Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/20722/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 10.09.2020. Зареєстровано: 11.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.09.2020.
Дата набрання законної сили: 13.10.2020
Номер судового провадження: 1-кп/642/710/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016220480004478

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		10.09.2020 
		 
		                     
		                                    Справа № 638/20722/16
		Провадження № 1кп/642/710/20
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		    10 вересня 2020 рокуЛенінський районний суд м. Харкова в складі:
		головуючого- судді         ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря -         ОСОБА_2 ,
		прокурора-         ОСОБА_3 ,
		захисника -                 ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого -             ОСОБА_5 ,
		   розглянувши у закритому судовому засіданні у м.Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця мХаркова,українця,громадянина України,не  працюючого,не одруженого,якийзареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		    -03.12.1991 Дзержинським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.142, ч.1 ст.118 КК України в силу ст. 42 КК України (в ред.1960 р.) до 4 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 24 дня;
		   -09.02.1996 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст.229-6 КК України в силу ст. 43 КК України (в ред.1960 р.) до 3 років позбавлення волі, з конфіскацією майна; на підставі ст.8 п. «б» Закону «Про амністію» невідбутий строк скорочений навпіл; звільнений 21.08.1997 за відбуттям строку покарання;
		   -26.02.1998 Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 196-1 КК України (в ред.1960 р.) до виправних робіт строком на 1 рік; 
		   -26.06.2001 Дзержинським районним судом м. Харкова з урахування ухвали апеляційного суду Харківської області від 19.11.2011 р. за ч.2 ст.141, ч. 1 ст.107, ст. 17, ч. 2 ст. 118, ч. 1 ст. 296 КК України (в ред. 1960 р.) в силу ст. ст. 70,71 КК України (в ред. 2001р.) до 4 років 4 місяців позбавлення волі; постановою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 07.10.2002 на підставі ст. 74 КК України від покарання за ст. 196-1 ч. 1 КК України звільнений, строк покарання визначений у виді 4 років позбавлення волі; звільнений 12.10.2012 за відбуттям строку покарання;
		   -21.08.2006 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст.15, ч.2 ст.187, ч.2 ст.153, ч. 3 ст.152, ч.1 ст.126 КК України в силу ст.70 КК України до 12 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, звільнений 24.02.2016 по відбуттю строку покарання;
		- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187; ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 152; ч.3ст.15,ч.1ст.115 КК України,
		                        встановив:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше неодноразово судимим, в останній раз 21.08.2006 Дзержинським районним судом м. Харкова
		за ч. 3 ст.15, ч.2 ст.187, ч.2 ст.153, ч.3 ст.152, ч. 1 ст.126 КК України в силу ст.70 КК України до 12 років позбавлення волі, звільнений 24.02.2016 по відбуттю строку покарання, перебуваючи на волі, на шлях виправлення і перевиховання не став і знову повторно вчинив умисні злочини за таких обставин.
		Так, 13.09.2016 приблизно о 12 год.10 хвил. ОСОБА_5 , перебуваючи в лісосмузі поблизу гольф-клубу, розташованого поблизу житлового масиву Олексіївський по вул. Академіка Курчатова, 1 у м.Харкові, побачив раніше йому не знайому ОСОБА_6 , яка прямувала йому назустріч. Після чого у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на відкрите викрадення майна, яке належить ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, умисно, повторно, ОСОБА_5 скоротив відстань з потерпілою та напав на неї, застосувавши фізичне насильство, небезпечне для її життя і здоров`я. При цьому ОСОБА_5 схопив потерпілу за праве плече, і, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою подолання її опору, рукою наніс їй три удари в область голови, від яких потерпіла впала на землю. Внаслідок цього ОСОБА_6 отримала, згідно висновку судово-медичної експертизи № 6227 від 24.11.7016, травму правого плеча у вигляді
		підключовидного підвивиху плечової кістки зі зміщенням головки плечової кістки догори, який в цей же час привів до утворення імпресійного перелому голівки правого плеча з ушкодженням сухожилку підлопаткового та підосного м`язів та ушкодження сухожилку двоголового м`язу плеча, яке відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
		Після цього ОСОБА_5 , скориставшись тим, що подолав опір ОСОБА_6 , зірвав з її плеча сумку торгової марки «Dolly», вартістю 70 грн., в якій знаходилися мобільний телефон торгової марки "Nokia 6230і», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №6067 від 07.12.2016 - 210 грн., телефон CDMA торгової марки «Reliance», вартістю 200 грн. та грошові кошти в сумі 70 грн., а всього заволодів майном потерпілої ОСОБА_6 на загальну суму 550 грн., таким чином причинивши останній шкоду на вищевказану суму.
