Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/183/18 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 14.09.2020. Зареєстровано: 14.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 15.09.2020.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		11 вересня 2020 року 
		м. Київ
		 
		Cправа №  905/183/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакова І.В., Колос І.Б.
		 
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України (далі - Міністерство, скаржник)
		 
		на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.03.2020 (головуючий - суддя Левшина Г.В.) та
		на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2020  (головуючий - суддя Россолов В.В., судді: Хачатрян В.С., Дучал Н.М.)
		 
		у справі №905/183/18
		за позовом Державного підприємства «Енергоринок» (далі - ДП «Енергоринок»)
		до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» (далі - ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енергоринок»)
		 
		про стягнення заборгованості.
		 
		1.          Історія та обставини справи 
		1.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 02.05.2018 у справі №905/183/18 позовні вимоги ДП "Енергоринок" до ПрАТ "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля" 
		 
		 
		про стягнення 775 278 529,06 грн, з яких: сума основного боргу - 671 140 168,05 грн, сума інфляційних нарахувань - 35 307 598,33 грн, 3% річних - 9 207 466,52 грн, сума пені - 59 068 210,62 грн, сума 0,1% штрафу - 555 085,54 грн задоволено частково, зменшено розмір стягуваної суми пені до 5 906 820,98 грн та стягнуто з ПрАТ "ДТЕК ПЕМ    Енерговугілля" на користь ДП "Енергоринок" 722 082 071,69 грн, у тому числі 671 140 168,05 грн основного боргу, 5 906 820,98 грн пені, 555 085,54 грн штрафу, 35 272 530,60 грн інфляційних нарахувань, 9 207 466,52 грн 3% річних, а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 616 672,10 грн.
		 
		1.2. 05.06.2018 на виконання вищевказаного рішення виданий наказ суду.
		 
		1.3. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.08.2018 у справі №905/183/18 рішення Господарського суду Донецької області від 02.05.2018 залишено без змін.
		 
		1.4. За наслідками ухвалення судових рішень Господарським судом Донецької області та Господарським судом Запорізької області видані накази з примусового виконання рішень господарських судів, а саме: №905/183/18 від 05.06.2018; №905/420/17 від 09.10.2018; №905/711/16 від 13.09.2016; №908/1596/15-г від 10.09.2015.
		 
		1.5. На виконання наведених вище судових рішень стягувачем - ДП "Енергоринок" пред`явлені до примусового виконання судові накази, на підставі чого старшим державним виконавцем Башіловим В.О вчинені наступні виконавчі дії:
		-постановою від 04.08.2016, за наказом №908/1596/15-г, відкрито виконавче провадження №51837078;
		-постановою від 04.10.2016, за наказом №905/711/16, відкрито виконавче провадження №52485516;
		-постановою від 06.02.2019, за наказом №905/183/18, відкрито виконавче провадження №58295681;
		-постановою від 06.02.2019, за наказом №905/420/17, відкрито виконавче провадження №58295539.
		 
		1.6. Матеріалами справи підтверджено об`єднання виконавчих проваджень з виконання наказів у господарських справах №908/1596/15-г, №905/711/16, №905/183/18, №905/420/17 в одне зведене виконавче провадження ЗВП№5997769.
		 
		1.7. Постановою державного виконавця від 05.09.2019 про арешт коштів у виконавчому провадженні №58295681 з примусового виконання наказів у справах від 10.09.2015 №908/1596/15-г, від 05.08.2018 №905/183/18, від 09.10.2018 №905/420/17, від 13.09.2016 №905/711/16 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках зазначених у постанові, та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладання арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ПрАТ ПрАТ "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля", у межах суми 1 368 830 713,83 грн.
		 
		1.8. 04.02.2020 до Господарського суду Донецької області надійшла заява Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ ДВС) від 24.01.2020 №59957769/16 про звернення стягнення на грошові кошти, що розміщені на рахунках іншої особи в межах зведеного ВП №59957769 під час виконання рішень судів у справах №905/183/18, №908/1569/15-г, №905/420/17, №905/711/16.
		 
