Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 363/1778/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 08.09.2020. Зареєстровано: 11.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.09.2020.

Номер судового провадження: 2/363/337/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		28.08.2020 Справа № 363/1778/19 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28.08.2020 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
		головуючого - судді                Котлярової І.Ю.,
		за участі секретаря -                Скотаренко В.М.,
		        представника позивача Дяченко Л.Л.,
		відповідача                         ОСОБА_1 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород цивільну справу за позовом Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Вишгородське районне комунальне підприємство «Вишгородтепломережа» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення, вказавши, що відповідно до ч. 4 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ВРКП «Вишгородтепломережа» надає послуги з централізованого опалення споживачам в оселі їх будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1 , в межах балансової належності. Відповідачі мешкають та є власниками квартири АДРЕСА_2 , користувалися комунальною послугою з централізованого опалення, яку позивач надавав відповідачам по березень 2016 року, саме по цей період виникла заборгованість, яку не сплатили відповідачі. У будинку створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шолуденка 6-В», яке і забезпечує надання послуги з централізованого опалення споживачам будинку. Між позивачем та відповідачами був укладений договір про надання централізованого опалення від 05.10.2015 року № 850300 та відкрито особовий рахунок на сплату за комунальні послуги. Згідно п. 1 договору позивач зобов`язувався своєчасно надавати відповідної якості послуги з централізованого опалення, а відповідачі своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. Крім того, про наявність заборгованості та обов`язок її сплатити, відповідачам повідомлялося попередженням, яке було направлено на їх адресу. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 162 ЖК України, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Однак, відповідачі свої обов`язки не виконували та не зважаючи на повідомлення про борг, оплату послуг здійснювали частково, у зв`язку із чим, у них залишилася заборгованість за отримані послуги з централізованого опалення у сумі 702, 40 грн. Тому позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 702, 40 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1921,00 грн.
		Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 29.05.2019 року по справі було відкрито провадження та призначено до підготовчого судового засідання.
		Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27.08.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив про їх задоволення із викладених у позові підстав. Крім того, просив суд стягнути з відповідачів на їх користь витрати понесені за проведення експертизи у сумі 5 625, 00 грн.
		Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні щодо позовних вимог заперечувала та просила відмовити у їх задоволенні з підстав необґрунтованості та не доведеності. 
		Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, 21.08.2020 року подав до суду клопотання про розгляд судового засідання призначене на 28.08.2020 року за його відсутності, але у присутності його дружини ОСОБА_1 .. В той же час, 26.08.2020 року подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із направленням колективного звернення мешканців будинку до народного депутата щодо сприяння у перевірці компетентними органами виконавчої влади законності дій позивача щодо перерахунку з грудня 2015 року витрат на опалення місць загального користування у будинку АДРЕСА_1 .
		Крім того, ОСОБА_2 до суду були подані заперечення на позовну заяву, згідно яких, зазначив, що робочий проект на встановлення квартирного лічильника, у якому відображені частка кількості теплоти на місця загального користування погоджений позивачем, тож підлягає застосуванню розрахунок частки, наведений у проекті; позивачем не були внесені зміни до діючого договору про надання послуг, укладеного між сторонами; до розрахунку МЗК позивач безпідставно включив сходи з 2-го по 10 поверхи, горище та підвальне приміщення, що суперечить нормам чинного законодавства, а розрахунок позивача не підтверджено жодним нормативним актом. Також зазначив, що сума заборгованості наведена в позовній заяві, обґрунтовується лише тарифами на теплову енергію та загальною сумою нарахувань без зазначення показань квартирного засобу обліку теплової енергії та кількості не облікованої лічильником теплової енергії, розрахованої та погодженої згідно норм чинного законодавства України у сфері житлово-комунальних послуг. Сума боргу, яка вказується позивачем штучно утворилася за період грудень 2015 р. - березень - 2016 р. і стосується лише частини сплати кількості не облікованої квартирним лічильником тепла, збільшеної позивачем у 2.8 рази, яка безпідставно нараховувалась позивачем у цей період понад кількості тепла, зазначеної у чинному робочому проекті обладнання вузла обліку теплової енергії. Позивачем не надано письмово підтвердження законності збільшення ним в односторонньому порядку у 2.8 разів кількості не облікованого квартирним лічильником тепла.