		Після цього ОСОБА_6 , скориставшись тим, що ОСОБА_5 відволік свою увагу на її майно, підвелася на ноги та втекла, а ОСОБА_5 обернув викрадене майно на власну користь та з місця вчинення злочину зник. 
		Крім того, 04.10.2016 близько 16.00 ОСОБА_5 , перебуваючи в лісосмузі між обласним дитячим туберкульозним клінічним санаторієм, розташованим по вул. Архітекторів, 40 у м.Харкові, та жилим масивом Олексіївський в м. Харкові, побачив раніше йому не знайому глухоніму неповнолітню ОСОБА_7 , яка прямувала йому назустріч. При цьому у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на задоволення своєї статевої пристрасті.
		З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на задоволення своєї статевої пристрасті, ОСОБА_5 зупинив неповнолітню ОСОБА_7 , та бажаючи притупити її увагу став з нею розмовляти. Потерпіла ОСОБА_7 намагалась пояснити, що вона глухоніма та не розуміє, про що він говорить. При цьому ОСОБА_5 , зрозумівши вади потерпілої та скориставшись цим, намагаючись довести свій злочинний умисел до кінця, схопив останню за руку та вимагав пройти з ним в глиб лісу. Коли потерпіла відмовилась, з метою подолання опору останньої, ОСОБА_5 почав наносити їй удари руками по обличчю, спричинивши фізичний біль, схватив її за волосся, та потягнув зі стежки у глиб лісопосадки. Після цього ОСОБА_5 повалив потерпілу на землю, заліз на неї зверху та став утримувати правою рукою за передню поверхню горла, таким чином намагаючись повністю придушити волю ОСОБА_7 до опору, а лівою рукою став стягувати спортивні штани з потерпілої, з метою подальшого вступу з нею в статевий акт. 
		Свій злочинний умисел ОСОБА_5 довести до кінця не зміг з причин, не залежної від його волі, оскільки потерпіла ОСОБА_7 надала йому активний фізичний опір та почала розмахувати кухонним ножом, який випав з кишені ОСОБА_5 .
		Крім того, 04.10.2016 близько 16 год.10 хвил. у ОСОБА_5 , який перебував в лісосмузі між обласним дитячим туберкульозним клінічним санаторієм, розташованим по вул. Архітекторів, 40 в м. Харкові та жилим масивом Олексіївський в м. Харкові, після вчинення замаху на зґвалтування неповнолітньої ОСОБА_7 , яка надала йому активний опір, виник умисел, спрямований на позбавлення життя останньої.
		З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на протиправне заподіяння смерті іншій людині, ОСОБА_5 вирвав з рук ОСОБА_8 свій ніж та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи реальну можливість настання тяжких наслідків у вигляді смерті неповнолітньої ОСОБА_7 , свідомо допускаючи й бажаючи їх настання, наніс їй декілька ударів в область грудної клітини та інші частини тіла, заподіявши потерпілій ОСОБА_7 , згідно висновку судово - медичної експертизи № 5844-ая/2016 від 24.10.2016 наступні тілесні ушкодження: 
		-одне колото-різане поранення груді праворуч, проникаюче до правої плевральної порожнини, що ускладнилось розвитком правобічного пневмотораксу, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя;
		-різані та колото-різані рани в ділянці проекції горизонтальної частини правої гілки нижньої щелепи, на правій бічній поверхні шиї на межі середньої та нижньої третини, на задній поверхні шиї на 1 см ліворуч від остистого відростку 7-го шийного хребця, на передній поверхні грудей праворуч, в ділянці правого підребер`я, на тильній поверхні правої кисті в ділянці між першим та другим п`ястковими кістками, на долонній поверхні правої кисті в ділянці дистальних фаланг 3-го та 4-го пальців, які утворились внаслідок не менш ніж 7 дій предмету (предметів), що мав (мали) ріжучі та колюче-ріжучі властивості, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалість якого перевищує 6 днів, але не перевищує 3-х тижнів.