		1.9. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.02.2020 у справі №905/183/18 зазначену заяву Відділу ДВС від 24.01.2020 задоволено частково. Звернуто стягнення на грошові кошти на загальну суму 5 510 430,35 грн, що належать Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - ДП "Укрінтеренерго"), яке на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі №910/10289/19 має заборгованість перед ПрАТ "ДТЕК ПЕМ    Енерговугілля" в рахунок задоволення вимог ДП "Енергоринок" в межах зведеного виконавчого провадження ВП №5997769 з виконання рішень судів у справах №905/183/18, №908/1569/15-г, №905/420/17, №905/711/16. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
		 
		1.10. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 у справі №905/183/18 апеляційну скаргу ДП "Укрінтеренерго" задоволено частково; апеляційну скаргу ДП "Енергоринок" задоволено повністю; скасовано абзац 3-5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Донецької області від 20.02.2020 у справі №905/183/18; в іншій частині ухвалу залишено без змін.
		1.11. Державним виконавцем з посиланням на вказану ухвалу суду від 20.02.2020 в межах зведеного ВП №59957769, за яким боржником є ПрАТ "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля", під час виконання рішень судів у справах №905/183/18, №908/1569/15-г, №905/420/17, №905/711/16 направлено до АТ "Укргазбанк" платіжну вимогу від 26.02.2020 №20.1/16 про списання коштів в сумі 55 510 430,35 грн з рахунків скаржника - ДП "Укрінтеренерго".
		 
		1.12. 27.02.2020 ДП "Укрінтеренерго" подало до Господарського суду Донецької області скаргу від 27.02.2020 №44/22-20 на    дії державного виконавця Відділу ДВС у зведеному ВП №59957769 під час виконання рішень судів у справах №905/183/18, №908/1569/15-г, №905/420/17, №905/711/16 в межах виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 20.02.2020 у справі №905/183/18 з проханням:
		- визнати протиправними дії Відділу ДВС по зверненню стягнення на майно ДП "Укрінтеренерго", в тому числі на грошові кошти, які здійснюються в межах зведеного виконавчого провадження ВП №5997769 та на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 20.02.2020 №905/183/18;
		-зобов`язати Відділ ДВС зупинити вчинення виконавчих дій щодо ДП "Укрінтеренерго", які здійснюються в межах зведеного виконавчого провадження ВП №5997769 та на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 20.02.2020 №905/183/18.
		 
		1.13.1. Вимоги скарги обґрунтовано неприпустимістю проведення державним виконавцем виконавчих дій стосовно боржника - ДП "Укрінтеренерго" на період включення цього підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.
		 
		2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		2.1. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.03.2020 у справі №905/183/18 скаргу ДП "Укрінтеренерго" від 27.02.2020 №44/22-20 на    дії державного виконавця Відділу у зведеному ВП №59957769 під час виконання рішень судів у справах №905/183/18, №908/1569/15-г, №905/420/17, №905/711/16 задоволено частково. Визнано протиправними дії Відділу ДВС по зверненню стягнення на майно ДП "Укрінтеренерго" в тому числі на грошові кошти, які здійснюються в межах зведеного виконавчого провадження ВП №5997769 та виявилися у виставленні АТ "Укргазбанк" платіжної вимоги №20.1/16 від 26.02.2020; в задоволенні решти вимог відмовлено.
		 
		2.2.Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з вказаною ухвалою суду в частині задоволення скарги на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у зведеному ВП №59957769 під час виконання рішень судів по справам №905/183/18, №908/1569/15-г, №905/420/17, №905/711/16 не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її в цій частині скасувати, а в задоволенні скарги відмовити.
		 
		Також з апеляційною скаргою звернулось ДП "Укрінтеренерго" на вказану ухвалу суду в частині відмови в задоволенні скарги на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у зведеному ВП №59957769 під час виконання рішень судів по справам №905/183/18, №908/1569/15-г, №905/420/17, №905/711/16 не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її в цій частині скасувати, а скаргу задовольнити.
		 
		Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2020  ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.03.2020 у справі №905/183/18 апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишено без задоволення; апеляційну скаргу ДП "Укрінтеренерго" задоволено повністю, скасовано в частині відмовити в задоволенні скарги ДП "Укрінтеренерго" від 27.02.2020 №44/22-20 щодо зобов`язання Відділу ДВС зупинити вчинення виконавчих дій щодо ДП "Укрінтеренерго", які здійснюються в межах зведеного виконавчого провадження ВП №5997769 та на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 20.02.2020 №905/183/18. 
		 
