного відділу земельних ресурсів Житомирської області, з 2012 року обіймав посаду начальника відділу Держземагентства у Радомишльському районі.
		4.          Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5 утворено, як юридичні особи публічного права, територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізовано відділ Держземагентства у Радомишльському районі, шляхом його приєднання до відділу Держгеокадастру у Радомишльському районі.
		5.          На виконання цієї постанови Кабінету Міністрів України комісією з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України прийнято наказ від 18.01.2016 №4 «Про реорганізацію відділу Держземагентства у Радомишльському районі Житомирської області», яким призначено головою комісії з реорганізації відділу Держземагентства у Радомишльському районі Житомирської області ОСОБА_2 .
		6.          На момент призначення головою комісії з реорганізації відділу Держземагентства у Радомишльському районі Житомирської області, ОСОБА_2 перебувала на посаді заступника начальника відділу - завідувача сектору державного земельного кадастру відділу Держгеокадастру у Радомишльському районі, згідно з наказом Держгеокадастру № 14-то від 06.01.2016.
		7.          12.01.2016 наказом Держгеокадастру № 22-то на ОСОБА_2 покладено виконання обов`язків начальника відділу Держгеокадастру у Радомишльському районі Житомирської області.
		8.          02.02.2016 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області начальнику відділу Держземагентства у Радомишльському районі Житомирської області ОСОБА_1 направило факсограму, у якій останньому запропоновано прибути 03.02.2016 на 11:00 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у зв`язку з виробничою необхідністю.
		9.          03.02.2016 посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області складено акт про те, що ОСОБА_1 не з`явився на 11:00 03.02.2016 для підписання попередження про вивільнення із запропонованою посадою головного спеціаліста відділу обліку земель та аналізу земельно-кадастрової інформації управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
		10.          14.03.2016 позивач ознайомлений із попередженням про вивільнення, у якому у зв`язку з реорганізацією йому запропоновано для подальшого працевлаштування в Головному управлінні Держгеокадастру у Житомирській області вакантні посади головного спеціаліста відділу державної землевпорядної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області; головного спеціаліста управління відділу документального, господарського та організаційного забезпечення Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області; головного спеціаліста відділу обліку земель та аналізу земельно-кадастрової інформації управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
		11.          Позивач відмовився від переведення на запропоновані посади.
		12.          Наказом Держземагентства України від 30.05.2016 № 46-кт/а звільнено ОСОБА_1 з посади начальника відділу Держземагентства у Радомишльському районі Житомирської області у зв`язку з реорганізацією державного органу, відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу». 
		13.          Позивач, вважаючи вказаний наказ протиправним, звернувся з цим позовом до суду.
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		14.          Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		15.          Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що  завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. 
		16.          У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		17.          За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		18.          Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
		19.          Відповідно до пункту 17 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 №1074, у разі функціонування в органі виконавчої влади територіальних органів: міністр, керівник іншого центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, у десятиденний строк з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України про припинення органу виконавчої влади вносить Кабінетові Міністрів України подання про реорганізацію або ліквідацію територіальних органів із статусом юридичної особи публічного права (далі - територіальні органи); міністр, керівник центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідного міністра, керівник іншого центрального органу виконавчої влади у десятиденний строк з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України про припинення відповідного органу виконавчої влади приймає в установленому порядку за погодженням з Кабінетом Міністрів України (а керівник центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідного міністра, також за погодженням з таким міністром) рішення про реорганізацію або ліквідацію територіальних органів, які не мають статусу юридичної особи.
		20.          Голова комісії з припинення органу виконавчої влади після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про припинення територіальних органів утворює відповідні комісії, затверджує їх голів та визначає строк проведення реорганізації або ліквідації.
		21.          Головою комісії з припинення територіального органу призначається керівник або заступник керівника такого органу, який затверджує її персональний склад.
		22.          У разі звільнення керівника територіального органу, що припиняється, та його заступників головою комісії з припинення такого органу затверджується керівник утвореного територіального органу або територіального органу, до якого переходять права та обов`язки територіального органу, що припиняється, або його заступник.
		23.          З аналізу наведених правових норм слідує, що головою комісії з припинення територіального органу може бути або керівник, або заступник керівника такого органу. 
		24.          Згідно зі статтею 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		25.          Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба в органах місцевого самоврядування.
		26.          Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України «Про державну службу».
		27.          Визначення посадової особи наведене в статті 2 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.
		28.          Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Закону, рівнозначна посада - це посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.
		29.          Підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі (пункт частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу»).
		30.          Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.
		31.          Частиною 3 статті 36 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.
		32.          Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників. Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		33.          Приписами частини другої статті 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 частини першої цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
		34.          Відповідно до частин першої-третьої статті 49-2 Кодексу законів про працю України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
		35.          Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
		VI. Позиція Верховного Суду
		36.          Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.
		37.          Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		38.          Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи питання щодо правильності застосування цими судами норм чинного законодавства, Верховний Суд виходить з такого.
		39.          Суди попередніх інстанцій встановили, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям головою комісії з реорганізації Держземагентства України наказу від 30.05.2016 № 46-кт/а, яким ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу Держземагентства у Радомишльському районі Житомирської області у зв`язку з реорганізацією державного органу, відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу». 
		40.          Системний аналіз законодавства, що регулює спірні правовідносини, свідчить, що вирішуючи спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджений він за два місяці про наступне вивільнення.