		В свою чергу, представником позивача до суду було подано відповідь на відзив, згідно якого вказав, що з вимогами та обґрунтуваннями, які зазначені у відзиві на позовну заяву не погоджується. Вказав, що житловий будинок по АДРЕСА_1 , у якому проживає відповідач, обладнаний загальнобудинковим засобом обліку теплової енергії, що підтверджується актом про допуск вузла обліку теплової енергії та об`єму теплоносія на ДТ до експлуатації від 01.12.2011р. У жовтні 2015 року відповідач встановив квартирний вузол обліку теплової енергії, що підтверджується актом прийняття комерційного вузла обліку теплової енергії від 21.10.2015р. Для встановлення відповідачем квартирного лічильника теплової енергії, позивачем були надані технічні умови від 12.10.2015р. № 721, на які посилається відповідач у відзиві на позов, та якими передбачалося погодження з позивачем проектних рішень на стадії розробки на проектування та встановлення вузла обліку та тип встановлення вузла обліку до початку робіт. Також, технічними умовами передбачалося включення до проекту на встановлення засобу обліку розрахунку теплових втрат не облікованих лічильником (місця загального користування). Робочий проект підготовлено ТОВ «Ел Енд Джи Мітерінг». Згідно розрахунку, включеного до проекту, кількість теплової енергії, що нараховується до сплати за опалення абоненту за звітний період визначається з урахуванням кількості тепла, яка була спожита абонентом за звітний період згідно показників лічильника та частки використання тепла абонентом на місця загального користування в загальній кількості теплової енергії, яка була спожита будинком на опалення місць загального користування, яка встановлюється на рівні 0,159 Гкал/місяць. На підставі зазначеного, відповідачем, починаючи з жовтня 2015 року до виконавця послуг - позивача, надавалися звіти про споживання теплової енергії квартири з відображенням показників лічильника за звітний період та кількості теплової енергії необлікованої лічильником (МЗК).
		Згідно наявних на підприємстві звітів про споживання теплової енергії по квартирі відповідача показники лічильника за жовтень 2015 року та березень 2016 року надавалися відповідачем в телефонному режимі на підставі яких бухгалтером підприємства оформлявся звіт про споживання теплової енергії, а у період з листопада 2015 року по лютий 2016 року показники надавалися відповідачем до підприємства особисто, тож, звіти оформлялися спільно з відповідачем, про що свідчать відповідні підписи відповідача на звітах. Звіти оформлялися та підписувалися сторонами в двох примірниках, по одному для кожної із сторін. У звітах також відображалася частка використання тепла абонентом на місця загального користування в загальній кількості теплової енергії, яка була спожита будинком на опалення місць загального користування.
		У грудні 2015 року по вказаній квартирі було проведено коригування коефіцієнту частки абонента, що припадає в загальній кількості тепла на МЗК, спожитого будинком. Згідно із поданим ТОВ «Ел Енд Джи Мітерінг» новим розрахунком, коефіцієнт частки абонента, що припадає в загальній кількості тепла на МЗК, спожитого будинком, складає 0,401 Гкал/місяць. Відповідне коригування коефіцієнту частки теплової енергії на МЗК було викликане наявністю відмінних підходів у застосуванні вимог Методики при розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування у будинку за різними квартирами, а також у зв`язку із зазначеним, наданням балансоутримувачем будинку уточнених даних по будинку. Скоригований розрахунок МЗК був погоджений відповідачем, про що свідчать його підписи на звітах про споживання теплової енергії по квартирі за грудень 2015 року, січень та лютий 2016 року, у яких відображено коефіцієнт частки абонента, що припадає в загальній кількості тепла на МЗК, спожитого будинком згідно з новим розрахунок. 
		Згідно інформації балансоутримувача будинку загальна площа будинку по  АДРЕСА_1  складає 15 466 кв. м, з яких опалювальна площа приміщень складає 11 287 кв. м, різниця - 4 179 кв. м і є площею місць загального користування, яка застосовується в розрахунках кількості спожитої теплоти на МЗК, до якої не входять горища і підвали. Власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі у гуртожитку є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитку. Типова форма договору про надання послуг з централізованого опалення затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630 (Правилами) не передбачає відображення в тексті договору розміру оплати за МЗК, оскільки такий розмір визначається згідно з Методикою. Сума боргу, яка заявлена до стягнення з відповідача у розмірі 702,40 грн. є різницею суми нарахувань позивача згідно наданих Звітів про споживання теплової енергії з урахуванням частки МЗК у розмірі 0, 401 Гкал/місяць та нарахувань, розрахованих з урахуванням частки МЗК у розмірі 0,159 Гкал/місяць за період з грудня 2015 року по березень 2016 року (включно).
		Заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Судом встановлено, що відповідно до ч. 4 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ВРКП «Вишгородтепломережа» надавало послуги з централізованого опалення споживачам в оселі їх будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1 , в межах балансової належності.
		Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 15.03.2018 року, ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 (а.с. 4).
		Відповідно до довідки виданої КПЖ і КГ Вишгородської міської ради від 25.06.2014 року № 1025 у квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані чотири особи: ОСОБА_2 - власник, ОСОБА_1 - дружина, ОСОБА_3 - син, ОСОБА_4 - донька. Особовий рахунок відкритий на ОСОБА_2 (а.с. 5).
		Позивач звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за опалення з ОСОБА_2 
		12.04.2018 року Вишгородським районним судом Київської області було видано судовий наказ.
		23.05.2018 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області вказаний судовий наказ було скасовано.
		Добровільно відповідачі свої обов`язки не виконують та не зважаючи на повідомлення про борг, оплату послуг здійснюють частково, у зв`язку із чим, виникла заборгованість за опалення у сумі 702, 40 гривень (а.с. 10).
		Відповідно до ст. 67 ЖК України власник зобов`язаний оплачувати комунальні послуги і несе відповідальність за зобов`язання, що випливають із права користування житлом.
		Згідно вимог п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
		Пунктом 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24 січня 2006 року, встановлено, що власники та наймачі квартир зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.
		Відповідачі є споживачами комунальних послуг на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги», як такі, що їх отримують, а тому відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону мають їх своєчасно оплачувати.
		Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.
		Згідно ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач здійснює функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю; визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна; укладати договори на надання житлово-комунальних послуг; приймати рішення щодо використання коштів на виконання капітального та поточного ремонтів; здійснювати господарську діяльність у порядку, визначеному законом; звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.
		Стаття 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає перелік житлово-комунальних послуг: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
		Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
		Відповідно до норм ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отримані комунальні послуги.
		Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 «Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання вищезазначених послуг» розрахунки за користування тепловою енергією, яка відпускається енергопостачальними організаціями, здійснюються споживачами відповідно до діючих тарифів, установлених місцевими органами влади та на підставі показань приладів обліку споживання теплової енергії.
		Згідно норм ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
		Згідно із п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 р. № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
		У відповідності до ст. 382 ЦК України, Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 08.10.1992 року № 572 та рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004р. № 4-рп/2004, власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі у гуртожитку є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитку.
		Згідно із п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку. У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів обліку та які не передали виконавцю показання квартирних засобів обліку теплової енергії, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири, не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку.
		Відповідно до п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
		01.12.2011 року житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , було обладнано та допущено до експлуатації вузлом обліку теплової енергії та об`єму теплоносія, що підтверджується Актом про допуск вузла обліку теплової енергії та об`єму теплоносія на ДТ до експлуатації.
		05.10.2015 року між ВРКП «Вишгородтепломережа» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 850300 про надання послуг з централізованого опалення, згідно п.1. якого ВРКП «Вишгородтепломережа» зобов`язується своєчасно надавати відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуг за встановленими тарифами в строк і на умовах, що передбачені договором.
		12.10.2015 року ВРКП «Вишгородтепломережа» були надані технічні умови № 721 на проектування та встановлення вузла обліку теплової енергії в квартирі АДРЕСА_2 , в яких в п.5, зокрема, передбачено, що: проектні рішення на стадії розробки та тип лічильників підлягають обов`язковому погодженню з ВРКП «Вишгородтепломережа».
		На виконання зазначених умов, робочий проект обладнання вузлу обліку теплової енергії по квартирі № 30 , виконаний ТОВ «Ел Енд Джи Мітерінг» був погоджений ВРКП «Вишгородтепломережа», про що міститься відмітка «Погоджено ВРКП «Вишгородтепломережа» без дати з підписом.
		21.10.2015 року ВРКП «Вишгородтепломережа» було прийнято до експлуатації теплолічильник комерційний вузол обліку теплової енергії, який був опломбований 2 пломбами: №3751594 та №3751595, що підтверджується Актом прийняття комерційного вузла обліку теплової енергії від 21.10.2015 року.
		В п.7 технічних умов № 721 ВРКП «Вишгородтепломережа» на проектування та встановлення вузла обліку теплової енергії в квартирі АДРЕСА_2 , крім того, зазначено, що в проект має бути включено Гідравлічний розрахунок вузла обліку теплової енергії та розрахунок теплових втрат не облікованих лічильником (місць загального користування).