		Прийнято в цій частині нове рішення, яким скаргу ДП "Укрінтеренерго" від 27.02.2020 №44/22-20 задоволено. Зобов`язано Відділ ДВС зупинити вчинення виконавчих дій щодо ДП "Укрінтеренерго", які здійснюються в межах зведеного виконавчого провадження ВП №5997769 та на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 20.02.2020№905/183/18.
		 
		В іншій частині ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.03.2020 у справі №905/183/18 залишено без змін.
		 
		 
		3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
		3.1. Міністерство, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.03.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2020    у справі №        905/183/18, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ДП «Укрінтеренерго» на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у повному обсязі.  
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ 
		 
		4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу: 
		4.1. місцевим та апеляційним господарськими судами невірно застосовано до спірних правовідносин частину третю Розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»;
		 
		4.2. судом апеляційної інстанції не враховано правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 30.09.2019 у справі №908/948/16, від 15.05.2020 у справі №904/5697/18.
		 
		5. Позиція інших учасників справи 
		Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
		 
		6.          Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
		6.1.    Імперативними приписами частини другої    статті 300 Господарського процесуального кодексу України    (далі -    ГПК України) чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		6.2.    Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		6.3. Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявного у справі витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
		 
		Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 28.07.2020 для розгляду касаційної скарги Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.03.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 у справі № 905/183/18 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Колос І.Б.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 12.08.2020 відкрито касаційне провадження у справі                     № 905/183/18 за касаційною скаргою Міністерства юстиції України» у порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи. Строки розгляду справи у порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи передбачені ГПК України.
		 
		Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 09.09.2020 №29.3-02/2051, у зв`язку з перебуванням судді Бенедисюка І.М. у відпустці, призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №905/183/18, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: МалашенковаТ.М. (головуючий), Булгакова І.В., Колос І.Б.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		7.          Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
		7.1.    Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, якими задоволено скаргу ДП "Укрінтеренерго" на дії Відділу ДВС.
		 
		7.2.    Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених судами попередніх судових інстанцій фактичних обставин справи, враховуючи визначені    ГПК України    межі перегляду, суд касаційної інстанції виходить з такого.
		7.3.         Приймаючи постанову від 25.05.2020, суд апеляційної інстанції виходив з такого:
		- положеннями пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено загальне правило щодо зупинення усіх виконавчих дій без прив`язки щодо окремих видів стягнення, а законодавцем чітко обумовлено неможливість проведення виконавцем виконавчих дій у разі включення особи боржника державного підприємства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації, та необхідність зупинення виконання таких дій на період відповідного включення;
		 
		- наразі ДП "Укрінтеренерго" включено до переліку об`єктів малої приватизації, які підлягають приватизації,    що підтверджується наказом Фонду державного майна України від 20.11.2019 №1140, яким ДП "Укрінтеренерго", як єдиний майновий комплекс, включено до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році згідно з додатком 2 до наказу Фонду державного майна №1255 від 03.12.2019 про прийняття рішення про приватизацію об`єкта;
		 
		- направлення державним виконавцем до АТ "Укргазбанк" платіжної вимоги  від 26.02.2020 №20.1/16 про списання коштів в сумі 55 510 430,35 грн з рахунків скаржника - ДП "Укрінтеренерго" в межах зведеного ВП №59957769, за яким боржником є ПрАТ "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля", під час виконання рішень судів у справах №905/183/18, №908/1569/15-г, №905/420/17, №905/711/16, є неправомірним;
		 
		- оскільки ухвала Господарського суду Донецької області від 20.02.2020 у справі №905/183/18 не є самостійним виконавчим документом, остання підлягає примусовому виконанню    саме на підставі судового наказу, який не видавався судом, проведення державним виконавцем дій з виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 20.02.2020 року №905/183/18 за відсутності виконавчого документа є неправомірним;
		 
		- з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові 08.11.2019 у справі №910/7023/19, звернення стягнення на кошти ДП "Укрінтеренерго" на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 20.02.2020 №905/183/18 повинно здійснюватися в межах зведеного виконавчого провадження ВП №5997769 без відкриття нового виконавчого провадження стосовно ДП "Укрінтеренерго";
		 