		Однак ОСОБА_5 свій злочинний намір, спрямований на позбавлення життя неповнолітньої ОСОБА_7 , не довів до кінця із причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпіла ОСОБА_7 втекла з місця вчинення злочину та їй була надана своєчасна медична допомога.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винуватим себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, фактичних обставин справи не оспорював. Про обставини подій пояснив таке. 13 вересня 2016 року вдень він перебував у лісосмузі поблизу Олексіївського житлового масиву, де побачив раніше незнайому потерпілу ОСОБА_6 , якай йшла йому назустріч. Він схопив її за плече та наніс їй удари в область голови, від чого вона впала на землю, він зірвав з її плеча сумку, в якій знаходилось два мобільних телефона та грошові кошти в сумі 70 грн., та з вказаними речами втік. Вказані речі у нього за місцем проживання були вилучені. Цивільний позов, заявлений потерпілою  ОСОБА_6 на суму 79065грн.25коп., визнав в повному обсязі.
		Крім того, 4 жовтня 2016 року близько 16 год. він перебував у той самій лісосмузі та побачив раніше незнайому потерпілу ОСОБА_7 та вирішив її зґвалтувати, заговорив з нею та зрозумів, що вона глухоніма. Він схопив її за руку та потягнув в глиб лісу. Потерпіла чинила опір, тоді він наніс їй декілька ударів по обличчю, схопив за волосся та потягнув у глиб лісопосадки, де повалив її на землю, заліз на неї зверху, утримував її за горло, щоб подолати її опір, та намагався зґвалтувати. У нього з кишені випав кухонний ніж, потерпіла схопила його та стала їм розмахувати, тому він не зміг її зґвалтувати, з метою вбивства вирвав у неї з рук свій ніж та наніс їй декілька ударів в область грудної клітини та інші частини тіла - в область шиї, щелепи, однак потерпіла вирвалась та втекла. У вчиненому покаявся.
		Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням даних про його особу. При цьому судом з`ясовано, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає; а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Таким чином,своїми навмиснимипротиправними діями ОСОБА_5  13вересня 2016року стосовнопотерпілої ОСОБА_6 вчинив кримінальнеправопорушення -злочин, передбачений ч.2 ст.187 КК України, - розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій.
		За епізодом від 4 жовтня 2016 року стосовно потерпілої ОСОБА_7 своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.3 ч.15, ч.3 ст.152 КК України, а саме незакінчений замах на зґвалтування неповнолітньої, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, який не доведений до кінця з причин, що не залежали від його волі, вчинене повторно, а також особою, яка раніше вчинила злочин передбачений ст.153 КК України, а також кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, а саме незакінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		Вивченням даних про особу ОСОБА_5 встановлено, що він на обліку у нарколога і психіатра не перебуває. Не працює, 24 лютого 2016 року звільнений з місць позбавлення волі.
		Раніше неодноразово судимий, у тому числі за аналогічні злочини.
		Згідно з висновком комісійної судово-психіатричної експертизи №851 від 21.11.2016, проведеної ХОКПЛ №3, ОСОБА_5 ознак психозу, слабоумства не виявляє, виявляє дисоціальний розлад особистості. Здатен усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, до якого відноситься правопорушення, він перебував поза будь яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_5 здатен правильно сприймати, запам`ятовувати, відтворювати обставини, які мають значення для справи. Застосування примусових заходів медичного характеру він не потребує.
		Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
		Обставиною, що обтяжує його покарання згідно зі ст. 67 КК України, є рецидив злочинів, оскільки він раніше судимий і за інші злочини, які не утворюють повторності кримінальних правопорушень, що є предметом розгляду даного кримінального провадження.
		Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень. Так, відповідно до положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 187 КК України, є тяжким злочином, а ч.1 ст. 115 та ч.3 ст. 152 КК України особливо тяжкими злочинами. Суд також враховує те, що вказані особливо тяжкі злочини не доведені до кінця з причин, які не залежали від волі ОСОБА_5 .
		Суд також враховує наведені дані про особу обвинуваченого, вищенаведені пом`якшуючу та обтяжуючу його покарання обставини, наслідки злочину.
		При визначенні покарання за ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України та за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 152 КК України суд керується положеннями ч.3 ст. 68 КК України, відповідно до яких за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк покарання не може перевищувати двох третин максимального строку найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією частини статті Особливої частини КК України.
		При призначенні покарання за сукупністю злочинів суд відповідно до ч.1 ст. 70 КК України застосовує принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		При зарахуванні відповідно до вимог ст. 72 КК України строку попереднього ув`язнення ОСОБА_5 в строк покарання суд виходить з наступного. 
		ОСОБА_5 утримується під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» з 7 жовтня 2016 року на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 07.10.2016.
		Згідно п.103-106 постанови Великої Палати Верховного Суду України від 29.08.2018 року (справа № 663\537\17, провадження № 13-31кс18) «якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5ст. 72 КК Українив редакціїЗакону № 838-VIIIв силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
		Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинностіЗаконом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5ст. 72 КК Українив редакціїЗакону № 838-VIII. В такому разіЗакон № 838-VIIIмає переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадківЗакону № 2046-VIIIє неправильним, оскільки зворотна діяЗакону № 2046-VIIIяк такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2ст. 5 КК Українине допускається.»
		Таким чином, відповідно до ч. 5ст. 72 КК України(в редакціїЗакону України №838-VIII від 26.11.2015 року), зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Враховуючи наведене, у строк покарання ОСОБА_5 слід зарахувати перебування його під вартою з 7 жовтня 2016 року по день постановлення вироку з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Потерпіла ОСОБА_7 цивільний позов не заявила.
		Потерпіла ОСОБА_6 заявляла цивільний позов на суму 79065 грн. 25 коп., у тому числі про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 9065 грн. 25 коп., та моральної шкоди у розмірі 70000 грн. Зазначила, що матеріальна шкода складається з вартості телефону  800 грн., витрат по відновленню сім-карти  25 грн., витрат на медичне обстеження (УЗІ, МРТ)- 1324 грн., витрат на придбання ліків та перев`язочних матеріалів- 1978, 05 грн., витрат на проїзд в лікарні та на консультації до лікарів -715 грн., витрат на придбання спеціального харчування - 4167 грн. 20 коп., вартості зламаної шпильки для волосся- 20 грн., витрат на ксерокопіювання чеків, документів, позовної заяви - 36 грн.
		В обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_6 послалась на те, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 зазнала фізичних, моральних та душевних страждань, нервового стресу, проходила лікування, був порушений звичайний уклад її життя.
		Цивільний позов, заявлений ОСОБА_6 , обвинувачений визнав в повному обсязі.
		Відповідно до ст. ст. 22, 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Потерпіла ОСОБА_6 надала достатньо доказів заподіяння їй матеріальної шкоди протиправними діями ОСОБА_5 на суму 9065 грн. 25 коп. Понесені витрати підтверджуються наданими чеками.
		При вирішення питання щодо вимог про відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3,4 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. 
		При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Виходячи з положень ч.5 ст.9 КПК України, суд враховує практику Європейського Суду, зокрема рішення від 28.05.1985 року Серія А &96 справа Abdulaziz,Cabales and Balkandali v. United Kingdom, де враховано, що деякі форми моральної шкоди, зокрема емоційні страждання, за своєю природою не завжди можуть бути доведені чимось конкретним.