		В робочому проекті обладнання вузлу обліку теплової енергії по квартирі №30 , виконаному ТОВ «Ел Енд Джи Мітерінг» міститься розрахунок теплових втрат не облікованих місць загального користування.
		Згідно пп.13 п.17 Договору від 05.10.2015 року № 850300 укладеного між ВРКП «Вишгородтепломережа» та ОСОБА_1 передбачено, що за наявності квартирного лічильника, споживач також, окрім розрахунків за фактично спожите тепло, зобов`язаний сплачувати додаткові витрати теплової енергії, не врахованої квартирним лічильником та розраховані проектною організацією.
		Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що технічними умовами передбачалося включення до проекту на встановлення засобу обліку розрахунку теплових втрат не облікованих лічильником (місця загального користування). У грудні 2015 року у тому числі, по квартирі № 30 було проведено коригування коефіцієнту частки абонента, що припадає в загальній кількості тепла на МЗК, спожитого будинком. Згідно із поданим ТОВ «Ел Енд Джи Мітерінг» новим розрахунком, коефіцієнт частки абонента, що припадає в загальній кількості тепла на МЗК, спожитого будинком, складає 0,401 Гкал/місяць. Відповідне коригування коефіцієнту частки теплової енергії на МЗК було викликане наявністю відмінних підходів у застосуванні вимог Методики при розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування у будинку за різними квартирами, а також у зв`язку із наданням балансоутримувачем будинку уточнених даних по будинку. Згідно з розрахунками МЗК по квартирам в будинку, обладнаними індивідуальними засобами обліку теплової енергії, весь тягар оплати МЗК лягав на споживачів без встановлених квартирних лічильників, які оплачували спожиті послуги за показниками загальнобудинкового лічильника.
		В матеріалах справи міститься лист №73/ор від 09 листопада 2015 року балансоутримувача будинку Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради, яким інформується ВРКП «Вишгородтепломережа» про те, що будинок по АДРЕСА_1 має площу під`їздів 1730,10 м кв., площу підвалів 1321,7 метрів квадратних, площу технічного поверху 1128,0 м.кв. та загальну площу будинку 15466 метрів квадратних.
		Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні наголошувала на тому, що робочий проект на встановлення квартирного лічильника, у якому відображені частка кількості теплоти на місця загального користування погоджений позивачем, тож підлягає застосуванню розрахунок частки, наведений у проекті; позивачем не були внесені зміни до діючого договору про надання послуг, укладеного між сторонами; до розрахунку МЗК позивач безпідставно включив сходи з 2-го по 10 поверхи, горище та підвальне приміщення, що суперечить нормам чинного законодавства, а розрахунок позивача не підтверджено жодним нормативним актом.
		Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів відповідачами суду не надано, в той же час і не надано належних та допустимих доказів на спростування доводів представника позивача. Відповідачами до суду подано, лише численні колективні звернення мешканців будинку до різних державних органів та депутатів, однак суд зазначає, що дані звернення, містять лише інформаційний характер, щодо непогодження мешканців будинку із перерахованими розрахунками за опалення місць загального користування.
		Допитані у судовому засіданні в якості свідків,  ОСОБА_5 , який працює начальником відділу енергоменеджменту  ТОВ «Ел енд Джи Мітерінг» та  ОСОБА_6 , яка працює головним теплотехніком ВРКП «Вишгородтепломережа», суду пояснили, що дійсно 2014 році квартири почали облаштовувати лічильниками та при установленні яких, споживачам видавалася технічна документація. В проекті були різні дані щодо розрахунку місць загального користування, відносно їх площі. У зв`язку із чим, було направлено запит до  балансоутримувача будинку та отримано уточнені дані по будинку і проведено коригування коефіцієнту частки абонента, що припадає в загальній кількості тепла на МЗК у відповідності до наданого ТОВ «Ел Енд Джи Мітерінг» розрахунку. Величина плати споживання тепла за опалення місць загального користування розраховується з урахування вихідних даних ВРКП «Вишгородтепломережа» для кожної квартири у відповідності до Методики. Ці величини є сталими в залежності від тривалості опалювального сезону та середньої температури опалювального періоду.
		Під час розгляду даної справи у суді, судом неодноразово роз`яснювалося сторонам про можливість заявлення клопотання про призначення експертизи.