		- направлення державним виконавцем до АТ "Укргазбанк" платіжної вимоги №20.1/16 від 26.02.2020 про списання коштів в сумі 55510430,35 грн з рахунків скаржника - ДП "Укрінтеренерго"    є безпосередньо свідченням реалізації державним виконавцем виконавчих дій відносно ДП "Укрінтеренерго", а відтак, і існування дії, яка в силу нормативних приписів, має бути зупинене.
		7.4.Верховний Суд, здійснючи касаційній перегляд оскаржуваних судових рішень виключно щодо правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження зазначає таке.
		7.5. Відповідно до статті 129-1 Конституції України, положень частини першої статті 18, частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
		7.6. Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон України Закону № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		7.7. Відповідно до частини першої статті 13 Закону України № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. 
		Згідно з положеннями статті 18 Закону України № 1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
		7.8. Заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами (пункт 1 частини першої статті 10 Закону України № 1404-VIII). 
		7.9. Відповідно до частин першої та другої статті 48 Закону України № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
		7.11. Виконуючи рішення суду, виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом. За ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону (частини перша, четверта та п`ята статті 53 Закону України№ 1404-VIII).
		7.12. Задовольняючи скаргу частково, суд першої інстанції виходив з передчасності направлення державним виконавцем до АТ "Укргазбанк" платіжної вимоги від 26.02.2020 №20.1/16 про списання коштів в сумі 55 510 430,35 грн з рахунків скаржника - ДП "Укрінтеренерго", оскільки останні проведені без виконання попередніх обов`язкових виконавчих дій, зокрема арешту коштів. 
		Відповідний висновок суду першої інстанції не є ґрунтується на приписах частини першої, четвертої статті 53 Закону № 1404-VIII), статті 336 ГПК України та не узгоджується з правовою позицією висловленою Великою Палатою Верховного Суд у постанові від 08.11.2019 у справі №910/7023/19, провадження № 12-146гс19. 
		Зокрема у пункті 6.11 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суд, зазначено, що: особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.
		З огляду на наведене висновок суду першої інстанції про обов`язковість існування окремого виконавчого провадження щодо ДП "Укрінтеренерго", як підтвердження реалізації державним виконавцем виконавчих дій стосовно даної особи, є помилковими, про що аргументовано зазначив суд апеляційної інстанції.
		Верховний Суд також погоджується з твердженнями суду апеляційної інстанції, що помилковим є твердження суду першої інстанції про обов`язковість існування доказів арешту майна Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" або його розшуку, як на підтвердження реалізації державним виконавцем виконавчих дій щодо даної особи.
		Передбачені частиною першою статті 48 Закону України № 1404-VIII будь -які дії в незалежності від їх черговості, є свідченням звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.
		Підсумовуючи зазначене вище, Верховний Суд зазначає, що звернення стягнення на кошти у порядку передбаченому частинами першою, четвертою статті 53 Закону               № 1404-VIII повинно здійснюватися в межах виконавчого провадження (зведеного виконавчого провадження) без відкриття нового виконавчого провадження стосовно особи у якої знаходиться майно боржника, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.
		7.13. Щодо аргументів скаржника про невірне застосовування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин пункту третього Розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» Верховний Суд зазначає таке.
		20.10.2019 набрав чинності Закон України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 02.10.2019 № 145-ІХ (далі Закон України №145-IX ).
		Пунктом 3 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №145-IX заборонено вчиняти виконавчі дії відповідно до    Закону України «Про виконавче провадження»    щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених    Законом України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
		 
		Законодавцем в основу положення, визначеного пунктом 3 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 145-ІХ, покладено як принцип обов`язковості виконання рішень, закріплений  Конституцією України, так і необхідність збереження об`єктів права державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», у зв`язку з їх стратегічним значенням для української економіки та національної безпеки з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур.
		 
		Визначальним для застосування пункту 3 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №145-IX в контексті спірних правовідносин, є момент (дата) включення об`єкта права державної власності, зокрема, ДП "Укрінтеренерго" як єдиного майнового комплексу, до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».
		 
		Правова конструкція зазначеного пункту вказує, що законодавець розповсюдив дію цього пункту лише на об`єкти права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».
		 
		Як установлено судом апеляційної інстанції ДП "Укрінтеренерго", як єдиний майновий комплекс, відповідно до наказу Фонду державного майна України від 20.11.2019 №1140 включено до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році згідно з додатком 2 до наказу Фонду державного майна від 03.12.2019 №1255 про прийняття рішення про приватизацію об`єкта.
		 