		Судом встановлено,що протиправнимидіями  ОСОБА_5  потерпілій ОСОБА_6  заподіянаморальна шкода,оскільки останнязазнала тілеснихушкоджень середньоїтяжкості,фізичного болю, душевнихстраждань, нервового стресу, була вимушена проходити лікування, чим був порушений звичайний уклад її життя, тому суд приходить до висновку, що заподіяння їй діями обвинуваченого моральної шкоди у розмірі 70000 грн. доведено.
		Таким чином, цивільний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
		Арешт,накладений ухвалоюслідчого суддіДзержинського районногосуду м.Харковавід 11жовтня 2016року намайно,вилучене підчас обшукуза місцемпроживання ОСОБА_5 07.10.2016,слід скасувати.Долю речовихдоказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати за проведення ХНДЕКЦ судової товарознавчої експертизи №6067 від 07.12.2016 вартістю 263 грн. 88 коп. слід стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.
		Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд
		                       
		                       У Х В А Л И В:
		ОСОБА_5  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187; ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 152; ч.3ст.15,ч.1ст.115 КК України, та призначити йому покарання:
		- за ч. 2 ст. 187 КК України - 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності;
		- за ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 152 КК України - 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі;
		-за ч.3ст.15,ч.1ст.115 КК України- 8 (вісім) років позбавлення волі;
		Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років, з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.
		Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 7 жовтня 2016 року.
		На підставі ч. 5ст. 72 КК України(в редакціїЗакону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року) зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 7 жовтня 2016 року по дату винесення даного вироку включно із розрахунку: один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Запобіжний захід  ОСОБА_5 у видітримання підвартоюв Державнійустанові «Харківськийслідчий ізолятор»до набраннявироком законноїсили залишитибез змін, а у разі повного відбуття покарання до набрання вироком законної сили - звільнити ОСОБА_5 з-під варти негайно.
		Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_6 , задовольнити в повному обсязі. 
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди 9065 грн. 25 коп., моральної шкоди - 70000 грн. , а всього стягнути 79065 грн. 25 коп. (сімдесят дев`ять тисяч шістдесят п`ять грн. 25 копійок).
		Процесуальні витрати в розмірі 263 грн. 88 коп. стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 11 жовтня 2016 року на майно, вилучене під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 07.10.2016, скасувати.
		Речові докази, передані по квитанції № 261 від 08.10. 2016 на зберігання до камери схову речових доказів Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області: 
		- куртку міжсезонну торгової марки «Торmаn» з плямами бурого кольору та волоссям, два ножа кухонних, з дерев`яною ручкою, тримач для волосся - краб, зі слідами механічного пошкодження у вигляді відсутності фрагментів - знищити;
		-сумку-рюкзакторгової марки«Dolli»,чорного кольору,телефон торговоїмарки «Reliance»,мобільний телефон торговоїмарки «Nокіа»;ножиці канцелярські зручками зеленогокольору;манікюрний ніжз карабіномта приладомкріплення доножу;гігієнічну помадуторгової марки«Фруктовий поцілуйапельсин» рожевогокольору,повернути потерпілій ОСОБА_6 .Грошові коштив сумі72грн.,передані ОСОБА_6  на зберігання- залишити у її розпорядженні;
		-светр зимовий чорного кольору торгової марки «Ігог», светр зимовий синього кольору торгової марки «Next», брюки класичні чорного кольору - дві одиниці, стартовий пакет мобільного оператору «МТС», без сім карти з номером  НОМЕР_1 ; карту пам`яті, мобільний телефон торгової марки «Kyocera Wireless Согр» б/в, мобільний телефон торгової марки «Samsung gt-s5230» б/в, мобільний телефон торгової марки «Philips», б/в, запальнички газові в кількості 5 шт. - повернути ОСОБА_5 . 
		Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - з дня вручення копії вироку, однак відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Головуючий - суддя -                 ОСОБА_1 
		 
		Суддя-                                 ОСОБА_9 
		 
		Суддя -                                  ОСОБА_10

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...