		41.          У випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (ч. 3 ст. 36 КЗпП в редакції від 19 січня 1995 року). 
		42.          При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.
		43.          Тобто, звільнення, у зв`язку з реорганізацією державного органу, може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. В іншому випадку - дія трудового договору працівника продовжується.
		44.          Суди попередніх інстанцій встановили, що відділ Держземагентства у Радомишльському районі Житомирської області реорганізовано шляхом приєднання до відділу Держгеокадастру у Радомишльському районі Житомирської області, таким чином утворено відділ Держгеокадастру у Радомишльському районі Житомирської області.
		45.          Водночас, суди на підставі наданих представником відповідача копій штатних розписів встановили, а відповідач не спростував, що посада позивача (начальник відділу Держземагентства у Радомишльському районі Житомирської області)  не скорочувалась. 
		46.          За цих обставин Верховний Суд вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що припинення дії трудового договору ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» є протиправним.
		47.          Також Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про необґрунтованість доводів представника відповідача про те, що посада начальника відділу Держгеокадасту у Радомишльському районі не була запропонована позивачеві у зв`язку з тим, що призначення начальника управління (відділу) здійснюється за пропозицією начальника Головного управління Держгеокадастру в області та за погодженням з Віце-прем`єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
		48.          Так, відповідно до пункту 9 Положення про Управління (Відділ) Держгеокадастру у районі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.02.2015 № 14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2015 за № 179/26624 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), управління (Відділ) очолює начальник, який призначається на посаду Головою Держгеокадастру за пропозицією начальника Головного управління Держгеокадастру в області та за погодженням з Віце-прем`єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та звільняється з посади Головою Держгеокадастру.
		49.          Кандидатура на посаду начальника Управління (Відділу) погоджується з головою відповідної місцевої державної адміністрації.
		50.          Начальник Управління (Відділу) має заступників, які призначаються на посаду Головою Держгеокадастру за погодженням з Віце-прем`єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та звільняється з посади Головою Держгеокадастру.
		51.          Проте, приписи даного Положення стосуються виключно осіб, які вперше претендують на посаду начальника або заступника начальника відділу.
		52.          Відповідачем залишено поза увагою приписи статті 41 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої, державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу:
		1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби;
		2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.
		53.          Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу.
		54.          Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.
		55.          З урахуванням наведеного, Верховний Суд вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що звільнення позивача проведено з порушенням вимог Закону України «Про державну службу», Кодексу законів про працю України, оскільки останньому не було запропоновано рівнозначну посаду -начальника відділу Держгеокадастру у Радомишльському районі Житомирської області та за відсутності обставин, вказаних в частині третій статті 36 Кодексу законів про працю України (скорочення чисельності або штату працівників). 
		56.          Отже, суди дійшли правильного висновку про те, що спірний наказ голови комісії з реорганізації Держземагенства України Шемелинець Л.М. від 30.05.2016 № 46-кт/а є протиправним і підлягає скасуванню судом.
		57.          Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		58.          Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи. При цьому, повноваження суду при вирішенні трудового спору щодо поновлення працівника на попередній роботі не слід ототожнювати із процедурою призначення на посаду, що належить до компетенції роботодавця. Виходячи із положень трудового законодавства незаконно звільнений працівник не поновлюється на попередній роботі лише тоді, коли повністю ліквідоване підприємство. Проте, така підстава у даному випадку відсутня.
		59.          При вирішенні питання щодо поновлення позивача на роботі, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді, з якої він незаконно звільнений, а саме: на посаді начальника відділу Держземагенства у Радомишльському районі Житомирської області.
		60.          Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України, при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
		61.          З огляду на це суди правильно стягнули на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		62.          Питання щодо періоду такого прогулу та суми середнього заробітку не оскаржується.
		63.          Водночас, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів щодо часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в сумі 1000,00 грн.
		64.          Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що цей наказ підлягає скасуванню, а позивач підлягає поновленню на роботі з виплатою їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також моральної шкоди у вказаному розмірі.
		65.          Проте, ухвалюючи оскаржувані судові рішення та поновлюючи позивача на посаді з 30.05.2016 року, суди попередніх інстанцій безпідставно не звернули увагу на те, що 30.05.2016 року є днем звільнення позивача. 
		66.          Відповідно до норм чинного законодавства України, день звільнення працівника є останнім робочим днем, який відповідним чином обліковується та оплачується на рівні звичайного робочого дня.
		67.          Таким чином поновлення ОСОБА_1 із зазначеної дати  є помилковим.
		68.          Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		69.          Згідно з частиною 4 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		70.          Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судів підлягають зміні в частині зазначення дати поновлення позивача на посаді, шляхом викладення третього абзацу резолютивної частини рішення суду першої інстанції у новій редакції та зміни мотивувальної частини судового рішення суду апеляційної інстанції. 
		71.          В іншій частині оскаржувана постанова суду відповідає нормам матеріального та процесуального права та підлягає залишенню без змін. 
		VIІ. Судові витрати
		З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 350, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Касаційну скаргу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року задовольнити частково.
		2.          Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року в цій справі змінити, виклавши третій абзац її резолютивної частини у наступній редакції: 
		3.          «Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу Держземагентства у Радомишльському районі Житомирської області з 31 травня 2016 року.»
		4.          В іншій частині постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року залишити без змін. 
		5.          Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 рок змінити в мотивувальній частині.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                  О. А. Губська
		 
		Судді                                                                                                О.В. Кашпур
		 
		                                                                                             С.А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...