		06.02.2020 року позивач звернувся до ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» про проведення економічної експертизи підтвердження розмірів заборгованості по оплаті з опалення мешканцями квартир № 30 , 73 , 35 та АДРЕСА_4 , що містяться в матеріалах цивільних справ № 363/1778/19, 363/1784/19, 363/1774/19, 363/1785/19, що розглядаються Вишгородським районним судом Київської області.
		Згідно висновку експерта ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» Блажинської Т.О. № 14882 від 21.02.2020 року складеного за результатами проведення економічної експертизи, розмір заборгованості по оплаті послуг з опалення в житловому будинку по АДРЕСА_1 станом на 01.04.2019 року - квартири № 30 в розмірі 702, 40 грн., що містить в матеріалах справи № 363/1778/19, яка розглядається Вишгородським районним судом Київської області підтверджується документально.
		Відповідачем до суду було подано зауваження на даний висновок, згідно якого вказала що висновок експерта порушує питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта, ґрунтується на документі копія якого відрізняється від копії наданій позивачем проектній організації, не стосується предмета спору між позивачем та відповідачем, оскільки заборгованість визначається умовами договору та вимогами закону, а не висновком бухгалтерської експертизи, у зв`язку із чим не може бути використаний судом.
		Згідно до частин 3-8 статті 102 ЦПК України, висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
		Згідно статті 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.
		Як вбачається з висновку експерта ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» Блажинської Т.О., остання повідомлена про кримінальну відповідальність за ст. 384-385 КК України.
		Відповідач з висновком експерта не погоджується, однак на спростування висновку не надала суду будь-яких належних та допустимих доказів, відводів експерту не заявляла, а лише надала суду власні зауваження щодо нього, в той же час, клопотання про призначення по справі експертизи не заявляла.
		Відповідно до статті 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
		Таким чином, висновок експерта № 14882 від 21.02.2020 року, який долучений позивачем до справи, є письмовим доказом у справі, який оцінюється судом разом з іншими доказами, за правилами, встановленими статтею 89 ЦПК України, а тому підстав для його відхилення судом не встановлено.
		Згідно до частин 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Представником позивача під час розгляду даної справи у суді доведено належними та допустимими доказами заявлені вимоги та проведені розрахунки, у тому числі на підтвердження своїх доводів надано висновок експерта, у відповідності до якого розмір заборгованості по оплаті послуг з опалення підтверджується документально. З наданої представником позивача до суду технічної документації, вбачається, що позивач діяв у відповідності до повноважень покладених на них нормами законодавства та надав послуги з централізованого опалення, у тому числі в місця загального користування.
		Відповідачами не було спростовано жодними доказами доводи представника позивача, пояснення свідків, не надано доказів щодо не відповідності проведеного розрахунку заборгованості вимогам законодавства та технічній документації та те, що позивач діяв не у відповідності до покладених на нього повноважень.
		Аналізуючи викладене, оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням зазначених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 1921 гривень 00 копійок.
		За змістом ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Згідно акту № 21022020/1 від 21.02.2020 року приймання-здачі наданих послуг за проведення експертизи позивачем було сплачено 22 500, 00 грн. Вказане, також підтверджується платіжним дорученням № 4 від 07.02.2020 року про сплату послуг по проведенню економічної експертизи банківською випискою від 07.02.2020 року на підтвердження здійснення оплати.
		       Таким чином, оскільки висновок був складений за результатами проведеної економічної експертизи підтвердження розмірів заборгованості по оплаті з опалення щодо чотирьох цивільних справ, які розглядаються Вишгородським районним судом Київської області, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів витрат за проведення експертизи у розмірі 5 625, 00 грн. є обґрунтованими та доведеними, виходячи з розрахунку (22 500, 00 грн. - вартість проведено експертизи / 4 (чотири) справи = 5 625, 00 грн.
		       На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 77, 81, 141, 263-265, 354, ЦПК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення - задовольнити.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» заборгованість за опалення у розмірі 702 (сімсот дві) гривень 40 копійок.
		Стягнути пропорційно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривень 00 копійок. 
		Стягнути пропорційно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» судові витрати за проведення експертизи у розмірі 5 625 (п`ять тисяч шістсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок.
		Повний текст рішення суду виготовлений 07 вересня 2020 року.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Вишгородський районний суд Київської області.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Позивач: ВРКП «Вишгородтепломережа» (код ЄДРПОУ 13713569, місце знаходження: Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. 3-В).
		Відповідачі:  ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1  проживає за адресою: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 ).
		 
		 
		 
		Суддя                                                          І.Ю. Котлярова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...