		Відтак, судами попередніх інстанцій помилково зроблені висновки, що на вказані правовідносини розповсюджується дія пункту 3 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №145-IX.
		 
		7.14. Тобто, Закон України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 02.10.2019 № 145-ІХ не розповсюджується на ДП "Укрінтеренерго", яке було включено до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році.
		 
		7.15. Згідно з пунктом 12 частини першої    статті 34 Закону України "Про виконавче провадження"    виконавець    зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
		 
		7.16. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на законодавчому рівні чітко обумовлено неможливість проведення виконавцем виконавчих дій у разі включення особи боржника -     державного підприємства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації, та необхідність зупинення виконання таких дій на період відповідного включення, а пункт 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає    загальне правило щодо зупинення усіх виконавчих дій без прив`язки щодо окремих видів стягнення.
		 
		Доводи касаційної скарги зазначених висновків не спростовують. 
		 
		7.17. Щодо доводів касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 30.09.2019 у справі №908/948/16, від 15.05.2020 у справі №904/5697/18 Верховний Суд зазначає таке.
		 
		Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		Верховний Суд зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.    Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16.
		 
		При цьому під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.
		 
		Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правової позиції викладеної у мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №305/1180/15-ц (абзац 18), від 19.06.2018 у справі №922/2383/16 (пункт 5.5), від 12.12.2018 у справі №-3007/11(абзац 20), від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц (абзац 18).
		 
		7.18. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 30.09.2019 у справі №908/948/16, від 15.05.2020 у справі №904/5697/18, оскільки по-перше, предмет та підстави позову у зазначених справах і у справі, яка переглядається, а також    встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин,    є різними; по-друге, у кожній із зазначених справ суди виходили    з обставин та умов конкретних правовідносин, з урахуванням наданих сторонами доказів, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах.
		7.19. Як убачається зі змісту зазначених скаржником постанов, правовідносини у цих справах виникли виключно щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності Законом від 02.10.2019 №145-ІХ були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» і щодо яких застосовуються положення пункту 3 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, тоді як у справі, що переглядається, дія вказаної норми Закону на ДП "Укрінтеренерго" не розповсюджується з огляду на міркування наведені Верховним Судом у цьому розділі Постанови.  
		7.20. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що при вирішенні цієї справи суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків щодо задоволення скарги. Проте помилково застосували до спірних правовідносин пункт 3 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №145-IX. А відтак підлягають виключенню з мотивувальних частин оскаржуваних рішень висновки щодо пункту 3 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №145-IX.
		7.21.    Верховний Суд відзначає, що аргументи касаційної скарги не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових актів, оскільки такі аргументи зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій стосовно встановлення ними обставин справи, містять також посилання на обставини, що були предметом дослідження й оцінки судами.
		 
		7.22.    Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки згідно з імперативним приписом частини другої    статті 300 ГПК України    суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		7.24.    За наведених у цій постанові обставин Верховний Суд вважає, що аргументи та доводи касаційної скарги частково приймаються Верховим Судом, проте не спростувують правомірних висновків щодо задоволення скарги ДП "Укрінтеренерго".
		 
		7.25.  Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цьому випадку немає.
		 
		7.26.    У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
		 
		7.27.    Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
		 
		8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		8.1.    Відповідно до приписів статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		8.2. За частинами першою та третьою статті 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального     права або порушення норм процесуального права; зміна судового рішення може полягати у доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		 
		8.3. З огляду на наведені вище приписи, здійснюючи перегляд судових рішень в межах доводів касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 300 ГПК України, на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.03.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 слід змінити в їх мотивувальних частинах з підстав, викладених у цій постанові. 
		 
		9. Судові витрати
		9.1.     За висновком Верховного Суду про зміну мотивувальних частин судових рішень суду і залишення без змін резолютивних частин, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
		Керуючись статтями    300,    308,    309,    315 ГПК України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.
		 
		2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.03.2020 у справі №905/183/18 - змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
		 
		3.У решті Постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.03.2020 у справі №905/183/18 - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя                                                                                                          Т. Малашенкова
		Суддя                                                                                                           І. Булгакова
		Суддя                                                                                                           І. Колос

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...